Релігійна термінологія сучасної французької мови: генеза, семантика, функціонування

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

РЕЛІГІЙНА ТЕРМІНОЛОГІЯ СУЧАСНОЇ ФРАНЦУЗЬКОЇ МОВИ:

ГЕНЕЗА, СЕМАНТИКА, ФУНКЦІОНУВАННЯ

ЖЕРНОВЕЙ Євген Георгійович

УДК 811.133.1:2(083.72)

Спеціальність 10.02.05 - романські мови

Київ - 2003

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі теорії і практики перекладу

з романських мов ім. М. Зерова Київського національного

університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

ЧЕРЕДНИЧЕНКО Олександр Іванович, завідувач кафедри

теорії і практики перекладу з романських мов ім. М. Зерова

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

ПОМІРКО Роман Семенович,

завідувач кафедри французької філології Львівського національного

університету ім. І. Франка МОН України

кандидат філологічних наук, доцент ПРИПИШНЮК Яків Іванович,

доцент кафедри французької філології Київського національного

лінгвістичного університету МОН України

Провідна установа: Харківський державний педагогічний

університет ім. Г.С. Сковороди Міністерства освіти і

науки України, кафедра романської філології.

Захист відбудеться “19” вересня 2003 року о 10 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради Д 26.001.11 у Київському національному

університеті імені Тараса Шевченка за адресою:

01030, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

за адресою: 01030, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий “15” 08 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

доктор філологічних наук Н.П. Неборсіна

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Дослідження закономірностей розвитку термінологічних систем окремих галузей знань та їх ролі у становленні літературної мови є однією з найважливіших проблем сучасного мовознавства. Серед теоретичних досліджень найбільший інтерес становлять ті, що відображають результати лінгвістичного аналізу спеціальної термінології. За останні десятиліття в українському мовознавстві з'явилось чимало наукових праць, у яких розглядаються як загальні теоретичні питання термінології, так і різні галузеві терміносистеми (роботи Т.Р. Кияка, А.В. Крижанівської, А.С. Д'якова, Т.І. Панько, Л.О. Симоненко та інших). Подібні проблеми є об'єктом дослідження і романського мовознавства, зокрема на матеріалі французької (праці Г.А. Александрової, Л.К. Богдановської, В.Г. Мищенко, Р. Лесажа, А. Мейе, П. Скока), іспанської (В.Р. Шишкова, Р.Т. Поповича) та інших мов.

Важливими складовими робіт теоретичного та практичного характеру є: систематизація тієї чи іншої терміносистеми, дослідження її джерел, лексико-семантична та поняттєва інтерпретація її структури, з'ясування продуктивних засобів термінотворення.

Актуальність теми. Сучасний етап розвитку вітчизняного мовознавства характеризується підвищеним інтересом до вивчення релігійної термінології. Це пояснюється тими соціальними змінами, які відбуваються в нашій державі (здобуття незалежності України, її розбудова як демократичної держави, забезпечення конституційного права і свободи віросповідання). Віра є одним із базових концептів культури (Ю.С. Степанов), а мова і релігія вважаються важливими формами суспільної свідомості. Тому дослідження процесів становлення і функціонування терміносистеми релігії будь-якої мови є актуальним у теоретичному і практичному плані.

Релігійна термінологія сучасної французької мови (далі -РТСФМ) не була ще предметом системного лінгвістичного дослідження ні в зарубіжному, ні у вітчизняному мовознавстві. Окремі роботи зарубіжних дослідників (М. Боссарда, С. Данієля, Р.Р. Лаверня, Ж. Трепеля, Ж. Ліхтенштейна, Р. Лесажа та ін.) мають вузький спеціалізований характер і не подають повного опису РТСФМ. У вітчизняній романістиці ця тема взагалі не була розроблена.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертацію було виконано в рамках наукової теми “Європейські мови і культури в контексті глобалізації світових процесів”, яку розробляє група філологічних кафедр Київського національного університету імені Тараса Шевченка (код 01 БФ 0147-01).

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає у комплексному лінгвістичному аналізі РТСФМ як підсистеми лексики загальнолітературної мови, зокрема історії її формування на різних етапах розвитку французької мови, її граматичної і лексико-семантичної структури та функціонування в сучасному французькому мовленні.

Зазначена мета передбачає вирішення таких завдань:

1. З'ясувати шляхи формування та джерела оновлення РТСФМ в конкретні історичні періоди і здійснити періодизацію історії становлення РТСФМ.

2. Встановити на генетичному рівні кількісне співвідношення латинського, власне французького і запозиченого елемента в РТСФМ.

3. Виявити засоби і способи словотворення релігійних термінологічних одиниць (далі - РТО) французького утворення, виділити лексико-граматичні і семантичні типи релігійних термінів і здійснити їх класифікацію за тематичними групами.

4. Проаналізувати особливості функціонування РТО у текстах сакрального стилю (частотність їх вживання, співвідношення моносемії і полісемії, розвиток конотативних значень, характер синонімічних і антонімічних зв'язків РТО).

Об'єктом дослідження є релігійна термінологія сучасної французької мови.

Предметом дослідження є процес формування і динаміка становлення РТСФМ, її генетична і лексико-семантична структури та функціональні особливості.

Матеріалом дослідження є термінологічний матеріал, який добирався із сучасних енциклопедичних словників французької мови (Larousse, 1990, Maxidico, 1996), а також із словників релігійних термінів (Dictionnaire de la Bible, 1928, Dictionnaire de thйologie catholique, 1903-1972) і біблійних словопокажчиків (Concordance des Saintes Ecritures, 1965). Для функціонального аналізу РТО і розкриття закономірностей їх семантичного розвитку укладено частотний словник РТО у сакральному стилі, а також використано приклади з Біблії, різних релігійних видань і літературних творів усіх історичних періодів розвитку французької мови. Картотека фактичного матеріалу налічує 1582 карток. Добір матеріалу здійснювався методом суцільної вибірки з сучасного енциклопедичного словника Маxidico і доповнювався лексичними одиницями з інших джерел. Повний глосарій аналізованих термінів подається в додатку до роботи.

Методи дослідження зумовлені поставленими завданнями, теоретичною спрямованістю роботи і мають комплексний характер. Дескриптивно-емпіричний метод дозволив описати формальні, генетичні, семантичні та функціональні характеристики термінологічних одиниць. За допомогою методу порівняльно-історичного аналізу встановлено походження термінів, а методом структурного моделювання описано різні словотворчі процеси в межах аналізованої терміносистеми. Метод компонентного аналізу застосовано для визначення складників семантичної структури релігійних термінів та їх актуалізації у тексті.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше проаналізовано терміносистему релігії сучасної французької мови, її джерела, шляхи формування та збагачення і особливості її функціонування. Простежено процес становлення РТСФМ у зв'язку з розвитком релігії й теологічної науки, описано її лексико-семантичні характеристики; з'ясовано особливості морфологічної будови релігійних термінів (структурні типи, моделі та їх продуктивність); виявлено специфіку функціонально-семантичного поля релігії в жанрах сакрального стилю (літургійному, навчально-богословському), а також у творах художньої літератури та публіцистики.

Теоретичне значення. Дослідження є внеском у розбудову французького термінознавства. У ньому виявлено роль мовних і позамовних чинників у процесі формування РТСФМ, подано дефініцію релігійного терміна, запропоновано періодизацію розвитку релігійної термінології, здійснено її тематичну класифікацію.

Практична цінність роботи полягає в тому, що її результати можуть бути використані під час читання курсів з лінгвокраїнознавства, лексикології, стилістики, на практичних заняттях з термінології та перекладу як на факультетах мовної спеціалізації, так і в навчальних закладах теологічної освіти. Практичне значення визначається також перспективою використання отриманих результатів у лексикографічній практиці (для укладання двомовного словника релігійних термінів).

Публікації і особистий внесок дисертанта. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано десять робіт, з них 5 статей у фахових виданнях, а також словник релігійної термінології.

Апробація роботи. Положення дисертації обговорювалися на наукових конференціях: “Мови, культури та переклад у контексті європейського співробітництва” (Київ, 2001), “Семантика мовного знака в порівняльному аспекті” (Київ, 2001), “Освітньо-виховний та професійний потенціал світоглядно-філософських дисциплін: класичні парадигми та альтернативи ХХІ століття” (Чернівці, 2001), а також на засіданнях кафедри теорії та практики перекладу з романських мов Київського національного університету з 1999 по 2002 рік.

Основні положення, що виносяться на захист:

1. РТСФМ є динамічною системою, яка формувалася впродовж десяти століть (ІХ-ХХ ст.) і яка розвивається у зв'язку із розповсюдженням релігії як соціально-історичного явища, з одного боку, і з розширенням діяльності церкви та розвитком теологічної науки - з іншого боку.

2. Основою формування і сучасного розвитку РТСФМ є латинська, власне французька і частково іншомовна лексика.

3. У складі РТСФМ для утворення нових термінів застосовуються ті ж словотвірні моделі, що й у нетермінологічній лексиці. Найбільшою продуктивністю в системі релігійних термінів відзначається суфіксальне термінотворення.

4. Залежно від наявності релігійних і нерелігійних значень релігійні терміни мають гомогенну або гетерогенну семантичну структуру.

5. На функціональному рівні релігійні терміни актуалізуються у текстах сакрального стилю, який включає літургійний та навчально-богословський жанри. РТСФМ є структурованою системою, що відповідає потребам науково-теологічного і духовного внутрішньоконфесійного та міжконфесійного спілкування.

6. У процесі функціонування і в залежності від типу текстів та універсальності вживання в них РТО виділяється функціонально-семантичне поле сакральності.

7. Особливостями функціонування РТСФМ є висока частотність інтернаціональної термінології (латинського і грецького походження), вживання термінів-оказіоналізмів, не зафіксованих у словниках, розширення або звуження семантичного значення термінологічної одиниці. Ці явища і процеси свідчать про відносну самостійність РТСФМ як підсистеми загальнолітературної французької лексики.

Обсяг та структура дослідження. Мета і завдання дослідження зумовили структуру дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (252 позиції), додатка (словника релігійних термінів сучасної французької мови). Загальний обсяг роботи 258 сторінок, обсяг основного тексту - 172 сторінки. Дисертація містить 17 таблиць.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

релігійний термінологія французький мова

У вступі обґрунтовується вибір теми дослідження, її актуальність, мета і завдання, методи наукового пошуку, визначається новизна, теоретичне і практичне значення роботи, формулюються положення, що виносяться на захист; представлено матеріал дослідження, його структуру, апробацію основних положень дисертації.

Перший розділ “Теоретичні засади сучасного термінознавства і проблеми періодизації історії французької релігійної термінології” присвячено аналізові найзагальніших проблем сучасного термінознавства. У ньому подано необхідні теоретичні передумови та понятійний апарат дослідження: визначаються поняття “термінологія”, “терміносистема” і “номенклатура”, схарактеризовано термін як мовну одиницю і релігійний термін як специфічну одиницю мови, обгрунтовано необхідність системного дослідження РТСФМ і подано короткий нарис історії і методики аналізу релігійної термінології в українському та зарубіжному мовознавстві.

Релігійна термінологічна одиниця визначається як слово або словесний комплекс, що співвідноситься з поняттям будь-якої релігії або релігієзнавчої науки. Вона вступає у системні відношення з іншими подібними словами або словесними комплексами й утворює з ними замкнену систему, що характеризується, як правило, високою інформативністю, точністю та нейтральною експресивністю. Як відкрита терміносистема, що відображає соціальне явище, релігійна термінологія допускає для деяких термінів полісемію, синонімію, антонімію, емоційний та переносний зміст.

У сучасному термінознавстві найбільш поширеним є системний і функціональний підхід до вивчення термінів. Необхідно чітко розрізняти систему мовних одиниць в цілому і їх функціонування зокрема (О.І. Чередниченко), тому в роботі досліджуються спочатку терміносистема релігії (тобто системні характеристики її елементів), а потім її функціональні особливості в межах семантичного поля сакральності.

Об'єктом дослідження є також процес взаємодії релігійного розвитку французького суспільства зі становленням словникового складу релігійної термінології. Встановлено, що періодизація історії французької мови й історичних етапів формування РТСФМ не збігаються, тому що релігійна термінологія формувалась залежно від відповідних соціально-релігійних чинників.

Початковим періодом історії формування РТСФМ варто вважати ІХ-ХІІ ст. В ньому зафіксовано 459 (29,01%) РТО (до Х і в Х ст. - 81 (5,12%) РТО: absoudre, adorer, aumone, cиne, charitй, chrйtien, clerc, communier, confession, croire, croix, damnй, damner, diable, dieu, don, enfer, esprit, evкchй, йvкque, fidиle n., fin, frиre, hosanna, incrйdulitй, juif n., adj., langue, loi, louer, messe, mort, mortel n., adj.; в ХІ ст. - 66 (4,17%) РТО: abbй, bйnir, cйleste, chair. espйrence, foi, gloire, glorieux, heure, innocent n., jugement, justice, marraine, martyr n., adj., matines, maudire, miracle, moine, offrande, oraison, ordre, pape, parole, patriarche, pйcher, pйnitence, perdition, rйgйnйrer, religion, relique, repentir n., v.; у ХІІ ст. - 312 (19,72%) РТО: abbesse, allйluia, amen, baptismal, disciple, pasteur, pиlerinage, personne, pharisien, rйvйlation, rйvйler, schismatique, shisme, spirituellement, tabernacle, testament, tierce, toussaint, tunique, unitй, vendredi, vйnйration, verset, vicaire, vigile, vocation, voeu, vouer. Формальною часовою віхою його початку треба вважати дату появи першого тексту давньофранцузькою мовою - “Les Serments de Strasbourg,” 842 рік після Христа, а його завершення - появу перших перекладів Святого Письма давньофранцузькою мовою (рукописи Біблії у перекладі П'єра де Во, близько 1160 р. та книги Псалмів (Psautier de Cambridge, початок ХІІ ст. і Psautier d“Oxford, біля 1120 р.) і перших теологічних досліджень П. Абеляра (1079-1142) - доктрина “антиреалізму”, Бернара де Клерво (1099-1153) - праця “Містична теологія”, Жільбера де ла Пуаре (1075-1154) - перші коментарі до книги Псалмів і послань апостола Павла. У мовному відношенні цей факт відмічений початком запозичення так званих “mots savants” латинського походження й утворенням власне французьких релігійних термінів різними словотворчими методами. У роботі цей етап названий періодом виникнення РТСФМ.

Другий період охоплює ХІІ-ХVІІІ ст., коли словниковий склад РТСФМ поповнився новими 869 (54,93%) РТО. В історичному плані цей період має два етапи.

Перший з них включає ХІІ-ХV ст. і формальними часовими подіями його початку є поява перших рукописів перекладу Святого Письма (ХІІ ст.), а завершення - перших друкованих видань перекладів Біблії (переклади Гіяра де Мулена, 1488 і Робера Оліветана, 1535) і теологічних праць Ж. Кальвіна (1509-1564). Ці праці засвідчили не тільки початок розбудови французької теологічної науки із власною термінологією, але й зовсім новий напрям у релігійному житті Франції - протестантизм. На цьому етапі зафіксовано: у ХІІІ ст. - 173 (10,94%) РТО: adorable, azyme, catholique; у ХІV ст. - 138 (8,72%) РТО: absoute, bйatification, cathйchiste; у ХV ст. - 89 (5,63%) РТО: abjuration, bйatifier, clйricature.

Другий етап включає ХVІ-ХVІІ ст. і починається із зародження протестантизму як релігійного руху не тільки у Франції (Ж. Кальвін, 1509-1564), але й в інших країнах Європи (Німеччині - Мартін Лютер 1483-1546, Чехії - Ян Гус 1371-1415). Ці зміни дають значний поштовх для розвитку теологічної термінології у наступні два століття. Тільки на початку ХІХ ст., після французької революції 1789 року, змінюється соціальний статус релігії у французькому суспільстві внаслідок демократизації усього суспільного життя. У ньому зафіксовано: у ХVІ ст. - 207 (13,08%) РТО: anabaptisme, baptistaire, calvinisme; у ХVІІ ст. - 165 (10,43%) РТО: adamite, cathare, cathйdrale, chiite, imamat, in petto, islam, islamisme, jansйnisme, quadragйsime, quaker, quakerisme, quiйtisme, quiйtiste, rabbinsme, thйocentrisme, thйocratie, thurifйraire, trappe, trirиgne, unitaire; у ХVІІІ ст. - 97 (6,13%) РТО: ablйgat, augustinien, baptiste, cathйchisation. Цей період названо в роботі періодом становлення і теологічного нормування РТСФМ.

Останній, третій період охоплює ХІХ-ХХ ст. і характеризується підвищеним інтересом суспільства до різних релігійних течій нехристиянського походження, які внаслідок демократизації і глобалізації суспільного життя Європи і Франції стають помітними соціальними явищами із відповідним відображенням у мові, зокрема в РТСФМ. В цей час терміносистема поповнилась 254 (16,06%) новими термінами: у ХІХ ст. - 200 (12,64%) РТО: adoptianisme, augustinisme, bahaisme, bonzerie, bouddhisme; у ХХ ст. - 54 (3,42%) РТО: angйlisme, anticlйricalisme, areligieux, assomptionniste, bibliquement, catharisme, charia, charismatique, dйsacraliser, ecclйsiologie, gospel, rйincarner, ritualiser, sacral, sacralisation. Цей час названо в роботі періодом розширення і глобалізації лексики РТСФМ.

Таким чином, можна виділити період становлення і нормування РТСФМ (ХІІ-ХVІІІ ст.) в історії французького суспільства, культури і мови, коли внаслідок підвищення суспільно-культурної і конфесіональної ролі релігії різко зростає і кількість релігійних термінів. Водночас, протягом інших двох періодів в релігійних стосунках спостерігалась певна стагнація, і це, відповідно, вплинуло на кількість релігійних термінів, що входили до лексичної системи французької мови.

У другому розділі “Генетичний та лексичний склад релігійної термінології французької мови” подається кількісна та якісна характеристика усієї системи РТСФМ, яка налічує 1582 термінологічні одиниці.

Стосовно генетичного складу відомо, що французька мова є результатом природного розвитку латинської мови. Проте, крім латинського страту, в античну епоху існували і взаємодіяли з ним кельтський субстрат та германський суперстрат. Після ІХ-ХІ ст. словниковий склад французької мови збагачувався або за рахунок слів власне французького утворення, які складають фонд власне французької лексики, або запозиченнями з інших мов, у першу чергу з класичних мов, - латини і давньогрецької.

У генетичному відношенні релігійні терміни латинського походження складають найбільшу частину РТО - 880 (55,63%) одиниць. Серед них виділяються: 1) РТО питомої латинської лексики 508 (32,11%) одиниць, а саме: власне латинізми, які мають у словниках етимологічні позначки: латинізми (lat). - 395 (24,97%) одиниць: abjurer, absolution, autel; латинізовані еллінізми (lat.<gr.) - 36 (2,28%): judaiser, justifier, latrie, liturgie, macйration, macйrer, malйdiction, sacramental, sacramentel, sacrificateur; пізні латинізми (bas lat.) - 44 (2,78%) одиниці: consistoire, contrition, donatiste; народна латинь (lat. pop) - 11 (0,7%) одиниць: parrain, renier, Sire; 2) РТО запозиченої латинської лексики - 372 (23,51%) одиниці, а саме: латинізми, які мають етимологічні позначки: християнська латинь (lat. chrйt.) - 130 (8,22%): crucifix, йpiscopat, excommunier; церковна латинь (lat. eccl.) - 63 (3,98%) одиниці: disciple, йparchie, judaisme; середньовічна латинь (lat. mйdiйv.) - 68 (4,3%) одиниць: franciscain, monahisme, ortodoxe та інші.

Терміни, які утворились на власне французькому ґрунті внаслідок внутрішньомовних процесів термінотворення, складають 498 (31,48%) одиниць від усієї кількості даної терміносистеми. Дослідження цих 498 термінів у плані їх словотворчої будови проводилось на основі класифікації афіксального і безафіксного словотворення. 386 (77,05%) одиниць утворені способом суфіксації, префіксації та парасинтезом, що кількісно виражається таким чином:

1) суфіксальним способом, який характерний для всіх частин мови, утворено 368 (77,51%) одиниць: йvangйlisme (<йvangile +-isme) - іменники, йvangйlisateur (<йvangйliser+-ateur) - прикметники, sacraliser (<sacral+-iser) - дієслова, bibliquement (<biblique+-ment) - дієприкметники;

2) префіксальний спосіб - 13 (2,61%) одиниць, характерний для іменників (anticlйricalisme<anti-+clйricalisme), прикметників (incroyant<in-+croyant) і дієслів (rechristianiser<re-+ christianiser);

3) префіксально-суфіксальний спосіб, або парасинтез - 5 одиниць (1,00%), характерний тільки для дієслів (dйsacraliser< dй-+sacral+-iser ).

Описано також і безафіксне словотворення, за кількома типами якого утворено 112 (22,49%) одиниць, а саме:

1) усічення (регресивна деривація) - спосіб утворення нових термінологічних одиниць шляхом відкидання частини твірної основи; цим способом утворено 12 (2,41%) термінів і він характерний тільки для іменників: confesse<confesser, rйforme< rйformer, suspense< suspenser та інші;

2) словоскладання, яким утворено 30 (6,02%) одиниць всіх РТО французького утворення; цей різновид словотвору є характерним тільки для іменників і прикметників, наприклад: Fкte-Dieu<fкte+Dieu, christologie<Christ+logos, bienheureux<bien+heureux та ін.;

3) морфолого-синтаксичний спосіб термінотворення (конверсія або непряма деривація), суть якого полягає у виникненні нового слова внаслідок переходу слова чи певної його форми з однієї частини мови в іншу (субстантивація, адвербіалізація, ад'єктивація тощо); цим способом утворено 64 (12,86%) одиниці як іменників, так і прикметників: croyant - part. рrйs. від croire, crucifiй - part. passй від crucifier, consacrant - part. рrйs. від consacrer, йlu - part. passй від йlire та ін.;

4) синтаксичний спосіб, за яким утворено 79 (4,99%) іменних і дієслівних словосполучень, які відрізняються від однослівних термінів тим, що репрезентують складні поняття і явища відокремлено, за допомогою двох чи більше слів, з'єднаних синтаксично-семантичним зв'язком: ange gardien, chapelle ardente, renouveau charismatique, entrer dans les ordres.

З цих даних видно, що основою формування РТСФМ стала релігійна лексика латинської мови разом з термінами французького утворення - усього 1378 (87,11%) РТО.

Запозичені терміни складають 204 (12,89%) одиниці. У складі РТСФМ виявлено, за класифікацією Д.С. Лотте, три типи запозичень: терміни, утворені із запозичених елементів: doxologie, thйophilantrope, polythйistе; терміни - власне запозичення: adventiste, bairam, bonze, brahmane; терміни-кальки іншомовних термінів: libre-penseur. Серед запозичених з інших мов РТО (крім латинських “книжних” слів) виділяються такі групи: а) запозичення з античних мов - усього 91 (5,81%) РТО: з давньогрецької - 47 (2,97%): apocryphe, apologie, apostasie, apostat n., adj., apostolat, apostolique, apфtre, archange, archangйlique, archeveque, archimandrite, archipretre, ascиte, athйe, baptкme, basilique, bible; давньоєврейської - 21 (1,33%): allйluia n., interj., cabale, йbionite, йden, goy n., adj., hanoukka, hassidim, kabbale, kacher, karaite, kippa, massore, nabi, schйol, taleth, targum, tephillim, tohu-bohu; санскриту - 19 (1,20%): avatar, bouddha, bouddhique, bouddhisme, bouddhiste n., adj., brahmane, brahmanique, brahmanisme, hinayana, jain n., adj., karma, linga, mahayana, mandala, nirvana, sati, sikh; б) запозичення з романських мов - усього 13 (0,82%) РТО: capucin, crйdence, in petto, olivetain, pieta, tavaiolle, trirиgne.; в) запозичення з германських мов - усього 38 (2,4%) РТО: mйthodisme, non-conformiste n., adj., pauliste, presbytйrianisme, presbytйrien n., adj., puritain n., adj., puritanisme, quaker, revival; г) запозичення з арабської мови - усього 26 (1,77%) РТО: babisme, charia, chiisme, chiite n., adj., coran, coranique, djihad, fakir, hadith, halal, hйgire, imam, islam, kharidjisme, mahdi, ramadan, roumi, sabйen, sunna, zawiya; д) запозичення з інших мов - усього 36 (2,21%) РТО, напр.: китайської: tao, yin; монгольської: dalai-lama; персидської: derviche, mazdйen та інших.

На морфологічному рівні (за частинами мови) у складі РТСФМ встановлено такий кількісний розподіл одиниць: іменники - 1160 (73,32%): abbaye, Dieu, darbisme; прикметники - 304 (19,22%): cultuel, pastoral, pascal; дієслова - 100 (6,32%): croire, prier, йmaner; прислівники - 15 (0,95%): bibliquement, dogmatiquement, hiйrarchiquement; вигуки - 3 (0,18%): allйluia, amen, Jйsus. У структурному відношенні у складі РТСФМ наявні: 1) терміни - прості слова: adamisme, basilique, canoniser; 2) терміни-композити: Ave Maria, judйo-chrйtien, prie-Dieu; 3) терміни-словосполучення: thйologie dogmatique, signe de la croix.

За семантичною структурою всі 1582 РТО з 2498 значеннями поділяються на: 1) релігійні терміни з гомогенною семантичною структурою - 1045 (66,06%) одиниць, 1275 (51,04%) значень; для них релігійні значення є єдиними в семантиці (напр.: abbatial adj. relig. абатський; absoute subst. 1. сath. відпущення гріхів; 2. сath. молитва); 2) релігійні терміни з гетерогенною семантичною структурою - 537 (33,94%) одиниць, 1223 (48,96%) значень (напр.: immortel subst. 1. relig. Бог; 2. gйn. член академії; 3. bot. рослина). У цих РТО на основі релігійних значень (всього 669, 26,78% значень) розвинулись певні нерелігійні значення термінологічного або загальномовного характеру (всього 554, 22,18% значень), які в роботі не аналізуються.

На лексико-семантичному рівні РТСФМ 1944 (77,82%) значення є релігійними із певною номінативною функцію позначення таких тематичних груп (далі - ТГ) термінів: 1) ТГ релігієзнавчих термінів з позначкою relig. - 1583 (63,37%) одиниць: christianisme, Bouddha, Dieu; 2) ТГ теологічних термінів з позначкою teol. - 98 (3,92%) одиниць: damnйe, damnation; 3) ТГ літургійних термінів з позначкою liturg. - 82 (3,29%) одиниць: аnamnиse, aspergиs; 4) ТГ термінів, що називають специфічні явища католицизму з позначкою cath. - 136 (5,44%) одиниць: bйatification, chandelleur; 5) ТГ термінів на позначення канонічного права з позначкою dr. сanon. - 23 (0,92%) одиниць: fulmination, indult; 6) ТГ термінів окультних знань з позначкою occult. - 22 (0,88%) одиниці: аstrologique, devin, magie та ін. Решта 554 (22,18%) значень є загальномовними (з позначкою gйn.): abysse, adorer, consacrer або термінологічними з інших галузей знань: (з позначками: dr. - absolution; bot. - allйluia, hist. - autodafй та інші).

У третьому розділі “Функціональні особливості релігійної термінології сучасної французької мови в тексті” аналізуються деякі аспекти функціонування РТО у двох різновидах текстів сакрального стилю: тексти книг Нового Заповіту і тексти навчально-богословських і науково-теологічних праць. Укладений частотний словник РТСФМ на основі загального тексту обсягом 223989 слововживань, з яких кількість релігійних терміновживань становить 16860 (17,5%) одиниць. Установлено, що в тексті загальна кількість РТО збільшилось на 192 (12,13%) одиниці у порівнянні з кількістю 1582 одиниці на рівні системи мови (словника). Збільшення відбулось за рахунок вузькоспеціальних термінів: asebeia, dйcrйtiste, dharme, origйnisme, parabasia, paraptoma, ponйria, upanishad, samkhya, і нових термінологічних словосполучень: collиge d'anciens, assemblйes synodales, regime presbytйrien, pouvoir sacrй, йcole monastique, grand vehicule mushotocu.

Релігійні терміни разом з іншими мовними засобами утворюють у тексті систему номінації сакральних явищ і дій, тому для аналізу вводиться поняття “функціонально-семантичне поле сакральності” (далі - ФСПС). На основі аналізу універсальності вживання РТО в названих типах текстів і частотності їх функціонування встановлено, що ядро ФСПС складають біблеїзми (найбільш універсальні РТО, що функціонують як у Святому Письмі, так і в усіх інших текстах). Проте на рівні системи їх кількість складає лише 292 (16,46%) РТО: ange, autel, bйnir, chair, ciel, coeur, croire, dieu, esprit, foi, grвce, intelligence, jugement, juste, justice, loi, monde, mort, pйchй, pйcher, pиre, prкtre, prophиte, puissance, sagesse, saint, salut, sauver, seigneur. На функціональному рівні вони реалізують 14981 терміновживань у тексті, або 88,85% усіх одиниць тексту.

Центр ФСПС становлять християнізми - терміни, що виражають різні християнські поняття, але які не зустрічаються у словниковому складі Біблії. Таких одиниць у словнику є 1298 (73,16%). Вони передають поняття різних галузей християнства (канонічного права, теології, католицизму) на окремих етапах його поширення: abbesse, bйatification, oratoire. Сюди входять 192 нові терміни, що були виявлені в процесі аналізу всіх текстів. На функціональному рівні християнізми покривають 1481 (8,78%) терміновживань у тексті.

Периферію ФСПС, 184 (10,38%) одиниці, складають релігієзнавчі терміни нехристиянських релігій: bonze, islam; терміни окультних наук та вірувань: astrologie, conjurer; філософсько-релігійні терміни атеїстичного світогляду: athйe, irreligion. Встановлено, що в тексті частотність функціонування термінів нехристиянських релігій складає 2,37% (398 вживань).

У синтагматичному аспекті частотний аналіз функціонування генетичних пластів РТО в тексті виявив перевагу РТО латинського і власне французького походження (16600 або 98,45% усіх слововживань у тексті). Функціональною особливістю цих пластів є те, що значна частина з них належить до термінів-інтернаціоналізмів - 477 (30,15%) одиниць у системі, що покривають 3058 (11,84%) слововживань у тексті. Критерієм їх виділення є схожість за формою і змістом у більшості мов, зокрема в слов'янських, романських і германських мовах. Найчисленнішу групу інтернаціональних одиниць становлять терміни, які утворені на лексичній основі латинської та грецької мов або за допомогою греко-латинських елементів як: baptisme, orthodoxe, monothйїsme. Тенденція інтенсивного використання інтернаціоналізмів у французькій термінології виявилась у період ХІХ-ХХ ст.

На лексико-семантичному рівні встановлено, що в тексті частка вживання іменників зростає на 8,3% за рахунок оказіональних термінів (авторських неологізмів і запозичень), що підтверджує переважання поняття сутності над поняттями ознак і дій. Однією з основних ознак терміна на цьому рівні є його моносемічність, яка в роботі розглядається як наявність лише одного релігійного значення безвідносно до кількості інших нерелігійних значень РТО. Моносемічні термінологічні значення можуть проявлятися в тексті таким чином: 1) як однозначні РТО з гомогенною семантичною структурою (abbesse, acolytat, adamisme) - 859 (54,3%) одиниць, 859 (34,39%) значень; 2) як однозначні РТО з гетерогенною семантичною структурою - 437 (27,62%) одиниць, 437 (17,49%) значень: Таким чином, однозначні РТ складають разом в РТСФМ 1296 (81,92%) одиниць з 1296 (51,88%) релігійними значеннями. У тексті однозначні РТО кількістю 410 (46,01%) одиниць покривають 5979 (35,84%) терміновживань.

При функціонуванні в аналізованому текстовому матеріалі проявляється багатозначність РТО, під якою розуміємо наявність двох і більше релігійних значень, незалежно від кількості інших, нерелігійних значень у семантичній структурі даної РТО. Полісемічні релігійні терміни мають такі семантичні структури: 1) полісемічні РТО з гомогенною семантичною структурою - 186 (11,76%) одиниць, 416 (16,65%) значень; 2) полісемічні РТ з гетерогенною семантичною структурою - 100 (6,32%) одиниць, 232 (9,29) значень. Таким чином, багатозначні РТО складають разом 286 (18,08%) одиниць і 648 (25,94%) усіх значень РТСФМ. У тексті виявлено 481 (53,99%) полісемічну РТО. Вони покривають 10881 (64,16%) терміновживань.

З явищем полісемії в релігійній термінології тісно пов'язана лексична омонімія. У межах РТСФМ виділяється: власне внутрішньосистемна омонімія: baptistaire - baptistиre, ordinand - ordinant; міжгалузева омонімія, коли релігійний термін співпадає з однозвучним терміном інших галузей наук: adamite (relig.) - adamite (gйol.); функціонально-стильова омонімія, коли омонімами виступають релігійний термін і однозвучне слово загальновживаної лексики: abbй - abйe.

Розвиток внутрішньосистемної полісемії відбувається: через: метонімію - catholicitй, йglise, йvangile; метафору - mystique, navette, baptкme de l'esprit; розширення значення - pйnitence, а міжсистемної - через розширення значення: rйvйlation; переносне вживання релігійних значень: dйmon, purgatoire.

На базі певних семантичних змін в окремих загальновживаних словах виникають нові термінологічні значення, наприклад, найменування близьких родичів, зокрема frиre, soeur, mиre, pиre у текстах Нового Заповіту поряд із загальновживаним значенням отримують нові семи на позначення духовного зв'язку між людьми, який в очах Бога є вагомішим ніж кровна близькість. Термін croix завдяки мотиваційним смисловим імпульсам Нового Заповіту доповнюється широкою палітрою інших, які трансформують його в місткий багатоплановий символ. Нові значення цього слова пов'язані з тією роллю в духовному світі, яку відіграє поняття хреста як знаряддя страти Божого Сина. Набір сем, які становлять у різних контекстах основні компоненти символічного значення слова croix утворюють досить довгий ряд: символ християнської релігії, хресне знамення, тяжкі випробування тощо. У тексті Нового Заповіту функціонують ще такі значення цього терміна: примирення людей із Богом, викуп людства від гріхів, звільнення від спокус світу.

Семантика релігійних термінів, на базі яких утворюються загальновживані фразеологізми зазнає образного та емоційного переосмислення: dire amen а tout, discuter du sexe des anges, dresser des autels а qn, prкcher dans le dйsert.

Аналіз фактичного текстового матеріалу дає підставу зауважити, що явище синонімії та антонімії є характерною ознакою релігійної термінології. І це пояснюється тим, що релігія є поширеним соціальним явищем із відповідною мовою, а не вузькоспеціальною наукою, у якій термін може бути не тільки однозначним. У дослідженні синонімії в складі РТСФМ дотримуємось думки, що в термінології можна говорити про дублетність термінів (О.С. Ахманова, В.П. Даниленко, А.П. Коваль). Зі 179 (11,31%) РТО, що утворюють синонімічні пари, або ряди, 43 (2,71%) є дублетами: areligieux - irreligieux, confesse - confession, diviniser - dйifier, don - charisme, foi - croyace, homйlie - prкche.

Антонімія в складі РТСФМ заздалегідь запрограмована іманентними властивостями релігії і віри, які побудовані на протиставленні Бога як втілення добра і Його ворога, Сатани як втілення зла: ange - dйmon, ciel - enfer. У складі РТСФМ для 211 (13,34%) РТО засвідчуємо антонімічні відношення. У 46 (2,91%) з них вони є внутрішньосистемними: apostasie - conversion, apocryphe - canonique, baptiser - dйbaptiser, anticlйricale - clйricale, monothйisme - polythйisme, infidиle - fidиle, chrйtien - paїen, в інших 165 (10,43%) - міжсистемними з відносним протиставленням: adoration - haine, вme - corps, bienheureux - malheureux, mortel - йternel, impйrissable, hiйrarchique - anarchique, apologйtique - critique. Більшість антонімічних пар твориться на рівні видових назв, що доповнюють родові релігійні терміни.

ВИСНОВКИ

Релігійна термінологія відображає систему понять у релігійній світоглядній концепції. Процес формування РТСФМ пройшов через три історичні періоди, з яких визначальним став період становлення і нормування РТСФМ (ХІІ-ХVІІІ ст., 869 або 54,93% нових РТО). У генетичному відношенні переважну більшість одиниць РТСФМ складають РТО латинського походження і власне французького утворення, кількість яких дорівнює 1378 (87,11%) одиниць. Кількість запозичень з інших мов становить 204 (12,89%) РТО. На сучасному етапі значну роль відіграє інтернаціоналізація релігійних термінів (особливо на основі одиниць грецького і латинського походження). Їх число в РТСФМ складає 477, або 30,15% всіх РТО сучасної французької мови.

На функціональному рівні термінологічні одиниці латинського походження та французького утворення покривають у тексті 16600 (98,45%) терміновживань, а запозичені з інших мов РТО - 260 (1,55%) терміновживань. Терміни-інтернаціоналізми реалізують у тексті 3058 (11,84%) терміновживань.

На лексико-семантичному рівні для системи РТСФМ характерна термінологічна гомогенність семантичної структури значної частини ТО: 66,06% одиниць у словнику, 66,99% терміновживань у тексті. Релігійні терміни з гетерогенною семантичною структурою складають 33,94% одиниці у словнику і 33,01 % у тексті. На граматичному рівні встановлено, що і в системі РТСФМ, і в її функціонуванні поняття предметності переважає над поняттями ознаки і дії, тому кількість іменників є значно вищою і в словнику (73,32%), і в терміновживаннях у тексті (81,62%).

Під час функціонування в тексті релігійна термінологія підтверджує більшість процесів, які характерні для всієї лексичної системи загальнолітературної мови. Водночас, для РТСФМ властиві деякі специфічні риси, що є свідченням відносної самостійності релігійної термінології як підсистеми загальнолітературної мови. Цими специфічними рисами є:

1. У тематичному й функціональному відношеннях у межах РТСФМ виділяються тематичні групи РТО, які формують функціонально-семантичне поле сакральності. Склад тематичних груп визначається належністю терміна до певного базового концепту, що відображено відповідною позначкою у словниках, а структура ФСПС - універсальністю вживання РТО у різних типах сакральних текстів;

2. Розвиток термінологічної багатозначності є одним із важливих засобів оновлення словника релігії. Поширеною у складі релігійної термінології є внутрішньосистемна і міжсистемна полісемія ( внаслідок розширення значення, метонімізації).

3. Синонімічні відношення проявляються у складі РТФСМ у вигляді дублетності (лексичні одиниці співвідносяться з одним і тим же поняттям і характеризують різні його властивості).

4. Антонімічні відношення зумовлені іманентними властивостями релігії. Значна частина антонімічних пар твориться на рівні видових назв, що доповнюють родові терміни, тобто у ФРТ переважає комплементарна антонімія.

Загалом, РТСФМ є впорядкованою галузевою терміносистемою, що відповідає нормам міжнародних стандартів, вимогам наукового спілкування. Перспективою подальшої розробки може бути залучення матеріалу інших романських мов для виявлення загальнороманської типології у релігійній термінології і для вивчення національних особливостей розвитку цієї частини словникового складу кожної окремої мови, залучення матеріалів інших мов (слов'янських, германських тощо), для вивчення загальних закономірностей спілкування у духовній сфері буття.

Список друкованих праць за темою дисертації

1. Релігійна термінологія у культурному контексті французької мови // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наук. праць. - Київ, 2001. - Вип. 4. - С. 47-51.

2. Про деякі аспекти вивчення семантики релігійних термінів у сучасному мовознавстві // Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія: Збірник наук. праць. - Чернівці: ЧДУ, 2001. - Вип. 114. - С. 183-191.

3. Сomparative analysis of semantic evolution of religious term “holy” in English, French and Ukrainian // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наук. праць.- Київ, 2001. - Вип. 5. - С. 57-60.

4. Кількісний і якісний склад запозичень у релігійній термінології французької мови // Вісник Київського університету. Іноземна філологія. - Київ, 2002. - Вип. 33. - С. 86-91.

5. Про деякі особливості семантичного розвитку релігійного терміна у французькій мові // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Збірник наук. праць.- Київ: КНЛУ, 2002. - Вип. 8 - С. 103-107.

6. Аналіз розвитку семантичної структури біблійних термінів від давньогрецької до сучасної французької мови // Науковий вісник Чернівецького університету: Романська філологія. Збірник наук. праць. - Чернівці: ЧДУ, 1998. - Вип. 21 - С. 86-95.

7. Проблеми семантичного розвитку в біблійній термінології румунської мови // Науковий вісник Чернівецького університету: Романська філологія. Збірник наук. праць. - Чернівці: ЧДУ, 1998. - Вип. 21 - С. 8-17.

8. Етимологічна структура релігійної термінології французької мови // Наукова спадщина професора С.В. Семчинського і сучасна філологія: Зб. Наук. Праць: У 2 ч. / Упоряд. В.Ф. Чемес - К.: “Київський університет,” 2001. - Ч. 1. - С. 364-372.

9. Етапи становлення християнської релігійної термінології французької мови // Освітньо-виховний та професійний потенціал світоглядно-філософських дисциплін: класичні парадигми та альтернативи ХХІ століття. Матеріали науково-практичної конференції. - Чернівці, 2001. - С. 87-90.

10. Чорний І.П., Іваницький Р.В., Жерновей Є.Г., Бродецький О.Є. Філософсько-релігієзнавчий (українсько-англійсько-німецько-французький) тлумачний словник. - Чернівці: Золоті литаври, 2001. - 256 с.

Анотація

Жерновей Є.Г. Релігійна термінологія сучасної французької мови: генеза, семантика, функціонування. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 - романські мови. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2003.

В роботі аналізуються релігійна термінологія французької мови, її генетична й лексико-семантична структура, аспекти функціонування релігійних термінів у різних текстових жанрах.

Встановлено, що основою для творення релігійної термінології стали латинська та давньогрецька мови а також власне французькі утворення, запозичення з інших мов складають незначну частину термінів. Лексико-семантичні процеси в межах РТСФМ виявляють специфічні риси: категоріальна багатозначність, міжcистемна антонімія, дублетність синонімів. Ядром та центром функціонально-семантичного поля сакральності є біблеїзми і християнізми, а периферією - терміни нехристиянських релігій. Частотний аналіз функціонування генетичних пластів РТО в тексті виявив перевагу РТО латинського і власне французького походження. Функціональною особливістю цих пластів є те, що значна частина з них належить до термінів-інтернаціоналізмів.

Ключові слова: термін, релігійна термінологічна одиниця, релігійна термінологія, функціональне поле, семантична трансформація, ядро, центр, периферія.

Аннотация

Жерновей Е. Г. Религиозная терминология современного французского языка: генезис, семантика, функционирование. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05 - романские языки. - Киевский национальний университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2003.

В работе анализируется современная французская терминология религии, ел генетические, лексико-семантические и функциональные аспекты.

В результате проведенного исследования установлено, что терминология религии есть системой понятий религиозной мировоззренческой концепции, а РТО является словом или словесным комплексом, который соотносится с понятием религии, теологии, богослужения.

В развитии терминологии религии можно выделить три исторических периода, среди которых особое значение имеет период становления данной терминосистемы (869 или 54,93% терминов). С этимологической точки зрения исконный фонд составляют термины латинского происхождения. Значительную часть терминов составляют французские производные термины, среди которых 77,05% образованы аффиксальным способом. Количество заимствований в терминосистеме религии современного французского языка составляет 204 или 12,89%.

На лексико-семантическом уровне номинативная функция РТО реализуется в шести тематических группах (общее религиеведение, католицизм, теология, литургия, каноническое право, оккультизм). Наибольшее количество терминов объедены в группу религиеведения.

Функционирование данной терминосистеми осуществляется в функционально-семантическом поле сакральности, которое включает ядро (термины-библеизмы), центр (термины-христианизмы) и периферию (термины нехристианских религий). Количество библеизмов составляет 292 (16,46%) единиц. Центр данного поля составляют термины, обозначающие различные понятия христианства (1106 или 69,91%), хотя они не функционируют в лексическом составе Библии. Периферию поля (271 единиц, 17,13%) составляют термины нехристианских религий.

На лексико-семантическом уровне установлено, что в тексте доля употребления существительных возрастает на 8,3% (неологизмов и заимствований) что подтверждает преобладание понятия предметности над понятиями признака и действия. Одним из основных признаков термина на этом уровне есть его однозначность, которая рассматривается как наличие только одного религиозного значения независимо от количества других нерелигиозных значений терминологической единицы. На уровне системы выявлено 859 (54,3%) однозначных термина с гомогенной семантической структурой и 437 (18,2%) - с гетерогенной семантической структурой. В терминосистеме религии выявлено 1297 (81,92%) однозначных термина. В тексте однозначные термины количеством 410 (46,01%) покрывают 5979 (35,84%) терминоупотреблений. Многозначные термины имеют в семантической структуре два и больше религиозных значения, независимо от количества других. Выявлено 286 (18,08%) многозначных термина с 648 (25,94%) значениями терминосистемы. В тексте многозначные термины покрывают 10881 (64,16%) терминоупотребления.

Для функционирования данной лексико-семантической системы характерны те же внутриязыковые процессы, что и для терминологической лексики других дисциплин и большинства процессов общелитературного языка. Специфическими чертами являются: а) развитие категориальной многозначности, как одного из способов обновления лексикона религии; б) появление коннотативних значений в тексте; в) наличие синонимии и антонимии РТО и др. По количеству синонимических, антонимических и полисемантических терминов терминология религии современного французского языка приближается к терминологии описательного характера, тесно связанной с повседневными сферами жизни.

Анализ функционирования генетического состава показал, что современная французская терминосистема религии продолжает обогащаться за счет новых терминов, что связано с важной ролью религии в жизни общества, сосуществованием различных религиозных конфессий и течений, развитием теологии как науки. В этих процессах особое место занимает интернационализация религиозных терминов: (477 или 30,15% всех РТО). Критерием выделения интернациональных единиц есть их сходство по форме и содержанию в нескольких языках разных языковых групп.

Ключевые слова: термин, религиозный термин, религиозная терминология, функциональное поле, семантическая трансформация, ядро, центр, периферия.

Abstract

Zchernovei E. G. Religious terminology of modern French: genesis, semantics, functioning. - Manuscript.

Thesis for Candidate Degree in Philology. Speciality 10.02.05 - Romanic languages. - Kyiv National Taras Chevtchenko University. - Kyiv, 2003.

The dissertation deals with modern French religious terminology, its genesis, semantico-thematic structure and functioning.

The problems of etymology, motivation of the meaning of terms, the semantic changes and frequency are analyzed. Units from Latin and Greek languages and derivative French terms form the basis in the system of modern French religious terminology. The number of loan-words is less important. It's semantics has some specific traits: categorical polysemy, homonymy, doublet synonymy. The main body of sacral field consists of biblical terms, which function in the Bible and other texts, the centre - of Christian terminology, the periphery is formed of general religious terms. Latin and derivative French terms are most frequent in texts.

Key words: term, religious terms, religious terminology, semantic transformation, functional field, main body, periphery

Размещено на Allbest.ru

...