Семантичне поле прикметників розміру у старогрецькій мові (на матеріалі гомерівського епосу)

Параметричні прикметники з широким діапазоном сполучуваності мають відповідно і найбільшу кількість значень.

Для всіх прикметників розміру характерною моделлю сполучуваності є модель A + S, у якій препозиція та постпозиція узгодженого означення мають однакову частоту.

Об'єктивним і перспективним методом дослідження смислової структури ад'єктивів є поєднання контекстологічного, кількісного й компонентного аналізу.

Значення розміру у старогрецькій мові архаїчного періоду репрезентують також прислівники, іменники, дієслова. Домінантні лексеми мають у епосі порівняно високий дериваційний потенціал. Чинниками, що впливають на дериваційну активність параметричних прикметників, є їх частиномовна характеристика, сполучуваність, частотність, стилістичне забарвлення, а також прагматичні особливості. Значну групу становлять композитні прикметники, одним із компонентів яких виступає прикметник розміру.

Спостереження над мовою гомерівського епосу виявили активне використання лексем з семантикою розміру як засобів яскравого зображення реалій. Основна стилістична функція параметричних прикметників полягає у тому, що вони виконують роль художніх означень, які є характеризуючими, тавтологічними або гіперболічними. Прикметники на позначення розміру використовуються у функції постійних епітетів, а також входять до складу традиційних гомерівських формул. Виявлено функціонування прикметників розміру як компонентів порівняльних конструкцій, використання їх у розгортанні метафор, що свідчить про складність поетичного мислення Гомера.

Проведене дослідження дало змогу об'єктивно описати лексико-семантичну систему старогрецької мови архаїчного періоду. Плідним може бути також зіставний аналіз параметричних прикметників на матеріалі різних авторів одного періоду старогрецької мови.

Основні положення дисертації викладені у таких публікаціях

1. Семантична структура прикметника mљgaj в “Іліаді” Гомера // Вісник Прикарпатського університету. Філологія. Івано-Франківськ: Плай, 1997. Вип. 3. С. 179-183.

2. О лексической сочетаемости и семантической структуре прилагательного eЩrЪj (на материале гомеровского эпоса) // Проблемы семантического описания единиц языка и речи: Материалы докладов международной научной конференции, посвященной 50-летию МГЛУ: Часть вторая. Минск, 1998. С. 198-200.

3. Семантичне відтворення гомерівських композитів у художньому перекладі // Проблеми зіставної семантики: Зб. статей за доповідями Міжнар. наук. конф. К., 1999. С. 400-405.

4. Семантико-синтаксичні особливості функціонування параметричних прикметників у гомерівському епосі // Семантика мови і тексту: Зб. статей VI Міжнар. наук. конф. Івано-Франківськ: Плай, 2000. С. 457-460.

5. Дериваційний потенціал параметричних прикметників (на матеріалі гомерівського епосу) // Наукова спадщина професора С. В. Семчинського і сучасна філологія: Зб. наук. праць. Ч.2. К.: ВПЦ “Київський університет”, 2001. С. 223-232.

6. Метафоричне вживання прикметників розміру у поемах Гомера // Актуальні проблеми менталінгвістики: Наук. збірник. Ч.2. Черкаси, 2001. С. 88-93.

7. Семантичні зв'язки твірних параметричних прикметників та похідних прислівників (на матеріалі гомерівського епосу) // Вісник Львівського університету: Серія іноземні мови. Львів, 2001. Вип.9. С. 210-217.

8. Розвиток семантичної структури прикметника baqЪj (на матеріалі гомерівського епосу) // Південний архів: Збірник наук. праць. Філологічні науки. Херсон: Айлант, 2002. Вип. XIV. С. 177-179.

9. Словотвірно-семантична характеристика складних слів у семантичному полі параметричних прикметників (на матеріалі гомерівського епосу) // Загальні питання філології: Зб. наук. праць. Т.2. Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. С. 84-89.

Анотація

Петришин М. Й. Семантичне поле прикметників розміру у старогрецькій мові (на матеріалі гомерівського епосу). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.14 - класичні мови, окремі індоєвропейські мови. - Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, 2005.

Дисертація присвячена аналізові семантичного поля прикметників зі значенням розміру у гомерівському епосі як окремого фрагмента старогрецької мовної картини світу.

У дисертації визначено місце цих прикметників у мовній картині світу, внутрішню структуру семантичного поля, описано частотні характеристики, подано картину лексичної сполучуваності прикметників, встановлено синтагматичні зв'язки досліджуваних ад'єктивів, лексико-семантичні особливості, зв'язки між семемами в середині поля та з іншими тематичними групами, проаналізовано структурно-граматичні особливості лексем на позначення розміру, їх дериваційний потенціал, а також з'ясовано стилістичні функції, виражально-зображальний потенціал цієї категорії номінацій.

Ключові слова: мовна картина світу, семантичне поле, параметричні прикметники, сполучуваність, сема, лексико-семантичний варіант, семантична структура слова, дериваційний потенціал, словотвірна парадигма, епітетне словосполучення.

Аннотация

Петрышин М. И. Семантическое поле прилагательных размера в древнегреческом языке (на материале гомеровского эпоса). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.14 - классические языки, другие индоевропейские языки. - Львовский национальный университет имени Ивана Франко, Львов, 2005.

Диссертационное исследование посвящено анализу семантики и функционирования параметрических прилагательных в гомеровском эпосе. Впервые на языковом материале античной литературы рассматриваются прилагательные размера как значимый элемент поэтического словаря Гомера, что позволяет определить характерные черты индивидуальной поэтической картины мира.

Материалом исследования послужила выборка из “Илиады” и “Одиссеи” Гомера, общим объемом около 1180 словоупотреблений, а также данные толковых словарей.

Объектом исследования является группа параметрических прилагательных.

Диссертация состоит из введения, пяти глав, общих выводов и списка лексикографических источников.

В соответствии с целью и задачами исследования на основе анализа теоретических работ по лексикологии, семасиологии, словообразованию и лингвопоэтике были определены базовые термины и понятия, необходимые для всестороннего изучения параметрических прилагательных. При этом особое внимание уделено характеристике таких определяющих понятий, как языковая картина мира, семантическое поле, лексическое значение, семантическая структура слова, ЛСВ, деривационная парадигма, эпитетное словосочетание.

В языковой картине мира Гомера выделено лексико-семантическое поле размера и его составляющие - микрополя большого и малого общего размера, высоты, ширины, длины, глубины и толщины.

Для описания семантики прилагательных определена их референтная сфера посредством исследования семантической сочетаемости прилагательных с определенными классами существительных. Изучение лексической сочетаемости проводилось в модели A + S. Подклассы существительных выделялись на основе членения корпуса субстантивов по их денотативной общности.

Структурно-семантический анализ прилагательных подтверждает многозначность исследуемых лексем, в структуре которых есть производные значения с пространственной семантикой и ЛСВ, характеризующие реалии других составляющих концептуальной картины мира. В основе внутренней зависимости между прямым и производным значениями лежит сужение значения за счет ограничения лексической сочетаемости или метафора, являющаяся основой для значений, связанных с выражением психического, социального или внутреннего мира человека.

В диссертации проанализированы структурно-грамматические особенности функционирования прилагательных размера в гомеровском эпосе, изучен деривационный потенциал параметрических адъективов.

Рассмотрены тропеистические особенности функционирования параметрических прилагательных в языке произведений Гомера, обобщены их стилистические функции.

Полученные в результате проведенного исследования данные свидетельствуют о том, что семантическое поле “размер” является проявлением системности в лексической семантике и одним из фрагментов языковой модели мира древнегреческого языка, расширяют наши знания об их функционировании в речи.

Ключевые слова: языковая модель мира, семантическое поле, параметрические прилагательные, сочетаемость, сема, лексико-семантический вариант, семантическая структура слова, деривационный потенциал, словообразовательная парадигма, эпитетное словосочетание.

Annotation

Petryshyn, M. J. The semantic field of adjectives of size in the Old Greek language (on the material of Homer epos). - Manuscript.

Thesis for a Candidate's degree in Philology by the specialty 10.02.14 - classic language, certain Indo-European language. - Ivan Franko Lviv National University, 2005.

The thesis is devoted to the analysis of the semantic field of adjectives with the meaning of size in Homer epos as a separate fragment of the Old Greek language's world linguistic picture.

The thesis determines the place of such adjectives in the world linguistic picture and the inner structure of their semantic field in the Old Greek language. It describes frequency characteristics and gives a general idea of adjectives combinability on the level of a separate word. The thesis defines syntagmatic bonds for the adjectives under study and lexical semantic peculiarities of parametric adjectives. The thesis reveals relations between sememes within the field and with other fragments of the world linguistic picture. It analyzes structural grammatical peculiarities and derivational power of lexemes denoting size, clears out their stylistic functions and expressive depicting potential.

Key-words: world linguistic picture, semantic field, parametric adjectives, combinability, seme, lexical semantic variant. word semantic structure, derivational power, word-building paradigm, epithet word combination.

Размещено на Allbest.ru