Знижені (позалітературні) мовні засоби в сучасному публіцистичному дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМ. В.І.ВЕРНАДСЬКОГО

ДИСЕРТАЦІЯ

ЗНИЖЕНІ (ПОЗАЛІТЕРАТУРНІ) МОВНІ ЗАСОБИ В СУЧАСНОМУ ПУБЛІЦИСТИЧНОМУ ДИСКУРСІ

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Луганському державному педагогічному університеті імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник доктор філологічних наук, професор СИНЕЛЬНИКОВА Лара Миколаївна, Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри російського мово знавства

Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор ЕМІРОВА Аділе Мемедівна, Таврійський національний університет ім. В.І.Вернадського, професор кафедри російської мови кандидат філологічних наук, доцент САПЛІН Юрій Юрійович, Запорізький державний університет, доцент кафедри російської мови.

Провідна установа Харківський державний педагогічний університет ім. Г.С.Сковороди, кафедра російської мови і загального мовознавства, Міністерство освіти і науки України, м. Харків

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Таврійського національного університету ім. В.І.Вернадського (95007, м. Сімферополь, вул. Ялтинська, 4).

Автореферат розісланий 12.02.2002 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Лавров В.В.

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Суспільно-політичні процеси, що почалися з 1985 року, зробили переворот не тільки в соціальному, економічному й політичному житті суспільства, але й у сфері комунікації. Це у свою чергу вплинуло на функціону-вання й розвиток мови. Відбулася демократизація всього життя соціуму, але воля слова, безсумнівно, стала найбільш помітним явищем сучасності, і саме вона обу-мовлює найбільш серйозні зміни в російському спілкуванні, російському дискурсі й російській мові.

Сучасне мовознавство докладає великих зусиль щодо осмислення складного пе-ріоду в житті російської мови. Лінгвістика, яка має значні структурні дослідження, усе більше уваги приділяє вивченню форм існування й розвитку мови, її соціаль-ній обумовленості, вивченню зв'язків мови з життям людини, із соціальними яви-щами, пов'язаними із суспільною функцією мови.

Нові явища в російській мові справедливо оцінюються лінгвістами або як мовна революція, або як могутня динамізація мовної системи з усіма руйнівними й одночасно оновлюючими цю систему наслідками. “Ускорение языковой эволюции приводит к тому, - підкреслюють автори “Толкового словаря русского языка конца XX века”, - что на единицу времени приходится большое количество языковых изменений, они нагромождаются, не успевая адаптироваться в лексической системе, отчего создается впечатление хаоса и нестабильности” (1998, 7). Думаємо, що час, який віддаляє нас від революційних перетворень у суспільстві й мові, дозволяє побачити всі вище зазначені процеси більш системно й комплексно. Прийшла пора теоретичного осмислення й узагальнення наявних конкретних спостережень у цій галузі.

Назріла необхідність спеціальних комплексних досліджень, де знижені мовні засоби були б систематизовані на стику нових лінгвістичних і філософських знань, із розширеним поясненням сфери вживання, зміни природи й соціального статусу цих мовних структур.

Гостро відчувається необхідність теоретичних і практичних досліджень у галузі сучасної соціолінгвістики, зокрема тих її розділів, у яких активно розробляються соціально зумовлені особливості спілкування, так звані соціальні ролі комунікантів.

Актуальність проблеми і ступінь її розробленості в літературі зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Знижені (позалітературні) мовні засоби в сучасному публіцистичному дискурсі”.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах комплексної теми, зареєстрованої в УкрІНТЕІ під № 01010001371, “Національна культура у філологічних дискурсах різних типів” на кафедрі російського мовознавства Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка.

Робота безпосередньо пов'язана з програмою “Соціолінгвістичний і культурологічний опис сучасної мовної ситуації” (керівник - доктор філологічних наук, професор Л.М.Синельникова), метою якої є вивчення сучасної мовної ситуації, що знаходиться в “режимі загострення”.

Мета і завдання дослідження - встановити основні закономірності функціонування знижених мовних засобів у сучасній мовній ситуації, виявити їхнє співвідношення з екстралінгвістичними й внутрішньомовними факторами.

Мета передбачає розв'язання комплексу завдань:

Розглянути вплив соціальних факторів (соціальних діалектів, соціальних груп) на формування й розвиток знижених мовних засобів у сучасній російській мові.

Описати мовну й прагматичну варіативність, а також експресивну значущість окремих просторічних і жаргонних одиниць у сучасному публіцистичному дискурсі.

Встановити межі семантичного поля знижених лексичних домінантів, так званих ключових слів жаргонного походження.

Простежити шляхи лексико-граматичного “вростання” знижених мовних засобів у систему сучасної мови (їхній словотворчий потенціал, зміну морфологічних властивостей, розширення сполучуваності, розвиток синонімічних зв'язків та ін.).

Проаналізувати динаміку мовного стандарту й зміни нормотворчої основи сучасної публічної комунікації.

Розробити прийоми типологічного опису соціолекту.

Запропонувати науково обґрунтовані рекомендації в галузі мовного виховання й мовної політики.

Об'єкт дослідження - знижені мовні засоби.

Предмет дослідження - сучасний публіцистичний дискурс.

Специфіка роботи визначила використання таких методів: власне соціолінгвістичні методи дослідження (статистична обробка зібраного мовного матеріалу, сховане і включене спостереження, масове обстеження носіїв мови за допомогою анкетування); метод інтеграції мови й соціальних процесів; дискурсивний аналіз; метод концептуалізації категорій; фреймовий аналіз.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що набуло подальшого розвитку соціолінгвістичне вивчення актуальних процесів сучасного мовного стану. Удосконалено методику комунікативно-прагматичного, дискурсивного й фреймового різновидів аналізу.

Основні теоретичні положення дисертації розвивають ідеї теорії мовного акту як лінгвофілософського вчення про комунікативні наміри адресанта і способи впливу на адресата мовлення. мова екстралінгвістичний дискурс

У роботі здійснюється спроба встановлення термінологічних параметрів таких понять, як “просторіччя”, “жаргон”, “арго”, “сленг”, а також подано типологічний опис сучасного соціолекту.

У рамках комплексного аналізу публіцистичного дискурсу описано динаміку мовного стандарту мови ЗМІ.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дослідження можуть бути використані в практиці вузівського викладання при читанні загальних і спеціальних курсів з мовознавства, соціолінгвістики, стилістики, риторики, лінгвокультурологїї, лінгвістики ЗМІ, спецсемінарів з вивчення сучасної мовної ситуації й особливостей сучасної публіцистичної мови, а також при розробці словника сучасних соціолектів.

Протягом п'яти останніх років укладено картотеку, що нараховує у варіанті попереднього опису понад 3000 карток. Під час навчальної практики з курсу “Соціолінгвістика” студенти поповнюють картотеку, а потім використовують ці матеріали при написанні курсових і дипломних робіт.

Нами розроблені дві анкети: “Роль жаргонних засобів у сучасному мовному спілкуванні” й “Динамічні процеси соціальної структури українського суспільства в пострадянський період”. Результати анкетування, проведеного серед жителів міста Луганська, у тому числі серед учителів та учнів середніх шкіл і студентів педагогічного університету, враховані при описі функцій жаргону в сучасній мовній ситуації (матеріали анкет і результати проведеного дослідження містяться в Додатках №1 і №2).

Особистий внесок здобувача в роботі “Язык газеты как часть языка города”, опублікованій у співавторстві, полягає у виділенні ряду ключових слів жаргонного походження (установлення меж їхнього семантичного поля, визначення експресивно-оцінних можливостей і словотворчого потенціалу, розвиток синонімічних зв'язків, розширення гра-матичної сполучуваності та ін.).

Апробація роботи. Матеріали дослідження пройшли апробацію під час наукових конференцій у Воронежі (1996, 1999), Луганську (1998, 1999, 2000, 2001), Мінську (1998), Харкові (1999), а також на міжнародному семінарі “Динамізм соціальних процесів у пострадянському суспільстві”, організованому на базі Луганського педагогічного університету Женевським міжнародним центром дослідження соціальних і політичних проблем (2000, 2001). Результати анкетування, проведеного серед жителів міста Луганська, зокрема серед учителів та учнів середніх шкіл і студентів педагогічного університету, враховані при опису функцій жаргону в сучасній мовній ситуації.

Основні положення дисертації протягом п'яти років проходили апробацію в ході проведення соціолінгвістичної практики на II курсі факультету іноземних мов ЛДПУ імені Тараса Шевченка.

Публікації. Із проблематики дослідження опубліковано чотирнадцять робіт. Основні положення дисертації викладено в 14 статтях, із них 8 (7 без співавто- рів) - у провідних фахових виданнях, 5 - у матеріалах конференцій, 1 - розділ у методичному посібнику.

Структура роботи визначена поставленими в ній дослідницькими завданнями. Дисертація складається з переліку умовних позначень, вступу, чотирьох розділів, висновків, списку періодичних видань, списку словників, списку використаної літератури і двох додатків.

Повний обсяг дисертації - 209 сторінок, додатки (2) і список використаних джерел (219 найменувань)займають 36 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, її наукову новизну, теоретичне й практичне значення, визначено предмет дослідження, розкрито завдання й методи роботи, а також викладено загальну програму дослідження.

Перший розділ “Опис лексичної, лексико-граматичної і прагматичної семантики просторіч у сучасному публіцистичному дискурсі” присвячений дослідженню особливостей функціонування й закономірностей співвідношення просторічних одиниць у сучасному публіцистичному дискурсі.

На значній кількості прикладів показано, що вирішальним фактором, який визначає використання просторічних засобів у сучасному публіцистичному дискурсі, є фактор експресивної значимості, що визначає мовне варіювання й утворення різних комунікативно-прагматичних варіантів висловлювань.

Просторіччя є найбільш своєрідною підсистемою російської національної мови і має цілий ряд специфічних рис: наддіалектність і територіальну незакріпленість, ненормативність, стихійність функціонування, низький соціальний престиж та ін. Важливою відмінною рисою сучасного просторіччя є його тимчасова неоднорідність: у ньому чітко виділяються два шари - шар старих засобів, що виявляють зв'язок з діалектами (туды, сюды, в пальте, пущай і та ін.), і шар нових комунікативних засобів, що походять із різних форм жаргонізованої мови (втихаря, пудрить мозги, по-глупому, подсуетиться і та ін.). У дисертації розглянуто основні положення робіт О.О. Земської, Л.П. Крисіна, В.Г. Костома-рова, О.М. Єрьоміна, В.Д. Дєвкіна та інших авторів, що приділяли увагу вивченню просторіччя.

Загальновідомо, що під просторіччям розуміють не завжди співпадаючі об'єкти наукового опису. Поняття “просторіччя” в роботі використовано в двох значеннях:

1) мова, що характеризується значною й іманентно обумовленою наявністю в ній просторічних лексем, граматичних, акцентологічних та інших форм;

2) просторічно марковані лексеми - слова, що мають субстандартний статус у мові й не зазначені як власне жаргонні, діалектні, обсцінні, тобто лексеми загальноміської простонародної мови.

Нами було здійснено спробу визначення меж лексичного складу просторіччя й виділення мовних і немовних підстав віднесення лексеми до просторіччя. У структурі сучасного просторіччя ми виділили такі типологічні системи: просторічний центр (чи власне просторічні лексеми), який утворює ядро просторіччя, і просторічну периферію - обов'язкову галузь контактування просторіччя з іншими формами на-ціональної мови (просторічно-розмовні, просторічно-діалектні, просторічно-жаргонні і просторічно-обсцінні лексеми).

Розглянуто функціонування просторіччя в сучасній публічній комунікації. Просторічність - яскрава відмінна риса, що характеризує сучасний публіцистичний дискурс.

Просторічна периферія функціонує в дискурсі як набір різного роду орфоепічних, граматичних, семантичних та інших відхилень від норм літературної мови, як нарочито знижений, часом грубий і фамільярний, спосіб комунікації. У ряді випадків ми відзначали свого роду стилізацію під мову середовища, що не володіє літературною мовою. У просторічній периферії виявляються сліди діалектного походження, професійних і молодіжних жаргонів; змішується лексика побутових номінацій, як застарілих, так і новітніх; іншомовні слова вживаються в перекрученому звучанні; змішуються слова й звороти офіційно-ділового й розмовно-побутового вжитку і т.ін.

Нами проаналізовано приклади включення як власне просторічних лексем, так і елементів просторічної периферії. Усі розглянуті різновиди просторіччя виконують у сучасному публіцистичному дискурсі різні функції. “Гра” з подібними зниженими одиницями мови є одним із улюблених експресивно-виразних засобів сучасної публіцистики. Різноманітний варіативний ряд просторічних моделей допомагає адресанту повніше і яскравіше відбити складний і багатобічний процес сучасного публічного спілкування. Заковичування окремих стійких просторічних висловів варто розглядати як частотний лінгво-прагматичний прийом, що вказує на асоціативність свідомості адресата мови й на діалогічність сучасного дискурсу.

Є всі підстави розглядати сучасне просторіччя як неструктурне мовне утворення, перехідне між нелітературним і літературним, де відбувається “олітературення” мовних засобів, що знаходяться за межами норми. Ми думаємо, що тенденція до “олітературення” (загальновідомості, залучення до системи літературної мови, розвитку стійкого значення і т.ін.) просторічних засобів - яскрава, відмінна риса сучасного мовного стану. А сучасний публіцистичний дискурс - динамічна система, у якій відбувається “апробація” просторічної лексеми на відсутність мовних перешкод щодо включення її до літературної мови.

Дослідження лексичної, лексико-граматичної й прагматичної семантики просторіч у сучасному публіцистичному дискурсі показало, що спостерігається явне зближення книжних форм літературної мови з просторічною стихією. Такий синтез ознак просторічності й книжності в різних пропорціях став глобальною, усеохоплюючою тенденцією сучасного мовного розвитку.

Спостереження за “життям” просторіччя в сучасному публіцистичному дискурсі свідчать, що процеси мовної інтерференції, які відбуваються на наших очах, не можна зупинити, можна тільки враховувати універсалії функціонування знижених мовних засобів для проведення культурологічної і нормалізаторської політики.

Другий розділ “Особливості функціонування жаргону в сучас-ному публіцистичному дискурсі” присвячений опису прагмо-комунікативної ролі жаргонних засобів у сучасній публічній комунікації.

У роботі уточнюється зміст термінів “арго”, “жаргон”, “сленг” як експліцитно-конотативних стратів у функціональній парадигмі російської національної мови.

Розглядається тенденція до посилення функціональної мобільності жаргонних мовних одиниць у сучасних ЗМІ. Проаналізовано численні приклади використання жаргонізма як денотативної одиниці дискурсу.

У підрозділі “Виникнення і функціонування жаргонних синонімічних рядів (на прикладі опису фрейму “денежные средства”)” - розглядається така різнобічність процесів номінації, коли жаргонізм із пасивних фондів мови стає новим універсальним найменуванням, що може призводити до виникнення розгалужених синонімічних рядів із конкуруючими між собою одиницями. У роботі розглянуто активно функціонуючий у сучасній мові фрейм “денежные средства”, що включає до свого складу такі тематичні групи: “деньги”, “денежные единицы”, “денежные купюры”. Під фреймом ми розуміємо “...организацию представлений, хранимых в памяти (человека и/или компьютера). Фрейм - структура данных для представления стереотипных ситуаций, особенно при организации больших объемов памяти” (Краткий словарь когнитивных терминов, 187).

Для нас важливо, що поняттю “фрейм” відповідають такі поняття, як “асоціативні зв'язки”, “семантичне поле” і т.ін. Опис мовних засобів на базі фреймової характеристики дозволяє також врахувати міжфреймові співвідношення, які існують у пам'яті людини. Комунікативно-прагматичний аналіз сучасного публіцистичного дискурсу показав високий ступінь частотності таких жаргонізмів фрейму “денежные средства”: бабки, баксы, деревянные, зеленые (зелень), нал (налик, безнал), фантики, мани, капуста, лимон, штука, кусок і деякі ін.

Залучення до публіцистичного дискурсу й мовне вживання носіями мови синонімічних жаргонних найменувань фрейму “денежные средства” показує, що лексика пасивного фонду мови стала однією зі складових нового лексикону, що сформувався наприкінці 90-х років. Подібні жаргонізми, які активно використовуються в газетному узусі, створюють новий, підкреслено знижений тон мови ЗМІ.

Уживання жаргонних найменувань грошових одиниць, а також похідних від них слів, впливає на стан усіх рівнів мови: актуалізується співвідношення між окремими тематичними й експресивно-оцінними групами слів у межах одного фрейму; значно розширюються синонімічні зв'язки; інтенсифікуються визначені словотворчі парадигми й базові основи, що призводить до появи нових груп спільнокореневих слів (зеленые - зелень, нал - безнал - налик, бабки - бабло - башли, баксы - бакинские і т.ін.).

На нашу думку, знаходить підтвердження положення про те, що жаргонізми з маргінальних засобів національної мови перетворюються в значний для формування нових мовних норм шарів мови. Різні сленгові утворення дозволяють автору виражати іронічне ставлення до описуваних подій, до навколишнього життя, використовувати жаргонізми як інтенсифікатор дискурсу при створенні мовної гри й мовної маски.

Розглянуто інтенсифікаційні функції жаргонізмів у сучасному пуб-ліцистичному заголовку й у прецедентному дискурсі. Прецедентний дискурс характеризується не тільки високим ступенем концентрації знижених одиниць, але й навмисним зіткненням, сполученням різнополюсних мовних шарів у просторі одного дискурсу. Високий рівень функціонально-стилістичної гетерогенності прецедентного дискурсу призводить до яскраво вираженого іронічного ефекту. Подібне навмисне включення, насиченість публіцистичного дискурсу зниженими (жаргонними) засобами дозволяє говорити про тенденцію, що перетворилася в наративну норму сьогоднішньої мови.

Таким чином, аналіз сучасного публіцистичного дискурсу дає підстави стверджувати, що жаргонні засоби реалізують особливу метамовну функцію в мові, адресант вільно використовує жаргонізми, порушуючи традиційну стилістику публіцистичних жанрів.

Синоніми-жаргонізми, які активно використовуються в публіцистичному узусі, створюють новий, підкреслено знижений тон мови ЗМІ, демонструють модель нової мовної поведінки, коли адресант детермінує не тільки себе, але й одержувача інформації з визначеною соціальною роллю, немовби робить заявку на обговорені заздалегідь правила мовної гри.

Жаргон, проникаючи в усі сфери мовного спілкування, перетворюється в значущий для формування нових мовних норм елемент. Різні жаргонні утворення дозволяють автору виражати іронічне ставлення до описуваних подій і до навколишнього життя, використовувати жаргонний засіб як інтенсифікатор дискурсу.

Третій розділ “Когнітивно-мовна характеристика ключових слів жаргонного походження” присвячений опису ключових жаргонізмів сучасного публічного спілкування, у ньому обґрунтовуються універсальні ознаки ключового слова. Результатом активного введення знижених засобів до активного мовного вжитку став вихід в епіцентр сучасної мовної ситуації окремих жаргонних за походженням слів, що стали соціальними маркерами й мовними домінантами останніх десятиліть. Це дозволило нам, ідучи слідом за Т.В.Шмельовою, назвати подібні лексеми “ключовими словами поточного моменту”. Увага до ключових слів важлива як при вивченні мови взагалі (оцінки й осмислення мовної ситуації того чи іншого періоду), так і стану соціуму, що визначив виникнення цих слів-символів.

У підрозділі “КС жаргонного походження “крутой” розглянута трансформація його семантичної структури, активізація афіксальної деривації базової основи -крут-, зміна граматичних ознак. На підставі аналізу численних прикладів уведення КС “крутой” до публіцистичного дискурсу ми констатували формування нового функціонально-семантичного поля, активізацію переносних значень “неординарний”, “незвичайний”, “особливо жорстокий”, відновлення граматичних властивостей і ознак, динамічність словотворчої парадигми основи -крут-, виник-нення яскравої пейоративної оцінки як суттєвого компонента значення.

У підрозділі “КС жаргонного походження “крыша” описані його семантичне поле і парадигма фразеологічних зворотів із ядерним компонентом “крыша”. Висока частотність використання в публіцистичному дискурсі й широке вживання носіями російської мови призвели до того, що КС “крыша” міцно ввійшло до активного словникового вжитку. Базова метафора, що лежить в основі цього КС жаргонного походження, продовжує розроблятися й поглиблюватися в складі різ-них фразеологічних сполучень.

У підрозділі “КС жаргонного походження “тусовка” аналізується динаміка семантичної структури, парадигматика й образні деривати, словотворче гніздо КС “тусовка”. Соціально маркований жаргонізм “тусовка” став продуктивною основою для створення нового словотворчого ланцюжка, у складі якого деривати “встановлюють” парадигматичні зв'язки з різними рівнями мови. Численність новотворів, у тому числі й оказіональних, створених на базі жаргонізма “тусовка”, підтверджує активність процесів переміщення в центральні сфери ко-мунікації периферійних мовних явищ, перехід зниженої лексики в інші, більш високі сфери національної мови.

У підрозділі “КС жаргонного походження “беспредел” розглядається становлення комунікативно-прагматичного значення, формування емоційно-експресивних характеристик і граматичних показників КС “беспредел”. Численні приклади введення соціально маркованого КС “беспредел” до сучасного публіцистичного дискурсу відбивають рух його значення у бік більшої абстрактності, узагальненості й символістичності. У семантичному полі КС “беспредел” актуалізовані семи “насилие”, “власть”, “произвол”, що додає цій лексемі когнітивно-прагматичну значущість у мовному репертуарі соціуму, який стрімко обновляється.

Також як і КС “тусовка”, “крыша”, “крутой”, КС “беспредел” активно продукує нову словотворчу парадигму. Виникнення новотворів “беспредельщик” (-щица) визначило входження в сучасну комунікацію нових слів-характеристик, слів-оцінок із яскраво вираженою пейоративною забарвленістю.

Таким чином, змістовні зміни сучасної епохи призводять до того, що раніше периферійні одиниці мовної системи стають домінантами масової публічної й особистої комунікації. Окремі слова жаргонного походження стають ключовими одиницями сучасного дискурсу, змінюють свій лінгво-прагматичний статус, істотно поповнюючи перелік лексичних значень слова, коректуючи набір мовних властивостей, притаманних їм у загальномовній структурі. Описана мовна реальність ще раз підтверджує спостереження про те, що сучасна мовна естетика усе більше тяжіє до зниженої розмовності, експресивності. Частотне використання КС жаргонного походження сучасними мас-медіа призводять до висування цих лексем у центральні сфери національної мови. Уже зараз можна говорити про можливості введення цих КС і деяких похідних від них найменувань у нормативний простір мови.

Четвертий розділ “Динаміка мовного стандарту сучасної публічної комунікації. Проблеми співвідношення і тенденції функціонування соціолектів” присвячений опису еволюції сучасної публічної комунікації й типологізації соціолектів у системі соціальних різновидів національної мови.

Нами розглянуто стан мовних норм у сфері публічної репрезентативної комунікації. Проведене дослідження показало, що динаміка мовного забезпечення публічного спілкування визначається дією комплексу тісно взаємозалежних один від одного факторів: соціолінгвістичних, інформаційно-комунікативних і прагматичних. Сучасний публіцистичний дискурс є свого роду зоною перетину двох найважливіших комунікативних ареалів: літературної мови й невимушеної розмовно-просторічної стихії. У ньому використовується широкий спектр форм існування етнічної мови.

У дисертації аналізуються ілокутивні установки й комунікативні наміри адресанта мови. Диференційоване використання знижених мовних засобів є типовом для сучасного публіцистичного узусу, змішання кодів абож варіювання в рамках того самого висловлювання літературних і позалітературних форм прямо пов'язані з прагматичністю й адресністю мови медіальних засобів.

У підрозділі “Мова ЗМІ як вектор внутрішньомовного розвитку” описуються окремі інноваційні процеси, характерні для мови ЗМІ й усієї сучасної мовної ситуації. У рамках теми дослідження розглянуті типові мовні реалії, що так чи інакше пов'язані зі зниженими (позалітературними) засобами.

У підрозділі “Проблема співвідношення і функціонування сучасних соціолектів” розглядається одна з центральних проблем сучасної со-ціолінгвістики: типологічний опис соціолектів. До завдань типології соціолектів входить виявлення подібного й різного, визначення типу кожного соціолекту, розробка методики дослідження. Описано систему параметрів класифікації соціолекту. Ці параметри можна розділити на внутрішньолінгвістичні, що стосуються структури соціолекту як мовної системи, і екстралінгвістичні, що мають відношення до зв'язків соціолектних явищ і явищ позамовних - соціуму, мислення, психології та ін.

Подібна класифікація дає уявлення про соціолект як про закономірний результат акту номінації.

Таким чином, велика кількість спостережень над функціонуванням різних підсистем у сучасній комунікації диктує необхідність вивчення місця й ролі соціолектів у системі соціальних різновидів національної мови, специфіки походження й розвитку особливостей функціонування соціолектів у суспільстві.

Висновки

1. На основі соціолінгвістичної інтерпретації і комунікативно-прагматичного аналізу теоретично обґрунтовано й реалізовано завдання виявлення загальних для сучасного публіцистичного дискурсу закономірностей функціонування знижених мовних засобів, визначено їхнє співвідношення з екстралінгвістичними факторами. Такий могутній вплив мовної периферії на сучасну мову оцінюється або як мовна революція, або як могутня динамізація всієї мовної системи з усіма руйнівними й одночасно оновлюючими цю систему наслідками.

Сучасний публіцистичний дискурс є динамічним об'єктом соціолінгвістичного дослідження. Розуміння сучасного публіцистичного дискурсу як складного, неоднозначного за своїми лінгвістичними і позалінгвістичними параметрами й різноманітного за жанрово-стилістичними проявами мовного стану дозволило вирішити такі завдання: установити типи ілокутивних цілей, пов'язаних із функціонуванням знижених мовних засобів у сучасному публіцистичному узусі; виявити комунікативні наміри адресанта при використанні просторічно-жаргонної лексики в сучасному публіцистичному дискурсі.

2. Наші спостереження показують, що “експансія” знижених (поза-літературних) мовних засобів призвела до цілого ряду конвергентних тенденцій, що виходять за рамки специфіки сучасного публіцистичного дискурсу і є прикметою розвитку цілого ряду мов. У результаті проведеного комунікативно-прагматичного аналізу знижених мовних засобів ми констатуємо, що характер і спрямованість включення просторічно-жаргонної лексики впливає на формування норми сучасної літературної мови, а також на рівень етнічної мовної культури в цілому.

Безумовним є і те, що результатом масового “вторгнення” позалітературних мовних засобів стало зниження мовної планки публіцистичного дискурсу, зменшення його пафосності і, навпаки, зростання експресивності, посилення “особистісного” початку.

Результатом активного включення знижених засобів до активного мовного вжитку став вихід в епіцентр сучасної мовної ситуації окремих жаргонних за походженням слів, що стали соціальними маркерами й мовними домінантами останніх десятиліть.

3. Окремі слова жаргонного походження, стаючи ключовими одиницями сучасного дискурсу, змінюють свій лінгво-прагматичний статус, суттєво поповнюючи перелік лексичних значень слова, коректуючи набір мовних властивостей, притаманних їм у загальмовній структурі. Описана мовна реальність ще раз підтверджує спостереження про те, що сучасна мовна естетика усе більше тяжіє до зниженої розмовності, експресивності, і аж ніяк не до рафінованої літературної норми. Усе більш очевидним, на наш погляд, стає той факт, що літературна мова, якою б великою не була її значимість у цивілізованому розвитку етносу, не може заповнити собою весь сучасний функціонально-мовний простір.

4. Аналіз сучасного публіцистичного дискурсу дозволяє зробити висновок про те, що в даній сфері вербального спілкування наприкінці XX і початку XXI сторіч відбувається безсумнівне зниження (усереднення, масовизація) мовного стандарту. Можна говорити про універсальність цієї тенденції, яка є закономірним наслідком комплексу об'єктивних причин: соціолінгвістичних, інформаційно-комунікативних і власне прагматичних.

Варто враховувати велику відкритість дискурсів ЗМІ стосовно просторічно-жаргонної стихії. Це сприяє більш інтенсивному проникненню в узус публічного спілкування знижених мовних засобів. Сказане має як позитивне, так і негативне значення. Так, з одного боку, це робить мову більш експресивною й емоційно насиченою, скорочує занадто велику дистанцію між розмовно-просторічним і літературним узусом, сприяє більш динамічному розвитку літературної норми, сти-мулюючи її варіативність, а також розвиток конкуренції мовних одиниць із різних підсистем національної мови. З іншого боку, стихійний приплив просторічно-жаргонних включень, насамперед вульгаризмів, арготизмів і ін., може мати руйнівні наслідки для загально-етнічної комунікації й призвести до порушення балансу в комунікації членів сучасного соціуму.

5. Таким чином, для збалансованого розвитку культури сучасного публіцистичного дискурсу є необхідним підключення відповідних важелів, які дозволяють урівноважити, згладити можливі негативні наслідки експансії знижених мовних засобів. Мова йде про розробку єдиної стратегії й тактики в галузі мовної політики, що передбачає, зокрема, підвищення культури літературного слова, а також загальної мовної компетенції осіб, вербально активних у сфері публічної комунікації.

6. Значна кількість спостережень про функціонування різних периферійних підсистем у сучасній мовній ситуації диктує необхідність вивчення місця й ролі соціолектів у системі соціальних різновидів національної мови, специфіки походження й розвитку особливостей функціонування соціолектів у суспільстві.

7. Як показує проведене дослідження, для вирішення комплексу актуальних соціолінгвістичних проблем необхідно розглядати мовні факти в контексті сучасної етнічної мови в цілому, уникаючи упередженості в оцінці значимості тих чи інших форм його функціонування. Важливу роль відіграє застосування інтердисциплінарного підходу, який поєднує в собі досягнення лінгвістики, соціології, прагматики, когнітології, філософії.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Соболева И.А. Взаимоотношения литературного языка и просторечия в контексте социолингвистических проблем // Русская филология. Украинский вестник. - 1996. - №3-4. - С. 13-15.

2. Соболева И.А. Социолингвистика в контексте проблем современной языковой ситуации // Вестник Луганского государственного педагогического института имени Т.Г. Шевченко. - 1997. - №2. - С. 61-67.

3. Соболева И.А. Просторечия в современном публицистическом тексте // Вiсник Луганського державного педагогiчного унiверситету iменi Тараса Шевченка. - 1998. - №8. - С. 80-85.

4. Синельникова Л.Н., Соболева И.А., Бородачев В.П. Язык газеты как часть языка города // Вiсник Луганського державного педагогiчного унiверситету iменi Тараса Шевченка. - 1998. - №9. - С. 165-174.

5. Соболева И.А. Языковая открытость современного риторического текста // Русская филология. Украинский вестник. - 1999. - №3-4. - С. 8-10.

6. Соболева И.А. Сниженные единицы языка в местной газетной публицистике // Вiсник Луганського державного педагогiчного унiверситету iменi Тараса Шевченка. - 1999. - №2. - С. 125-127.

7. Соболева И.А. Слова жаргонного происхождения в современном публицистическом тексте (когнитивно-языковой подход) // Русская филология. Украинский вестник. - 1999. - №1-2. - С. 40-42.

8. Соболева И.А. Жаргонные способы наименования денежных единиц в современном публицистическом дискурсе // Вiсник Луганського державного педагогiчного унiверситету iменi Тараса Шевченка. - 2000. - №10. - С. 154-157.

9. Соболева И.А. Сниженная лексика в средствах массовой информации // Современная языковая ситуация и совершенствование подготовки учителей-словесников: Материалы Всероссийской научно-методической конференции. - Воронеж, 1996. - С. 28-30.

10. Соболева И.А. Когнитивно-языковая характеристика лексемы “крыша” в современном газетном дискурсе // Язык и национальное сознание: Материалы международной научной конференции. - Воронеж, 1999. - С. 28-31.

11. Соболева И.А. Когнитивно-языковая характеристика лексемы “крутой” в современном газетном дискурсе // Язык и социум: Материалы III международной научной конференции. - Минск, 2000. - С. 160-163.

12. Соболева И.А. О социолингвистической ситуации в городе Луганске (по результатам анкетного опроса) // Динамизм социальных процессов в постсоветском обществе: Материалы международного семинара. - Луганск-Женева, 2000. - С. 283-289.

13. Соболева И.А. Проблема соотнесенности и функционирования современных социолектов (социальный, когнитивный и внутрилингвистический аспекты) // Диалог культур в аспекте проблем обучения в высшей школе: Материалы конференции. - Луганск, 2001. - С. 61-66.

14. Соболева И.А. Стилистический анализ текста // Русский язык. Лингвистический разбор в пояснениях и образцах. - Луганск, 2000. - С. 56-59.

Анотація

Соболєва І.О. Знижені (позалітературні) мовні засоби в сучасному публіцистичному дискурсі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 - російська мова. - Таврійський національний університет імені В.І.Вернадського, Сімферополь, 2002.

Дисертацiйне дослiдження присвячене актуальнiй проблемi сучасної соціолінгвістики - опису основних закономірностей функціонування знижених мовних засобів у сучасному публіцистичному дискурсі, а також виявленню їх співвідношення з екстралінгвістичними і внутрішньомовними чинниками.

У роботі розглядається мовна і прагматична варіативність окремих просторічних і жаргонних одиниць у сучасному публічному спілкуванні, встановлюються межі семантичного поля знижених лексичних домінант, так званих ключових слів жаргонного походження.

Ключові слова: знижені мовні засоби, сучасний публіцистичний дискурс, жаргон, КС (ключові слова) жаргонного походження, сучасна мовна ситуація, ілокутивні цілі висловлювання, соціолект.

Annotation

Soboleva I.A. Lowering (non-literary) language means in the mo-dern publicistic discourse. - Typescript.

The Dissertation on submitting the scientific degree of a Candidate of Philological Science of 10.02.02 - Russian Language. - National Tavrida V.I. Vernadsky University. - Simferopol, 2002.

The Dissertation is devoted to the topical problem of the modern sociolinguistics which is establishing the main conformities to natural laws of functioning of lowering language means in the modern publicistic discourse and it is also revealing their correlation with extra-linguistic and intralinguistic factors.

The dissertation describes speech and pragmatic variations of certain vernacular and slangy units in modern public discourse. The author defines the borders of the semantic field of the lowering language dominants, so called 'key words' of jargon origin.

Аннотация

Соболева И.А. Сниженные (внелитературные) языковые средства в современном публицистическом дискурсе. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Таврический национальный университет имени В.И. Вернадского, Симферополь, 2002.

Диссертационное исследование посвящено актуальной проблеме современной социолингвистики - описанию основных закономерностей функционирования сниженных языковых средств в современном публицистическом дискурсе, а также выявлению их соотношения с экстралингвистическими и внутриязыковыми факторами.

В работе рассматривается речевая и прагматическая вариативность отдельных просторечных и жаргонных единиц в современном публичном общении, устанавливаются границы семантического поля сниженных лексических доминант, так называемых ключевых слов жаргонного происхождения. Описаны пути лексико-грамматического “врастания” сниженных языковых средств в систему современного языка (их словообразовательный потенциал, изменение морфологических свойств, расширение грамматической сочетаемости, развитие синонимических связей и др.).

На основе социолингвистический интерпретации и коммуникативно-прагматического анализа теоретически обоснована и реализована задача выявления общих для современного публицистического дискурса закономерностей функционирования сниженных языковых средств, определено их соотношение с экстралингвистическими факторами. Столь мощное воздействие языковой периферии на современный язык оценивается либо как языковая революция, либо как мощная динамизация всей языковой системы со всеми разрушительными и одновременно обновляющими эту систему последствиями.

В диссертации проанализирована динамика речевого стандарта и изменение нормотворческой основы современного публицистического дискурса. Предложены научно-обоснованные рекомендации в области языкового воспитания и языковой политики.

Актуальность построенного на единой лингвистической основе сис-тематизирующего исследования сниженных языковых средств и выявления их типологии на большом иллюстративном материале обусловлена активностью разрабатываемых в настоящее время вопросов классифицированного изучения просторечия и жаргонов.

Наши наблюдения показывают, что “экспансия” сниженных (внелитературных) языковых средств привела к целому ряду конвергентных тенденций, выходящих за рамки специфики современного публицистического дискурса и являющихся приметой развития целого ряда языков.

В результате проведенного коммуникативно-прагматического анализа сниженных языковых средств мы констатируем следующее: характер и направленность включения просторечно-жаргонной лексики влияет на формирование нормы современного литературного языка, а также на уровень этнической языковой культуры в целом.

Результатом массированного “вторжения” внелитературных языковых средств стало снижение языковой планки публицистического дискурса, уменьшение его пафосности и, напротив, возрастание экспрессивности, усиление “личностного” начала.

Большое количество наблюдений о функционировании различных периферийных подсистем в современной языковой ситуации диктует необходимость изучения места и роли социолектов в системе социальных разновидностей национального языка, специфики происхождения и развития особенностей функционирования социолектов в обществе.

Как показывает проведенное исследование, для решения комплекса актуальных социолингвистических проблем необходимо рассматривать языковые факты в контексте современного этнического языка в целом, избегая предвзятости в оценке значимости тех или иных форм его функционирования. Важную роль играет применение интердисциплинарного подхода, сочетающего в себе достижения лингвистики, социологии, прагматики, когнитологии, философии.

Разработаны приемы типологического описания социолекта.

Размещено на Allbest.ru

...