Географічні назви у мовленні угорців м. Берегова та його околиць

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Географічні назви у мовленні угорців м. Берегова та його околиць

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

Загальна характеристика роботи

Вітчизняна наука уже досягла у вирішенні проблематики топонімів значних успіхів, особливо на протязі останніх двох десятиліть. Тут можна назвати праці Д.Г. Бучка, В.О. Горпинича, О.Ю. Карпенка, В.В. Лободи та інших дослідників. Проте ряд складних топонімічних завдань, пов'язаних із збором та інтерпретацією власних географічних назв, аналізом їх семантики і структури, розвитку і функціонування, як відзначає О.Ю. Карпенко, все ще чекають свого поглиблення та ґрунтовного вивчення.

Значних успіхів у досліджені угорськомовних топонімів досягли науковці кафедри угорської філології УжНУ: К.І. Горват, І.В. Зикань, П.М. Лизанець, та вчені Угорської Республіки: Лорант Бенкив, Ласлов Вінце, Гийза Інцефі, Бийла Калман, Мікловш Казмийр, Лойош Ливрінце, Янош Меліх.

Закарпаття - унікальний етнокультурний регіон, своєрідність якого зумовлена в першу чергу історичними передумовами, адже ж упродовж багатьох століть воно було відірване від споконвічних українських земель, перебуваючи у складі Австро - Угорщини, Чехословаччини (1919-1938), гортиської Угорщини (1939-1944). Таке тісне співжиття різних народів Карпатського ареалу не могло не відбитися перш за все на лексичному рівні цих мов, в тому числі і на топонімах. Виходячи з цього, вважаємо дуже важливим і своєчасним завданням сучасного мовознавства вивчення угорськомовних топонімів Закарпаття, які містять багату інформацію про життя угорського населення Закарпаття, його мову, передусім історію його мови, матеріальної і духовної культури.

Актуальність дослідження зумовлена увагою до проблем наукового вивчення угорськомовних географічних назв у мовленні угорців м. Берегова та його околиць зараз, коли з середини ХХ ст. у зв'язку з об'єднанням приватних земельних ділянок у державну власність, частина топонімів пішла в забуття. Тепер ці землі знову приватизуються і призабуті назви відроджуються. Цей важливий процес слід всіляко підтримати глибоким і всебічним дослідженням призабутих і нових топонімів. Вивчення цих топонімів є важливим не тільки для історії української та угорської, але й для слов'янських і не слов'янських мов, бо в них відбите бага - торічне контактування різних мов (діалектів) на цій території. Тому не дивно, що дослідження топонімів Закарпаття є цікавим як для лінгвістів, так і для істориків, археологів, етнографів, антропологів, які займаються питаннями етногенезу, давніми міграційними процесами тощо.

Всебічне дослідження цих топонімів дасть цінний матеріал для вивчення міжмовних (міждіалектних) контактів на цій території, оскільки зараз до м. Берегова офіційно приєднано села Ордов та Буча.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Виконана ди - сертаційна робота тісно пов'язана з комплексною темою кафедри угорської філо - логії Ужгородського національного університету «Комплексне лексико-семантич - не дослідження мов (діалектів) Карпатського ареалу» та держбюджетною темою Центру гунгарології УжНУ «Мовна взаємодія у поліетнічному соціумі на Закар - патті» (ДБ - 529 №0103U001703).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є комплексне дослідження топонімів у мовленні угорців м. Берегова та його околиць в етимологічному та словотвірному аспектах, адже ці топоніми сформувалися у поліетнічному соціумі, що пояснюється тисячолітнім співжиттям різних народів на цій території та паралельним використанням одних і тих же географічних назв у декількох мовах.

Проблематика дослідження зумовлює вирішення таких завдань:

- зібрати, зґрупувати й дослідити топоніми у мовленні угорців м. Берегова і його околиць, проаналізувати їх у тісному взаємозв'язку з українськими та іншо - мовними топонімами на цій території;

- розглянути географічні назви в контексті слов'янських і неслов'янських мов, визначивши їх спільні і специфічні риси;

- дослідити ті зміни, що відбулися у формах географічних назв під впливом іншомовного оточення, у першу чергу українського;

- визначити територіальну диференціацію проаналізованих топонімів у досліджуваному регіоні;

- визначити репертуар географічних назв;

- охарактеризувати запозичення в складі досліджуваних топонімів і ви - значити обсяг і склад традиційних географічних назв.

Об'єктом дослідження обрано угорськомовні топоніми м. Берегова та його околиць, які зберігають значну кількість архаїчних рис на різних мовних рівнях. Саме цей регіон, що є своєрідним перехрестям слов'янських і неслов'янських (угорська, румунська) мов і культур, характеризується віковими мовними взаємо - зв'язками і взаємовпливами, що є дуже вдячною базою для етнолінгвістичних студій.

Предметом дослідження є народні географічні назви, якими користується населення угорської національності Берегівщини, включаючи і ті, що виникли від власних імен.

Матеріал та джерельна база дослідження. В основу дослідження лягли то - поніми, зібрані у польових умовах та архівах Берегова та Ужгорода Закарпатської області, а також рукописних фондах Будапешта. Використано історичні карти м. Бе - регова та його околиць. Картотека фактичного матеріалу, описаного в дисертації, становить 528 топонімів та понад 1200 їх фонетичних та морфологічних варіантів. Використана значна кількість діалектних та спеціальних словників і географічних карт.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі основними є описовий та порів - няльно-історичний методи. Останній використано при встановленні джерел чужо - мовних запозичень. Визначено поширення топонімів у мовленні угорців м. Бере - гова та його околиць. Широко використано історичні та етимологічні словники для з'ясування першої фіксації того чи іншого топоніма в угорських писемних пам'ят - ках та його етимології.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є першим монографічним описом угорських та іншомовних топонімів м. Берегова та його околиць. Встановлено, що зібрані нами топоніми є давніми, важливими з точки зору етимології і містять у собі значну інформацію про побут угорського населення Закарпаття, його історію, взаємозв'язки з іншими угорськими говорами та говорами сусідніх мов. Виявлено помітну кількість нових топонімів, що виникли під впливом української чи російської мов. Є серед топонімів чимало вузьколокальних і оригінальних лексико-семантичних утворень. Уперше введено в науковий обіг ряд географічних назв, які досі не були відомі лінгвістам. Значна частина угорськомовних географічних назв успадкована з фінно-угорського та давньоугорського періодів, але є також багато утворень на власне угорському ґрунті.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження вже знайшли широке використання у науково-дослідній роботі та в навчальному про - цесі на угорському відділенні Ужгородського національного університету. Так, на - приклад, для студентів ІІІ-го курсу читається дисципліна «Угорська топонімія» та спецкурс «Топонімія як наука». Результати і фактичний матеріал дисертації мо - жуть використовуватися студентами при написанні дипломних та курсових робіт, при укладанні загальноукраїнського та загальноугорського діалектних, регіональ - них та спеціальних етнолінгвістичних словників. Основні положення дисертацій - ної роботи доповнять зміст курсів з історії угорської мови, української та слов'янської лексикології в цілому.

Особистий внесок здобувача. Увесь відбір фактичного матеріалу, його систе - матизація, оцінка, опис та узагальнюючі висновки здійснені автором дисертації самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювалися на засіданні кафедри угорської філології Ужгородського національного універ - ситету. Крім того, основні положення і результати повідомлялись на міжнародних наукових конференціях: «Гунгарологічні дослідження на початку ХХІ століття» (Ужгород, 2002), «Взаємодія мов та літератур в поліетнічному соціумі» (Ужгород, 2003) та підсумкових наукових конференціях професорсько-викладацького складу УжНУ (2002-2004).

Публікації. Результати дисертації відображено у 6-и наукових статтях, опуб - лікованих у фаховому науковому виданні «Acta Hungarica» загальним обсягом по-над 3 друкованих аркушів.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі «Вступу», «Списку скорочень», трьох розділів, «Висновків», «Списку джерел і використаної літератури» та додатків.

Основний зміст роботи

географічний топонім іншомовний угорець

У Вступі обґрунтовується вибір теми, її актуальність, визначається мета, основ - ні завдання, об'єкт і методика дослідження, вказана джерельна база, з'ясовується наукова новизна, теоретичне і практичне значення, визначене місце угорськомов - них топонімів м. Берегова та його околиць в системі інших угорських топонімів Закарпаття та їх тісний взаємозв'язок з українськими топонімами Закарпаття.

Перший розділ «Географічні назви як об'єкт дослідження історії та культу - ри народу» є загальним зведенням відомостей про сучасний стан топонімічної нау - ки. Дається аналіз важливіших наукових праць як вітчизняних, так і угорських дослідників з цього питання. Особлива увага зосереджена на тих питаннях, які ще чекають на своє глибше дослідження. Перший розділ складається з двох підрозділів.

Другий розділ «Географічні назви у мовленні угорців м. Берегова та його околиць». У цьому розділі у вигляді словникових статей розглядається кожен то - понім за такою структурою: подаємо напівжирним шрифтом заголовне слово у формі угорської розмовної літературної мови та його варіанти (фонетичні, морфологічні) - курсивом. У квадратних дужках подаються відмінкові форми топонімів, що є відповідями на запитання «звідки?», «де?» і «куди?». Далі подається україн - ська транслітерація угорського топоніма і його значення. У дужках {} інформуємо про місце знаходження того чи іншого топоніма на карті - схемі. К1 - це карта-схема, на якій нанесена нумерація топонімів у межах м. Берегова та його околиць, а К2 - за межами м. Берегова та його околиць. Після цього вказуємо історичні да ні, якщо такі є: рік, коли фіксується назва і в якій формі. В дужках скорочено по - даємо джерело інформації. Відсилання до наукових праць, де теж фіксується ана - лізований топонім. Дається перша фіксація топоніма писаними угорськими пам'ят - ками та його етимологія.

Другий розділ складається з двох підрозділів:

1. Географічні назви за межами м. Берегова та його околиць

Csepegх Csepegх™ [-bхl, - ben, - be] - (Чепеґив) - `сочистий' - {K<sup>2</sup> 26} - 1805: Csepki [К<sup>3</sup>] - 1866: ~ [K<sup>9</sup>] - ліс у Ордовi поблизу Моломкив баньо (див. Malomkх bбnya), що був посеред орного поля дружини Ливрінца Салаї. Пагориста місцина була багата на джерельну воду, струмочки, що нібито й обумовило її назву «Той, що крапає, сочить». На думку ще одного респондента, свою назву місце отримало від того, що в лісі було багато беріз, які влітку сочилися соком, звідси й найменування `сочить, крапає' (csepeg) (порів. [Szolnok, 140; 12/59 Csлpлgхs-kъt]).

Лексема сsepegх `сочистий', від слова сsepeg (1416) `сочиться' - звуконаслі - дувального характеру, де корінь сsep - ще з фін.-уг. періоду [ТЕSz І, 501] + суфікси

- (е) g + - х.

Csillagos [-rуl, - (о) n, - ra] - (Чіллогош) - `зоряне' - {К² 109} - 1881: Csillagos hegy [L, 144] - пагориста місцевість, яку раніше використовували як орну землю. Інформанти зазначали, що ця назва не має нічого спільного з небесними зорями, а виникла вона від назви гористої місцевості, де раніше була орна земля (чи виноград - ник), на якій росли дикі квітки, що за формою нагадували зірки (порів. [Szolnok, 56; 5/23 Vцrцs csillag utca]).

Лексема сsillagos `зоряне' від іменника сsillag (1416) `зірка', п. слово, від дієслова сsillоg `блистити', ще з фін.-уг. періоду [TESz I, 527] + суфікс - (о) s.

Csipбs forrбs [-bуl, - ban, - ba] - (Чіпаш форраш) - `гноїсте джерело' - {К² 116} - джерело на великій горі (див. Nagy-hegy). Сюди ходили вмиватися люди з гноїс - тими очима, бо вода мала лікувальну дію. Одяг, у якому туди йшли, треба було залишати, кинувши його на гілки навколишніх дерев (порів. [Somogy, 420; 136/166 Csipбs]).

Словосполучення Csipбs forrбs складається з двох слів: сsipбs `гноїстий', від іменника csipa (1550), `про очі', слово старотур. походження [ТЕSz I, 536] + суфікс - s, forrбs (1113) `джерело, криниця', п. слово: виникло від дієслова forr (кипіти, клеко - тіти), що сягає ще урал. періоду + суфікс - бs [ТЕSz І, 956].

Dinnyefцld Dinnyefх™d [-rхl, - n, - re] - (Діннєфилд) - `баштан' - {К² 53} - 1866: Dinnye fцld [K⁹], 1912: ~ [K¹⁰] - поле, що знаходилося в підніжжі гори Фоґош (див. Fogas-hegy) з лівого боку річки Вийрке (див. Vйrke folyу). На полі вирощували кавун, цим й обумовлене найменування. За даними 1866 року: «На північному боці на краю орного поля Лойоша Данча навпроти ріллі Лойоша Мейзелса» [K⁹] (порів. [Szolnok, 50; 4/420 Dinnyefхd; 176; 16/224 Dinnyefхd]).

Складне слово: dinnyefцld `баштан', де dinnye (1250) `кавун', слово сл. похо - дження [ТESz I, 640], fцld (1268) `земля' спір. походження від слова fцl~fel що ви - никло на ґрунті угорської мови + суфікс - d [ТESz I, 964-965].

Fiatalfьzes [-rхl, - n, - re] - (Фіотолфізеш) - `молодий вербняк' - {К² 91} - 1865: fiatal fьzes [K⁴] - розташовувався поряд з полем Ґеренда-гат (див. Gerenda-hбt). Засаджена вербами частина міста (вербами хотіли компенсувати багато вирубаних дерев). Приємного настрою меланхолічна місцина, адже верби мали заспокійливий, милуючий око вигляд. Нині це вже забудована частина міста.

Цей топонім складається з двох лексем: fiatal (1302) `молодий', п. слово, ймовір - но, виникло зі слова fiъ ~ fi, яке являє собою давню спадщину з уг. періоду, із змен - шувальним суфіксальним гніздом - tal [ТЕSz І, 903], fьzes `вербняк' від іменника fыz (1251) `верба' - давня спадщина з фін.-уг. періоду [ТЕSz І, 1008] + суфікс - (е) s.

Fцvйnyes Fцvй…nyes [-bхl, - ben, - be] - (Фивийнєш) - `піщане' - {К² 56} - 1866: Fyvenics [K⁸], 1912: Fцnyves, Fevenyes [K⁶] - поле, що знаходиться на північ від дороги, яка веде до Берегдийди, поряд з полем Форкошвийс (див. Farkasvйsz). Це рілля берегівських винокурів Ференца та Шамуела Вайсів. В пагорбкуватому місці на східному краю орного поля берегдийдівського мешканця Яноша Ясі в кінці берегівської польової дороги. Через піщанистий береговий або русловий шар грунту ділянку використовувати важко (порів. [Szolnok, 146; 13+ Fцvйnyes]).

Лексема fцvйny (1055) `річковий пісок', слово невід. походження [ТЕSz І, 969].

Kerek-hegy Kerekhegy [-rхl, - n, - re] - (Керек-гедь) - `кругла гора' - {К² 69} - 1805: Kerek h. [К³], 1863: Kerek hegy [K⁷], 1881: ~ [L, 100] - гора, що розташовується поряд з малою продовгуватою горою (див. Kis-hosszъ-hegy). Назву дістала від своєї форми, адже має круглі обриси. Серед архівних даних ми знайшли таке визначення: «Гора, де встановлений хрест. На її вершині був виноградник графа Шинборна, обкладений камінням» [K⁷].

Лексема - композит: kerek (1075) `круглий'; п. слово, утворене від кореня ker, є давнім успадкуванням з фін.-уг. періоду [ТESz II, 454] й hegy див. Akol-hegy.

Noszi-szigete Noszi szigettye [-rхl, - n, - re] - (Носі-сіґете) - `острів Носі' - {К² 34} - ділянка землі, що знаходиться в Ордові з лівого боку нинішньої дороги Мукачів - ської (див. Munkбcsi ъt). Назву Носі дістала тому, бо була власністю єврейської людини Носі. Островом її назвали через те, бо вона цілковито відокремлена від поселення, адже її межі утворювала нинішня дорога Мукачівська (див. Munkбcsi ъt), залізнична колія та річка Вийрке (див. Vйrke folyу).

Топонім складається з двох елементів: Noszi - прізвище, sziget (1863) `острів', п. слово, його основне слово szeg, давнє успадкування з уг. періоду, а - t - відіменний суфікс [ТЕSz III, 747].

Sыrыgallya Sьrьgajja [~'bуl, ~'ban, ~'ba] - (Шіврівгоййо) - `густе гіл - ляччя' - {К² 121} - 1866: Sьrь gallya [К⁹] - поле, що знаходиться навпроти поля Остиї-сеґ (див. Asztйlyi-szeg) на березі потоку Міц. Повна гіллячок ділянка тривалий час була не придатна для обробітку, однак густе гілляччя викорчували й землю перетворили на родючий ґрунт.

Складне слово: sыrы (1372) `густий', являє собою п. слово, його основне слово sыr - звуконаслідувального характеру [ТЕSz III, 633], gally (1611) `вітка, гілка, сук', сл. походження [ТESz І, 1023].

Vйrke folyу Vй…rke fojу» [-bуl, - ban, - ba] - (Вийрке фойов) - `річка Вийрке' - {К¹ 20} - річка, що протікає через місто. Нині вона вже набагато менша, ніж була ко - лись давно, а з плином часу русло цілковито захарастилося й вже не схоже на сфотографоване на початку XX ст. широке річище з чистою водою. За словами наших респондентів, річка дістала свою назву від того, що коли турки захопили місто, вони влаштували тут таку різню, що від крові людей річка стала червоною (vйr = кров).

Топонім з двох членів: Vйrke див. Vйrke, folyу (1405) `річка', слово спір. походження [ТЕSz I, 943 - 944].

2. Географічні назви в межах м. Берегова та його околиць.

Beregmegyei Kaszinу Beregmegyeji Kaszinу» [-bуl, - ban, - ba] - (Береґмедєї Косінов) - `клуб комітату Берег' - {К¹ 100} - знаходиться поблизу площі Ференца Раковці ІІ (див. Mбsodik Rбkуczi Ferenc tйr). Збудована в 1917 р. на основі проектів Дюли Бешенскі в стилі сецесіону, варта уваги будова. Будівля була місцем збору місцевої угорської інтелігенції ще в 30-х роках ХХ ст. Тут гостювали відомі угор - ські письменники Дежив Костолані та Жігмонд Мовріц. Кілька років тому спору - ду обновили. Зараз тут функціонує ресторан «Золота Пава» (див. Arany Pбva йtte - rem). Див. ще: Arany Pбva йtterem.

Цей топонім складається з трьох лексем: перша - складне слово Beregmegye, де bereg (1193) `берег', спір. походження [ТЕSz І, 283], megye (1055) `область, комі - тат, жупа' слово схв. походження [ТЕSz II, 877-878], kaszinу (1793) `клуб, казино', іт. походження [ТЕSz II, 401, Фасмер ІІ, 254].

Beregszбszi Irgalmas Hбz [-bуl, - ban, - ba] - (Береґсасі Ірґолмош Газ) - `Бере - гівський дім милосердя' - {К¹ 173} - ця будівля розташовується на території лікар - ні (див. Kуrhбz). Дехто каже, що в ХІV ст. Дім милосердя заснував мукачівський князь Федір Корятович. Однак багато людей вважають, що будівля була зведена зав - дяки дружині Кароя Першого, королеві Ержийбет. Сьогодні на цьому місці офталь - мологічне відділення, адміністративний відділ лікарні та колишнє інфекційне від - ділення. Див. ще: Ispotбly.

Словосполучення: bereg див. Beregmegyei Kaszinу, szбsz (1405) `саксонський', слово спір. походження [ТЕSz III, 685], irgalmas (1416) `милосердний, милости - вий', від іменника irgalоm (1416) `милосердя', слово невід. походження [ТЕSz II, 231], + суфікс - (а) s, hбz (1256) `дім, будинок', з фін.-уг. періоду [ТЕSz II, 75-76].

Bethlen kastйly Betlen kastй…j [-bуl, - ban, - ba] - (Бетлен коштий) - `палац Бетлена' - {К¹ 160} - ця будівля стоїть на вулиці Ґабора Бетлена поряд з римо-католицьким храмом (див. Rуmai katоlikus templom). У 1625 р. Ґабор Бетлен, а потім Дьирдь Раковці, захопивши м. Берегово, приєднали його до Трансільванії й воно стало центром латифундії (володіння). Будова ймовірно, була зведена в 1629 р. на місці монастиря домініканців. У 1689 р. під час повстання Тикилі (Thцkцly) вона згоріла і була відновлена Ференцом Раковці II. У 1728 р. м. Берегово та палац Бетлена австрійський імператор подарував графові Шинборну Бухгайму, від цього часу палац стали називати графським двором. У 1857 р. палац перебудували в класичному стилі, тоді перед центром південного фасаду й з'явився шестиколонний вхід. Погріб під основною будівлею зберіг свою готичну форму. Ймовірно, це ще залишок монастиря. За часів чехословацького правління тут квартирувалися кінні жандарми, а в радянські часи будова слугувала житлом для прикордонників. Див. ще: Beregvidйki Mъzeum, Bethlen Gбbor Gimnбzium, Csуka, Inkubбtor, Peteu, Tizenegyes Szбmъ Benпlakбsos Iskola.

Словосполучення складається з двох компонентів: Bethlen - прізвище, kastйly (1551) `палац, замок', слово нім. походження [ТЕSz II, 399].

Donath szбllу Donбt szбllу» [-bуl, - ban, - ba] - (Донот cаллов) - `готель «Донат''' - {К¹ 131}. У 20-х роках ХХ століття будівля, яка розташовується на бульварі (алеї) Дюли Іййиша (див. Illyйs Gyula sйtбny) була власністю людини на ймення Донат. Звідси дістала свою назву. З введенням у дію залізниці готель «Орослан» (див. Oroszlбn fogadу) уже не міг задовольнити все зростаючі потреби. Будова була власністю реформатської церкви. У 1945 р. у готеля з'явився новий господар в особі споживчої кооперації. Через один pік тут збудували районну поліклініку. У 90-х ХХ ст. роках право власності на будову було повернуто реформатській церк - ві, яка передала будівлю Закарпатському угорському педагогічному iнституту. Див. ще: Hungбria szбlloda, Kбrpбtaljai Magyar Tanбrkйpzх Fхiskola.

Donath szбllу - це словосполучення складається з двох елементів: Donath - прізвище, szбlloda див. Barбtsбg szбlloda.

Oroszlбn fogadу Oroszlбn fogadу» [-bуl, - ban, - ba] - (Орослан фоґодов) - `готель «Лев» ' - {К¹ 96} - будівля, що знаходиться по вулиці Мукачівській (див. Munkбcsi ъt). Цей постоялий двір з високими зводами будувався в ХVІІ ст. Свою назву ця будівля отримала від барельєфа із зображенням лева на головних воротах. Поблизу готелю відбувалися щотижневі базари, отож постоялий двір використовувався інтенсивно. На тривалий час будова стала символом міста. Тут 20 - 23 серпня 1800 року мешкав письменник та поет Ференц Кoзінці (Kazinczy Ferenc). Про цей проміжок часу він пише у своєму творі «Щоденник моєї неволі» (Fogsбgom naplуja) так: «У Берегові наступного дня (21-го серпня 1800 р.) був базарний день (неділя), отож люди прибули з усіх усюд. Коли побачили нас у заїжджому дворі, то були дуже раді, бо могли передати нам корзину груш, слив, горіхів, кілька гарбузів або столову кукурудзу» [91]. Тут бував й Шандор Петивфі. Зараз у цій будові угорський національний театр ім. Дюли Іййиша. Див. ще: Illyйs Gyula Magyar Nemzeti Szнnhбz.

Словосполучення Oroszlбn fogadу складається з двох слів: oroszlбn (1247) `лев', слово старотур. походження [TESz II, 1093], fogadу (1416) `готель; раніше постоялий, заїжджий двір', п. слово віл дієслова fog `приймати', давнє успадкування з фін.-уг. періоду з однократним суфіксом - d, що означає початок дії та суфікс - у [ТЕSz І, 936].

Rуmai katolikus templom Rу`mai katу`likus templom [-bуl, - ban, - ba] - (Ровмої котолікуш темплом) - `римо-католицький храм' - {К¹ 139} - 1881: Ber. r. k. templom [L, 118] - храм, що знаходиться на площі Ференца Раковці ІІ (див. Mбsodik Rбkуczi Ferenc tйr). Найвизначніша готична пам'ятка Закарпаття. Датується ХІІ століттям. Початок будівництва храму може припадати ще на епоху Гейзи II, однак з тодіш - ньої будови не залишилося вже майже нічого. Нинішній храм походить з часів правління Жігмонда. Пізніше він кілька разів вгоряв й навіть століттями стояв зруй - нований. Храм обновили в 1837-1846 рр. Потім у другій половині XIX ст. його перебудували в неоготичному стилі, а через певний час був готовий і внутрішній розпис. Храм облаштовано також у неоготичному стилі. Перед храмом недавно урочисто відкрили пам'ятник Святого Іштвана. У 1991 р. приход налічував 5500 палких вірників. Їхнім духовним пастирем є Іштван Ланскі [71].

Словосполучення складається з трьох членів: rуmai див. Rуmai katolikus temetх, katolikus див. Gцrцg katolikus templom, templom див. Gцrцg katolikus templom.

Volt Megyehбza Vу `t Megyehбza [~'rуl, ~'n, ~'ra] - (Вовт Медєгазо) - `колиш - ня комітатська управа' - {К¹ 95} - будівля на дорозі Мукачівській (див. Munkбcsi ъt). Це будівля колишньої комітатської управи. Берегово традиційно було голов - ним містом комітату Берег. Дві примітні громадські будови нагадують про минуле головного міста комітату: комітатська управа та розташована на перетвореній у пі - шохідну вулицю головній вулиці колишня судова палата. Будівля комітатської управи набула нинішньої форми десь у 1880 роках за проектов Мікловша Ібла у стилі поміркованого необароко. Зараз тут знаходиться медичне училище. Див. ще: Egйszsйgьgyi Szakkцzйpiskola, Meducsi.

Словосполучення Volt Megyehбza складається з volt (1372) `колишній', давнє успадкування з фін.-уг. періоду [ТЕSz III, 1085], і megyehбza, що є cкладним сло - вом: megye (1116) `комітат, область', слово схв. походження [ТЕSz II, 877 - 878], hбz див. Beregszбszi Irgalmas Hбz.

Zsinagуga Zsinagу `ga [~'bуl, ~'ban, ~'ba] - (Жіноґовґо) - `синагога' - {К¹ 90} - будова на пл. Кошута (див. Kossuth tйr). Розміщена навскіс осі головної площі. Зовнішній вигляд у мавританському стилі. Після 1945 р. будівлю використовували як склад. За зразком Будапештського народного театру головний архітектор міста Йовжеф Гомокі в 1960-1965 рр. перебудував будівлю. Її було передано у користування учасникам війни. Внутрішнє оздоблення виконали Мікловш Медвецький та його товариші. На фасаді видно горизонтально лежачу жіночу фігуру, яку ніби - то спроектував Іван Бровді. Ця `пані' дістала в місті прізвисько «Залізна діва» [71, 36] (порів. [Somogy, 286; 89/11 Zsinagуga]). Див. ще: Mыvelхdйsi Kцzpont.

Слово: zsinagуga (1577) `синагога' лат. походження [ТЕSz III, 1219].

У третьому розділі «Класифікація географічних назв» основну увагу звертаємо на аналіз топонімів в етимологічному та словотвірному аспекта, а також за їх функцією і мотивацією.

За походженням топоніми поділяємо на три групи: 1. Власні угорські назви, 2. Топоніми іншомовного походження, 3. Змішана група.

До першої групи відносимо топоніми уральського, фінно-угорського та угор - ського періоду, а також топоніми, що виникли на ґрунті угорської мови та в пері - од оновлення угорської мови (2-а половина XVIII ст).

До другої групи відносимо іншомовні слова, серед яких найбільше топонімів слов'янського походження: Akol `окіл', Galambos `голубине', Gerenda `балка' та інші. Є серед топонімів назви латинського: Kбpolna `каплиця', Kollйgium `закритий навчальний заклад', німецького: Baklilбs `козел бузковий' тощо.

До третьої групи зараховуємо складні чи складені топоніми, які виникли уже на власне угорському ґрунті, але щодо етимології їх складові елементів, то вони є різного походження і цю групу ми називаємо змішаною. Сюди можна віднести такі слова: Vнzбrok `водяний ярок', де vнz давнє успадкування з уральської епохи, а бrok старотурецького походження; Gerenda-hбt `заколодне' в якому топонім gerenda слов'янського походження, hбt з уральської епохи; Varrу iskola `швейне учи - лище', де перше слово varr `шити' фінно-угорського періоду, а iskola - латинсько - го походження; Gyбr utca `вулиця Заводська', тут лексема gyбr виникла на ґрунті угорської мови, а utca - слов'янського походження)

За словотвірною класифікацією топоніми поділяємо на дві групи: 1) Топоніми, утворені від загальних назв та 2) топоніми, утворені від власних імен. До топонімів, утворених від загальних назв, відносимо:

Одночленні географічні назви безсуфіксальні: Csуka `галка' та суфіксальні, що утворені від іменників за допомогою номінативних суфіксів - s: Csigбs `слима - куватий' (csiga - корінь + - s номінативний суфікс), Lapos `болотисте' (lap - корінь + - (o) s номінативний суфікс), Rуzsбs (rуzsa - корінь + - s номінативний суфікс), - бs: Fogбs `хватка' (fog - корінь + - бs номінативний суфікс), Irtбs `засіка' (іrt - корінь +

- бs номінативний суфікс), - vйny: Ereszvйny `спуск' (eresz - корінь + - vйny номінативний суфікс), та від дієслів, що утворені за допомогою номінативних суфіксів - у: Jбrу `вигін' (jбr - корінь + - у номінативний суфікс), Mosу `мочило' (mos - корінь + - у номінативний суфікс), Ordнtу `крикун' (ordнt - корінь + - у номінативний суфікс).

Багаточленні географічні назви ми поділяємо на дві великі групи: складні слова і словосполучення. Серед складних слів виділяємо: двокомпонентні і триком - понентні назви. 1. Двокомпонентні: а) топоніми, які складаються з двох кореневих слів: означальні композити: Rуkalyuk `лисяча нора'; б) перше відмінюване слово, а друге - кореневе: означальні композити Vбgуhнd `бойня'; в) перше кореневе слово, а друге - відмінюване: додаткові композити: Kenderбztatу `мочило', означальні композити: Baklilбs `козел бузковий'; г) обидва слова відмінювані: обставинні композити: Tуrafьggх `надозерна', означальні композити: Bikбsjбrу `бичачий ви - гін'. 2. Трикомпонентні складні слова: Vasъtбllomбs `залізнична станція'.

Складені слова чи словосполучення, серед яких виділяємо: двокомпонентні і трикомпонентні складені слова. 1. Двокомпонентні: а) перша і друга складові час - тини прості чи прості похідні слова: якісно - означальні словосполучення: Alsу-csillagos `нижнє зоряне', Szarka-hegy `гора Сорко', присвійно - означальні словосполучення: Бrok-kцz `міжканалля', Hхsцk tere `площа Героїв', кількісно - озна чальні словосполучення: Hйt kerьlet `район сім'; б) перший компонент - складне слово, другий - просте: слова із значенням обставини місця: Beregmegyei Kaszinу `клуб комітату Берег', якісно-означальні: Gхzmalom udvar `двір парового млина', присвійно - означальні словосполучення: Dombszхlх alja `низ виноградникового пагорба'; в) перший компонент - просте слово, а другий - складне слово: якісно - означальні словосполучення: Бllami borpince `державний винний погріб'; г) обидві складові частини - складні слова: якісно-означальні словосполучення: Beregszбszi Szovhozьzem `Берегівський радгосп завод'. 2. Трикомпонентні складені слова: а) усі три складові частини - прості чи прості похідні слова: Alsу kert utca `вулиця Нижня городня', Bбnya-hegyi szхlх `виноградник гори баня'; б) перший компонент - складне слово, другий і третій - прості слова: Beregszбszi Irgalmas Hбz `Берегів - ський дім милосердя'; в) перші два компоненти - прості слова, а третій - складне слово: Arany Pбva йtterem `ресторан «Золота Пава» '

До топонімів, утворених від власних імен, зараховуємо географічні назви, якими позначаємо власника за прізвищем і іменем: Hartmann Fьlцp йs fia rum - йs likхrgyбr `ромово-лікерний завод Філіпа Гортмона й сина', тільки за прізвищем: Andrбssy ъt `дорога Ондраші', Fedбk kastйly `палац Федаки', чи тільки за іменам: Alsу-Mуzes `нижній Мовзеш', Erzsйbet malom `млин Ержийбет'.

За функцією і за мотивацією географічні назви діляться на дві більші групи:

1. За функцією виділяємо назви об'єктів та споруд, куди відносимо назви установ та громадських будівель: Beregvidйki Mъzeum `Берегівський краєзнавчий музей'; шкіл: Bethlen Gбbor Magyar Gimnбzium `Угорська гімназія ім. Ґабора Бетлена'; дитсадків: Бllami уvoda `державний дитсадок'; замків і палаців: Bethlen kastйly `палац Бетлена'; відомих будівель: Kubovics hбz `дім Кубовича'; місць розваги: Barбtsбg szбlloda `готель «Дружба» '; млинів: Nemvelt malom `млин Немвелта'; фабрик: Hartmann Fьlцp йs fia rum - йs likхrgyбr `ромово-лікерний завод Філіпа Гортмона й сина'; складів: Faraktбr `дров'яний склад, лісосклад'; мостів: Fahнd `дерев'яний міст'; кар'єрів: Szobor - йs Garбdicsbбnya `кар'єр з виготовлення пам'ятників і постаментів'; церков та релігійних установ: Gцrцg katolikus templom `греко-католицька церква', Zsinagуga `синагога'; кладовищ: Rуmai katolikus temetх `римо-католицьке складовище'; лазень: Gyуgyfьrdх `лікувальна купальня', Zsidу fьrdх `єврейська лазня'; погребів: Ardai pince `ордівський погріб'; димоходів: Malomkйmйny `димохід (димова труба) млина'; спортивних об'єктів: Hajnal stadion `стадіон «Зоря» '; залізнично-дорожних об'єктів: Borzsavцlgyi Gazdasбgos Vasъt `господарське управління залізниці Боржавської долини'

2. За мотивацією виділяємо загальні (відапелятивні) географічні назви. Сюди відносимо назви земельних ділянок, полів, оранок за їх величиною та розміром: Kis hosszъ hegy `мала довга гора', Nagy-Bocskor `великий постіл', за їх формою: Bakfьles `козляче вухо', Magasurasбg `високий маєток (панська земля)', їх розміщення: Csere alja `низ діброви', Dereka-hegy `гора дерека', за якістю ґрунту: Aranyos-hegyek `золоті гори', назви хуторів: Dбvidfalva `Давидове село' за іменам власників: Noszi-szigete `острів Носі', за назви джерел і болотистих місцевостей: Csipбs forrбs `гноїсте джерело', Kenderбztatу `мочило', назви, пов'язані з рослинним світом: Csillagos `зоряне', Rуzsбs `трояндове', назви, пов'язані з тваринним світом: Bбbotka `лялечка', Csiga-szug `закуток слимак', назви, пов'язані з релігією: Kereszttel megjelцlt tцlgyfa `помічений хрестом дуб', назви, пов'язані з гірництвом: Nagy-hegyi bбnya `шахта великої гори' та інші.

Висновки

1. У дисертації дається теоретичне обґрунтування важливості вивчення топонімів, які є одним із надійних джерел фіксації мовних явищ.

2. У ході аналізу зібраного нами топонімічного матеріалу ми змогли виявити певні характерні особливості. Зміна історичних епох особливо чітко відображається у змінах географічних назв внутрішньої території населеного пункту. Це характерно для назв площ та вулиць. Наприклад: Mбsodik Rбkуczi Ferenc tйr - Vбsбrtйr - площа Маршала Ворошилова - площа 40-ї річниці Жовтневої революції у наші дні знову одержала свою історичну назву, це знову Mбsodik Rбkуczi Ferenc tйr.

3. Топонімічний матеріал свідчить про тісний взаємозв'язок носіїв угорськомовних та іншомовних географічних назв, що зумовлено їх тривалими співжиттям у старовинному м. Берегові та його околицях упродовж багатьох століть. Це проявляється в першу чергу у збереженні давніх і утворенні нових топонімів. Так, наприклад, пам'ять про давні топоніми зберігають географічні назви, зокрема населених пунктів, в яких останнім компонентом є - falva `село, поселення' (Dбvidfalva `село Давіда'), компонент - hбza `хата' (Mбcshбza `хата Мача'). До нових топонімів слід зарахувати: Amfi `Омфі', Noszi-szigete `острів Носі'. Обширна, багатошарова сутність матеріалу дає можливість віддзеркалити ці характерні чинники з різних позицій.

4. Слов'янське середовище, в якому проживає угорське населення Закарпаття, позначилося і на творені нових угорських топонімів за допомогою відповідних афіксів.

5. Назва випливає з характеру місцевості або якої-небудь її географічної особливості Kis-erdх `малий ліс', Kis-mezх `мале поле', Kerek-hegy `кругла гора' тощо.

6. У дисертаційній роботі представлено 528 словникових статей та понад 1200 їх фонетичних та морфологічних варіантів. Використані також архівні матеріали та географічні карти. Зібрано нами значний фактичний матеріал у польових умовах. Весь цей значущий матеріал ми проаналізували в етимологічному та сл\'f3хо', ому аспектах. За своїм походженням серед зібраних нами та взятих з географічних карт і архівних джерел топонімів розмежовуємо власне угорські назви, топоніми іншомовного походження та змішану групу, до якої входять переважно складні і складені назви, різні компоненти яких змішаного типу щодо їх походження. Серед аналізованих топонімів переважна більшість із них є самобутніми, що сягають фінно-угорського та давньоугорського періоду і значна їх частина виникла уже на власне угорському ґрунті.

Іншомовні топоніми теж становлять понад 30%, серед яких найбільше топо - німів слов'янського походження. Топонімів іншомовного походження поділяємо на 5 підгруп.

7. Близько половини географічних назв на сьогодні уже зниклі, але частину з них ми відновили завдяки використанню давніх географічних карт та архівних матеріалів, а також зафіксували у мовленні найстаршого покоління (Fogбs `хватка', Kalmar `колмор', Kis-Viski `малі хатки' тощо).

8. У словотвірному аспекті зібрані нами топоніми поділяємо на дві групи: 1. Топоніми, які утворені від загальних імен; 2. Топоніми, які утворені від власних імен. Серед цієї групи виділяємо і ряд підгруп. Більшу частину топонімів складають складні і складені назви.

9. Топоніми досліджувалися нами за їх функцією та за мотивацією формування назв. Тут ми виділяємо дві основні групи: 1. Назви об'єктів і споруд; 2. Загальні (відапелятивні) назви.

10. Наше довкілля повільно, однак безперервно змінюється. Кожний топонім, як кожне людське творіння, народжується минущим, але живим, або в історичному кипінні, забальзамованим зберігає пам'ять про хрещених батьків, що дали йому ймення, іноді про обставини свого виникнення або інші моменти. Отож, якщо поглянемо на наше довкілля розуміючим, видючим оком, то можемо багато чому навчитися й виявити багато цікавого. Важливим завданням є саме вивчення цього цікавого, його закономірностей, адже інакше географічні назви, що містять й покликання на наше історичне минуле, загубляться в мороці забуття.

11. За роки незалежної України населеним пунктам, де компактно проживає населення угорської національності, за рекомендацією науковців Центру унгарології і Парламентом України повернено їх історичні назви і вироблена чітка інструкція щодо передачі угорських географічних термінів і назв засобами української мови, що є свідченим турботи держави про розвиток мови, освіти і культури національних меншин.

Список опублікованих праць з теми дисертації

1. Kцdцbцcz Natбlia. Beregszбsz йs kцrnyйkйnek fцldrajzi nevei (A kйrdйs tцrtйnete) (Географічні назви м. Берегова та його околиць (До історії питання)) // Acta Hungarica 1999-2000, X-XI. йvfolyam. - Ungvбr, 2003. - 64-71. o.

2. Kцdцbцcz Natбlia. Beregszбsz nйhбny ismertebb belterьleti fцldrajzi neve (Деякі важливіші географічні назви в межах м. Берегова та його околиць) // Acta Hungarica 1999-2000, X-XI. evfolyam. - Ungvбr, 2003. - 71-75. o.

3. Кидибиц Н.Й. З історії дослідження угорських географічних назв на Закарпатті // Acta Hungarica 2001, ХІІ-ий рік видання. - Ужгород, 2004. - С. 20-24.

4. Кидибиц Н.Й. Класифікація географічних назв за мотивацією // Acta Hungarica 2001, ХІІ-ий рік видання. - Ужгород, 2004. - С. 24-28.

5. Кидибиц Н.Й. Класифікація географічних назв у мовленні угорців м. Берегова та його околиць // Acta Hungarica 2002-2003, ХІІІ - ХІV-ий рік видання. - Ужгород, 2004. - С. 24-34.

6. Кидибиц Н.Й. Декілька із географічних назв у мовленні угорців за межами м. Берегова та його околиць // Acta Hungarica 2002-2003, ХІІІ - ХІV-ий рік. - Ужгород, 2004. - С. 14-23.

Размещено на Allbest.ru