Розмежування усічених трансформованих фразеологізмів та усічених варіантів фразеологізмів можливе в діахронному аспекті: усічена трансформована ФО може стати загальноприйнятою і фіксуватися словниками як усічений варіант, семантично споріднений з відомою у мові повною ФО.

Внутрішній механізм усічення компонентного складу фразеологізмів як типу структурно-семантичного варіювання та способу трансформації їх регульований межами структурно-семантичного інваріанта, а саме: фразеологічним значенням (образом, внутрішньою формою), структурно-семантичною моделлю діахронічного структурно-семантичного інваріанта, регулярним характером семантичного зв'язку між структурними елементами. На основі цього встановлено діапазон інваріантного - варіантного для 43 структурно-семантичних моделей образних ФО, для яких реально властиве і потенційно можливе усічення структури.

На сучасному етапі розвитку фразеологічної системи частіше усікаються ФО, побудовані за моделлю словосполучень (переважно власне фразеологізми або стійкі порівняння). Це пояснюється тим, що мовлення сучасних українців збідніло, оскільки вони майже не послуговуються прислів'ями та приказками, які виникли давніше, й не творять нових, тобто такі необхідні умови усічення, як популярність і автоматизм використання, відсутні. Та незначна (порівняно із загальним арсеналом "народної мудрості") кількість ядерних широковідомих прислів'їв та приказок, що побутують у сучасному мовленні в повному й усіченому варіантах, за даними словників, зазнала скорочення своїх компонентів раніше і є фактом узуальної варіантності.

Комунікативний аспект дослідження узуального та оказіонального усічення фразеологізмів дозволяє зробити висновок про слівну природу компонентів ФО, яка і є одним із внутрішніх чинників, що зумовлюють відповідний вид варіювання і спосіб трансформації фразеологізмів, у т. ч. й усічення їх структури.

Зовнішніми чинниками явища усічення є загальномовна тенденція до економії мовлення (спрощення складних синтаксичних структур, зменшення надлишкової інформації), відрив від конкретної ситуації (абстрагування) і соціальна природа ФО.

І узуальне, і оказіональне усічення ФО у всіх типах мовлення (стилях і їх жанрах) має системний характер, а діапазон можливих актуалізацій усічених варіантів у мовленні визначає експліцитний та імпліцитний обсяг інформації, закладений у структурі компонентів-семем.

Реалізація потенційних прагматичних можливостей усічених варіантів відбувається завдяки дії кількох обов'язкових чинників, зокрема: внутрішніх ресурсів самих фразеологізмів, контексту чи ситуації, інтенцій, психічного та фізичного стану мовця, фонової інформації, якою є мовна і культурна компетенція комунікантів.

Усічені варіанти ФО у текстах розмовно-побутового, художнього та публіцистичного стилів, зокрема у мові газет, є важливим джерелом експресивно-емоційної насиченості, мають яскраве прагматико-стилістичне спрямування і виконують функції лаконізації, естетизації, деавтоматизації мовлення адресанта й активізації мислення адресата.

У розмовно-побутовому та художньому стилях (і в мові автора, і в мовленні персонажів) усічені варіанти ФО використовуються досить широко або як самостійні висловлювання, або ж як компоненти інших висловлювань з погляду теорії мовленнєвих актів виконують функції: асертивну (стверджувальну) (дівка не без долі [, козак не без щастя]), комісивну ([давати/даю] Слово!), застереження (не жартуй з вогнем [, бо обпечешся]), експресивну та сатисфактивну (Вже тиждень сушу [собі] цим голову) тощо.

У публіцистичному стилі, зокрема в газетних текстах, усічені фразеологізми є високоефективними мовними засобами для реалізації основного завдання - оцінного (емотивного чи інтелектуального) впливу на читача. Проте частотність їх використання і вибір зумовлені жанровими особливостями газетного тексту і тими настановами, які в ньому виконуються. Найбільше випадків "вплітання" журналістами в текст усічених варіантів ФО засвідчено в інформаційно-аналітичних і художньо-публіцистичних жанрах, де ці одиниці не лише виконують традиційні функції творення змістової виразності і відповідного колориту, а й мають значно ширший діапазон прагматичної дії, зокрема привертання уваги читача та стимулювання його до прочитання певної інформації. Особливо ефективними є узуальні та оказіональні усічені ФО в ролі текстових заголовків і назв рубрик.

Явище усічення компонентного складу ФО перспективне, а продуктивність його є доказом, з одного боку, усталеності, стандартизації фразеологічної системи (як і мовної системи взагалі), а з іншого, - її відкритості, постійної еволюції і прагнення узгодити конкретне з абстрактним, racio з emocio. Дослідження нерозривного прагматичного зв'язку між кінетичною та статичною формами існування мови має важливе значення для наукового осмислення будь-якого діахронного факту.

Основні положення дисертації викладено в таких публікаціях

1. Кучеренко Т. До проблеми трансформації фразеологізмів // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. - Вип. 9. Слов'янська філологія. - Чернівці: ЧДУ, 1997. - С. 143-147.

2. Кучеренко Т. Стилістичні особливості трансформованих фразеологізмів (на матеріалі романів "Балада про вершника на білому коні" та "Лицарі великої любові") // Творча індивідуальність і мовостиль Михайла Івасюка: Зб. статей до 80-річчя від дня народження письменника. - Чернівці, 1997. - С. 52-57.

3. Кучеренко Т. Особливості синтаксичних зв'язків між компонентами фразеологізмів // Проблемні питання синтаксису: Зб. наук. праць / Відп. ред. Н.В. Гуйванюк. - Чернівці: ЧДУ, 1997. - С. 219-223.

4. Кучеренко Т. Відгомін у фразеології антропоморфічного світогляду українців // Гуманітарна освіта: Фактор світової інтеграції / Матеріали міжнарод. наук. - практ. конф. - Ч. ІІ. - Чернівці: Рута-Митець, 1997. - С. 229-233.

5. Свердан Т. Усічені фразеологізми у трилогії Б. Лепкого "Мазепа" // Дивослово. - 1999. - №1. - С. 14-17.

6. Свердан Т. Народна фразеологія та екологічна свідомість українців // Дивослово. - 1999. - №10. - С. 16-18.

7. Свердан Т. Емоційно-експресивне навантаження усічених фразеологізмів (на матеріалі творів буковинських письменників на історичну тематику) // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. - Вип. 93. Слов'янська філологія. - Чернівці: Рута, 2000. - С. 129-137.

8. Свердан Т. Спосіб трансформації фразеологізмів (усічення) як стилістичний прийом у трилогії Б. Лепкого "Мазепа" // Культура слова / НАН України, Ін-т української мови. - Вип. 55-56. - К., 2000. - С. 26-30.

9. Свердан М., Свердан Т. Стилістико-синтаксичні функції усічених фразеологізмів у простому реченні (на матеріалі художньої літератури та преси) // Наук. вісник Чернівецького ун-ту: Зб. наук. праць. - Вип. 117-118. Слов'янська філологія. - Чернівці: Рута, 2001. - С. 155-163.

10. Свердан Т., Свердан М. Функціонування усічених ФО в комунікативній діяльності українців: лінгвістичний аспект // Південний архів: Зб. наук. праць. Філол. науки. - Вип. ХІV. - Херсон, 2002. - 96-99.

Анотація

Свердан Т.П. Усічення як тип структурно-семантичного варіювання і спосіб трансформації у фразеології. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 02. 01 - українська мова. - Прикарпатський університет імені Василя Стефаника. - Івано-Франківськ, 2003.

У дисертації здійснено комплексний аналіз чинників та наслідків усічення українських фразеологізмів, який відбувається при взаємодії динамічних процесів у фразеології, синтаксисі, словотворі й лексиці. За дослідженими структурно-семантичними моделями повних інваріантів підтверджено системний характер цього процесу (як і інших типів варіювання), простежено складний і динамічний взаємозв'язок мовних ресурсів та позамовних реалій, які цей процес супроводжують. Визначено шляхи і способи усічення фразеологічних одиниць, відзначено більшу частотність цього явища у фразеологізмах, побудованих за моделлю речення.

На основі когнітивно-процесуального моделювання фразеологічних одиниць у дії, результатів психолінгвістичного досліду і контекстуального аналізу розкрито функціональну природу усічених фразеологізмів, їх реальні та потенційні стилістичні властивості.

Ключові слова: фразеологічна система, фразеологічна одиниця, усічений фразеологічний варіант, діахронічний структурно-семантичний інваріант, структурно-семантична модель, компонент фразеологізму.

Аннотация

Свердан Т.П. Усечение как тип структурно-семантического варьирования и способ трансформации во фразеологии. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10. 02. 01 - украинский язык. - Прикарпатский университет имени Василия Стефаника. - Ивано-Франковск, 2003.

В диссертации осуществлен комплексный анализ факторов и результатов активного в современном украинском языке процесса усечения структуры фразеологизмов.

Подтверждено, что языковыми двигателями этого процесса являются собственные ресурсы фразеологической единицы (особенности структуры, словная природа компонентов, этимологический образ), внутреннее противоречие между формой и содержанием. С помощью построения структурно-семантических вариационных рядов обнаружено, что процесс сокращения компонентного состава фразеологизмов осуществлялся и осуществляется путем одно - или многоступенчатого усечения с из-менением грамматической формы фразеологической единицы (Божа воля, Божа власть [, що Бог схоче, те і дасть]) или без такового изменения (гроші йдуть до багатого, а [біда і] злидні - до бідного). Кроме того, установлен диапазон инва-риантного - вариантного для 43 структурно-семантических моделей диахронических структурно-семантических инвариантов образных фразеологизмов, которым свойственно или в которых потенциально возможно усечение структуры, и выделены два способа этого процесса: 1) полное, или собственно усечение, вследствие которого короткие варианты самодостаточны и актуализируются как самостоятельные высказывания или свободно входят в любой контекст (вільному воля [, а спасенному рай]) и 2) неполное, или частичное усечение с компенсацией структурно-семантических свойств фразеологизма за счет компонентов контекста или речевой ситуации (на вітер [говорити, кидати, пускати]).

На основании анализа созданных моделей и статистических данных доказано, что максимальные возможности сократить количество компонентов имеют фразеологические единицы со структурой предложения, в частности сложного - 17 структурно-семантических моделей, которые объединяют 1823 фразеологизма и составляют 36,1% от общего количества изученных единиц, простого - 8 структурно-семантических моделей (1636 фразеологизмов, или 32,4%). Структурно-семантических моделей фразеологических единиц со структурой словосочетания выделено всего 8 (1593 фразеологизма, или 31,5%). Это объясняется тем, что фразеологизмы со структурой предложения подобно любым другим предложениям изначально реализуются в речи как высказывания, то есть отображают конкретную ситуацию. Со временем абстрагирование от этой ситуации позволяет сократить количество ее составных частей, отбросив тот или иной компонент фразеологической единицы. Естественно, что фразеологизмы со структурой словосочетания, которые называют лишь частные составные ситуации, имеют меньше потенциальных возможностей для усечения своей структуры.

Описаны и внешние факторы, способствующие процессу усечения фразеологических единиц, а именно: общеязыковая тенденция к экономности речи (упрощение сложных синтаксических структур, упрощение избыточной информации), потребность абстрагирования от конкретной ситуации, ассоциативная прозрачность образа фразеологизма, утраченность ассоциаций или реалий, выпадение компонента из системы языка, семантическая и структурная тавтология, эвфемизация, эстетизация выражения и т.д.

Путем когнитивно-процессуального моделирования фразеологических единиц в действии (за М. Ковшовой) и психолингвистического эксперимента выяснено, что усечение фразеологизмов как свернутых текстов с составной-концептом происходит на фоне языковой и культурной компетенции, вследствие чего отбрасывание того или иного компонента-концепта не разрушает общей концептуальной основы усеченной фразеологической единицы и не влияет на восприятие и воспроизведение информации, заложенной в диахроническом структурно-семантическом инварианте.

С помощью контекстуального анализа установлено, что усеченные варианты фразеологических единиц в текстах разговорного, художественного и публицистического стилей (в частности, в языке газет) являются важным средством реализации экспрессивно-эмоциональной насыщенности текста, имеют конкретную стилистическую направленность и выполняют функции лаконизации, эстетизации, деавтоматизации речи адресанта и активизации мышления адресата. Усеченные фразеологизмы занимают всевозможные позиции в структуре текстов и, подобно полным вариантам, являются смысловыми центрами сообщений, заполняющими коннотативные лакуны.

Ключевые слова: фразеологическая система, фразеологическая единица, усеченный фразеологический вариант, диахронический структурно-семантический инвариант, структурно-семантическая модель, компонент фразеологизма.

Summary

Sverdan T.P. "Cutting-off" as a type of structural-semantic variation and a way of transformation in phraseology. - A manuscript.

The dissertation is submitted for a Candidate of Philology degree in speciality: 10. 02. 01 - Ukrainian language. - The Cis-Carpathian (Prikarpatskiy) University named after Vasyl Stefanyk. - Ivano-Frankivsk, 2003.

The dissertation deals with the problem of complex analysis of the factors and consequences of the process of "cutting-off" of Ukrainian phraseologisms which usually takes place on the background of intersection of the phenomena of phraseology, syntax and wordformation. The systematic character of the process (as well as other types of variations) has been proved by means of investigated structural-semantic patterns of full invariants; the complicated and dynamic interrelation of language resources and extra-linguistic realias which accompany the process has been investigated. The ways and means of "cutting-off" of phraseological units have been defined, the intensity of the phenomenon in phraseological units built up according to the model of the sentence has been emphasized.

The functional nature of the "cut-off" phraseologisms, their real and potential stylistic qualities have been revealed on the basis of cognitive-processing modeling of phraseological units in action, the results of psycho-linguistic investigation and contextual analysis.

The key words are: phraseological system, phraseological unit, a "cut-off" phraseological invariant, diachronically structural-semantic invariant, structural-semantic model, a component of a phraseologism.

Размещено на Allbest.ru