Німецькі прізвища Закарпаття

Словотворчий аналіз цієї групи прізвищ показав, що це лексико-семантичні утворення від твірних основ розглянутих моделей. Виняток становить прізвище Thumerer, яке являє собою дериват з патронімічним суфіксом -er: Thumerer < Thumer (відтопонімний прикметник) < Thum (ойконім). Прізвище Wienerin утворено шляхом додавання суфіксу жіночого роду -in до відтопонімного прикметника чоловічого роду Wiener.

Аналіз німецьких прізвищ Закарпаття у світлі поставленої мети та завдань дозволяє зробити висновки як загального характеру, так і часткові:

1. Етимологічний склад твірних основ прізвищ німецького населення Закарпаття, зафіксованих у 1723 - 1999 рр., є неоднорідним. Етимологічна різнорідність прізвищевих основ репрезентує ті мови, які представлені у мультилінгвальному просторі Закарпаття. За мовною належністю твірних основ прізвищ, носіями яких є закарпатські німці, виділяються: 1) прізвища, мотивовані німецькими лексемами, 2) прізвища з ненімецькою лексикою в основах. Попри названі групи, виділяються прізвища з етимологічно непрозорими основами та з основами спірної етимології. Наявність у прізвищевому складі німецького населення Закарпаття 410 (? 22%) українських, словацьких, угорських та ін. прізвищ пояснюється, насамперед, довготривалими (спільне проживання на одній території) контактами німців з іншими етносами, які заселяють цей реґіон, та іншими позамовними чинниками.

2. Лінгвогеографічний аналіз прізвищ з німецьким етимоном показав, що у їх складі є верхньонімецькі, східносередньонімецькі, західносередньонімецькі, нижньонімецькі прізвища та прізвища фризького узбережжя Північного моря. Найширше представлена група верхньонімецьких прізвищ.

3. Аналізований прізвищевий матеріал репрезентує багату графічну варіантність, зумовлену специфікою мультилінгвального простору Закарпаття. Головними причинами, які зумовили численну розмаїтість письмових варіантів німецьких прізвищ, були: неправильна практична транскрипція та транслітерація німецької форми антропоніма засобами приймаючих мов, необізнаність здійснюючих записи осіб з орфографічними правилами як німецької, так і приймаючої мови.

4. Генеза твірних основ прізвищ, що утворені на базі лексики німецької мови, дає підстави виділити такі семантичні групи: а) прізвища, мотивовані апелятивами (968, ? 65%), б) прізвища, мотивовані особовими іменами (324, ? 22%), в) прізвища, мотивовані топонімами (188, ? 13%).

5. Прізвища від апелятивних основ класифіковано за категоріями - nomina personalia та nomina impersonalia. Твірними основами прізвищ частіше (638, ? 66%) ставали лексеми з особовим значенням, зокрема ті, які називали професійну діяльність людини (Schuhmacher, Weber), її зовнішні або внутрішні ознаки (Kuzmann, Langer), вказували на топографічну ознаку місця проживання (Bachmann, Birkner), етнос особи (Bцhm, Deutscher), соціальне становище (Fьrst, Hausknecht) або родинні стосунки (Schwager, Zwillinger). Кількісна презентованість виділених лексико-семантичних груп є неоднаковою.

6. Найпродуктивнішими при становленні прізвищ виявились основи, які називають професію, рід занять та різні види діяльності. За цією групою слідують прізвища, лексичною базою яких є основи на позначення внутрішніх та зовнішніх рис людини. Третю за чисельністю групу прізвищ категорії nomina personalia становлять ті, що мотивовані основами, які вказують на територіальну (топографічну) ознаку місця проживання. Низькою продуктивністю на антропонімному рівні відзначаються основи, які називають етнічну приналежність, соціальне становище людини, родинні звґязки.

7. Лексико-семантична група прізвищ, утворених від назв, які вказують на заняття, професію та різні види діяльності, виявляє 16 тематичних підгруп, які неоднаково репрезентовані у їх кількісному співвідношенні. Найбільше прізвищ зафіксовано від лексем, що називають адміністративні, громадські посади, а також церковних служителів: Kirmeier, Mьnch; від лексем на позначення сільськогосподарських професій: Bauer, Trescher; діяльність, повґязану з металодобуванням та металообробкою: KeЯler, Tengler; назв, повґязаних із торгівлею: Handelsmann, Schenkner; лексем, повґязаних із виготовленням продуктів харчування: Melzer, Sulzer; тих назв, що позначають професії, повґязані з деревообробним виробництвом: Bender, Sager. Найменш представленими у лексичній базі німецьких прізвищ Закарпаття є основи, які називають музикантів та мандрівних комедіантів: Fechtel, Leier; осіб, що займались лікувальною справою: Heiler, Marstaller; військових і зброярів: SchuЯer, Schьttmann; будівельні професії: Mьhlenbauer, Zauner; перевізників: Karch, Schiffner.

Результати словотворчого аналізу відпрофесійних прізвищ показали, що вони найчастіше утворювалися від апелятивів зміною функції, тобто лексико-семантичним способом: Huber, Jдger, Tucher; рідко - словоскладанням: Bayerschmied. Поодинокими є приклади суфіксальних, флективних утворень та прізвищ, утворених стягненням основ.

8. Серед прізвищ, утворених від основ, що вказують на характерні особливості людини, 86 (? 54%) тих, твірні основи яких називають внутрішні характеристики денотатів, і 74 (? 46%) тих, в основах яких представлені лексеми, які вказують на зовнішні відмінності людини. Серед назв за внутрішніми властивостями людини кількісно переважають такі, що позначають особливості поведінки та характеру (Gutmann, Lauer). Слабше представлені прізвища, базовими основами яких виступають позначення ставлення до оточуючих та розумових здібностей людини. Серед основ, які називають зовнішні ознаки, повніше представлені характеристики росту, ваги та постави (Dьrr, Knorr), а найменування віку, вроди, кольору обличчя чи тіла (Gelb, Schwarz) відзначаються обмеженою кількістю прикладів.

Аналіз словотворчої будови прізвищ цієї групи свідчить, що переважну більшість утворено шляхом онімізації апелятивів (Kraus, Schef). Cеред суфіксальних утворень переважають деривати з суфіксом -er (Ruher, Zipper). У цій групі прізвищ композити проявляють низький антропонімний коефіцієнт.

9. У групі прізвищ, лексичною базою яких стали топографічні ознаки місця проживання, кількісно переважають основи, які характеризують ландшафт - гірську чи рівнинну місцевість, водойми (Berger, Brunner). Порівняно високим антропонімним коефіціентом відзначаються позначення площ, вулиць, певної характерної будови (Hoffer, Platzer). Значно менш продуктивними у німецькому прізвищетворенні виявилися топоапелятиви, які називають місце розташування житла (Grenzler, Untersteiner).

Найпродуктивнішим способом творення прізвищ від топоапелятивів був суфіксальний (Feldner, Holzinger), причому основну частину становлять деривати із суфіксом -er. Рідко антропонімізація відбувалася словоскладанням, семантичним шляхом, за допомогою флексії родового відмінка та прийменниково-суфіксальним способом.

10. Допрізвищева семантика твірних основ прізвищ на позначення етнічної приналежності називала сусідні німцям етноси та етнічні групи німецькомовних реґіонів (Pohl, Sachs).

Групу цих прізвищ становлять лексико-семантичні утворення (Dan) та деривати із демінутивним суфіксом (Frдnkl).

11. Нечисленними є лексико-семантичні групи основ, які називають соціальне становище (Bischof), у словотворчому плані це виключно семантичні утворення та родинні звґязки (Mutter), у групі яких теж домінують семантичні утворення. Лексеми на позначення таких характеристик рідко зазнавали антропонімізації, однією з причин чого може бути і кількісна обмеженість цих лексичних розрядів.

12. У категорії прізвищ, основи яких відносимо до категорії неособових назв, (330, ? 34%) виділяємо 9 лексико-семантичних груп. Високим антропонімним коефіцієнтом відзначались назви знарядь праці, побутових предметів та їх частин (Becher, Berghammer). Лексико-семантична група назв тварин проявляє відносно високу продуктивність на антропонімному рівні (Gans, Wolf). Середнім антропонімним коефіцієнтом відзначаються позначення рослин (Feffer, Gras), абстракцій (Feuer, Herzschaft), рельєфу, різновидів ландшафту і шляхів сполучень (Bredl, Wald). Низькопродуктивними на антропонімному рівні виявились анатомічні назви, назви явищ природи і різних часових понять, назви одягу, взуття і прикрас і назви видів їжі та продуктів харчування.

13. Семантичний аналіз апелятивних твірних основ німецьких прізвищ Закарпаття свідчить, що їх лексичною базою є загальнонаціональна та вузькодіалектна і застаріла апелятивна лексика німецької мови, яка характеризує історичні, економічні, культурні сторони життя німецькомовного суспільства періоду становлення прізвищ та відображає багатство лексичного складу німецької мови, що виявляється в омонімії та синонімії твірних основ.

14. Етимологічний аналіз твірних основ відіменних прізвищ показав, що германські іменні основи продуктивніші у прізвищетворенні, аніж негерманські. Прізвищ, антропооснови яких містять автохтонні германські імена, нараховується 236 (? 73%). Прізвищ, мотивованих негерманськими іменами, нами виявлено 88 (? 27%). Це переважно імена християнського календаря.

15. Основну частку (? 97%) германських імен, які представлені в антропоосновах прізвищ німецького населення Закарпаття, складають чоловічі імена. Найпродуктивнішими у прізвищетворенні виявились антропооснови від поширених багатоваріантних германських чоловічих імен (Heinrich, Adalbert та ін.). Від основ ? 64% імен утворено лише по одному прізвищу.

Аналіз структурних типів германських іменних основ свідчить про те, що прізвища мотивувалися як повними, так і короткими іменними формами. Найпродуктивнішими у прізвищетворенні виявились короткі іменні форми. Словотвірний аналіз прізвищ цієї групи показав, що прізвища від германських іменних основ утворювалися лексико-семантичним (Albert), суфіксальним способом творення (Ablinger) за допомогою флексій родового відмінка (Bettlen) та словоскладанням (Rohnwalter). Суфіксальна словотвірна модель відзначається найвищим антропонімним коефіцієнтом. Флексії та словоскладання виявилися малопродуктивними у цій групі прізвищ.

16. З 48 негерманських імен найпродуктивнішими у творенні прізвищ були поширені християнські імена з розгалуженою варіативністю (Christian, Johann, Matthias, Nikolaus та Peter). Ці 5 імен мотивували 35 (? 41%) прізвищ. Значна частина імен (? 71%) дала всього по одному прізвищу. Основну частку негерманських імен складають чоловічі імена, жіночим іменем мотивовано прізвище Greter, прізвище Kastl проявляє подвійну мотивацію.

Словотворчий аналіз прізвищ від негерманських іменних основ виявив, що твірною основою найбільшої кількості прізвищ стали усічені іменні форми. В основах цієї групи прізвищ майже рівномірно представлені безсуфіксні та суфіксальні короткі форми (Alb, Macher). Повні форми негерманських імен відзначаються нижчою продуктивністю у творенні німецьких прізвищ. Серед суфіксальних форм найпоширенішими є ті, що містять демінутивний суфікс -(e)l (Klauschel, Fixel). Від негерманських іменних основ рідко утворювалися прізвища за допомогою флексій та словоскладанням.

17. Антропооснови близько 13% прізвищ містять топоніми (Bremer, Kцlsch та ін.). Топонімні назви в основах німецьких прізвищ є свідченням інтенсивних міграцій населення в період становлення прізвищ. Серед топонімів, які лягли в основу німецьких прізвищ Закарпаття, кількісно переважають ті, які функціонують у Баварії.

Найпоширенішою моделлю позначення походження людини були: 1) топонім без формантів та 2) топонім + суфікс -er.

Цю групу прізвищ складають майже виключно лексико-семантичні утворення різних структурних типів твірних основ.

18. Таким чином, аналіз прізвищ німців Закарпаття показав, що їхній прізвищевий склад є віддзеркаленням тривалого існування у мультилінгвальному просторі Закарпаття. Допрізвищева семантика твірних основ німецьких прізвищ Закарпаття відображає життя німецького суспільства XII - XVI ст. у всіх його проявах. Структурно-словотвірний аналіз німецьких прізвищ Закарпаття свідчить, що вони є органічною складовою німецької антропонімійної системи.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРКИ

1. Die Deutschen im Turjatal der Waldkarpaten // Jahrbuch fьr deutsche und osteuropдische Volkskunde (Mitautor: G. Melika). - Marburg, 1996. - B. 39. - S. 247 - 256.

2. Einige Geschichtszьge des frдnkischen Dorfes Kutschowa in den Waldkarpaten im Spiegel der deutschen Familiennamen // Frankenland (Mitautor: G. Melika). - Wьrzburg, 1996. - Heft 6. - S. 342 - 348.

3. Трансформація німецьких прізвищ міста Ужгорода // Гуманітарна освіта: досвід і проблеми: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Трансформація гуманітарної освіти”. - Ужгород, 1999. - С. 565 - 570.

4. Вплив мови-домінанти на антропонімікон німців Закарпаття // Закарпаття в складі Чехословаччини. Проблеми відродження і національного розвитку: Доповіді наукового семінару, присвяченого 80-ій річниці утворення Чехословаччини. - Ужгород, 1999. - С. 231- 234.

5. Німецько-австрійські поселення на Закарпатті: історія, мова, культура // Carpatica - Карпатика (співавт.: Куля Ф.; Чолос І.). - Ужгород, 2000. - Вип. 7: Історія і культура Закарпаття ХХ століття (До 55-річчя воззґєднання Закарпаття з Україною). - С. 252-284.

6. Структурні типи відіменних прізвищ німців Закарпаття // Діахронічне, типологічне і контрастивне дослідження германських, романських і словґянських мов (семантика й словотвір): Матеріали міжнародної наукової конференції. - Донецьк, 2001. - С. 51 - 55.

7. Прізвища з іншомовним етимоном у німців Закарпаття // Гуманітарний вісник. Серія - іноземна філологія. - Черкаси, 2001 - Ч. 5: (Проблеми сучасної зарубіжної літератури, проблеми сучасної лінгвістики) - С. 113 - 115.

8. Відіменні прізвища німецького населення Закарпаття // Наукові записки. Серія - філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград, 2001. - Вип. 37. - С. 103 - 106.

9. Прізвища закарпатських німців, утворені від основ, які вказують на внутрішні та зовнішні ознаки особи // Гуманітарний вісник. Серія - іноземна філологія. - Черкаси, 2002. - Ч. 6: (Проблеми сучасної світової літератури, проблеми сучасної лінгвістики). - С. 102 - 104.

10. Schriftliche Variabilitдt der deutschen Familiennamen Transkarpatiens // Studia Germanica. Universitatis Vesprimiensis. Hrsg. von Csaba Fцldes. (Mitautor: G. Melika). - Jg. 6, Heft 1. - Universitдtsverlag Veszprйm. - 2002. - S. 21 - 27.

11.Семантика апелятивних основ прізвищ німців Закарпаття // Лінгвістичні студії. Зб. наук. праць. - Донецьк, 2003. - Вип. 11. - С. 283 - 290.

Размещено на Allbest.ru