Лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні особливості сучасного англомовного медичного дискурсу

Висновки

1. АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу є одним із видів професійного дискурсу, що обслуговує сферу медицини. В ньому відбито дескрипції референтних ситуацій, а саме: походження, перебігу, лікування, попередження та наслідків хвороби. Даний вид дискурсу має дві групи адресатів: фахівців (лікарі) та нефахівців (хворі, широкий загал). Відповідно до фактора адресата в межах АМД виділяються два його основних підвиди: професійний та професійно-непрофесійний.

2. Вибір комунікативних стратегій і тактик адресантом АМД з проблематики ВІЛ/ СНІДу обумовлений прагматичними цілями адресанта і врахуванням фактора адресата. Типовими комунікативними стратегіями професійного АМД є стратегія позиціювання та стратегія вияву солідарності із адресатом. Для професійно-непрофесійного АМД характерне використання таких стратегій: стратегії позиціювання, стратегії розвіювання міфів, стратегії зменшення щільності інформативності тексту, стратегії неперевантаження адресата зайвою інформацією, стратегії зменшення впливу негативних факторів дійсності та стратегії невикликання в адресата марних сподівань.

3. В аналізованому АМД вербалізованими є концептуальні ситуації “ ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ” та “ЛІКУВАННЯ ХВОРОБИ”, що моделюються у тексті за допомогою фреймових структур “ХВОРОБА” та “ЛІКУВАННЯ”, які містять риси предметного, акціонального і партонімічного фреймів. Заповнення слотів зазначених фреймових структур, яке здійснюється за рахунок каузативних дієслів, дієслів у пасивному стані та термінологічних номінацій, визначається адресатною спрямованістю тексту, комунікативною інтенцією адресанта і обраною комунікативною стратегією.

4. Наявні концептуальні метафоричні моделі ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ Є ВІЙНА та ЛІКУВАННЯ ХВОРОБИ Є БОРОТЬБА У ВІЙНІ наділені референційною функцією у професійному АМД і сугестивною - у професійно-непрофесійному АМД.

До перспективних напрямків подальшого вивчення медичного дискурсу, на нашу думку, можна було б віднести такі: визначення жанрової специфіки АМД; проведення концептуального аналізу концептів ХВОРОБА та ЗДОРОВ'Я в мовленні пацієнтів; здійснення аналізу способів концептуальної організації знань та структур їх представлення в україномовному медичному дискурсі та зіставлення отриманих результатів із тими, що описані в нашій роботі.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Концептуальна метафора війни у медичному дискурсі // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. - 2002. - Т. 5, № 1. - С. 69 - 79.

2. Реалізація концепції “Рушійна сила” Л. Телмі у мові медичного дискурсу // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - К: Видавничий центр КНЛУ. - 2002. - Вип. 8. - С. 64 - 72.

3. Фреймовий аналіз концептуальної ситуації “Перебіг хвороби” в англомовному медичному дискурсі // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наук. праць. - К.: КНУ ім. Тараса Шевченка. - 2002. - № 7. - С. 90 - 102.

4. Фреймовий аналіз медичного дискурсу // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія, педагогіка і психологія. - К.: Видавничий центр КНЛУ. 2002. - Вип. 6. - С. 258 - 262.

5. Специальный текст как предмет обучения в неязыковом вузе // Матеріали Всеукраїнської науково-методичної конференції “Мовна комунікація та методика викладання іноземних мов” (Одеса, 17-19 травня 2001 р.). - Одеса. - 2001. - С. 13 -16.

Вострова С.В. Лінгвокогнітивні та комунікативно-прагматичні особливості сучасного англомовного медичного дискурсу (на матеріалі медичних текстів з проблематики ВІЛ/ СНІДу). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню лінгвокогнітивних та комунікативно-прагматичних особливостей англомовного медичного дискурсу з проблематики ВІЛ/ СНІДу у його письмовій формі. Аналіз медичного дискурсу в межах комунікативного підходу дозволив виділити два його підвиди - професійний та професійно-непрофесійний, - а також визначити основні комунікативні стратегії та тактики адресанта. Аналіз номінативних, ад'єктивних та дієслівних лексичних одиниць (як термінологічних, так і загальновживаних), здійснений з позицій когнітивної лінгвістики, дозволив встановити концептуальну структуру англомовного медичного дискурсу. Так, для англомовного медичного дискурсу з проблематики ВІЛ/ СНІДу характерним є поєднання двох концептуальних ситуацій “Перебіг хвороби” та “Лікування хвороби”, які представлені фреймовими структурами “ХВОРОБА” та “ЛІКУВАННЯ”, що містять риси предметного, акціонального і партонімічного фреймів. Крім того, вони структуруються за допомогою концептуальних метафоричних моделей ПЕРЕБІГ ХВОРОБИ Є ВІЙНА та ЛІКУВАННЯ ХВОРОБИ Є БОРОТЬБА У ВІЙНІ. Розглянуто лексико-семантичні особливості представлення згаданих концептуальних ситуацій у професійному та професійно-непрофесійному медичному дискурсі.

Vostrova S.V. Cognitive and Pragmatic Peculiarities of Modern English HIV/ AIDS Medical Discourse - Manuscript.

Thesis for Candidate Degree in Philology. Speciality 10.02.04 - Germanic Languages. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2003.

The thesis highlights cognitive and pragmatic peculiarities of modern English HIV/ AIDS medical discourse in its written form. The analysis of medical discourse done from the communicative perspective made it possible to distinguish two subtypes of medical discourse (professional and professional-lay) as well as the addresser's main communicative strategies and tactics. The analysis of nominal, adjectival and verbal lexical nominations done from cognitive perspective made it possible to determine the conceptual structure of English medical discourse which comprises two conceptual situations THE COURSE OF DISEASE and TREATMENT OF DISEASE. These conceptual situations are modeled as frame structures DISEASE and TREATMENT which combine features of the Thing, Action and Possession frames. Besides they are structured by the conceptual metaphors THE COURSE OF DISEASE IS WAR and Treating Illness Is Fighting a War. The lexical-semantic peculiarities of conceptual situations representation in professional and professional-lay medical discourse are analyzed.

Вострова С.В. Лингвокогнитивные и коммуникативно-прагматические особенности современного англоязычного медицинского дискурса (на материале медицинских текстов по проблемам ВИЧ/ СПИДа). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04 - германские языки. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2003.

Диссертация посвящена исследованию лингвокогнитивных и коммуникативно-прагматических особенностей англоязычного медицинского дискурса по проблемам ВИЧ/СПИДа в его письменной форме, который представляет собой малоизученный социально-значимый феномен. В результате исследования данного дискурса в рамках лингвокогнитивного подхода были получены данные о том, как англоязычный социум, в частности специалисты-медики, представляют и интерпретируют такие социально-значимые явления, как болезнь и её лечение, механизмы подачи специальной информации об этих явлениях специалистами своим коллегам и больным. Анализ англоязычного медицинского дискурса в рамках коммуникативного подхода позволил выделить два его подвида - профессиональный и профессионально-непрофессиональный, - а также определить основные коммуникативные стратегии и тактики адресанта.

В результате коммуникативно-прагматического анализа были выделены основные коммуникативные стратегии и тактики профессионального и профессионально-непрофессионального англоязычного медицинского дискурса по проблемам ВИЧ/СПИДа. Выбор коммуникативных стратегий и тактик, которые определяют использование тех или иных языковых средств, обуславливается прагматическими целями адресанта и учетом фактора адресата. Так, особенность профессионального медицинского дискурса состоит в том, что потенциальным и интенционально заданным реципиентом является специалист, который владеет необходимым уровнем специальных знаний для понимания и обработки информации, представленной в тексте. Такие прагматические целые адресанта, как обобщение накопленного опыта, закрепление научных знаний, сообщение результатов проведенных исследований, объяснение полученных данных и стимулирование адресата к дальнейшему поиску решений еще нерешенных вопросов определяют использования двух основных коммуникативных стратегий: позиционирования и проявления солидарности.

Учет экстралингвистического фактора, а именно, положения о том, что диагноз СПИД является отрицательным стрессовым фактором огромной силы, определяет основную прагматическую цель адресанта профессионально-непрофессионального медицинского дискурса, которая состоит в реорганизации поведения больного, направленной на выработку психологической защиты и перестройке его установок по отношению к болезни. Поэтому в данном типе дискурса происходит объединение информационного и эмоционального влияния на реципиента, что обусловливает использование таких коммуникативных стратегий: стратегии позиционирования, стратегии рассеивания мифов, стратегии уменьшения плотности информативности текста, стратегии уменьшения влияния отрицательных факторов действительности на адресата и стратегии невызывания у адресата ложных ожиданий.

Определению основных форматов представления специальных знаний в англоязычном медицинском дикурсе содействовало использование нескольких методик концептуального анализа, в частности методики фреймового анализа, методики концептуального моделирования, предложенного в рамках теории концептуальной метафоры, и концепции “Силовой динамики” Л. Телми.

Полученные результаты анализа номинативных и глагольных лексических единиц (как терминологических, так и общеупотребительных) свидетельствуют о том, что ключевым концептом англоязычного медицинского дискурса является болезнь, а не здоровье. Так, в данном типе дискурса вербализуются концептуальные ситуации “ТЕЧЕНИЕ БОЛЕЗНИ” и “ЛЕЧЕНИЕ БОЛЕЗНИ”, которые могут быть представлены, во-первых, фреймовыми структурами “БОЛЕЗНЬ” и “ЛЕЧЕНИЕ”, для которых характерны черты предметного, акционального и партонимического фреймов и которые представляют собой комплекс иерархически организованных слотов. Данные фреймовые структуры могут наслаиваться с пересечением в слотах ВИРУС/БОЛЕЗНЬ, ЛЕЧЕНИЕ/ЛЕКАРСТВО, ЧЕЛОВЕК и РЕЗУЛЬТАТ, образовывая таким образом межфреймовую сеть “БОЛЕЗНЬ - ЛЕЧЕНИЕ”. Во-вторых, концептуальные ситуации “Течение БОЛЕЗНИ” И “ЛЕЧЕНИЕ БОЛЕЗНИ” воспринимаются и упорядочиваются в терминах войны, о чем свидетельствуют широко используемые концептуальные метафорические модели течение БОЛЕЗНИ - ВОЙНА (The Course of Disease is War) и ЛЕЧЕНИЕ БОЛЕЗНИ - БОРЬБА В ВОЙНЕ (Treating Illness Is Fighting a War). Данные метафорические модели структурируют не только информацию о ходе, предупреждении и лечении болезни, но и определенный способ видения данной сферы, которая и определяет отличие использования данных метафор в профессиональном и профессионально-непрофессиональном медицинском дискурсе. Так, в профессиональном медицинском дискурсе по проблемам ВИЧ/ СПИДа концептуальные метафоры наделены референтной функцией, то есть они опредмечивают фрагменты медицинского знания о болезни и ее лечении. В профессионально-непрофессиональном англоязычном медицинском дискурсе они выполняют суггестивную функцию, которая состоит в вызове у адресата-больного эмоциональной реакции и изменении его установок восприятия болезни.

Результаты анализа глагольной лексики, осуществленного в рамках концепции “Силовой динамики” Л. Телми, в частности распространенных собственно каузативных глаголов в составе словосочетаний со вторым компонентом существительным, уточняющим характер и вид каузации (to cause damage, to lead to destruction/ an improvement/ long-term restoration, etc.), осложненных каузативных глаголов с семами “повреждение” (to infect, to damage, to destroy, to devastate), “ухудшение состояния” (to weaken, to deteriorate), “предотвращение возникновения чего-то” (to prevent, to block, to inhibit etc.), “улучшение состояния” (to improve, to boost, to stimulate etc.), грамматической категории залога, позволяют утверждать, что характер отношений между слотами ВИРУС/БОЛЕЗНЬ, ЛЕКАРСТВО и ЧЕЛОВЕК межфреймовой сети “БОЛЕЗНЬ - ЛЕЧЕНИЕ” может быть определен как отношение антагонист - агонист.

Размещено на Allbest.ru