Размещено на http://www.allbest.ru/

Донецький національний університет

УДК 81'37:81'367.625

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Лексико-семантична структура російських та англійських дієслів мовлення

Спеціальність 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство

Кероп'ян Анжела Романівна

Донецьк - 2003

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі російської мови та мовознавства Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов Міністерства освіти і науки України декодування інформація дієслово

Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор, заслужений діяч науки та техніки України Отін Євген Степанович, завідувач кафедри загального мовознавства та історії мови Донецького національного університету

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Денисова Світлана Павлівна, професор кафедри історії і теорії журналістики Київського міжнародного університету

кандидат філологічних наук, доцент Дроздов Володимир Олександрович, доцент кафедри теорії і практики перекладу Донецького національного університету

Провідна установа: Чернівецький національний університет ім. Юрія Федьковича Міністерства освіти і науки України, кафедра германського, загального та порівняльного мовознавства, м. Чернівці

Захист відбудеться “21” жовтня 2003 р. об 11.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 із захисту дисертацій Донецького національного університету за адресою 83055, м. Донецьк; вул. Університетська, 24, конференцзал.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Донецького національного університету за адресою: 83055, м. Донецьк; вул. Університетська, 24.

Автореферат розісланий 19.09.2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради д. філол. н., проф. М.Г. Сенів

Загальна характеристика роботи

Сучасна епоха є “епохою семантики” (Ю.Д. Апресян), центральне місце якої серед інших лінгвістичних дисциплін зумовлюється основною функцією мови - бути засобом кодування та декодування певної інформації. Починаючи з 60-х років значення дієслів мовлення докладно розглянуто та проаналізовано в роботах Дж.Л. Остіна (1962), В.П. Бахтіної (1963), Л.М. Васильєва (1971), Т.П. Ломтєва (1972), А. Вежбицької (1972), Дж.Р. Серля (1976), З.В. Нічман (1980), І.М. Кобозєвої (1985), М.Я. Гловинської (1993) та ін. Семантика дієслів мовлення викликає значний інтерес тому, що денотатом є найважливіша складова мовленнєвої діяльності - акт вимовляння. Крім того, значення дієслова містить інформацію про суб'єкт говоріння, його комунікативний намір, про адресата, спосіб здійснення та інші характеристики мовленнєвого акту.

У цьому дослідженні розглядається розвиток теорій мовленнєвих жанрів і мовленнєвих актів та пов'язані з ними питання класифікації дієслів мовлення. Найбільш вдалими, на наш погляд, є класифікації російських дієслів мовлення, що пропонуються в дисертаційному дослідженні З.В. Нічман “Дієслова говоріння (усного мовлення) в сучасній російській мові” (1980) та навчальному словнику-довіднику “Лексико-семантичні групи російських дієслів” (1988). Однак в існуючих роботах відсутні чіткі критерії виділення підгруп лексико-семантичної групи (ЛСГ) дієслів мовлення. Дослідження лексико-семантичної структури дієслів мовлення, питання класифікації їх ЛСГ потребує подальшого розвитку й удосконалення.

Зіставлення значення слів у межах ЛСГ однієї мови та неспоріднених мов дозволяє виявити особливості семантики кожного окремого слова та групи близьких за значенням слів у мовах, що досліджуються. Типологічні дослідження в галузі семантики є актуальним напрямком сучасної лінгвістики. Велика кількість робіт присвячується зіставному аналізу різних аспектів споріднених і неспоріднених мов, але вчені відзначають труднощі, пов'язані з порівняльним аналізом лексики. Одна з них полягає в тому, що лексика складається з великої кількості неорганізованих елементів. Друга проблема стосується неоднаковості граматичних систем різних мов, що впливає на притаманні їм засоби номінації. Це головні труднощі порівняльного та порівняльно-зіставного вивчення семантики мовних одиниць. Тому в цьому дослідженні приділяється значна увага семантиці граматичних і лексико-граматичних категорій та засобам її передачі в російській та англійській мовах. Порівняльний аналіз російської та англійської ЛСГ дієслів мовлення вимагає звернення до питань лексичної семантики, теорії мовленнєвих жанрів, теорії комунікації, прагматики, лексикографії та порівняльного мовознавства.

Зіставний аналіз лексико-семантичної структури дієслів мовлення в російській та англійській мовах є ефективним засобом визначення особливостей семантики дієслів кожної з цих мов. Значення слова є структурою, що складається з денотативного, комбінаторного, граматичного, стилістичного та конотативного елементів. Хоча найважливішим є денотативний компонент значення, слід ураховувати граматичні особливості та семантико-синтаксичну сполучуваність слів. Отже, необхідність продовження порівняльного вивчення дієслів мовлення в російській та англійській мовах, проведення зіставного дослідження категорій перехідності та зворотності, глибшого аналізу засобів передачі в англійській мові видових та кількісно-часових значень дієслів очевидна.

Зв'язок роботи з науковими планами. Робота виконана в руслі наукового дослідження кафедри російської мови та мовознавства Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов “Порівняльний аналіз лексики споріднених та неспоріднених мов”. Державний реєстраційний номер роботи 0103U003468.

Метою дослідження є аналіз лексико-семантичної структури дієслів мовлення і виявлення подібних та відмінних рис у структурі значення цих дієслів у російській та англійській мовах. Для досягнення поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання:

1) визначити структурні елементи значення дієслів мовлення на основі вчення про мовленнєві акти;

2) здійснити класифікацію дієслів мовлення;

3) проаналізувати структуру ЛСГ дієслів мовлення;

4) зіставити семантику російських та англійських дієслів мовлення;

5) визначити вплив особливостей граматичної будови мови на структуру значення дієслів загалом та дієслів мовлення зокрема.

Об'єктом дослідження є ЛСГ дієслів мовлення в російській та англійській мовах. Вибір об'єкта дослідження зумовлюється такими факторами:

1) значним інтересом до мовленнєвого акту та його структури;

2) необхідністю комплексного вивчення структури значення дієслів мовлення та удосконалення існуючих класифікацій ЛСГ цих дієслів;

3) активною розробкою методики порівняльного аналізу лексики споріднених та неспоріднених мов;

4) потребою подальшого дослідження значень дієслів мовлення в російській та англійській мовах.

Матеріал дослідження. Джерелом фактичного матеріалу послугували тлумачні словники російської та англійської мов (Ожегов С.И., Шведова Н.Ю. Толковый словарь русского языка, 1984, 1999; Толковый словарь русского языка под ред. Д.Н. Ушакова, 1935; The Concise Oxford Dictionary of Current English, 1995, Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English, 1974 та ін.), словники синонімів (Александрова З.Е. Словарь синонимов русского языка, 1986, Chambers Dictionary of Synonyms and Antonyms, 1996 та ін.) та тезауруси (Longman Lexicon of Comtemporary English by Tom McArthur, 1981, Roget's II: The New Thesaurus, 1988).

Приклади вживання дієслів взяті з 50 творів сучасної російської та з 58 творів сучасної англійської й американської літератури. Проаналізовано понад 20 тисяч слововживань.

Методи дослідження. У цій роботі елементи значення слів виявлені за допомогою компонентного аналізу. Метод опозиції дозволяє зіставити лексеми двох мов та виявити подібність та відмінність у засобах дієслівної номінації. Зіставлення дієслів мовлення російської та англійської мов дає змогу виявити закономірності номінації в кожній з цих мов та глибше проникнути в особливості лексико-семантичної структури цього класу слів.

Названі завдання визначають новизну роботи. У лінгвістичній літературі недостатньо висвітлено питання про співвідношення семантики російських та англійських дієслів мовлення. Порівняльний аналіз лексико-семантичної структури дієслів мовлення з урахуванням усього комплексу компонентів значення та особливостей граматичної будови мов є важливим кроком у розробці методики порівняльного аналізу лексики різних мов.

Теоретична значущість дослідження полягає в подальшій розробці питання про структуру значення дієслів мовлення в російській та англійській мовах і в удосконаленні методики порівняльного аналізу лексики різних мов.

Практична цінність цього дослідження в тому, що воно є зразком компонентного аналізу значення слова та зіставлення лексики неспоріднених мов. Ідеї щодо техніки тлумачення слова та укладання словникових статей можна використати в лексикографічній практиці. Висновки про характерні риси номінації російської та англійської мов, особливості англійських категорій зворотності та перехідності в порівнянні з російськими, засоби передачі семантики російської категорії виду в англійській мові можуть бути корисними для розробки теоретичного курсу типології зазначених мов або створення посібників з цього курсу. Результати аналізу семантики англійських фразових дієслів та відповідностей російській афіксації в англійській мові можна використати на семінарських заняттях з лексикології та практичних заняттях з англійської мови.

Апробація роботи. Результати дослідження обговорювалися на засіданні кафедри російської мови та мовознавства Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов і науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу ГДПІІМ (1998, 1999, 2000) та ДонНУ (2000, 2001).

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, списку умовних позначень, трьох розділів, висновків, списку словників, списку наукових джерел (176 найменувань) та списку цитованої літератури (108 позицій). Дисертація містить 17 таблиць. Обсяг тексту дисертації становить 171 сторінка. Загальний обсяг 197 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується необхідність проведення дослідження та його актуальність, формулюється мета дослідження та завдання, визначаються методи та об'єкт дослідження, розглядається наукова новизна та практична цінність роботи.

Перший розділ “Проблема аналізу семантики дієслів мовлення (говоріння)” являє собою огляд проблеми зіставного вивчення значень російських та англійських дієслів мовлення. У ньому наводяться принципи тлумачення слів, аналізується попередній досвід дослідження лексико-семантичної структури дієслів мовлення, результати зіставлення значень зазначених дієслів у російській та англійській мовах, а також визначаються основні напрямки подальшого дослідження семантики цих дієслів.

У підрозділі 1.2 “Принципи аналізу та тлумачення значення слова” розглядається значення дієслів мовлення як класу лексики та особливості значення російських та англійських дієслів, а також дається тлумачення поняття “значення слова”. Значення слова складається з денотативного, комбінаторного, граматичного, конотативного та контекстуального елементів. Останній елемент є факультативним, бо контекст, як явище минуле, являє собою додаткове джерело інформації про значення та вживання слова. Структура значення наводиться у вигляді такої таблиці:

Таблиця 1

Компонент значення	Характеристика лінгвістичної та екстралінгвістичної реальності, що відображається
Денотативний	Властивості, притаманні денотатові
Комбінаторний	Семантико-синтаксична сполучуваність
Граматичний	Семантика морфологічних категорій
Конотативний	Експресивність висловлювання
Контекстуальний	Додатковий відтінок значення, що вноситься контекстом

Семи, тобто елементарні семантичні одиниці, виділяються за допомогою компонентного аналізу. Кількість сем повинна бути невеликою, але достатньою для вичерпного опису всіх лексичних значень у межах певного класу слів. У розділі пропонується така послідовність дій щодо формулювання компонентів значення слова:

Визначити архісему, тобто головну сему, яка об'єднує всі лексеми у складі ЛСГ.

Знайти ознаку, що відіграє вирішальну роль у диференціації значень конституентів ЛСГ.

Виділити інші семи, які відображають менш важливі ознаки денотата.

Підтвердити правильність висновків, звернувшись до конкретних випадків уживання слів у мовленні, перш за все у писемному мовленні як найбільш доступному джерелі прикладів уживання слів.

Ця методика узгоджується з теорією польової семантики, принципами якої є чітке визначення семантичної галузі, яка підлягає структурному опису, вичерпний опис семантичних об'єктів цієї галузі, а також універсальність методики. Отже, умовою ефективності аналізу семантики слова є рух від значення групи слів до значення окремого слова.

Наступна частина присвячена особливостям та засобам тлумачення слова. Аналіз статей російських та англійських тлумачних словників дає можливість зробити висновок про вимоги, яких треба дотримуватися під час складання статей. Значення слова необхідно тлумачити за допомогою простіших значень; у формулюваннях слід уживати слова з прямим значенням або однозначні слова. Крім того, словникова стаття повинна нести інформацію про граматичні та стилістичні характеристики слова, вона має містити всі контекстуально незалежні значення, а також основні комбінаторні моделі дієслів з прикладами вживання.

У підрозділі 1.3 “Основні напрямки порівняльного дослідження семантики російських та англійських дієслів мовлення” розглядаються проблеми зіставлення семантики дієслів. Лінгвісти виявляли інтерес до значень дієслів мовлення ще на початку XX століття. Однією з перших спроб проаналізувати їх значення є дисертація Е.П. Девіса “Семасіологія дієслів мовлення в верхньонімецьких діалектах” (Університет Чікаго, 1923). У більшості робіт, присвячених семантичним особливостям дієслів мовлення (говоріння), визнається необхідність аналізу мовленнєвої ситуації, тобто того, хто говорить, його комунікативного наміру, того, хто слухає, та змісту висловлювання. Компонентний аналіз як найефективніший засіб виділення елементарних складників значення дієслова дозволяє знайти його оптимальні тлумачення.

Отже, при вивченні лексико-семантичної структури дієслів мовлення слід у першу чергу за допомогою прийому компонентного аналізу визначити формули їх семного складу.

Підрозділ 1.3.2 “Значення слова з позиції семантичної типології” формулює проблему універсальних, спільних для різних мов, компонентів значення. Лінгвісти висловлюють сумнів щодо існування абсолютних еквівалентів (Дж. Лайонз, Ф. Палмер та ін.), але припускають можливість дослідження часткових універсалій. Підкреслюється важливість урахування граматичних характеристик та особливостей комбінаторики (У. Вайнрайх, О.В. Бондарко, В.М. Ярцева, Б.Ю. Городецький, Р.О. Будагов та ін.).

Згідно з семантичною типологією питання про універсальні значення та компоненти значень актуальне в сучасному мовознавстві. Для створення семантичної класифікації мов слід зіставляти лексичні та граматичні рівні мов (тобто типи взіємодії денотативного значення, граматичних характеристик, структури фраз і речень), особливості полісемії, характер взіємовідношень слів у класах тощо.

Підрозділ 1.3.3 “Проблеми зіставного аналізу російських та англійських дієслів мовлення” наголошує на тому, що зіставний аналіз семантики дієслів двох мов полегшує визначання семантичних характеристик кожної з мов, що досліджуються. Учені відзначають більшу конкретність російської мови, однією з причин якої є афіксація (Д. Коллар, М.І. Кролль, Г.В. Коптьолова, І. Абдукадиров). У мовах інших типів відсутність похідних форм компенсується лексичними, фразеологічними та іншими засобами.

У небагатьох роботах, присвячених порівняльно-зіставному аналізу російських та англійських дієслів мовлення, основна увага приділяється морфемній структурі дієслів та засобам словотворення. Існує необхідність комплексного зіставлення значень російських та англійських дієслів з урахуванням їх структурних характеристик.

Другий розділ “Семантична структура дієслів мовлення в російській та англійській мовах” присвячений аналізу структури значення дієслів мовлення як численного та своєрідного класу лексики. У цьому розділі розглядаються особливості семантики російських та англійських дієслів, що входять до складу зазначеної ЛСГ.

У підрозділі 2.1 “Взаємодія граматичного та лексичного значень російських та англійських дієслів” розглядається саме відбиття семантики дієслова як частини мови та його граматичних категорій у структурі значення класу слів, що вивчається. Оскільки до складу семантичної структури слова входить не тільки денотативний, а й граматичний та комбінаторний елементи, то, аналізуючи її, треба враховувати семантику частини мови, до якої слово належить, та притаманні їй граматичні категорії. Основну особливість дієслова вчені вбачають у його синтаксичному статусі, тому що дієслово є потенційною синтагмою. Розгляд його вимагає особливої уваги до синтаксичного оточення, лексичної сполучуваності (валентності), а також типів керування. До номінації дієслів звичайно включені загальна сема процесуальності (бо будь-яке дієслово описує процес здійснення певної дії), а також зумовлені нею семи, які відбивають такі фактори (семантичні ознаки): 1) суб'єкт дії; 2) об'єкт; 3) результат; 4) спрямованість; 5) спосіб та 6) мету.

На значення російських дієслів впливає зміст певних афіксів. Префікси та суфікси надають дієслову додаткового значення початковості, обмеження, багаторазовості та інші кількісно-часові значення, а також спеціальні ознаки досягнення результату дії. Ці значення дозволяють об'єднати дієслова в особливі семантико-словотворчі угруповання за засобом дієслівної дії. Префікси вз- та за-, наприклад, надають дієслову значення починальності (взмолиться, заговорить, закричать, заспорить).

В англійській мові подібні значення часто передаються фразовими дієсловами. Англійське фразове дієслово є неподільне з погляду граматики та семантики. Прислівник чи прийменник як невід'ємна частина дієслова надає його значенню певного відтінку (speak `говорити', speak up `говорити голосно') або повністю його змінює (tell `казати', tell apart `відрізняти'). Вони здатні передавати різноманітні значення, у тому числі й ті, які надаються відповідним російським дієсловам афіксами. Дієслово говорить, наприклад, має численне та в семантичному плані неоднорідне словотворче гніздо. Такі дієслова як проговорить, выговорить, заговорить `почати говорити' лише деякою мірою модифікують його значення, в той час як уговорить, отговорить, оговорить, оговариваться та ін. означають більш “вузьку” дію, ніж акт вимовляння репліки. Англійськими еквівалентами багатьох похідних від говорить, є такі фразові дієслова:

выговориться, высказаться - say out `to express (something); finish speaking (something fully or honestly)';

проговорить `провести час за розмовою'- speak for `to go on talking for a certain length of time' або talk away `to spend time in talking';

оговариваться `огризатися' - talk back (answer back, argue back) `to reply, often rudely or to express one's opinion';

уговорить - talk into `to persuade (someone) into (action or doing something) by talking';

отговорить `переконати' - talk out of `to persuade (someone) against (an action or doing something)';

заговорить `стомити розмовою' - talk off (talk one's head off) `to speak at great length';

обговорить - talk over `to consider (a matter) at length (with someone else)';

проговориться - breathe of `to speak (something) when one should not'.

Англійські фразові дієслова близькі за своєю семантичною функцією до російських дієслів зі складною морфемною структурою. Вони мають “вузьке” значення, конкретизуючи характер дії, манеру її здійснення, а також протяжність у часі та відношення до інших дій та своєї межі.

Наступні частини розділу “Засоби передачі семантики доконаного та недоконаного видів в англійській мові” та “Відображення значень перехідності та зворотності в семантиці російських та англійських дієслів” присвячені аналізу семантики лексико-граматичних категорій виду, зворотності та перехідності. Категорія виду демонструє зв'язок морфології та лексичної семантики. У російській мові для вираження видового значення існує система морфологічних засобів. В англійській мові категорії виду як такої не існує, тому що відсутні її особливі формальні показники. Видові відтінки значення дієслова виражаються спеціальними морфологічними та лексичними засобами. Так, часові форми continuous, сполучення дієслів чуттєвого сприймання з дієприкметником теперішнього часу (see, watch, hear somebody doing something), модальних дієслів would/used to з інфінітивом, дієслів keep/go on з герундієм відповідають російським дієсловам недоконаного виду.

Звертаючись до питання про особливості категорій перехідності та зворотності в російській та англійській мовах, робимо висновок про те, що однією з причин багатозначності англійських дієслів є здатність одного слова до перехідних та неперехідних уживань. Дієслова talk та speak у неперехідному вживанні позначають мовлення взагалі або акт обміну репліками: talk `converse or communicate ideas by spoken words; gossip', speak `make articulate verbal utterances in an ordinary (not singing) voice; hold a conversation'. Наприклад: Noel's wife talked excitedly with her father and mother about the business she was going to start (M. Binchy. Christmas Timing); “I? But, commander, it was you who expressed a desire to speak with me (J. Tarr. Lord of the Two Lands). Якщо ці дієслова перехідні, вони означають дію промовляння, здійснення конкретного мовного акту з уточненням змісту реплік або характеристик мови, яку вживає той, хто говорить: talk `express or utter in words; use (a language) in speech', speak `utter (words), make known or communicate (one's opinion etc.)'. Наприклад: “…You wouldn't have to learn lines. You'd be reading a script.” She was talking fast. (L.J. Braun. The Cat Who Went Into the Closet); The man spoke German with a pronounced but unfamiliar accent (J. Jakes. Homeland).

Деякі дієслова у неперехідному значенні відповідають російським зворотним дієсловам, а в перехідному - незворотним перехідним: communicate intr. `be in communication; succeed in conveying information, evoke understanding' - общаться, tr. `transmit or pass on by speaking' - сообщать; confess intr. `admit to' - признаться, сознаться, tr. `acknowledge or admit (a fault, wrongdoing, etc.)' - признать; dispute intr. `debate, argue, quarrel' - ссориться, tr. `discuss, esp. heatedly' - спорить, обсуждать, `question the truth or correctness or validity of' - оспаривать; jeer intr. (at) `scoff derisively' - насмехаться (над), tr. `scoff at, deride' - высмеивать; scold intr. `find fault noisily; complain; rail' - ругаться, придираться, tr. `rebuke or chide' - ругать.

Отже, більшість англійських неперехідних дієслів означають двобічну мовленнєву дію з уточненням особливостей мовлення, конкретизують зміст репліки та відповідають російським неперехідним дієсловам (зворотним та незворотним). Перехідні дієслова означають манеру здійснення окремого мовленнєвого акту та сполучаються зі словом, що позначає предмет, про який ідеться у мовленні.

В англійській мові більшість дієслів або перехідні, або мають одне чи кілька перехідних значень. Прямим додатком є імена, які означають адресата, характер вислову чи його тему. Російські дієслова керують лише іменами зі значенням адресата чи предмета мовлення. Слова та фрази, що конкретизують тему репліки, звичайно вводяться прийменниками.

Категорії перехідності та зворотності пов'язані між собою. У російській мові більше 100 зворотних дієслів, які передають різноманітні мовленнєві дії. В англійській мові категорія зворотності формально виражена сполученням дієслів із зворотними займенниками. У тлумачних словниках дієслова, що здатні вживатися із зворотними займенниками, мають позначку reflexive. Деякі з них у сполученні з займенником відповідають російському зворотному дієслову, а без нього - його еквівалентові без афікса -ся: praise - хвалить, praise oneself - хвалиться; express - выражать, express oneself - выражаться; introduce - представлять, introduce oneself - представляться; explain - объяснять, explain oneself - объясняться; confess - исповедовать, confess oneself - исповедоваться; excuse - извинять, оправдывать, excuse oneself - извиняться, оправдываться, unbosom - раскрыть (секрет), unbosom oneself - раскрыться. Наприклад: He boasted. He praised himself (W.S. Maugham. Mackintosh); `…Why, only a few years ago I went up and introduced meself to Lady de Bathe' (W.S. Maugham. Gigolo and Gigolette); `At all events it is something,' he said, `that you have not the effrontery to attempt to excuse yourself' (W.S. Maugham. Appearance and Reality).

Крім того, російським зворотним дієсловам відповідають англійські описові звороти, фразові дієслова та звичайні дієслова (перехідні та неперехідні): здороваться - say how-do-you-do, разразиться - burst into, извиняться - apologize (intr.). Наприклад: Mr. Galloway came in to say how-do-you-do to my aunt, and she asked him to stay to tea (W.S. Maugham. Cakes and Ale); She burst into a torrent of insult, foul and insolent (W.S. Maugham. Rain); `I apologize, Pritchard' (W.S. Maugham. The Treasure).

Деякі англійські дієслова відповідають обом російським формам: swear - ругать та (вы)ругаться; whisper - шептать та шептаться; refuse - отказывать та отказываться; confess - исповедовать та исповедоваться. Наприклад: His father had particularly advised him not to lend anyone money. What a silly thing to do! And to somebody he'd never seen in his life. But the fact was, he felt at that moment such a love for the human race that it had never occurred to him to refuse (W.S. Maugham. The Facts of Life); …when I had offered him a cocktail he refused with indignation (W.S. Maugham. The Happy Couple).

Наведена в цьому розділі інформація ілюструє думку, що денотативний компонент тісно повязаний з граматичними характеристиками слова. Те, що англійські дієслова можуть бути перехідними та неперехідними, що зворотні займенники, прийменники та прислівники надають дієслову нових відтінків значення, забезпечує можливість гнучкішого вживання їх у мові. Англійське дієслово є менш “зв'язаним” семантично та синтаксично, ніж російське.

У підрозділі 2.2 “Компоненти значення дієслів мовлення” формулюються принципи віднесення слів до зазначеної ЛСГ, а також у результаті аналізу денотата, семантико-синтаксичної сполучуваності та стилістичних особливостей дієслів мовлення визначаються компоненти їх значення.

Думка про те, що дієслова мовлення означають акт вимовляння членороздільних звуків, дозволяє зробити такі висновки:

для того, щоб належати до класу дієслів мовлення, слово повинно містити у своїй лексико-семантичній структурі компонент “вимова людиною членороздільних звуків”;

оскільки мовне спілкування є взаємодією людей за допомогою мовлення, то, аналізуючи мовленнєву ситуацію, слід звернути особливу увагу на того, хто говорить, і того, хто слухає;

існує ще один компонент ситуації - слова та фрази, що вимовляються. Крім суб'єкта та адресата, слід брати до уваги і зміст повідомлення;

оскільки будь-яка взаємодія людей має певну мету, то очевидно, що суб'єкт мовлення прагне досягти певного результату, вимовляючи репліку.

Фактор мовного наміру є найважливішим, тому що, за теорією мовленнєвих актів, їх головною ознакою є цілеспрямованість.

Аналізуючи значення дієслова, необхідно брати до уваги його семантико-синтаксичну сполучуваність. Наведені в цьому підрозділі синтаксичні моделі свідчать, що дієслова мовлення сполучаються зі словами, які називають адресата (адресатів) мовлення або обох/усіх учасників мовної ситуації, а також поясняють зміст вислову.

У підрозділі 2.2.4 “Стилістична забарвленість дієслів мовлення” наводяться приклади дієслів, що мають у словнику позначки щодо їх стилістичного забарвлення. До складу ЛСГ дієслів мовлення входить велика кількість лексем, що характеризуються як застарілі, книжні, офіційні, розмовні, просторічні, несхвальні та зневажливі. Переважно це розмовні та просторічні слова, частина яких має відтінок несхвальності або зневажливості. Серед подібних дієслів часто зустрічаються лексеми, що відображають манеру говоріння: надмірну голосистість (орать, вопить, гомонить), грубість, різкість (рявкать, зыкать), нерозбірливість (бурчать, бубнить, лопотать), багатослівність (распространяться, разглагольствовать, orate, speechify); зміст вимови: неважлива інформація (молоть, пустозвонить, waffle, spiel, yarn), інформація, що не відповідає істині (заливать, брехать) або знеславлює кого-небудь (хаять, кляузничать, наушничать, ябедничать, rat, grass, sneak); мету мовлення: вплив на адресата (корить, выговаривать, пилить, долбить, подстегивать, be at, come down, tell off, rub in); обмін інформацією (препираться, балясничать, судачить) та ін.

Робиться висновок, що в обох мовах є стилістично забарвлені лексеми, переважно розмовні, жаргонні та несхвальні, для позначення мовних актів, які характеризуються, зокрема, надмірною голосистістю, багатослівністю та нерозбірливістю.

У підрозділі 2.2.5 “Перформативи в російській та англійській мовах” розглядається унікальна особливість дієслів мовлення. Усі вони означають дію вимови членороздільних звуків, при цьому вимовляння деяких дієслів мовлення є не тільки маніфестацією, але й здійсненням дії. Подібні лексеми називаються “перформативами” (Дж.Л. Остін). Вимовляючи фразу з таким дієсловом у формі 1-ої особи однини теперішнього часу дійсного способу, людина водночас висловлює оцінне судження, здійснює вплив, приймає обов'язки, заявляє про намір, обґрунтовує арґументи тощо. Наприклад:

- прийняття обов'язків (обещать, клясться, предлагать, promise, pledge, swear):

- Не трону его, не трону! Обещаю. Я ведь рассказываю тебе, чтоб знала… (В. Маканин. Антилидер); “…I will return to Thebes. This I swear…” (J. Tarr. Lord of the Two Lands);

- вираження волі, виявлення впливу, здійснення влади (приказывать, побуждать, предупреждать, настаивать, советовать, просить, умолять, refuse, order, urge, insist, ask, beg): - Я просто прошу! - едва не плача, говорила она. - Прошу, прошу, больше ничего! Я тебя умоляю на коленях! (Ю. Трифонов. Другая жизнь); “I refuse to put up with your nonsense any longer. I insist on your leaving this man who isn't your husband” (W.S. Maugham. The Consul);

- акт суспільної поведінки (благодарить, приветствовать, желать, apologize, wish): Состоялся несколько загадочный разговор: - Приветствую вас. - Мое почтение, - ответил Фред (С. Довлатов. Чемодан); “…I wish you luck in America, Nora. You deserve it” (D. Miller. Passage West).

Інформація, що міститься в цьому розділі, дозволяє уточнити компоненти значення дієслів мовлення, які наводяться в таблиці 2.

У третьому розділі “Лексико-семантична група дієслів мовлення” подається класифікація дієслів мовлення та аналізуються структури ЛСГ обох мов. Цей розділ містить 13 таблиць, у яких наводяться компоненти значення дієслів мовлення. Приклади вживання лексем у писемному мовленні підтверджують висновки про семантико-синтаксичну сполучуваність дієслів та особливості позначення мовленнєвої дії в російській та англійській мовах.

У розділі аналізується структура ЛСГ дієслів мовлення, тлумачаться значення дієслів, які входять до різних класів цієї ЛСГ, а також шляхом зіставлення лексико-семантичної структури дієслів зазначеного тематичного класу та структури ЛСГ в обох мовах робляться висновки про характерні для них засоби номінації. Класифікація ЛСГ здійснюється на основі принципів позначення мовленнєвої дії.

Досконале вивчення структури мовленнєвих актів та їх класифікація відносяться до сфери теорії мовленнєвих актів чи, ширше, до психолінгвістики. Об'єктом вивчення лексичної семантики є дієслова мовлення, денотатом яких є саме мовленнєвий акт. Денотат відображається в лексико-семантичній структурі слова, але не всі його характеристики фіксуються у значенні слова. Крім того, слово робить акцент на одному чи кількох аспектах денотата. Слово ніби обирає кут зору, під яким слід розглядати та описувати денотат. Це є основним принципом номінації. Явище, що позначається словом, описується з певного боку, і тому одна дія може позначатися кількома словами, не обов'язково синонімами. Для ілюстрації наводиться такий діалог:

Таблиця 2

ДЕНОТАТИВНИЙ	а) дія - вимова людиною членороздільних звуків; б) суб'єкт - людина; в) адресат - людина або група людей; г) манера - голосно, тихо, чітко, нерозбірливо, швидко, повільно, зв'язно, незв'язно; ґ) мета мовлення - передача інформації; д) результат - вплив на адресата (адресатів)
КОМБІНАТОРНИЙ	іменник/займенник + дієслово + іменник/займенник/інфінтив
ГРАМАТИЧНИЙ	а) особа; б) число; в) вид; г) перехідність; ґ) зворотність
СТИЛІСТИЧНИЙ	а) високого стилю; б) книжне; в) офіційне; г) розмовне; ґ) просторічне; д) обласне; е) зневажливе; є) несхвальне

- А у вас таких, как вы, много? - поинтересовался Трофимов.

- Таких, как я, один. Каждый человек уникален. И что за манера, обобщать…

Трофимов застеснялся трешки и сказал:

- Ну что ж, большое спасибо… Если что надо, я к вашим услугам.

- Мне хотелось бы хоть раз попасть в пресс-бар, - сознался Виталий.

За окном шел снег. До июля было далеко, а в данный момент очень хотелось угодить Виталию.

- Ну конечно! - с восторгом согласился Трофимов. - С удовольствием (В. Токарева. Не сотвори).

Дієслово сказал можна замінити дієсловом пробормотал (якщо підкреслюється манера говоріння), добавил (місце в діалозі), поблагодарил (комунікативний намір - дотриматися норм етикету). Замість сознался можна вжити пробасил (манера мовлення - тембр), отозвался (місце в діалозі), сообщил або попросил (комунікативний намір суб'єкта). Дія, що позначається дієсловом согласился, може бути названа дієсловами отреагировал, откликнулся (місце в діалозі), пообещал, заверил (комунікативний намір), воскликнул (манера промови репліки).

Існує багато варіантів описання цього діалогу. Один з них такий:

Трофимов застеснялся трешки и пробормотал:

- Ну что ж, большое спасибо… Если надо, я к вашим услугам.

- Мне хотелось бы хоть раз попасть в пресс-бар, - отозвался Виталий. [...]

- Ну конечно! - воскликнул Трофимов. - С удовольствием.

Оскільки мовленнєвий акт звичайно передається третьою особою чи учасником спілкування постфактум, автор сам обирає, на якому аспекті мовленнєвої дії зробити наголос.

У розділі подається класификація дієслів мовлення, яка спирається на те, що говоріння як елемент мовленнєвого акту має кілька аспектів. Дієслова мовлення поділяються на три класи залежно від того, який з його аспектів вони означають.

Нейтральні дієслова являють собою нечисленний клас. Особливістю цих дієслів є відсутність в їх лексико-семантичній структурі елементів, які конкретизують який-небудь аспект мовленнєвої дій. Їх лексико-семантична структура складається тільки з архісеми. Подібні лексеми ще називають ядерними. Вони становлять ядро, навколо якого консолідується ЛСГ. Це слова-ідентифікатори, які часто вживаються у словникових статтях дієслів досліджуваної ЛСГ. У російській мові нейтральними є дієслова говорить, сказать, произносить, молвить, речь, в англійській - say, utter, pronounce, phrase та voice.

Наводимо приклади вживання ядерних дієслів, які демонструють їх універсальність та здатність означати будь-яку мовленнєву дію:

1) звертання, питання: Юлия от неожиданности даже сбавила шаг, а затем немного подумала и сказала: - Послушайте, Никита, неужели вы серьезно верите в привидения? (В. Пьецух. Новая московская философия); - Ну чего? - произнесла она (С. Довлатов. Заповедник); “Qwill!” Larry said sternly, following him upstairs (L.J. Braun. The Cat Who Went Into the Closet);

2) відповідь: - Петь, ты чего? - неровным голосом спросил он. - Ничего, - сказал Петр, спокойно посмотрев на Белоцветова из-за газеты, и как бы вновь углубился в чтение (В. Пьецух. Новая московская философия); “Did you tell the police about his spending sprees?” “No,” she said guiltily. “Do you think I should have?” (L.J. Braun. The Cat Who Went Into the Closet);

3) повідомлення: - Летом, - сказала она, - в заповеднике хорошо платят (С. Довлатов. Заповедник); In a breathless little-girl voice Nancy said, “The state police found Pop's truck! It was at the airport” (L.J. Braun. The Cat Who Went Into the Closet);

4) прохання: Затем он наклонил голову и скорбно произнес: - Слушай, бригадир! Нарисуй мне еще 16 тонн. Век не забуду. Щедро отблагодару тебя, джигит! (С. Довлатов. Виноград); “Tell me about Jasper,” I said to Caleb. “What is it like?” (Ph.A. Whitney. Domino);

5) запрошення: - Если что, приезжай, - сказал начальник, - тут же и на работу приму и помогу ... (В. Маканин. Гражданин убегающий); “Come on in, Nick, and have a hot drink,” he said hospitably (L.J. Braun. The Cat Who Went Into the Closet);

6) осудження: Женщины высказывались гораздо строже: - Хоть бы каплю совести имела! (С. Довлатов. Иностранка); “What arrogance!” I said the moment he finished (Ph.A. Whitney. Domino);

7) вітання: - Здравствуйте, - не очень приветливо говорит мужик (В. Шукшин. Из детских лет Ивана Попова); “Good morning,” he said cheerfully (J. Grisham. The Firm).

Дескриптивні дієслова означають ті сторони мовленнєвої дії, що стосуються вимови слів та фраз, зовнішньої сторони діалога. Вони описують манеру мовленнєвої поведінки суб'єкта (грубить, ехидничать), спосіб здійснення мовленнєвої дії (деякі артикуляційні характеристики - бормотать, частить, картавить, mumble, prattle, lisp, роль та місце реплік у діалозі - переспросить, отозваться, return, echo). Іноді дієслова цієї групи передають модальні та експресивні відтінки значення (ворчать, стонать, mutter, whimper). Цікаво, що в обох мовах до складу дескриптивних лексем входять дієслова, пряме значення яких є звуки, що видають тварини, природні явища, або здійснення механічних дій. Ці лексеми вживаються для позначання мовлення: блеять - bleat, визжать - squeal, ворковать - coo, выть - howl, греметь - thunder, каркать - croak, лаять - bark, мурлыкать - purr, пищать - squeak, реветь - roar, рычать, рявкать - growl, snarl, скулить - whimper, whine, трубить - trumpet, хрюкать - grunt, шипеть - hiss, щебетать - twitter, скрипеть - grate, скрежетать - rasp, тарахтеть - rattle, бросать - fling, ронять - drop, (вы)палить - shoot (out), расколоться - split тощо. Наприклад: - К-а-а-к? - почти каркнул прокурор и на секунду, верно, лишился языка. - Да он же женатый человек! (Ю. Домбровский. Факультет ненужных вещей); “I feel as if I've been put through a wringer,” he croaked (H. Miller. Home Ground); “Есть”, - кратко бросил я по-военному (С. Соколов. Палисандрия); “Proud?' she flung at him viciously (W.S. Maugham. The Unconquered).

Третю групу становлять конкретизуючі дієслова. Їх призначення - конкретизувати комунікативний намір суб'єкта говоріння та зміст репліки. Ці слова за метою мовлення поділяються на 5 розрядів: “Спілкування”, “Повідомлення”, “Волевиявлення”, “Емоційний вплив” та “Мовленнєвий етикет”. Цей клас є численним та різноманітним.

Дієслова спілкування означають дію обміну репліками (разговаривать, спорить, talk, argue); дієслова повідомлення - мовленнєву дію передачі інформації (сообщать, хвастать, inform, boast); дієслова волевиявлення - мовленнєву дію виявлення волі стосовно дій суб'єкта (соглашаться, отказываться, agree, refuse) або адресата (разрешать, просить, приказывать, allow, ask, order); емоційного впливу - дії вислову ставлення до адресата та впливу на почуття адресата (хвалить, ругать, утешать, praise, chastise, reassure); дієслова мовного етикету описують мовленнєві дії, які здійснюють люди для дотримання етикету (приветствовать, благодарить, greet, thank).

У роботі пропонуються такі варіанти тлумачень дієслів мовлення різних класів: обсуждать - `обмінюватися репліками з певного питання'; объясняться -`обмінюватися репліками з метою вияснити стосунки'; разглашать - `навмисно робити відомою секретну інформацію'; соглашаться (делать что-н.) - `виражати готовність до дії'; выпрашивать - `наполегливо спонукати задовольнити бажання суб'єкта'; корить - `виражати несхвалення'; хвалить - `виражати схвалення'; dispute - `take part in a heated exchange'; coo - `exchange gentle remarks'; promise - `make known one's undertaking'; foretell - `make known in advance'; refuse - `express one's unwillingness'; ask - `express one's will to be given or allowed'; console - `express one's sympathy'; flatter - `insincerely express one's admiration'; thank - `express one's gratitude'.

Зіставлення значень конституентів цієї ЛСГ дає можливість зробити висновок про такі типи відповідностей між названими лексемами:

російське однозначне слово має англійський еквівалент (хвастать - boast);

російському дієслову відповідає тільки фразове дієслово (уговорить - talk into);

російському дієслову відповідає ідіоматичний вираз (объясниться - have it out);

російському дієслову відповідає описовий зворот (прощаться - say goodbye; заговорить - begin to speak);

російському однозначному дієслову відповідає одне із значень англійського багатозначного дієслова (советовать - advise);

російському багатозначному дієслову відповідає англійське багатозначне дієслово (разговаривать - talk).

У цілому, в англійській мові більше багатозначних дієслів, ніж у російській. Так англійському ask відповідає чотири російських дієслова: спрашивать, просить, звать, приглашать. Протилежне явище зустрічається рідше: російському предложить відповідають offer, proffer, що означають `пропонувати свої послуги', та propose, suggest у значенні `пропонувати можливий спосіб дій на розгляд адресата'.

В обох мовах є велика кількість дієслів, значення яких висвітлюють мовленнєву дію з різних боків. Кожне поняття, що стосується мовленнєвого акту в російській мові, має відповідне поняття в англійській мові. Цього не можна сказати про слова, бо не кожне російське дієслово має англійський еквівалент і навпаки. Це пояснюється тим, що народи однаково сприймають явища навколишнього світу, але різне граматичне мислення та різні закони номінації породжують відмінності в матеріальній стороні мови та наборі знаків, які вживаються для відображення екстралінгвістичної реальності.

У дисертації подаються теоретичні узагальнення і нові розв'язання наукового питання, що виявляється в зіставленні лексико-семантичних структур дієслів мовлення в російській та англійській мовах. У висновках підсумовуються основні практичні та теоретичні результати дисертаційного дослідження:

Значення кожного окремого слова розкривається через порівняння значень слів, що входять до складу однієї ЛСГ.

Компонентний аналіз значення російських та англійських дієслів мовлення є ефективним прийомом знаходження оптимальних тлумачень значення слів. Тлумачення повинні відповідати таким вимогам: у них уживаються слова з простішою лексико-семантичною структурою; кількість дефініційних компонентів є невеликою, але достатньою для розкриття значення слова.

Дієслова мовлення належать до певної підгрупи залежно від аспекта мовленнєвої дії, позначення якого є домінуючим у його лексико-семантичній структурі: способу мовлення, місця та ролі репліки в діалозі, змісту висловлення або комунікативного наміру того, хто говорить.

Класифікація ЛСГ дієслів мовлення, здійснена за допомогою ретельного вивчення характеристик мовленнєвого акту, демонструє схожість позначення зазначеного явища в обох мовах. Згадана ЛСГ складається з трьох класів: нейтральних (ядерних) лексем, дескриптивних та конкретизуючих, які в свою чергу поділяються на дієслова спілкування, повідомлення, волевиявлення, емоційного впливу та мовленнєвого етикету. Дескриптивні лексеми означають ті сторони мовленнєвої дії, що стосуються зовнішнього боку діалогу: мовної поведінки суб'єкта (грубить, ехидничать), способу здійснення мовленнєвої дії (конкретизуючи деякі артикуляційні характеристики - бормотать, частить, картавить, mumble, prattle, lisp, роль та місце реплік у діалозі - переспросить, отозваться, return, echo). Іноді дієслова цього класу передають модальні та експресивні відтінки значення (ворчать, стонать, mutter, moan). Призначенням третього класу дієслів (найбільш численного та різноманітного) є конкретизація комунікативного наміру суб'єкта мовлення і, в деяких випадках, зміст репліки.

Порівняльний аналіз семантики російських та англійських дієслів мовлення, здійснений з урахуванням особливостей граматичної будови кожної мови, свідчить про наявність якщо не абсолютних, то часткових універсалій. Значення російських та англійських дієслів мовлення співвідносяться таким чином:

а) в обох мовах для позначення мовленнєвого акту вживається велика кількість дієслів (як однозначних, так і багатозначних), компоненти значення яких конкретизують усі аспекти цього складного явища;

б) кількість абсолютних еквівалентів в обох мовах невелика; більше поширені випадки, коли дієслова мають одне спільне значення;

в) у російській мові, на відміну від англійської, вживається невелика кількість багатозначних дієслів мовлення та багато однозначних дієслів, що передають різноманітні характеристики мовленнєвої дії;

г) значна кількість англійських багатозначних дієслів свідчить не про брак “конкретності” в означенні мовленнєвої дії, а про таку рису, як здатність одного англійського дієслова бути перехідним та неперехідним;

ґ) здатності російських дієслів передавати різноманітні відтінки значення (зокрема кількісно-часові) завдяки афіксації протистоїть наявність в англійській мові великої кількості фразових дієслів та ідіоматичних виразів;

д) у російській мові значно більше стилістично забарвлених лексем, ніж в англійській.

ЛСГ дієслів мовлення в російській та англійській мовах є численним та різноманітним класом, який відбиває мовленнєвий акт в усій його багатогранності. Відмінності в матеріальній стороні мови та наборі знаків, що вживаються для відображення екстралінгвістичної реальності, пояснюються різним граматичним мисленням народів та різними законами номінації.

Основні теоретичні положення та висновки дисертації відображені у 5 публікаціях автора

Особенности лексико-семантической структуры глаголов речи (на материале английского языка) // Вісник Донецького університету. - №1. - 2000. - С.101-106.

Ядро лексико-семантической группы глаголов речи (на материале русского и английского языков) // Восточноукраинский лингвистический сборник. Выпуск шестой. - Донецк, 2000. - С. 239-245.

Принципы анализа и толкования значения слова (на материале глаголов речи) // Вісник Дніпропетровського університету. Мовознавство. Випуск 5. 2000. - С. 43-47.

О семантическом статусе английских фразовых глаголов (на материале глаголов речи) // Вісник Донецького університету. - №2. - 2000. - С. 115-119.

Системные отношения в лексике (на материале английского языка) // Нариси досліджень у галузі гуманітарних наук в педвузі (Мовознавство та літературознавство). Збірник наукових і науково-методичних праць. Випуск VI, том ІІ. Горлівка, ГДПІІМ, 1998. - С. 125-129.

Анотації

Кероп'ян А.Р. Лексико-семантична структура російських та англійських дієслів мовлення.- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. - Донецький національний університет. - Донецьк, 2003.

Дисертація присвячена порівняльному аналізу лексико-семантичної структури російських та англійських дієслів мовлення. У ході дослідження виділяються елементарні одиниці значення (семи) дієслів мовлення за допомогою компонентного аналізу та здійснюється їх класифікація. Дієслова мовлення поділяються на 3 класи: нейтральні (ядерні, наприклад, говорить, произносить), дескриптивні (які характеризують зовнішний аспект мовлення, тобто особливості артикуляції, наприклад, заикаться, шепелявить) та конкретизуючі (що описують внутрішні аспекти мовленнєвих актів, одним з найважливіших є комунікативна мета того, хто говорить), до складу яких входять дієслова спілкування (беседовать), повідомлення (сообщать), волевиявлення (приказывать), емоційного впливу (ругать) і мовленнєвого етикету (приветствовать).

Структура значення цих дієслів вивчається комплексно з урахуванням особливостей граматичної будови кожної з мов. Для цього аналізується та порівнюється семантика категорій граматичного виду, перехідності, зворотності, та засоби передачі в обох мовах кількісно-часових значень.

У російській та англійській мовах зазначена ЛСГ є численним класом. Більшість сем характерна для обох мов, можуть відрізнятися лише варіанти їх комбінування.

Ключові слова: лексико-семантична структура слова, дієслово мовлення, мовленнєвий акт, лексико-семантична група, компонентний аналіз, сема.

Керопьян А.Р. Лексико-семантическая структура русских и английских глаголов речи. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.17 - сравнительно-историческое и типологическое языкознание. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2003.

Диссертация посвящена сравнительному анализу лексико-семантической структуры русских и английских глаголов речи. Данная работа вызвана отсутствием подобного исследования и необходимостью усовершенствования существующих классификаций указанных глаголов. Анализируется структура значения указанных глаголов и структура образуемой ими лексико-семантической группы (ЛСГ). В ходе исследования рассмотрено около тысячи русских и английских словарных единиц и более двадцати тысяч примеров их употребления в письменной речи.

В работе определена лексико-семантическая структура глаголов речи на основе учения о речевых актах, выделены элементарные единицы их значения с помощью компонентного анализа и произведена классификация глаголов речи. Следующие подгруппы образуют указанную ЛСГ: нейтральные (ядерные) лексемы с одночленной структурой значения (например, говорить, произнести), дескриптивные глаголы, описывающие внешнюю сторону говорения, особенности которой фиксируются органами чувств (громкость, скорость, четкость говорения и т.д., например, кричать, бормотать) и конкретизирующие глаголы, уточняющие один из важнейших компонентов речевого акта - речевое намерение говорящего. Самым многочисленным в обоих языках является класс конкретизирующих лексем, которые делятся на пять разрядов в зависимости от отраженного в лексико-семантической структуре слова коммуникативного намерения субъекта говорения: “Общение” (беседовать, судачить), “Сообщение” (рассказывать, доносить), “Волеизъявление” (приказывать, просить), “Эмоциональное воздействие” (ругать, хвалить) и “Речевой этикет” (приветствовать, прощаться). Компоненты значения лексем каждой подгруппы данной ЛСГ представлены в виде таблиц, что облегчает толкование их значений и сопоставление значений русских и английских глаголов речи. В исследовании приводится критический анализ толкований слов в наиболее популярных толковых словарях русского и английского языков (Словаре русского языка С.И. Ожегова и Н.Ю. Шведовой и The Concise Oxford Dictionary of Current English by A.S. Hornby) и формулируются принципы составления словарных дефиниций.

...