Семантична типологія предикатів стану

4. Предикати якісного стану із семантикою смаку, які: а) позначають інтенсивні смакові відчуття: Ось слив'яночка яка солодка, як мед, густа (У.Самчук); б) указують на неінтенсивні смакові відчуття: Одне гіркувате, друге цукрувате, може, разом добрі будуть (В.Барка); в) дають смакову оцінку: ...горіхи були дуже смачні... (І.Багряний).

5. Предикати якості зі значенням запаху, що виражають приємні (Бруньки дерев свіжі, пахучі, набряклі (У.Самчук) та неприємні запахи (Дим з люльок смердючий, чорний... (Р.Федорів).

6. Звукові предикати якості, що: а) позначають фізичні властивості звуку, голосу: Мелодія все більше стає потужною, кипить, вирує... (І.Багряний); Голос був різкий, трохи гортанний... (В.Шевчук); б) оцінюють звук, голос: Звук кришталевий! (С.Йовенко); Голоси молоді, свіжі! (У.Самчук); в) характеризують комунікативні здібності людини: Тут люди говіркі та добрі... (В.Крищенко); г) визначають звукові властивості середовища: Степ світлий і тихий, як пустеля (В.Барка).

7. Параметричні предикати якості, що передають значення: а) довжини: Білий вельон довгий, аж по землі волочиться (У.Самчук); б) ширини: У передмісті вулиці вузенькі (Л.Костенко); в) глибини: ...тут колодязь глибокий - страшно глянути! (В.Барка); г) висоти та людського зросту: Правий, маньчжурський, берег Амуру був високий, гористий (І.Багряний); ...один - Судаков - низенький, забайкалець з походження... (І.Багряний); ґ) віддаленості: ...мелодія знайома і незнайома, близька й далека... (Р.Федорів); д) розміру, протяжності за багатьма параметрами: Весь дім від того стає великий, просторий... (В.Шевчук); е) форми або товщини предметів: ...Як шнурочок, дорога пряма (В.Крищенко); Та [крижина] була зовсім тонка (В.Винниченко); є) фізичної форми людей: Майор П високий, кремезний... (І.Багряний); ж) швидкості, темпу: Наймиліші птахи - такі чисті і швидкі, жваві, пильні і обережні (В.Барка).

8. Предикати якості, що визначають наповнення: ...майдан був порожній, порожні були й вулиці (В.Шевчук).

9. Предикати на позначення фізичних та фізіологічних якостей істот, що виражають: а) фізичне здоров'я, силу: І серце міцне, і легені здорові (Л.Костенко); б) фізичну слабкість: Він [актор] був смертельно хворий (Л.Костенко); в) інші фізіологічні та фізичні стани, у яких може перебувати істота: Хлопчик був мертвий (У.Самчук); Вже я хмільна (І.Жиленко).

10. Предикати, що передають внутрішні особливості суб'єкта, зумовлені емоційно-психічною сферою, указуючи на: а) людські чесноти: Він [Гнат] добрий і щирий (У.Самчук); б) вольові якості та особливості темпераменту, поведінки: Ось вона [Наталка] справжня, свавільна, і горда, і прекрасна, як богиня... (І.Багряний); в) негативні риси характеру, поведінки: І та баба Мартинючка така лиха... (В.Шевчук); Нещедрий був сеньйор (Л.Костенко); г) природні та набуті за життя якості людини, що реалізуються в процесі діяльності: Він [майор] дисциплінований, і точний, і не схильний вдаватись у дрібниці (І.Багряний); ґ) внутрішні якості тварин: Кінь баский, гарячий (В.Крищенко); д) піднесений емоційний настрій: ...вона знову була весела і жвава... (В.Симоненко); е) стан спокою, рівноваги: О, я цілком спокійна (С.Йовенко); є) почуття незадоволення, гніву: Дівчина слухала братові теревені й була дуже сердита (І.Багряний); ж) відчуття тривоги: А очі у неї такі тривожні (Л.Костенко); з) відчуття суму, печалі: Марія сумна (У.Самчук); и) почуття провини: Але хто ж таки винен у вашій біді, Теофане Петровичу? ? допитувався я (Р.Федорів).

11. Предикати інтелектуального стану, що виражають: а) інтелектуальні спроможності людини: Ви усі розумні та відверті (В.Симоненко); б) сприйняття, розуміння, усвідомлення, зацікавлення: Тепер мені вже були зрозумілими Марієттині сльози... (Р.Федорів); в) відомість / невідомість: Людині все це теж знайоме... (В.Крищенко).

12. Предикати якості, що передають стосунки, указуючи на: а) близькі стосунки між людьми та прихильне ставлення до когось або чогось: Без кінця втішні діти йому і любі (В.Барка); б) віддалені стосунки між людьми та негативне ставлення до когось або чогось: Вона тобі нелюба (Л.Костенко); в) відсутність будь-яких стосунків: Ми самотні в безмежжі (Л.Костенко).

13. Темпоральні предикати якості, що визначають: а) юний вік істот і нетривалий час користування предметами: Тато був зовсім юний (В.Симоненко); Гвинтівка була новесенька (І.Багряний); б) зрілий вік істот, інших реалій і тривалий час користування предметами: Стала чиясь донечка доросла (І.Жиленко); В країні гордій і гористій ця скеля сива, як Софокл (Л.Костенко); в) часову тривалість, стійкість: ...всі ми - тимчасові (С.Йовенко).

14. Оцінні предикати якості, з-поміж яких виокремлюємо: 1) предикати із семантикою оцінки, спричиненої емоційними чинниками, зокрема: а) позитивною оцінкою реалій світу: Це місто - прекрасне, як усмішка долі (Л.Костенко); б) негативною оцінкою реалій світу: Тяжкий був час (Л.Костенко); в) оцінкою зовнішності людини: Я трішечки красива... (І.Жиленко); г) оцінкою потрібності або непотрібності: Ми тут зайві (І.Жиленко); 2) предикати, що вказують на оцінку, зумовлену грошовими відносинами та матеріальними статками людини: Ну, панти ці дуже цінні... (І.Багряний); Ти багатий, а я бідний... (В.Шевчук).

15. Предикати, що вказують на реальність ознаки (А світ навкруг простий і звичний…(В.Крищенко); Учора в дощ зайшов до мене Блок. Блідий од смутку,.. реальний до ворсинки (Л.Костенко) або її нереальність (...він був для нас вже майже нереальний - отой старезний загадковий дід (Л.Костенко).

16. Предикати зі значенням схожості (...старий валун був схожий на ведмедя... (Л.Костенко) або несхожості (У світі дерева різні (У.Самчук).

Суб'єктній синтаксемі якості так само властиві дві диференційні ознаки - пасивність та статичність, що уможливлює вираження її різними шарами іменникової лексики. Цю роль виконують також субстантивовані прикметники (...зробилася стара незвично говірка (В.Шевчук), субстантивовані числівники (А один був живий (Л.Костенко), займенникові іменники (Я срібна, а не сива (С.Йовенко); Хтось серед нас щасливий! (І.Багряний), займенникові прикметники (...той був високий та худий, цей середнього зросту і повний (В.Шевчук); А от інші [звірі] - обережні та чуйні з біса (І.Багряний).

Основним морфологічним засобом вираження суб'єкта якості є називний відмінок.

У четвертому розділі - „Семантична диференціація предикатів кількості на тлі їхньої морфологічної і неморфологічної реалізації” - з'ясовано причини певної окремішності цього семантико-морфологічного різновиду предикатів стану порівняно з трьома попередніми, запропоновано докладніше значеннєве розмежування предикатів кількості залежно від характеру та способу вираження кількості.

Предикати кількості визначають статичну постійну чи тимчасову кількісну характеристику предмета, що є частиною семантики стану в широкому витлумаченні. Саме тому предикати кількості становлять семантичний різновид предикатів стану. Залежно від характеру та способу вираження кількості виокремлено чотири значеннєві групи предикатів кількісної ознаки: 1) предикати означеної кількості; 2) предикати неозначеної кількості; 3) предикати приблизної кількості; 4) предикати розподільної кількості.

1. Предикати означеної кількості передають точно визначену кількість предметів, осіб або частин від цілого. Їх поділяємо на:

1) предикати власне-кількості, що формують ядро предикатів означеної кількості і виражають точну кількість істот чи конкретних предметів у цілих одиницях (Нас, невісток, було сім, а дочок було вісім, то й зятів вісім... (І.Багряний); Чужинських воїнів було десять... (В.Чемерис); ...круг мене руки Ваші стали, мов їх було не дві, а двісті (І.Жиленко); Поетів ніколи не був мільйон (Л.Костенко) або визначають вік людини, істоти, зрідка - якогось предмета (Мені було десять, тобі дванадцять, Садако (С.Йовенко);

2) предикати збірної (сукупної) кількості, що є формальним різновидом предикатів власне-кількості кількості, оскільки позначають частину тих кількісних понять, що й предикати власне-кількості, з тією лише відмінністю, що їхнє значення кількості представлене як сукупність, як одне ціле (пор.: Хлопців ? два і Хлопців ? двоє). Функціональний ряд числівникової збірності регулярний переважно в межах від двох до двадцяти, іноді трапляється лексема тридцятеро: Дозорців було троє... (В.Чемерис);

3) предикати кількості частин від цілого, що вказують на точну кількість частин, виділених у складі цілого, та морфологічно виражені дробовими числівниками: Городу мені лишилося одна п'ята.

Серед морфологічних засобів вираження предикатів зі значенням кількості частин від цілого є слова пів, півтора, півтори, півтораста: На сьогодні різних Ягничів у них тут пів-Кураївки (О.Гончар); Курчат було півтораста.

Окрім спеціалізованих числівникових, є й інші засоби вираження предикатів означеної кількості, серед яких відчислівникові іменники на зразок десяток, сотня тощо: У нас же гвинтівок тільки сотня... (Ю.Смолич).

Семантику точної кількості предметів або істот визначають предикати, морфологічно експліковані відчислівниковими прислівниками удвох, утрьох, учотирьох та ін.: Коли ми вдвох, я - віриш - наповняюсь змістом... (О.Гончар).

2. Предикати неозначеної кількості передають точно не визначену, неконкретизовану множинну кількість. Її ширше виражають відприслівникові неозначено-кількісні числівники та одиниці нечастиномовного характеру (фразеологізми, порівняльні звороти) і значно вужче ? числівники.

Предикати неозначеної кількості залежно від значень засобів їх вираження поділено на п'ять значеннєвих підгруп: 1) предикати малої неозначеної кількості: Лавок тут кілька... (О.Гончар); ...вивірки місцевої було мало (І.Багряний); 2) предикати дуже малої неозначеної кількості з відтінком експресивності: Там того поля - на заячий скік! (Укр. прислів'я); ...а оленів у нього в обріз (І.Багмут); В Мотрі й трудоднів тих - кіт наплакав (М.Рудь); 3) предикати достатньої (недостатньої) кількості: ...а колод уже в лісі досить (І.Багряний); 4) предикати великої неозначеної кількості: Дворищ цих було кількадесят... (Ю.Опільський); ...їх [козаків] сотні (Ю.Смолич); Качок було тут чимало (І.Багряний); Риби густо на воді... (О.Гончар); 5) предикати дуже великої неозначеної кількості, яку важко собі уявити: Людей мільярди... (Л.Костенко); Там, кажуть, дрохви видимо-невидимо! (О.Гончар); В деяких місцях тетеруків, а особливо фазанів, було до гибелі! (І.Багряний); Сливок було як маку... (В.Шевчук); Риби - хоч возами нагрібай (О.Гончар).

Предикати кількості, які вказують на вік людини чи істоти, іноді - предмета, також можуть набувати семантичного відтінку великої неозначеної кількості: Йому [годинникареві] було, мабуть, уже віки (Л.Костенко).

3. Предикати приблизної кількості виражають припущення, здогадку мовця про кількість кого- або чого-небудь, тобто окреслюють близьке до точного кількісне значення предметів чи осіб.

Функцію предикатів приблизної кількості виконують здебільшого сполучення з двох числівників, близько розташованих у числовому ряду: Вагонів у приміському електропоїзді - вісім-десять. Із цими числівниками можуть уживатися одиничні або повторювані розділові сполучники чи, або та повторювані сполучники не то.., не то; чи то.., чи то: У під'їзді квартир буде сорок або п'ятдесят.

Предикати, виражені числівниковою парою один-два, набувають значення приблизної кількості лише за умови, що замість числівника один вжито іменник: Борошна лишилося кілограм-два.

Досить поширеним засобом вираження предикатів приблизної кількості є поєднання числівника (іноді - іменника, що має кількісне значення або називає одиниці виміру) із прийменниками-частками до, під, десь, близько, менш (як, ніж), не більше (як, ніж), не вище (як, ніж), понад, за, більш (як, ніж), не менше (як, ніж), щонайменше: Тут десь їх [воїнів] дванадцять тисяч (І.Багряний); Городовиків було не менше як двадцять (Ю.Смолич).

Предикати, виражені таким способом, можуть указувати на приблизну кількісно-вікову ознаку суб'єкта: Данькові під п'ятдесят... (Р.Федорів).

Предикатне значення приблизної кількості виражають два структурні типи інверсійних сполучень: 1) сполучення іменника в родовому відмінку множини, що є назвою одиниці рахунку істот або виміру чого-небудь (осіб, душ, голів, штук, грамів, кілограмів, центнерів, пудів, тонн, відер, літрів тощо) з числівником, іноді ? ще й з прийменником на: [Тигриця] Пудів на дванадцять (І.Багряний); 2) поєднання іменника вимірювальної семантики в родовому відмінку множини з числівником (зрідка - лічильним іменником) за допомогою прийменників з / із, зо: Пасіка була вуликів з двісті (І.Багряний).

4. Предикати розподільної кількості указують на рівний розподіл чого-небудь між кимось, чимось та морфологічно експліковані поєднанням прийменника по з кількісно-іменною формою або числівником, зрідка ? іменником відчислівникового походження: Верхівці були вже близько. Їх було семеро - один попереду, інші по два в ряд (Ю.Смолич).

Запропоновані значеннєві групи предикатів кількості дають підстави диференціювати їхній суб'єкт на такі семантичні різновиди: 1) суб'єкт означеної кількості, зумовлений предикатами власне-кількості, предикатами збірної кількості, предикатами кількості частин від цілого; 2) суб'єкт неозначеної кількості, породжений предикатами малої неозначеної кількості, предикатами дуже малої неозначеної кількості з відтінком експресивності, предикатами достатньої (недостатньої) кількості, предикатами великої неозначеної кількості, предикатами дуже великої неозначеної кількості; 3) суб'єкт приблизної кількості, прогнозований предикатами відповідної семантики; 4) суб'єкт розподільної кількості, передбачений предикатами такої ж семантики; 5) суб'єкт кількісно-вікової ознаки, відкритий предикатами власне-кількості, предикатами неозначеної кількості, предикатами приблизної кількості та предикатами розподільної кількості.

Основною морфологічною формою вираження семантичних різновидів суб'єкта кількості є нетипова для підметової позиції форма родового відмінка іменників, займенникових іменників та субстантивованих прикметників і дієприкметників: ...тих бачків було дванадцять (І.Багряний); ...їх сотня, а вас двадцятеро (Ю.Смолич); Убитих - чоловіків, жінок і дітей - було в селі сім; поранених - одинадцять (Ю.Смолич).

Давальний та називний відмінки посідають периферійні позиції в морфологічній експлікації суб'єкта кількості, бо характерні лише для суб'єкта кількісно-вікової ознаки: Тобі тільки неповні сімнадцять... (В.Шевчук); ...Євпраксія ж має лише дванадцять (років) (П.Загребельний).

Типову морфологічну форму - форму називного відмінка - мають лише суб'єкти, зумовлені предикатами означеної кількості, що вказують на вік осіб і деяких реалій рослинного світу (Його Марійка вже шестилітка... (В.Шевчук), та предикатами означеної кількості, вираженими відчислівниковими прислівниками (Вони були вдвох... (В.Шевчук).

Виконане дослідження дало підстави зробити такі основні висновки:

Семантичний клас предикатів стану об'єднує одиниці зі значенням власне-стану, морфологічно експліковані відприслівниковими дериватами і дієсловами, та одиниці на позначення якісного й кількісного стану, репрезентовані предикативними якісними прикметниками і переважно предикативними числівниками. Це об'єднання ґрунтується на онтологічній спільності - стан у широкому витлумаченні. Предикати зі значенням власне-стану відтворюють статичну, позбавлену динаміки та розвитку ситуацію, спрямовану на довкілля, істоту, здебільшого людину, або предмет.

Відмінності в семантиці стану та її частиномовне оформлення слугують підставою для поділу предикатів стану на чотири семантико-морфологічні різновиди: 1) відприслівникові деривати-предикати стану; 2) дієслівні предикати стану; 3) предикати якісного стану, виражені предикативними якісними прикметниками; 4) предикати кількості, спеціалізованими морфологічними засобами експлікації яких є числівники.

Ядро семантичного класу предикатів стану утворюють відприслівникові деривати-предикати стану. Приядерну зону предикатів стану посідає семантико-морфологічний різновид дієслівних предикатів стану. Семантична спільність відприслівникових та дієслівних предикатів стану полягає в тому, що вони мають два великі значеннєві підкласи - предикати внутрішнього стану істоти та предикати зовнішнього стану. Перший підклас формують предикати фізичного, фізіологічного стану істоти (живого організму), предикати емоційно-психічного стану людини та предикати інтелектуального стану людини. Проте семантика внутрішнього стану істоти дієслівних предикатів ширша.

Підкласи відприслівникових та дієслівних предикатів зовнішнього стану мають значно менше спільних рис. Їх об'єднує семантика стану довкілля. Однак у відприслівникових предикатів це значення ємніше, ніж у дієслівних. Воно охоплює сім значеннєвих підгруп. Семантика стану довкілля дієслівних предикатів обмежена двома підгрупами.

Експліковані невідмінювано-іменними словами предикати є периферійними щодо відприслівникових як центральної ланки предикатів стану. Хоч вони й розпадаються на два згадані значеннєві підкласи, проте ці підкласи диференційовані на групи менше, ніж відповідні підкласи відприслівникових предикатів.

Предикати якісного стану мають досить різноманітний семантичний потенціал, що охоплює широке коло внутрішніх та зовнішніх ознак істот і предметів. На його основі сформовано шістнадцять основних значеннєвих груп.

Подібно до відприслівникових та дієслівних предикатів внутрішнього стану предикати якісного стану виражають фізичні, фізіологічні ознаки, зумовлені функціонуванням живого організму; смакові властивості; ознаки, які передають піднесений емоційний настрій людини, зумовлений позитивними емоціями; стан спокою, душевної рівноваги або виражають відчуття тривоги, суму, печалі, провини, емоційно-психічний дисбаланс, спричинений почуттям незадоволення, гніву, а також ознаки, що вказують на сприйняття, розуміння, усвідомлення, зацікавлення та відомість / невідомість.

Семантична палітра зовнішніх ознак істот і предметів, зокрема кольору, чистоти, освітлення, вологості, нагрівання, звукових властивостей середовища, яку виражають предикати якісного стану, споріднена з такою самою палітрою значень зовнішнього стану відприслівникових та дієслівних предикатів. Окрім цього, предикати якісного стану та відприслівникові предикати зовнішнього стану визначають часову тривалість, наповнення, швидкість, темп, дають позитивну / негативну оцінку реаліям, оцінку, зумовлену грошовими відносинами та матеріальними статками людини.

Кількісна ознака предикатів зумовлює їхню окремішність у системі семантико-морфологічних різновидів предикатів стану, бо вона не перетинається зі значеннями стану цих різновидів. Залежно від характеру вираження кількісної ознаки предикати розпадаються на чотири значеннєві групи: 1) предикати означеної кількості, що охоплюють предикати власне-кількості, предикати збірної кількості, предикати кількості частин від цілого; 2) предикати неозначеної кількості, які об'єднують предикати малої неозначеної кількості, предикати дуже малої неозначеної кількості з відтінком експресивності, предикати достатньої (недостатньої) кількості, предикати великої неозначеної кількості, предикати дуже великої неозначеної кількості; 3) предикати приблизної кількості; 4) предикати розподільної кількості.

На відміну від інших семантико-морфологічних різновидів предикатів стану, предикати кількості мають ширший потенціал морфологічних засобів вираження, що охоплює три частини мови - числівник, прислівник та іменник. Основними є означено- та неозначено-кількісні числівники, з якими тісно пов'язані функціонально подібні до них прислівники та іменники. Периферію засобів експлікації предикатів кількості формують одиниці нечастиномовного характеру ? фразеологізми та порівняльні звороти, у яких значення недиференційованої кількості має експресивне забарвлення. Вони реалізують значення дуже малої та безмежно великої неозначеної кількості в українській мові.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Кавера Н.В. Семантична стратифікація відприслівникових предикатів стану // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія „Лінгвістика”. - Херсон, 2005. - Вип. 2. - С. 97-103.

2. Кавера Н.В. Суб'єктна синтаксема в семантико-синтаксичній структурі речень із відприслівниковими предикатами стану // Рідний край. Науковий публіцистичний художньо-літературний альманах. ? Полтава: Полтавський державний педагогічний університет імені В.Г. Короленка, 2006. - № 1 (14). ? С. 82-87.

3. Кавера Н.В. Семантична диференціація предикатів неозначеної кількості на тлі їхньої морфологічної і неморфологічної реалізації // Науковий вісник Чернівецького університету. Слов'янська філологія: Зб. наук. праць. - Чернівці: Рута, 2007. - Вип. 321-322. - С. 96-99.

4. Кавера Н.В. Значеннєва диференціація дієслівних предикатів внутрішнього стану // Теоретична і дидактична філологія: Зб. наук. праць. - К.: Міленіум, 2007. - Вип. 2. - С. 86-94.

5. Кавера Н.В. Семантична диференціація предикатів неозначеної кількості на тлі їхньої морфологічної і неморфологічної реалізації // Актуальні проблеми синтаксису: Матеріали Міжнародної наукової конференції 19-21 жовтня 2006 року (тези). - Чернівці: Рута, 2006. - С. 78-81.

Размещено на Allbest.ru