Теоретичні проблеми дослідження субстрату в європейському мовознавстві ХІХ – ХХ століть

Розкриття етапів розвитку теорії субстрату в європейському мовознавстві. Аналіз поглядів європейських мовознавців XIX – XX ст. на питання теорії мовного субстрату. Дослідження внеску лінгвістів у розробку субстратної моделі генезису й еволюції мов.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 24.07.2014
Размер файла 63,4 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Ключові слова: субстрат, суперстрат, адстрат, хорографічна конгруенція, мовні контакти, змішування мов, мова-реципієнт, проникність структури мови.

Аннотация

Холодов А. В. Теоретические проблемы исследования субстрата в европейском языкознании ХІХ - ХХ вв. - Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.15 - общее языкознание. - Донецкий национальный университет. - Донецк, 2007.

В дисертации впервые в лингвистической историографии рассмотрены теоретические проблемы исследования субстрата в трудах европейских (в том числе украинских и русских) языковедов ХІХ - ХХ вв. С помощью историко-научной реконструкции проанализированы теория языковых контактов и этнических влияних в работах компаративистов 20-х - 60-х гг. ХІХ в., взгляды на субстрат автора теории субстрата Г. И. Асколи, европейских языковедов конца ХІХ в., развитие теории субстрата в европейском языкознании первой и второй половины ХХ в. Определён вклад лингвистов ХІХ - ХХ в. в теорию субстрата с учётом преемственности и эволюции вглядов языковедов на разные аспекты теории субстрата. Проанализированы конкретные субстратные интерпретации историко-языковых явлений. Приведена оценка экспланаторных возможностей теории субстрата с позиций современного языкознания.

В работе подчёркивается, что выявление субстратных элементов в языках-победителях предусматривает использование на всех этапах исследования приёмов и процедур сравнительно-исторического метода: 1) генетического отождествления фактов, 2) лингвистической реконструкции, 3) хронологизации и локализации языковых явлений. При рассмотрении теории этноязыкового субстрата в европейской лингвистике ХІХ в. наиболее детально проанализированы теоретические положения Г. И. Асколи. Последовательно рассмотрена методика этнолингвистического анализа учёного, в основе которой лежат три доказательства: критерий хорографической конгруэнции (доминирующий) и критерии внутренней и внешней конгруэнции (вспомогательные).

Отмечается, что теория субстрата зародилась в контексте исследования вопроса о языковом смешении; её популярности способствовали работы Г. Шухардта, Э. Виндиша, И. А. Бодуэна де Куртенэ и др. При исследовании вопроса о членении индоевропейской языковой области на рубеже ХІХ - ХХ вв. лингвисты уделяли большое внимание взаимодействию языков в исторический период, используя достижения диалектологии (Г. Хирт, П. Кречмер, В. Бертольди) и романского языкознания (Ф. Диц, Б. Бьонделли, Г. Грёбер). Вопрос о характере иноязычной основы, на которую наслаивались индоевропейские языки, становился главным при определении того, в какой степени влияние этой основы сказывалось в индоевропейских языках (Ж. Вандриес, А. Доза, Р. Менендес-Пидаль, М. Л. Вагнер, К. Мерло и др.).

Применение принципов ареальной лингвистики стало положительным сдвигом в развитии теории субстрата. Отмечается, что основатель неолингвистической школы М. Дж. Бартоли преобразовал критерий хорографической конгруэнции из статического в динамический: ареал иррадиации, т.е. современная территория распространения явления, к субстрату не имеет прямого отношения - на субстрат указывает очаг инновации, который должен находиться в пределах первоначальной языковой территории. В 30-е гг. ХХ в. были введены понятия суперстрата (Ф. фон Вартбург), адстрата (М. Фалькхоф) и субсубстрата (К. Мерло), а в 60-е гг. ХХ в. появились понятия интерстрата (М. И. Занд), инстрата (М. А. Бородина) и перстрата (В. Фенкер).

Большое внимание в работе уделено вопросу исследования лингвистической и экстралингвистической специфики субстрата в сравнении с другими родственными ему явлениями в трудах европейских языковедов ХХ в., а также вопросу об особенностях возникновения субстрата. Показано, что решающими факторами в процессе постепенного отмирания одного из двух взаимодействующих языков и включения его сохранившихся остатков в качестве субстрата в другой язык являются социолингвистические процессы (В. К. Журавлёв, О. Б. Ткаченко, М. А. Бородина и др.). Наиболее тесно с социолингвистическими предпосылками возникновения субстрата связаны психолингвистические факторы (В. Пизани, И. А. Бодуэн де Куртенэ, У. Вайнрайх и др.). Ряд лингвистов, рассматривая субстрат как один из факторов языковой эволюции, отдавали предпочтение этнокультурной среде, в которой оказывались контактирующие языки (Б. Террачини, В. фон Вартбург и др.), другие же видели в субстрате (фонетическом) признаки биологической наследственности (Э. Гаммильшег, Й. ван Гиннекен, А. Доза).

На передний план исследования выдвинуты также вопросы, связанные с влиянием субстрата на структуру языка-победителя. Показано, что европейские языковеды конца ХІХ в. - первой половины ХХ в. по-разному подходили к решению этой задачи (А. Сейс, Ф. Ж. Моль, А. Мейе, В. Брёндаль, Ю. Покорный и др.). Преодоление механистического подхода к анализу языковых явлений стало возможным благодаря установлению взглядов на язык как на целостную систему. В ней следует различать заимствование модели, которая наполняет определёнными элементами заимствующий язык, и адаптацию самих материальных элементов, выражающих конкретное грамматическое значение. Об этом детально писали украинские и русские языковеды второй половины ХХ в.: Б. А. Серебренников, О. Б. Ткаченко, О. В. Востриков, Е. С. Кубрякова и др.

В вопросе о проницаемости таких высокоорганизованных уровней языка, как фонологический и морфологический, очень важное значение имеет специфика взаимодействия языков родственных и неродственных, на что указывал своей субстратной типологией В. А. Виноградов. Очень важное значение при оценке субстратных явлений играют исторические условия взаимодействия языков. Особое внимание к внешним условиям языковых контактов при исследовании субстратных влияний на славянские и в особенности на восточнославянские языки проявилось в работах А. А. Шахматова, И. А. Бодуэна де Куртенэ, А. М. Селищева, В. И. Лыткина, О. Б. Ткаченко, Г. П. Пивторака и др.

Ключевые слова: субстрат, суперстрат, адстрат, хорографическая конгруэнция, языковые контакты, смешение языков, язык-реципиент, проницаемость структуры языка.

Summary

Kholodov О. V. Theoretical problems of substratum study in European linguistics of the XIXth - XXth centuries. - Manuscript.

Dissertation for a scientific degree of Candidate of Philological Sciences, 10.02.15 - general linguistics. - Donetsk National University. - Donetsk, 2007.

The dissertation discloses theoretical problems of substratum study in the works of European (including Ukrainian and Russian) linguists of the XIXth - XXth centuries in the linguistic historiography for the first time. The connection between the substratum theory and the comparative-historical method is proved. The historical-scientific reconstruction made it possible to analyze the theory of language contacts and ethnic influence in the works of comparativists of the 20-s - 60-s of the XIXth century, the views on substratum expressed both by the author of the substratum theory G. I. Ascoli and by European linguists at the end of the XIXth century and the substratum theory evolution in the European linguistics of the first and second half of the XXth century. The contribution of the linguists of the XIXth and XXth centuries to the substratum theory considering the succession and evolution of the views of linguists on different aspects of the substratum theory is revealed. Specific substratum interpretations of historic-linguistic phenomena are analyzed. The assessment of explanatory possibilities of the substratum theory from the position of modern linguistics is provided.

Key words: substratum, superstratum, adstratum, chorographic congruence, language contacts, mixture of languages, recipient language, language structure penetrability.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Усебічне розкриття поглядів європейських мовознавців XIX–XX ст. на питання теорії мовного субстрату, внесок лінгвістів у розробку субстратної моделі генезису й еволюції мов. Основні етапи розвитку загальної теорії субстрату в європейському мовознавстві.

    автореферат [76,7 K], добавлен 11.04.2009

  • Аналіз впливу субстрату на структури східнослов’янських мов, особливо на фонологічному рівні. Висвітлені субстратні інтерпретації історико-мовних явищ. Визначено характер мовної взаємодії східних слов’ян з іншими народами. Виділено типи мовного субстрату.

    статья [22,4 K], добавлен 18.12.2017

  • Існуючі гіпотези щодо походження та етапів розвитку світових мов, оцінка їх переваг та недоліків. Закони, за якими розвиваються мови, зовнішні та внутрішні чинники даного процесу. Зв'язок розвитку мови з національним розвитком народу. Явище субстрату.

    реферат [41,1 K], добавлен 22.11.2010

  • Сутність терміна "концепт", його походження та історія семантичної трансформації, сучасне розуміння у мовознавстві. Проблематика дослідження його у когнітивній лінгвістиці. Огляд теоретичних підходів до методів дослідження та основні проблеми цієї сфери.

    статья [39,5 K], добавлен 26.09.2014

  • Визначення поняття та класифікація словотворення в сучасному мовознавстві. Синтаксичні способи будови слів в англійській мові, використання скорочень, метафор та новотворів. Дослідження парадигми в мовознавстві та основні вимоги до рекламної лексики.

    дипломная работа [97,3 K], добавлен 07.11.2010

  • Явище міжмовної омонімії та його вивчення у слов’янському мовознавстві. Причини появи міжмовних омонімів. Поняття "фальшиві друзі перекладача". Дослідження міжмовної омонімії у слов’янському та чеському мовознавстві. Чесько-українська міжмовна омонімія.

    курсовая работа [267,6 K], добавлен 20.12.2012

  • Дослідження інноваційної лексики в українському мовознавстві. Проблема неологізмів з погляду новизни сприйняття та індивідуально-авторського вживання. Лексико-семантичний аналіз іменників-оказіоналізмів у поезії В. Стуса. Структура оказіональних дієслів.

    дипломная работа [86,8 K], добавлен 13.10.2014

  • Визначення та класифікація гумору як важливої частини спілкування між людьми. Дослідження теорій у цій сфері. Телесеріал "Теорії Великого вибуху" як культурно-лінгвістичний феномен, особливості гумору в цьому творі. Дослідження теорії релевантності.

    курсовая работа [38,8 K], добавлен 27.05.2015

  • Історія становлення теорії безсполучниковості в українському мовознавстві. Структурно-семантичні особливості речень із різнофункціональними частинами. Експресивно-виражальні можливості безсполучникових складних речень та багатокомпонентних утворень.

    дипломная работа [156,7 K], добавлен 13.06.2011

  • Багато мовознавців виникнення науки про мови датують 1660 р., інші — початком XIX ст.. У давньому мовознавстві виділяють чотири наукові традиції: давньоіндійську, давньокитайську, класичну - мовознавство в Давній Греції та Римі, давньоарабську.

    реферат [25,6 K], добавлен 14.08.2008

  • Звук і значення: теорія питання, історія вивчення, сучасний стан та перспективи. Опис методики та етапів роботи дослідження кольорової картини тексту та підтексту. Дослідження звукового складу віршів А. Ахматової з точки зору кольорофоносемантики.

    курсовая работа [60,2 K], добавлен 18.05.2015

  • Суть, призначення, функції та класифікація анотацій. Розвиток теорії анотування в XVIII-XIX ст. Сучасний етап розвитку теорії анотування. Складання анотацій різних типів для бібліографічних покажчиків. Складання видавничих та книготорговельних анотацій.

    курсовая работа [47,2 K], добавлен 20.01.2011

  • Вивчення семантики та структури композитів з урахуванням здобутків у площині словотвірної номінації. Дослідження власних назв у будові композитних утворень в українському мовознавстві. Висвітлення експресивних та оцінних властивостей одиниць аналізу.

    статья [25,0 K], добавлен 31.08.2017

  • Визначення фразеології в сучасному мовознавстві. Існуючі підходи щодо принципів класифікації фразеологічних одиниць. Дослідження змістових особливостей і стилістичного значення зоофразеологізмів в англійській мові, їх семантичних та прагматичних аспектів.

    курсовая работа [262,2 K], добавлен 18.12.2021

  • Дослідження німецької фразеології в германістиці та українському мовознавстві. Поняття внутрішньої форми фразеологізму. Семантичні особливості фразеологізмів. Семантичні групи німецьких фразеологізмів з компонентом заперечення та специфіка їх уживання.

    курсовая работа [44,9 K], добавлен 17.01.2013

  • Дослідження теорії антропоцентризму в когнітивній та комунікативній лінгвістиці. Особливості дискурсів із висловлюваннями відмови в англійській та німецькій мовах. Аналіз заголовків, які сигналізують про антропоцентричну тональність прозових текстів.

    курсовая работа [45,5 K], добавлен 13.10.2012

  • Дослідження складних слів у мовознавстві. Визначення композитів та юкстапозитів. Словоскладання в мовних терміносистемах. Закономірності побудови складних слів українського походження в творах Ліни Костенко. Семантична класифікація одноструктурних слів.

    дипломная работа [100,4 K], добавлен 03.10.2014

  • Компонентний аналіз як система прийомів розщеплення та синтезу значення слова на складові компоненти (семи), його використання в лексикографії та комп'ютерному перекладі. Методи соціолінгвістики як синтез лінгвістичних і соціологічних процедур.

    реферат [18,0 K], добавлен 15.08.2008

  • Дистрибуція. Дистрибутивний аналіз як методика дослідження мови на основі оточення (дистрибуції, розподілу) окремих одиниць у тексті. Методика безпосередніх складників. Трансформаційний аналіз, його використання в теорії і практиці машинного перекладу.

    реферат [17,7 K], добавлен 15.08.2008

  • Методологічні засади дослідження стилю у сучасній лінгвістиці. Питання інтерпретації термінів "стиль" та "стилістика", категорія "функціонального стилю". Дослідження стилю художньої літератури в системі функціональних стилів сучасної німецької мови.

    курсовая работа [56,4 K], добавлен 22.11.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.