Система фонетичних засобів актуалізації смислу висловлювання

Під час аналізу експериментального матеріалу інформантами-носіями мови в межах середнього і високого рівнів ЕПП виявлено ускладнення віддзеркалюваних почуттів, які формують певні комплекси: задоволення-схвалення-комплімент, радість-гордість-захоплення, звинувачення-протест-погроза, розпач-відчай-безвихідь, обурення-гнів-лють тощо. Наприклад:

а) погроза: Don't answer back, girl (English Platinum); б) оцінка-зацікавлення: But aren't their parties marvellous? (Mortimer); в) здивування-радість: Guess who I met last night - Susan Smiles! (Doff, Jones); г) невдоволення-роздратування-наполягання: Come, there's no use in crying like that! - said Alice to herself, rather sharply, - I advise you to leave off this minute! (Мир Алисы); д)роздратування-гнів-погроза: I have answered three questions, and that is enough, - said his father; - don't give yourself airs! Do you think I can listen all day to such stuff? Be off, or I'll kick you down stairs! (Мир Алисы); е) задоволення-оцінка-переконання: Ruin? What do you mean? I married a beautiful woman. Highly educated, lots of culture, all kinds of charm, wonderful company, a wife who'll be a credit to me (Bellow).

Дослідження експериментального матеріалу здійснювалося шляхом аудитивного та акустичного аналізу. Аудитивний аналіз проводився в два етапи; в ньому взяли участь аудитори-інформанти носії англійської мови (54 особи, у тому числі 20 інформантів-філологів з досвідом аудіювання мовленнєвих текстів та 34 студенти філологічних факультетів), 47 студентів факультету англійської мови КНЛУ (ІІ-ІІІ курси) та аудитори-фонетисти (7 осіб).

Розділ 3. “Функціонування фонетичних засобів сегментного та надсегментного рівнів актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання”. Англійські емоційні висловлювання трьох рівнів ЕПП аналізувалися з погляду особливостей участі фонетичних засобів у вираженні смислу. Для акустичного аналізу відбиралися ті висловлювання, модифікації смислу яких були зафіксовані аудиторами-інформантами та відповідно підтверджені фактами відносних змін інтонаційних параметрів, визначених аудиторами-фонетистами.

Основні закономірності фонетичного оформлення смислу висловлювань із низьким рівнем ЕПП описуються інваріантними моделями взаємодії системи інтонаційних засобів, що створюються за рахунок переважаючої частоти певних зон актуалізації кожного конкретного компонента цієї системи. Досліджуються також процеси функціонування системи інтонаційних засобів в оформленні смислу висловлювань середнього та високого рівнів актуалізації ЕПП.

Надзвичайну складність механізму інтонаційного вираження смислу англійського емоційного висловлювання підтверджено існуванням безлічі шляхів його передачі за допомогою інтонаційних засобів. Це здійснюється за рахунок практично необмежених можливостей варіацій та альтернатив поєднань, взаємодії і взаємозв'язку компонентів інтонації, модифікації яких у висловлюванні зумовлюються його функціональним, смисловим й емоційним навантаженням. Залежно від ситуації спілкування, потреб комунікації та інтенцій мовця, певні компоненти інтонації набувають провідної ролі у вираженні смислу англійського емоційного висловлювання. Так, на рівні сприйняття смислових контрастів провідним є мелодійний компонент інтонації. Вираження смислових контрастів на акустичному рівні досягається шляхом обернено пропорційної співвіднесеності ч.о.т. та інтенсивності, тобто низхідна крива ч.о.т. співвідноситься з висхідною кривою інтенсивності, наприклад, _|Try and ^\take it some_|time (1). ^|Try and _\ take it (2) (Хемінгуей). Висхідний рух тону в шкалі першої інтоногрупи в поєднанні з високим спадним тоном та помірним темпом сприймається інформантами, як порада, що спонукає слухача до дії. Діапазон другої інтоногрупи звужується, темп сповільнюється, загальний рух тону в інтонаційній групі спадний. Смисл цього висловлювання кваліфікувався як негативно оцінний висновок. Висхідний рух кривої інтенсивності в першій інтоногрупі, який сприймається як висхідний рух тону в шкалі, свідчить про наростання семантичної ваги кожного наступного повнозначного слова, підкреслюючи його смислові й модально-емоційні особливості, а також різну енергетичну структуру висловлювань, смисл яких контрастує чи протиставляється.

Експериментально доведено, що ступінь виділення слова чи висловлювання впливає на їхню семантичну вагу, спричинюючи зміну інтонаційного контуру в цілому, та актуалізується під час вираження смислу за допомогою таких засобів: змін мелодійного компонента інтонації (-So ^\ you're the _|new _|secretary, _/are you?||), модифікацій інтенсивності вимови (-So ^| you're the new _\secretary,| _/are you?||), наявності внутрішньосинтагменних (із перервою звучання чи заповнених) пауз або сповільнення темпу перед словами, що виділяються, та специфічного тембрального забарвлення голосу мовця (_/\So| ^|you're the new _\secretary,| _/are you?||). Таким чином, семантична вага слова в наведених висловлюваннях варіює залежно від характеру й ступеня його виділення.

Ритм як компонент інтонації, подібно до мелодики, за рахунок зміни ритмічної структури висловлювання викликає безпосередні модифікації його смислу, та, завдяки тісному зв'язку з емоційним навантаженням висловлювання, забезпечує коректність сприйняття смислу: ритм “легато”, як правило, переважає у висловлюваннях, які передають позитивні емоції (It's such a lllovely chocolate cake! (Mortimer); стакатоподібний ритм є типовим для висловлювань, що виражають негативні емоції (Let me leave it alone then; You're quite a powerful speaker, sir. I wonder you don't go into Parliament (Dickens).

Зі зміною мовленнєвої ситуації та емоційного стану мовця змінюється й інтонаційна будова висловлювання, і його смисл. У процесі передачі надзвичайно високого ступеня емоційного збудження - і позитивного: By George, she's got it! ||; -By George, she's got it! || (English Platinum) і негативного: Woman! (English Platinum) - ч.о.т. та інтенсивність взаємодіють приблизно однаково. У такому випадку при однаковому лексико-граматичному складі висловлювань адекватне сприйняття їхнього смислу зумовлюється саме за рахунок тембрального забарвлення голосу мовця (відхилення значень форманти F3 голосних від ідеалізованих: збільшення її показників при вираженні позитивних емоцій та їхнє зниження під час передачі негативних), а також паралінгвістичними засобами (міміка, жести тощо). При цьому максимальне емоційне збудження мовця призводить до наближення показників усіх формант голосних до ідеалізованих.

Висловлювання високого рівня ЕПП, які передають полярні практично неконтрольовані емоції, незалежно від їхнього прагматичного спрямування, оформлюються подібними інтонаційними моделями: екстрависокою гучністю, вузьким тональним діапазоном висловлювання та вживанням різновидів рівного тону від екстрависокого до високого, верескливим, різким тембром (-We've passed! ||; -We've passed! || (Mortmer); -I'll ^|call the police, ^|I will! || (English Platinum). Зниження емоційної напруги мовця призводить до зменшення ролі інтонації у вираженні смислу висловлювання, який у таких випадках передається здебільшого лексико-граматичними засобами. Із зростанням рівня емоційного насичення, незалежно від прагматики висловлювання, сповільнюється швидкість зміни напрямку руху тону в термінальній ритмогрупі у висловлюваннях, які передають позитивні емоції, та прискорюється при вираженні негативних емоцій. Спільною характеристикою висловлювань, що виражають і позитивні, й негативні емоції та почуття, є сповільнення темпу і зниження гучності в момент їхнього переживання мовцем (-It's a _\mmmarvellous _|view, _/isn't it? (Mortimer); ^|Good ^|after^\noon! || (Dickens), у той час як процес передачі вже пережитих емоційних станів та почуттів супроводжується прискореним темпом і підвищеною гучністю (Jim's a brilliant _\ physicist (Mortimer); ^|Be _\off, or I'll ^|kick you _\down stairs! (English Platinum).

Незалежно від полярності віддзеркалюваних ними емоцій, висловлювання з високим ЕПП, є за своєю структурою здебільшого короткими. Під час їх реалізації вони, як правило, повторюються, набуваючи з кожним повтором більшої інтенсивності вимовляння, наприклад: Come.on,.Gladstone! || Come.on! || …He could ^|just <make it | Come.on! || ^|You can do it! || ^|He is up _\ there - he's ^|going to do it…|| Yes! || -He's there! || -We've ^\done it! (Doff, Jones); _|Damn Mrs ^/Pearse! || -And _|damn the ^/coffee! || And ^|damn _\ you! (English Platunum). При реалізації висловлювань, які передають негативні емоції, ступінь напруги м'язів органів мовлення значно підвищується, спричинюючи відхилення в артикуляції голосних порівняно з їхніми ідеалізованими нормами.

Тут також необхідно відзначити, що у взятих поза контекстом висловлюваннях, у яких мовець повністю не контролює свої емоції, визначення їх прагматичного спрямування (спонукання дій суб'єкта чи їхнє стримування) інформантами-носіями мови ускладнювалося через нівелювання різниці в їх інтонаційному оформленні. Було встановлено, що провідною ознакою, яка уможливлювала встановлення емоційного забарвлення висловлювання (позитивне/негативне), є тембр вимовляння.

Найбільш інформативними в актуалізації полярності висловлювань та їхнього смислу є: конфігурація передтермінальної частини інтонаційного контуру, модифікації якого передають емоційний стан мовця та його ставлення до слухача, висловлюваного й оточуючої дійсності; напрямок руху ядерного тону (спадний, висхідно-спадний тощо), його конфігурація (опуклий спадний тон, який надає категоричного рішучого звучання висловлюванню: If I ^|don't _/find it, | I ^|don't know what I'll _\ do (Doff, Jones) та увігнутий спадний тон, що у взаємодії з лексичними засобами (Su^|pposing) пом'якшує категоричність припущення: Su^|pposing it's been _\ stolen (Doff, Jones); діапазон і швидкість зміни руху ядерного тону; тональний інтервал між ядром і затактом у фінальній інтоногрупі; темп вимови, тембр та гучність звучання, наявність чи відсутність пауз, а також їх тривалість.

Темпоральні особливості передачі смислу висловлювання виражаються за допомогою зміни середньозвукової (або середньоскладової) тривалості, наявності чи відсутності пауз, їхнього типу та тривалості тощо. Так, наростання темпу, зменшення тривалості пауз, сегментація емоційного висловлювання на короткі інтонаційні групи порівняно з нейтрально-емоційним варіантом відображають динаміку дій мовця та його емоційного збудження, а також характер емоцій (цілком контрольовані, частково неконтрольовані та практично неконтрольовані). У висловлюванні I want nothing from you; I ask nothing of you; ^\why can _|not we be ^\friends? || (Dickens) високий ступінь вираження негативних неконтрольованих емоцій в останній інтоногрупі передається за допомогою складного мелодійного малюнку інтонаційного контуру, який має два кінетичних тони, реалізованих із широким і розширеним тональним діапазоном та приблизно однаковим тональним рівнем. Висхідна послідовність вимовляння наголошених і ненаголошених складів притаманна висловлюванням, які передають негативні емоції. Ці висловлювання мають здебільшого структуру спеціального питання, відповідь на яке не передбачається. Разом з тим така синтаксична структура певним чином впливає на семантику висловлювання, оскільки мовець звертається передусім до себе з таким запитанням, ніж до співрозмовника, висловлюючи тим самим високий ступінь здивування, не розуміючи поведінку співрозмовника й не знаходячи шляхів поліпшення ситуації. Встановлено сповільнення темпу вимовляння подібних висловлювань на кінетичних тонах (^\why, ^\friends) за рахунок малої швидкості зміни їх руху. Така реалізація кінетичних тонів та висхідний рух тону на складах, що знаходяться між ними, у взаємодії з напруженим тембром та близьким до зриву контролем над собою допомагають мовцеві передати здивованість поведінкою співрозмовника й нерозуміння його дій. Чергування сповільненого та помірного або помірного й прискореного темпу, незалежно від рівня ЕПП висловлювання, сигналізує про швидку зміну почуттів мовця та їхню комплексну природу. Заповнювачі пауз, залежно від їхньої локалізації та характеру паузи, передають певну інформацію, конкретизуючи смисл висловлювання, і вказують на мовленнєву поведінку мовця, полегшуючи сприйняття смислу.

Одиниці сегментного та надсегментного рівнів, які в існуючій у мовленні множині звукотипів та просодичних моделей не завжди однаковою мірою взаємодіють, набувають найвищого ступеня під час вираження смислу емоційних висловлювань, що містять описи, порівняння, смислові контрасти тощо. Із набуттям висловлюванням високого рівня ЕПП ускладнюються зв'язки між артикуляційним й акустичним (спектральним) аспектами звуків. Це ускладнення відбивається в явищі компенсаторної артикуляції, за яким однаковий акустико-артикуляційний ефект досягається при різному положенні органів мовлення, що свідчить про підпорядкованість акустико-артикуляційних ознак звуків комунікативно-прагматичним цілям мовлення. Так, спектральний аналіз звука // у різних за прагматикою висловлюваннях, що мають однаковий лексико-граматичний склад, на 34,72% відхиляється від ідеалізованих показників форманти F1, наближаючись до акустико-артикуляційної зони звука //. Більша закритість ротової порожнини у вимові // створює фоносемантичний ефект різкості й категоричності звучання всього висловлювання. Отже, зазначені акустико-артикуляційні особливості звуків у стереотипних ситуаціях мовлення справляють певні фоносемантичні ефекти, забезпечуючи адекватне сприйняття смислу повідомлення слухачем.

При вираженні позитивних неконтрольованих емоцій голосні ядерних складів у висловлюваннях із високим рівнем ЕПП, що мають подібне інтонаційне оформлення, але передають протилежні емоції, характеризуються збільшенням показників формант F1 і F3 у зіставленні з ідеалізованими (наприклад, у висловлюванні Come on! експериментальні показники F1 звуків // і // перевищують показники ідеалізованої F1 на 5,49% та 22,86% відповідно). Це пояснюється найвищим ступенем емоційного збудження мовця, втратою ним контролю над своїми емоціями та свідчить про більшу відкритість ротової порожнини під час артикуляції // й набуття ним ознак звука // (що узгоджується з контекстною варіативністю приголосних, описаною К.Н.Стівенсоном). Таким чином, звук // стає більш відкритим і центральним, що графічно можна зобразити символом //. При цьому показникам F2 властиве зниження або наближення до показників F2 сусіднього в класифікаційній таблиці звука (F2 звука // має на 8,72% нижчі показники порівняно з ідеалізованою, наближаючись до показників F2 звука /:/, що можна пояснити високою напругою м'язів мовленнєвого апарату, зокрема язика, положення якого в ротовій порожнині розпластане). На частково наголошених голосних затакту зареєстровано зростання цифрових значень усіх формант і вирівнювання показників F2 та F3, що свідчить про локалізацію піку емоційного насичення висловлювання на цьому складі.

Вираження неконтрольованих негативних емоцій супроводжується зростанням показників F1 та F2 на ядерних голосних. Виняток складає форманта F3, яка порівняно з ідеалізованими має нижчі показники. Значення F1 і F2 частково наголошених чи ненаголошених голосних підвищуються або вирівнюються з ідеалізованими, незалежно від полярності емоцій. Різниця актуалізації зазначених голосних полягає в тому, що у висловлюваннях із позитивним емоційним потенціалом показники F3 є вищими, ніж ідеалізовані, у той час як показники відповідної форманти у висловлюваннях із негативним потенціалом мають значення нижчі від ідеалізованих або реалізуються у їхніх межах. Із зростанням рівня ЕПП висловлювань, які передають негативні емоції мовця та мають однаковий лексико-граматичний склад і смисл, зміни звукового спектра голосних характеризуються тенденцією до підвищення значень F1 і F2 при нижчих від ідеалізованих показниках F3. Винятком є голосна ядерного складу, де показники цієї форманти зростають. В емоційно-забарвлених реалізаціях висловлювання голосним притаманна переважно більш центральна артикуляція.

Емоційне подовження тривалості приголосних і голосних не залежить від полярності виражених емоцій. Проте, інвентар фонетичних засобів актуалізації позитивних і негативних емоцій та почуттів визначається певними відмінностями. Так, емоційне подовження тривалості фрикативів (//), високий ступінь аспірації проривних (/^|hhh/) і вживаність коротких та довгих голосних заднього ряду має місце під час передачі негативних емоцій - -Because you fffell in ^\lllove! (Dickens). Вираженню позитивних емоцій притаманна більша рекурентність емоційно подовжених голосних і сонантів /^|/, уживаність довгих монофтонгів і дифтонгів - It was ^|such a _\wwwonnnderful _|party! || -What ^\beautiful ^\weather a_/ gain! ||; What a sssplllendid ^\summer we've _|had so _| far this _| year! || Yes, | lllovely! || (Ware). У свою чергу, зазначене специфічне функціонування звуків мовлення супроводжується й відповідними модифікаціями компонентів інтонації: високий широкий опуклий спадний або спадно-висхідний тон, мала швидкість зміни руху тону, низхідна або висхідна ковзна та скандентна шкала, розширений тональний діапазон, помірна гучність, плавний ритм.

Експериментально підтверджено вплив смислу англійського емоційного висловлювання на спектральні характеристики голосних, варіювання яких в опозиції наголошений - ненаголошений, напружений - ненапружений залежать від стохастичного взаємозв'язку та взаємодії таких факторів: семантичної ваги слова, у якому цей звук актуалізується, місця його локалізації на функціональних ділянках інтоногрупи (передтакт, такт, ядро, затакт), інтенцій та емоційного стану мовця.

Смислова зв'язність висловлювання на просодичному рівні створюється внаслідок взаємодії низки факторів акцентного, темпорального й мелодійного характеру. На рівні акустичного аналізу показниками зв'язності емоційних висловлювань є варіювання міжсегментного тонального інтервалу, тривалість звучання елементів, що приєднуються, інтенсивність їхньої вимови, наголошеність або ненаголошеність, їхня самостійність чи перебування у сфері акцентуації семантично більш вагомого слова тощо. Смислова зв'язність забезпечується також специфічним просодичним оформленням слів-конекторів.

Встановлено значну роль ч.о.т. в актуалізації смислу англійських емоційних висловлювань. Так, емоційно нейтральні висловлювання, які спонукають суб'єкта до дії (наприклад, Oh your car is outside, is it?; So you've had an accident, have you? (Blast from the Past), характеризуються зниженням швидкості зміни напрямку руху тону від малої на вигуку до мінімальної в семантичному центрі та в питальній частині. Подібне функціонування швидкості зміни руху тону притаманне емоційним висловлюванням, які виражають сарказм, іронію, залицяння, знущання тощо, відмінність полягає лише в тому, що її показники змінюються в зонах від великої до середньої швидкості. У згаданих висловлюваннях відзначено сповільнення темпу в інтоногрупі, мінімальну відкритість рота, зниження гучності. Зростання швидкості зміни ч.о.т. на вигуку спостерігається у висловлюваннях, які виражають несподіваність почутої інформації та позитивну реакцію на неї. У висловлюваннях, які передають несподіваність сприйнятої інформації та негативну реакцію мовця, швидкість зростає на всіх досліджуваних ділянках. Зростання швидкості зміни ч.о.т. від малої до максимальної з наступним зниженням її показників до великої властиве висловлюванням підозри, недовіри, невпевненості та ін. Зміна тонального рівня на ненаголошених складах у межах шкали (Fancy seeing ^\you here ||) надає висловлюванню негативного (при широкому або розширеному тональному інтервалі на стику “наголошений/ненаголошений” склад та великій швидкості зміни руху тону) або позитивного (при середніх показниках тонального інтервалу й швидкості) забарвлення.

Зіставний аналіз емоційно-нейтральних та емоційно-експресивних висловлювань свідчить про значну роль тонального регістру в диференціації смислових відтінків висловлювання, зокрема його фінальної інтоногрупи як семантично найвагомішої ділянки. Так, встановлено розширення регістру від початку до завершення висловлювання в усіх емоційних реалізаціях, у яких повний регістр та його різновиди є найчастотнішою зоною (повний регістр - 46,67%, повний без урахування нижньої зони - 13,33%, повний без урахування верхньої зони - 20,00%), що свідчить про високий ступінь емоційності, незалежно від смислових модифікацій досліджуваних висловлювань. Емоційно нейтральним висловлюванням притаманне звуження тонального регістру у стверджувальній його частині та незначне розширення в питальній із характерним низьким вузьким регістром (20,00%).

Взаємодія інтонаційних компонентів з погляду ситуативно-комунікативних ознак мовлення набуває провідної ролі в оформленні смислових модифікацій англійського емоційного висловлювання. При реалізації прагматики висловлювання констатація факту чи його оцінка корелює з розподілом фразового наголосу та локалізацією ядерного тону, тональним інтервалом між ядром і затактом фінальної інтонаційної групи та тональним діапазоном ядерного тону, темпом, паузацією. Зміна ступеня емоційності висловлювання визначається тональним інтервалом між ядром і затактом фінальної інтоногрупи та тональним діапазоном ядерного тону й інтоногрупи, а також темпом і паузацією. Передача позитивної чи негативної емоції або відповідних оцінок досягається розподілом фразового наголосу, модифікаціями тональних характеристик, паузацією, гучністю, тембром. У свою чергу, при визначенні адресованості висловлювання орієнтованість на мовця або на співрозмовника корелює з актуальним членуванням висловлювання, напрямом руху тону на такті, гучністю. Модальність висловлювання передається специфічним актуальним членуванням, конфігурацією ядерного тону, його тональним рівнем, діапазоном та швидкістю зміни руху тону, темпом, паузацією, гучністю, тембром. Формальність/неформальність звертання виражається розподілом фразового наголосу, інтервалом між ядром і затактом фінальної інтонаційної групи та діапазоном ядерного тону і його типом, швидкістю зміни руху тону, темпом, гучністю й паузацією.

Зумовленість просодичного оформлення емоційних висловлювань досліджено шляхом зіставного семантичного аналізу модифікацій інтонаційного оформлення семантики окремого слова, реалізованого в різних ситуаціях. Визначено, що просодичні засоби сприяють набуттю або втраті словом окремих його конотативних значень, оскільки модифікації семантики слова перебувають у безпосередній залежності від смислу всього висловлювання, його комунікативно-прагматичної спрямованості, локалізації слова в тексті, а отже, від його взаємодії з оточуючим лінгвістичним контекстом, від емоційної тональності спілкування, темпераменту та комунікативного досвіду мовця.

Дослідження впливу динаміки емоційного стану мовця на модифікації інтонаційної структури висловлювання показало, що висловлюванням, які містять компонент спонукання, притаманні підвищена інтенсивність, високі показники ч.о.т. та модифікації тривалості залежно від ступеня емоційного збудження мовця. При цьому динаміка зміни його емоційного стану проявляється здебільшого за рахунок відповідного зміщення показників інтенсивності та тривалості складників сегментного рівня у кожній конкретній реалізації.

Узагальнення результатів експериментально-фонетичних досліджень свідчить, що інтонація, тісно взаємодіючи з усіма засобами мови, інтегрує всі види значень - лексичне, граматичне, прагматичне, пропозиційне, емоційне, модальне, конотативне тощо - і слугує завершальним засобом оформлення смислу емоційного висловлювання під впливом ситуативно-прагматичних змінних. Смислова структура інтонаційної моделі англійського емоційного висловлювання перетворюється у її значення внаслідок асоціації зі стереотипними ситуаціями, оскільки кожній смисловій одиниці відповідає певна форма звучання, яка набуває статусу самостійного мовного знака і співвідноситься з конкретною емоцією чи станом.

Висновки

Процес мовленнєвої діяльності зумовлено послідовністю збудження емоцій, що породжують у мовця певну інтенцію, яка трансформується його свідомістю в конкретну комунікативно-прагматичну настанову висловлювання. На підставі цієї настанови мовець реалізує добір лексико-граматичних та фонетичних засобів передачі смислу висловлювання.

На фонетичному, фонологічному й фоносемантичному рівнях окремі акустичні ознаки звуків англійського емоційного висловлювання набувають у конкретному контексті, фонетичному оточенні та просодичному оформленні підвищеної експресивності. Завдяки цьому зростає їхня значущість у породженні смислу висловлювання через цілком визначені асоціації, що фіксуються в пам'яті індивіда у вигляді набору певних смислів.

Актуалізація позитивних і негативних емоцій та смислів здійснюється за допомогою дещо відмінних фонетичних засобів. Емоційне подовження тривалості фрикативів, високий ступінь аспірації проривних та вживаність коротких голосних має місце при передачі негативних емоцій. Вираженню позитивних емоцій притаманна більша рекурентність емоційно подовжених голосних і сонантів, уживаність довгих монофтонгів і дифтонгів. Таке специфічне вживання звуків мовлення супроводжується й відповідними особливостями функціонування компонентів інтонації. Найвищим ступенем взаємодії одиниць сегментного й надсегментного рівнів в актуалізації смислу характеризуються висловлювання високого рівня ЕПП.

В емоційному мовленні під час набуття висловлюванням високого рівня ЕПП відбувається ускладнення зв'язків між артикуляційним й акустичним аспектами звуків. Ці зв'язки відображаються в явищах компенсаторної артикуляції, коли той самий акустико-артикуляційний ефект досягається при різному положенні органів мовлення, що свідчить про підпорядкованість акустико-артикуляційних ознак звуків комунікативно-прагматичним цілям мовлення. Зазначені акустико-артикуляційні особливості звуків у стереотипних ситуаціях мовлення справляють певні фоносемантичні ефекти, забезпечуючи адекватне сприйняття смислу повідомлення слухачем.

Англійські емоційні висловлювання поділяються на групи або класи з низьким, середнім та високим рівнями ЕПП. Інваріантні та варіантні моделі просодичного оформлення смислу емоційних висловлювань кожного рівня набувають певних ознак універсальності, незалежних від множини конкретних смислів самих висловлювань.

За функціонально-рівневим підходом англійські емоційні висловлювання класифікуються за такими провідними ознаками: емоції, що впливають на прагматику висловлювання (негативні, позитивні); ступінь контрольованості виражених емоцій (практично неконтрольовані, частково неконтрольовані, цілком контрольовані); загально-прагматична функція висловлювання (стримування дій суб'єкта, спонукання суб'єкта до дій); ступінь інтенсивності реалізації загально-прагматичної функції висловлювання (високий, середній, низький); форма вираження смислу висловлювання (невизначена, імпліцитна, експліцитна).

Найвища варіативність типових інтонаційних моделей актуалізації смислу притаманна англійським емоційним висловлюванням середнього рівня ЕПП, які вбирають у себе ознаки маргінальних інтонаційних моделей груп висловлювань, суміжних за рівнем ЕПП. Для висловлювань цього рівня типовим є вираження комплексних почуттів та емоцій. Висловлювання низького рівня ЕПП характеризуються меншою смисловою варіативністю й незначною варіативністю інтонаційних моделей. З наближенням їхніх реалізацій до середнього рівня ЕПП відбувається перехід від передачі окремих емоцій і почуттів до їх комплексів, що супроводжується тенденцією до актуалізації смислу в напрямку від простих до більш складних інтонаційних моделей. У висловлюваннях високого рівня ЕПП спостерігається жорстка кореляція варіативності інтонаційних моделей зі ступенем емоційного навантаження висловлювання. На цьому рівні при зростанні емоційного насичення висловлювання до максимуму спрощується структура інтонаційної моделі. Висловлюванням високого рівня ЕПП властива також передача складних комплексів емоцій і почуттів, у межах якої з досягненням їх піку підсилюється тенденція до домінування провідної емоції чи почуття. Смисл висловлювання при цьому стає підкреслено експліцитним.

Базовими ознаками інваріанта інтонаційної моделі англійських емоційних висловлювань із низьким ЕПП при переважанні середніх показників параметрів усіх компонентів інтонації є: 1) низький або середній підвищений тональний рівень початку та низький чи середній знижений тональний рівень завершення інтоногрупи; 2) низхідна ступінчаста шкала (позитивні емоції), висхідна скандентна (негативні емоції, спонукання до дії) й висхідна ступінчаста шкала (негативні емоції, стримування дій співрозмовника); 3) середній підвищений тональний рівень початку шкали та середній знижений рівень її завершення; 4)середній діапазон шкали; 5) середній підвищений (позитивні емоції) і середній знижений (негативні емоції) спадний тон, реалізований у зоні середньої швидкості зміни його руху; 6) переважання середнього позитивного тонального інтервалу на ділянці “передтакт-такт”; 7) звужений (позитивні емоції) та вузький (негативні емоції) тональний інтервал стику передтермінальної та термінальної частин; 8)помірні темп і гучність; 9) коротка й перцептивна паузи; 10) простий плавний ритм (позитивні емоції), стакатоподібний (негативні емоції); 11) варіювання тембру від м'якого до напруженого.

Інваріантна інтонаційна модель висловлювань середнього рівня ЕПП охоплює: 1) переважання рівного передтакту; 2) низьку зону початку й завершення тонального рівня висловлювання (інтоногрупи); 3) домінування висхідної скандентної шкали (негативні емоції) й ступінчастої та ковзної низхідної шкали (позитивні емоції); 4) зміну тонального діапазону висловлювання від середнього до широкого з домінуючим розширеним; 5)перепади тонального рівня на ділянках “передтакт-такт” та “передтермінальна частина-ядро” у зонах від середньої до розширеної; 6) варіювання термінальної частини інтоногрупи у межах спадного, висхідного, спадно-висхідного та рівного тонів; 7) велику (негативні емоції) або малу (позитивні емоції) швидкість зміни напрямку руху термінального тону; 8) зміна темпу від сповільненого до прискореного; 9)наростання гучності від помірної до високої; 10) плавний регулярний легато ритм (позитивні емоції) та стакатоподібний (негативні емоції), а також 11) зміни тембру від м'якого до жорсткого й напруженого.

Інваріантній інтонаційній моделі висловлювань високого рівня ЕПП притаманні: 1) низький тональний рівень початку й завершення інтоногрупи; 2)вузький діапазон інтоногрупи; 3) висока рівна та висхідна скандентна шкали середнього або звуженого діапазону; 4) високий тональний рівень початку шкали та середній підвищений або середній знижений тональний рівень її завершення; 5)високий спадний термінальний тон у межах від вузького до широкого діапазону або рівний, реалізований у всіх його зонах; 6) звужений і розширений позитивний тональний інтервал між передтермінальною частиною і ядром та розширений позитивний на ділянці “передтакт-такт”; 7) велика (негативні емоції) або середня й мала (позитивні емоції) швидкості зміни руху термінального тону; 8) прискорений темп; 9) зміна гучності від підвищеної до високої; 10) регулярний і стакатоподібний ритм; 11) перцептивні паузи та 12) пронизливий верескливий тембр.

Інформативною у визначенні смислу англійського емоційного висловлювання є взаємодія просодії слова (тон, його класифікаційні ознаки, фонація, темп вимовляння, наголос тощо) з просодією висловлювання. Значущі зміни ч.о.т. в актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання, відтінків його смислу, типу емоцій, орієнтованість висловлювання на слухача реалізуються за допомогою тонального регістру як одного з провідних параметрів мелодики. Висловлювання, які виконують різні прагматичні функції при однакових ступенях вираження позитивних або негативних емоцій, характеризуються подібністю параметрів ч.о.т. Збільшення рекурентності нульової швидкості зміни руху тону в англійських висловлюваннях свідчить про підвищення їхнього емоційного потенціалу та призводить до розмивання чітких ознак прагматичного спрямування висловлювань (спонукання дій суб'єкта чи їхнє стримування).

До перспективних напрямів подальших досліджень у вирішенні аналізованої проблеми слід віднести: виявлення спільних одиниць фонетичного рівня вираження смислу висловлювання у різносистемних мовах; вивчення закономірностей вираження смислу емоційного висловлювання з погляду універсології й типології значення одиниць фонетичного рівня мови; встановлення асоціативної соціокультурної зумовленості впливу трансформацій звучання на значення та смисл; вивчення когнітивного аспекту функціонування фонетичних одиниць у передачі смислу висловлювання чи тексту; виявлення специфіки гендерного використання одиниць фонетичного рівня мови в оформленні смислу висловлювання; дослідження інвентарю фонетичних засобів мови в мовленні акцентуйованих особистостей; дослідження особливостей процесів кодування смислу за допомогою звучання та відтворення ситуації мовлення через звучання; встановлення психофізіологічних особливостей сприйняття просодичного оформлення усного мовлення та розуміння його смислу.

англійський фонетичний емоційний висловлювання

Основні положення дисертації висвітлено в таких фахових публікаціях та тезах доповідей автора

1. Калита А.А. Фонетичні засоби актуалізації смислу англійського емоційного висловлювання: Монографія. - К.: Видавничий центр КДЛУ. - 2001. - 351 с.

2. Клименюк А. В., Калита А.А., Бережная Э.П. Методология и методика педагогического исследования. Постановка цели и задач исследования: Учеб. пособие. - К.: ГП ППО “Укрвузполиграф”, 1988. - 100 с.

3. Калита А.А. Проблеми інтонаційної зв'язності дискурсу // Вісник Київського державного лінгвістичного університету. Дослідження молодих вчених. Серія: Філологія. - Вип. 2: Актуальні проблеми вивчення мови, мовлення і перекладу.- К.: КДЛУ. - 1997. - С. 34-38.

4. Kalita A.A. Polyfunctional Approach to the Problem of Singling out the Basic Intonation Components // IATEFL-Ukraine Newsletter. - K.: IATEFL. - 1997. - №9.- P.14-16.

5. Kalita A.A., Fedoriv Ya.R. Social and Linguistic Aspects of Complaint Statements Functioning // IATEFL-Ukraine Newsletter. - K.: IATEFL. - 1997. - №7. - P. 21.

6. Kalita A.A. Interaction of the aspects of meaning in the utterance sense interpretation // IATEFL-Ukraine Newsletter. - K.: IATEFL-Ukraine. - 1998. - №12. - P. 8-11.

7. Kalita A.A. Multidimentionality: the Basis of the Cognitive Approach to Intonation Studies // IATEFL-Ukraine Newsletter. Dnipropetrovsk Conference Selections. - K.: IATEFL-Ukraine. - 1998. - № 13, Vol. II: Research. - P. 17-20.

8. Калита А.А. Семантична функція засобів фонетичного рівня мови // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія. - К.: Видавничий центр КДЛУ. - 1998.- Том 1, № 1. - С. 64-68.

9. Калита А.А. Фоносемантика у загальній системі семантичного знання // “Наукові записки” Тернопільського державного педагогічного університету іменіВолодимира Гнатюка. Серія 8: Мовознавство. - 1998. - № 1. - С. 130-135.

10. Калита А.А., Алексієвець О.М. Взаємодія засобів інтенсифікації експресивних висловлювань // “Наукові записки” Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія 8: Мовознавство. - 1998. - № 1. - С. 82-87.

11. Kalita A.A., Klimenyuk O.V. Polylectic Aspect of Education and Language Teaching Methodology // IATEFL-Ukraine Newsletter, № 11. - K.: IATEFL-Ukraine. - 1998. - P. 19-23.

12. Калита А.А. Интонационная актуализация значения и смысла высказывания // Вісник Харківського державного університету. Серія Романо-германська філологія. - Харків: Константа. - 1999. - № 435. - С. 46-53.

13. Kalita A.A. Utterance Pragmatics in Oral Communication // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія Філологія.- К.: Видавничий центр КДЛУ. - 1999. - № 2. - С. 43-47.

14. Калита А.А. Мовні універсалії: теорії, характеристики, ознаки // “Наукові записки” Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. - №1. - 1999. - С. 3-11.

15. Калита А.А. Динаміка зміни інтонаційної структури англійського емоційного висловлювання // Вісник Харківського національного університету ім.В.Н.Каразіна. Серія Романо-германська філологія. - Харків: Константа. - 1999. - № 461. - С. 92-99.

16. Калита А.А. Аудитивний аналіз інтонаційного оформлення смислових модифікацій англійського емоційного висловлювання // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Збірник наукових статей. - К.: Видавничий центр КДЛУ. - 2000. - Вип. 4. - С.206-213.

17. Калита А.А. Деякі універсальні ознаки інтонаційної організації емоційних висловлювань // Науковий вісник Волинського державного університету. Серія: Філологічні науки (романо-германська філологія). - 2000.- №2. - С. 37-40.

18. Калита А.А. Експериментально-фонетичні дослідження: підходи, напрями, аспекти // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія. - Вип.1: Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. - К.:Видавничий центр КДЛУ.- 2000. - С. 13-20.

19. Калита А.А. Проблеми формування та функціонування інтонаційних універсалій // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2000. - Вип. 22. - Ч.І. - С.264-271.

20. Калита А.А. Забезпечення смислової зв'язності висловлювання засобами фонетичного рівня мови // Філологічні студії Волинського Академічного Дому, Волинського державного університету імені Лесі Українки. - 2000. - № 4. - С.100-106.

21. Калита А.А. Роль частотних параметрів в актуалізації англійських емоційних висловлювань з перепитуванням // “Studia Methodologica”: Зб. наук. cтатей Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. - 2000. - Вип. 8. - С. 58-63.

22. Калита А.А. Роль ситуативно-прагматичних змінних в організації інтонаційного оформлення англійського емоційного висловлювання // “Наукові записки” Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. - 2000. - №1. - С. 41-52.

23. Калита А.А. Фонестема у системі лінгвістичних засобів вираження смислу // Вісник Харківського університету. Серія Романо-германська філологія. - Харків: Константа. - 2000. - № 471. - С.102-107.

24. Калита А.А. Просодика і функціональна семантика // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія. - Вип. 5: Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. - К.: Видавничий центр КДЛУ. - 2001. - С.25-71.

25. Калита А.А. Вплив семантики перепитування на спектральні характеристики голосних в англійському емоційному висловлюванні // “Наукові записки” Тернопільського державного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія 8: Мовознавство. - № 1. - 2001. - С. 23-31.

26. Калита А.А. Спектральні характеристики англійських голосних, актуалізованих з різним ступенем промінантності // Проблеми cемантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей. - К.: Видавничий центр КДЛУ, 2001. - Вип.5.- С. 85-88.

27. Калита А.А. Аналіз проблеми співвідношення між звуком і значенням// Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія. - Вип. 4. Мова, освіта, культура: наукові парадигми і сучасний світ. - К.: Видавничий центр КДЛУ. - 2001. - С.26-36.

28. Клименюк О.В., Калита А.А., Федорів Я.Р. Методологія експериментально-фонетичних досліджень: теоретичні передумови, планування експерименту, представлення результатів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету іменіВолодимира Гнатюка. Серія 8: Мовознавство. - № 2. - 2001. - С. 3-17.

29. Калита А.А. Лінгвістична культура як елемент підготовки професійних кадрів // Тези доповідей Республіканської науково-методичної конференції “Ринок і проблеми гуманітарної підготовки економічних кадрів у вищій школі”. - К.: НМК ВО. - 1992. - С. 205-206.

30. Kalita A.A., Yancheva T.V. Influence of Personality on Speech Prosodic Culture // Proceedings of the 3rd International Workshop “Slavic Culture in Contemporary World”. - K.: Kyiv State Linguistic University, The Centre of Slavic studies. - 1994. - P. 209.

31. Калита А.А. Когнитивный подход к изучению интонации // Тези міжнародної науково-практичної конференції. Факультет іноземних мов, Тернопільський державний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. - Тернопіль. - 1999. - С. 24-25.

32. Калита А.А. Фонологічні опозиції: значення і смисл // Актуальні проблеми лінгвістики та методики викладання іноземних мов у вузі та школі: Тези доповідей та повідомлень звітної наукової конференції викладачів і студентів іноземних мов Вінницького державного педагогічного університетуту імені Михайла Коцюбинського за 1999 рік.- Вип. 4. - Вінниця: Вінницький держ. пед. ун-т. - 2000. - С. 21-23.

33. Калита А.А. Проблемы овладения культурой английской эмоциональной речи // Іноземна мова на межі тисячоліть: Тези доповідей міжнародної наукової конференції, присвяченої 70-річчю факультету іноземних мов Харківського національного університету ім. В.Н.Каразіна (25-26 квітня 2000р.). - Харків: Константа. - 2000. - С. 105.

34. Kalita A.A. The impact of semantic changes on phonetic variability // Proceedings of 6^th National TESOL Ukraine Conference “The Way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millenium”. - K.: Kyiv Polytechnical Institute. - 2000. - P. 31.

35. Калита А.А. Культура реалізації прагматичних завдань усної комунікації // Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції “Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики”. - Черкаси: ЧІТІ. - 2001. - С. 82-83.

Размещено на Allbest.ru