Структурно-композиційні, лінгвостилістичні та прагматичні особливості тексту мистецтвознавчої рецензії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ, ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕКСТУ МИСТЕЦТВОЗНАВЧОЇ РЕЦЕНЗІЇ (на матеріалі німецьких газет)

10.02.04 - германські мови

Ляшенко Тетяна Степанівна

Львів - 2004

Дисертацією є рукопис

Робота виконана на кафедрі німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Буйницька Тетяна Олексіївна,

Дискурсивна форма “мистецтвознавча рецензія” як субмікрожанр щодо мікрожанру газетної рецензії представлений такими різновидами, як аналітично-оцінна рецензія, рецензія-репортаж та рецензія-анотація.

Прагматична спрямованість тексту мистецтвознавчої рецензії є визначальною для її структурно-композиційної побудови. Зміни у структурі тексту та його мовному оформленні зумовлені первинністю чи вторинністю типологічних рис рецензії, а їхній обов'язковий чи факультативний характер залежить від прагматичної функції конкретного тексту мистецтвознавчої рецензії.

Основою для визначення різновидів мистецтвознавчої рецензії є особливості співвідношення вертикальної (комунікативний рівень) та горизонтальної (композиційний рівень) структур.

Зв'язність текстів мистецтвознавчої рецензії забезпечується на двох взаємопов'язаних рівнях: структурно-композиційному за допомогою різних типів і засобів зв'язку та тематичному з відображенням логіко-семантичних відношень у тексті.

Прагматичну спрямованість тексту мистецтвознавчої рецензії створюють лінгвістичні (прагмасемантичні типи оцінної інформації) та паралінгвістичні (ілюстрація, фотографія, шрифт) засоби.

Вихідною теоретичною основою дисертації виступають модель жанрової стилістики та теорія дискурсу як комунікативно-прагматичного взірця мовленнєвої поведінки й типу дискурсивної практики. В основу цих теорій покладено акцентування прагматичного аспекту мовленнєвої діяльності, що означає й комунікацію в семіотичному розумінні. Зважаючи на це, текст розглянуто як знакову форму організації комунікації, як ідеальну систему-конструкт із закладеною програмою створення та сприйняття типової комунікативної функції тексту.

Загальною методологічною основою дисертаційної роботи є системна природа тексту та його дослідження на принципах структурності, тематичної цілісності, дискретності та когерентності його частин. Мета, завдання роботи, а також специфіка об'єкта дослідження зумовили застосування низки методів, загальним серед яких є дедуктивно-індуктивний. Серед окремих методів у роботі використано: описово-аналітичний метод, який передбачає безпосереднє спостереження мовних фактів у конкретних умовах мовлення на традиційному емпіричному рівні з подальшим зіставленням та узагальненням одержаних результатів; гіпотетико-дедуктивний метод, процедура здійснення якого передбачає висунення гіпотези на основі узагальнення зібраного матеріалу та подальшу перевірку її дієвості через встановлення її відповідності новим мовним фактам, зіставлення з відомими концепціями та виявлення суперечностей; метод прагматичного та елементи психолінгвістичного аналізу тексту дали змогу проаналізувати інтенційний зміст типу тексту мистецтвознавчої рецензії та його різновидів, виявити типи сприйняття реципієнтом інформації та шляхи активізації чи нейтралізації його психічного стану. Як допоміжний спосіб підтвердження об'єктивності результатів дослідження застосовано кількісну обробку матеріалу.

Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає у подальшому розробленні прагматики й стилістики тексту, а саме його типологічних та структурних особливостей, категорій дискретності та когерентності в руслі функціонально-комунікативного підходу до творення тексту. Запропонована у дисертації модель дискурсивної форми мистецтвознавчої рецензії може бути використана для розгляду інших жанрів газети. Результати дослідження роблять певний внесок у вдосконалення дискурсивно-прагматичної типології газетних текстів німецької мови.

Практична вартість дисертації полягає у можливості використати її висновки у теоретичному та практичному курсах лінгвостилістики німецької мови, у викладанні спецкурсів із стилістики тексту, на семінарах зі стилістики та інтерпретації тексту, для написання курсових та дипломних робіт із питань функціональної стилістики та лінгвістики тексту, у складанні навчальних посібників із проблем структурно-синтаксичної організації газетних текстів та їх інтерпретації, у розробленні навчально-методичних рекомендацій. Результати дослідження можуть бути використані у процесі побудови конкретних типів текстів, для оптимізації навчання різним видам мовленнєвої діяльності. Спостереження та висновки дослідження можуть використовувати студенти гуманітарного профілю: філологи, журналісти, мистецтвознавці.

Апробація роботи здійснювалась під час доповідей на науково-теоретичних конференціях викладацького складу факультету іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка (1996-2003 р.), на V Міжнародній конференції українських германістів (1997, Львів), на ювілейній Міжнародній науково-практичній конференції Асоціації українських германістів (2003, Львів), на наукових семінарах кафедри німецької філології Львівського університету (1997-2003). Повний текст дисертації обговорено на засіданні кафедри німецької філології Львівського національного університету імені Івана Франка у жовтні 2003 р.

Обсяг та структура дисертації. Структура роботи зумовлена поставленими в ній дослідницькими завданнями. Дисертація складається зі Вступу, трьох дослідницьких розділів, Висновків, Списку використаних джерел. Робота містить також список уведених умовних скорочень. Загальний обсяг дисертації - 201 сторінка, з них - 174 основного тексту. Список використаних джерел - 208 позицій.

Публікації. Основні положення дисертації викладено у п'яти публікаціях автора: трьох статтях, опублікованих у фахових виданнях України, та двох тезах: V міжнародної науково-практичної конференції Асоціації українських германістів (Львів, 1997) та ювілейної міжнародної науково-практичної конференції Асоціації українських германістів (Львів, 2003).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У Вступі висвітлено актуальність та новизну теми, сформульовано мету й завдання дослідження, перелічено методи дослідження, обґрунтовано теоретичне значення та практичну вартість роботи.

Дисертація присвячена комплексному аналізу німецької мистецтвознавчої рецензії як типу тексту газетного дискурсу, уперше досліджено її різновиди на різних рівнях текстової структури, досліджено зв'язність текстів на структурно-композиційному й тематичному рівнях, а також з'ясовано роль зовнішніх зображальних засобів у формуванні впливу тексту мистецтвознавчої рецензії на реципієнта.

Розділ 1. Типологічні риси та структурно-композиційна організація різновидів газетного тексту німецької мистецтвознавчої рецензії.

У першому розділі встановлено основні типологічні та жанрові особливості типу тексту німецької мистецтвознавчої рецензії, визначено різновиди дискурсивної форми “газетна мистецтвознавча рецензія”, висвітлено питання їхньої структурно-композиційної організації, проаналізовано особливості взаємодії горизонтальної та вертикальної структур кожного різновиду.

Зважаючи на положення сучасної комунікативної лінгвістики щодо розуміння тексту як вербально опосередкованого фрагмента комунікації, можна стверджувати, що лише в межах комунікативного підходу до тексту можуть бути виявлені та адекватно інтерпретовані важливі закономірності його структурно-змістовної організації, які детерміновані жанровою специфікою тексту. Мовленнєвий жанр як сукупність дискурсивних форм (Селіванова, 2002) зумовлює структурні особливості певного мовленнєвого акту, впливає на його обсяг та мовне оформлення, що спричиняє виникнення загальної моделі типу тексту.

Вихідним поняттям дисертації є розуміння жанру як апробованої, закріпленої традицією форми мовленнєвого втілення функції практичного призначення змісту твору. Ця ідеальна схема мовленнєвого акту та динамічна структурна модель може втілюватися у велику кількість конкретних мовленнєвих творів (Брандес, 1990) і реалізувати певне абстраговане ставлення до дійсності, тобто форму образа автора, що визначає спосіб відображення, ступінь і глибину охоплення матеріалу (Вакуров, 1978).

Головним у визначенні певного жанру слід вважати його комунікативну спрямованість. Виділення комунікативної мети є першим кроком аналізу, за яким іде повний розклад жанрів на елементи (Радзієвська, 1993). Відповідно до цього жанр мистецтвознавчої рецензії (МР) визначено як субмікрожанр стосовно до мікрожанру газетної рецензії, який містить у собі критичне осмислення естетичної продукції, тобто є оцінкою та розглядом твору мистецтва: живопису, скульптури, фотомистецтва. Автором такої рецензії є не професійний критик-фахівець з питань мистецтва, а журналіст, який займається цими питаннями.

Системотвірними чинниками мистецтвознавчої рецензії, що визначають характер формування його предметного та функціонального змісту, є специфічні якості функціонального стилю газетної публіцистики, а також критично-оцінного та інформативного типів тексту, які до нього належать. Специфіка рецензії як типу тексту визначається співвідношенням функцій, які вона виконує: інформування читача про рецензований твір; аргументована переконлива рекомендація та оцінка твору, аналіз його компонентів; здійснення певного впливу на читача. Головними комунікативними настановами тексту газетної рецензії слід вважати оцінку та аналіз (Сіндєєва, 1984). Комунікативні функції окремих текстів МР реалізуються не повністю і не однаково, вони можуть вступати в різні функціональні взаємозв'язки.

Застосовуючи гіпотетико-дедуктивний метод, було висунуто гіпотезу, що залежно від інтенції відправника тексту в момент комунікації (пізнавально-комунікативної, емоційно-естетично-пізнавальної, інформаційної та волюнтативної) одна із згаданих функцій може одержати перевагу і спричинити відповідні зміни у структурі тексту та його мовному оформленні. На основі узагальнення зібраного матеріалу було доведено, що зміна співвідношення комунікативних функцій зумовлює появу жанрових різновидів мистецтвознавчої рецензії. Вивчення жанрових різновидів вимагає додаткових досліджень, оскільки важливо виявити, чи відповідають їм суттєві мовні та мовленнєві особливості.

Дослідження типологічних особливостей жанру мистецтвознавчої рецензії свідчить про належність до них таких рис, як аналітичність та оцінність, інформативність, публіцистичність, емоційність, експресивність, рекламність і лапідарність. Певні жанрові риси, які прагматично зумовлені, набувають у тексті статусу первинних, або вторинних жанрових ознак.

Під час дослідження було взято до уваги той факт, що мовленнєвий жанр як дискурсивна форма виявляє подвійну спрямованість - на предмет та на адресата комунікативної діяльності. У першому випадку, форма організує лінійне розгортання мовлення з його синтагматичними зв'язками, відтвореними у горизонтальній структурі жанру. У другому випадку, форма є ієрархічною будовою з парадигматичною вертикальною структурою, пов'язаною з функціонуванням тексту. Ці дві структури творять інтегральний конструкт, до якого входять найважливіші закономірності формування тексту. Горизонтальна структура тексту рецензії (фундаментальна модель) складається з певних композиційних елементів, між якими існує структурна наступність, що забезпечує композиційну цілісність рецензії. Компоненти вертикальної структури (абстрактна модель)- комунікативні блоки (КБ) - не мають у тексті рецензії чіткого розташування, а їх виокремлення є досить умовне. Побудова вертикальної структури передбачає встановлення функціональної специфіки рецензії, її домінантних та факультативних настанов, а також характерних засобів їх реалізації. Спираючись на лінгвістичні дослідження жанру “газетна рецензія”, можна стверджувати, що композиційний рівень інтегрального конструкта МР утворюють заголовковий комплекс, зачин, головна частина, кінцівка. Комунікативний рівень інваріантної моделі МР творять два комунікативних блоки: інформативний КБ та оцінний КБ.

Аналіз структурно-композиційної організації різновидів газетного тексту німецької мистецтвознавчої рецензії показав, що певних модифікацій у конкретних текстах набуває насамперед вертикальна структура інваріантної моделі, що пов'язано з їхнім різним функціональним призначенням. Зміни у вертикальній структурі текстів МР зумовлені домінуванням у конкретному творі певної функції: аналітичної, оцінної, інформативної чи рекламної. Горизонтальна побудова текстів МР при чіткій послідовності композиційних ланок відрізняється їхнім обов'язковим чи факультативним характером. Дослідження особливостей організації та співвідношення обидвох структур МР дали змогу визначити такі типи мовленнєвих творів, як аналітично-оцінна рецензія, рецензія-репортаж та рецензія-анотація.

Аналітично-оцінна рецензія (АОР) зорієнтована на аргументовану оцінку твору мистецтва на основі аналізу його переваг та недоліків. Домінантною комунікативною настановою АОР є обґрунтована оцінка, яка виводиться на основі докладного аналізу твору мистецтва, правомірність якої доводить та аргументує автор рецензії. Індивідуалізований образ автора є центральним, автор рецензії безпосередньо звертається до читача зі своїми думками, роздумами, оцінками, що передбачає широке уживання експресивно-зображувальних засобів, робить мову рецензії яскравою та емоційною:

Der Zugang zu dieser gequдlten, bleiernen Welt, die Entschlьsselung der Botschaften, Bekenntnisse und Widersprьche ist nicht leicht… Man ist konfrontiert mit einer Heimwerker-Produktion und mit privater Phantastik… Zutiefst hat man es mit existentieller, vielfach bedrдngter und lichtloser Kunst zu tun. Natьrlich fragt man sich, warum das Leiden und die Untergrunderfahrungen keine wirklichen Bildalternativen zum internationalen Moderne-Repertoire erцffneten, warum hier nur genrehafte Gegenwelten sich bilden konnten und der Modernismus konventionell wirkt… (FAZ, 17.10.1996)

Зіставлення моделі АОР з інваріантним інтегральним конструктом МР свідчить про те, що інваріант у цьому випадку набуває модифікацій завдяки появі нових елементів. Доповнення інтегрального конструкта такими компонентами, як інформативний додаток на рівні лінійного розгортання, аналітично-оцінний та інферативний комунікативні блоки на комунікативному рівні, зумовлено збільшеним обсягом рецензії (поява інформативного додатка) та прагматичною спрямованістю текстів АОР. Оскільки домінантна комунікативна функція АОР полягає в наданні обґрунтованої оцінки на основі докладного аналізу, це зумовлює аналітичний КБ та інферативний КБ, останній містить висновок, що випливає з аналізу та оцінки твору.

Результати зіставлення вертикальної та горизонтальної структур текстів АОР дають підстави зробити висновок про те, що головна частина АОР, як найважливіший елемент композиції, представлена насамперед комбінованим аналітично-оцінним КБ та оцінним КБ. Це зумовлює первинність таких типологічних рис, як аналітичність та оцінність, остання містить емоційність та експресивність. До вторинних рис АОР належать інформативність та рекламність.

Рецензія-репортаж (РР) - це інформативне повідомлення з елементами коментарю про виставки чи аукціони мистецтвознавчих творів. Провідною комунікативною настановою РР є інформування з метою відтворити специфіку ситуації, що підлягає описові, її колориту. У РР поєднуються два принципи відображення дійсності: подання об'єктивної інформації з ознаками жанру документальної прози, а також суб'єктивне зображення дійсності, що містить безпосереднє враження автора. Наслідком втілення такого принципу є відображення в стилі викладу РР особистості автора, його симпатій чи антипатій, його оцінок. У цьому різновиді МР відсутній глибокий аналіз творів, їхніх переваг та недоліків. Оцінка твору мистецтва чи виставки характеризуються категоричністю та неаргументованістю:

…Mit sorgfдltiger Prдsentation auf farblich abgestimmten Wдnden, einem ebenso aufwendig wie liebevoll gestalteten Katalogbuch,… stellt man potentiellen Verkдufern und Kдufern Stil und Professionalitдt… vor… Die kleine Schau konzentriert Qualitдt der Hochpreiskategorie, Klee ist dabei und Nolde … (FAZ, 22.07.1995)

Під час аналізу текстів РР за описово-аналітичним методом було виявлено, що композиційна побудова РР складається із заголовкового комплексу, не завжди чітко вираженого зачину, головної частини, кінцівки, яка має факультативний характер, та короткого інформативного додатка. Модель РР розгортається завдяки появі нових компонентів лише у вертикальній структурі інтегрального конструкта: КБ-характеристики та КБ-коментарю, виникнення яких зумовлено поєднанням об'єктивного та суб'єктивно-емоційного змісту в тексті рецензії. КБ-коментар містить побіжні зауваження рецензента щодо побаченого, а КБ-характеристика - зображення якостей твору чи його митців. Горизонтальна структура РР, навпаки, редукується у тому випадку, коли відсутня композиційна ланка “кінцівка”.

Головна частина РР представлена набором усіх КБ вертикальної структури. Їхнє чергування створює чітку й логічну систему розгортання інформації у тексті РР, сприяє його експресивності. Реалізуючи горизонтальну побудову тексту РР за допомогою операцій повідомлення, опису, характеристики та коментування, КБ вертикальної структури забезпечують поєднання об'єктивного (інформативний КБ) та суб'єктивного (КБ-коментар, КБ-характеристика, оцінний КБ) змісту, що виявляється у таких типологічних рисах, як інформативність, публіцистичність, оцінність. До вторинних рис РР можна також віднести емоційність та рекламність, які є наслідком прагнення рецензента передати специфіку зображуваного з метою прагматичного впливу.

Рецензія-анотація (РА) - це коротке інформативне повідомлення рекламного характеру про виставку творів мистецтва. До “сконцентрованих” відомостей про твір/виставку у РА додається суб'єктивний оцінний компонент, у якому опосередковано передається позиція автора. Рецензію-анотацію відрізняє узагальнений образ автора, авторство цих текстів не виражено експліцитно. Поряд з інформативною функцією на передній план цього різновиду МР висувається також рекламна функція, мета якої - спонукати читача безпосередньо ознайомитися з рекламованими творами і відвідати виставку.

Настанова РА - інформування з метою спонукання - зумовила її синкретизм, який є наслідком зрощення семантики та прагматичного ефекту тексту РА, тобто горизонтальної та вертикальної структур. Замість традиційної зовнішньої композиції (заголовок, зачин, головна частина та кінцівка) переважна більшість текстів рецензії-анотації має злитий текст-інформацію. Вертикальна структура рецензії-анотації представлена єдиним комбінованим інформативно-оцінним КБ, для якого характерна висока інформативна насиченість та семантична ємність: поєднання кількох тематичних планів, оцінної та безоцінної інформації. Модель РА майже повністю (за відсутністю заголовкового комплексу) відповідає інваріантному інтегральному конструктові. Отже, серед усіх текстових варіантів РА стоїть на першому місці згідно з логікою розгортання тексту інваріантної моделі:

Terry Winters, 1949 geborener Maler und Zeichner aus New York, gibt zur Zeit in der Mьnchener Galerie Fred Jahn eines seiner seltenen eropдischen Gastspiele. Der ausgestellten Folge von fьnfzig zwischen November 1994 und Februar 1995 entstandenen Graphit-Zeichnungen gab Winters mit „Foundations and Systems“ einen Titel, der sich Assoziation und Deutung ebenso offenhдlt wie die Blдtter selbst. Im Gleiten zwischen organischen Formen, architektonischen Gebilden und abstrakter Erfindung vereinigt der Kьnstler Grundlagen - fьr das Vokabular kommender Gemдlde, fьr weit umfassendere Schцpfungsprozesse zugleich... Auf sprцden Strichen, ьber roh markierte Flдchen tastet sich das Auge in fremde Systeme nicht erklдrter, eigentьmlicher Logik. Einmal gebannt, verfдngt sich der Blick in mehrdimensionalen Netzen, findet sich in unbekannten Rдumen und folgt meditativen Wegen zum Nukleus, zur Urzelle… Die Ausgдnge sind offen, viele Wege fьhren ьber die Darstellung hinaus; denn metaphysische Fragen verschmelzen hier mit Natur und Artefakt zur Einheit. (Jedes Blatt kostet 6000 Mark, das Buch zur Ausstellung 48 Mark. Bis 5. August.) (FAZ, 29.07.95)

Перетворення функціональної системи рецензії-анотації на одномірну структуру відповідає її домінантній інформативно-рекламній функції, яка зумовлює первинність таких типологічних рис РА, як інформативність та рекламність. До вторинних рис РА належить оцінність. Аналітичність та публіцистичність не є релевантними для цього різновиду мистецтвознавчої рецензії.

У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і подано нове розв'язання наукової проблеми, що виявляється в розробленні комплексного підходу до аналізу типу тексту німецької мистецтвознавчої рецензії в газетному дискурсі та його різновидів на структурно-композиційному, комунікативно-функціональному та тематичному рівнях з урахуванням комунікативно-прагматичних потенцій жанру.

Жанр МР визначено як субмікрожанр стосовно до мікрожанру газетної рецензії, який містить у собі критичне осмислення естетичної продукції, тобто є оцінкою та розглядом твору мистецтва. Системотвірними чинниками МР є специфічні якості функціонального стилю газетної публіцистики, а також критично-оцінного та інформативного типів тексту, які до нього належать.

Прагматична спрямованість тексту МР є визначальною для її структурно-композиційної побудови і зумовлює такі жанрові особливості МР: аналітичність, оцінність та інформативність щодо змісту рецензії; публіцистичність, емоційність, експресивність, рекламність, лапідарність щодо її стилю. Зміни у структурі тексту та його мовному оформленні зумовлені первинністю чи вторинністю типологічних рис рецензії, а їхній обов'язковий чи факультативний характер залежить від комунікативної функції конкретного тексту МР.

Зіставлення текстів рецензії з інваріантною моделлю жанру МР лежить в основі класифікації мистецтвознавчої рецензії. Особливості співвідношення вертикальної та горизонтальної структур дають змогу визначити різновиди МР та їхні типологічні риси: аналітично-оцінна рецензія (аналітичність, оцінність, експресивність, емоційність), рецензія-репортаж (оцінність, публіцистичність, інформативність), рецензія-анотація (інформативність, рекламність). Уперше побудовано структурну модель кожного різновиду мистецтвознавчої рецензії.

Лінгвостилістичний аналіз фактичного матеріалу свідчить про те, що лаконічності тексту МР сприяє використання різноманітних відокремлених конструкцій, поширенних означень, іменникових словосполучень, складених слів. Виразність тексту МР створюють різноманітні засоби експресивного синтаксису (інверсія, еліптичні речення, приєднувальні конструкції, асиндетичне поєднання речень, ряди перерахувань, паралелізм конструкцій, антитеза, повтор та ін.), образні засоби (метафора, порівняння, епітети), лексика і фразеологія літературно-розмовного забарвлення, цитування.

Зв'язність текстів МР забезпечується на структурно-композиційному й тематичному рівнях. За засобом вираження мовні сигнали зв'язку на структурно-композиційному рівні підлягають класифікації (лексико-граматичні, синтаксичні, лексико-стилістичні). Провідним типом зв'язку в текстах МР на композиційному рівні є рекурентний зв'язок за допомогою лексико-стилістичних засобів. До експліцитних форм рекурентного зв'язку на структурно-композиційному рівні МР належать: простий лексичний та синонімічний повтор. Імпліцитний рекурентний зв'язок виявляється у перифрастичному, гіпонімічному повторі, асоціативному зв'язку за суміжністю чи протилежністю ознак (антонімічний повтор).

Тематичний розвиток текстів, зумовлений комунікативними і ситуативними чинниками, має відмінності у різновидах МР. Аргументативна форма розвитку теми з трьома експліцитно вираженими складниками - теза, аргумент, впровід - характерна для аналітично-оцінної рецензії, дескриптивна форма розгортання теми з такими головними структурними компонентами, як подія, привід, результат - для рецензії-репортажу і рецензії-анотації.

Впливова спрямованість МР створюється взаємодією власне тексту, а саме оцінної інформації, з паралінгвістичними засобами (ілюстрація, фотографія, шрифт, посилання). Різноманітність оцінної інформації в текстах мистецтвознавчої рецензії та особливості її впливу на реципієнта зумовлюють існування прагмасемантичних типів ОІ. Особливості впливу типів оцінної інформації на реципієнта полягають у сприянні автоматизму сприйняття і психологічної реакції адресата за допомогою ДОІ, активізації бажаних психологічних станів завдяки КОІ та нейтралізації критичного настрою читача через ПОІ.

Зовнішні зображальні засоби МР, впливаючи на емоційно-інтелектуальну та мотиваційно-ціннісну сфери читача, привертають його увагу, встановлюють з ним психологічний контакт, полегшують адекватне сприйняття тексту рецензії, створюють його образність. Графічні засоби тексту МР прискорюють пошук потрібної інформації.

ПУБЛІКАЦІЇ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Ляшенко Т.С. Типологічні риси та структурно-композиційні особливості різновидів мистецтвознавчої рецензії // Вісник Львівського університету. Сер. іноземні мови.- 2001. Вип. 9. - С. 103-111.

Ляшенко Т.С. Структурно-композиційні особливості зв'язності текстів мистецтвознавчої рецензії (на матеріалі німецької мови) // Українське мовознавство. Міжвідомчий науковий збірник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. -2003. - Вип. 26.- С. 82 - 86.

Ляшенко Т.С. Прагмасемантичні особливості типів оцінної інформації у мистецтвознавчій рецензії // Вісник Львівського університету. Сер. іноземні мови. -2003. - Вип. 11.- С. 113-125.

Ляшенко Т.С. Мистецтвознавча рецензія в аспекті жанрового підходу до навчання мови (нім. мовою) // Тези V міжнародної науково-практичної конференції Асоціації українських германістів “Interkulturelle Germanistik bzw. interkulturelles Lernen im ukrainischen Kontext“, Львів, 26-28.09.1997. -Львів, 1997 - С. 6-7.

Ляшенко Т.С. Особливості прагматичного впливу паралінгвістичних засобів мистецтвознавчої рецензії (нім. мовою). Матеріали ювілейної міжнародної науково-практичної конференції Асоціації українських германістів „Deutsch als Fremdsprache auf dem Teppich der Sprachenvielfalt im Bildungssystem der Ukraine“. - Львів, 2003. - С. 41-42.

АНОТАЦІЇ

Ляшенко Т.С. Структурно-композиційні, лінгвостилістичні та прагматичні особливості газетного тексту німецької мистецтвознавчої рецензії- Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.04 - германські мови. Львівський національний університет імені Івана Франка. Львів, 2003.

Дисертацію присвячено дослідженню німецької мистецтвознавчої рецензії у руслі функціонально-комунікативного напряму сучасної лінгвостилістики, розробленню комплексного підходу до аналізу типологічних особливостей текстів газетної рецензії та їхніх категорій з урахуванням жанрової специфіки, вивченню суттєвих мовних та мовленнєвих особливостей різновидів німецької мистецтвознавчої рецензії (аналітично-оцінна рецензія, рецензія-репортаж, рецензія-анотація).