Категоризація негативних моральних якостей людини у французькій мовній картині світу

2. Анімальна метафора. У світі тварин людина завжди бачить щось знайоме, знаходить риси, спільні зі своїм світом. Так, людську затятість порівнюють зі впертістю мула, ослиці: Je me suis heurtй а un entкtement de mulet...(G.de Maupassant. Mont-Oriol); --Vraiment, vous кtes tкtu. --Vous me traitez de bourrique, par-dessus le marchй (E.Ionesque. Rhinoseros).

3. Рослинна метафора. Моральну якість порівнюють з рослиною, яку можна вирощувати: Mйditerranйen, cultivant un orgueil espagnol (S.de Beauvoir. La force des choses). Fidиle aux prйceptes de ses ancкtres, il affichait un dйdain total pour le travail, cultivait l'oisivetй et vivait de la rente que lui octroyait sa belle-mиre (A.Jardin. Fanfan). французький лексикографічний метафоричний

4. Топографічна, просторова метафора. Негативні моральні якості можуть знаходитись у певному місці відносно людини або в ній самій. Гордовитість міститься в серці й звідти керує своїм носієм: Bientфt il domina l'orgueil qui, depuis qu'elle se connaissait, rйgnait seul dans son cњur (Stendhal. Le rouge et le noir). У лінощі, як у водоймище, можна пірнути: Plongй dans une inexprimable paresse jetant un livre dans un mot au nez de gens qui ne savaient pas mettre un mot dans leurs livres (H. de Balzac. La peau de chagrin).

5. Деструктивна метафора. З одного боку, негативні моральні якості уявляються шкідливими, небезпечними для людини. Ревнощі розривають, знищують свого носія: La jalousie la dйvore (H. de Balzac. Le pиre Goriot). Суб'єкт якості може померти від амбіційності та гордовитості: Tout ce que tu dis est vrai; je mourais d'ambition et d'orgueil (Stendhal. Lucien Leuwen); від ревнощів: Je mourrais de chagrin, de jalousie, de mille maux (H. de Balzac. Illusions Perdues). З другого боку, якостям як частинам живого організму або організму в цілому притаманна фізична, моральна й емоційна вразливість: Mais je vais tвcher de m'expliquer sans blesser l'amour-propre de qui que ce soit (Cl.Tillier. Mon oncle Benjamin); Ce n'йtait pourtant plus l'orgueil blessй des premiers temps, la jalousie qui veut se venger (R.Rolland. L'вme enchantйe). Розглянутий мовний матеріал свідчить, що найбільш уразливими серед негативних моральних якостей людини є vanitй, orgueil, jalousie, amour-propre.

6. Предметна метафора (реїфікація). Якості, набуваючи ознак предметів, можуть виконувати характерні для них дії. Так, ревнощі, спонукаючи носія до дій, можуть, подібно до загостреної палиці, вколоти людину: Aiguillonnй par la jalousie, je partis а leur recherche et m'йloignai de la Jeep (A.Jardin. Fanfan).

7. Рідинна метафора. Якості, властивості людини, подібно до рідин, можуть змішуватися. Суміші різних негативних якостей подаються як якийсь коктейль: Mais une espиce d'orgueil mкlй de pitiй, dans lequel je ne distinguais pas le sujet de l'objet (H.Vintilia. Le voyage а San Marcos); L'orgueil diabolique qui l'inspire reste mкlй de crainte (G.Bernanos. Nouvelle histoire de Mouchette).

8. Теплова метафора. Процес горіння образно характеризує якості. Гордовитість палахкоче, як смолоскип у руці: Mais l'orgueil est chaud, violent, on le sent flamber а portйe de la main (Fr.Mallet-Joris. La tristesse du cerf-volant). Ревнощі розпалюють серце: Ce cњur enflammй par la jalousie...(Stendhal. La Chartreuse de Parme).

9. Міфологічна метафора. Негативні моральні якості можуть пов'язуватися з забобонними уявленнями. Егоїзм, ніби привид, може з'являтися, повільно піднімаючи тканину, що його прикриває: Car, l'йgoпsme, cachй dans les tйguments de ton front, soulиve lentement, comme un fantфme, la draperie qui le recouvre (C.de Lautreamont. Les Chants de Maldoror).

Таким чином, розглянуті групи метафоричних перенесень установлюють взаємозв'язок між негативними моральними якостями людини та іншими явищами. Персоніфікація в контекстах, що реалізують індивідуально-авторське метафоричне вживання назв негативних моральних якостей, відзначається частіше за реїфікацію. Негативні моральні якості уявляються носіям мови схожими на їх оточення: людей, тварин, рослин, предмети неживої природи тощо.

ВИСНОВКИ

Національно-культурна специфіка французької мови накладає відбиток на категоризацію негативних моральних якостей людини в межах фрагмента мовної картини світу, що відображає погляди на оточуючу дійсність, особливості менталітету, риси характеру французького народу, його національну самобутність.

Система концептів негативних моральних якостей людини має універсальний характер і в той самий час відзначається національною специфікою. Аналіз концептів негативних моральних якостей показав, що ці ментальні сутності поєднують у собі інформацію різних типів: про ознаки моральної якості, її зв'язки з іншими концептами, про ставлення мовців до суб'єктів аналізованих моральних якостей і їх оцінку суспільством у цілому та його окремими представниками, а також про асоціації, пов'язані з цими якостями. Аналіз імен концептів негативних моральних якостей людини дозволив виявити ті приховані зв'язки, що існують між досліджуваними назвами в художньому тексті та виникають між словами в прямому та переносному значеннях у вільних та стійких словосполученнях. Найменування негативних моральних якостей існують у будь-якій мові й актуальні для будь-якої людської спільноти. Лексика, що позначає ці якості, є невід'ємною складовою загальнонародної мови.

Фрейми негативних моральних якостей людини, побудовані на словниковому матеріалі, характеризують ці якості людини через дії, вчинки, особливості мислення, характер їх носіїв. Вони відображають категоризацію негативних моральних якостей, зафіксовану французькою лексикографією. Саме в лексичній семантиці абстрактних іменників, що утворюють синонімічні ряди, і співвідносних з ними прикметників фіксується категоризація об'єктів навколишньої дійсності й відображається емоційно-оцінне ставлення до цього фрагмента картини світу. Найпоширенішим типом відношень у аналізованій лексиці є синонімія. Синонімічні зв'язки вказують на широкий діапазон сприйняття й оцінювання, на своєрідність бачення певної негативної моральної якості французьким народом.

Концепти, реконструйовані на матеріалі художньої літератури, відображають категоризацію, зафіксовану мовленням, через синтагматичні зв'язки назв негативних моральних якостей. Ці концепти поєднують наївні уявлення носіїв французької мови про досліджувані негативні моральні якості, почасти перехрещуються з науковими даними про ці якості та з концептами, побудованими за допомогою реконструйованих фреймів. Контексти, що відображають сполучуваність імен концептів, розширюють контури аналізованих концептів, виявляють приховані зв'язки й відношення.

Співвідносні за лексичним значенням спільнокореневі лексеми, пов'язані відношенням мотивації, утворюють словотвірні парадигми, які відображають категоризацію, зафіксовану словотворчою системою сучасної французької мови. Найбільш представленими в парадигмі є словотворчі зв'язки, що виникають між прикметниками, що називають ознаку людини за якістю, та похідними абстрактними іменниками, що позначають негативну моральну якість.

Інтенсифікація міри прояву негативної якості в аналізованих назвах проявляється на словотвірному, лексико-семантичному, морфологічному й синтаксичному рівнях. Посилення міри прояву негативної моральної якості відображається в параметрі “інтенсифікація”, що входить до побудованих фреймів: міра виявлення якості варіюється в лексичних значеннях, якість різниться мірою її прояву в суб'єкта. У художньому тексті засобами посилення міри прояву якості виступають синоніми, тропи (метафори, стійкі порівняння), фігури (градація, антитеза, реприза), фразеологічні одиниці, однорідні члени речення, коментар. Інтенсифікація міри прояву якості в найменуваннях негативних моральних якостей, що найтісніше пов'язана з оцінкою, є одним із засобів категоризації цих якостей людини.

Крім денотативних сем, до лексичних значень назв негативних моральних якостей входять також конотативні компоненти: оцінний (ostentation, chicheteux), експресивний (clampin m розм.), стилістичний (йgotisme книжн., chichiteux розм., radin прост.), образний (chiffe, rat), власне мовний (farniente, snob іншомов., rapiat застар., snobinard неолог., йgocentrisme термін.) і культурно-національний (harpagon, tartarin, Tarasconnais). Упорядкування знання про аналізований фрагмент французької мовної картини світу шляхом категоризації ознак, покладених в основу конотації, відображає національні особливості світосприйняття й менталітету французького народу.

Наївна картина світу, що базується на повсякденній свідомості, характеризується антропоцентричним ставленням до світу. Більшість життєвих визначень негативних моральних якостей людини в наївній картині світу побудована на метафоричному вживанні слів, які слушно характеризують певні ознаки, сторони, прояви моральної якості. Метафори поглиблюють наші уявлення про аналізований фрагмент картини світу та виступають засобом концептуалізації образного вираження негативних моральних якостей людини. Свідомість носіїв мови, використовуючи метафори, закріплює за негативними моральними якостями певні властивості, що відчуваються мовцями. За допомогою загальномовної та індивідуально-авторської метафори назви моральних якостей образно порівнюються з рослинами й тваринами, з органами чуття людини й проявом цього чуття, з фізичними вадами людини, з розташуванням у просторі, зі шкідливою дією на людину, зі хворобливими проявами, з моральною, емоційною й фізичною вразливістю, з характером впливу на людину.

Проведене в дисертації дослідження найменувань моральних якостей не є вичерпаним. Використані в роботі елементи концептуального аналізу можуть бути застосовані в подальшому вивченні назв як інших негативних, так і позитивних моральних якостей людини. Значний інтерес являє синхронний зіставно-порівняльний аналіз найменувань негативних та позитивних моральних якостей французької мовної особистості з погляду їх парадигматичних та синтагматичних відношень. Перспективним є контрастивне дослідження категоризації негативних моральних якостей людини у французькій і в українській мовних картинах світу. Перспективно також докладніше розглянути фразеологічну номінацію як різновид вторинної, що найширше представлена в назвах осіб, носіїв негативних моральних якостей, та в дієсловах, що характеризують дію або стан носія цієї якості.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ РОБОТИ ВИСВІТЛЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ АВТОРА

1. Павлюк Е.О. Концепт amour-propre в произведениях французских моралистов 17 века // Придніпровський науковий вісник. - Серія: Філологія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 1998. - № 88 (155). - С. 21-26.

2. Павлюк Е.О. Концепт mensonge во французской фразеологии // Ономастика і апелятиви: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 1999. - Вип. 5. - С. 78-84.

3. Павлюк Е.О. К вопросу о коннотации названий отрицательных моральных качеств человека во французском языке // Ономастика і апелятиви: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 1999. - Вип. 6. - С. 148-155.

4. Павлюк О.О. Метафоричне вживання зооморфізмів у французьких найменуваннях негативних якостей людини // Ономастика і апелятиви: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 1999. - Вип. 8. - С. 84-91.

5. Павлюк О.О. Когнітивні структури якості (на матеріалі прикметників, що позначають жадібність у французькій мові) // Ономастика і апелятиви: Збірник наукових праць. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 2000. - Вип. 10. - С. 119-124.

6. Павлюк Е.О. Концепт avarice во французской языковой картине мира // Вісник Львівського університету. - Серія філологічна. - Львів: Видавництво Львівського університету. - 2000. - Вип. 28. - С. 148-152.

7. Павлюк Е.О. Концепт vanitй во французской художественной литературе // Вісник Запорізького державного університету: Збірник статей. Філологічні науки. - Запоріжжя: Запорізький державний університет. - 2001. - № 2. - С. 83-87.

8. Павлюк О.О. Концепт йgoпsme у французькій мовній картині світу // Мова і культура. Наукове видання. - Серія “Філологія”. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго. - 2002. - Вип. 4. - Том 3: Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. - Ч. 2. - С. 34-39.

9. Павлюк О.О. Концепт “жадібність” (avarice) у французькій та українській мовних картинах світу // Мова і культура. Наукове видання. - Серія “Філологія”. - Київ: Видавничий Дім Дмитра Бураго. - 2002. - Вип. 5 - Том 3: Національні мови і культури в їх специфіці та взаємодії. - Ч.2. - С. 104-108.

Анотація

Павлюк О.О. Категоризація негативних моральних якостей людини у французькій мовній картині світу. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.05 - романські мови. - Київський національний лінгвістичний університет, Київ, 2003.

Дисертація присвячена проблемам категоризації негативних моральних якостей людини у французькій мовній картині світу. Категоризація досліджується на матеріалі словникових дефініцій, за якими будуються фрейми негативних моральних якостей: жадібність (avarice), марнотратність (prodigalitй), егоїзм (йgoпsme), ревнощі (jalousie), марнославність (vanitй), лінощі (paresse). Аналізовані концепти доповнюються даними сполучуваності імен відповідних концептів за творами французької художньої літератури ХІХ-ХХ століть.

У роботі характеризуються словотворчі особливості назв негативних моральних якостей людини; аналізується склад словотвірних парадигм за їх повнотою; увага звертається на словотвір абстрактних іменників, що позначають негативні моральні якості людини. Особливості функціонування аналізованих найменувань пов'язані з більшою чи меншою мірою прояву певної якості. Інтенсифікація міри прояву негативної моральної якості виражається лексичними, морфологічними, синтаксичними, стилістичними засобами. Вивчається також конотація, що виражає супутні експресивно-емоційно-оцінні та інші значення найменувань негативних моральних якостей. У художніх текстах аналізуються різновиди метафори як когнітивного засобу, що експлікує картину світу.

Ключові слова: когнітивна лінгвістика, картина світу, мовна картина світу, негативна моральна якість, категоризація, концепт, фрейм, прототип, конотація, метафора, інтенсифікація.

Аннотация

Павлюк Е.О. Категоризация отрицательных моральных качеств человека во французской языковой картине мира. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.05 - романские языки. - Киевский национальный лингвистический университет, Киев, 2003.

Диссертация посвящена проблемам категоризации отрицательных моральных качеств человека во французской языковой картине мира. Для изучения истории народа, его духовной культуры большое значение имеет исследование тематических групп лексики, непосредственно связанных с особенностями характера человека, его менталитетом. Среди таких групп слов значительное количество представляют названия отрицательных моральных качеств, которые активно функционируют в лексической системе современного французского языка. На формирование анализированной тематической группы оказали влияние такие экстралингвистические факторы, как морально-этические нормы, этнопсихологические установки, социально-политические условия жизни французского народа. Впервые осуществлено комплексное исследование названий отрицательных моральных качеств человека на материале французского языка. С помощью построения фреймов на основе лексикографических данных и художественных произведений современной французской литературы в работе выполнен анализ концептов отрицательных моральных качеств человека, таких, как жадность (avarice), расточительность (prodigalitй), ревнивость (jalousie), эгоизм (йgoпsme), тщеславие (vanitй), леность (paresse), которые представляют собой определенный фрагмент языковой картины мира. Анализ отрицательных моральных качеств позволил не только описать фрагмент языковой картины мира, но и установить взаимосвязь языка и менталитета французской нации. Исследование отрицательных моральных качеств человека во французском языке особенно важно в связи с усилением внимания к изучению языковой картины мира

Категоризация исследуется на материале словарных дефиниций путем построения фреймов и на материале текстов современной французской художественной литературы. Национальный характер французского языка накладывает отпечаток на категоризацию отрицательных моральных качеств человека в рамках анализируемого фрагмента языковой картины мира. Фреймы отражают категоризацию отрицательных моральных качеств человека, зафиксированную французской лексикографией. Концепты, реконструированные на текстовом материале, отражают категоризацию, зафиксированную словоупотреблением; они частично перекрещиваются с построенными фреймами, а также имеют отдельные черты научных концептов. С их помощью было значительно расширено описание анализируемого фрагмента французской языковой картины мира, обнаруживаются ранее скрытые связи и отношения.

Средством категоризации отрицательных моральных качеств человека выступают словообразовательные парадигмы, среди которых выделяются пятичленные, четырехчленные, трехкомпонентные, двухкомпонентные.

Особенности функционирования названий отрицательных моральных качеств человека связаны с большей или меньшей интенсивностью их проявления. В работе выявляются средства интенсификации в названиях отрицательных моральных качеств человека во французской языковой картине мира. Интенсификация проявляется на лексико-семантическом, словообразовательном, морфологическом, синтаксическом уровнях.

Кроме денотативных компонентов, в лексическое значение имен отрицательных моральных качеств человека входят коннотативные (оценочный, экспрессивный, стилистический, образный, собственно языковой и культурно-национальный) компоненты коннотации. Упорядочение знаний об анализированном фрагменте французской языковой картины мира путем категоризации признаков, положенных в основу коннотационного комплекса, в значительной мере отражает национальные особенности мировосприятия и менталитета французского народа.

По-новому категоризируя отрицательные моральные качества, созданию концептов служит метафора, которая является важным составным элементом языковой картины мира и отражением ментальности народа.

Ключевые слова: когнитивная лингвистика, языковая картина мира, отрицательное моральное качество, категоризация, концепт, фрейм, прототип, коннотация, метафора, интенсификация.

Annotation

Pavlyuk O.O. Categorization of Human Negative Moral Qualities in French Linguistic Model of the World. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology, specialty 10.02.05 - Romance Languages, Kyiv National Linguistic University, Kyiv, 2003.

The dissertation deals with the categorization of human's negative moral qualities in the French linguistic model of the world. The study of categorization is based on vocabulary definitions which help to reconstruct the frames of negative moral qualities: greediness (avarice), wastefulness (prodigalitй), egoism (йgoпsme), jealousy (jalousie), vanity (vanitй), idleness (paresse). The analysis of concepts is supplemented with the data on the combinability of respective concepts' names in French fiction of the 19-20^th centuries.

Word formation specificity of negative moral qualities nominations is established in the dissertation. Word-building paradigms are analyzed according to their completeness; attention is paid to the word formation structure of abstract nouns which stand for human demerits. Functional peculiarities of the analyzed nominations depend on the greater or lesser intensity of the quality display. The intensification of the degree of negative moral quality display is expressed by lexical, morphological, syntactical and stylistic means. The connotation that expresses supplementary emotional, evaluative and other meanings is also described. Semantic types of metaphor as a cognitive means which explicates the picture of the world are analyzed in the literary texts.

Key words: cognitive linguistics, linguistic model of the world, negative moral quality, categorization, concept, prototype, frame, connotation, metaphor, intensification.

Размещено на Allbest.ru