Концептуальний апарат і структурно-семантичні та генетичні особливості термінології англійського літературознавства

4. Аналіз генезису англійських літературознавчих термінів показує, що їхніми джерелами є грецька (412 од., або 35,5%), латинська (392 од., або 33,8%), французька (106 од., або 9,2%), німецька (25 од., або 2,2%), італійська (26 од., або 2,3%), іспанська (5 од., або 0,4%), а також у незначній мірі східні (перська, арабська, японська) і скандинавські (15 од., або 1,3%) мови, і лише невелика частина англійських літературознавчих термінів (84 од., або 7,3%) має споконвічне походження. Запозичення з грецької і латинської мов кількісно переважають у термінології англійського літературознавства, складаючи 69,3% монолексемних ТО, що є лінгвістичним вираженням значущості античної культури як джерела формування англійського літературознавства. Крім того, у залежності від процесу освоєння всі запозичені терміни в терміносистемі англійського літературознавства розподіляються на неасимільовані й асимільовані при кількісному переважанні останньої групи. Значна частка (454 од., або 20,8% усіх ТО) неасимільованої іншомовної лексики в проаналізованій терміносистемі свідчить про виразний вплив літературознавства інших країн і епох на англійське літературознавство.

5. Термінологія англійського літературознавства з погляду її базових характеристик поділяється на два класи: 1) “чисті” терміни, запозичені з інших мов чи створені за словотворчими (синтаксичними) моделями англійської мови (1349 од., або 61,9%); 2) “перехідні” терміни, що проникли в терміносистему англійського літературознавства з загальнолітературної мови чи з інших, як правило, споріднених дисциплін (831 од., або 38,1%). Терміни, що належать до другого класу, здобувають певні властивості термінів, але зберігають живий зв'язок із загальнолітературною мовою чи “попереднім” термінологічним значенням в іншій дисципліні, про що свідчить їхня одночасна фіксація, відповідно, як у загальнолітературних, так і в спеціальних словниках.

6. У структурному відношенні терміносистема англійського літературознавства представлена монолексемними ТО (1155 од., або 53% усіх ТО): простими (643 од., або 55,7% монолексемних ТО), похідними (464 од., або 40,2% монолексемних ТО) і складними (48 од., або 4,1% монолексемних ТО); а також полілексемними ТО (1025 од., або 47% усіх ТО): двокомпонентними ТС (886 од., або 86,4% усіх ТС), трикомпонентними (70 од., або 6,8% усіх ТС) і багатокомпонентними (69 од., або 6,7% усіх ТС) ТС. Серед монолексемних ТО домінує структурний тип простого слова, що пояснюється високою питомою вагою запозиченої номінації в проаналізованій терміносистемі, ціліснооформлені одиниці якої сприймаються в англійській мові як структурно нерозкладні лексеми. Серед полілексемних ТО переважають двокомпонентні ТС, що свідчить про невисокий ступінь розвитку класифікаційно-ієрархічних відносин у понятійному апараті цієї області знань.

7. Багатозначність англійського літературознавчого терміна, що проявляється як у його семантичній варіативності, так і в полісемії, обумовлена такими причинами: а) фіксацією в літературознавчих словниках різних значень того самого терміна в різні історико-літературні періоди; б) взаємопроникненням термінів гуманітарних дисциплін і різних видів мистецтва; в) різним тлумаченням літературознавчих понять різноманітними літературознавчими школами й окремими літературознавцями. Тенденція до розвитку багатозначності англійського літературознавчого терміна обумовлена двома факторами: 1) об'єктивним - інтенсивним розвитком англійського літературознавства як науки, формуванням численних його відгалужень - біографічного, історичного, прескриптивного, школи Нової критики й ін., де нерідко використовуються загальновживані терміни, яким приписуються нові значення в рамках окремих літературознавчих напрямів; 2) суб'єктивним, тобто прагматичним фактором - індивідуальними науковими перевагами того чи іншого терміна для літературознавців - авторів термінологічних літературознавчих словників при тлумаченні термінів, - і зближає цей термін із загальновживаним словом.

8. Релевантність прагматичних установок англійського літературознавчого терміна, які реалізуються, з одного боку, у наявності в ньому інгерентних експресивних конотацій, обумовлених необхідністю естетичної оцінки художнього твору, з іншого боку, у різному баченні меж предмета літературознавства літературознавцями, що підтверджується різним кількісним і якісним складом слівника літературознавчих словників, а також у різному тлумаченні літературознавчих концептів різними літературознавцями, характеризує цей термін як мовну одиницю, близьку за своїми прагматичними властивостями до загальновживаного слова.

9. Для встановлення ступеня термінологічності ТО англійського літературознавства можуть здійснюватися такі процедури: 1) аналіз композиційної структури словникової статті цієї ТО в літературознавчому словнику; 2) порівняння семантичного наповнення значень ТО в терміносистемі англійського літературознавства і їхніх ОФЕ у загальнолітературній мові з використанням методу компонентного аналізу; 3) порівняння розгалуженості семантичної структури даної ТО в термінологічному словнику і її ОФЕ в загальнолітературному словнику. Найменшим ступенем термінологічності характеризуються ТО, семантичні елементи значень яких цілком збігаються із семантичними елементами значень їхніх ОФЕ у загальнолітературній мові (306 од., або 30,5% усіх монолексемних консубстанціональних ТО) і є відомими ЛСВ цих ОФЕ у загальнолітературній мові; найбільшим ступенем термінологічності - ТО, семантичні елементи значень яких не збігаються із семантичними елементами значень їхніх ОФЕ (101 од., або 10% усіх монолексемних консубстанціональних ТО).

10. Більша частина ТО в терміносистемі англійського літературознавства (596 од., або 59,4% всього проаналізованого масиву ТО) характеризується середнім, тобто невисоким ступенем термінологічності, при цьому значення ТО зв'язані зі значеннями їхніх ОФЕ у загальнолітературній мові відносинами лексико-семантичної похідности і є новими ЛСВ однойменної ЛО. У силу наявності взаємозв'язку між англійським літературознавчим терміном і його ОФЕ у загальнолітературній мові семантичні відносини між цими мовними одиницями характеризуються складними, розгалуженими зв'язками їхніх значень, які постійно змінюються і рідко (у 11 од., або в 1% випадків) розвиваються до повної омонімії.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Про деякі особливості термінів лексико-семантичного утворення // Придніпровський науковий вісник. Гуманітарні науки. - Дн., 1998. - Жовтень 1998. - №93(160). - С.40-47.

2. Роль заимствований в терминосистеме англо-американского литературоведения // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. - 1999. - №2. - С.114-119.

3. Композиционная структура словарной статьи в англоязычных литературоведческих словарях // Типологія мовних значень у діахронічному і зіставному аспектах: Зб. наук. пр. - Випуск 2. - Донецьк: ДонДУ, 1999. - С.132-137.

4. Application of the Componential Analysis Method for the Comparison of Dictionary Definitions (on the material of Anglo-American literary criticism terminology) // Лінгвістика і вербальна комунікація у 21-му столітті: тенденції і перспективи. - Київ: Логос, 2000. - С.73.

5. О принципах отбора терминов в английских и американских словарях литературоведче-

ских терминов // Методические концепции обучения иностранным языкам в вузе. Тезисы докладов юбилейной региональной научно-методической конференции 12-13 июня 1996 г. - Донецк: Изд-во ДонГУ, 1996. - С.93-94.

6. Про семантичну цілісність бінарних термінологічних словосполучень // Тези Всеукраїн-

ської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної англо-американської філології. Лінгвістичні та літературознавчі аспекти”. - Черкаси: ЧІТІ, 1998. - С.37-38.

Размещено на Allbest.ru