Динамічні процеси в лексико-семантичній системі та в словотворі української мови кінця ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової інформації)

Найбільшу групу словотвірних інновацій (близько 68 %) у мові сучасних мас-медіа становлять іменники. Інтенсивне їх творення зумовлене потребою номінації осіб, предметів, явищ. Кількісну перевагу похідних інновацій-іменників над іншими лексико-граматичними класами слів необхідно розглядати як універсалію новітнього мовного розвитку, пов'язану із загальною тенденцією до розширення номіналізації.

У мові сучасних ЗМІ відзначено, що в деривації інновацій-іменників провідну роль відіграє морфологічний спосіб словотворення, зокрема суфіксація. Саме за її допомогою відбувається не лише номінація нових денотатів, а й експресивізація та стилістичне маркування новотворів. Серед афіксальних іменників переважають назви осіб, що постали внаслідок використання продуктивних суфіксів -ик, -ач, -ець, -ист/-іст, -атор, -к-, а також суфіксоїдів -ман, -фоб на означення діяча - за професією, характером поведінки, поглядами, видом занять, за належністю чи прихильним ставленням до певного ідеологічного, суспільно-політичного напрямку, за процесуальною або внутрішньою ознакою. (інтернетник, вимагач, скрябінець, нобеліст, приватизатор, візажистка, погодоман, націєфоб). Новою тенденцією в мові публіцистики є активізація суфіксального творення іменників-агентивів на основі власних назв, переважно прізвищ і назв організацій та абревіатур, здебільшого звукових і літерних (симоненківець, беркутівець, есендівець/СНДівець).

Помітно активізувалося творення іменників за допомогою суфіксів -ізацій-/-изацій-, -нґнґ- для номінування важливих опредметнених дій, процесів, станів сьогодення (комп'ютеризація, суверенізація, маргіналізація, соборизація, розпасування). Інтенсифікувалася також деривація лексичних одиниць із загальним значенням абстрактної ознаки, яку передають такі суфікси, як -ість, -изм/-ізм, -щин-, -ств-/-цтв- тощо (ринковість, солідаризм, азійщина, європейство).

Помітно зросла, порівняно з попередніми десятиліттями, кількість відприкметникових іменників-інновацій, утворених унаслідок універбації синтаксичних структур за допомогою нульової суфіксації (солдат або офіцер федеральних військ - федерал, муніципальний працівник - муніципал). Новим явищем в українській мові кінця ХХ ст. є продукування розмовних субстантивів безпосередньо від іменних основ унаслідок усічення останніх, напр.: педуніверситет - педунівер, машина марки “Мерседес” - мерс, фестиваль - фест.

Продуктивним способом творення нових іменників у мові сучасних мас-медіа є також складання, зокрема основоскладання в поєднанні з суфіксацією та абревіація (міфосвідомість, валютотримач, держрекет, Кабмін, АРК). Відчутно активізувалося зрощення основ та юкстапозиція (аудіопродукція, ретростиль, бліц-опитування). Показовим для іменникової деривації є продуктивність префіксального способу словотворення, зокрема не засвідчене раніше використання препозитивних формантів пост- і рідше - після- (постсоюз, посттоталітаризм, післячорнобиль).

Для українського словотвору досліджуваного періоду, як і словотвору інших слов'янських мов, характерний високий ступінь аглютинативності, що виявляється: а) у зростанні продуктивності таких префіксів і префіксоїдів, як супер, анти-, де-, ре-, пост-, над-, не-, міні- та ін.; б) у збільшенні корпусу абревіатур різних типів, особливо зі скороченими прикметниковими складниками на зразок теле-, євро-, нарко-, політ-, дем-, держ-, укр- тощо; в) в інтенсифікації нанизування на українські та запозичені слова компонентів кіно-, відео-, аудіо-, інтернет-, бізнес-, медіа-, ретро- та ін.

Серед інновацій інших лексико-граматичних класів слів у мові сучасних ЗМІ друге місце посідають прикметникові новотвори (понад 20%). З-поміж них високою словотвірною продуктивністю відзначаються відносні прикметники, зокрема відіменникові деривати із суфіксами -н-, -ов-/-ев-, -ськ-, що утворилися переважно від іншомовних субстантивів (екзистенційний, бартерний, пейджинговий, іміджевий, кілерський, МВФівський), а також композити, сформовані на основі підрядних словосполучень (високопосадовий, тіньоринковий, новоєвропейський, східновекторний). Помітно зросла продуктивність запозичених та деяких питомих префіксів і префіксоїдів, особливо супер-, пост-, анти-, про-, над-, після- тощо (супервинахідливий, пострадянський, постприватизаційний, антирухівський, проринковий, надінтегрований, післязастійний, післяреферендумний).

Дещо меншу за обсягом групу новотворів (8-10%) становлять дієслова. У віддієслівному словотворенні досить активним способом є префіксація, у відіменному - суфіксація. З-поміж префіксів найпродуктивнішими є питомі українські за-, з-, про-, від-, а також іншомовні ре- та де- (зафінансувати, відфаксувати реприватизувати). Серед суфіксів продуктивними виступають -ува- та -ізува-/-изува- (зомбувати, фермеризувати).

Словотворення дієприкметників-інновацій ґрунтується на поєднанні переважно нових дієслівних основ інтернаціонального характеру з традиційними суфіксами: анонсований, зазомбований. У мові мас-медіа виразною є тенденція до зростання продуктивності дієприкметникових інновацій, утворених без прямого зв'язку з дієсловами від коренів іменників або потенційних вербативів (злюмпенізований, поярмлений).

Поодинокими новотворами в мові сучасних ЗМІ представлені також прислівники (менше 2%), утворені переважно від іншомовних інновацій (легітимно, пропрезидентськи, по-спонсорськи).

Мова новітніх мас-медіа засвідчує високий рівень динамізму сучасного українського словотворення як узуального, так і оказіонального. На шляху до кодифікації нових одиниць постає важливий чинник часу, який має перевірити кожну з них на функціональну придатність.

У четвертому розділі “Семантичні процеси в лексиці сучасних засобів масової інформації” детально розглянуто різні види модифікацій у значенні слів, що є наслідком складної (явної і прихованої) взаємодії екстра- та інтралінгвальних чинників, які знаходять свій вияв, зокрема, у сконденсованій, економній номінації нових понять та реалій за допомогою вже наявних у мові слів (прагматична потреба) й одночасному набутті ними образності, влучності, емоційності та експресивності, що показово для мови підстилю мас-медіа, напр.: сафарі “переслідування, полювання на когось”, м'язи “сила, міць”, брудний “нечесно або незаконно здобутий, зароблений”, пор.: На футболіста Ю.Бондаренка захисники “Темпу” влаштували справжнє сафарі; Після запаморочливого успіху в Закарпатті, звісно, настала черга продемонструвати партійні м'язи й на вищому рівні; Базове законодавство має регламентувати механізми попередження будь-яких спроб легалізувати брудні кошти.

Значеннєвих трансформацій здебільшого зазнають іменники (понад 40 % від усіх нових семантично переосмислених одиниць), напр.: селянин “член відповідної партії або фракції у Верховній Раді України”, демонтаж “знищення або докорінне перетворення чого-небудь (суспільних структур, системи управління державою тощо); усунення, ліквідація чогось”, пор.: Троє “селян” учора перейшли у фракцію Трудової партії України; У ці роки здійснювався демонтаж соціалістичної економічної системи господарювання.

В обстеженому матеріалі друге місце щодо продуктивності названих процесів займають дієслова (понад 38%), напр.: експлуатувати “використовувати”, асистувати “допомагати, сприяти”, почервонішати “набути ознак політичних сил лівої орієнтації”, пор.: експлуатувати сум за радянським минулим; асистувати колезі по команді; після останніх виборів райрада почервонішала.

Наступну за обсягом групу слів (близько 20%), у яких відбуваються семантичні модифікації, становлять прикметники, як-от: кишеньковий “залежний; привласнений”, живий “безпосередньо витворюваний, не фонограмний (про звук), реальний, наявний”, пор.: кишенькова (партія, церква), живий звук, живі гроші.

Найактивніше відбуваються процеси розширення семантичного обсягу слів, причому як загальновідомих, так і неологізмів. Поряд з усталеними значеннями набули інноваційних лексико-семантичних варіантів лексичні одиниці: кисень “щось життєво необхідне, важливе для духовного життя”, лікнеп “навчання того, чого хто-небудь не знає, в чому він погано орієнтується, що йому невідоме; просвітництво”, коктейль “будь-яка суміш чого-небудь”, пор.: Національна свідомість, українська ментальність, віра в Бога - ось саме той кисень, завдяки якому ми відродимося; Будь-яка війна - страшний “коктейль”, в якому легко змішуються добро і зло, любов і ненависть, відданість і зрада; інновація макіяж “мистецтво гримування; накладання гриму для підсилення виразності обличчя, приховування вад, ґанджу; спосіб накладання гриму” реалізує ще й вторинне значення - “прикрашання чого-небудь; засіб приховування, маскування яких-небудь вад”; новотвір кілерство “діяльність найманого професійного вбивці (вбивць)” набуває ще одного інноваційного значення “знищення, ліквідація чогось”, пор.: терміновий “макіяж” адмінбудинків на Хрещатику; інформаційне кілерство [у Росії] “живе” поряд із присутністю опонентів.

Різновидом семантичного переосмислення слова виступає явище метафоризації. Досить продуктивними є зоометафори, тобто перенесення назв тварин, птахів, риб, комах та ін. на людей (зозуля “жінка, яка відмовилася від своєї дитини, покинула її”; журавлі “вигнанці, емігранти”; піранії “агресивні, жорстокі (кровожерні) люди”; медуза “хитра, слизька людина”; метелики “нічні повії” та ін.).

У зв'язку з ключовим для мови мас-медіа другої половини 80-х рр. ХХ ст. словом перебудова інтенсифікувалися метафори, мотивовані семантикою “будівництво”, напр.: дім “держава”, хатинка ірон. “величезна вілла, багатоповерховий палац”, квартира “колишня республіка СРСР, яка стала незалежною державою”, дах, стріха “прикриття; охорона, захист від кого-, чого-небудь, опіка”, архітектор “ідейний натхненник, керівник чого-небудь” тощо, пор.: Якщо Росія сьогодні поки що відверто не брязкає зброєю, то лише тому, що не може навести лад у своєму домі; Придбати хатинку на Канарах; Арештовано кілька мерів, які є дахом, стріхою для злочинців; Архітектор реформ у державі.

Розширенню ЛСВ слів певним чином сприяє також метонімія (багнет “активний член, учасник певного об'єднання, угруповання і т. ін.”), семантична конденсація (пілотний проект - пілот “той, який використано як пробу, експеримент, перевірку чого-небудь; перший”), еліптизація словосполучень, близьких до стійких (Гарант Конституції - Гарант “президент держави”; багатий буратіно - буратіно ірон. “особа, яка володіє великою кількістю майна, матеріальними і грошовими цінностями, але недалека розумом”) і фразеологізмів (вішати локшину на вуха - локшина “неправда, ошукання”; знайти (мати) кінці - кінці “вигідні, впливові зв'язки”).

Порівняно із семантичним розширенням рідше трапляються явища звуження і заміна семантики. Прикладом першого є диференціювання слова толока, в якому традиційне значення “одноразова праця гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи, на яку скликають сусідів, родичів, друзів (без оплати, а за частування)” звузилося, втративши компонент “без додаткової оплати, за частування”. Ілюстрацією другого явища є розмовна лексема партієць. У словниках радянського періоду вона мала тлумачення “член Комуністичної партії Радянського Союзу”. За багатопартійної системи ця номінація стосується “представника будь-якої партії, особи, яка належить до певної партії”.

Процес семантичної модифікації у мові публіцистики другої половини 80-х - 90-х рр. ХХ ст. охоплює не лише загальні назви. Він поширюється на антропоніми, топоніми, які вживаються в переносному, узагальненому значенні, набувають ознак символів. Це переважно оніми відомих політичних, громадських, історичних, культурних діячів, напр.: кравчуки, чародєєви; кочубеї, мазепи, роксолани (пор.: Сплять і мріють “товаріщі” симоненки, мойсеєнки і їм подібні повернути історію назад; різні були українці - були кочубеї, але були й мазепи, були балакуни з Центральної Ради, але були й ті три сотні юнаків, що на смерть стали під Крутами; Що шукають і знаходять роксолани? (заголовок статті). У названій функції рідше виступають топоніми, історичні назви подій, що проектуються на сучасну політику, громадське життя, спорт тощо: Банкова “адміністрація президента”, Грушевського “Верховна Рада”, Берестечко “поразка” та ін., пор.: Ще зовсім недавно Президент звертався до парламенту з посланням, у якому пропонував укласти меморандум про взаєморозуміння і співпрацю між Банковою і Грушевського; “Берестечком” обернувся для збірної України перший поєдинок відбіркового циклу з командою Польщі - 1: 3.

Мова публіцистики продукує нові терміни, основою яких є загальновживана лексика: “Між словником науки і словником побуту - прямий тісний зв'язок. Будь-яка наука починає з результатів, здобутих мисленням і мовою народу, і в подальшому своєму розвитку не відривається від народної мови” (В.Виноградов). Для мовної практики мас-медіа показове явище переходу загальновідомих слів у суспільно-політичні терміни. Наприклад, активно вживається у функції своєрідної ідеологеми лексична одиниця перегони “політична боротьба за першість, змагання за перемогу в чомусь”. Термінологізувалися, набувши інноваційного значення, також лексеми світлиця “спеціально обладнана велика кімната, зал для проведення певних урочистих заходів”: У кобзарській світлиці “Українського дому” відкрилась виставка-презентація дитячого народного колективу студії художньої кераміки “Мозаїка”; заручник/заручниця “особа, яка цілком залежить від кого, чого-небудь”: Українська держава не повинна бути заручницею недосконалої організації державної влади тощо.

Прикладом ретермінологізації, або перетермінологізації, є широковживаний медичний термін реанімація, який у сучасній мовній практиці набув значення “ відродження, відновлення”, пор.: Насторожує реанімація сталінської практики масового аутодафе “ворогів народу”.

Розширення сполучуваності спеціальних лексичних одиниць стимулює виникнення в них нових значень, що супроводжуються стилістичною маркованістю. Так, первісно геологічний, а згодом міжгалузевий термін ерозія, вживаючись метафорично, набув значення “руйнування, нищення”, пор.: ерозія авторського начала в кінофільмах; ерозія національного духу.

Досліджений матеріал засвідчив активні процеси метафоризації медичних (ін'єкція “грошові вливання, допомога, матеріальна підтримка”, імунітет “стійкість, несприйнятливість, несприймання”, трансплантація “перенесення, впровадження, передача”), спортивних (пресинг “тиск, вплив на кого-небудь”; нокдаун “приголомшення, пригнічення, потрясіння”), мистецьких (прем'єра - “перший виступ; участь у чомусь уперше”; антракт “перерва в діяльності, виступах”), військових (інтервенція “втручання”; окупувати “заполонити, захопити, зайняти”), фінансово-економічних (інфляція, девальвація “знецінення, падіння”), конфесійних (інквізиція “жорстока тоталітарна система (режим)”; індульгенція “дозвіл, санкція на що-небудь”) та ін. термінів.

Простудійовані процеси семантичної деривації відбивають стильову й стилістичну взаємодію і вплив елементів наукового та розмовного стилів на публіцистичний.

У п'ятому розділі “Інновації-запозичення як джерело поповнення лексико-семантичної системи мови сучасних ЗМІ” висвітлено питання входження іншомовних слів у сучасну літературну мову через широке використання їх у мас-медіа. Кількість нових іншомовних слів, які увійшли в ужиток і засвоєні українською літературною мовою в другій половині 80-х - 90-х роках ХХ століття, досить значна (за нашими підрахунками, вони становлять понад 33% від усіх інновацій).

Інтенсивний приплив і функціонування, а також порівняно швидке засвоєння неологізмів - іншомовних входжень - зумовлені загальними процесами європеїзації та інтернаціоналізації лексичного складу сучасних мов.

Стимулюють процес входження іншомовних слів у національну мову потреби стилістичного розмежування лексем, уживаних у загальномовній і вузькоспеціальній практиці: терміни й номени мають бути позбавлені будь-яких конотацій і неоднозначного сприйняття, що є перевагою іншомовних запозичень. Засвоєння етранжизмів також стимулює прагнення до економії мовних засобів. Досліджений матеріал засвідчив хитання в сучасній мові щодо графічного і, відповідно, звукового узвичаєння запозичень. Йдеться про паралельне написання на зразок хіт - гіт, ноу-хау - ноу-гау тощо. Триває процес морфологічної адаптації нових іншомовних слів у сучасній українській мові. Наприклад, іменник-запозичення автобан у німецькій мові-джерелі має форму жіночого роду (die Autobann), а в українській це слово ввійшло до класу іменників чоловічого роду. Те саме стосується французьких нових запозичень фуршет, бутик, які в мові-джерелі мають форму жіночого роду (la fourchette - виделка, la boutique - крамничка, майстерня). До іменників другої відміни чоловічого роду належать запозичення з англійської мови бакс, снікерс, хоч закінчення с (s) вказує на їхню множинну форму в мові-джерелі.

Серед лексичних запозичень у мові ЗМІ другої половини 80-х - 90-х рр. ХХ ст. переважають англіцизми й американізми. Вони становлять близько 75-80% від усіх зафіксованих у досліджуваному матеріалі нових запозичень. Найбільшу кількість іншомовних входжень виявлено в професійній лексиці й термінології з галузі інформатики та обчислювальної техніки. Запозичення здійснюються такими шляхами: а) транскрибуванням з максимальним наближенням до фонетичного, граматичного оформлення слів, узятих із мови-джерела, пор.: сканер (від англ. scanner), стример (від англ. streamer), сайт (від англ. site); б) частковим калькуванням із залученням властивих українській мові формантів, напр.: сканувати (пор. англ. to scan), програміст (пор. англ. programmer); в) повного калькування, пор.: вікно (з англ. window), допомога (з англ. help), користувач (з англ. user). Увійшли в повсякденне життя у зв'язку з інноваційними технологіями, сучасним оснащенням тощо номінації нових технічних реалій і понять: ксерокс, аудіоплеєр, компакт-диск.

У галузі економіки, фінансів, комерції з'явилися нові назви осіб за професією, фаховою діяльністю, терміни на означення економічно-фінансових операцій та ін., напр.: трейдер, факторинг, офшор. З англійської мови запозичено назви соціальних, зокрема молодіжних, груп, лексику на позначення людських стосунків, напр.: скінхеди/скінгеди, япі, байкери, бой-френд. Назви англійського походження переважають також серед запозиченої спортивної лексики й термінології. Кількісно домінують номінації нових видів спорту (скі-стрим, пауерліфтинг, футзал), спортсменів (могуліст, кікбоксер), лексика на позначення спортивних об'єктів, інвентаря (скейтодром, скейтборд, віндсерф). Активно вживаються в сучасних ЗМІ інноваційні англіцизми-запозичення на позначення мистецьких та культурних реалій і понять (ток-шоу, степ, ремікс, фентезі). Інтенсивно поповнюють мову мас-медіа і відповідно словниковий склад сучасної української мови запозичені з англійської назви страв, напоїв, ужиткових і побутових предметів (чизбургер, хот-дог/гот-дог, спрайт, кейс, скотч/скоч).

Запозичення з інших європейських мов у досліджуваний період незначні (в межах 12-15%). З російської мови потрапляють до українських ЗМІ переважно розмовні слова на зразок калашников/калаш, комок, напряг, прохідняк, відсидка. Французька мова виступає джерелом запозичень у галузі моди, культури та мистецтва (от-кутюр, прет-а-порте, візаж, клуазонізм). У мові сучасних мас-медіа зафіксовано нові іншомовні одиниці з німецької (автофаркоп, гастарбайтер, кіндерсюрприз), італійської (піцерія, капучино, папараці), португальської (фазенда, торсида, ламбада), іспанської (прим'єро, макарена), шведської (омбудсмен, скансен) мов, що ввійшли не лише в українську, а й в інші мови світу.

Запозичення з неєвропейських мов представлено японськими назвами орієнтальних єдиноборств (сумо, кіокушинкай-карате, кендо), словами на означення явищ і реалій культури, мистецтва (оригамі, караоке, бонсай), конфесійною лексикою (дзен/дзен-буддизм, саторі). Серед лексичних запозичень із китайської мови слід назвати кунг-фу/кунгфу, у-шу/ушу, тайдзицюань, із корейської - чучхе, тхеквондо. Засвідчено також іншомовні входження із санскриту (тантра, гуру, чакри).

Лексичні запозичення з арабської мови (моджахед, інтифада, Хесболлах/Хезбалла), з івриту (алія, кадіш), іранських (аятола, таліб), тюркських (манкурт) мов відбивають тенденцію до розширення зв'язків незалежної України з державами Близького та Середнього Сходу, тематичного урізноманітнення матеріалів ЗМІ. Мова останніх сприяє переходу нових запозичених слів із вузької спеціальної сфери до загальномовного словника.

ВИСНОВКИ

1. Лексичні зміни в українській літературній мові періоду другої половини 80-х - 90-х років ХХ ст. засвідчують тісний зв'язок мовної еволюції з життям суспільства впродовж усього ХХ століття. Вони виявляють нові тенденції розвитку лексико-семантичної системи в другій половині 80-х років і найвиразніше - в останнє десятиліття минулого століття.

2. Здійснений аналіз інноваційних процесів у мові ЗМІ зазначеного періоду підтвердив закономірність: історичні та соціальні зрушення й революції (навіть “оксамитові”), тобто докорінні зміни в суспільстві, спричиняють відчутні перетворення, передусім на лексико-семантичному і словотвірному рівнях мови.

3. Функціонування мови українських мас-медіа кінця ХХ ст. пов'язане з двома протилежними тенденціями: 1) активна деривація неологізмів на національній мовній основі, а також відродження значної кількості не вживаних у попередні часи питомих українських слів; 2) інтенсифікація процесу запозичень як наслідок загальної глобалізації. До лексико-семантичної, словотвірної системи проникають іншомовні, переважно інтернаціональні елементи.

4. Характерний для досліджуваного періоду процес неологізації словника охоплює загальномовні й оказіональні інновації. Активність останніх визначається частотою їхнього використання в різних функціональних стилях літературної мови, де вони поповнюють відповідні тематичні групи і підгрупи лексики та термінології. Крім того, значна кількість лексичних інновацій завдяки інтенсивному вживанню в мові ЗМІ поступово з вузькоспеціальної сфери функціонування стає надбанням широкої мовної практики і літературної мови загалом.

На відміну від попередніх періодів розвитку, коли оказіоналізми виникали й уживалися переважно в художньо-белетристичному та розмовному стилях, рідше - в публіцистиці, наприкінці ХХ ст. вони значно активізувалися в мові підстилю мас-медіа. Це зумовлено демократизацією всіх галузей суспільного життя і в зв'язку з цим свободою вибору слова в радіо- та телепередачах, статтях, урізноманітненням жанрово-стильової палітри мови, природним намагання мовців, насамперед журналістів, оновити засоби вираження. Характерна ознака публіцистичного стилю - постійний пошук і використання нових засобів експресії на тлі інформаційного стандарту і стереотипних висловів.

5. Зміна лінгвокультурної орієнтації споживача інформації спричиняє використання в мові мас-медіа субстандартної лексики. Сучасна літературна норма зазнає впливу розмовного стилю, в якому узвичаюються запозичені слова, знижені жаргонні лексеми, стереотипи книжного стилю. У мові сучасних ЗМІ спостерігається загальна тенденція до “орозмовлення” літературного стандарту, до використання можливостей експресивно зниженого словотворення, в якому стилістичний ефект досягається завдяки зіткненню розмовних і книжних елементів.

6. Одночасно з процесом неологізації зафіксовано інтенсивне поповнення лексико-семантичної системи української мови за рахунок актуалізованих лексичних одиниць, які виступають номінаціями понять, явищ, реалій, що були не прийнятними для радянської ідеології або не відповідали офіційним стандартам того часу. Це переважно власне українські слова, рідше - давно освоєні українською мовою запозичення. Актуалізація лексики пов'язана з процесами демократизації мовних норм та взаємодією сучасної літературної мови з діалектною практикою. На добір лексичних засобів у різних сферах спілкування впливає рівень національної свідомості мовців, ревізія літературних норм, зміна мовних уподобань, зокрема й мода на ту чи іншу лексику. Відроджені в сучасній комунікації слова не однорідні за своїм походженням, належністю до певних тематичних груп, а також за семантичним наповненням, стилістичною диференціацією й особливостями лексикографічного опрацювання. Серед зафіксованих актуалізованих лексичних одиниць, поширених у сучасній мові мас-медіа, домінують номінації, що постали на основі власних ресурсів мови і підтримуються українською мовною традицією. Вони поповнюють словник стилістично виразних засобів української літературної мови.

Проте в сучасних ЗМІ простежується й негативна тенденція - намагання актуалізувати деякі застарілі, рідковживані слова і штучні утворення. Вони з'являються як наслідок гіперкоректності, спроби утвердити нові літературні норми. Журналістам часом бракує також критичного ставлення до запозичень.

7. Вплив позамовних - суспільно-політичних, соціально-економічних, культурних та інших змін і процесів кінця ХХ-го ст. - позначився на переміщенні значного масиву лексики до пасивного словника. На периферію лексичної системи поступово відійшли і відходять такі мікрогрупи слів, як назви, пов'язані з діяльністю КПРС, найменування відповідних установ та організацій, слова на позначення радянських ідеологем тощо. Переважна частина цієї лексики поступово переходить до розряду історизмів. Можна прогнозувати, що цей процес триватиме.

8. Істотні зміни в соціумі знайшли своє відображення в денотативно-конотативній переорієнтації лексичних одиниць як у мові сучаних ЗМІ, так і в українській загальномовній практиці. Серед них домінують слова і терміни, які в попередні десятиліття спорадично використовувалися переважно для позначення зарубіжних, а також уживаних у дореволюційній Росії реалій та понять. Активно відроджувані в сучасній дійсності, ці номінації різняться семантикою, функціонуванням, стильовими й стилістичними конотаціями. Більшість із них утратила або поступово втрачає пейоративне та ідеологізоване забарвлення і переходить до розряду нейтральних слів. Інші, навпаки, набувають негативно-оцінних конотацій.

9. У збагаченні лексико-семантичної системи мови мас-медіа чільне місце належить словотворенню. Неологізми виникають на основі дериваційних засобів, властивих системі української мови, а також засвоєних з інших мов і активізованих у досліджуваний період. Серед нових тенденцій словотворення відзначаємо: 1) розширення кола твірних основ за рахунок так званих ключових слів доби; 2) інтернаціоналізацію значної частини морфем; 3) заміну не властивих українській мові форм, формантів та основ її питомими структурними елементами, передусім у науково-технічній термінології; 4) інтенсивне поповнення новими експресивно-емоційними засобами переважно оказіонального характеру; 5) активізацію словотвірних типів складноскорочених слів, абревіатур (звукових і літерних); 6) посилення аглютинації; 7) активізацію деривації шляхом універбації та за аналогією.

Кількісно переважають неологічні іменникові деривати з суфіксальним способом словотвору та складанням (основоскладання, абревіація, юкстапозиція, зрощення). Друге місце належить прикметниковим новотворам, зокрема відносним прикметникам, що утворилися переважно від іншомовних основ. Відносно менше дієслівних новотворів, у деривації яких активними способами є префіксація та суфіксація. Дієприкметники-інновації утворюються поєднанням переважно нових дієслівних основ інтернаціонального характеру з традиційними суфіксами. У мові сучасних ЗМІ засвідчено також незначну активізацію прислівникових утворень від основ запозичених слів.

10. Поряд із кількісними змінами в словниковому складі сучасної публіцистики інтенсивно відбуваються якісні перетворення. Семантичних модифікацій зазнають як автохтонні загальновживані лексеми, так і давні та новіші запозичення. Активними є процеси розширення семантичного обсягу слів, а також ретермінологізація спеціальних лексем (переважно мовних одиниць у сферах медицини, спорту, мистецтва, військової справи, конфесійного вжитку, економіки та ін.). Названі тенденції засвідчують процес інтелектуалізації мови, зростання в ній книжних елементів. Найпродуктивніший різновид лексико-семантичної деривації в мові ЗМІ останніх десятиліть репрезентований метафоризацією. Розширення ЛСВ слів відбувається на основі метонімії, семантичної конденсації, еліптизації близьких до стійких словосполучень і фразеологізмів.

11. Одна з характерних ознак аналізованого періоду - активне входження в мову ЗМІ (і в українську лексичну систему в цілому) нових лексичних одиниць з англійської мови, зокрема її американського варіанта. Вони становлять близько 75-80 % усіх зафіксованих нових входжень.

Адаптація, освоєння, унормування та кодифікація нових запозичень відбувається нерівномірно, часом суперечливо. Найінтенсивніше освоюються і входять до української літературної мови нові іншомовні слова європейського та інтернаціонального характеру, які поповнюють термінологічні підсистеми, зокрема політологічну, соціально-економічну, науково-технічну, конфесійну, спортивну, культурологічну тощо. Проте не всі нові входження є виправданими з погляду структури української мови та її нормативних засад.

Дослідження динаміки лексико-семантичної системи української літературної мови на матеріалі вивчення нової, актуалізованої та переорієнтованої лексики у мові сучасних ЗМІ дасть змогу прогнозувати шляхи подальшого розвитку і стилістичного урізноманітнення української мови. У зв'язку з цим постає потреба розвитку неографії - систематичного фіксування й опису лексичних інновацій у спеціальних лексикографічних працях із зазначенням часу входження їх у національний словник.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Українська лексика кінця ХХ століття (на матеріалі мови засобів масової інформації): Монографія. - К.: Вид. центр КНЛУ, 2003. - 388 с.

2. Прислухаймося до народного вислову // Культура слова. - К.: Наук. думка. -1994. - Вип. 45. - С. 72-74.

3. Нові лексичні запозичення в мові засобів масової інформації // Культура слова. - К.: Наук. думка. - 1998. - Вип. 51. - С. 53-60.

4. Динамічні процеси в лексиці та фразеології сучасної української мови (друга половина 80-х - 90-ті роки ХХ ст.) // Najnowsze dzieje jкzykуw sіowianskich. Українська мова / Red. nauk. S. Jermolenko. - Opole: Un-t Opolski, 1999. - С. 90-103.

5. Особливості розвитку лексичного складу української мови кінця ХХ ст. // Мовознавство. - 1999. - №1. - С. 7-21.

6. Нові явища і тенденції в українському словотворенні // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського: Серія: Філологія. - Вінниця. 1999. - №1. - С. 47 - 50.

7. Дериваційні можливості іншомовних неологізмів у сучасній українській мові // Дослідження з лексикології і граматики української мови. - Т. 1. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 1999. - С.143 - 147.

8. Особливості творення інноваційних іменників-агентивів у сучасній українській мові // Ономастика і апелятиви. - Вип. 6. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 1999. - С. 211- 216.

9. Розмовна лексика в мові засобів масової інформації // Система і структура східнослов'янських мов: Міжкаф. зб. наук. пр. / Редкол.: Н.В.Артикуца (відп. ред.) та ін. - К.: Знання. - 1999. - С. 219-223.

10. Лексичні й стилістичні неологізми в ЗМІ з погляду мовної культури // Культура слова. - К.: Наук. думка. - 1999. - Вип. 52. - С. 3-12.

11. Динамічні процеси в суспільно-політичній лексиці й термінології сучасних мас-медіа // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - Вип. 3. / Відп. ред. Н.М.Корбозерова - К.: КДЛУ. - 2000. - С. 341-347.

12. Як позбутися кальок? // Культура слова. - К.: Наук. думка. - 2000. - Вип. 53-54. - С. 109-113.

13. Семантична деривація // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського: Серія: Філологія. - Вінниця. - 2000. - №2. - С. 60-66.

14. Інноваційні процеси в сучасній спортивній лексиці й термінології // Лінгвістичні студії: Зб. наук. пр. - Вип. 6. / Укл. Загнітко А. та ін. - Донецьк: ДонДУ. - 2000. - С. 136-140.

15. Термінолексика сучасної інформатики та обчислювальної техніки // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - Вип. 4. / Відп. ред. Н.М.Корбозерова - К.: КДЛУ. - 2000. - С. 159-164.

16. Семантичні зміни в словах іншомовного походження як результат їх детермінологізації // Дослідження з лексикології і граматики української мови. - Т. 2. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 2000. - С. 138-143.

17. Новотвори на основі власних назв у мові засобів масової інформації // Наукові записки. - Вип. 31. - Серія: Філологічні науки (мовознавство). - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка. - 2001. - С. 51-55.

18. Нові абревіатури в мові мас-медіа кінця ХХ століття // Мовознавство. - 2001. - №.1 - С. 33-40.

19. Іменники-інновації на позначення опредметненої дії в мові сучасних мас-медіа // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - Вип. 5. / Відп. ред. Н.М. Корбозерова - К.: КДЛУ. - 2001. - С. 185-188.

20. Префіксальний словотвір іменникових інновацій у мові сучасних мас-медіа // Ономастика і апелятиви. - Вип. - 14. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 2001. - С. 146-152.

21. Префіксальний словотвір прикметникових інновацій у мові сучасних мас-медіа // Південний архів (філологічні науки): Зб. наук. пр. - Вип. ІХ. - Херсон: Айлант. - 2001. - С. 101-103.

22. Творення складних прикметників-інновацій у мові сучасних мас-медіа // Лінгвістичні дослідження: Зб. наук. пр. / За заг. ред. проф. Л.А.Лисиченко. - Харків: ХДПУ. - 2001. - Вип. 6. - С. 100-106.

23. Пасивізація окремих груп лексики на сучасному етапі // Система і структура східнослов'янських мов: Зб. наук. пр. / Редкол.: В.І.Гончаров (відп. ред.) та ін. - К.: Знання. - 2001. - С. 197-203.

24. Нова суспільно-економічна лексика в мові сучасних мас-медіа // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - Вип. 6. / Відп. ред. Н.М.Корбозерова - К.: КДЛУ. - 2001. - С. 216-218.

25. Денотативно-конотативна переорієнтація лексичних одиниць у мові сучасних українських мас-медіа // Проблеми семантики слова, речення та тексту. - Вип. 7. / Відп. ред. Н.М.Корбозерова - К.: КДЛУ. - 2001. - С. 249-255.

26. Оказіоналізми у мові сучасних мас-медіа // Культура слова. - К.: Наук. думка. - 2001. - Вип. 59. - С. 72-78.

27. Субстантиви-неологізми абстрагованої ознаки в мові сучасних мас-медіа // Ономастика і апелятиви. - Вип. - 16. - Дніпропетровськ: ДДУ. - 2002. - С. 242-247.

28. Індивідуальні новотвори в мові сучасних засобів масової інформації // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО КНЛУ. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. - Вип. 6. - К.: Вид. центр КНЛУ. - 2002. - С. 133-136.

АНОТАЦІЯ

Стишов О.А. Динамічні процеси в лексико-семантичній системі та в словотворі української мови кінця ХХ ст. (на матеріалі мови засобів масової інформації). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук із спеціальності 10.02.01 - українська мова. - Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України, Київ, 2003.

Дисертація присвячена вивченню активних процесів у розвитку лексики, семантики та словотвору української мови другої половини 80-х - 90-х років ХХ ст. на матеріалі мови засобів масової інформації. Висвітлено основні поза- та внутрішньомовні чинники, що сприяли інтенсифікації якісних і кількісних змін у словниковому складі національної мови, досліджено головні механізми лексичної номінації, показові для аналізованого періоду. Робота вводить до наукового обігу широкий масив неопрацьованого й недослідженого лексичного матеріалу.

У контексті динамічних процесів українського лексикону кінця ХХ ст. центральне місце посідає неологізація. В роботі уточнено традиційне визначення неологізмів, з'ясовано етапи освоєння їх у мові, проаналізовано структурно-семантичну і стилістичну функцію оказіоналізмів у лінгвальній практиці сучасних мас-медіа. Застосування лексикографічного та лексико-семантичного аналізу дало змогу описати найважливіші тематичні групи лексико-семантичних інновацій. Визначено корпус актуалізованої лексики, семантико-стилістичні особливості соціально переорієнтованих одиниць, розглянуто підгрупи пасивізованих слів. Ґрунтовно досліджено способи й засоби словотворення, виявлено використання продуктивних словотвірних типів у інноваційних процесах. Проаналізовано явища модифікацій семантичної структури слів, охарактеризовано особливості входження, адаптації та джерела поповнення словника української мови означеного періоду новими іншомовними одиницями.

Ключові слова: номінація, неологізм, інновація, неологізація, актуалізація, денотативно-конотативна переорієнтація, пасивізація, словотворення, семантична модифікація, іншомовне слово, запозичення.

АННОТАЦИЯ

Стишов А.А. Динамические процессы в лексико-семантической ситеме и в словообразовании украинского языка конця ХХ века (на материале языка средств массовой информации). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Институт языковедения им. А.А.Потебни НАН Украины, Киев, 2003.

Диссертация посвящена изучению активных процессов в развитии лексики, семантики и слообразования украинского языка второй половины 80-х - 90-х годов ХХ века на материале наиболее динамичной и определяющей относительно современной лексической нормы функциональной разновидности литературной речи - языка средств массовой информации. Освещены теоретические проблемы исследования лексического состава украинского литературного языка конца ХХ века, в частности, определены прагмалингвистический аспект языковых изменений, внутреннеязыковые факторы, влияющие на количественные и качественные изменения словарного состава национального языка, механизмы лексической номинации, отражающие соотношение понятийной и структурно-семантической систем. Обосновано использование языка средств массовой информации в качестве важнейшего источника пополнения национального словаря.

В динамических лексико-семантических процессах, наблюдаемых в языке масс-медиа второй половины 80-х - 90-х годов ХХ в., центральное место отводится неологизации. В работе предложено уточненное определение неологизма, выделены этапы освоения неологической лексики в языке, освещена функционально-семантическая роль окказионализмов в речевой практике современных СМИ. Использование лексикографического и структурно-семантического анализа позволило определить динамичные группы лексических инноваций - политологических, социально-экономических, научно-технических, производственно-профессиональных, медицинских терминов и номенов, новых слов, появившихся в сфере спорта, культуры, искусства, а также конфессиональной лексики, лексики из сферы парапсихологии, уфологии, повседневного быта и т. д.

Исследовано значительное количество лексем, составляющих разряд актуализированной лексики, проанализированы семантико-стилистические особенности социально переориентированных лексических единиц, охарактеризована группа пассивизированной лексики.

Инновационные лексические единицы исследованы с точки зрения способов и средств словообразования, определения продуктивных словообразовательных типов, характерных для различных лексико-грамматических разрядов слов.

Изучены процессы семантических модификаций слов - расширение и сужение их значения, семантическая трансформация собственных имен, явления терминологизации и ретерминологизации. Особое внимание уделено инновациям-заимствованиям - важнейшему источнику пополнения лексико-семантической системы языка масс-медиа.

Описаны тематические группы англицизмов и американизмов, заимствований из других европейских и неевропейских языков с точки зрения адаптации их составляющих в современном украинском литературном языке.

“Дополнения” содержат списки новой лексики, актуализированной, переориентированной, пассивизированной лексики, семантически модифицированной лексики.

Ключевые слова: номинация, неологизм, окказионализм, инновация, неологизация, актуализация, денотативно-коннотативная переориентация, пассивизация, словообразование, семантическая модификация, заимствование.

RESUME

Styshov O. Dynamic Processes in Ukrainian Lexical and Semantic Systems and Word-building of the End of the XXth century: A Study of Mass Media Language. - Manuscript.

Thesis for a doctoral degree in philology, speciality 10.02.01 - Ukrainian Language. - O.O.Potebnya Institute of Linguistics of the Ukrainian NAS, Kyiv, 2003.

The dissertation focuses on the study of active processes in the development of Ukrainian mass media, vocabulary, semantics and word-building in the second half of the 80s as well as the 90s of the XXth century, language means of mass media being regarded as the most dynamic and determining functional variety of literary language in realisation of modern lexical norm. The research highlights the main extra- and introlingual factors, which favoured the intensification of qualitative and quantitative changes within national language vocabulary; it also studies the major mechanisms of lexical nomination typical of the analysed period. The dissertation presents a great number of new lexicon, which has never been investigated before.

Neologisation ranks central among all dynamic processes taking place in Ukrainian lexis of the end of the XXth century. The traditional definition of neologisms as well as the stages of their adaptation in language were specified. Structural, semantic and stylistic functions of occasionalisms were also analysed in the language of modern mass media. The application of lexicographic and lexico-semantic analyses made it possible to describe the most important thematic groups of lexico-semantic innovations. The amount of the actualized lexical units; semantic and stylistic specificity of socially reoriented units were defined; subgroups of passive vocabulary were analysed. The ways and means of word-building were thoroughly studied; the use of productive types of word-building in innovation processes were established. Modifications of the semantic structure of words were considered; the peculiarities of new foreign lexical units penetration and adaptation in language as well as the sources of Ukrainian vocabulary enrichment of the period in question were defined and explained.

Key words: nomination, neologism, innovation, neologisation, actualisation, denotative-connotative orientation change, passive vocabulary, word-building, semantic modification, borrowing.

Размещено на Allbest.ru