Словотвірні категорії іменника

Акцентування можуть зазнавати предикати дії або стану і суб'єкт локативного стану або об'єкт дії. Зважаючи на це виділяємо локативи з акцентуванням дії або стану й локативи з акцентуванням суб'єкта локативного стану або об'єкта дії.

У ролі кореневої морфеми локативів найширше представлена лексико-семантична група дієслів із значенням конкретної фізичної дії. З такими дієслівними коренями поєднується кілька словотворчих суфіксів - виразників семантико-синтаксичної функції локатива, кожен із яких по-своєму конкретизує локативне значення. До найуживаніших належать суфікси -нў-/-льнў-, -арнў-, -ищ-, на основі яких сформовано відповідні словотвірні типи віддієслівних іменників з локативною семантикою. Перші два конкретизують локативне значення як "приміщення, споруда, будівля", де виконують актуалізовану фізичну дію: Там (приміщення), де забивають тварин ® бойня; Там (приміщення), де перуть ® пральня; Там (приміщення), де друкують ® друкарня.

Суфікс -ищ- свою локативну функцію виконує з дієслівними коренями обмеженіше і в іншій значеннєвій реалізації, а саме як "частину простору, в якому локалізується дія": Там (частина простору), де скидають сміття, непотріб ® звалище.

До неосновних питомих українських словотворчих суфіксів - виразників семантико-синтаксичної функції локатива з дієслівними коренями на позначення дії - належать суфікси -л-, -к-/-нк-, що сформували непродуктивні словотвірні типи: Там (приміщення), де живуть ® житло; Там (невелика частина простору), де зупиняється транспорт або люди ® зупинка.

Локативи з акцентованою непредикатною ознакою кількісно поступаються перед локативами з акцентованою предикатною ознакою. У процесі згортання їхніх базових елементарних речень у семантико-синтаксичній локативній позиції найактивніше акцентується непредикатний компонент із функцією суб'єкта локативного стану, який зумовлюють своєю валентністю локативні предикати, виражені дієсловами бути, перебувати, розташовуватися тощо. Із непредикатним суб'єктним компонентом у ролі кореневої морфеми локативну функцію виконують суфікси -ищ- та -ник/-няк. Унаслідок їх взаємодії постало два продуктивних словотвірних типи відсубстантивних іменників з акцентуванням суб'єкта локативного стану. Суфікс -ищ- поєднується переважно з іменниками - назвами сільськогосподарських зернових або технічних культур, зрідка - назвами речовини: Там, де було просо ® просище; Там, де є глина ® глинище. Іноді він перетинається із суфіксом -иськ-, проте із двох спільнокореневих дериватів більш вживаним є локатив на -ище: житнище і житнисько. Творення деяких локативів на -ище можливе за умови введення структурної прокладки -ов-, яка поєднує словотворчий суфікс з іменниковим коренем: токовище, гороховище. Трапляються й паралельні локативи із суфіксами -ищ- та -овищ-, причому їхні значення ідентичні, що свідчить про асемантичний характер прокладки -ов-: торфище і торфовище.

Більш різноманітним є лексико-семантичне наповнення акцентованих іменникових основ, з якими сполучається суфікс -ник/-няк. Його представляють насамперед іменники на позначення кущів, дерев та квітів. Утворені від них локативи означають ділянку землі, частину простору, територію, на якій ростуть, локалізуються відповідні кущі, дерева та квіти: Там, де є (росте) виноград ® виноградник; Там, де є (ростуть) сливи ® сливняк. Цей же суфікс широко поєднується з іменниками - назвами свійських тварин, птахів, комах, унаслідок чого утворюються локативи, які називають приміщення, споруду, в яких утримуються відповідні тварини, птахи або комахи: Там (приміщення), де перебувають корови, утримують корів ® корівник.

До периферійних належать словотвірні типи із суфіксами -ств-/-івств-, -іj- та -ат. Відіменникові локативи словотвірного типу із суфіксом -ств-/-івств- означають країну або її частину, верховна влада в якій зосереджується в руках людини, названої акцентованим суб'єктним компонентом: князівство - територія (частина держави), якою править князь. У межах цього локативного значення словотвірний тип із суфіксом -ств- синонімізується із словотвірним типом, утвореним за допомогою суфікса -іj-. Однак вони ніколи не бувають взаємозамінними, бо в них різний лексико-семантичний контекст акцентованих іменникових основ: суфікс -іj- поєднується переважно з іменниковими основами іншомовного походження, які називають осіб (правителів) з необмеженою владою. Похідні від таких іменників локативи означають певну територію (область, провінцію, земельне володіння): Те (земельне володіння), що належить сеньйору ® сеньйорія.

Крайню периферію словотвірних типів, сформованих суфіксами локативності, що поєднуються з акцентованим суб'єктом локативного стану, займає словотвірний тип з іншомовним суфіксом -ат. Він сполучається з генетично однорідними іменниковими основами, які означають керівника навчального закладу або його структурного підрозділу, внаслідок чого утворюються локативи, які визначають приміщення, де здійснюється навчально-адміністративне управління на чолі з керівною особою: Там (приміщення), де здійснюється управління факультету на чолі з деканом ® деканат.

Поодинокими утвореннями представлені словотвірні типи відсубстантивних локативів з акцентуванням об'єкта дії, сформовані з участю суфіксів та суфіксоїдів іншомовного походження, зокрема таких, як -арій, -орій, -дром, -тек-, які поєднуються переважно з генетично однотипними іменниковими коренями, реалізуючи різні відтінки спільного словотвірного значення локативності. Суфікс -арій є аналогом питомого українського суфікса -ник, тому він використовується для утворення найменувань приміщень або середовищ, де відбувається дія над об'єктом: Приміщення або територія, призначена для вирощування лимонів ® лимонарій. Цей словотвірний тип виокремився недавно, коли суфікс -арій почав поєднуватися з вільними субстантивними коренями.

Аналогічну функцію виконує в українському відсубстантивному словотворенні й іншомовний суфікс -орій, але сформований на його основі словотвірний тип ще не набув продуктивності: Приміщення, де читають лекції, де відбуваються публічні лекції ® лекторій.

Суфіксоїд -дром не має відповідників серед питомих українських суфіксів із значенням локативності. Він указує на спеціально обладнане місце, площадку для випробування чогось - того, що визначає акцентований об'єктний компонент: Місце, спеціально обладнане для випробування ракет ® ракетодром. У сучасній українській мові спостерігаємо тенденцію до зростання продуктивності словотвірного типу із суфіксоїдом -дром.

Для іншомовного суфіксоїда -тек- локативна функція не є основною, бо він спеціалізується, як відомо, на вираженні значення збірності, пор.: картотека - зібрання карток; фонотека - зібрання фонограм. Його локативне значення є вторинним, розвинулося пізніше, оскільки воно визначає приміщення, де зберігають відповідне зібрання чого-небудь. На його основі сформувався самостійний словотвірний тип: Там (приміщення, кімната), де стоять шафи з картками ® картотека; Там (приміщення), де зберігають фонограми ® фонотека.

Другий тип іменників ґрунтується на семантико-синтаксичній позиції локатива в елементарному реченні, в якому вживається лише один семантичний різновид предикатів, а саме той, що визначає місце локалізації дії або стану.

Суть механізму творення таких іменників полягає в універбації, тобто злитті в єдиний компонент локативного предиката і залежного від нього локатива. Саме тому їх називають локативами-універбативами. Вони виражають приховано відповідне значення локативного предиката: Є перед горою - передгір'я. За своєю словотвірною структурою локативи-універбативи однотипні. Це виявляється, по-перше, в тому, що їхня коренева морфема завжди збігається з коренем відмінкової форми іменника, що входить до складу прийменниково-іменникової сполуки, вжитої в позиції локатива. По-друге, різні прийменники-префікси реалізують свою словотвірну функцію переважно з одним суфіксом - суфіксом -/j/-.

Залежно від параметрів локалізації словотвірні типи префіксально-суфіксальних іменників об'єднано в чотири основних групи: 1) слово-твірні типи, просторові префікси відприйменникового походження яких визначають місце, здебільшого простір, його частину, територію тощо, за їхньою дистантною локалізацією щодо просторового орієнтира по горизонталі: загір'я, загребелля, передгір'я, передмістя; 2) словотвірні типи, просторові префікси відприйменникового походження яких встановлюють місце за його дистантною локалізацією щодо просторового орієнтира по вертикалі: надбрів'я, надпліччя, підземелля, піднебесся; 3) словотвірний тип із префіксом між-, що є нейтральним до параметрів горизонтальної і вертикальної локалізації і визначає місце між двома однаковими просторовими орієнтирами: міжбрів'я, міжгір'я; 4) словотвірні типи, утворені просторовими префіксами контактної локалізації, тобто тими, що визначають місце, яке розташоване поблизу до просторового орієнтира: прибережжя, побережжя, острішшя, осердя, узлісся, узбіччя, черезсмужжя.

Творення складних локативів є здебільшого наслідком акцентування двох компонентів базового семантично елементарного речення - предикатного компонента із значенням дії та непредикатного компонента із семантичною функцією об'єкта або результатива. Основними виразниками локативної семантики в складних іменниках, як і в суфіксальних з відповідним значенням, виступають суфікси -нў- та -ищ-. Утворені на їхній основі словотвірні типи вказують здебільшого на місце виконання дії або місце (переважно приміщення) зберігання чого-небудь: Там (приміщення), де варять квас ® квасоварня; Там (приміщення), де зберігають сіно ® сіносховище.

Семантичну функцію локатива в структурі складних іменників виконує і нульовий суфікс, який, утворюючи реальне слово, поєднується з формальними представниками предиката та об'єкта, рідше - суб'єкта дії. Словотвірний тип із нульовим суфіксальним вираженням локативної функції об'єднує іменники-локативи, що вказують на місце здійснення дії: Там, де крутиться (вертиться) вода ® водоверть; Там, де збирається вода ® водозбір.

Специфіку складних іменників із значенням місця виконання дії становить конкретний характер семантичного вираження локативного непредикатного компонента, у позиції якого вони формуються. Його реалізують іменники з локативним значенням на зразок завод, господарство, підприємство, ферма. Саме вони, а не суфікси, стають формальними представниками семантико-синтаксичної функції локатива, вказуючи на господарство, установу, які спеціалізуються на виробництві чого-небудь чи вирощуванні кого-небудь. У формальній структурі таких складних іменників нереалізованим залишається предикат дії. Двокомпонентність їхньої словотвірної структури забезпечують акцентовані непредикатні компоненти із семантико-синтаксичними функціями об'єкта та локатива, причому локативний обов'язково виступає у постпозиції щодо об'єктного, тобто позиційно і функціонально уподібнюється до словотворчих суфіксів з локативною функцією: Завод, де переробляють льон ® льонозавод; Ферма, де розводять, вирощують овець ® вівцеферма.

Особливу групу локативів становлять ті, що сформувалися на основі дериватів словотвірних категорій опредметненого стану та опредметненої дії: порожнина, мілина; розлом, вимив, прогин.

У п'ятому розділі "Словотвірні категорії супровідно-предикатного характеру" обґрунтовано теоретичні засади виокремлення словотвірних категорій супровідної предикатності, наголошено на особливостях їхньої семантико-синтаксичної природи, уточнено параметри категорії об'єктивної зменшеності, проаналізовано взаємодію кількісного та оцінного значення.

Семантична природа словотвірних категорій супровідно-предикатного характеру по-своєму особлива. Вони ґрунтуються на кількісному значенні супровідного предиката базового словосполучення, що згортається в реальне іменникове слово в будь-якій позиції речення. Опорний субстантивний компонент такого словосполучення стає кореневою морфемою іменникового деривата, тоді як значення залежного предикативного компонента, вираженого здебільшого прикметником із кількісним значенням, реалізують словотворчі суфікси.

Словотвірна категорія об'єктивної зменшеності іменників мотивується кількісним значенням супровідного предиката, адекватного прикметникові малий, що вказує на реальну зменшеність об'єктів позамовного світу. Характерною особливістю цієї словотвірної категорії є те, що в ній значення об'єктивної зменшеності домінує над значенням пестливості, але повністю його не нівелює: столик ¬ малий стіл, коритце ¬ мале корито.

Значення об'єктивної зменшеності репрезентують іменникові деривати чоловічого, жіночого та середнього роду.

До словотворчих формантів, за допомогою яких утворюються іменники чоловічого роду із значенням об'єктивної зменшеності, належать суфікси -ок, -ик, -ець, -чик, -к-, на основі яких сформовано відповідні продуктивні словотвірні типи: візок ¬ малий віз, ключик ¬ малий ключ, камінець ¬ малий камінь, бутончик ¬ малий бутон, Максимко ¬ малий Максим.

Значення об'єктивної зменшеності іменникам жіночого роду надає передусім суфікс -к-, зрідка - -ин-: хмарка ¬ мала хмара, хатина ¬ мала хата.

У парадигму словотворчих засобів зменшеності в іменників середнього роду входять два основних суфікси: -ц- і -к-: віконце ¬ мале вікно, вушко ¬ мале вухо.

В основу словотвірної категорії збільшеності-пейоративності іменників покладено кількісне значення супровідного предиката базового словосполучення, адекватне прикметникові великий. У процесі згортання такого словосполучення кількісне значення предиката категоризується за допомогою словотворчих суфіксів -ищ-, -иськ-, -уган-, -уг-(-юг-), -ук-(-юк-), -ур-(-юр-), -аг-, -ак-(-як-), -ар-(-яр-), -ег-, -ер-, -ах-, -омах- та ін. Із цими словотворчими формантами пов'язується здебільшого негативна суб'єктивна оцінка, зневажливе суб'єктивне ставлення до особи, тварини, предмета, явища. На їхній основі в українській мові сформовано словотвірні типи іменників із значенням збільшеності-пейоративності (негативної суб'єктивної оцінки): чубище ¬ великий чуб; ручисько ¬ велика рука; кулацюга ¬ великий кулак; каменюка ¬ великий камінь; кулацюра ¬ великий кулак; костуряка ¬ великий костур; котяра ¬ великий кіт; костомаха ¬ велика кістка та ін. Найпродуктивнішим є словотвірний тип із суфіксом -ищ. Решта словотвірних типів належить до малопродуктивних та непродуктивних.

Словотвірна категорія збірності іменників ґрунтується на квантитативному значенні супровідного предиката, співвідносного із компонентами багато, сукупність, базового словосполучення і певною мірою на негативнооцінному значенні, що дало підстави віднести її до кількісно-експресивних супровідно-предикатних словотвірних категорій: жіноцтво ¬ багато, сукупність жінок; комарня ¬ багато комарів; дубняк ¬ багато дубів та ін. Згортання такого словосполучення відбувається на користь модифікованого компонента, а модифікаційний предикатний компонент перетворюється на суфіксальний формант збірності.

Ця словотвірна категорія вирізняється з-поміж інших параметрами свого структурування, бо об'єднує дуже багато словотвірних типів, сформованих за допомогою питомих слов'янських суфіксів -ств-, -нў-, -в-, -от-, -і/j/-, -/j/-, -еч-, -изн-, -ник/-няк, -ин-/-овин-, -инў/j/-/-овинў/j/-, -ич та формантів іншомовного походження -іан-, -ад-/-іад-, -тек-, -аж, -ік-/-ик-, -ур-, -ітет, -арій та под.

Залежно від значення модифікованого компонента базового словосполучення словотвірні типи становлять шість основних груп:

1. Словотвірні типи, що вказують на сукупність осіб. До них належать типи із суфіксами -ств-, -нў-, -в-, -от-, -і/j/-, -ітет, -ур, -еч-: студентство, селянство, офіцерня, дітлашня, татарва, панота, парубота, братія, генералітет, професура, малеча.

2. Словотвірні типи, що визначають сукупність тварин, птахів, комах тощо. Це типи із суфіксами -нў-, -в-, -/j/-, -ств-, -от-: комарня, комашня, мурашня, мишва, мушва, вороння, гайвороння, птаство, звірота.

3. Словотвірні типи, що окреслюють сукупність однорідних об'єктів рослинного світу. До цієї групи входять типи із суфіксами -/j/-, -ник/-няк-, -инў/j/-, -ин-, -арій-: верб'я, колосся, качання, бузинник, вільшаник, лозняк, гарбузиння, лопушиння, городина, садовина, лимонарій.

4. Словотвірні типи, що встановлюють сукупність конкретних предметів. Вони об'єднують типи із суфіксами -/j/-, -ад-, -тек-, -ур-, -як: ганчір'я, мотуззя, пруття, паліччя, колонада, аркада, картотека, клавіатура, дрібняк.

5. Словотвірні типи, що визначають опосередковано, через прізвище видатної особи, сукупність творів літератури і мистецтва тощо. Єдиним репрезентантом цієї групи є тип із суфіксом -ан-/-іан-: Гейнеана, Шевченкіана, Франкіана, Лисенкіана.

6. Словотвірні типи, що вказують на сукупність якихось абстрактних понять (явищ, одиниць виміру тощо). Серед них типи із суфіксами -аж, -ік-/-ик-, -ад-/-іад-: ампераж, вольтаж, метраж, тоннаж, символіка, олімпіада.

Словотвірна категорія одиничності реалізує таке квантитативне значення супровідного предиката базового словосполучення, яке адекватне значенню числівника один, що модифікує аргумент, виражений іменником з конкретно-предметним значенням. Основним виразником словотвірного значення одиничності виступає суфікс -ин-: квасолина ¬ одне зерно квасолі; картоплина ¬ одна бульба картоплі.

Особливістю одиничних іменників із суфіксом -ин- є те, що вони можуть ускладнюватися суфіксом -к-, який надає їм експресивного, здрібніло-пестливого забарвлення (стеблинка, очеретинка, морквинка), виявляючи водночас семантичне і формальне переплетення назв одиничних предметів з назвами зменшеності-пестливості.

У шостому розділі "Словотвірна категорія опредметнених значень дієслівних предикатів" умотивовано транспозиційний характер цієї категорії, її нижчий ранг щодо словотвірних категорій непредикатного і предикатного типу, установлено потенціал її словотворчих суфіксів, до сліджено взаємодію словотвірних типів.

Словотвірна категорія опредметнених значень дієслівних предикатів відображає категорійне перетворення однієї частини мови на іншу в межах того самого лексичного значення - перетворення дієслова, вжитого у позиції предиката базового елементарного речення, що є водночас і комунікативною позицією теми, на віддієслівний іменник: Студенти вивчають мову ® Вивчення мови триває довго; Голуби туркали на даху ® Туркіт голубів здавався загадковим. Переведення дієслівних лексичних значень під категорійне значення предметності іменника досягається передусім за допомогою питомих слов'янських словотворчих суфіксів -нў/j/-, -тў/j/-, нульового суфікса, на основі яких сформовано продуктивні словотвірні типи, та словотворчих суфіксів -к-, -іт, -ств-, -б-, -от-, -в-/-тв-, -нў-, -ин- та ін., що послужили для утворення менш продуктивних словотвірних типів, причому деякі з них уже стали лексично закритими рядами. Вони нівелюють визначальні граматичні дієслівні категорії способу, часу, особи й числа та сприяють набуттю дериватами іменникових граматичних категорій.

Широко вживаним словотворчим афіксом, за допомогою якого відбувається перекатегоризація значень дієслівних основ іншомовного походження, є суфікс -аці/j/-. Він сформував продуктивний словотвірний тип. Функціонально цей суфікс адекватний питомому українському суфіксові -нў/j/-: апробація і апробування, імпровізація й імпровізування, публікація й публікування. Однак ця дублетність не стала повною в сучасній українській мові, оскільки іменники на -ація виявилися придатнішими для обслуговування спеціальних сфер словникового складу мови, а іменники на -ння використовуються як у спеціальному, так і загальному вжитку, що зумовлено питомим українським характером суфікса -нў/j/-.

У сьомому розділі "Словотвірна категорія опредметненого якісного стану" вказано на спільні й відмінні ознаки цієї категорії порівняно із словотвірною категорією опредметнених значень дієслівних предикатів, установлено потенціал словотвірних типів, що її реалізують у межах суфіксальних іменників трьох граматичних родів.

Аналогічно до словотвірної категорії опредметнених значень дієслівних предикатів виділено словотвірну категорію опредметненого якісного стану. Відмінним у неї є лише те, що в позицію теми та формально-синтаксичну позицію підмета потрапляє предикат якісного стану базового елементарного речення, виражений формою аналітичної синтаксичної морфеми-зв'язки бути та якісним прикметником. Крім того, у неї інший набір словотворчих суфіксів, за допомогою яких виражено опредметнений якісний стан предикатів: Хліб був свіжим ® Свіжість хліба - основна його якість; Люди добрі ® Доброта людей - найгуманніший скарб.

Значення опредметненого якісного стану реалізують словотвірні типи із суфіксами -ість, -ізм/-изм, -от-, -изн-, -ощ-, -ин-, -інь-, -щин-,-ств-/-цтв-, -/j/- та нульовий суфікс?. Найбільшу групу становлять ті, за допомогою яких утворені відад'єктиви жіночого роду. Це - словотвірні типи із суфіксами -ість, -от-, -изм-, -інь, -ин-, -щин- та нульовим суфіксом: гордість, мужність, гіркота, чистота, білизна, кривизна, голубінь, широчінь, густина, буденщина, лють, міць та ін. Проте найпродуктивнішими є перші три з них, решта - малопродуктивні.

Відад'єктиви чоловічого роду на позначення опредметненого якісного стану сформовані переважно на основі словотвірного типу із суфіксом -ізм/-изм: динамізм, лібералізм, цинізм, радикалізм, демократизм тощо.

Досить часто деад'єктиви із суфіксом -ізм/-изм вступають у синонімічні відношення з відповідними утвореннями жіночого роду на -ість, пор.: комізм і комічність, лаконізм і лаконічність, радикалізм і радикальність.

Значення опредметненого якісного стану реалізують і відад'єктивні іменники середнього роду, утворені на основі словотвірних типів із суфіксами -ств-/-цтв- та -/j/-. Ці ад'єктиви словотвірно пов'язують із різними прикметниковими основами: непохідними, суфіксальними, префіксально-суфіксальними та складними, що виражають власне-ознаку або оякіснену невласне-ознаку: убогий ® убозтво, зухвалий ® зухвальство, віроломний ® віроломство, могутній ® могуття, безсилий ® безсилля, різнобарвний ® різнобарв'я.

Словотвірні типи відад'єктивів середнього роду із суфіксами -ств-/-цтв- та -/j/- у сучасній українській мові не відзначаються особливою продуктивністю, але вони функціонують як аналоги словотвірного типу із суфіксом -ість-, пор: зухвальство і зухвалість, убозтво й убогість, безмежжя і безмежність, безсмертя й безсмертність.

Множинні іменники із значенням опредметненого якісного стану є переважно дериватами словотвірного типу із суфіксом -ощ-: грубощі, мудрощі, скупощі.

Твірними деад'єктивів із суфіксом -ощ- є переважно основи непохідних прикметників, інколи - основи прикметників із суфіксом -ен-: гордий - гордощі, цінний - ціннощі.

У восьмому розділі "Словотвірні категорії префіксальних іменників" обґрунтовано їхній предикатний статус, указано на відмінності від словотвірних категорій супровідної предикатності суфіксальних іменників, установлено типи предикатних значень, категоризованих за допомогою іменникових словотворчих префіксів і префіксоїдів.

Іменникові префікси виступають формальними представниками лише предикатної семантики, вони виражають значення супровідних предикатів. Ці префікси виконують два різновиди супровідно-предикатної функції - заміщення та конкретизації. До префіксів - виразників функції заміщення належать анти-, проти-, контр-, диз-/дис-, не-, без-, де-/дез-, ре-, пра-, під-, віце-, про-, прото-, обер-, спів-, суб-, квазі-, лже-, псевдо-. Функцію конкретизації репрезентують префікси над-, гіпер-, екстра-, супер-, архі-, ультра-.

У межах супровідно-предикатної функції заміщення іменникові префікси сформували словотвірні категорії протилежності, несправжності, рангу та спільності, а в межах функції конкретизації - словотвірні категорії інтенсивності ознаки та величини.

Основним словотворчим виразником супровідного предиката протилежності є префікс анти-, на основі якого постало кілька словотвірних типів, що виражають словотвірні значення: 1) "проти": антиатом, антиводень; 2) "спрямований проти чого-небудь, ворожий чому-небудь": антиколективізм, антисемітизм; 3) "противник чого-небудь": антиімперіаліст, антифашист; 4) "засіб для боротьби з чим-небудь, засіб для захисту від чого-небудь": антигормони, антитіла. Виразником останнього словотвірного значення є також словотвірний тип із префіксом проти-: противірус, протиотрута, протитіла.

У межах значення протилежності супровідного предиката префікс контр- сформував три словотвірних типи іменників, що мають такі словотвірні значення: 1) "протилежна, зворотна спрямованість предметів, явищ, виражених опорним компонентом базового словосполучення": контрвага, контргайка; 2) "зустрічні активні дії, супротивні тим, які виражені опорним компонентом базового словосполучення": контратака, контрнаступ; 3) "назви протилежних течій, угруповань, подій, явищ": контррозвідка, контрреформація.

Словотвірний тип з іншомовним префіксом диз-/дис- використовується для утворення іменників, які вказують на відсутність того або на протилежність тому, що названо опорним компонентом базового словосполучення: дизасоціація, дисгармонія, диспропорція, дискомфорт.

До активних засобів, що реалізують словотвірну категорію протилежності, належить і словотвірний тип з префіксом не-: невигода, невиїзд, незгода, неохота. Дещо обмеженіше із цим словотвірним значенням вживається і словотвірний тип із префіксом без-: безлад, безнадія.

До непродуктивних словотвірних типів категорії протилежності належать типи із іншомовними префіксами де-/дез- та ре-: девулканізація, рееміграція, реампутація.

Словотвірну категорію несправжності репрезентують три синонімічних словотвірних типи, утворені префіксоїдами іншомовного походження квазі-, псевдо- та питомим слов'янським префіксоїдом лже-, які приєднуються як до слів українського, так і іншомовного походження. Іменники, утворені за допомогою цих префіксоїдів, виражають такі спільні словотвірні значення: 1) назви осіб за суспільно-політичною належністю: квазісоціаліст, псевдосоціаліст, лжесоціаліст; 2) назви суспільно-політичних, наукових, літературних, мистецьких напрямів, течій: квазімарксизм, псевдомарксизм, лжемарксизм, лжекласицизм, псевдореалізм, псевдонародність. Проте іншомовні префіксоїди квазі-, псевдо- виявляють більшу сумісність з генетично одноплановими лексичними одиницями й обмеженіше сполучаються з іменниками слов'янського походження, а префіксоїд лже- приєднується переважно до слов'янських імен.

Словотвірна категорія рангу представлена словотвірними типами з префіксами під-, віце-, про-, суб-, обер-, прото-, архі-, супер-. Вони об'єднують іменники, що називають осіб за професією, посадою, чином, званням: підмайстер, віце-прем'єр, проконсул, субординатор, оберкондуктор, протодиякон, архідиякон, суперарбітр.

Словотвірну категорію інтенсивності ознаки репрезентують словотвірні типи з іншомовними префіксами супер-, архі-, гіпер-, ультра-, екстра-: супермагазин, архішахрай, гіперзвук, ультрамода, екстраклас.

Словотвірна категорія спільності об'єднує лише два словотвірних типи: з префіксами про- та спів-, які по-різному конкретизують своє супровідно-предикатне значення. Перший сполучається з іменниками, які називають осіб за їхньою належністю до певних течій, напрямів, формацій, утворюючи деривати із значенням "той, хто на боці кого-небудь, однодумець" (промодерніст, просоціаліст), а другий передає спільність явищ, процесів (співпраця, співтворчість).

Словотвірну категорію величини формують словотвірні типи, утворені префіксоїдами іншомовного походження мікро-, міні-, макро-, які виражають у структурі похідних іменників різні кількісні значення супровідного предиката, пов'язані з величиною, розмірами, обсягами чого-небудь: мікрорайон, мікроприлад, мінівелосипед, мінімікрофон, макрорайон, макромолекула.

На підставі проведеного дослідження зроблено такі основні висновки:

Словотвірні категорії - це категорії, що формуються на основі речення та словосполучення, відзначаються найбільшою конкретністю свого значення порівняно із синтаксичними та морфологічними категоріями і оформляються за допомогою словотворчих афіксів.

Словотвірні категорії суфіксальних іменників різнопланові за своєю семантичною природою. Вони ґрунтуються на значеннях непредикатних компонентів елементарного речення, значеннях супровідних предикатів та граматично опредметнених значеннях предикатів дії і предикатів якісного стану, які репрезентують відповідні словотворчі суфікси в процесі згортання базових структур у реальні іменники. Залежно від значень, категоризованих за допомогою словотворчих суфіксів, словотвірні категорії суфіксальних іменників об'єднуються в три основних типи:

1) словотвірні категорії, в основі яких лежить семантико-синтаксичне значення субстантивного непредикатного компонента;

2) словотвірні категорії, сформовані на кількісному значенні супровідних предикатів базових словосполучень;

3) словотвірні категорії, що є наслідком граматичного опредметнення значень дієслівних предикатів та предиката якості (якісного стану).

Домінанту становлять словотвірні категорії непредикатного семантико-синтаксичного типу, тобто ті, що формуються на основі розчленованого елементарного речення в семантико-синтаксичних позиціях непредикатних компонентів складних конструкцій. Відповідно до трьох непредикатних семантико-синтаксичних позицій - суб'єктної, інструментальної та локативної - виділено чотири словотвірних категорії суфіксальних іменників непредикатного типу: категорії суб'єкта дії, суб'єкта стану, інструменталя (знаряддя дії) та локатива. Основною серед них є категорія суб'єкта дії, що зумовлено центральністю суб'єктної синтаксеми із функцією суб'єкта дії в системі субстанціальних синтаксем.

Словотвірні категорії суб'єкта дії і суб'єкта стану формуються в спільній, суб'єктній, семантико-синтаксичній позиції складної конструкції, проте вони відрізняються передусім кількістю акцентованих компонентів із групи означення, які стають кореневими морфемами суфіксальних іменників цих категорій. Кореневу частину іменників із семантикою суб'єкта дії репрезентує більша кількість акцентованих компонентів, ніж кореневу частину іменників із семантикою суб'єкта стану, тому що предикати дії є багатомісними, а предикати стану - маломісними одиницями. Їхні акцентовані компоненти розрізняються і своєю якістю: в іменників на позначення суб'єкта дії використовуються компоненти із семантико-синтаксичними функціями предиката дії, об'єкта дії (результатива), знаряддя дії та локатива, в іменників, які називають суб'єкта стану, - компоненти, що виражають функції предиката стану, об'єкта ідентифікації, композитива та локатива.

Іменникова словотвірна категорія інструменталя становить окремий тип категорії непредикатного типу, що об'єднує найменування знарядь та засобів дії, визначених тільки за акцентованою предикатною семантикою дії.

Предикатний характер має і більшість кореневих морфем, що пов'язуються із суфіксами - виразниками семантико-синтаксичної функції локатива. Непредикатні кореневі частини локативів співвідносяться з акцентованим суб'єктом локативного стану або об'єктом дії.

Іншу природу має категорія локатива префіксально-суфіксальних іменників. Вона формується на основі елементарного речення і є наслідком злиття в єдиний компонент локативного предиката цього речення і залежного від нього локатива.

Нижчими за рангом є словотвірні категорії іменників, сформовані на значеннях супровідних предикатів, що зумовлено нецентральністю самих супровідних предикатів у структурі речення, їхнім залежним від опорного субстантива характером. Підставою для виокремлення категорій супровідно-предикатного типу слугує категоризація значень супровідних предикатів за допомогою відповідного набору словотворчих суфіксів. Залежно від типу кількісного значення та співвідношення між ним і значенням суб'єктивної оцінки виділено: 1) кількісні словотвірні категорії (об'єктивної зменшеності з підкатегорією недорослості та одиничності); 2) кількісно-експресивні категорії (зменшеності-експресивності, збільшеності-пейоративності та збірності); 3) категорію суб'єктивної позитивної оцінки. Відмінним у цих категоріях є вияв значення пестливості, що репрезентує суб'єктивну позитивну оцінку мовцем об'єктів: у категорії об'єктивної зменшеності воно нівельоване майже повністю, а категорія суб'єктивної позитивної оцінки ґрунтується на ньому, у категорії зменшеності-експресивності на домінантне значення об'єктивної зменшеності накладається виразне значення пестливості.

До словотвірних категорій іменників найнижчого рангу належать ті, словотворчі суфікси яких оформляють лише транспозиційний перехід у межах значень дієслівних предикатів та предикатів якості (якісного стану). Основна функція цих суфіксів полягає в іменниковій морфологізації дериватів та граматичному опредметненні їхніх значень. Залежно від типу значень предиката виділено дві словотвірних категорії: 1) опредметнених значень дієслівних предикатів; 2) опредметненого якісного стану.

Характерною особливістю словотвірних категорій іменника є використання великої кількості словотвірних типів для реалізації спільної функції в різному структурно-семантичному контексті твірних основ тієї самої частиномовної належності. Найбільшу кількість типів об'єднують словотвірні категорії суб'єкта дії, суб'єкта стану, збірності та опредметнених значень дієслівних предикатів. Взаємодія різних словотворчих суфіксів у межах тієї самої функції найактивніше виявлена в словотвірних категоріях суб'єкта дії, суб'єкта стану та в словотвірній категорії опредметнених значень дієслівних предикатів.

Репертуар семантичних функцій в іменникових префіксів вужчий, ніж у суфіксів. Вони виконують одну семантичну функцію: на формально граматичному рівні виражають значення супровідних предикатів. Іменникові префікси виконують два різновиди супровідно-предикатної функції - заміщення та конкретизації. У межах супровідно-предикатної функції заміщення ці префікси репрезентують словотвірні категорії протилежності, несправжності, рангу та спільності, а в межах функції конкретизації - словотвірні категорії інтенсивності ознаки та величини. Основною є функція заміщення, яка властива тим префіксам, що репрезентують некількісні значення супровідних предикатів. Найбільше словотворчих формантів об'єднує словотвірна категорія протилежності, найменше - словотвірна категорія спільності. Предикатна функція конкретизації ґрунтується на двох кількісних значеннях супровідних предикатів - інтенсивності ознаки та величини.

Словотворчі префікси іменників на відміну від їхніх словотворчих суфіксів є формальними виразниками лише предикатної семантики - семантики супровідних предикатів, що входять до складу базових словосполучень. Вони формують словотвірні категорії супровідно-предикатного характеру, які відрізняються від словотвірних категорій такого типу, утворених словотворчими суфіксами іменників. Відмінними є, передусім, значення супровідних предикатів, які катерегоризують словотворчі префікси та суфікси іменників. Якщо словотворчі суфікси виражають тільки кількісні значення супровідних предикатів, більшість із яких невіддільна від експресивних значень, то для словотворчих префіксів кількісне значення є другорядним. На його основі сформувалися тільки дві словотвірних категорії - інтенсивності ознаки та величини. Некількісні значення супровідних предикатів різнопланові. На них ґрунтується чотири словотвірних категорії іменникових префіксів - протилежності, несправжності, рангу та спільності. По-друге словотвірні категорії іменників супровідно-предикатного характеру розрізняються своїм генетично неоднорідним складом: домінанту словотвірних категорій суфіксів становлять питомі українські одиниці, словотвірних категорій префіксів - форманти іншомовного походження. У межах категорій функціонально активніше взаємодіють питомі та чужомовні префікси, що найвиразніше засвідчують деривати, утворені від спільного твірного слова. Генетично споріднені префікси, об'єднані в одну категорію, диференціювали структурно-семантичний контекст своїх твірних основ та функціонально-стильові характеристики.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Словотвірні категорії суфіксальних іменників: Монографія. - Херсон: Айлант, 2001. - 240 с.

2. Іменники - назви носіїв зовнішніх та внутрішніх ознак із суфіксами контекстної експресивності в сучасній українській мові // Вісник Луганського держ. пед. ун-ту ім. Т. Шевченка. Філологічні науки. - Луганськ: Вид-во ЛДПУ "Альма Матер", 2002. - С. 180-184.

3. Відображення множинності мотивації у віддієслівному іменниковому словотворенні // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. - Херсон: Айлант, 2002. - Вип. ХV. - С. 114-118.

4. Словотвірна категорія інтенсивності ознаки // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. Херсон: Айлант, 2002. - Вип. ХІV. - С. 227-228.

5. Іменники з похідними локативними значеннями в сучасній українській мові // Зб. наук. праць Полтавського держ. пед. ун-ту ім.В.Г.Короленка. Серія "Філологічні науки" - Полтава. 2001. - Вип. 4(18).- С. 42-48.

6. Естетична вартість оказіональних утворень в ідіолекті В. Стуса // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. - Херсон: Айлант, 2001. - Вип. ХІІІ. - С. 184-188.

7. Словотвірна категорія інструменталя у сучасній українській мові // Наукові записки Кіровоградського держ. пед. ун-ту ім. Володимира Винниченка. - Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2001. - Вип. 31. - С. 24-33.

8. Особливості утворення складних іменників із локативним значенням // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. В.Гнатюка. - Серія: Мовознавство. - Тернопіль: ТДПУ, 2000. - № 4(2). - С. 189-193.

9. Відприкметникові іменники з похідними локативними значеннями // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. - Херсон: Айлант, 2001. - Вип. Х. - С. 42-44.

10. Словотвірна категорія локатива у сучасній українській мові // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. - Донецьк: ДонНУ, 2001. - Вип. 8. - С. 148-160.

11. Іменники - назви носіїв зовнішніх та внутрішніх ознак із суфіксами власної експресивності // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. - Херсон: Айлант, 2001. - Вип. ІХ. - С. 84-90.

12. Дериваційна ономасіологія як новий напрям у теорії номінації // Наукові записки Кіровоградського держ. пед. ун-ту ім. Володимира Винниченка. - Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2000. - Вип. 23. - С. 8-15.

13. Іншомовні суфікси реалізації словотвірної категорії суб'єкта дії в українській мові // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. - Херсон: Айлант, 2000. - Вип. VІІ. - С. 28-30.

14. Іменники - назви носіїв суспільно-політичних, філософських, релігійних та інших ідей у сучасній українській мові // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. - Херсон: Айлант, 2000. - Вип. VІІІ. - С. 81-86.

15. Лексико-семантична диференціація іменників із значенням об'єктивної зменшеності // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. - Херсон, OlDI, 1999. - Вип. VІІ-VІІІ. - С. 226-236.

16. Словотвірна категорія збільшеності-експресивності // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. - Херсон: Айлант, 1999. - Вип. V-VІ. - С. 32-39.

17. До питання про похідність лексичних одиниць // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. Херсон: Айлант, 1998. - Вип. І. - С. 85-91.

18. Типологія словотвірних процесів і похідних одиниць // Південний архів. Філологічні науки: Зб. наук. праць. - Херсон: Айлант, 1998. - Вип. І. - С. 94-99.

19. Сутність ономасіологічного підходу до вивчення лексичних одиниць // Актуальні проблеми граматики: Зб. наук. праць Кіровоградського державного пед. ун-ту ім. В. Винниченка. - Кіровоград: КДПУ, 1997. - Вип. 2. - С. 22-28.

20. Формування культури емоційного мовлення студентів-філологів (на матеріалі словотвірних категорій демінутивності-аугментативності) // Актуальні проблеми розбудови національної освіти: Зб. наук.-метод. праць. - Херсон: Айлант, 1998. - Вип. ІІ. - С. 181-183.

21. Віддієслівні іменникові деривати з суфіксом -л- у сучасній українській мові // Филологический анализ: теория, методика, практика: Сб. науч. ст. - Херсон: ХГПИ, 1993. - Вып. 3. - С. 80-84.

22. Морфемний та словотворчий аналіз при вивченні морфології // Сучасні аспекти дослідження граматики української мови і лінгвометодичні основи викладання шкільного курсу. - Полтава, 1992. - С. 89-91.

23. Аугментативні іменникові утворення у сучасній українській літературній мові // Филологический анализ: теория, методика, практика: Сб. науч. ст. - Херсон: ХГПИ, 1992. - Вып. 1. - С. 45.

24. Словотвірні синонімічні утворення із суфіксом -нн(я) та -к(а) // Филологический анализ: теория, методика, практика: Сб. науч. ст. - Херсон: ХГПИ, 1992. - Вып. 1. - С. 40.

25. Словотвірна категорія протилежності в сучасній українській мові // Актуальні проблеми українського словотвору / За ред. В. Ґрещука. - Івано-Франківськ: Плай, 2002. - С. 333-341.

26. Мовні засоби вираження емоцій у новелах Василя Стефаника // Василь Стефаник і українська культура: Матер. наук.-практ. конф. - Івано-Франківськ, 1991. - С. 60-63.

27. Демінутиви (зменшено-пестливі форми) у творах Григора Тютюнника // Матеріали респ. наук.-практ. конф., присвяченої 60-річчю від дня народження письменника (5-6 грудня 1991 р.). - Луганськ, 1991. - С. 121-123.

28. До питання про конфіксальну модель "під... ок" у слов'янських мовах // Проблеми зіставної семантики близькоспоріднених мов: Матер. респ. наук. конф. (14-16 травня 1993 р). - К. - Черкаси, 1992. - С. 93-96.

29. Емоційно-експресивна наснаженість поезій Миколи Чернявського // Микола Чернявський - письменник, громадський діяч, педагог: Тези доп. наук. конф. - Херсон: ХДПІ, 1993. - С. 41-43.

30. Словотворчість Олеся Гончара // Тези доп. і повідомл. Всеукр. наук.-теор. конф., присвяченої 75-річчю від дня народження О.Т.Гончара. - Херсон, 1993. - С. 37-39.

31. Морфонологічні засоби словотворення і питання культури мовлення // Шляхи реалізації закону "Про мови" в південно-східному регіоні України: Матер. наук.-практ. конф. - Херсон, 1994. - С. 89-91.

32. Процес універбації в українській мові // Актуальні проблеми розбудови національної освіти: Зб. наук.-метод. праць. - К., - Херсон: Пілотні школи, 1997. - Ч. ІІІ: Проблеми підготовки вчителя. - С. 128-131.

33. До питання про особливості формування семантики похідних одиниць // Актуальні проблеми розбудови національної освіти: Зб. наук.-метод. праць. - К., - Херсон: Пілотні школи, 1997. - Ч. 1: Теоретичні й методологічні проблеми національної освіти. - С. 146-148.

34. Віддієслівні іменники з похідними локативними значеннями у сучасній українській мові // Граматичні категорії української мови: Тези Всеукр. наук. конф. - Вінниця (21-23 листопада 2000 р.). - Вінниця: ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2000. - С. 91-92.

Размещено на Allbest.ru