Складнопідрядні речення з підрядними означальними в сучасній польській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ З ПІДРЯДНИМИ ОЗНАЧАЛЬНИМИ В СУЧАСНІЙ ПОЛЬСЬКІЙ МОВІ

Баранівська Оксана Степанівна

КИЇВ Ї 2003

Анотація

Баранівська О. С. Складнопідрядні речення з підрядними означальними в сучасній польській мові. Ї Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10. 02. 03 Ї слов'янські мови.

У дисертації розкрито теоретичні аспекти складнопідрядних речень з підрядними означальними в сучасній польській мові; проаналізовано особливості цього типу речень і сполучні засоби, їхні первинні функції та їх еволюцію в процесі функціонування; подано класифікацію складнопідрядних речень на підставі формальних, структурних і семантичних ознак; з'ясовано основні структурно-семантичні і формально-граматичні особливості цього типу речень; уточнено відмінності між окремими підтипами підрядних означальних речень.

Доведено, що в польській мові складнопідрядні речення з підрядними означальними і прості речення з відокремленими дієприкметниковими зворотами є функціонально-семантичними еквівалентами, однак цей процес взаємопереходу чи трансформації залежить від стилю і граматичних особливостей, в якому функціонує ця синтаксична одиниця.

На матеріалі оригінальних і перекладних текстів (польських джерел українською мовою) виявлено спільні і відмінні характеристики підрядних означальних речень в обох мовах. З'ясовано, що, попри спільне походження (беручи до уваги розвиток структури складного речення в слов'янських мовах), граматична природа підрядних означальних речень польської і української мов не завжди є однаковою, що простежується, зокрема, при порівняльному аналізі (на ґрунті двох мов).

Ключові слова: складнопідрядне речення з підрядним означальним, підрядне поширювальне речення, означуване слово, сполучне слово, сполучник, трансформація, багатокомпонентна конструкція.

1. Загальна характеристика дисертації

У синтаксичній системі польської мови вагоме місце займають складнопідрядні речення з підрядними означальними як один із найпоширеніших типів складних речень. Перші характеристики їх появилися в наукових працях А. Красновольського і Я. Лося (мовознавці описували також інші типи речень); пізніше до цього синтаксичного об'єкта зверталися С. Урбаньчик, З. Рисевич, В. Маньчак, А. Ленговська-Грибосьова (переважно в історичному аспекті), Л. Завадовський, С. Йодловський, в останні три десятиліття активно вивчають назване синтаксичне явище Я. Вавжиньчик, А.Лоясевич, Е. Оберлян, К. Писаркова, І. Табаковська, Я. Тварджикова. Найбільший внесок у дослідження польського синтаксису зробив З. Клеменсевич. Аналіз теорій, поглядів, класифікацій тощо здійснено в працях цього мовознавця. Його “Studia syntaktyczne” i ”Zarys skіadni polskiej” (кілька видань), “Skіadnia opisowa wspуіczesnej polszczyzny kulturalnej” i “Problematyka skіadniowej interpretacji stylu” стали тією основою, на якій сьогодні ґрунтується більшість системних досліджень із польського синтаксису.

В українському мовознавстві синтаксис польської мови (зокрема історію з'ясувальних сполучників) вивчав О. Б. Ткаченко. Увагу дослідника привернули функції цих сполучників, що вживаються в з'ясувальних і в означальних конструкціях.

Утім, попри наукову базу польського синтаксису (праці А. Красновольського, З. Клеменсевича і С.Йодловського), ґрунтовної монографії про підрядні означальні речення немає. Речення цього типу дослідники класифікують по-різному, звертаючи при цьому увагу на термінологію: їх називають wzglкdne Ї відносного підпорядкування (Л. Завадовський, З. Клеменсевич, Я. Вавжиньчик, М. Бобран), przydawkowe Ї означальні (А. Красновольський, З.Клеменсевич, І. Табаковська, М. Бобран), relatywne Ї відносні (Р. Ґжеґорчикова), rozwijaj№ce Ї поширювальні (З. Клеменсевич, Я. Тварджикова, М. Бобран), restryktywne Ї рестриктивні, видільні (Е. Оберлян) тощо. Існують суттєві розбіжності і в класифікації, і в описі цих речень загалом, що зумовлено різними синтаксичними концепціями.

Актуальним видається зіставний аспект вивчення підрядних означальних конструкцій на матеріалі польської та української мов. До сьогодні ні в польському, ні в українському мовознавстві не порівнювали синтаксичні системи обох мов. Утім, у вивченні слов'янського синтаксису такий підхід актуальний. Варто відзначити порівняльні дослідження слов'янських мов: польсько-російські граматичні явища вивчають М. Бобран, В. Косеська-Тошева, Я. Вавжиньчик, польсько-болгарські М. Коритковська.

В українському мовознавстві бракує досліджень, присвячених порівняльному аналізові українських і польських синтаксичних структур. Маємо праці про чесько-українські синтаксичні особливості (Й.Ф. Андерш), сербсько-хорватсько-східнослов'янські синтаксичні аспекти (В.В. Чумак), російсько-українські синтаксичні паралелі (В.М. Брицин, В. Кононенко).

Отже, актуальність дисертаційного дослідження визначається потребою цілісного вивчення складнопідрядних речень з підрядними означальними, встановлення їх системного зв'язку з дієприкметниковими зворотами, а також виявлення співвідносних синтаксичних структур у польській та українській мовах.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов'язана з плановою темою відділу західно- і південнослов'янських мов Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України “Зіставне дослідження західних і південних слов'янських мов”, зокрема є продовженням вивчення синтаксису сучасних слов'янських мов.

Мета дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні специфіки, критеріїв виявлення складнопідрядних речень з підрядними означальними в сучасній польській мові на підставі їхнього комплексного опису та системного аналізу. Автор цієї розвідки робить спробу розв'язати такі завдання:

виявити формально-граматичні і семантико-граматичні ознаки складнопідрядних речень з підрядними означальними в сучасній польській мові;

на основі граматичного зв'язку підрядності диференціювати підтипи підрядних означальних речень;

встановити структурно-семантичну співвідносність підрядних означальних речень і дієприкметникових зворотів як функціонально-семантичних еквівалентів;

дослідити формально-граматичну структуру складнопідрядних речень з підрядними означальними;

простежити особливості функціонування підрядних означальних речень у сучасній польській мові і на матеріалі польських художніх творів та їх українських перекладів виявити польсько-українські синтаксичні паралелі.

Об'єктом аналізу є синтаксична система сучасної польської мови (із принагідним зверненням до відповідних структур в українській мові).

Предметом дослідження і безпосереднього аналізу є складнопідрядні речення з підрядними означальними, способи вираження підрядності і різновиди підрядних речень у їх співвіднесенні з відповідними синтаксичними одиницями української мови.

Принципи і методи дисертаційного дослідження випливають із його завдань. Потреба аналізу підрядних означальних речень з метою врахування засадничих синтаксичних положень польських граматистів спонукала до використання методів аналізу і синтезу, аналогії, систематизації та узагальнення. Стрижневим принципом є функціонально-синтаксичний, зате комплексний аналіз вимагає застосування і структурно-семантичного підходу. В інтерпретації матеріалу застосовано описовий метод, який дає змогу інвентаризувати складнопідрядні речення з підрядними означальними і пояснити особливості їхнього функціонування. За допомогою трансформаційного та порівняльного методів виявлено функціонально-синтаксичну і структурно-семантичну співвіднесеність підрядних означальних речень і дієприкметникових зворотів, а також здійснено порівняння відповідних синтаксичних структур польської та української мов. Кількісний аналіз різних підтипів підрядних означальних речень виявив співвідношення цих речень в обох мовах (до уваги бралися підрядні означальні речення з ktуry, jaki, co, їe, dok№d, gdzie, sk№d, kiedy, jak, їeby в польській мові в зіставленні з їхніми відповідниками в українській). На підставі методу спостереження над функціонуванням підрядних означальних речень у сучасній польській мові (її розмовний стиль), що полягав у безпосередньому спілкуванні з носіями цієї мови, а також кількісного аналізу встановлено, що підрядні означальні речення належать до найпоширеніших типів складних речень у різних стилях сучасної польської мови.

Наукова новизна дисертації в полягає в тому, що в ній уперше на матеріалі сучасної польської художньої прози (ХХ і поч. ХХІ ст.) і публіцистики здійснено комплексний аналіз підрядних означальних речень із урахуванням доробків сучасної польської лінгвістики. Проведено компаративне дослідження речень цього типу. В процесі дослідження обґрунтовано оригінальні авторські положення і висновки, зокрема:

сформульовано теоретичні засади класифікації підрядних означальних речень;

встановлено, що в писемному різновиді сучасної польської літературної мови паралельно функціонують підрядні означальні речення та дієприкметникові звороти; для розмовного її стилю показове вживання тільки підрядних означальних структур;

порівняльний аналіз підрядних означальних речень польської мови і відповідних структур української мови, здійснений на основі зіставлення оригінальних і перекладних текстів, засвідчив не тільки низку подібних синтаксичних конструкцій, але й чимало відмінностей у синтаксисі обох мов.

Теоретична основа та джерельна база дослідження. Концептуальним підґрунтям дисертації слугували теоретичні напрацювання польських граматистів Ї А. Красновольського, Я. Лося, Л. Завадовського, Е. Оберляна, З. Клеменсевича, Б. Бонецької, С. Урбаньчика, А. Ленговської-Грибосьової, С. Йодловського, Є. Подрацького, К. Писаркової, Я. Тварджикової, Я. Вавжиньчика, І. Табаковської, М. Бобрана, Е. Володзько, А. Лоясевич, Ґ. Вальчака, Д. Буттлер, Г. Врубля, Б. Бартніцької; чеських синтаксистів Ї Я. Бауера, Г. Бєлічової, Я. Грбачека, М. Грепла, Ф. Данеша, К. Свободи, Я. Седлачека, В. Шмілауера, українських - І. Р. Вихованця, А. П. Грищенка, Н. В. Гуйванюк, А. П. Загнітка, О. С. Мельничука, В. М. Русанівського, І. І. Слинька, К. Ф. Шульжука, російських - В. А. Бєлошапкової, С. Є. Крючкова, Л. Ю. Максимова, О. М. Пєшковського, М. С. Поспєлова, Н. Ю. Шведової та ін. Досліджуючи зазначену синтаксичну проблему, не можна оминути й сучасних поглядів на речення таких мовознавців, як Р. Ґжеґорчикова, С. Кароляк, К. Полянський, З. Сальоні, М. Свідзинський, З. Тополінська. Варто виокремити працю Р. Вечерки “Аltkirchenslavische (Altbulgarische). Syntax”, в якій теж висвітлено синтаксичні особливості слов'янських мов, зокрема один із розділів присвячений підрядним означальним реченням.

Для обґрунтування теоретичних аспектів синтаксису в дисертаційній роботі використано фактичний матеріал Ї біля семи тисяч речень, дібраних як із польських, так і з українських текстів. Це художні твори таких письменників, як А. Кусьневич, Б. Шульц, Т. Конвицький, Є. Пільх, Я. Жилінська, А. Щипьорський, Я. Щепанський та ін., публіцистика, науковий стиль і переклади польських творів українською мовою, зокрема і оригінал, і переклад творів Є. Єнджеєвича, С. Лема, Я. Івашкевича, А. Стасюка.

Практичне значення. Запропоновано доповнити теоретичні положення про підрядні означальні речення таких польських синтаксистів, як З. Клеменсевич, М. Бобран, І. Табаковська, Б. Бонецька та ін. Представлені в дисертації теоретичні аспекти дослідження підрядних означальних речень, а також наявний фактичний матеріал, що репрезентує різні стилі мови (художній, публіцистичний і науковий), можна використати для написання підручників, навчальних посібників або методичної літератури для шкіл. Узагальнення і найважливіші положення можуть слугувати методологічною базою для подальших досліджень у царині вивчення складнопідрядних речень з підрядними означальними.

Апробація дисертаційного дослідження. Дисертація обговорювалася на засіданні відділу західно- і південнослов'янських мов в Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні. Результати дослідження були представлені в Інституті польської мови Польської Академії наук (Краків, 2002, 2003) та у виступах на таких всеукраїнських конференціях, як “З ХХ в ХХІ сторіччя” (Київський національний університет ім. Т. Шевченка, Київ, 25-26 жовтня 2001 року), “Граматика української мови у функціональному висвітленні” (Полтавський державний педагогічний університет ім. В.Г. Короленка, Полтава, 20-21 листопада 2001 року), “Функціонально-категорійна граматика української мови” (Волинський державний університет ім. Лесі Українки, Луцьк, 23-24 травня 2002 року), “Актуальні проблеми категорійної граматики” (Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет ім. Григорія Сковороди, Переяслав-Хмельницький, 17 - 18 жовтня 2002 року); на міжнародних конференціях “Семантика мови і тексту” (Прикарпатський університет ім. В. Стефаника, Івано-Франківськ, 26 - 28 вересня 2000 року) та “Мова і культура” (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету ім. Т. Шевченка, Київ, 25 - 29 червня 2001 року).

Основні положення із теми дисертації викладено в дев'яти статтях, дві з яких опубліковано в закордонних виданнях.

Структура дисертації та послідовність викладу матеріалу зумовлені логікою дослідження і аналізу проблеми, метою і завданнями. Представлена наукова розвідка складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку джерел та використаної літератури і двох додатків (2 сторінки). Загальний обсяг роботи Ї 200 сторінок, 168 з яких Ї основний текст. Список джерел нараховує 56 позицій, використаної літератури Ї 230 позицій.

2. Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету дослідження і його завдання, предмет і об'єкт, анонсовано методи, наукову новизну, практичне значення наукової розвідки, подано відомості про теоретичну основу і джерельну базу дослідження, а також про апробацію.

У першому розділі “Формально-синтаксична організація складнопідрядних речень з підрядними означальними” викладено теоретичні аспекти складнопідрядних речень з підрядними означальними, зокрема виявлено головні ознаки в класифікаційних підходах у польському синтаксисі, більшість із яких ґрунтується на логіко-граматичному критерії диференціації підрядних речень, визначено основні засади побудови цього типу речень, стрижневим елементом яких є семантично-логічний наголос, локалізований у головній частині.

За традиційною для польської граматики класифікацією всі підрядні означальні речення поділяються на дві групи:

1) доповнювальні (uzupeіniaj№ce), які, в свою чергу, поділяються на підрядні означальні відносного і сполучникового підпорядкування;

поширювальні речення (rozwijaj№ce).

Така класифікація речень започаткована З. Клеменсевичем і знайшла своє відображення в працях сучасних польських синтаксистів, зокрема М. Бобрана і Б. Бонецької.

У межах першої групи підрядні означальні речення як відносного, так і сполучникового підпорядкування поділяються на такі підгрупи: присубстантивно-означальні з атрибутивно-видільними відношеннями, підрядні означально-порівняльні, присубстантивно-означальні з атрибутивно-приєднувальними відношеннями, означально-результативні і означально-цільові. На нашу думку, ця класифікація є надто загальною, оскільки кожна з груп охоплює ще ряд підгруп означальних речень. У дисертації запропоновано таку класифікацію складнопідрядних речень з підрядними означальними:

1) присубстантивно-означальні з атрибутивно-приєднувальними і з атрибутивно-видільними відношеннями, які поділяються на: підрядні особової означальності, підрядні зовнішнього узгодження, підрядні неузгодженого підрядного зв'язку, підрядні означально-локальні, підрядні означально-часові, підрядні означальні речення з їe, підрядні означально-порівняльні; 2) призайменниково-означальні; 3) приад'єктивно-означальні; 4) підрядні означально-цільові; 5) підрядні означально-результативні.

Присубстантивно-означальні підрядні речення з атрибутивно-приєднувальними відношеннями найчастіше пов'язуються з головним із допомогою сполучного слова ktуry. Вони не пояснюють означуваний предмет, а лише містять додаткове повідомлення про нього, зокрема про дію чи стан. Дієслівний присудок можна замінити дієприкметником, а іменну частину присудка -- прикметником або іменником, унаслідок чого складне речення трансформується в просте речення з дієприкметниковим, прикметниковим чи іменниковим означенням. Наявність чи відсутність указівного займенника в головній частині складнопідрядних речень є показником можливості трансформування підрядних означальних речень у дієприкметникові звороти. Для цих речень характерна послаблена атрибутивна функція, оскільки за умови введення вказівного займенника-означення в головному реченні при опорному слові-іменнику порушуються змістові відношення між предикативними частинами. Пор.: Potem ona [Alberta. - O.Б.] usiadіa na brzegu obіoku, ktуry teraz byі juї zachкcaj№cym brzegiem materaca, i poіoїyla swoj№ ciepі№ dіoс na mojej lodowatej dіoni… (J. Pilch) і Nie jest to wprawdzie ten paіac, ktуry ci obiecywaіem na wyjezdnym z Par…(M. Kuncewiczowa). Названа група речень охоплює такі підгрупи:

1) підрядні особової означальності, що поєднуються з головним реченням з допомогою сполучного слова ktуry в різних відмінкових формах, яке відноситься до означуваного слова Ї назви особи в головному реченні. Наприклад: Zreszt№ byіo juї tam trochк wiejskich chіopakуw, ktуrzy bezkarnie krкcili siк miкdzy ogniskami (J. Iwaszkiewicz);

2) підрядні зовнішнього узгодження характеризуються двобічним синтаксичним зв'язком та функціями і поєднуються з головним сполучними словами ktуry, jaki. Останні узгоджуються в роді, числі і відмінку з означуваним словом головного речення, якому підпорядковані. Наприклад: Ostatni њlad jasnoњci, jaki wnosiіa matematyka w gі№b ziej№cych їarуw pіazmy, znikaі gdzieњ koіo miliona czy wedіug innych, mniej pewnych metod, pуіtora miliona (S. Lem);

3) для підрядних означальних неузгодженого підрядного зв'язку характерна наявність сполучного слова со, яке, на відміну від свого українського відповідника що, є менш поширене. Але, як і в українській, його синонімічним відповідником є ktуry, jaki. Синтаксична функція цього сполучного слова в підрядному реченні Ї підмет або додаток. Наприклад: Przeto sіusznie Myrine ukaraіa њmierci№ wojownikуw, co zbuntowali siк przeciw tej, co dala im їycie (J. Їyliсska) - пор.: …ukaraіa њmierci№ wojownikуw, ktуrzy zbuntowali siк przeciw tej, ktуra dala im їycie;

4) підрядні означально-локальні речення пояснюють член головного речення, що має значення місця. Сполучними словами в цих реченнях виступають gdzie, dok№d, sk№d. Наприклад: S№ tam miejsca, gdzie nie widaж spoza nich gwiazd (S. Lem); Przy ich pomocy przygotowaіa swуj wyjazd do Wiednia, sk№d miaіa zamiar przedostaж siк do Krakowa i Warszawy (J. Iwaszkiewicz);

5) підрядні означально-часові речення пов'язуються з головними, в яких означуване слово має значення часу (moment, rok, dzieс, chwila тощо). Сполучними засобами в них є займенниковий прислівник kiedy і сполучник gdy. Наприклад: Ale tam byі las, a las jest noc№ przeraїaj№cy tylko do momentu, kiedy siк weс wejdzie (T. Konwicki); Mieszaj№ siк z litaniami, modlitwami, ze wspomnieniem obcych wojsk ci№gn№cych przez wieњ, mieszaj№ siк z pamiкci№ czasуw, gdy od wiosny do pуџnej jesieni chodziіo siк bez butуw… (A. Stasiuk). Cполучне слово kiedy може супроводжуватися (підсилюватися) часткою to, наприклад: Przypomniaі sobie, їe wіaњciwie mуwi№c, nie miaі dіuїszej rozmowy z Roysk№ od pamiкtnych dni odeskich, kiedy to pani Ewelina zakoсczyіa pogawкdkк obietnic№ przysіania „na pociechк” (J. Iwaszkiewicz);

6) підрядні означальні речення з їe означують семантично неповний іменниковий член головного речення, заступаючи можливе при ньому означення. Наприклад: Czujк siк zmuszony zwrуciж uwagк pani na fakt, їe romans jej syna z profesorow№ Brandley z pewnoњci№ nie spotkaіy siк z aprobat№ њwiкtej pamiкci Fryderyka, ktуry byі angielskim gentlemanem (M. Kuncewiczowa). В реченнях цієї підгрупи підрядне найчастіше означує іменники з абстрактним значенням на зразок nadzieja, fakt, uczciwoњж, wraїenie, myњl, przypadek, wiadomoњж тощо. Підрядні означальні цієї підгрупи близькі до підрядних з'ясувальних: зберігаючи означальне значення, вони пояснюють член головного речення, який потребує поширення. За функціональними ознаками вони близькі до означально-з'ясувальних;

7) підрядні означально-порівняльні приєднуються до головного за допомогою сполучників jakby, jak gdyby і сполучного слова jak. Наприклад: Gdy zacznie parzyж, nie bкdzie innej rady, jak tylko zerwaж go z gіowy z wiadomym skutkiem (S. Lem); …I jeszcze przez ten rуї przechodziіy jakieњ iskry i drї№ce rozjaњnienia, jakby tam siк paliіa zorzа pуіnocna (J. Iwaszkiewicz). У мові вони трапляються рідше, ніж присубстантивно-означальні з атрибутивно-видільними відношеннями, які в головній частині містять указівні займенники.

Присубстантивно-означальні підрядні речення з атрибутивно-видільними відношеннями мають переважно одночленну структуру, становлячи разом із означуваним словом єдине розгорнене означальне словосполучення. В головній частині вони передбачають наявність при іменниках логічно наголошених вказівних займенників ten, уw, taki, які виконують у головному реченні функцію означення. Передаючи здебільшого означальну семантику, вони можуть указувати на відтінок місця чи способу дії. Наприклад: Na granicy miasta weszli w cieс i w pojedynki przeszli te miejsca, gdzie kr№їyіy patrole (J. Iwaszkiewicz) Ці речення поділяються на такі самі підгрупи, як і присубстантивно-означальні з атрибутивно-приєднувальними відношеннями. Серед них розрізняємо такі, що відносяться до означуваного слова головного, вираженого власною назвою. Оскільки остання має конкретну семантику, то не потребує виділення, тобто введення до головного речення співвідносного займенника. Наприклад: Wiedziaі [Kujawski. - O.Б.] w tej samej ostatniej chwili, їe jest porz№dnym czіowiekiem, dobrze їyczyі њwiatu, bliџnim, a takїe Polsce, ktуr№ na swуj zaњciankowy sposуb kochaі przez caіe їycie (A. Szczypiorski).

У призайменниково-означальних підрядних речення сполучні слова виконують певну синтаксичну функцію і вказівний займенник-корелят головного речення так само виступає членом речення. Зміст підрядного передбачає корелят у головному реченні. Для цих підрядних речень обов'язковою є наявність у головній частині вказівних займенників ten, taki, що слугують опорними словами для підрядного речення, уточнюючи його позицію і сприяючи разом із сполучним словом чи сполучником міцності граматичного зв'язку між головною і підрядною частинами. Сполучними засобами в названих реченнях виступають ktуry, co, зрідка kto. Наприклад: A ja, jako ten, ten, ktуremu Wiesioіek ufaі, miaіem byж і№cznikiem… (J. Parfiniewicz); Ten, kto szedі, staі za drzwiami (S. Lem). Вказівні займенники ten, taki, крім синтаксичної функції, виконують також стилістичну. Наприклад: To byі іazik, pusty, bezludny, moїe jeden z tych, ktуre wysіaі rankiem poprzedniego dnia w Horpach, moїe jakiњ inny, porzucony przez grupк Regnara… (S. Lem). Зауважимо, що препозитивний указівний займенник зумовлює віднесення аналізованих структур до атрибутивно-видільних, зокрема означально-порівняльних.

Приад'єктивно-означальні підрядні речення найчастіше поширюють відокремлені означення головних речень. Наприклад: I nagle uњwiadomiі sobie, їe (…) nagle nie ma dlaс w ogуle їadnej nazwy i zaraz nastкpne uњwiadomienie, rozpaczliwe, rozdzieraj№ce, ktуre jak їywym pіomieniem gdzieњ go w piersi paliіo, їe nigdy jeszcze w їyciu czegoњ takiego nie przeїyі…(W. Odojewski). У цих реченнях сполучне слово завжди узгоджується з означуваним словом, до якого відноситься. За наявності іменника з просторовою семантикою можливе синонімічне сполучне слово (ktуrу Ї gdzie). Пор.: Byіa to staroњwiecka amfilada pokojуw, obszernych i niskich, gdzie staіo nieduїo staroњwieckich mebli (J. Iwaszkiewicz) Ї …pokojуw, obszernych i niskich, w ktуrych staіo nieduїo staroњwieckich mebli.

Підрядні означально-цільові речення окреслюють один із членів головного речення, виражений віддієслівним іменником, який може набувати відтінку мети. Означуваний член головного речення, виражений іменником, є віддієслівним дериватом, що допускає конотативне значення мети, модифіковане атрибутивним значенням. Наприклад: Jutro nast№pi przyjazd delegacji, їeby uzgodniж tekst umowy o wspуіpracy (Gazeta Pomorska).

Підрядні означально-результативні речення за своїм первинним синтаксичним значенням є атрибутивними, оскільки характеризують член головного речення, виражений іменником. Схема цих речень приблизно така: taki, tyle (у головному реченні) + означальне речення сполучникового підпорядкування з контамінацією результативного значення. Наприклад: Taka jest moc uczciwoњci, їe kochamy j№ nawet w nieprzyjacielu (Polityka).

У польському мовознавстві поряд з терміном „підрядні означальні” використовується інший Ї „підрядні поширювальні речення”, що його запровадив З. Клеменсевич (1950 р.) на позначення підрядних речень, які не заміщують жодного члена головного, а поширюють зміст останнього. “Підрядне поширювальне речення організує свій зміст суто зовнішнім віднесенням до одного з членів головного речення” (З. Клеменсевич).

Характерною ознакою поширювальних речень є можливість уведення в підрядне речення прислівників типу nastкpnie, a potem, що вказують на пізнішу подію відносно тієї, про яку йдеться в головному реченні. Поширювальні речення здебільшого стосуються власних назв. Наприклад: Opowiedziaіem o tym Marii, ktуra (nastкpnie) rozgіosiіa tк nowinк wszystkim znajomym.

Поєднуючись не зі всією структурою головного речення, а тільки з одним із членів, поширювальне підрядне речення є факультативним компонентом, а відносний займенник у ньому виконує функцію і сполучного засобу, і певного члена речення.

Підрядні означальні речення з відносними займенниками ktуry, jaki, co і сполучником їe переважно пояснюють підмет або додаток головного речення, рідше - обставини і означення, виражені займенником, числівником, прикметником, дієприкметником. Наприклад: Sposуb, w jaki odnalazі Michaіa w Londynie, potwierdziі legendк (M. Kuncewiczowa); Zadaniem уsmego, do ktуrego naleїaі Antoni, byі wyr№b lasu u wybrzeїy cieњniny Dumbea, naprzeciw pуіwyspu Ducos (J.J. Szczepaсski). Cполучні слова kiedy, gdzie, dok№d, sk№d найчастіше відносяться до іменників із просторовим і часовим значенням.

У сучасній польській мові підрядне означальне речення розміщується постпозитивно щодо головного. Більшість складнопідрядних речень названого типу має контактну підрядну означальну частину. Контактність розташування означуваного слова і підрядного речення часом переривається відокремленими означеннями, які не перебувають у безпосередньому зв'язку з іншими членами головної частини чи іншими членами речення. Пор.: Jego [Janusza. - O.Б.] szczupіe rysy rozjaњniaі taki uњmiech, szczery, prosty i serdeczny, їe w izbie siк jaњniej zrobiіo (J. Iwaszkiewicz.) і Z tak№ sam№ іatwoњci№ przemierzaіy niegdyњ terytoria, z jak№ teraz przemierzaj№ idee (A. Stasiuk).

За граматичними нормами польської літературної мови сполучне слово ktуry розпочинає підрядне речення. Однак існують винятки, зокрема в публіцистиці. Наприклад: Istniej№ obecnie zakіady lecznicze, w pomieszczeniach ktуrych wytwarza siк zarazem i jony, i pole elektroniczne (Magazyn Gazety). Постпозиція ktуry aпробується й y iнших cполученнях типу w skіad ktуrej, przy pomocy ktуrego, na podstawie ktуrych, z powodu ktуrego тощо, які cлугують для вираження часових, причинових i наслідкових відношень. Наприклад: Ale opuњж mуj dom wraz z cudzoziemcem, kimkolwiek jest ten obcy, ktуrego przeіoїyіaњ nad swoich i z powodu ktуrego przelaіaњ krew swego brata (J. Їyliсska). Маємо цілий ряд прийменників Ї w czasie, w wyniku, na skutek тощо, Ї які разом з відносним ktуry утворюють сполучення w czasie ktуrеgo, na skutek ktуrеj та ін. Аналізовані конструкції засвідчені нормами польської граматики, зокрема речення на зразок Mіoda dziewczyna znajduje siк nagle w sytuacji, do konfrontacji z ktуr№ zupeіnie nie jest przygotowana (Gazeta Pomorska). Така структура речення зумовлена тим, що за іншої позиції ktуry (ktуr№) виник би збіг прийменників - do z ktуr№ konfrontacji, а це мовними нормами не допускається. Втім, трапляються винятки, зокрема, o dla ktуrego wiernoњci, na z ktуrym porozumieniu siк. Фрази типу ktуrej przedmiotem, w ktуrych pomieszczeniach, ktуrym id№c тощо в мові зустрічаємо дуже рідко. В книжних текстах, зокрема в публіцистиці, книжних текстах як канцеляризми ці багаточленні структури трапляються, проте вони не характерні для мови. Побудовані таким чином речення трапляються всупереч нормам сучасної польської мови, що пояснюється впливами інших мов, зокрема української і російської.

Проте в реченні Publicznoњж znaіa niemaі kaїdy rym i takt z pіyty „Muzyka klasyczna”, w rytm ktуrej koіysaіa siк na parkiecie (Gazeta Wyborcza) заміна позиції ktуry (jaki) cпричинена не висуненням на перше місце в підрядній частині значеннєво найважливіших членів peчення, зокрема підмета, i локалізацією в цій caмій позиції відносного займенника, а тим, що підрядна частина не так тісно пов'язана з головною. Така позиція сполучного слова характерніша для підрядних поширювальних речень.

У сучасній польській мові функції співвідносних слів виконують насамперед два займенники - ten i taki, наприклад: A potem zobaczyі przy komodzie tego mкїczyznк, co kiedyњ szukaі murowanej szkoіy, i pokazaі drzewo, na ktуrym powiesiі siк ojciec (T. Konwicki); Teraz jednak wydaje siк Antoniemu, їe przemуwiіa instancja jeszcze wyїsza, obserwuj№ca њwiat z takich wyїyn, z ktуrych rуїnica miкdzy gubernatorem a wiкџniem przestaje byж widoczna (J.-J. Szczepaсski). Утім можливе функціонування й таких указівних займенників, як уw, tamten, ten sam. Наприклад: Konwojowaі ich ten sam їoіnierz, ktуry wyniуsі Ala, i jeszcze jeden, ktуry powoziі koсmi (J. Iwaszkiewicz); …Obradowali w atmosferze owej nieudolnej determinacji, na ktуr№ skіadaіa siк tкsknota za odmiennym, peіnym ludowej prostoty stylem…(J.-J. Szczepaсski); …Nie zmieniіo siк absolutnie nic, i myњlaі o stкpiaj№cej zdolnoњж refleksji sile tamtego szoku, w jakim musiaі znajdowaж siк od momentu, kiedy lekarz w Monachium postawiі mu ostatni№ diagnozк… (W. Odojewski).

Найчастіше спостерігаємо такі поєднання: ten Ї ktуry, taki Ї jaki, taki Ї їe, таким чином, вони є найпоширенішими у складнопідрядних реченнях з підрядними означальними в польській мові.

Другий розділ ”Функціонування складнопідрядних речень з підрядними означальними в сучасній польській мові та особливості перекладу їх українською мовою” присвячено висвітленню функціональних характеристик цих речень у полоністиці, що стало можливим тільки при комплексному аналізі, тобто до уваги взято не лише один тип підрядних означальних речень із відносним ktуry, а й з іншими відносними займенниками чи прислівниками або сполучниками. Оскільки підрядні означальні можуть бути складовими частинами багатокомпонентних речень, то це теж дало змогу виявити особливості останніх: підрядні означальні вступають у послідовну підрядність з іншими типами речень або можуть бути супідрядними в одній багатокомпонентній конструкції. Такі складні речення поширені в художньому стилі сучасної польської мови, зокрема в творчості В. Ґомбровича, В. Одоєвського, частково в С. Лема. В науковому і публіцистичному стилях їх засвідчено менше.

Спостереження над функціонуванням підрядних означальних речень у певному стилі, в певному творі і текстах перекладів (зіставляються оригінал і переклад) засвідчують, що в сучасній польській мові найпоширенішими серед підрядних означальних речень є ті, що поєднуються з головним за допомогою відносного займенника ktуry, який у сучасній польській мові вживається і використовується практично в усіх функціональних стилях.

У польській літературній мові, на відміну від української, не так часто трапляються конструкції з моделями …wszyscy, co…, …tych, co…, Для польської мови характернішими є поєднання головної частини з підрядною за допомогою займенників …wszyscy, ktуrzy…, …tych, ktуrzy… Польським …wszyscy, ktуrzy… відповідають українські …всі, хто…, … tych, ktуrzy…- …тих, що…, …ci, ktуrzy...- …ті, хто… Наприклад: Najczкњciej tym mianem [chіopskiego poety. - O.Б.] szemrowaіi ci, ktуrzy utworуw Tarasa nie czytali, a nawet nie rozumieli po ukraiсsku (J. Jкdrzejewicz) - Найчастіше ці прізвиська [хлопський поет. - О.Б.] вживали ті, хто творів Тараса не читав і навіть української мови не знав.

Вживання сполучних слів gdzie, dok№d, sk№d у підрядних означальних реченнях зумовлюється лексичним наповненням речення, зокрема семантикою означуваного іменника в головній частині і дієслова-присудка в підрядній. Речення з ktуry, co, їe є поширенішими, аніж синонімічні їм з gdzie, dok№d, sk№d. Семантика сполучних засобів, наприклад …, gdzie… - …, w ktуrym, накладає додатковий відтінок значення на підрядну частину.

Сполучне слово kiedy і сполучник gdy можуть замінюватися синонімічним їм ktуry тоді, коли означуване слово має лексичне значення часу. Також варто брати до уваги те, що для уникнення повтору прийменника при означуваному іменникові і сполучному слові добре було б використати синонімічний сполучний засіб (наприклад, такі моделі, як od chwili, od ktуrej і w dniu, w ktуrym, варто було б замінити поєднаннями od chwili, kiedy і w dniu, kiedy). Наприклад, речення W dniu, w ktуrym przyjeїdїaі kurier z Noumйa, moїna go byіo zastaж na podwуrzu domu Leblonda, nim jeszcze ten zacz№і urzкdowanie (J.J. Szczepaсski) краще побудувати таким чином: W dniu, kiedy przyjeїdїaі kurier... І найголовнішим аргументом, на нашу думку, є те, що відтінок часу в підрядних означальних реченнях є виразнішим за умови вживання сполучного слова kiedy або сполучника gdу, а не синонімічного йому ktуry в непрямому відмінку з прийменником, як, наприклад, у реченнях Tego dnia, w ktуrym zostaі wіaњcicielem Komorowa, Janusz spotkaі na ulicy Edgara, jak szedі do Oli (J. Iwaszkiewicz).

В українських перекладах спостерігаємо відтворення польських gdzie, dok№d, sk№d, kiedy, gdy співвідносними українськими де, куди, звідки, коли та заміну польського gdzie українським в якому (і навпаки), пол. z ktуrego - укр. звідки, пол. do ktуrego - укр. куди (частіше трапляється переклад типу z ktуrego, а не sk№d - з якого). Наприклад: Na drugi dzieс pod wieczуr jad№cy zboczyli siк z zasadniczej szosy za Wкgrowem i pojechali maі№, ale porz№dn№ prowadz№c№ do tego osiedla, gdzie mieszkaіa „babunia” (J. Iwaszkiewicz) - Надвечір другого дня подорожани звернули за Венгровом з магістральної соші і поїхали малим, але пристойним путівцем до селища, де жила бабуня; No wiкc wyszedіem, їeby napiж siк gdzieњ kawy, i znalazіem knajpkк, gdzie od rana zasiadaіy emerytowane panie (A. Stasiuk) - Отже, я вийшов де-небудь напитися кави і знайшов малу кав'ярню, в якій від ранку висиджували пенсіонерки.

Поширені в польській мові (в усіх її стилях) складнопідрядні речення з підрядними означальними зі сполучником їe, який, на відміну від ktуry, co, не має синонімічних сполучних засобів. В українській мові цьому сполучникові відповідає тільки що. Наприклад: Mam wraїenie, їe pan Janusz siк przestraszyі (J. Iwaszkiewicz) - У мене таке враження, що пан Мишинський злякався. Можлива заміна займенникових прислівників не тільки відносними займенниками, але й прислівниками, пор. kiedy і jak. Наприклад: Sіoсca nie wiedziaіem, od chwili kiedy wszedіem w mgік, ale w jego kierunku fostforyzowaіa czerwono (S. Lem) - Сонця я не бачив з тієї хвилини, як увійшов у туман, але в тому напрямку, де воно мало бути, туман світився червінню. Вживання як зумовлюється тим, що підрядна частина містить указівний займенник-корелят тієї, за відсутності якого самй як мало б інше семантичне наповнення, тоді бажано було б у ролі сполучного засобу використати коли.

У значенні сполучникових підрядних означальних речень із сполучником їeby (aby), крім загальної атрибутивної ознаки, наявний відтінок мети чи умови. В головній частині складнопідрядного речення можливе вживання вказівних займенників taki, ten.

Найменш поширені серед підрядних означальних польської мови є речення зі сполучними засобами jak, jakby, jak gdyby. Такі конструкції перекладаються відповідними сполучними засобами української мови як, якби, нібито тощо. В перекладах можлива заміна синонімічними сполучними словами де, куди. Наприклад: Kropla wyschіa, zostaі tylko њlad, jak daleko si№gaіa (J. Iwaszkiewicz) - Краплина висохла, лишився тільки слід, куди вона сягала.

У перекладацькій практиці спостерігаємо використання синонімічних сполучних засобів, а також переклад складнопідрядного з підрядним означальним простим реченням або в оригіналі маємо складнопідрядне з підрядним означальним, в перекладі - складносурядне; в оригіналі - складне безсполучникове речення, в перекладі - складнопідрядне з підрядним означальним тощо Наприклад: Olbrzymie czarne obrazy wisiaіy po dwуch stronach klatki schodowej, czas dawno zatarі ich nagie czy odziane postacie (J. Iwaszkiewicz) Ї По обидва боки сходів висіли величезні потемнілі від часу картини, на яких уже ледь виднілися голі або одягнені постаті.

У наукових текстах засвідчено семантичну і формальну різнорідність складнопідрядних речень з підрядними означальними. Найпоширеніші Ї підрядні означальні речення в текстах з філософії, соціології, теорії літератури, мовознавства. Кількість уживання їх у підручниках, статтях і рецензіях неоднакова: підрядні означальні частіше трапляються в статтях, натомість у рецензіях їх найменше.

Підрядне означальне може вступати в послідовну підрядність з іншими типами підрядних речень (найчастіше обставинних - з підрядними мети, місця, причини, умови, міри і ступеня, допустовими тощо). Показові для сучасних текстів триступеневі складнопідрядні речення, в якому одне з підрядних є підрядним означальним, що поєднується з головним за допомогою ktуry i їe.

Для синтаксису польської мови характерними є і багатокомпонентні речення з сурядністю і підрядністю, до яких входить підрядне означальне. Між ними існує сурядний зв'язок. У цих реченнях одні предикативні частини поєднано сурядним зв'язком, інші - підрядним. Наприклад: Њwieciіo oњlepiaj№ce sіoсce i wokуі panowaіa dziwna cisza, jak№ moїna usіyszeж w miejscach, w ktуrych dawno nikogo nie byіo (A. Stasiuk). У художніх текстах також поширені конструкції, що містять поєднані між собою сурядними сполучниками складнопідрядні речення, у складі яких є підрядне означальне (або тільки в одній складнопідрядній частині, або в обох) і складні речення із безсполучниково-сполучниковим підрядним зв'язком, пор.: Ten rodzaj nostalgii tкskni do widnokrкgu, ktуry wci№ї siк odsuwa, a utopia wyobraїa sobie spojrzenie, w ktуrym moїna zawrzeж caіoњж (A. Stasiuk); Kroki skrzypi№ po їwirze, natrкtnie pachn№ kwiaty, ktуre z їegnaj№cych dіoni miaі odebraж przyjaciel (M. Kuncewiczowa).

У третьому розділі “Підрядні означальні речення і дієприкметникові звороти як функціонально-семантичні еквіваленти” розглянуто можливості й особливості перетворення складнопідрядних речень з підрядними означальними в прості речення з відокремленими дієприкметниковими зворотами, розкрито природу цих синтаксичних трансформацій на ґрунті польської мови і в перекладах їх українською мовою. Наприклад, складнопідрядному реченню з підрядним означальним української мови відповідає в польській просте речення, ускладнене дієприкметниковим зворотом.

Речення, що містять дієприкметникові звороти, співвідносні з означальними реченнями, в яких процесові релятивації підлягає іменник (займенник), що в підрядному реченні є підметом (його формально замінює займенник ktуry). В таких реченнях наявні два підметово-присудкові зв'язки: підмет плюс присудок головного речення і займенник ktуry плюс присудок підрядного речення. Зауважимо, що не від усіх дієслів (виняток Ї форми доконаного виду) утворюється активний дієприкметник на -№cy. Дієприкметник виконує атрибутивну функцію тільки тоді, коли він замінює присудок означального речення, натомість дієприкметник, який перейняв функцію присудка поширювального речення, втрачає атрибутивну функцію.

Трансформації підрядних означальних речень у дієприкметникові звороти поширені при підметові головного речення та при іншій частині головного речення. Дієприкметникову конструкцію можна трансформувати в синтаксичну структуру, в якій виступатиме особова форма основного дієслова, наприклад: biegn№cy chіopiec - chіopiec, ktуry biegnie; czytana przez Kasiк powieњж - powieњж, ktуr№ czyta Kasia.

Дієприкметники щодо детермінованих членів характеризує іменний синтаксис, натомість щодо детермінуючих членів вони зберігають синтаксичні особливості відповідних дієслів. Єдиний виняток цього принципу мотивований зміною семантичної ієрархії - це група przez + Acc у функції аргумента при дієприкметникові пасивного стану.

Функціональну співвідносність підрядних означальних речень і простих речень, ускладнених дієприкметниковими зворотами, спостерігаємо не тільки в межах однієї мови, але й на міжмовному рівні - при перекладі. Пор.: оригінал - W Rosji, gdzie absolutyzm monarchуw wytworzyі najokrutniejsze metody rz№dzenia, rуwnieї nie brakіo zapaleсcуw marz№cych o moralnej i ustrojowej przebudowie paсstwa (J. Jкdrzejewicz) і переклад - У Росії, де абсолютизм монархів витворив найжорстокіші методи управління, також не бракувало палких голів, які мріяли про моральну і політичну перебудову суспільства.

Підрядне означальне речення не може бути функціонально-семантичним еквівалентом дієприкметникового звороту в таких випадках: 1) коли присудок підрядного означального речення не утворює відповідної форми дієприкметника (за видом і за часом); 2) коли дієслово-присудок у підрядному означальному реченні має форму майбутнього часу; 3) якщо сполучне слово в підрядному реченні виражене іншим відмінком, ніж називний або знахідний. Для присудків головної і підрядної частин має бути спільний суб'єкт; 4) коли підрядні означальні речення приєднуються до головного за допомогою сполучних слів gdzie, dok№d, sk№d, kiedy; 5) якщо в головному реченні наявний указівний займенник, співвідносний зі сполучним словом підрядного, насамперед …ten…, ktуry…

Трансформуючи підрядні означальні речення в дієприкметникові звороти і навпаки, потрібно мати на увазі закономірності синтаксичної будови мови. Наші спостереження показують, що в розмовному стилі важко виявити синтаксичні утворення з дієприкметниковими зворотами. Наприклад, речення Poіуї na stуі przyniesion№ przez Aniк ksi№їkк відповідає граматичним нормам польської мови, проте в її розмовному стилі фактично не функціонує. Його замінює складне речення на зразок Poіуї na stуі ksi№їkк, ktуr№ przyniosіa Ania. Натомість у розмовній практиці можливе вживання такого сполучного засобу, як co j№ замість ktуr№ Ї …ksiaїkк, co j№ przyniosіa Ania. Ця конструкція близька до відповідної української Ї …книжку, що її принесла Аня.

Висновки

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки.

Розбіжність у дослідницьких методологіях спричинила значну кількість теорій (деякі з них мають радше характер гіпотез), які, в свою чергу, по-різному трактують досліджуваний нами тип речень, більше того, один із поширених термінів - “підрядні означальні речення” - у синтаксисі складного речення з часом набуває багатозначності.

У польському мовознавстві досліджуваний і аналізований нами тип речень розглядається з різних перспектив. На сьогодні маємо ряд праць, в основу яких покладено теорії З. Клеменсевича. Це монографія про поширювальне речення Я. Тварджикової, синтаксичні розвідки Ґ. Вальчака, І. Табаковської та ін. В основі нашого дослідження Ї синтаксичні теорії і вчення А. Красновольського, С. Йодловського, З. Клеменсевича, М. Бобрана, Я. Тварджикової. Запропоновано таку класифікацію підрядних означальних речень: 1) присубстантивно-означальні з атрибутивно-видільними і з атрибутивно-приєднувальними відношеннями, серед яких розрізняємо: підрядні означально-локальні, підрядні означально-часові, підрядні означально-порівняльні, підрядні зовнішнього узгодження, підрядні неузгодженого підрядного зв'язку, підрядні особової означальності, підрядні означальні речення з їe; 2) призайменниково-означальні; 3) приад'єктивно-означальні; 4) підрядні означально-цільові; 5) підрядні означально-результативні. Такий поділ дає змогу всебічно описати граматичні, формальні, структурні і семантичні особливості досліджуваних синтаксичних одиниць.

Основним і найпоширенішим сполучним засобом, що поєднує головну і підрядну частини, є ktуry. Поширені також jaki, їe, дещо рідше трапляються gdzie, dok№d, sk№d, kiedy, co. Фактичний матеріал дав змогу визначити відсоткове співвідношення. Отже, на тлі загальної кількості підрядних означальних речень виявлено 58% структур із ktуry (не враховуючи тих речень, які порівнювалися з українськими, але беручи до уваги речення з цим сполучним словом у всіх відмінкових формах). Поширені також jaki (12,4%), їe (12,1%), дещо рідше трапляються gdzie, dok№d, sk№d, kiedy (6,33%), co (1,47%), їeby (1,03%), jak (0,27), jakby, jak gdyby (0,4%).

Для більшості складнопідрядних речень з підрядними означальними польської мови характерна контактна підрядна частина, яка, проте, часто може перериватися, що й призводить до ряду помилок. Також у польській мові існує чітке правило: підрядне речення розпочинається сполучним словом. Тому в польській мові така контактність, на відміну від української і російської мов, міцніша, навіть за умови, що означуване слово відділене від сполучного іншими членами речення, оскільки в східнослов'янських мовах воно може бути і на другому, і на третьому місці в підрядній частині.

Підрядні означальні функціонують у багатокомпонентних конструкціях. Найбільше таких конструкцій виявлено в художньому стилі, в науковому і публіцистичному їх значно менше. Найпоширенішими в польській мові є триступеневі складнопідрядні речення, в яких одне з підрядних є підрядним означальним, поєднуваним із головним за допомогою ktуry i їe.

Порівнюючи синтаксис польської і української мов на прикладі текстів оригіналу і перекладу, не виявляємо суттєвих синтаксичних відмінностей. Останні, якщо і є, то стосуються хіба що заміни перекладачем одних сполучних засобів іншими (за можливості варіювання) або ж заміни одного типу речення іншим. За статистикою, майже у 42% польському ktуry відповідає який, у 30% випадків Ї укр. що, у 8 % Ї котрий, у 9,5% Ї що його (що її, що їх), у 8% Ї де, коли, куди, звідки (якщо ktуry вживається з прийменником; перші два сполучні слова є поширенішими), у 1,5% Ї чий (дані тільки за чотирма джерелами). Перекладові польських складнопідрядних конструкцій, що містять jaki, відповідають українські з який (65%). В українських перекладах польському jaki також може відповідати що (22%). Шість відсотків (6%) досліджуваних речень зі сполучним словом jaki перекладено за допомогою таких сполучних засобів, як що його (що її, що їх), 4% Ї де, коли, куди, звідки, 1% Ї чий. Щодо перекладу українською мовою підрядних означальних речень польської мови, що містять gdzie, dok№d, sk№d, kiedy, gdy, то спостерігається, що частіше вони передаються співвідносними українськими де, куди, звідки, коли (81%), проте характерна і взаємозаміна, тобто польському gdzie відповідає українське в якому (і навпаки), пол. z ktуrego - укр. звідки, пол. do ktуrego - укр. куди і под. (частіше трапляється переклад типу z ktуrego, а не sk№d - з якого) Ї 17,5%, у 1,5 % випадків ці сполучні засоби передаються українським котрий.

Підрядні означальні речення функціонують як еквіваленти дієприкметникових зворотів. Найчастіше підлягають трансформації в дієприкметникові звороти ті підрядні, що поєднуються з головним за допомогою відносного займенника ktуry. Досліджений матеріал засвідчує, що в розмовній польській мові частіше вживаються підрядні означальні речення, а в писемній практиці функціонують і підрядні означальні конструкції, і дієприкметникові звороти.

Спільні і відмінні характеристики складнопідрядних речень з підрядними означальними польської і української мов свідчать, що й історичні шляхи розвитку, і міжмовні контакти зумовили особливості побудови цього типу речень у різних мовних стилях і вплинули на їхню поширеність.

Одержані результати можуть бути базою для подальших синтаксичних досліджень складнопідрядних речень, зокрема в порівняльному аспекті, не тільки польської і української мов, а й із залученням інших споріднених мов, наприклад чеської і російської.

польський мова семантичний дієприкметниковий

Список опублікованих праць за темою дисертації

Особливості підрядних означальних речень у польському науковому тексті і художній літературі (у порівнянні з українськими) // Збірник наукових праць. Вісник Полтавського державного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка. Ї Вип. 4 (18). Ї Серія “Філологічні науки”. Ї Полтава, 2001. Ї С. 162 Ї 167.

Основні й периферійні типи підрядних означальних речень у польській мові та їхні відповідники в українській // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. -- Київ, 2002. -- № 6. -- Книга 1. -- С. 43 -- 49.

Функціональні особливості підрядних означальних речень і дієприкметникових зворотів у польській мові (в зіставленні з українською)// Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. -- Луцьк, 2002. -- № 5. -- С. 57 -- 61.

Синтаксичні відмінності української і польської мов (на матеріалі роману П. Загребельного “Євпраксія” і перекладі його польською мовою) // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди: Науково-теоретичний збірник. Ї Спец. вип. Філологія. Ї Переяслав-Хмельницький, 2003. Ї С.185 Ї 190.

Підрядні означальні речення і дієприкметникові звороти як функціонально-семантичні еквіваленти // Семантика мови і тексту: Збірник статей VI міжнародної наукової конференції. Ї Івано-Франківськ: Плай, 2000. Ї С. 30 Ї 35.