Латинськомовна історіографія в Україні середини XVII століття як мовно-культурне джерело (на матеріалі хронік про Визвольну війну українського народу 1648-1657 років)

Розвиток українського історичного писання від давніх часів до пізнього Середньовіччя. Шляхи проникнення історичної літератури латинською мовою на українські етнічні терени. Морфологічні та синтаксичні особливості латинської мови історіографічних текстів.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 29.07.2014
Размер файла 80,6 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

2. Для системи прикметників характерні субстантивація, змішування сематники ступенів порівняння, а також уживання прикметника у препозиції до означуваного слова.

3. Розвиток системи дієслова характеризується (а) набуттям дієсловами нових значень, заміною прийменникового керування безприйменниковим і навпаки, а також уживанням сполучення займенника у непрямому відмінку і дієслова в активному стані замість пасивного дієприкметника; (б) виникненням (плюсквам)перфектних форм дієслів, яких у класичний період не спостерігалося, та форм давноминулого часу, виражених patricipium perfecti passivi та плюсквамперфектної форми дієслова esse; (в) синонімічним вживанням допоміжних дієслів habere і debere.

4. В латинському реченні пізньосередньовічних історіографічних текстів під впливом синтаксичної системи староукраїнської мови спостерігається переміщення дієслова-присудка з кінцевої синтаксичної позиції в початкову, що свідчить про структуральний характер такого лінгвістичного явища, як синтаксичний порядок слів. Таким чином, порушення норми класичного порядку слів латинського речення спричинене прагненням автора зробити логічний наголос на тому чи іншому члені речення.

5. У структурі ускладнених інфінітивними та дієприкметниковими зворотами простих речень під впливом староукраїнської та інших слов'янських мов у пізньосередньовічній латині історіографічних текстів зворот accusativus cum infinitivo зазнає трансформації у підрядне з'ясувальне речення, де процес передається особовою, а не інфінітивною формою дієслова, набуваючи граматичного значення способу або часу. При цьому складові звороту трансформуються у предикативний центр. Інший зворот Ї nominativus cum infinitivo Ї уживається все рідше, виражаючи тенденцію до свого повного зникнення.

6. У ролі підмета в латинській мові пізньосередньовічних історіографічних текстів унаслідок впливу староукраїнської мови часто вживається особовий займенник або вказівний займенник в якості особового, певною мірою змінюючи підметову семантику.

7. У латинській мові історіографічних текстів, крім слів із категоріальним значенням процесу, присудок виражається дієприкметниками, прислівниками, іменниками, не рідко супроводжуючись випадінням допоміжних дієслів та появою нульових зв'язок, що засвідчує порушення взаємовідповідності між категоріальними синтаксичними значеннями головних членів речення та категоріальними морфологічними значеннями частин мови, якими виражаються підмет і присудок.

Встановлені інтерференційні зміни у системі парадигм частин мови дають змогу зробити теоретичний висновок про формально-функціональну взаємодію двох морфологічних систем у латинсько-українському та латинсько-польському мовних контекстах. Цьому латинсько-польсько-українському трилінгвізму на рівні морфології мовної системи притаманні дві моделі поєднання етимологічно різних форм і функцій: 1) форма перейнята у класичної латині, функція запозичена у староукраїнської чи польської мови; 2) форма запозичена від староукраїнської чи польської мови, функція успадкована у латинської мови класичного періоду. Оскільки в даному випадку латинська мова є реципієнтом, але її носієм Ї людина, для якої рідною є мова староукраїнська (навіть як офіційна у Великому князівстві Литовському) або польська, тому відбувається перенесення авторами логіко-морфологічної категорії рідної мови на форми “чужої” мови, а зважаючи на рівень володіння авторами латинською мовою, який визначався дотриманням саме усталених латинських форм, а не функцій, то зворотній процес відбувається рідко.

Таким чином, граматична система пізньосередньовічної латинської мови історіографічних текстів, що описують події часів Хмельниччини, є результатом взаємовпливу власне латинської граматики, з одного боку, та староукраїнської і/або польської граматик Ї з іншого.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Щербина Р. А. До питання про латиномовну історіографію українських земель // Актуальные проблемы вербальной коммуникации: язык и общество (Сборник научных трудов) / Под общ. ред. Л. А. Кудрявцевой. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2004. С. 521-526.

2. Щербина Р. А. Латинська мова в Правобережній Україні на початку доби Козаччини // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. Ї К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. С. 24-27.

3. Щербина Р. А. Латиномовні соціальні терміни в історіографічних текстах про українські землі до XVIII століття // Мовні і концептуальні картини світу / Збірник наукових праць. Вип. 10. К.: Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2004. С. 708-711.

4. Щербина Р. А. Similis simili… (до питання про співвіднесеність мови та мислення) // Мовні і концептуальні картини світу / Збірник наукових праць. Вип. 9. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. С. 348-351.

Анотація

Щербина Р. А. Латинськомовна історіографія в Україні середини XVII століття як мовно-культурне джерело (на матеріалі хронік про Визвольну війну українського народу 1648-1657 років). Ї Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.14 Ї класичні мови. Окремі індоєвропейські мови. Ї Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2006.

Дисертаційне дослідження присвячене системному аналізу морфологічних і синтаксичних особливостей латинської мови хронік про Визвольну війну українського народу 1648Ї1657 років. У дисертаційному дослідженні застосовано метод зіставного аналізу, який дав можливість установити зміни в граматиці історіографічної латинської мови, зумовлені українсько- або польсько-латинським білінгвізмом авторів хронік. Встановлено, що граматична система латинської історіографічної мови є наслідком поєднання латинської та староукраїнської граматик. Зміни граматичних характеристик розглядаються в аспекті взаємодії граматичних значень словоформ із їх синтаксичними функціями. Доведено визначальну роль синтаксичного чинника у зміні морфологічних характеристик латинських словоформ, встановлені їх формально-функціональні характеристики. В роботі запропоновано систематизований опис синтаксичної структури історіографічної латини в аспекті частиномовної характеристики головних і другорядних членів речення.

Ключові слова: латинськомовна історіографія, історіографічна латина сер. XVII ст., міжмовна інтерференція, латинсько-польсько-український трилінгвізм, морфологічна парадигма, синтаксична конструкція.

Аннотация

Щербина Р. А. Латинскоязычная историография в Украине середины XVII века как языко-культурный источник (на материале хроник об Освободительной войне украинского народа 1648Ї1657 годов). Ї Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.14 Ї классические языки. Отдельные индоевропейские языки. Ї Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, 2006.

В диссертации определены интерференционные изменения в морфологической и синтаксической системах латинского языка хроник об Освободительной войне украинского народа 1648Ї1657 годов. В диссертационном исследовании применён метод сопоставительного анализа, с помощью которого определены изменения в грамматике историографической латыни, которые, будучи охарактеризованными как интерференционные, являются следствием влияния на систему латинского языка родного языка авторов историографических текстов и связаны с историческими языковыми изменениями. Изменения грамматических характеристик рассматриваются с точки зрения взаимодействия семантики морфологических форм с их синтаксическими функциями. Продемонстрирована определяющая роль синтаксического фактора в изменении морфологических характеристик латинских словоформ и установлено, что в условиях латинско-польсько-украинского трилингвизма парадигматика частей речи историографической латыни характеризуется формально-функциональными изменениями, сочетая различные по происхождению формы и функции: модель формы унаследована от классической латыни, функция заимствована из староукраинского или польского языка; функция унаследована от классической латыни, модель формы заимствована из староукраинского или польского языка. В работе предложено систематизированное описание синтаксической системы латыни историографических текстов, в частности, частеречной характеристики главных и второстепенных членов предложения в аспекте их частеречной специфики.

Ключевые слова: латинскоязычная историография, историографическая латынь сер. XVII в., межъязыковая интерференция, латинско-польско-украинский трилингвизм, морфологическая парадигма, синтаксическая конструкция.

Summary

Shcherbyna Ruslan A. Ї Latin Historiography in Ukraine of the Middle of the 17-th century as Language-Cultural Source (Based on the Chronicles on the Liberation War of the Ukrainian People in 1648Ї1657). Manuscript.

Thesis submitted for a Candidate of Philology Degree in Speciality 10.02.14. Ї classical languages. Particular Indo-European languages. Ї Taras Shevchenko Kyiv National University. Ї Kyiv, 2006.

The thesis deals with the systemic analysis of morphological and syntactic peculiarities of Latin chronicles on the Liberation War of the Ukrainian people in 1648Ї1657. In the thesis the method of comparative analysis is used that gives an opportunity to establish changes in Grammar of historiography of Latin caused by Ukrainian or Polish-Latin bilingualism of the authors of chronicles. It is established that Grammar system of the Latin historiographic language is the result of combining of Latin and ancient Ukrainian Grammar. Changes in Grammar characteristics are investigated in the aspect of interaction of Grammar meanings with syntactic functions. Major role of the syntactic factor in changes of morphological characteristics of Latin word forms is established. A systematic description of the syntax of the historiographical Latin is given from the view-point of the role of parts of speech in the function of main and secondary parts of the sentence.

Key words: Latin historiography, Latin of historiographical work of the middle of the XVII century, interlanguage interference, Latin-Polish-Ukrainian trilingualism, morphologic paradigm, syntactic construction.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.