Чеська ботанічна номенклатура в аспекті питомих та запозичених назв

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Сучасна славістика характеризується розширенням кола лінгвістичних досліджень. Предметом наукового зацікавлення часто стає лексика окремих тематичних груп. На матеріалі різних слов'янських мов ботанічну номенклатуру вивчали В. Махек, В. Будзішевська, Т.З. Орлош, Ф. Буффа, В.А. Меркулова, А.Й. Капська, М.М. Фещенко, В.В. Німчук, А.М. Шамота, Т.Я. Марченко, О.Ф. Миголинець, І.В. Сабадош, О. Тимко, С.Л. Адаменко. Дендрономени неодноразово ставали основою для визначення прабатьківщини слов'ян. Їх походження та історія розвитку в кожній слов'янській мові є важливим аспектом лексикологічних досліджень, тому лінгвістичний аналіз цієї лексико-семантичної групи в чеській мові є закономірним та необхідним. Чеська ботанічна номенклатура, зокрема назви дерев і кущів, ще не була предметом ґрунтовних досліджень ані чеських, ані українських мовознавців.

Наукова новизна роботи полягає в застосуванні комплексного підходу до дослідження одного з важливих шарів лексики сучасної чеської мови. Уперше в українському слов'янознавстві здійснено монографічне дослідження складу чеської дендронімної лексики, її походження й функціонування, семантичних та словотвірних особливостей.

1. Матеріали дослідження

Після подій 1620 року (поразка в Білогірській битві) чеська мова надовго втрачає можливість нормального розвитку. Лише з початком Національного відродження - історичного руху, що виник у Чехії в останній чверті ХVІІІ й тривав упродовж усього ХІХ ст., чеська мова поновлює свою роль у суспільстві. Поштовхом до виникнення руху на захист чеської мови стало непереборне прагнення врятувати чеську мову, свідомий опір проти германізації чеського народу, усвідомлення своєї історичної слави та необхідності національної мови в суспільному житті.

У другій, найбільшій, праці „O pшirozenosti rostlin aneb Rostlinбш” Я.С. Пресл в описі чеських ботанічних назв вказує на їхнє походження, хоча й досить узагальнено. Нами встановлено, що ним було введено до чеської ботанічної номенклатури такі номени, як klikva „журавлина”, pмniљnнk „рододендрон”, pustoryl „чубушник”, rakytnнk „обліпиха”, sazanнk „калікант”, tavolnнk „таволга” (запозичені з російської мови), mochna „перстач”, sokora „осокір” (з української), vavшнn „лавр” (з польської), marhanнk „гранатове дерево”, љkumpa „сумах” (з „іллірійської” мови). Авторству Я.С. Пресла належать також кальки (muchovnнk „ірга”, nahovмtvec „бундук”) та новотвори (bшestovec „каркас”, kustovnice „повій”, lэkovec „вовче лико”, љeшнk „бузок”, zimostrбz „самшит”).

Визначено роль відомого мовознавця, поета та перекладача Й. Юнгмана в збагаченні чеської наукової термінології, у тому числі й ботанічної. Внесок Й. Юнгмана як творця чеської ботанічної номенклатури полягає найбільше в тому, що він фіксував назви, створені іншими авторами, у своїй роботі „Slovnнk иesko-nмmeckэ”, і це сприяло засвоєнню їх мовою. З'ясовано, що із запозичених ним дендрономенів (aprikosa „абрикоса”, broskvina „персик”, cesmina „падуб”, kyparys „кипарис”) у сучасній чеській мові функціонує лише один - cesmina.

2. Походження та функціонування чеської дендронімної лексики

Здійснено аналіз дендронімної лексики: а) праслов'янського походження та власне чеських лексичних утворень; б) іншомовного походження. Досліджено походження та функціонування назв дерев та кущів у сучасній чеській мові. Розділ складається з двох підрозділів. У першому з них розглядаємо дендронімну лексику, успадковану чеською мовою з праслов'янської, та пізніші утворення на власне чеському ґрунті. У другому підрозділі - запозичену лексику, у тому числі й кальки. Окрім лексики іншомовного походження, яка функціонує в сучасній чеській мові, розглядаємо також периферійні ботанічні назви, тобто незасвоєні запозичення. Периферійну лексику й кальки виділено окремими пунктами.

Обидва підрозділи структуровані таким чином: вони складаються зі статей, які зібрано в групи: загальні назви (keш „кущ”, dшevo „дерево”, strom „дерево”); назви хвойних дерев та кущів (borovice „сосна”, cedr „кедр”, cypшiљ „кипарис”, jalovec „ялівець”, jedle „ялиця”, kleи „низькоросла сосна”, kosodшevina „карликова сосна”, smrk „смерека”, sosna „сосна” тощо); слова на позначення промислових та декоративних рослин (bez „бузина; бузок”, bшest „в'яз”, bшнza „береза”, zimolez „жимолость”, zimostrбz „самшит”, eukalypt „евкаліпт”, jasmнn „жасмин”, kaљtan „каштан”, myrta „мирта” та ін.); назви дерев та кущів, плоди яких широко використовуються людиною в їжі та приготуванні напоїв (borщvka „чорниця”, dшнn „дерен, кизил”, dшiљќбl „барбарис”, srstka „аґрус”, angreљt „аґрус”, citrуn „лимон”, granбtovnнk „гранатове дерево” тощо). Статті в групах розташовано за алфавітом.

Стаття складається з реєстрового слова, латинського відповідника та його тлумачення. Вказано походження слова; якщо слово має іншомовне походження - джерела та шляхи його запозичення.

Оскільки мовні контакти можуть бути прямими або опосередкованими, у випадку, коли запозичення лексеми відбулося через посередництво третьої мови, подано вірогідне або точне її визначення.

Формування лексико-тематичної групи назв рослин почалося ще в індоєвропейський період, тому більшість слів належить до найдавнішого пласту лексики. Дендрономени, які чеська мова успадкувала з праслов'янської, - це, насамперед, назви: а) дерев, великих за розміром та цінних своєю деревиною (borovice „сосна”, sosnа „сосна”, jedle „ялиця”, smrk „смерека”, tis „тис”, dub „дуб”, buk „бук”, habr „граб”, bшнza „береза”, lнpa „липа”, bшest „в'яз”, vaz „в'яз”, topol „тополя”, osika „осика”, vrba „верба”, jнva „верба”, rokyta „верба” тощо); б) плодово-ягідних дерев та їхніх плодів (viљnм „вишня”, tшeљnм „черешня”, hruљka „груша”, slнva „слива”, jeшabina „горобина”, jabloт „яблуня” та ін); в) плодово-ягідних кущів та їхніх плодів (jahoda „ягода; суниця; полуниця”, brusinka „брусниця”, malina „малина”, ostruћina „ожина”, svнda „дерен; кизил”, borщvka „чорниця”, ћeravina „журавлина”, kalina „калина”, љнpek „шипшина”, hloh „глід” та ін.); г) загальні назви (keш „кущ”, dшevo „дерево”).

Зміни в лексичному складі чеської мови - це складний процес, що залежить від багатьох природних, культурних та економічних чинників. Унаслідок цього на позначення однієї рослини одночасно можуть існувати як власне чеські назви, так і запозичені, як, наприклад, bobek, laur, vavшнn у значенні „Laurus L., лавр”. Власне чеську назву bobek утворено від bob „біб, квасоля”. У чеській мові слово bobek має кілька значень, одне з яких - „козячий послід”. Отже, bobek у значенні „лавр” є результатом вторинної номінації, певно, через схожість плодів лавру з козячим послідом. Слово laur „лавр” походить від лат. laurus. Назву vavшнn „лавр” було запозичено Я.С. Преслом з польської мови (пол. wawrzyn < іт. lavrano < лат. laurus). У сучасній чеській мові перевагу віддають назвам іншомовного походження laur та vavшнn; bobek належить до архаїчної лексики.

Визначено основні групи мов, що були джерелом чеських дендронімних запозичень: класичні мови (греко-латинське походження мають назви rododendron, myrta, myrobalбn, cedr, cypшiљ, platan, kaљtan, oliva, laur тощо), німецька мова (limba, jasmнn, mandle, citrуn, datle, mirabelka, bluma, rybнz, meruzalka та ін.), романські мови (з італійської oleandro, cedrбt, limon, oranћ; з французької mandarнnka, renklуda, morela; з іспанської kakao, banбn; з португальської kokos, mango, mimуsa), слов'янські мови (з української mochna, sokora; з російської rakytnнk, trnovnнk, pмniљnнk, hurma, иajovnнk, klikva, tavolnнk, sazanнk, vodoklen, pustoryl; з польської vavшнn, kбvovnнk; з сербсько-хорватської marhanнk, љkumpa, cesmina; з верхньо-лужицької jнrovec).

У складі ботанічної лексики сучасної чеської мови вирізняємо дендрономени, активно вживані мовцями (таких більшість), а також ті, які перебувають у пасиві. Перехід назв до пасивної лексики спостерігаємо у випадках, коли в мові функціонують їхні синоніми, що з часом стають частіше вживаними. Книжними або архаїчними в сучасній чеській мові є назви: sosna, bшest, rokyta, hruљe, hruљ, bobek, limon, smokva, smokev, smokvoт, smokovnнk.

У чеській ботанічній номенклатурі є чимала кількість дендрономенів, утворених суфіксальним способом словотворення, наприклад, за допомогою суфіксів -би, -бk, -бtk-o, -иe, -ec, -ek, -(n)ic-e, -нk, -nнk, -in-a, -k-a, -ет, -oт, -uљ-e, -ynм утворено назви kшapби, oшeљбk, karlбtko, rajиe, lэkovec, bobek, kustovnice, oшeљnнk, mandlovnнk, pomeranиovnнk, smrиina, srstka, hruљет, broskvoт, moruљe, mukynм.

До продуктивних при творенні дендрономенів у сучасній чеській мові належать суфікси -нk, -nнk, -in-a, -oт (-ет), суфікси -би, -бk, -бtk-o, -иe, -ec, -ek, -(n)ic-e, -k-a, -uљ-e, -ynм є малопродуктивними.

Переважна більшість назв на позначення плодово-ягідних рослин у чеській мові є спільними і для самої рослини, і для її плоду. При цьому значна частина таких назв має синонімічні утворення, які вживаються виключно на позначення рослини. Зразком для даного типу номінації могла стати модель jablko (назва плоду) - jabloт (назва дерева). Наслідуючи спосіб утворення назви яблуні - jabloт, у чеській мові утворено дендрономени hruљет, kdouloт, slivoт, mandloт, viљeт, tшeљeт, smokvoт. Таким чином, суфікс -oт (-ет) є одним із спеціалізованих для творення назв плодових дерев.

Досить численну групу в чеській мові становлять складені назви. До них належать народні назви, більшість з яких була відома ще старочеській мові: иernб jahoda, chlupatб jahoda, lesnн jahoda, medvмzie jahoda, koтskэ kaљtan, ptaин zob, Adamovo jablko, granatovй jablko тощо. Складеними назвами є також утворення номенклатурного характеру: oliva иeskб, topol иernэ, citronнk bergamota, slivoт myrobalбn, citronнk nejvмtљн, brusnice borщvka, borovice sosna та ін. Деякі складені назви з'явилися в чеській мові порівняно недавно: hurma albanskб, tomel japonskэ, ebenovэ strom.

Двокомпонентні утворення, що вживають у чеській мові на позначення дерев та кущів, утворено за кількома моделями: 1) прикметник + іменник (babн jahoda, иernб jahoda, lesnн jahoda, ptaин zob); 2) іменник + прикметник (borovice lesnн, borovice horskб, bez иernэ, meruzalka zlatб); 3) іменник + іменник (brusnice borщvka, svнda dшнn, borovice sosna, borovice limba).

Утворення назв за моделлю „прикметник + іменник” властиве, насамперед, народній номенклатурі. Роль прикметника у таких назвах - підкреслити певні зовнішні особливості рослини або ж подати її класифікуючу рису.

У розглянутих двокомпонентних дендрономенах прикметники найчастіше вказують на: а) колір рослини чи плоду: иernэ klen, ћlutэ zob, ћlutэ bodlбk, иernб jahoda, иervenб jahoda; б) особливості зовнішнього вигляду (у таких назвах часто відбито подібність рослини чи плоду до інших предметів): chlupatб jahoda, knмћskй (pбnovy) иepiиky, panбиkovб koruna; в) територію поширення (або походження) рослини: lesnн jahoda, moшskб jahoda, zahradnн jahoda, vlaљskэ oшech, иeskэ jasmнn, alpskб rщћe; г) їстівність чи неїстівність плодів (часто через асоціації з представниками тваринного світу): medvмzie jahoda, psн jahoda, ptaин zob, koтskэ kaљtan, hadн stшeљnм.

За моделлю „іменник + прикметник” утворено одиниці сучасної чеської ботанічної номенклатури. На такі назви натрапляємо в науковій ботанічній літературі, у мові садівників: oliva voтavб, borovice horskб, bez иernэ, citlivka stydlivб, meruzalka zlatб, citronнk иinskэ. Ця група чеських дендрономенів є дуже численною, оскільки відносний прикметник, котрий входить до складеної назви, може вказувати на будь-яку особливість рослини. Найчастіше в назві відбито: а) колір рослини чи її плодів: topol bнlэ, bez иernэ, borovice иernб, jedle bмlokorб, angreљt zelenoplodэ; б) територію поширення (або походження) рослини: jedle kavkazskб, topol kanadskэ, jeшбb moravskэ, malinнk lesnн, jilm polnн; в) зовнішні (або смакові) особливості плоду чи рослини: jalovec obecnэ, jalovec nнzkэ, jahodnнk velkoplodэ.

Шляхом поєднання двох іменників утворено дендрономени, що функціонують у науковій ботанічній номенклатурі: borovice sosna, borovice kleи, vrba jнvа, citronнk limon, meruzalka rybнz. Обидва узгоджувані іменники в таких назвах мають єдине значення, тобто ні перший, ні другий складник не виконує атрибутивної ролі. Особливістю цього типу номінації є окреме використання щоденною мовою складників назви. Іноді вони називають різні денотати (напр., jeшab miљpulka, slivoт myrobalбn, tшeљeт sakura), іноді є синонімічними (borovice sosna, vrba jнvа, citronнk limon, meruzalka rybнz).

Від дендрономенів утворено відносні та відносно-якісні (до них належать назви кольорів) прикметники. Їх оформлено за допомогою суфіксів -atэ (-natэ), -н, -nн, -nэ, -ovitэ, -ovэ (olљinatэ, jablonн, olivnн, hloћnэ, tшeљтovitэ, meruтkovэ).

Від значної кількості чеських дендрономенів утворено похідні на позначення місцин, зайнятих рослинністю певного різновиду, та збірних назв дерев або кущів одного виду. Такі слова оформлено за допомогою суфіксів: -н, -ovн, -ин, (-iин), -iљtм, -in-a, -inн, -ovин (-oviин), -ovin-a, -ice, -нk, -ovec, -ovisk-o, -oviљtм, -ovk-a, -ovn-a, -sk-o (-isk-o) (olљiин, buин, jнvн, jasanina, vrbovин, borovин, bшezovн, smrkovina). Переважна більшість розглянутих назв, що використовують на позначення понять збірності, окрім kaљtanovн, angreљtн, cypшiљн, rybнzovna, мають праслов'янське походження.

Утворені від дендрономенів відносні прикметники, які перейшли до розряду якісних унаслідок їх метафоричного вживання, у сучасній чеській мові функціонують одночасно і як назви ознак предметів, і як назви відтінків кольорів: malinovэ kompot - malinovэ svetr, broskvovэ dћem - broskvovб suknм, oranћovб kщra - oranћovб pohovka, kaљtanovэ plod - kaљtanovй vlasy тощо. Назви кольорів, утворені від ботанічних номенів, - це семантично вмотивовані назви. Вони є виразними й образними, точніше називають колір означуваних предметів та явищ, оскільки їх утворено від назв об'єктивних реалій. Частина цих прикметників походить від власне чеських слів: malinovэ, jahodovэ, tшeљтovэ, viљтovэ, meruтkovэ, borщvkovэ, oшechovэ, zimostrбzovэ; частина - від слів іншомовного походження: oranћovэ, pomeranиovэ, citrуnovэ, olivovэ, rybнzovэ, mimosovэ, pistбciovэ, kaљtanovэ.

Складні прикметники утворено способом основоскладання: так, від основ прикметників утворено назви bledмkбvovэ, tmavоviљтovэ.

Окрему групу похідних утворень від назв плодів дерев та кущів становлять слова на позначення напоїв. Чеськими лексикографічними джерелами зафіксовано назви напоїв: rybнzovka, malinovka, broskvovice, bergamotka, viљтovice, viљтovka, tшeљnice, jeшбbnнk, slivovice, jalovcovka, limonбda, citronбda, citronovka, oranћбda тощо.

Більшість чеських назв на позначення алкогольних напоїв утворено від лексем слов'янського походження: boroviиka, jeшбbnнk, viљтбk, slivovice, slнvovka, hruљkovice, hruљkovnнk, jableибk, jableиnнk, oшechovka, jбdrovka та ін.; лише лексеми bergamotka, mandlovka та rybнzovka мають основу іншомовного походження. Від назв цитрусових, за походженням також іншомовних, утворено лексеми, що позначають безалкогольні напої: limonбda, citronбda, citronovka, oranћбda. Слова цієї лексичної групи оформлено за допомогою суфіксів -бd-a, -бk, -ic-e, -k-a, -nнk, -ovic-e, -ovk-a; найпродуктивнішими є -бd-a, -ovic-e, -ovk-a.

Лексика на позначення осіб (виконавців певної дії або роду занять), яка походить від назв дерев та кущів, є нечисленною. До неї належать відсубстантивні іменники jahщdkбш, brusinkбш, kaљtanбш, љнpkбш, утворені за допомогою суфікса -бш (-аш), найпродуктивнішого в чеській мові при утворенні назв осіб від назв предметів.

Висновки

дендронімний чеський термінологія метафоричний

У висновках сформульовано результати дослідження, з яких найголовнішими є:

З'ясовано, що в складі ботанічної номенклатури чеської мови є: а) лексика, успадкована з праслов'янської мови, що стала основою для здавна відомих чеських назв, та слова, утворені на власне чеському мовному ґрунті; б) лексика іншомовного походження. Запозичення, якими збагатилася дендронімна лексика чеської мови, - це, насамперед, назви греко-латинського, слов'янського (з української, російської, польської, сербсько-хорватської, верхньолужицької мов), романського (з італійської, французької, іспанської, португальської мов) та німецького походження.

Серед чеських дендрономенів є як похідні, так і непохідні назви. Похідні ботанічні номени утворено переважно суфіксальним способом, властивим чеській мові. У групі чеських дендрономенів виділяємо також складні іменники та складені назви. Двокомпонентні утворення, що вживають у чеській мові на позначення дерев та кущів, утворено за такими моделями: а) прикметник + іменник (назва властива, насамперед, народній номенклатурі); б) іменник + прикметник та в) іменник + іменник (функціонують переважно у науковій ботанічній номенклатурі).

Засобами чеського словотвору було утворено: а) зменшувальні назви; б) похідні на позначення місцин, зайнятих рослинністю певного різновиду, збірних назв дерев або кущів одного виду; в) назви напоїв; г) слова на позначення осіб як виконавців певної дії або роду занять. Відносно-якісні прикметники, утворені від ботанічних номенів, у сучасній чеській мові одночасно позначають як назви ознак предметів, так і назви відтінків кольорів.

Размещено на Allbest.ru