Розвиток мовлення

Формування в учнів уміння розрізняти речення за їх типами. Розвиток творчої уяви, мислення і мовлення у молодших школярів. Побудова і записування речень, що передають дії, виконувані на уроці образотворчого мистецтва. Робота в зошиті з розвитку мовлення.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид методичка
Язык украинский
Дата добавления 20.07.2014
Размер файла 481,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розвиток мовлення

О.В. Ісаєнко, І.Ю. Павлюк, Л.М. Москаленко

Харків 2007

1. Урок 1

«Осінь спати захотіла, землю листом застелила...»

Побудова речень різних типів

Мета. Формувати в учнів уміння розрізняти речення за їх типами, перебудовувати речення одного типу в інший, доповнювати речення за питаннями, створювати порівняння, складати за малюнком речення різних типів; розвивати творчу уяву, мислення, мовлення, увагу; виховувати почуття прекрасного, любов до природи.

Матеріали та обладнання. Музичний запис А. Вівальді «Пори року. Осінь»; ілюстрації осіннього лісу; зошит з розвитку мовлення.

ХІД уроку

1. Організаційний момент.

2. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

Вчитель пропонує учням заплющити очі і спробувати уявити те, про що він прочитає. Звучить музика А. Вівальді «Пори року. Осінь». Вчитель читає вірш ївании Савицької «Осінь».

Бесіда.

- Про яку пору року йдеться у вірші?

- Який настрій передає вірш?

- Що ви уявляли, коли слухали музику і вірш? Слова вчителя.

Осінь - чудова пора. Вона багата на різні кольори. Пригадуючи осінні картини, ми будемо повторювати типи речень, а також складати речення різних типів.

III. Основна частина уроку.

Робота в зошиті з розвитку мовлення.

Завдання 1. Пригадайте, які бувають речення.

Завдання 2. Розставте розділові знаки в кінці речень. З'єднайте лініями речення і їхні типи.

Летять листки, пожовклі і зів'ялі,

Летять до ніг і сумно шелестять.

Затих гайок, і верби кучеряві

Пташиним співом вже не гомонять.

А ниточки ясні срібноволосі

Шепочуть: осінь, осінь, осінь...

Летять листки, і скрізь так непривітно...

Заснув ставок, і нивка вже не та.

Колишеться вітрець одноманітно,

І між стернею блудить самота.

А ниточки ясні срібноволосі

Шепочуть; осінь, осінь, осінь...

Летять листки, замовкли птахів хори,

А сонце вже біжить кудись, біжить.

Ах літечко! Вернися до дітвори

Хоч на якусь годинку, хочь на мить.

А ниточки ясні срібноволосі

Шепочуть: осінь, осінь, осінь...

(Діти пояснюють свою думку).

Завдання 3. Складіть за малюнком речення різних типів.

На дошці вчитель вивішує картини осіннього лісу. Користуючись ними і малюнком у зошиті, діти складають різні за типами речення.

Фізкультхвилинка

Дві Оленки, три Ганнусі,

Дві Яринки і Настуся

Козубочки узяли

Та гриби збирать пішли.

Біг позаду пес Кудлатик,

Рахував отих дівчаток.

Вірно, мабуть, рахував -

Довго чулося «Гав-гав-гав!».

Завдання 4. Перебудуйте розповідне речення в питальне. Осінь розфарбувала усі дерева і кущі.

Що зробила осінь з деревами і кущами? Хто розфарбував усі дерева і кущі? Що розфарбувала осінь?

Перебудуйте розповідне речення в спонукальне. Осінь золотом нам дорогу встелить. Осене, встели нам дорогу золотом.

Завдання 5. Доповніть речення. Запишіть.

Була золота осінь. Осіннє повітря холодне. Сухе листя дощем сипалося з дерев і шелестіло під ногами.

Перевірка завдання 5. Редагування речень, їх аналіз.

Завдання 6. Підкресліть у вірші М. Сингаївського слова, що говорять про осінь, як про живу істоту.

Осінь спати захотіла,

Землю листом застелила.

Тільки вітер налетів,

Гратись з листям захотів.

Осінь золото лічила,

Під березами спочила...

Самостійна робота учнів.

Завдання 7. З чим можна порівняти осінь? Запишіть.

Осінь наче чаклунка.

Осінь як спляча царівна.

Осінь як золота чарівниця.

Осінь як художниця.

Завдання 8. Складіть два розповідні речення про осінь. Використайте порівняння. Запишіть.

Перевірка завдання 8. Учні читають складені речення. Аналізують їх.

3. Підсумок уроку.

Чи сподобалась вам подорож до осіннього лісу?

Які осінні картини ви уявляли під час складання речень? Послухайте ще раз музику А. Вівальді «Пори року. Осінь»

і вдома намалюйте до цього музичного твору малюнок.

4. Домашнє завдання.

Напишіть про горобину три речення різних типів.

2. Урок 2

Чарівний світ дитинства

Робота з деформованими реченнями

Мета. Закріплювати знання учнів про речення; формувати уміння складати речення із слів, поширювати речення за питаннями, змінювати подані слова так, щоб відновити зв'язок слів у реченні; розвивати мовлення, увагу, мислення; виховувати прагнення брати участь у різних дитячих справах.

Матеріали та обладнання. Малюнки дітей, які займаються різними справами; зошит з розвитку мовлення.

Хід уроку

1. Організаційний момент.

2. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

Вчитель пропонує учням прочитати тему уроку, розглянути малюнки і розказати про те, чим цікавим і захоплюючим займаються діти. (На дошці висять малюнки, де діти займаються спортом, гуляють у лісі, відвідують театр, цирк, музей).

Учитель повідомляє, що на уроці діти будуть працювати з деформованими реченнями.

III. Основна частина уроку.

Робота в зошиті з розвитку мовлення. Завдання 1. Пригадайте, що виражає речення.

Речення виражає закінчену думку.

Завдання 2. Позначте речення (V)

Оленка прийшла з прогулянки.

У Наталки волосся як

Влітку діти збирали

Що поставила Марійка у вазу?

Вранці Сашко до школи

Займайся плаванням, Дем'янку!

Поясніть свій вибір. Закінчіть незавершені речення.

Завдання 3. З поданих слів складіть речення. Доведіть, що це розповідні речення.

Михайлик грався на березі річки. На подвір'ї дев'ятеро хлоп'ят грали у футбол. Льоня і Юра люблять кататися на лижах. Діти повернулися додому з кошиками, повними грибів. Василько мріє стати лісником.

Фізкультхвилинка

І-і-і! І-і-і!

Посміхнуся я тобі.

Я до тебе повернуся

І тобі теж посміхнуся.

Ми пограємось з тобою

І присядемо обоє.

Вгору руки підніматимемо,

І тихенько опускатимемо.

Відпочили ручки-ніжки? Знов сідаємо до книжки.

Завдання 4. Поширте речення. Запишіть.

Мама читала доньці книжку про космос. Олег допоміг сестричці одягтися. Годівницю діти повісили на дерево. На канікулах Оленка жила у селі. Діти швидко наповнили кошики ягодами.

Завдання 5. Змініть слова в дужках так, щоб вийшли зв'язні тексти.

Збирали діти в лісі ягоди. Раптом між деревами майнув лисячий хвіст. Всі побігли за лисицею. Але вона швидко зникла.

Олег увійшов до класу. Хлопчик сів за парту. Дістав із портфеля книги і поклав на парту. Олег сидить поряд із Світланою.

Запишіть один з текстів на вибір.

Завдання 6. Перевірте складені тексти. (Учні читають тексти, аналізують).

3. Підсумок уроку.

- Чого ви навчилися на уроці?

- Якими цікавими справами ви займаєтесь або мрієте займатися?

- Розкажіть про це один одному в парах.

- Розкажіть, чим мріє займатися ваш сусід по парті.

4. Домашнє завдання.

Запишіть три речення про свою улюблену гру.

3. Урок 3

Хто як до зими готується

Побудова і записування речень, що передають зміст малюнка

Мета. Вчити складати і записувати два-три зв'язані між собою речення за змістом ілюстрації; розвивати мовлення учнів; збагачувати їх лексичний словник; розвивати спостережливість; виховувати любов до природи.

Матеріали і обладнання. Зошит з розвитку мовлення; малюнки про те, як тварини, рослини готуються до зими. .

Хід уроку

І. Організаційний момент. І!. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів. 1. Слухання і читання віршів про осінь.

Прийшла осінь. А з нею прийшли зміни в житті рослин і тварин. Які саме? Давайте про це дізнаємося з віршів, а) Робота в зошитах.

Завдання 1. Попрацюйте в парах. Прочитайте вірші. Підготуйте один для виразного читання.

Осінь

Ніби притомилось сонечко привітне,

У траві пожовклій молочай не квітне.

Облетіло літо листячком із клена,

Лиш ялинка в лісі сонячно зелена.

Журавлі курличуть: - Летимо у вирій! -

Пропливає осінь на хмарині сірій...

(Б. Чалий)

б) Перевірка роботи в парах.

в) Прослуховування віршів, які підготували учні (двоє учнів розповідають вірші).

Осінь

Ось я за сосною,

Ось і листя в'яне...

Осінь я... За мною

Йдуть густі тумани

Осінь я. Осоння

Листям засипаю.

Осінь... Трави сонні

Долу нагинаю.

Ранками імлиста,

Вдень - як позолота.

Обриваю листя -

Це моя робота.

(А. М'ястківський)

Жовтень

Тихо осінь ходить гаєм.

Ліс довкола аж горить.

Ясен листя осипає,

Дуб нахмурений стоїть.

І берізка над потоком

Стала, наче молода.

Вітер, мовби ненароком,

їй косиці розпліта...

(Н. Приходько)

2. Бесіда.

- Яка пора року описана у віршах?

- Як дерева готуються до зими? Прочитайте, як про це сказано у віршах.

- Куди відлітають журавлі?

- Як називаються птахи, які відлітають у вирій?

- Яких перелітних птахів ви знаєте?

- А як готуються до зими птахи, що залишилися зимувати?

- Послухайте про це уривок з оповідання Г. Скребицького, В. Чапліної. (Вчитель читає уривок).

Хто як зимує

Завітай зимового ранку на подвір'я. По снігу стрибають горобчики, від холоду настовбурчилися, розпушилися, на м'ячики стали схожі. Стрибають, крихти підбирають. Тут же перевальцем гуляють ворони, між ними метушаться галки - так і дивляться, чим би їм поживитися.

Винесуть собаці миску з їжею, тільки поставлять, а галки, ворони вже тут: навколо собаки стрибають, стараються з-під самого носа шматочок вихопити. Не витримає пес, кинеться за пташкою, а інші вже в миску лізуть. Схопить хто хліб, хто кісточку - і геть полетять.

У селі взимку біля оселі не тільки цих пташок побачити можна. Сюди і синиці, і вівсянки, і навіть обережні сороки прилітають. Голодно взимку їм у лісі, ось вони й летять ближче до людської оселі, щоб підгодуватися.

3. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Отже, частина птахів відлітає у вирій. А як же тварини готуються до зими? Про це ви розкажете за малюнками. Сьогодні ми будемо вчитися складати і записувати за малюнками речення, пов'язані між собою за змістом. А щоб дізнатися, про яких саме тварин ми будемо говорити, відгадайте загадки.

4. Основна частина уроку.

1. Відгадування загадок.

a. Хвіст трубою, спритні ніжки -Плиг із гілки на сучок.

Носить все вона горішки В золотий свій сундучок.(Білка)

b. Влітку носить сіру шубу,

Взимку - білого кожуха.

Має з тріщиною губу,

Косі очі й довгі вуха.(Заєць)

c. Гостроносий і малий,

Сірий, тихий і незлий.

Вдень ховається. Вночі

Йде шукать собі харчі,

Весь з тоненьких голочок.

Як він зветься? (їжачок)

4) Колючий клубочок прибіг у садочок,

Спинивсь, постояв - і мишку спіймав,

Як зветься клубочок, що ходить в садочок,

Не кіт, не тхір - скалить, що за звір? (їжак)

Складання речень за малюнками, що на дошці.

Бесіда за малюнками.

Розгляньте малюнки. Яка це пора року?

Кого ви бачите на малюнку?

Що робить білка, кріт, мишка, ведмідь і т.д.?'

Робота в зошитах.

Завдання 2. Попрацюйте в парах. Розгляньте малюнок. Складіть два-три речення, пов'язані за змістом.

Настала осінь. У лісі достигли грушки та кислички. їжак готує собі запаси на зиму. Він наколов яблучко і грушку і поспішає до своєї нірки. Він готується до зими.

Фізкультхвилинка

Повз в садочку їжачок,

В нього шубка з голочок.

Ніс багато грушечок,

Аж болів йому бочок.

Раз! Два! Три! Чотири! П'ять!

Зупинився спочивать.

Піклувався їжачок

Про маленьких діточок -

Чарівних, непосидючих,

Дуже милих і колючих.

Десять! Дев'ять! Вісім! Сім!

Грушечки ці ніс він їм.

Самостійна робота в зошитах.

Завдання 3. Складіть і запишіть до кожного малюнка по два- три речення, пов'язані за змістом.

Учням, у яких виникають труднощі під час складання і написання речень, вчитель може запропонувати картки з опорними словами.

6. Зачитування учнями складених речень (двоє-троє учнів). Обговорення (учні називають, що їм сподобалося в роботах однокласників, дають поради щодо їх доопрацювання й удосконалення).

V. Підсумок уроку.

Вчитель підводить підсумок роботи щодо аналізу прослуханих текстів, ще раз зачитує одну-дві учнівські роботи, підкреслює позитивні сторони робіт і пропонує послухати вірш Г. Демченко «Білочка».

Білочка

Де ти, білочко, живеш? Що ти, білочко, гризеш?

У зеленому ліску,

У дуплі, у сосняку

Я гризу горішки,

І гриби, і шишки.

А в морози люті, злі

Ти не мерзнеш у дуплі?

Мене добре зігріва

Моя шубка хутрова,

І тому зимові дні

Мені зовсім не страшні.

- Що спільного ви можете знайти у своїх реченнях і в цьому вірші?

- Розкажіть, що вам сьогодні на уроці було робити легко, а що викликало труднощі? Як ви їх подолали?

VI. Домашнє завдання.

Складіть два-три речення про ведмедя. Як ведмідь готується до зими?

4. Урок 4

Світ за вікном

Побудова і записування речень, що передають, описують вид із вікна

Мета. Вчити складати речення, які пов'язані між собою за змістом; розвивати спостережливість, уміння описувати побачений предмет або явище природи; виховувати любов до природи.

Матеріали і обладнання. Зошит з розвитку мовлення.

Хід уроку

1. Мотивація навчальної діяльності учнів. Визначення теми і завдань уроку.

1. Бесіда.

Подивіться у вікно. Розкажіть, що ви бачите, які ці предмети, які почуття вони викликають. (Учні розповідають).

Вчитель узагальнює відповіді учнів: вони побачили багато різних предметів, звернули увагу і на дерева, і на небо, і на дорогу. Але іноді можна розказати про те, чого не бачиш.

От послухайте розмову мами і дитини, які дивляться у вікно, з вірша Лесі Українки «Мамо, іде вже зима» (уривок).

Мамо, іде вже зима,

Снігом травицю вкриває,

В гаю пташок вже нема...

Мамо, чи кожна пташина

В вирій на зиму літає?» -

В неньки спитала дитина.

Ні, не кожна, - одказує мати, -

Онде, бачиш, пташина сивенька

Скаче швидко отам біля хати?

Ще зосталась пташина маленька!

Чому ж вона не втіка?

Нащо морозу чека?

Не боїться морозу вона,

Не покине країни рідної,

Не боїться зими навісної,

Жде, що знову прилине весна.

- Що дитина говорить про прихід зими?

- На кого звернула увагу дитини мама?

- Як дитина може допомогти цій пташці взимку? Послухайте вірш А. Качана «Гості зими». Кого побачив хлопчик з вікна?

Гості зими

Сиджу я біля підвіконня,

Коли дивлюся - у садку

На груші - яблука червоні

Аж на самісінькім вершку.

Та ось підкрався кіт-гульвіса,

На грушу плигнув, як сова, -

Червоні яблука знялися

І - полетіли! Ну й дива!

Взяв олівець я із пенала

І записав в календарі:

«Сьогодні вперше прилетіли

До нас у гості снігурі».

(А. Качан)

- Що було видно хлопчику у вікно?

- Що він помітив на вершку груші?

- Хто це був?

- Чому кота названо кіт-гульвіса?

- Чи зміг кіт спіймати снігурів?

- Чи можна сказати, що хлопчик був спостережливим? Доведіть свою думку.

III. Вчитель повідомляє завдання уроку.

Ми сьогодні будемо вчитися передавати, описувати побачене за вікном. Придумайте тему нашого уроку відповідно до завдання, мети. Учні називають свої варіанти, вчитель відкриває тему уроку.

IV. Основна частина уроку.

1. Робота в зошиті. Складання і зписування деформованих речень.

Завдання 1. Розгляньте малюнок у зошиті.

- Що зображено за вікном на малюнку?

- З чим можна порівняти ластівок?

- Чому так багато ластівок, як ви гадаєте?

Завдання 2. Складіть з поданих слів речення до малюнка. Запишіть.

Скільки ластівок сидить восени вздовж дороги на телеграфних дротах!

Посідають щільно-щільно одна до одної, ніби чорні намистиночки, нанизані на разочок.

Це вони у дальню путь зібралися.

- Прочитайте записані речення.

- З чим порівнюються ластівки?

- Прочитайте окличне речення. Який розділовий знак ставиться в кінці окличного речення?

- Які ще розділові знаки ставляться в кінці речень?

Завдання 3. Придумайте назву до малюнка.

Ми берізки і кленці.

В нас тоненькі стовбурці. {Встати).

Ми в стрункі стаєм рядки,

Випрямляєм гілочки. (Руки перед собою).

Ледь зіп'явшись з корінців,

Дістаємо промінці. (Руки вгору).

Ми стискаєм їх вогонь

В зелені своїх долонь. (Стискання кулаків).

Хилять свіжі вітерці

Вліво-вправо стовбурці. (Нахили тулуба).

Ще й верхівки кожен ряд

Нахили вперед - назад. (Вправи для шиї).

Уточнення завдань уроку.

Сформулюйте ще раз завдання нашого уроку.

(Сьогодні ми будемо розповідати про те, що бачимо за вікном).

Самостійна робота учнів.

Завдання 4. Подивіться у вікно. Складіть і запишіть три речення про побачене.

Ви повинні вибрати один з предметів, які ви бачите за вікном, і скласти про нього три речення, пов'язані між собою за змістом. Речення можуть бути розповідними, питальними, спонукальними. Постарайтеся використати порівняння.

(Вчитель може підібрати вірші, загадки про дерева, які видно з вікна класу, звернути увагу на дорогу, що біжить до горизонту, зів'ялу квітку на клумбі, малопомітні для дітей речі і відповідно підготувати бесіду та додатковий матеріал для учнів, що потребують допомоги).

4. Перевірка написаного.

Двоє-троє учнів читають свої речення, інші аналізують, що їм сподобалось, чи використали однокласники порівняння, що треба змінити чи вдосконалити.

Вчитель пропонує прочитати свої речення учням, які склали питальні (окличні) речення.

Підсумок уроку.

- Чи сподобалась вам сьогодні робота на уроці?

- Чого ви навчилися на уроці?

- Про що б хотіли ще розповісти?

- Погляньте ще раз у вікно і складіть окличні речення (питальні).

- Чиє речення вам сподобалося найбільше?

Домашнє завдання.

Запишіть на аркуші речення, яке вам найбільше сподобалося. Вдома складіть ще два-три речення, пов'язані за змістом із записаним.

5. Урок 5

На урок образотворчого мистецтва

Побудова і записування речень, що передають дії, виконувані на уроці образотворчого мистецтва. Поширення речень

Мета. Вчити складати речення, що передають дії, виконувані на уроці образотворчого мистецтва; розвивати мовлення, збагачувати лексичний словник; формувати прагнення пізнавати шкільне життя.

Матеріали і обладнання. Фотографії з життя класу; зошит з розвитку мовлення.

Хід уроку

II. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів.

1. Робота в зошиті.

Завдання 1. Відгадайте загадку, подану в зошиті. Скажіть, про що ми сьогодні будемо говорити.

Дає здоров'я спорт.

Вагу - солодкий торт.

Мед - працьовиті бджоли. Знання глибокі - школа.

- Назвіть дії, які виконують у школі діти.

- Чи можна всі ці дії виконати на одному уроці?

Завдання 2. Виконайте арифметичні дії. Відгадайте і запишіть назви шкільних предметів.

1) Мак - к + тема + тин - н + ка = математика.

2) Муха - ха + зи + каша - ша = музика..

3) Молоко - ло - ко + вата - та = мова.

Завдання 3. Які ще назви шкільних предметів ви знаєте? Запишіть.

2. Слухання віршів.

- До яких навчальних предметів підходять ці вірші?

- На яких уроках ви вивчаєте те, що описано у віршах?

Роботяща Люба

Клаптик ситцю я покраю,

Хусточок з нього нашию,

Помережу їх по краю,

Пов'яжу лялькам на шию.

(В. Плахотников)

Чого сонце червоне

І чого таке сонце червоне,

І не втомлюється, й не холоне?

А того, що вмивається в морі

Ще тоді, коли світяться зорі.

Витирається білим туманом,

Щоб завжди бути чистим, рум'яним.

Я вмиватимусь також у морі

Ще тоді, коли світяться зорі. Рушником натиратиму тіло, Щоб, як сонце, воно червоніло. (В. Швець)

Дубочки

Проти сонця на горбочку

Випинаються дубочки:

Свіжий вітер повіва: «Раз-два! Раз-два!»

Так щоранку всі дубочки Роблять вправи на горбочку - І тому вони гінкі, І тому вони стрункі.

(Г. Демченко)

Розведу я фарби,

Намалюю свято.

Сонячно і гарно.

Прапорів багато!

(І. Жиленко)

Мова наша, мова -

Мова кольорова,

В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.

(Д. Білоус)

НІ. Визначення завдань уроку.

1. Робота за змістом фотографій класу. Складання коротких висловлювань. Поділ класу на групи.

Вчитель ділить клас на групи. Кожна група отримує пронумеровану картку. Далі вчитель пропонує вибрати фотографію, що співпадає з номером картки.

2. Самостійна робота груп.

Кожна група повинна пригадати, на якому уроці зроблено фотографію, і розповісти, чим займалися учні на цьому уроці.

3. Розповіді за змістом фотографій (один учень від групи). Фізкультхвилинка.

«Збираємо гриби» Ми йдемо до лісу. (Крокують). У руках о-о-о-такий кошик. (Розводять руки в сторони, показуючи розмір кошика). Над головою шумлять о-о-о-такі дерева. (Стають навшпиньки, піднімають руки вгору, потягуються). Між деревами стрибає сірий зайчик ось так. (Стрибають). Ось побачили грибочок. Зірвемо його. (Присідають). Покладемо в кошик, і - далі. (Крокують). А он ще грибок. Зірвімо і його. (Присідають). Ой, ми заблукали! Погукаймо друзів: «Ау!» У нас по-о-о-вний кошик грибів. (Показують руками розмір кошика).

Погуляли, відпочили. Час повертатися на урок.

4. Поширення речень словами - назвами дій.

Учні слухають речення, поширюють їх назвами дій.

1) На році української мови ми... вправу 17, а потім....

2) Олег швидко... правило і ... його.

3) На уроці трудового навчання ми..., ..., ... .

4) Задачу треба..., ..., ... .

5. Бесіда про урок образотворчого мистецтва.

Учні слухають вірш і розказують, про який урок йтиметься далі.

- Намалюю пісню.

- А покажеш, як?

- Бачиш радіо навкруг, а у центрі - пісня. Так.

- Намалюю тата.

- А покажеш, як?

- Ось газета величезна, А під нею тато.

Так.

- Намалюю маму.

- А покажеш, як?

- Дуже холодно навкруг. А у центрі - сонце. Так.

- Намалюю щастя.

- Як?

- Всі здорові. Хліба вдосталь - кожному.

- Ось так.

(Я. Петерс]

Назвіть якнайбільше дій, які ви виконуєте на цьому уроці.

6. Робота в зошиті. Завдання 4. Розгляньте малюнок.

Який урок зображено на ньому?

Розкажіть повними реченнями, що роблять учні на малюнку. (Троє-четверо учнів розповідають).

Вчитель слідкує, щоб кожен учень сказав два-три пов'язані за змістом речення.

Пригадайте наш останній урок образотворчого мистецтва. Ще ми робили на уроці? Назвіть тільки дії.

(Учні називають дії, а вчитель записує на дошці).

7. Самостійна робота.

Завдання 5. Складіть і запишіть три речення про те, що в» робили на уроці образотворчого мистецтва.

8. Перевірка роботи.

Завдання 6. Перечитайте. Виправте помилки.

Двоє-троє учнів читають речення, інші аналізують їх.

9. Робота в парах.

Учні обмінюються зошитами, читають роботи, дають порад* один одному.

V. Підсумок уроку.

Які слова - назви предметів, назви ознак чи назви дій ми сьо годні найчастіше вживали, говорячи про шкільні предмети?

Ви помітили, як багато слів - назв дій ми сьогодні називали. Наша мова - як море. І я хочу закінчити наш урок словами про українську мову:

«Мово рідна! Ти нескінченна, могутня, глибока. В тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть, і зойк матерів у годину лиху...

В тобі, мово, неосяжна душа народу - його щирість, радощі і печалі, його труд і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його...»

Тож, вчимося рідної мови кожної хвилини.

VI. Домашнє завдання.

Намалюйте букет квітів. Складіть про нього два-три речення.

6. Урок 6

«Мій рідний край, моя земля велика-превелика...»

Встановлення меж речень. Робота з деформованим текстом

Мета. Формувати в учнів уміння усвідомлювати цілісність речення, визначати тип речень, ставити потрібні розділові знаки в кінці речень; розвивати увагу, мовлення, пам'ять; виховувати любов до рідного краю.

Матеріали і обладнання. Малюнки: степ, ліс України, міста, ріки України, Чорне море; зошит з розвитку мовлення.

Хід уроку

Організаційний момент.

Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

1. Учитель загадує загадки. Учні відгадують.

У світі одна - всім потрібна вона.

(Батьківщина)

Красивий, щедрий рідний край

І мова наша солов'їна.

Люби, шануй, оберігай

Усе, що зветься...

(Україна)

Читання теми уроку з дошки. Пояснення прислів'їв.

За рідний край і життя віддай. У рідному краю і сонце ясніше світить. Там земля мила, де мати народила.

Повідомлення вчителем того, що на уроці діти будуть встановлювати межі речень.

III. Основна частина уроку.

1. Робота в зошиті з розвитку мовлення.

Завдання 1. Які бувають речення? Які розділові знаки ставляться в кінці речень? мовлення школяр творчий

Завдання 2. Розставте розділові знаки в кінці речень. Визначте типи речень. Доведіть свою думку.

Хіба можна не любити свій рідний край? Рідний край є в кожної людини. Любіть, діти, свій рідний край!

Придумайте речення про рідний край.

Фізкультхвилинка.

Вийти за парти,

Стати всім в ряд,

Наче шикуємось всі на парад.

Руки попереду, нарізно ноги,

Вперед нахилитись, торкнутись підлоги.

«Раз» - нахились, «два» - піднімись,

В темпі виконуй і не барись.

Завдання 3. Поділіть тексти на речення. Доберіть заголовки до кожного тексту.

Юні садівники

У садку сміх, гомін. Що відбувається? Це діти допомагають дорослим збирати урожай. Ось червоніють спілі яблучка. Там синіють сливи. А які пахучі груші! Радісно юним садівникам.

Рідний край

Наш рідний край - Україна. Найбільша річка України - Дніпро. Вона впадає у Чорне море. На берегах Дніпра розкинувся Київ.

Чудовий ліс

Як чудово в лісі! А скільки тут грибів та ягід! Ось промайнула білка. Куди вона зникла? Де її будиночок? А ось пролетіла сорока. Цікаво, куди вона подорожує?

Читання текстів. Інтонування речень.

Самостійна робота в зошиті. Завдання 4. Запишіть текст на вибір.

Перевірка самостійної роботи.

Підсумок уроку.

1) Чого ви навчилися на уроці?

2) Спробуйте розпитати один одного про рідний край. (Складання дітьми діалогів про рідний край).

3) Послухайте вірш М. Сингаївського і скажіть, чого він нас навчає, до чого закликає.

Домашнє завдання.

Складіть і запишіть три речення про рідний край.

7. Урок 7

Шестиногі сусіди

Добирання заголовка до тексту

Мета. Формувати уміння добирати заголовок до тексту, повторити знання про текст; розвивати мислення і мовлення учнів; викликати цікавість до комах.

Матеріали і обладнання. Робочий зошит з розвитку мовлення.

Хід уроку

Організаційний момент.

Актуалізація знань учнів про текст.

Бесіда.

Послухайте і скажіть: це текст чи окремі речення? (Вчитель читає текст).

Після дощику починає садок прокидатися. Найпершим озвався джміль. Ще б пак, він же найбільший. І жало має. Того такий сміливий. Однак літає, літає, а на квіти сідати боїться. Щоб лапки не замочити. Хитрун.

Як ви визначили, що це текст? Доберіть заголовок до тбксту.

I. Повідомлення теми й мети уроку.

Сьогодні ми будемо практикуватися добирати заголовки до текстів. А про кого будуть тексти, визначите ви.

- До якої групи тварин належить джміль?

- Скільки ніг мають комахи?

- Як називається тема уроку?

- Хто ж такі шестиногі сусіди?

Відгадування загадок.

Зараз перевіримо як ви знаєте комах. Відгадайте загадки.

1) Я медок вам ношу, не чіпайте, бо вкушу! (Бджола)

2) Навколо в'ється, а в руки не дається. (Муха)

3) Не звір, не птиця, а ніс - як спиця. (Комар)

4) Я іскринка-голубинка, Золота у мене спинка. Хоч не зірка, не ліхтар -

Сяю в темряві, як жар. (Світлячок)

5) Чорний, а не крук, рогатий, а не віл, шість ніг без копит. (Жук)

IV. Основна частина уроку. Добирання заголовків.

Робота в зошиті.

Завдання 1. Доберіть до малюнка заголовок. Підкресліть його. Поясніть.

Глибока річка. Ось крутий берег. Дивовижний човен. Морська подорож.

Фізкультхвилинка.

Сів метелик на травичку

І рахує рахівничку.

Один, два, три -

Ти, метелику, лети.

Крильця вже за головою,

Тож дивись перед собою. Випрямляємо хребет,

Крильця зводимо вперед,

Мов метелики, літаєм,

Крильця зводим, розправляєм.

Самостійна робота.

Завдання 2. Прочитайте тексти. Доберіть заголовки.

Чіпкі лапки

Прогув над лукою великий блискучий жук-бронзівка і не повільно спустився, а просто плюхнувся на квітку. Інший не втримався б, а в бронзівки лапки чіпкі, он які на них зазублинки. Відпочине й почне їсти.

Оса чи муха?

А це що - теж оса? Ану, подивимося. В ос жорсткі щелепи-жу- вальця, а в цієї комахи довгий хоботок. Оси мають чотири крила, а тут тільки два. Отже, це мухи. Такі мухи називаються велико- голівками, або конопідами. Хоча й схожі вони на ос, але для оси немає лютішого ворога, ніж конопіда. Підстереже осу і відкладе на неї яйце. Вийде з яйця личинка і з'їсть осу.

Жук-рогач

Сидів я на старому пеньку і розглядав траву. Хтось у ній ворушився, хитав травинки та розсовував мох. І раптом виткнулися із трави щелепи, великі, зазублені... Ну, думаю, зараз, мабуть, вилізе якийсь кусючий звір.

Виявилось, що ніякий то не звір, а жук-рогач - гарний, блискучий і зовсім сумирний. Живиться він деревним соком і ні на кого не нападає. А щелепи в жука-рогача справді міцні. Коли спіймаєш його, пальця не підставляй - так ущипне!

На гілочці верби дружно сидять попелиці. Запустили хоботки під кору - вербовий сік смокчуть. А довкола метушаться мурашки. Для них попелиці все одно що корови для людей. Підбіжить мурашка, полоскоче попелицю вушками, неначе подоїть, - попелиця й випустить краплину солодкого соку. Злиже мурашка свої ласощі й ну іншу попелицю лоскотати.

Живий вертоліт

Дуже багато комах уміє літати, але краще за всіх літають мухи. От муха-дзюрчалка завмерла над квіткою, наче вертоліт, і вибирає, де сісти. Так вона може висіти цілу хвилину. А літати вона вміє й назад, і вбік - куди завгодно.

Дзюрчалки дуже схожі на ос: такі ж самі в них чорні й жовті смужки на черевці. Тільки боятись їх не слід, вони цілком безпечні і жалити не вміють.

3. Перевірка самостійної роботи.

Учні читають назви заголовків, які вони дібрали, і вибирають найбільш влучні.

Підсумок уроку.

- Що сподобалося вам на уроці?

- Які труднощі виникали при підборі заголовків?

- На яку тему були прочитані тексти? Скажіть одним словом.

- Яких комах ви запам'ятали?

- Про яких комах ви читали?

Домашнє завдання.

Знайдіть і випишіть три-чотири речення про якусь комаху.

Підберіть свій заголовок до тексту.

8. Урок 8

Брати наші менші

Робота з деформованими текстами

Мета. Повторити знання про текст; вчити складати текст з речень, встановлювати послідовність частин тексту, добирати заголовок; розвивати увагу, пам'ять, мовлення, мислення; виховувати прагнення піклуватися про тварин.

Матеріали і обладнання. Малюнки тварин; записи голосів звірів, птахів; зошит з розвитку мовлення.

Хід уроку

Організаційний момент.

Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.

Слухання запису голосів звірів, птахів.

Вчитель пропонує дітям спробувати впізнати голоси звірів, птахів.

3. Зачитування теми уроку, яка записана на дошці.

Чому тварин називають нашими меншими братами?

Сьогодні ми будемо складати тексти, які «розсипалися» і їх частини помінялися місцями.

III. Основна частина уроку.

Робота в зошиті з розвитку мовлення.

Завдання X. Пригадайте, що таке текст.

Завдання 2. Розташуйте речення у певній послідовності, щоб утворився текст. Пронумеруйте. Доберіть заголовок.

Дружба

1. Ластівка зліпила гніздо для пташенят.

2. Летів мимо стриж.

3. Побачив гніздо і зайняв його.

4. Ластівка не розгубилася.

5. Вона покликала на допомогу інших ластівок.

6. Разом вони вигнали стрижа з гнізда. Чого навчає нас це оповідання?

Завдання 3. Пригадайте, з яких частин складається текст. (Зачин, основна частина, кінцівка).

Завдання 4. Встановіть послідовність частин оповідання В. Осє- євої.

1. Великого чорного собаку звали Жук.

2. Коля й Ваня підібрали Жука на вулиці. У нього була перебита лапка.

3. Хлопчики разом доглядали його. Лапка у собаки зрослася.

4. Жук залишився вірним другом хлоп'ят.

Поясніть, де в цьому тексті зачин, основна частина, кінцівка.

Яка головна думка тексту?

Доберіть заголовок до цього оповідання.

Підсумок уроку.

Чого ви навчилися на уроці?

Як треба ставитися до «братів наших менших»? Чому?

Домашнє завдання.

Підберіть і запишіть три загадки про тварин.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Культура мови. Типові відхилення від норми в сучасному українському мовленні на різних рівнях. Уроки зв'язного мовлення у школі. Нестандартні форми роботи на уроках розвитку мовлення. Приклад уроку з української мови "Письмовий твір-опис предмета".

    курсовая работа [29,8 K], добавлен 30.04.2009

  • Прості речення як одиниці мовлення, що мають комунікативну функцію. Їх класифікація за метою висловлення та характером питань. Ступінь емоційного забарвлення розповідних, питальних, спонукальних і бажальних речень. Приклади ствердження і заперечення.

    презентация [1,6 M], добавлен 13.05.2015

  • Особливості російсько-українського перекладу та найпоширеніші труднощі, що виникають при цьому. Складання тлумачного словничка спеціальних понять українською мовою. Становлення та розвиток культури професіонального мовлення, необхідний запас термінів.

    контрольная работа [27,9 K], добавлен 06.05.2009

  • Поняття терміну "актуальне членування речення". Членування речення у контексті на вихідну частину повідомлення. Розчленування вираженої в реченні думки на предмет думки-мовлення і предикат думки-мовлення. "Граматична" та "логічна" форми речення.

    реферат [24,5 K], добавлен 20.09.2010

  • Психолого-педагогічне навчання учнів середньої школи мовленню. Психологічний аспект навчання монологічному та діалогічному мовленню. Психолого-фізіологічні особливості різних етапів навчання школярів. Методика формування вмінь монологічного мовлення.

    курсовая работа [63,4 K], добавлен 05.01.2009

  • Оволодіння основами професійного мовлення і мовленнєвою поведінкою вчителя. Знання загальних законів риторики як суспільна потреба, пов'язана із практичною діяльністю людини. Вищий і нижчий рівень мовленнєвої культури. Правила для мовця і слухача.

    реферат [20,7 K], добавлен 07.04.2009

  • Мовлення - процес (або результат процесу) вираження думки засобами мови. Особливості монологічного мовлення як взаємодії адресанта та аудиторії. Ознаки монологу, його відмінності від діалогу та специфічні функції. Класифікація монологічного мовлення.

    реферат [21,1 K], добавлен 26.04.2012

  • Поняття літературної мови та мовної норми. Поняття стилів мовлення. Розмовний стиль. Художній стиль. Науковий стиль. Публіцистичний стиль. Епістолярний стиль. Конфесійний стиль. Організаційно-діловий стиль. Культура мовлення. Найважливіші ознаки мовлення.

    реферат [25,5 K], добавлен 08.02.2007

  • Історія вивчення проблеми мови і мовлення та сучасні уявлення про їх співвідношення. Погляди лінгвістів та їх шкіл на мову і мовлення: молодограматизму, лінгвальна діяльність, соссюрівська класифікація, трихотомічна концепція М.І. Черемисіної.

    реферат [21,5 K], добавлен 14.08.2008

  • Фігури мовлення в художній літературі, засоби при їх перекладі. Мовленнєва виразність тропів та фігур. Іронія в мовленнєвій комунікації. Система семантико-синтаксичних відносин, що складається між фігурами мовлення та їх функцією текстоутворення.

    курсовая работа [105,9 K], добавлен 13.10.2014

  • Речення як вербальний засіб вираження інформації, що слугує комунікативним інтересам мовця. Аналіз результатів дослідження структурних особливостей розповідних складносурядних речень, вербалізованих у діалогічному мовленні персонажів німецького кіно.

    статья [23,6 K], добавлен 27.08.2017

  • Усна і писемна форма спілкування. Граматична правильність мовлення. Досконалість звукового оформлення. Мовний етикет та виразність мовлення. Багатство і різноманітність мовлення, культура діалогу. Основа орфоепічних або вимовних норм літературної мови.

    реферат [32,5 K], добавлен 17.12.2010

  • Основні складові стилю мовлення. Головні напрямки усного мовлення, переваги та недоліки. Переваги письма, процес читання. Особливості розмовного, наукового, офіційно-ділового, публіцистичного та художнього стилю. Будова тексту, види зв’язків у ньому.

    презентация [201,7 K], добавлен 13.01.2012

  • Масова інформація та її мова, українська та російська мови в радіоефірі. Культура мовлення: правильність, точність, логічність, чистота, виразність, достатність і ясність, доречність мовлення. Орфоепічні, лексичні, морфологічні та синтаксичні помилки.

    курсовая работа [48,0 K], добавлен 06.11.2012

  • Поняття стилів мовлення та історія розвитку наукового стилю. Визначення та особливості наукового стилю літературної мови, його загальні риси, види і жанри. Мовні засоби в науковому стилі на фонетичному, лексичному, морфологічному, синтаксичному рівнях.

    реферат [25,8 K], добавлен 15.11.2010

  • Лінгвістичні, психологічні та методичні умови формування умінь і навичок ділового мовлення на уроках української мови. Основні закони сучасної риторики. Способи створення руху в промові. Основні правила дискусії. Розподіл ролей та проведення дебатів.

    реферат [25,3 K], добавлен 18.09.2014

  • Характеристика діалектних відмінностей середньонаддніпрянських говірок південно-східного наріччя. Зв’язні тексти говіркового мовлення фонетичною транскрипцією, що стосуються свят та ведення господарства. Діалектні матеріали за спеціальними питальниками.

    отчет по практике [124,2 K], добавлен 15.06.2011

  • Вивчення багатокомпонентного складного речення в системі мови. Неелементарне складносурядне речення. Структурні особливості неелементарних складнопідрядних речень. Багатокомпонентні конструкції у пам'ятках староукраїнської писемності XIV-XVII ст.

    курсовая работа [95,3 K], добавлен 26.03.2014

  • Граматична правильність мовлення як ознака культури мовлення. Особливості якісних прикметників вищого ступеня. Поєднання слів у словосполучення як мінімальний контекст. Утворення двох числових форм іменників. Точність мовлення: синоніми та омоніми.

    реферат [22,4 K], добавлен 17.12.2010

  • Поняття культури мовлення. Норми сучасної української мови. Сутність і види білінгвізму (двомовності). Інтерференції в мовленні двомовної особи. Аналіз психічних особливостей породження мовленнєвої діяльності у контексті продуктивного білінгвізму.

    реферат [28,1 K], добавлен 23.11.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.