Епітет у системі тропів сучасної англійської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.Н. КАРАЗІНА

УДК 802. 413.0

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ЕПІТЕТ У СИСТЕМІ ТРОПІВ СУЧАСНОЇ АНГЛІЙСЬКОЇ МОВИ

(Семантика. Структура. Прагматика)

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

ОНОПРІЄНКО ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА

Харків - 2002

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі англійської філології Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник

доктор філологічних наук, професор Квеселевич Дмитро Іванович, завідувач кафедри англійської філології Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

Скибіна Валентина Іванівна, декан

факультету іноземної філології, завідувач кафедри теорії англійської мови Запорізького державного університету кандидат філологічних наук, доцент Дмитренко Вікторія Опанасівна, доцент кафедри англійської філології Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна

Провідна установа

Львівський національний університет імені Івана Франка, кафедра іноземних мов гуманітарних факультетів, Міністерство освіти і науки України, м.Львів

Захист відбудеться “29” жовтня 2002 р. о 12:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 64.051.16 Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (61077, м. Харків, пл. Свободи, 4, ауд. 7-76).

З дисертацією можна ознайомитись у Центральній науковій бібліотеці Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна (61077, м. Харків, пл. Свободи, 4).

Автореферат розісланий “27” вересня 2002 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

доцент Солощук Л.В.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

англійський епітет троп семантичний

Реферована дисертація присвячена епітету в системі тропів (тропіці) сучасної англійської мови, його семантиці, структурі й прагматиці.

Робота виконана на основі когнітивного, системно-функціонального та лінгвопрагматичного підходів до дослідження мовленнєвих явищ. Епітети як важлива аксіологічна і прагматична складова художньої мови аналізуються комплексно з метою виявлення взаємозв'язку усіх сторін їх семіотики в тексті - семантики, синтактики й прагматики. Одночасно епітети в знаковій системі тексту розглядаються саме як знаки, як єдності значення і матеріальної форми, що дозволяє розробити їх структурно-семантичну класифікацію.

Актуальність обраної теми зумовлена зростанням інтересу лінгвістів до дослідження аксіологічних засобів мови в руслі антропоцентричного підходу до розробки мовної картини світу. Незважаючи на велику кількість праць, присвячених тропам, зокрема епітету (0.0.Потебня, О.М.Веселовський, І.Р.Гальперін, Ю.М.Скребнєв, О.М.Мороховський, В.А.Кухаренко та ін.), деякі проблеми ще не одержали належного висвітлення: недостатньо вивчено системний характер тропіки і місце епітета в цій системі, відсутня вичерпна структурно-семантична класифікація складних епітетів, потребує уточнення роль епітетів у реалізації прагматичної скерованості текстів різних функціональних стилів.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах наукової проблематики, що розробляється кафедрою англійської філології Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка "Когнітивно-комунікативний аспект дослідження словникового складу сучасної англійської мови" (затверджено Радою університету

20 січня 1994 року, протокол № 6).

Об'єктом дослідження є узуально-асоціативні та оказіонально-асоціативні епітети в сучасній англійській тропіці.

Предмет дослідження становлять системно-функціональні особливості епітетів, що визначають їх лінгвістичний статус.

Мета дисертації полягає у дослідженні епітета як системоутворюючого центру тропіки, встановленні і класифікації його структурно-семантичних моделей у сучасній англійській мові, а також визначенні його ролі в реалізації прагматичної скерованості тексту.

Для досягнення поставленої мети в дисертації вирішуються такі завдання:

виявити категоріальні ознаки всієї сукупності англійських тропів та визначити її як систему;

обґрунтувати положення про епітет як системоутворюючий центр тропіки;

представити тропеїчну класифікацію епітета з урахуванням тропів-гібридів, які виникають у результаті перетинання поля епітета з полями інших тропів;

виявити і класифікувати структурно-семантичні моделі складних епітетів (як однослівних, так і надслівних);

уточнити поняття епітетної конфігурації і роль гетерогенності її компонентів;

дослідити роль епітета в реалізації прагматичної скерованості текстів різних функціональних стилів і жанрів.

Матеріал дослідження складають понад 3000 прикладів контекстуального вживання епітетів у англомовній художній літературі, а також у періодичній пресі останніх років обсягом близько 10.000 сторінок.

Методи дослідження. В роботі застосовувався метод функціонально-семантичного аналізу компонентів епітетних конфігурацій. Використовувались також методи трансформації та субституції. Дослідження має синхронний характер. Елементи діахронного підходу були потрібні, однак, при доведенні положення про первинність епітета як тропа, а також при виявленні первинних моделей складних епітетів.

Наукова новизна дослідження визначається, насамперед, новим підходом до тлумачення тропіки. Остання розуміється як системно-структурне макропольове утворення, представлене окремими полями, що частково перетинаються. Новим є тлумачення епітета, по-перше, як первинного тропа в аспекті генезису і, по-друге, як системоутворюючого центру тропіки. Вперше представлено структурно-семантичну класифікацію складних епітетів.

Теоретичне значення дисертації визначається тим, що її основні положення і висновки сприяють подальшій розробці теоретичних постулатів стилістики при розгляді тропіки як системно-структурного утворення. Крім того, результати дослідження поглиблюють знання про засоби реалізації прагматичної скерованості тексту.

Практична цінність дослідження полягає в можливості використання його матеріалів і результатів у викладанні курсів лексикології та стилістики сучасної англійської мови, інтерпретації художнього тексту, при створенні навчальних посібників, при написанні курсових, дипломних і магістерських робіт.

Особистий внесок здобувача полягає у введенні і обґрунтуванні поняття макрополя тропіки і всебічному аналізі семантики структури і прагматики епітета як центра цього макрополя.

Положення, що виносяться на захист:

1. Сукупність тропів являє собою системно-структурне макропольове утворення, що включає поля подібності, суміжності та протилежності.

2. Система тропів має ієрархічний характер. Вихідним тропом потрібно вважати епітет, який є системоутворюючим центром тропіки. Усі інші тропи потенційно здатні трансформуватися в епітет.

3. Необхідно розрізняти узуально-асоціативні та оказіонально-асоціативні епітети: метафоричні, метонімічні, компаративні, літотні/гіперболічні, перифразні, оксюморонні та іронічні. Оказіонально-асоціативні епітети утворюються в результаті перетинання поля епітета з полями інших тропів.

4. Широкого розповсюдження в сучасній англійській тропіці набули складні епітети, які істотно відрізняються за ступенем продуктивності й за кількістю репрезентованих семантичних класів.

5. Епітет є ефективним засобом реалізації прагматичної скерованості текстів різних функціональних стилів і жанрів, виконуючи при взаємодії з іншими тропами головну, організуючу роль.

6. В художніх творах прагматичний потенціал епітета використовується в авторському аналітичному коментарі, авторському синтезі, розрахованому на асоціативність мислення реціпієнта, у кольоровій насиченості художнього твору.

7. В текстах газетно-журнальних жанрів (публіцистиці, репортажі, рекламі) епітети, які виражаються аксіологічними прикметниками, виступають головним експресивним засобом реалізації прагматичної скерованості тексту.

Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками, загальних висновків, списку використаної літератури, що налічує 181 позицію, списку джерел ілюстративного матеріалу, що включає 81 найменування, одного рисунку та однієї таблиці.

Загальний обсяг роботи складає 188 сторінок, у тому числі обсяг основного тексту дисертації - 165.

У вступі визначаються предмет і об'єкт дослідження, обґрунтовується актуальність обраної теми, мета, наукова новизна, теоретичне і практичне значення роботи, формулюються основні положення, що виносяться на захист.

У першому розділі "Епітет у системі тропів" розглядається система тропів, місце епітета в цій системі, пропонується семантична класифікація епітетів.

Другий розділ "Структурна класифікація епітетів у сучасній англійській мові" присвячено виявленню і систематизації численних моделей складних епітетів, у тому числі складених (надслівних).

Третій розділ "Роль епітета в реалізації прагматичної скерованості тексту" містить зіставний аналіз даної ролі епітета в текстах художньої літератури і різних газетно-журнальних жанрах.

У висновках зроблені основні підсумки дослідження, сформульовані рекомендації щодо подальшої розробки даної проблематики.

Апробація роботи. Основні результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри англійської філології Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка (травень 1997, жовтень 1998, лютий 1999, листопад 2000, грудень 2001); на Всеукраїнській науковій конференції “Функціональна семантика слов'янських і германських мов”, Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка (Житомир, 18-19 травня 1995 р.); на ІV Міжнародній науковій конференції “Функціональна лінгвістика; прагматика тексту”, Таврійський національний університет ім.В.І.Вернадського (Ялта, 6-10 жовтня 1997 р.); на VІІІ Міжнародній науковій конференції з актуальних проблем семантичних досліджень “Функціональний аспект семантики мовних одиниць”, Харківський державний педагогічний університет імені Г. Сковороди (Харків, травень 1997 р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Творче, практичне і критичне мислення”, Житомирський державний педагогічний університет імені Івана Франка (Житомир, 23-24 вересня 1997 р.); на ІІ Міжнародній науковій конференції дослідників англійської мови “Pragmatics and Beyond”, Харківський національний університет імені В.Н.Каразіна (Харків, 28-29 травня 2001 р.).

Публікації. Основні положення та результати дослідження відображені в 11 публікаціях автора, три з них - у фахових виданнях (одна монографія і дві статті).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

В стилістиці й поетиці під тропом розуміється семасіологічно двопланове вживання слова, при якому його матеріальна форма реалізує одночасно два значення - пряме і переносне. Зв'язок прямого і переносного значень базується на різних принципах (суміжності, подібності й т.ін.), що зумовлює існування різних видів тропів.

Положення античної риторики про “однослівність” тропів потребує суттєвого уточнення. Дійсно, в тропі семантична транспозиція торкається лише одного слова. Проте троп може реалізуватися лише в контексті, в бінарному утворенні, яке пропонується назвати тропеїчною конфігурацією. В тропеїчній конфігурації один компонент (актуалізатор тропа) завжди вживається в прямому значенні (І), тоді як другий (ядро тропа) - в переносному значенні (II), наприклад: the stars (I) look down (II); her sunny (II) smile (I); a chick (II) of a girl (I); sorrowful (II) bushes (I); the roses (II) of her cheeks (I); tiny (II) skyscrapers (I) і т.ін.

Якщо раніше вивчення тропів було предметом поетики і зводилось до опису створюваних ними художніх ефектів, то починаючи з 60-х років XX ст. простежується новий підхід до тропів, пов'язаний з розвитком структурної лінгвістики і семіотики.

Серед найбільш характерних рис сучасної теорії тропів потрібно відзначити: розуміння сукупності тропів як ієрархічної системи; постановку питання про генезис тропів і гіпотетичний “першотроп”; розподіл тропів за двома вісями мови - парадигматичною, на якій відбувається вибір елементів, і синтагматичною, де комбінуються відібрані елементи.

Для того, щоб сприйняти сукупність тропів як певну систему, необхідно знайти в ній ознаки, що притаманні будь-якій системі. До них належать:1) цілісність системи при елементному складі (у даному випадку цілісність системи забезпечується семантичним інваріантом різних тропів - елементів системи); 2) закріплене за системою середовище застосування (у даному випадку - мова); 3) наявність сталих зв'язків, що утворюють структуру системи (сталість зв'язків у даному випадку розуміється як можливість взаємних трансформацій тропів у межах усієї тропіки); 4) можливість характеристики структури системи як по вертикалі (парадигматичні відношення), так і по горизонталі (синтагматичні відношення), причому в першому випадку визначаються різні рівні системи і встановлюється ієрахія цих рівнів (морфологічного, лексичного, словотвірного, синтаксичного).

Значний інтерес являє собою діахронічний аспект тропіки і питання про гіпотетичний “першотроп”, що послужив джерелом усього розмаїття тропів, існуючих нині в мові. На думку ряду лінгвістів, “першотропом” можна вважати метонімію (особливо її різновид - синекдоху), тому що в її oснові лежить асоціативна суміжність контексту (ситуації й референта). Так, Ц. Тодоров уважає, що подвоєння синекдохи створює метафору. Тієї ж позиції дотримується й А.Анрі, визначаючи метафору як подвійну метонімію.

Проте метонімія навряд чи може вважатися вихідною в становленні тропів. Не підлягає сумніву та обставина, що основною функцією метонімії є ідентифікуюча за відношенням до окремих конкретних предметів і аж ніяк не характеризуюча. Метонімія найменш експресивна зі всіх тропів.

Є вагоміші підстави вважати вихідним тропом епітет. Людина з давніх-давен намагалася пізнати різні предмети оточуючого світу, перш за все пізнаючи ознаки й властивості цих предметів, зіставляючи їх з ознаками та властивостями інших предметів, а згодом даючи їм словесні визначення. Первісна мова передає враження від предметів і явищ зовнішнього світу або елементарно, подібно до перших слів дитини, або більш змістовно, за допомогою слів-епітетів, кожне з яких називає певну чуттєво-сприйняту ознаку (А.Шахнарович).

Епітет може розглядатися не тільки як першотроп, але й як системоутворюючий центр тропіки, тому що в нього можуть трансформуватися інші тропи, наприклад:

The sea was smiling (метафора) the smiling sea.

His chest is like a barrel (порівняння) his barrel chest.

His finger accused us (метонімія) his accusing finger.

Her beauty seemed ugly (оксюморон) her ugly beauty.

В сучасній теорії тропів останні розподіляються за двома вісями мови - парадигматичною та синтагматичною. Тут протиставляються метафора як творча трансформація схожості й метонімія як творча трансформація суміжності. Згідно з думкою Є.Куриловича, метафору можна розглядати як зміну семантично різних знаків у однакових синтаксичних позиціях (вісь парадигматики), тоді як при метонімії змінюється сама синтаксична позиція знака (вісь синтагматики). Це твердження не викликає заперечень. Проте воно не дає відповіді на питання, до якої з двох осей мови треба відносити інші тропи, зокрема епітет.

Є підстави вважати, що епітет належить до двох осей, парадигматичної та синтагматичної, одночасно. В наведеному вище прикладі the smiling sеа парадигматичний аспект полягає у виборі експресивного знака, а синтагматичний - у зміні синтаксичної позиції знака, вираженого іншою частиною мови: The sea was smiling(v.-) the smiling sea (adj.)

Макрополе тропіки, яке потрібно розглядати у взаємозв'язку парадигматичного і синтагматичного аспектів, становить собою утворення, близьке до фрейму - когнітивної інформації, що використовується для відображення ситуацій у предметно-пізнавальній антропонімічній сфері. Однак треба зважити на те, що фрейм в основному функціонує в сигніфікативній площині, забезпечуючи вибір адекватного способу відображення ситуації, в той час як тропеїчне макрополе, являючи собою ієрархію тропів з урахуванням їх інгерентних та диференційних ознак, забезпечує референційний план описання ситуації.

Виходячи з системного підходу до тропіки, сукупність тропів і місце, яке займає серед них епітет, можна Рис.представити у вигляді схеми трьох функціональних полів: подібності, суміжності, протилежності.

- ПОЛЕ ПОДІБНОСТІ (FIELD OF LIKENING): порівняння (simile); метафора (metaphor); епітет (epithet) літота/гіпербола (litotes/hyperbole).

- ПОЛЕ СУМІЖНОСТІ (FIELD OF CONTIGUITY): метонімія (metonymy); перифраза (periphrasis).

- ПОЛЕ ПРОТИЛЕЖНОСТІ (FIELD OF CONTRAST): іронія (irony); оксюморон (oxymoron).

Окремі поля тропіки перетинаються, в результаті чого утворюються тропи-гібриди:

1. Іронічний епітет (a bright idea) /про дурну думку, нісенітницю/.

2. Оксюморонний епітет (a tiny skyscraper).

3. Літотний/гіперболічний епітет (a mammoth doodad).

4. Компаративний епітет (a lamplike face).

5. Метафоричний епітет (a threatening cloud).

6. Перифразний епітет (a green friend - "ліс" ).

7. Метонімічний епітет (kind fingers).

8. Літотне/ гіперболічне порівняння (her eyes are like a bottomless abyss).

9. Безмодульне порівняння (метафора-порівняння) (her eyes are ripe plums).

10. Метафора-перифраза (the rhinocerіs of the business world).

Існує багато класифікацій епітетів як семантичних, так і структурних, які значно відрізняються за своїм складом і принципами, що лягли в їх основу (див. праці О.М.Веселовського, І.Р.Гальперіна, І.В.Арнольд, О.М.Мороховського, В.А.Кухаренко та ін.).

Досить чітко проcлідковується тенденція до розподілу епітетів на дві основні категорії. До першої з них відносять узуальні (звичні, традиційні) епітети, до другої - неузуальні, оказіональні. І.Р.Гальперін і Л.Турсунова позначають ці категорії термінами: асоціативні і неасоціативні епітети. Другий термін, однак, уявляється невдалим, тому що неасоціативні епітети взагалі не існують. Будь-який епітет виникає на базі певної асоціації. Не слід змішувати два види різних за характером асоціацій. Узуальні (звичні) асоціації лежать в основі епітетів, що належать до першої категорії, і тому самі ці епітети також сприймаються як звичні. Неузуальні, часто унікальні семантичні асоціації складають основу епітетів другої категорії, що мають оказіональний характер.

У цьому зв'язку пропонується користуватися термінами узуально-асоціативні та оказіонально-асоціативні епітети.

У свою чергу, узуально-асоціативні епітети представлені двома підкласами - постійними й описово-оцінними.

Постійні епітети (constant epithets), багато з яких належать фольклору чи виходять від нього, характеризуються максимальною узуальністю (пор. укр. чорні брови, сірий вовк, широке поле, зелений гай тощо):

In that pleasant district of merry England there extended in ancient times a large forest (W.Scott). And now I'm in the world alone upon the wide, wide sea (G.G.Byron). All love is sweet (P.B.Shelley).

Описово-оцінні епітети (descriptive-estimative epithets) вказують на яку-небудь ознаку, що не є інгерентною для всього класу даних предметів, або є суб'єктивною оцінкою означуваного:

That delicately-bronzed skin, /.../ the large liquid eyes, the full but exquisite lips - all the stigmata of passion were there (A.C.Doyle). The water was divine (K.Mansfield.). It was a horrible evening (D.Du Maurier).

Оказіонально-асоціативні епітети є “гібридами”, що виникли в результаті перетинання поля епітета з полями інших тропів.

Перш за все, потрібно розрізняти метафоричні та компаративні епітети, які часто змішуються.

Метафора є компаративним тропом, в якому лише одне з імен, що зіставлюються (найчастіше - суб'єкт), виражене експліцитно, а друге (об'єкт) - імпліцитно. Виходячи з цієї категоріальної ознаки, тільки епітетні конфігурації з імпліцитним об'єктом порівняння (N2) (amiable breeze < the breeze (N1) is amiable like (? N2)) повинні бути віднесені до метафоричних епітетів (metaphoric epithets):

Meg pushed /.../ a salt-cellar to the left of the yawning remains of a rabbit pie (A.Coppard). The sea was a wonderful cool refuse from the stіcky, headachy day (J.Wain).

Порівняння, на відміну від метафори, є тропом уподібнення, в якому як суб'єкт порівняння (N1), так і його об'єкт (N2) обов'язково виражені експліцитно. Отже, будь-яка епітетна конфігурація з експліцитними N1 і N2 повинна бути віднесена до компаративних епітетів (comparative epithets): a bird-like girl the girl (N1 ) is like a bird (N2); a banana nose the nose

(N1 ) is like a banana (N2); a rabbit of a woman the woman (N1 ) resembles a rabbit (N2).

Існують два підкласи компаративних епітетів: прямий (direct) і непрямий (опосередкований) (indirect). Різниця між ними чітко виступає в такому прикладі:

She had long ape-like arms that were covered with dark fuzz, and there was a wart on her chin, and decorating this wart was a single antenna-1ike hair (T.Capote).

Епітетна конфігурація antenna-like hair може бути трансформована в звичайну компаративну конструкцію: the hair (N1) was like an antenna (N2), що є прямим компаративним епітетом. Проте неможливо трансформувати епітетну конфігурацію ape-like arms у конструкцію the arms were like an аре. Отже, це непрямий компаративний епітет. У цьому випадку суб'єкт порівняння (N1) знаходиться за межами епітетної конфігурації: She (N1) was like an ape (N2). Компонент arms виступає тут у функції модуля порівняння.

Літотні/ гіперболічні епітети (litotіc/hyperbolic epithets) можна трактувати як зіставлення двох гетерогенних (різнорідних) понять, засноване на якій-небудь спільній для них рисі, причому ця риса представленa в об'єкті значно більшою чи меншою мірою, ніж у суб'єкті:

There were other guests, of course, who were not Europeans, а gigantic stockbroker from New York with a huge wife and three immense children (E.L.Doctorow). The little woman, for she was of pocket size, crossed her hands solemnly on her middle (J.Galsworthy).

В метонімічних епітетах (metonymical epithets) так само, як і в метафоричних, має місце “накладання” прямого значення слова на його переносне значення, але з тією різницею, що означаюче і означуване зіставляються на основі суміжності, а не подібності:

We were at a particularly tipsy table (P.S.Fittgerald). They sucked /peppermints/ for a long time with toothless and dumb solemnity (H.B.Bates). Vivian stared at him with /.../ disbelieving eyes (A.Edwards).

Перифразні епітети (periphrastical epithets) виражають будь-які властивості не за допомогою звичайних у цьому випадку слів, а інакомовно, часто з використанням евфемізмів:

Jean nodded without turning and slid between two vermilion-coloured buses so that two drivers simultaneously used the same qualitative word (J. Galsworthy). She sat by me knitting a shawl for her youngest of nine daughters, who was in that very interesting, frail condition(K.Mansfield).

Оксюморонний епітет (oxymoronic epithet) являє собою єдність протилежностей - своєрідну епітетну конфігурацію, що містить слова зі взаємовиключаючим значенням:

The boy was short and squat with the broad ugly pleasant face (G.Greene). The more solicitous of the two was Nurse Cramer, a shapely, pretty, sexless girl with a wholesome unattractive face (J.Heller).

Іронічний епітет (ironic epithet) характеризується контекстуальним оцінним значенням слова, що є протилежним його прямому оцінному значенню. Контекст створюється таким чином, що модифікуюче оцінне слово завдяки іронії виражає не позитивну, а негативну оцінку:

Не's had an innocent crush on my wife for over twenty years. If there's such a thing as innocent crush (R.Russo).

Іронічний епітет може мати глузливо-зневажливий характер, наприклад при характеристиці чогось дрібного, незначного, що претендує на значеність, поважність:

So the Night Flier had come into the little mom-and-pop operation that was the Duffrey airfield. /.../ At this, the bustling height of season, it (airport) employed a mind-dazzling array of four еmployers (S.King).

З точки зору структурної організації епітети поділяються на прості (simple epithets), виражені прикметниками, дієприкметниками, іменниками-ад'юнктами (pearly beauty, smiling admiration, spider arms); складні (compound epithets), виражені складними прикметниками або складними іменниками-ад'юнктами (sour-sweet smile, moon-faced woman, apple-blossom colouring), а також фразові епітети (phrase epithets) зі структурою словосполучень (harps-and-honey afterlife; run-of-the-mill person; gone-to-ruin farmhouse); епітети-речення (sentence epithets), виражені інтегрованими реченнями: Those innocent I-don't-know-what-you're-talking--about eyes! (A.Wesker).

Узуально-асоціативні й оказіонально-асоціативні складні епітети відрізняються великою кількістю різноманітних структурних моделей:

1. N + - like (-wise) (flower-like charm, cow-like look, rabbit-wise absorbing).

2. N + P II (N + N + - ed) (panic-stricken heap, rain-loaded wind, tow-haired face).

3. N + P I (eye-shirking talk, money-grubbing town, colonel-looking gentleman, blood-curdling novel).

4. N + A (turkey-red carpet, slate-blue eyes, cabbage-green sky, women-hungry sailors).

5. N + N (oat-straw hair, rock-bottom neutrality, love-nest proposition, mud-hole airport).

6. A + N (blue-bowl sky, grey-flannel fog, strong-arm copper, cast-iron pride).

7. A + A (bricky-dry throats, pasty-white features, electric-blue lightning, crude-Christian moral).

8. A + PI (ferrety-looking youngster, quick-breathing dark, low--burning intoxication, sweet-smelling pine).

9. A + P II (A + N + -ed) (clean-cut profile, dead-eyed stars, tight-lipped intensity, deep-seated distrust).

10. A + -wise (despiteful-wise treatment, crab-wise retreat).

11. PI + A (leading-figure certitude, boring-ass things).

12. PI + A (suffocating-hot room).

13. PI + N + ed (bulging-legged table, thinning-haired professor).

14. PII + N (bent-pin way).

15. PI I + A (blanked-blank country).

16. PII + PI (boiled-looking glare).

17. PII + PII (broken-stocked glass).

18. Adv. + N (almost-Chablis wine).

19. Adv. + V inf. (never-give-up lust).

20. Adv. + PII (hard-bitten Ford).

21. Adv. + P I (ever-changing violet).

22. G. + Adv. (nagging acid-sweetly).

23. V + A (rake-helly look).

24. Prep. + N (out -of-style coat).

25. Ord.Num. + N (first-class brain).

З таблиці 1 видно, що найбільш поширеними є описово-оцінні, компаративні та постійні складні епітети, які можуть бути представлені більшістю структурних моделей. Ці структурні моделі істотно відрізняються за ступенем продуктивності й за кількістю репрезентованих семантичних класів складних епітетів. Наприклад, модель N + -like, в найвищому ступені частотна і продуктивна, представляє лише два класи складних епітетів - компаративні та постійні, тоді як менш частотні і продуктивні моделі N + A і A + Р II можуть представляти, відповідно, шість і п'ять класів складних епітетів.

Таблиця 1. Найбільш поширені структурні моделі семантичних класів складних епітетів

Семантичні класи складних епітетів	Найбільш поширені структурні моделі
	N+like	N+PII	N+PI	N+A	N+N	A+N	A+A	A+PI	A+PII
1. Постійні	+	+	+	+	-	+	-	-	+
2. Описово-оцінні	-	+	+	+	+	+	+	+	+
3. Компаративні	+	+	+	+	+	+	+	+	-
4. Метафоричні	-	+	+	+	-	+	-	+	+
5. Метонімічні	-	-	+	+	-	-	-	-	+
6. Іронічні	-	+	-	-	-	+	-	-	-
7. Літотні/гіперб.	-	+	-	+	+	-	-	-	-
8. Оксюморонні	-	-	-	-	-	-	+	-	+
9. Перифразні	-	-	-	-	-	+	-	-	-

Надслівні фразові епітети є інтегрованими словосполученнями, шо складаються з трьох і більше компонентів. Серед трикомпонентних фразових епітетів (всього - 15 моделей) найбільш поширеними є моделі з прийменником, який займає центральну позицію в структурі:

N + Prep. + N (edge-of-the-chair suspense);

Ger. + Prep. + N (going-to-bed sounds);

РІІ + Prep. + N (groomed-to-perfection woman);

A + Prep. + A (close-to-quiet, close-to-dark city);

Pr. + Prep. + N (yours-till-death woman).

В сучасній англійській мові інтегровані фразові епітети можуть складатися більше ніж з трьох компонентів. Все більшого розповсюдження набувають різноманітні багатокомпонентні комплекси, що тяжіють до цільної номінації.

Субстантивні комплекси (з ядром-іменником):

It (her hair) smelled just the way it always had, a good, clean, well-washed, little-girl-ready-for-a-party smell (R.P.Warren).

Then they all three of them went up the cat-and-dog-food-breakfast-cereal-macaroni-rice-raisings-spreads-spaghetti-soft-drinks--craсkers-and-соokies aisle (J.Updike).

Вербальні комплекси

а) з ядром-інфінітивом:

How happy she was, even as she sacrificed her career, her never-to-be-questioned future as a prima ballerina (J.Krantz).

б) з ядром-дієприслівником або герундієм:

І could not equate it with the face I remembered with the eyelids drooping and the damp, starlight-or-moonlight-glistening lips (R. P. Warren). "Claude is a journalist," Ginnette said, in her hostessy, introducing-the-guests-at-a-party voice (I.Shaw).

В оказіональні надслівні епітети можуть також інтегруватись комунікативні одиниці мовлення - речення різних типів.

1. Прості речення

а) розповідні:

He was one of those ever-so-cultured types with a plum in their throat. The І'm-a-friend-of-the-boss type (R. P. Warren).

б) питальні:

And he had a ''Where-is-Mary?" expression on his features so plain that you could almost see the wool growing on him (O.Henry).

в) наказові:

We've been living in a queer hectic get-on-with-it -quickly atmosphere (A.Christie).

г)окличнi:

There саmе the dreadful, the bright deadly moment, the high-spirited oh--what-mad-men-are-we moment when he broke Eve's future (W.Sansom).

2. Складносурядні речення:

He supposed he had to chalk the rest up to that unspoken smalltown credo of you-mind-your-business-and-I'll-mind-mine (S.King).

3. Складнопідрядні речення:

The only explanation for Polly's I-know-what-you've-been-up-tо 1оok was that she was congenitally suspicious (J.Krantz).

4. Складні речення з різними видами зв'язку - сурядним і підрядним:

There is a sort of oh-what-a-wicked-world-this-is-and-how-I-wish-I-could-do-something-to-make-it-better-and-nobler expression about Montmorency that has been known to bring the tears into the eyes of pious old ladies and gentlemen (J.K.Jerome).

Вирішальна роль у формуванні єдності тексту належить задуму його автора. Задум охоплює текст в цілому - від початку до кінця, здійснюючи вплив на його структурні особливості. Змістові зв'язки проникають не тільки в структуру речень, але й єднають речення між собою.

Загальновизнаним є положення про те, що для тексту конструюючим фактором виступає не стільки тема, скільки комунікативне завдання, тобто мета автора, або, інакше кажучи, прагматичний аспект. Прагматично-орієнтованими лексичними одиницями в тексті насамперед виступають аксіологічні прикметники в стилістичній функції епітета.

Прагматичні можливості епітета використовуються по-різному, в залежності від стилю автора художнього твору. В художній прозі важливою складовою стилю є авторський аналітичний коментар, який розкриває перед читачем зовнішність і характер персонажу, його психологічний стан у даному епізоді.

Прикладом авторського коментаря з прагматикою позитивної ознаки може слугувати уривок з роману Р.Олдінгтона "Смерть героя":

... When they were together it was pure happiness. Priscilla was a very demure and charming little

mistress... Sometimes he dared to touch her childish breasts. And the feeling of friendliness from the clasp of Priscilla's hands, the pleasure of her short childish kisses and sweet breath, the delicate texture of her warm childish-swelling breasts never quite left him; and to remember Priscilla was like remembering a fragrant English garden. Like an English garden, she was a little old-fascioned and self-consciously comely, but she was so spring-like and golden.

Реалізація прагматичної спрямованості тексту засобами аналітичного авторського коментаря є характерною для реалістичної прози ХІХ і частково ХХ століть. Однак у ХХ столітті в стилістиці художньої прози починає інтенсивно розвиватися так званий авторський синтез - організація художньої оповіді, при якій психологічний стан персонажа, причини окремих дій і вчинків не аналізуються безпосередньо в тексті, а лише імплікуються. Художній синтез створює образ, що не підлягає членуванню і деструктивному “роз'ясненню” за частинами.

В романі “Прощавай, зброя!” Е.Xeмінгуей широко використовує прийом авторського синтезу-лейтмотиву. Образ дощу використовується письменником для створення загальної тональності твору - смутку, передчуття біди, безвиході, трагізму. У цьому лейтмотиві найважливішу роль грають епітети, що характеризують негоду (wet, muddy, slushy, dripping ), вмирання природи (dead, bare, low, thin, dismal loоking), відповідну колірну гаму (black, brown, gray).

Реалізація епітетами прагматичної спрямованості тексту приймає різноманітні форми в залежності від стилю художнього твору. Так, в англійських і шотландських народних баладах переважають узуально-асоціативні епітети. В їх основі лежать звичні, “готові” асоціації, що зумовлює їх традиційний характер і сферу вжитку- народну творчість. Виразність узуально-асоціативних епітетів часто підсилюється додатковими експресивними засобами - алітерацією ( stout and stalwart sons); синонімічним повтором ( strong and sturdy thief ); стилістичною інверсією ( proud was а lily of the morn).

І навпаки, в творах художньої літератури переважають оказіонально-асоціативні епітети, які майстерно вживаються письменниками при портретизації персонажів (О.Гакслі “Жовтий Кром”), при створенні певної колірної насиченості твору (Ф.С.Фітцджеральд “Великий Гетсбі”, Е.Хемінгуей “Мати й не мати”), при вираженні потоку свідомості (В.Фолкнер “Авессалом, Авессалом!”). Аналіз художніх творів свідчить про те, що цілісність художнього образу створюється, як правило, завдяки взаємодії епітетів з іншими тропами: метафорами, порівняннями тощо.

Вживання епітетів не обмежується художньою літературою. Епітети широко вживаються в текстах газетно-журнальних жанрів, наприклад, у публіцистиці, мета якої - досягти емоційного контакту з читачем, залучити його до участі в даній справі, русі й т.п., переконати його у правильності аргументів журналіста, схилити читача на свою сторону (стаття “Loitering on the Dark Side”, Newsweek, May 3, 1999).

Будучи свідком певної події, автор репортажу описує її крізь призму свого сприйняття. Журналіст має на меті не тільки наочно зобразити те, що він побачив, викликати у читача “ефект присутності”, але й дати емоційну оцінку даної події. Саме тому ефективним емоційно-експресивним засобом у репортажі виступають аксіологічні епітети (“The Agony and the Aftershock”, Newsweek, Jan.30, 1995).

У сучасній рекламі якісна характеристика товару або послуги може бути представлена прямолінійно, шляхом насичення рекламного тексту аксіологічними епітетами excellent, wonderful, splendid, marvellous, superb тощо. Великим різноманіттям відзначається розподіл епітетів у рекламних текстах моделі aida (attention, interest, desire, action).

ВИСНОВКИ

Тропіка є системно-структурним утворенням, в якому конституенти (тропи) розподіляються за двома вісями мови - парадигматичною та синтагматичною. Функціонально-семантичне макрополе тропіки складається з полів подібності (епітет, порівняння, метафора, літота/гіпербола), суміжності (метонімія, перифраза) і протилежності (оксюморон, іронія).

Еволюція мови в онтогенезі, первинність атрибута по відношенню до предиката дає підстави вважати епітет вихідним тропом (першотропом). Епітет є також системоутворюючим центром тропіки, тому що в нього можуть трансформуватись і зводитись до нього всі інші тропи.

Потрібно розрізняти узуально-асоціативні й оказіонально-асоціативні епітети. До перших належать постійні і описово-oцінні, до других - гібридні утворення, що виникають у результаті пересічення поля епітета з полями інших тропів - метафори, метонімії, оксюморона тощо.

У термінах словотвору епітети поділяються на прості, похідні та складно-похідні слова, а також можуть являти собою інтегровані у складні слова словосполучення і речення різних типів. Складні епітети в сучасній англійській мові відрізняються великою кількістю різноманітних структурних моделей (25 двокомпонентних та 15 трикомпонентних). Первинними слід визнати моделі А+N, N+A, N+PI, N+PII, Adv.+A. Ці ж самі моделі, а також N+-like, N+N, є найбільш частотними серед двокомпонентних епітетів. Серед трикомпонентних епітетів за чисельністю перше місце займають моделі з прийменником у центрі структури: N+Prep.+N, Ger.+Prep.+N, PII+Prep.+N, A+Prep. +N, Pr.+Prep. +N.

Епітети як експресивний засіб відіграють дуже важливу роль у реалізації прагматичної мети текстів художньої літератури, а також текстів газетно-журнальних жанрів - публіцистики, репортажу, реклами.

Актуальність вивчення тропіки як системно-структурного утворення (функціонально-семантичного макрополя) та її системоутворюючого центру - епітета - зумовлює перспективи подальших досліджень у цій галузі стилістики.

Необхідним також є глибокий аналіз епітетів з позицій когнітивної лінгвістики. Адекватне вираження когнітивної сутності епітетів дозволить точніше охарактеризувати не тільки їх тропеїчний статус, але також їх дискурсивну специфіку.

Заслуговує подальшого вивчення взаємозв'язок між структурами моделей і семантикою складних епітетів.

Значний інтерес матимуть дослідження, присвячені еволюції епітета в історії англомовної художньої літератури (прози і поезії) на прикладі індивідуальних авторських стилів: зростаюче вживання оказіонально-асоціативних епітетів, розвиток синкретичності, структурні іновації тощо.

Доцільно дослідити недостатньо вивчену роль епітетів у деяких функціональних стилях і жанрах, зокрема в науково-популярних текстах, рецензіях, анотаціях, що значно розширило б розуміння епітета як найважливішого експресивного прагматично-скерованого засобу не тільки у художній літературній творчості.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНІ У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Эпитет: семантика и структура (на материале английской тропики). - Житомир: Полиграфика, 1997.- 48 с.

2. Епітет як первісний троп і системоутворюючий центр тропіки // Вісник ЖДПУ. - № 8. - 2001. - С. 127-130.

3. Роль епітетів у кольоровій насиченості тексту //Записки з романо-германської філології ОДУ: Зб. наук. пр. - Вип. 11. - Одеса: Латстар, 2002.- С. 187-195.

4. Эпитетные конфигурации в романе У. Фолкнера "Авессалом. Авессалом!" // Питання германської філології та методики викладання германських мов: Зб. наук. пр. - Житомир: ЖДПІ, 1996. - С. 104-109.

5. К вопросу о функции эпитета в системе тропики // Функциональный аспект семантики языковых единиц: Материалы VIII Междунар. научной конф. по актуальным проблемам семантических исследований. - Часть 1. - Харьков: ХГПУ. - 1997. - С. 43-45.

6. Мифологический генезис тропов в художественном мышлении // Творче, практичне і критичне мислення: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (Житомир, 23 - 24 вересня 1997). - Житомир: Журфонд. - 1997. -С. 100-103.

7. Эпитет и прагматика текста //Функциональная лингвистика. Прагматика текста: Материалы IV Междунар. конф. (Ялта, 6-10 октября 1997). - Симферополь: CLC. - 1997.- С. 115-117.

8. Эпитеты в английских и шотландских народных балладах // Актуальні питання з романо - германської філології: Дослідження молодих вчених. -Житомир: Поліграфіка. - 1997. -- С. 47-50.

9. Organizing Function of Epithet in the System of Tropes // Teach and Learn: Зб. наук пр.-Вип.3. - Житомир: Волинь, 2000. - С. 64-65.

10. Семантика та структурні моделі складних епітетів у сучасній англійській мові // Функціональна семантика слов'янських і германських мов: Матеріали Всеукраїнської наукової конференції (Житомир, 18-19 травня 1995).- Житомир: ЖДПІ. - 1995. - С. 128-129.

11. The Role of Epithets in Pragmatic Orientation of Literary Prose // Pragmatics and Beyond: Abstracts, The Second USSE Conference (Kharkiv, May 28-29 2001). - Kharkiv: Vasyl Karazin National University. - 2001. - P. 59.

АНОТАЦІЯ

Онопрієнко Т.М. Епітет у системі тропів сучасної англійської мови (Семантнка. Структура. Прагматика). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. - Харківський національний університет ім. В.Н.Каразіна, Харків, 2002.

Дисертація присвячена епітету в сучасній англійській тропіці. Наукова новизна дослідження визначається новим підходом до тлумачення тропіки, яка розуміється як системно-структурне макропольове утворення, представлене окремими полями, що частково перетинаються. Новим є тлумачення епітета як первинного тропа в аспекті генезису і як системоутворюючого центру тропіки. Пропонується класифікація епітетів з розподілом їх на узуально-асоціативні й оказіонально-асоціативні. Перші розподіляються за двома підкласами на постійні та описово-оцінні. Серед оказіонально-асоціативних епітетів, гібридних утворень, що виникають у результаті пересічення поля епітета з полями інших тропів, розрізняються метафоричні, компаративні, літотні/гіперболічні, метонімічні, перифразні, оксюморонні та іронічні епітети.

В термінах словотвору епітети розподіляються на прості, похідні, складні, складно-похідні, фразові зі структурою словосполучень та епітети, виражені інтегрованими реченнями. Визначені структурні моделі семантичних класів складних епітетів.

Досліджено роль епітета в реалізації прагматичної скерованості тексту (на матеріалі текстів художньої літератури та деяких газетно-журнальних жанрів).

Ключові слова: тропіка, макрополе, троп, епітет, узуально-асоціативні епітети, оказіонально-асоціативні епітети, складні епітети, прагматика тексту.

АННОТАЦИЯ

Оноприенко Т.Н. Эпитет в системе тропов современного английского языка (Семантика. Структура. Прагматика). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Харьковский национальный университет им. В.Н.Каразина.- Харьков, 2002.

Диссертация посвящена эпитету в современной английской тропике.Научная новизна исследования определяется новым подходом к толкованию тропики, которая понимается как системно-структурное макрополевое образование, представленное отдельными частично пересекающимися полями. Новой является трактовка эпитета как первичного тропа в аспекте генезиса и как системообразующего центра тропики.

В первой главе рассматривается система тропов, место эпитета в этой системе, приводится семантическая классификация эпитетов. Троп определяется как двуплановое употребление слова в образном смысле, при котором происходит сдвиг в семантике слова от его прямого значения к переносному. При этом материальная форма слова реализует оба эти значения одновременно. Существуют различные виды соотношения прямого и переносного значения слова, из них основными являются соотношения по сходству (уподоблению), по контрасту (противоположности) и по смежности.

При образовании тропа семантическая транспозиция происходит в пределах одного слова (ядра тропа). Однако троп может реализоваться лишь в бинарной тропеической конфигурации с помощью актуализатора - слова, всегда употребляемого в прямом смысле.

Совокупность тропов представляет собой систему, в которой тропы распределяются по двум осям языка - парадигматической и синтагматической. Находясь в центре макрополя тропики, поле эпитета пересекается с полями тропов подобия, смежности и противоположности. Эпитеты разделяются на два основных класса: узуально-ассоциативные и окказионально-ассоциативные. В свою очередь, узуально-ассоциативные эпитеты разделяются на два подкласса - постоянные и описательно-оценочные. Среди окказионально-ассоциативных эпитетов, гибридных образований, возникающих в результате пересечения поля эпитетов с полями тропов, различаются метафорические, компаративные, литотные/гиперболические, метонимические, перифразные, оксюморонные и иронические эпитеты.

Система тропов иерархична, что приводит к постановке вопроса о генезисе тропов и гипотетическом “первотропе”. Первотропом (исходным тропом) следует считать эпитет, но не метонимию с её идентифицирующей функцией и не метафору, которая не предшествовала эпитету, а наоборот, зарождалась в эпитетных конфигурациях.

Эпитет является не только исходным тропом, но и системообразующим центром тропики, так как в него могут трансформироваться и сводиться к нему иные тропы.

Вторая глава посвящена структуре эпитета. В терминах словообразования эпитеты могут быть простыми, производными и сложно-производными словами, а также представлять собой

интегрированные в сложное слово словосочетания и предложения различных типов.

Все узуально-ассоциативные и окказионально-ассоциативные сложные эпитеты в современной английской тропике представлены двадцатью пятью двухкомпонентными и пятнадцатью трёхкомпонентными моделями, различающимися по своей частотности и продуктивности, а также многокомпонентными интегрированными комплексами со структурой словосочетания и предложения.

Эпитеты, выраженные многокомпонентными комплексами со структурой словосочетания, отличаются большим разнообразием моделей, что во многом объясняется их окказиональным характером. Данное обстоятельство не позволяет с достаточной достоверностью определить их конечный перечень.

Окказиональные составные прилагательные, выполняющие функцию фразовых эпитетов, иногда образуются в результате интеграции фразеологизмов и крылатых фраз, обычно с некоторой модификацией структуры.

Характерной чертой современного английского языка является образование окказиональных сверхсловных эпитетов путём интеграции в сложное слово предложений различных типов: простых (главным образом - повествовательных и повелительных) и сложных (сложносочинённых и сложноподчинённых). При этом предложение теряет свойства коммуникативной единицы, превращаясь в единицу номинации.

В третьей главе исследуется роль эпитета в реализации прагматической установки текста, проводится сопоставительный анализ данной роли эпитета в текстах художественной литературы и различных газетно-журнальных жанров. Прагматические возможности эпитета используются в авторских аналитических комментариях, в авторском синтезе, рассчитанном на ассоциативность мышления реципиента.

Эпитеты играют очень важную роль в цветовой насыщенности художественного произведения. Цветовая палитра писателя активизирует чувственно-оценочное восприятие действительности читателем и формирует его отношение к идейно-образной системе произведения. Индивидуальные авторские стили различаются как абсолютным цветовым числом, характеризующим общую насыщенность произведения цветовыми и световыми эпитетами, так и относительным цветовым числом, которое характеризует цвет, наиболее часто повторяющийся в эпитетах во всём произведении того или иного писателя.

Созданию необходимого эмоционального тона повествования, атмосферы сугубо личного подхода к явлениям действительности способствует применение сложных структур эпитетных конфигураций с намеренным нарушением нормативного порядка следования эпитетов различной семантики в атрибутивных цепочках.

Ключевые слова: тропика, макрополе, троп, эпитет, узуально-ассоциативные эпитеты, окказионально-ассоциативные эпитеты, сложные эпитеты, прагматика текста.

ABSTRACT

Onopriyenko T.M. Epithet in the System of Tropes in Modern English (Semantics. Structure. Pragmatics). - Manuscript.

Thesis for the candidate of philology degree (specialization 10.02.04 - Germanic languages). - Vasyl Karazin Kharkiv National University, Kharkiv, 2002.

The dissertation deals with epithet in modern English tropology. Scientific novelty of the investigation consists in a new approach to interpretation of the system of tropes, the latter being considered as a macrofield structure represented by a number of interlacing fields. The system-forming centre is epithet which is the initial trope as to its genesis.

...