Лексична та граматична семантика іменників у "Словнику української мови" (назви знарядь праці та споруд)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія наук України

Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні

УДК 811.161. 2

ЛЕКСИЧНА ТА ГРАМАТИЧНА СЕМАНТИКА ІМЕННИКІВ

У „СЛОВНИКУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ”

(назви знарядь праці та споруд)

Спеціальність 10.02.01 - українська мова

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

ПОГРІБНА ОКСАНА ОЛЕКСАНДРІВНА

Київ - 2005



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у відділі лінгвістики Українського мовно-інформаційного фонду НАН України.

Науковий керівник кандидат філологічних наук, старший науковий співробітник, Чумак Володимир Васильович, Український мовно-інформаційний фонд НАН України, заступник директора

Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор Жайворонок Віталій Вікторович, Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України, провідний науковий співробітник;

кандидат філологічних наук, доцент Гнатюк Ірина Святославівна, Інститут української мови НАН України, старший науковий співробітник

Провідна установа - Київський національний університет імені Тараса Шевченка, кафедра історії української мови

Захист відбудеться "16" березня 2005 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.26.172.01 для захисту докторських (кандидатських) дисертацій при Інституті мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України.

Автореферат розіслано „12” лютого 2005 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради

доктор філологічних наук, професор Н.Г. Озерова



АНОТАЦІЇ

Погрібна О.О. Лексична та граматична семантика іменників у „Словнику української мови” (назви знарядь праці та споруд). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01- українська мова. - Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, Київ, 2005.

У дисертації досліджено іменникову лексичну та граматичну семантику на прикладі лексем ЛСГ на позначення назв знарядь праці та назв споруд в академічному тлумачному Словнику української мови в 11 томах (К., 1970 - 1980). На основі методології інформаційної теорії лексикографічних систем виявлено систему формальних репрезентантів лексичної та граматичної семантики, побудовано лексикографічні моделі лексичної та граматичної семантики досліджуваного класу слів, встановлено кореляцію структури тлумачення на рівні логічних відношень і компонентів значення, запропоновано нову класифікацію іменників української мови за формальними граматичними параметрами, створено ряд лексикографічних баз даних, за допомогою яких встановлюються синонімічні підгрупи іменникових лексем за семантичним компонентом їх значення.

Ключові слова: іменник, параметризація, декомпозиція, сигнатура, лексична семантика, семантичний компонент, семантична тема, компонент функціонального призначення, граматична семантика, лексикографічна модель. іменник граматичний лексичний семантика



Погрибна О.А. Лексическая и грамматическая семантика имен существительных в “Словаре украинского языка” (названия орудий труда и сооружений). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 ? украинский язык. - Институт языковедения им. А.А. Потебни НАН Украины, Киев, 2005.

В диссертации лексическая и грамматическая семантика имен существительных исследована на материале лексем со значением названий орудий труда и сооружений (около 3 тыс.) исходя из их лексикографического описания в академическом толковом Словаре украинского языка в 11 томах (К., 1970 ? 1980). Построены модели репрезентации лексической и грамматической семантики исследуемых лексем на основе методологических принципов теории лексикографических систем. Созданы лексикографические базы данных в качестве эффективного автоматического инструментария и удобной исследовательской среды для моделирования семантических языковых явлений. С их помощью проведено полномасштабное декомпонирование левых и правых частей именных словарных статей как репрезентантов грамматической и лексической семантики единиц словаря. Установлены формальные репрезентанты грамматической и лексической семантики исследуемых лексем.

Исследование лексической семантики проводилось на основе установленных соответствующих параметров, которыми стали семантические компоненты, отображенные в словарных толкованиях лексем со значением орудий труда и сооружений в украинском языке. В результате декомпозиции толкований выявлено общее категориальное значение семантических компонентов, их лингвистический статус в структуре толкования, семантические связи и логические отношения, которые устанавливаются между ними, что позволило сконструировать модель репрезентации лексической семантики лексем со значением названий орудий труда и сооружений. Модель представлена в линейном (табличном) формате, что воспроизводит специфику семантических процессов в рамках именной лексической подсистемы лексем исследуемых групп. Выведены также формулы толкования имен существительных со значением названий орудий труда и сооружений в Словаре украинского языка. В процессе исследования установлены семантические группировки лексем по классификационным свойствам тех или иных признаков в структуре их лексического значения.

В процессе изучения грамматической семантики имен существительных в украинском языке выявлены параметры их грамматической семантики: параметр со значением числа, параметр со значением рода, параметр со значением парадигматического класса и фиксирование вариативности заглавного слова. На основе комбинирования этих параметров установлены структурные типы грамматической семантики имен существительных исследуемых лексико-семантических групп с последующим обобщением на весь именной класс и представлены в аналитично-числовой и графической формах. В результате проведенного исследования выведена новая классификация именного разряда слов в украинском языке по их формальным параметрам грамматической семантики.

Ключевые слова: имя существительное, параметризация, декомпозиция, сигнатура, лексическая семантика, семантический компонент, семантическая тема, компонент функционального назначения, грамматическая семантика, лексикографическая модель.



O.O.Pohribna. Lexical and grammatical semantics of nouns in the Dictionary of the Ukrainian Language (lexemes defining instruments of labor and buildings). - Manuscript.

The dissertation is submitted for obtained scientific degree of candidate of the philological sciences on speciality 10.02.01 - Ukrainian language. - O.O.Potebnia Institute of Linguistics of the Ukrainian National Academy of Sciences, Kyiv, 2005.

The theses represents a study into lexical and grammatical semantics of the noun on the example of semantic groups lexemes defining instruments of labor and buildings in the 11 volume Academic Dictionary of the Ukrainian Language.

The methodology of the information theory of lexicographic systems has helped to reveal a system of formal representatives of grammatical and lexical semantics, build lexicographic models of grammatical and lexical semantics of the words under study, as well as to determine the correlation of the explanatory structure at the level of logical relations and meaning components.

The study provides a number of lexicographical data models as a research environment and effective instrumental apparatus. Their use allows us to determine synonymic micro groups of noun lexemes according to a certain semantic component of their meaning.

The formal representatives of grammatical semantics that were determined have allowed us to introduce a brand new classification of nouns in the Ukrainian language according to formal grammatical parameters.

Key words: noun, parametrization, decomposition, signature, lexical semantics, semantic component, meaning component, semantic theme, functional purpose component, grammatical semantics, lexicographic model.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

У сучасному мовознавстві зростає інтерес до проблем, пов'язаних із когнітивними аспектами функціонування мови, вивчення яких дозволяє простежити особливості механізмів комп'ютерного опрацювання природної мови, що є важливим чинником у створенні електронних мовно зорієнтованих систем. Лінгвістичною основою для подібних розробок є відображення специфіки системної організації мови в основних характеристиках - змісту (лексичної семантики) та форми (граматичної семантики) її лексичних одиниць. Саме такі аспекти слова як центральної одиниці мови знайшли адекватний опис у 11-томному академічному тлумачному Словнику української мови (К., 1970 - 1980) (далі - СУМ), який репрезентує їх системно і упорядковано.

Значні здобутки у вивченні семантики слів пов'язують з традиційним мовознавством. Вони представлені у працях О.О.Потебні, В.В.Виноградова, В.М.Русанівського, М.П.Кочергана, Л.А.Лисиченко, Н.Г.Озерової, О.О.Тараненка, І.Р.Вихованця, А.П.Загнітка, І.К.Кучеренка, О.К.Безпояско, М.Я.Плющ, Н.Ю.Шведової, Е.В.Кузнецової та ін. Однак результати цих праць вимагають відповідної адаптації для сучасних досліджень, пов'язаних із створенням автоматизованих засобів опрацювання природної мови та розробки різноманітних лінгвістичних технологій.

Наукові дослідження В.А.Широкова, Є.А.Карпіловської, Н.Ф.Клименко, Н.М.Сухарини, Н.В.Сніжко, А.Я.Середницької та ін., пов'язані з комп'ютерною лексикографією, засвідчують, що автоматизована екстракція лінгвістичної інформації з тексту словників дозволяє простежити особливості лексичної і граматичної семантики при системному моделюванні лексики, її впровадженні в автоматичні системи і розкрити нові механізми функціонування мови як системи.

Актуальність дослідження. Актуальність даної дисертаційної праці полягає у необхідності створення комплексної лексикографічної моделі лексичної та граматичної семантики іменників, репрезентованої лексикографічним описом СУМа. Запропонований підхід до моделювання лексичної і граматичної семантики у їх словниковому відображенні стосується іменникового лексико-граматичного розряду слів української мови, зокрема лексико-семантичних груп на позначення назв знарядь праці та споруд з наступними узагальненнями та висновками про властивості іменника як частини мови в цілому. Вибір лексем на позначення назв знарядь праці та споруд обумовлено репрезентативністю семантичних особливостей іменників цих лексико-семантичних груп. Семантичні особливості таких лексем виявляються у предметному (денотативному) значенні, формування якого здійснюється на основі переліку ключових ознак денотата. Тому семантика цих лексем орієнтується на об'єктивно виділений відрізок зовнішнього світу, що зумовлює прозору і однозначну ідентифікацію семантичних компонентів у структурі їх значення. Наявність видової ознаки функціонального призначення як інтегральної у значенні лексем обох семантичних груп дозволяє встановити особливості її реалізації різними формальними конструкціями у тлумаченні досліджуваних іменників та простежити її вплив на формування компонентного складу значення цих лексем. Крім того, вибір іменників відповідних семантичних груп зумовлений тим, що лексеми на позначення назв знарядь праці і споруд щодо компонентного складу значення тільки частково досліджувалися в українському мовознавстві та вивчалися в інших аспектах, які не стосувалися формалізованого моделювання їх семантики.

Використання тлумачного словника з метою виділення необхідної лінгвістичної інформації, яка розкриває додаткові механізми системної організації мови, стає важливою ознакою розвитку української комп'ютерної лексикографії, а відтак і мовознавства в цілому.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Представлена дисертація є продовженням розробки наукової тематики Українського мовно-інформаційного фонду НАН України: а саме: 1) наукових тем Українського мовно-інформаційного фонду НАН України „Україномовні лексикографічні системи” (4.19.15), „Теоретико-лінгвістичні та інформаційні засади автоматизованої обробки природної мови” (4.19.11), „Лексикографічні системи в інтелектуальному опрацюванні природної мови” (0102U003220), „Дослідження мовно-інформаційних процесів та розподілених систем національної словникової бази” (0102U003221); 2) завдань, які випливають з Указу Президента України від 7 серпня 1999 р. № 967 „Про розвиток національної словникової бази”.

Метою даного дослідження є комплексний аналіз та побудова лексикографічних моделей лексичної та граматичної семантики іменників сучасної української мови, зокрема лексико-семантичних груп на позначення назв знарядь праці та споруд.

Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:

- створення лексикографічної бази даних для параметризації лексичної семантики іменників досліджуваних груп на основі набору відповідних лексикографічних параметрів та логічної структури тлумачень іменникових лексем;

- побудову моделі лексикографічної системи, що репрезентує феномен лексичної семантики досліджуваних іменників у СУМі;

- виведення формули структури тлумачення іменникових лексем на позначення знарядь праці та споруд;

- створення лексикографічної бази даних для параметризації граматичної семантики іменників української мови на основі набору відповідних лексикографічних параметрів граматичної семантики у тлумачному словнику;

- побудову моделі лексикографічної системи, що репрезентує феномен граматичної семантики іменників у тлумачному словнику;

- встановлення структурних типів граматичної семантики іменникових лексем на позначення знарядь праці та споруд.

Об'єктом дослідження є лексико-граматичний клас іменникових лексем сучасної української мови, зокрема лексико-семантичні групи (далі - ЛСГ) на позначення назв знарядь праці та споруд.

Предметом дослідження є повний масив іменникових словникових статей (близько 53 тисяч) у його лексикографічній інтерпретації в системі СУМа.

Методи дослідження. Для досягнення мети дисертаційної роботи з урахуванням специфіки досліджуваного об'єкта було застосовано індуктивний та дедуктивний методи, систематично застосовувалися інформаційна теорія лексикографічних систем (далі - ІТЛС), теорія моделей даних, методи обчислювального експерименту, компонентного, таксономічного та контекстологічного аналізів.

Наукова новизна роботи полягає у тому, що вперше в українському мовознавстві було проаналізовано лексикографічні моделі лексичної та граматичної семантики іменникових лексем на всьому масиві тлумачного Словника української мови. Вперше побудовано лексикографічні бази даних (далі - ЛБД) автоматичної репрезентації граматичної семантики (у співпраці з В.А.Широковим та І.В.Шевченком) та лексичної семантики іменникових лексем української мови, представлено авторську інтерпретацію декомпозиції структури іменникових словникових статей СУМа, встановлено якісне та кількісне співвідношення параметрів лексичної і граматичної семантики іменникових лексем та запропоновано нову класифікацію іменників української мови з урахуванням формальних показників їх граматичної семантики; виведено формули компонентної структури тлумачень іменників на позначення знарядь праці та споруд.

Теоретичне значення дисертаційного дослідження полягає у здійсненні авторської лексикографічної параметризації лексичної та граматичної семантики іменників сучасної української мови (зокрема лексем на позначення знарядь праці та споруд) на основі їх лексикографічного опису у СУМі, а також у розробці нової класифікації іменників за комплексом формальних ознак граматичної семантики.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості застосування створених лексикографічних моделей лексичної і граматичної семантики іменників у автоматизованих лінгвістичних системах, спрямованих на опис, моделювання або розуміння природної мови, а також у можливості використання цих моделей в інформаційно-пошукових тезаурусах тематичного спрямування, системах для укладання та редагування словників у вигляді лексикографічних процесорів, аналізаторів у системах штучного інтелекту та ін.

Апробація роботи. Основні положення дисертаційного дослідження було представлено у доповідях на міжнародних наукових конференціях: „Мова, освіта і культура у сучасному світі” (Київ, грудень 2001), „Мови і культури національних меншин у контексті процесів демократизації й глобалізації” (Київ, листопад 2002), „Семіотика культури / тексту в етнонаціональних картинах світу” (Київ, квітень 2004), на наукових семінарах Українського мовно-інформаційного фонду НАН України.

Особистий внесок здобувача. Основні результати одержані дисертанткою самостійно. У праці [5] автором запропоновано нову класифікаційну схему граматичної семантики українського іменника та виконано її верифікацію на матеріалі створених ЛБД.

Публікації. Основні результати дисертації викладено у п'яти публікаціях (одна у співавторстві) [1-5], у виданнях, що ввійшли до переліку ВАК України.

Обсяг і структура дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаної літератури, який містить 310 найменувань. Обсяг дисертації без списку використаної літератури становить 217 сторінок. Загальний обсяг роботи (з бібліографією) - 244 сторінки.



ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету і завдання роботи, подано відомості про наукову новизну отриманих результатів та їх практичне застосування, визначено методологічну основу створення ЛБД для комплексного представлення граматичної та лексичної семантики іменників сучасної української мови.

Перший розділ „Теоретико-методологічні засади вивчення лексичної та граматичної семантики у сучасному мовознавстві” присвячено опису загального стану вивчення лексичної та граматичної семантики іменників української мови. Розглянуто поняття сучасної теоретичної лексикографії, окреслено етапи розвитку та напрямки пов'язаної з нею галузі комп'ютерної лексикографії, для якої формулюються і вирішуються поставлені в цьому дослідженні завдання. Викладено теоретичні засади інформаційної теорії лексикографічних систем, яка становить теоретичне та методологічне підґрунтя опису досліджуваних у дисертації мовних явищ.

Згідно з методологічними засадами ІТЛС, лінгвістична інформація, яка стосується функціонування слова як центральної одиниці мови, упорядкована та систематизовано репрезентована в структурі СУМа. Остання, у свою чергу, має регулярну, лінгвістично осмислену (хоча й не завжди явно експліковану) будову. Цей факт дає підставу для розгляду тлумачного словника як джерела комплексної лінгвістичної інформації формального та змістового аспектів функціонування слова в мовній системі.

Відповідно до дихотомічної природи слова, лексикографічно опрацьованого у СУМі, словникова стаття V(x), де V - умовне позначення словникової статті, а х - будь-яке реєстрове слово словника, реалізується структурою, яку в графічному вигляді відображено на діаграмі 1 (при цьому F і C - оператори, що виділяють у тексті V(х) формальну і змістову частини опису реєстрової одиниці х - L(х) та Р(х), відповідно; Н - оператор, який забезпечує відповідність між L(х) та Р(х); елемент L(х) відіграє роль лівої, а Р(х) - правої частини словникової статті V(х)).

Словника української мови постає як послідовне розрізнення лівої та правої частин словникових статей, при цьому з лівою частиною співвідноситься граматична семантика, а з правою - лексична. Якщо через V(СУМ) позначити лексикографічну систему СУМа як множину його словникових статей, то її структура набуває розвинення, представленого у формулі:

де V(СУМ) - лексикографічна система СУМа як множина його словникових статей; L(СУМ) - множина лівих частин V(СУМ); P(СУМ) - множина правих частин статей V(СУМ); Н - функція, яка ставить ліву частину словникової статті у відповідність правій і забезпечує дихотомічну цілісність їхньої побудови. Така формула є універсальною для будь-якої лексикографічної системи. Оскільки її структура стосується СУМа, в якому словникову статтю очолює реєстрове слово х, то формула 2 набуває конкретизації:

V(СУМ)=V(x); L(СУМ)=L(x); P(СУМ)=P(x)

де V(x) позначає об'єднання всіх словникових статей СУМа; L(x) - об'єднання всіх лівих частин, а P(x) - об'єднання всіх правих частин цих словникових статей. Відповідно до виведених формул можна констатувати, що структура лексикографічної системи у її словниковому відображенні реалізується сумою структуротвірних елементів: V(х)={L(х); P(х); H(х)}.

З урахуванням особливостей відображення лінгвістичної інформації у тлумачному словнику серед основних структуротвірних елементів виділяється також множина операторів А, до якої належать міжстатейні відображення та відповідності між різними словниковими статтями й елементами їхньої структури. Зокрема, це можуть бути відображення типу А: V(х)>V(у), які стосуються словникових статей відсилкового типу.

На основі описаних структуротвірних елементів тексту словника окреслюється макроструктура СУМа, що є основою моделювання лексикографічної системи. Ліва та права частини як макроструктурні елементи СУМа характеризуються власною структурою, яка по відношенню до тексту словника є носієм його мікроструктури. Така мікроструктура і є об'єктом опису конкретної лексикографічної системи.

При цьому структура макроелементів L(x) та P(x) рекурсивно поширюється на структуру мікроелементів, які позначаємо, відповідно, л(х) та р(х), а структура л(х) та р(х) визначається набором елементарних інформаційних одиниць, поєднаних у певних комбінаціях. Враховуючи викладене, в ІТЛС лексикографічна система СУМа узагальнюється і набуває вигляду діаграми:

V(х) = L(x); P(x); Н(x)

л(x) Н(x) р(х) л(x) Н(х) р(х)

Для здійснення поставлених завдань у даному дослідженні було побудовано відповідні ЛБД, що використовувались як інструмент виділення і моделювання необхідної інформації. Спочатку було створено ЛБД Іmen, формат якої відображав структуру словникових статей іменника за такими компонентами: реєстрове слово (поле Word), ліва частина словникової статті, в якій зафіксовано показники граматичної семантики реєстрового слова (поле LPart), номер лексико-семантичного варіанта реєстрового слова (поле Param), права частина словникової статті з відображенням у ній тлумачення реєстрового слова (поле Interpr).

У процесі дослідження структури граматичної семантики іменникових лексем на основі вихідної ЛБД Іmen було створено низку вторинних ЛБД, формат яких змінювався відповідно до автоматичних запитів, сформульованих нами для розв'язання конкретних завдань. Вторинні ЛБД є проміжними етапами автоматичного аналізу відповідних статей і стосуються виявлення лексикографічно відображених іменникових граматичних параметрів, особливостей їх фіксування та способів комбінування у лівій частині словникових статей СУМа.

У другому розділі „Лексична семантика іменників у Словнику української мови” досліджується лексична семантика у її словниковому відображенні на прикладі іменникових лексем на позначення знарядь праці та споруд. Враховуючи теоретико-методологічні засади ІТЛС, праву частину словникової статті інтерпретовано з погляду структурних інформаційних елементів, які набувають ролі її формальних репрезентантів. Ними є: тлумачення основних значень (S), тлумачення відтінку (V), ілюстрація до основного значення (Is), ілюстрація до відтінку значення (Iv).

Як інструментальний засіб у дослідженні побудовано ЛБД RPart. До неї було включено іменникові лексеми на позначення знарядь праці (2005 одиниць) та споруд (445 одиниць), значення яких у СУМі подано за допомогою описових чи описово-синонімічних тлумачень. Формат утвореної бази включав поля: Word - відображення реєстрового слова, LРart - відображення лівої частини словникової статті, Param - відображення номера лексико-семантичного варіанта, Interpr - відображення тлумачення реєстрового слова.

У правій частині словникової статті безпосередній опис лексичного значення реєстрового слова репрезентовано у тлумаченні як структурному елементі збудованої ЛБД. Тому моделювання лексичної семантики іменникових лексем здійснювалося із урахуванням специфіки структурних особливостей цього елемента.

Початково тлумачення розглядалося з погляду логічних відношень між його компонентами: воно виступає судженням, у якому поняття про певний об'єкт розкривається за допомогою фіксування ознак, необхідних і достатніх для його вирізнення з-поміж інших об'єктів чи явищ дійсності. Врахування категоріальних характеристик встановлених ознак дозволяє представити структуру тлумачення іменникових лексем на позначення знарядь праці та споруд у вигляді формули (5):

Т(х) = Dfd ?Rn Dfn (К?+К?), (5)

де Т(х) - тлумачення слова х, Dfd (дефінієндум) - тлумачне слово, Dfn (дефінієнс) - опис поняття тлумачного слова, К?+К? - складові структурні компоненти Dfn - відповідно, родова та видова ознаки, ?Rn - логічний зв'язок, яким поєднуються Dfd та Dfn.

Структура тлумачення на рівні логічних відношень перебуває у кореляції зі структурою на рівні виділення семантичних компонентів значення. Відповідно до методології ІТЛС компоненти значення реєстрового слова виводяться в результаті його декомпозиційного поділу на елементарні інформаційні одиниці з регламентованим набором типових семантичних компонентів, функціонування яких визначається узагальненим значенням, відносно сталим формальним вираженням, визначеною синтаксичною роллю та зв'язками, які виникають між цими компонентами.

З метою здійснення декомпозиції тлумачень і визначення компонентного складу тлумачень досліджуваних іменникових лексем на основі первинної ЛБД RPart автором створено вторинну ЛБД RPart Decomp. Її формат розширено полями відповідно до виділених у структурі тлумачення компонентів. Виявлені семантичні компоненти було занесено у певні поля ЛБД вручну.

Здійснення декомпозиції тлумачень ґрунтувалося на таких засадах:

1. Декомпозиція тлумачення (T) здійснюється за єдиним принципом для всіх тлумачень іменникових лексем ЛСГ назв знарядь праці та споруд.

2. Кожен виділений структурний елемент тлумачення є елементарним смислом і носієм узагальненого значення.

3. Усі уточнювальні компоненти тлумачення залежно від їх узагальненого значення розподіляються навколо двох центральних компонентів - семантичної теми та компонента функціонального призначення.

4. Компоненти, що групуються навколо центральних компонентів, є уточнювальними диференційними (Ds), які детермінуються центральними компонентами.

5. Компоненти тлумачення характеризуються типовими формальними ознаками, хоча форми їхнього вираження можуть варіюватися внаслідок перефразування тлумачення.

Лінгвістичний статус виділених семантичних компонентів у дисертації встановлювався відповідно до структури тлумачення на рівні логічних відношень: з елементами родової та видової ознаки співвідносяться семантичні компоненти - семантична тема і функціональне призначення, які набувають статусу обов'язкових семантичних компонентів значення відповідних лексем.

Семантичну тему як ідентифікуючий, а тому обов'язковий компонент у структурі значення лексем на позначення знарядь праці та споруд, представлено ідентифікаторами різного рівня узагальнення. Для ЛСГ на позначення назв знарядь праці вони формують чотириярусну ієрархію, в якій на першому рівні виділено поняття найвищого рівня узагальнення „знаряддя”, що охоплює весь означений клас лексем; на другому рівні за сутнісною ознакою знарядь праці виокремлено семантичні теми нижчого рівня узагальнення: машина, пристосування, апарат, механізм, інструмент, прилад, пристрій; на третьому рівні - семантичні теми нижчого рівня узагальнення, які на основі методу ступінчастої ідентифікації співвідносяться з поняттями вищого рівня: лом, лампа, струнотримач, молоток, ніж, кран, важіль, ліхтар, голка, засувка, циркуль, снаряд та ін. Наприклад: кронци?ркуль - маленький циркуль для креслення дуг радіусом до 1 мм.; колі?й - ніж, яким колють свиней; кия?нкаІ - дерев'яний молоток, яким користуються в столярстві; трубоуклада?ч - пересувний підйомний кран на гусеничному тракторі для укладання труб у траншеї; на четвертому - семантичні теми найнижчого рівня узагальнення. Сюди належать описові ідентифікатори типу: брус, трубочка, балка, дошка, жердка, планки, тичка, ланцюг, трос, паличка, стрижень, держак, ручка, розвилка та ін. Наприклад: кі?тва? - металевий стрижень з лапами, що зачіплюється за ґрунт і утримує на місці судно, пливучий маяк і т. ін.; якір.; рога?тка - дерев'яна розвилка з прив'язаною до обох кінців гумовою стьожкою для метання чого-небудь; ві?шало - закріплена на стовпах або підвішена на мотузках чи дротинах тичка для сушіння чого-небудь; жердка.

У семантичній групі на позначення споруд було також виділено семантичні ідентифікатори трьох рівнів узагальнення. 1-й рівень: узагальнююче поняття „споруда”, під яке підводиться весь клас даних слів; 2-й рівень: за сутнісною ознакою вичленовуються два родові ідентифікатори: будівля та будинок. Ідентифікатором будівля визначається значення лексем: хлів, альтанка, стодола, балаган, клуня, дім, будинок, тоді як поняття будинок також виявляється родовим і ним визначаються лексеми: садиба, будка, готель, театр, кімната. 3-й рівень представлений ідентифікатором нижчого рівня узагальнення приміщення, який, у свою чергу, визначається поняттям вищого рівня узагальнення - будівля. За наявністю ідентифікатора приміщення виділяється синонімічна підгрупа лексем: помешкання, майстерня, повітка, гуртожиток, крамниця, кабіна, склеп, школа, цех та ін.

Відповідно до видової ознаки, яка диференціює родову, виділяємо компонент функціонального призначення, що є інтегральним щодо семантики лексем на позначення знарядь праці та споруд. Одночасно кваліфікуємо його як диференційний, оскільки цей компонент конкретизує семантичну тему у структурі значення досліджуваних лексем стосовно ознаки призначення, застосування. Безпосереднє звернення до аналізу семантичного компонента функціонального призначення у тлумаченнях досліджуваних слів показало, що для іменникового класу лексем на позначення знарядь праці найхарактернішим є призначення, застосування, яке відображається за допомогою віддієслівних іменників чи дієслів із значенням „вимірювання” (124 лексеми), „тримати” у знач. ”підтримувати” (38 лексем), „подавання” (37 лексем), „різати” та похідні (36 лексем), „визначення” (33 лексеми), „очищувати” (33 лексеми), „перетворювати” (29 лексем), „з'єднування, скріплювання” (28 лексем), „записувати” (24 лексеми), „оброблення” (23 лексеми), „ловити” (23 лексеми), „робити, виробляти” (20 лексем), „передавати” (17 лексем), „піднімати” (16 лексем).

Для лексем - назв споруд найхарактернішим є функціональне призначення, що відображається за допомогою віддієслівних іменників або дієслів на позначення: „зберігати щось” (70 лексем), „готувати, виготовляти щось” (23 лексеми), „тримати (у знач. утримувати) щось” (19 лексем), „захищати щось” (18 лексем), „проживати” (7 лексем), „відпочивати” (6 лексем). Компоненти семантична тема та функціональне призначення виявляються класифікаційними, на основі яких у межах досліджуваних ЛСГ можуть бути виділені підгрупи слів з класами назв об'єктів та лексичні підгрупи з конкретним способом застосування, використання даних об'єктів. Це свідчить про відображення у тлумаченні системних зв'язків, які існують в об'єктивній дійсності.

У структурі тлумачення досліджуваних лексем виділення інших семантичних елементів здійснювалося з урахуванням обов'язкових компонентів - семантичної теми та функціонального призначення. Відповідно до функціонування компонентів як таких, що поширюють семантику обов'язкових, виділяємо уточнювальні компоненти, які детермінуються семантичною темою та компонентом функціонального призначення.

Така семантична детермінованість реалізується у зв'язках відповідного характеру, що встановлюються між семантичною темою та уточнювальними компонентами, з одного боку, і функціональним призначенням та відповідним набором уточнювальних компонентів - з іншого. Виділені уточнювальні компоненти відносно семантичної теми перебувають в атрибутивному відношенні як уточнювальні ознаки до номінативного поняття, а щодо функціонального призначення вони виділяються як актантні пропозиції, зумовлені валентнісно-інтенційними властивостями дієслова у конструкції вираження компонента функціонального призначення.

Серед уточнювальних семантичних компонентів важливими класифікаційними властивостями характеризується компонент на позначення об'єкта, на основі якого визначаються класи об'єктів, що пов'язуються з тим чи іншим функціональним застосуванням предмета, а також встановлюються класи, семантично співвідносні зі значенням описуваного слова. Розподіл класів об'єктів (на позначення фізичних величин, продуктів харчування, сільськогосподарських реалій та назв осіб) відповідно до семантики компонента на позначення об'єкта у тлумаченні досліджуваних лексем виявляється у закономірному співвідношенні: якщо визначальним класом об'єктів для семантичної групи іменникових лексем на позначення знарядь праці є фізичні величини, то для лексичної групи на позначення споруд він є нехарактерним, тоді як одним із визначальних для семантики лексем - назв споруд є клас об'єктів на позначення осіб, що у семантиці лексем - назв знарядь праці проявляється найменше.

Відсоткове співвідношення класів об'єктів у групі лексем на позначення назв знарядь праці вказує на значну кількість точних обчислювальних приладів, пов'язаних із науково-виробничою сферою, а також на значний відсоток назв об'єктів, пов'язаних із сільським господарством. На лінгвістичному рівні цей факт свідчить про значну кількість в такій іменниковій групі назв понять науково-виробничої сфери. Для лексем на позначення поруд розподіл класів об'єктів вказує на те, що їх семантика визначається функціональним призначенням стосовно людей і пов'язана з поняттями побутової сфери.

Відповідно до узагальненого змісту семантичних компонентів та зв'язків, що встановлюються між семантичними компонентами у структурі тлумачення досліджуваних лексем, виведено модель лексикографічної системи, що відображає феномен лексичної семантики таких слів.

Встановлення особливостей компонентної структури значення лексем на позначення знарядь праці та споруд веде до побудови лексикографічних формул їх тлумачення. Структуру значення іменників ЛСГ на позначення назв знарядь праці можна представити за допомогою формули 6:

Т(х)=[atr + locat₁]+ SТ + F + [obj + subj + instr + med + locat₂ +

+ ab + ad + aim + cond] (6)

Для одиниць ЛСГ на позначення назв споруд така формула набуває незначного спрощення (формула 7):

Т(х)=[atr + locat₁] + SТ + F + [obj + mоd + locat₂ + ab + ad] (7)

Дужки в обох формулах вказують на можливість набуття компонентом факультативного значення.

Здійснений аналіз тлумачень досліджуваних іменників свідчить про те, що їх структура визначається набором вказаних семантичних компонентів, які характеризуються узагальненим значенням, певною синтаксичною роллю, формою вираження і зв'язками.

У третьому розділі „Граматична семантика іменників у Словнику української мови” об'єктом вивчення стала відображена у СУМі граматична семантика іменників української мови, серед яких окремо розглянуто лексеми на позначення знарядь праці та споруд. Інструментом у цьому дослідженні є створена ЛБД LPart, з відображенням структури лівої частини словникової статті. У ній зафіксовано 52 925 іменників української мови, лексикографічно опрацьованих у СУМі.

Ґрунтуючись на теоретичних засадах ІТЛС, структуру граматичної семантики іменникових лексем розглянуто з погляду її елементарних складових інформаційних елементів, які набувають ролі граматичних параметрів і виступають формальними репрезентантами граматичної семантики. Такими елементами є: число (параметр на позначення числа), рід (параметр на позначення роду), парадигма (параметр на позначення парадигматичного (словозмінного) класу), стиль (параметр з відображенням функціонально-стильової диференціації). В окремий умовно визначений параметр компонент виділено лексемний варіант реєстрового слова, специфіка якого зумовлена морфологічними (кореневими, коренево-суфіксальними), фонетичними або акцентуаційними відмінностями. Виділення таких елементів здійснене в процесі декомпозиції лівої частини словникових статей, що передбачало встановлення її структурного складу.

Виявлені граматичні параметри у структурі лівої частини словникової статті є ієрархічно упорядкованими. На найвищому рівні такої ієрархії виділяється комплекс, з яким співвідноситься параметр на позначення числа, нижче - блок, з яким співвідноситься параметр на позначення роду, за ним - підблок, що співвідноситься з параметром на позначення парадигматичного (словозмінного) класу, під яким - компонент з відображенням варіативності реєстрового слова. У такий спосіб встановлюється механізм структурування лівої частини словникової статті іменника, що відображено системою вкладень, яка формально визначається у такий спосіб:

L(х)=ЧКРБППК, (8)

де у лівій частині словникової статті L(х) виділяються: ЧК - сукупність числових комплексів, РБ - сукупність рід-блоків, ПП - сукупність парадигматичних підблоків, К - сукупність компонентів, а символом позначено входження кожного наступного елемента в попередній.

Побудова моделі лексикографічної системи з відображенням граматичної семантики полягала у встановленні способів кількісного співвідношення виділених параметрів граматичної семантики. З цією метою ЛБД LPart переформовано у вторинну ЛБД LPart Decomp відповідно до програмного запиту і в такий спосіб автоматично визначено способи кількісного комбінування граматичних параметрів у лівих частинах словникових статей іменників української мови.

При цьому у полі ID Stat фіксувався порядковий номер словникової статті, представленої реєстровим словом; у полі ID IN відображалися граматичні параметри у порядку їх виявлення програмою; поля Компонент, Парадигма, Рід та Число фіксували відповідний параметр, що відображався у словниковій статті.

Автоматично встановлені комбінації параметрів граматичної семантики кваліфікуються за допомогою спеціально розробленої нотації - системи умовних письмових позначень, представлених в аналітичній числово-буквеній формі. Здійснений у такій системі запис позначено терміном сигнатура. Кожна L(х) визначалася власною сигнатурою, що свідчить про належність до певного сигнатурного типу чи класу.

За допомогою автоматичного аналізу комбінування формальних репрезентантів граматичної семантики іменників було визначено граничні межі кількісного співвідношення кожного з параметрів у межах будь-якої L(х). Відповідно до механізму вкладень встановлено правила:

1. Числових комплексів у межах одного реєстрового ряду може бути 1 або 2:

L(х)=ЧК? або L(х)=ЧК?+ЧК?;



2. Рід-блоків у межах одного числового комплексу може бути 1, 2 або 3:

ЧК=РБ? , ЧК=РБ?+РБ? або ЧК=РБ?+ РБ?+ РБ?;

3. Парадигматичних (словозмінних) підблоків у межах одного рід-блоку може бути 1, 2 або 3:

РБ=ПП? , РБ=ПП?+ПП? або РБ=ПП?+ПП?+ПП?;

4. Компонентів у межах одного парадигматичного підблоку може бути 1, 2 або 3:

ПП=К? , ПП=К?+К? або ПП=К?+К?+К?.

Виведені правила, що визначають кількісну параметризацію граматичної семантики іменників української мови, можна вважати за такі, що стосуються організації граматичної підсистеми іменника не тільки у словниковому відображенні, а й у системі мови загалом.

З метою автоматичного визначення кількісного комбінування параметрів граматичної семантики у межах лівої частини словникової статті іменників було розроблено нотацію з відповідними позначеннями структурних елементів: комплексу, блоку, підблоку та компонента, за якою:

1. Для формального відображення елемента компонент використано цифрові символи, що вказують на загальну кількість компонентів, які реалізуються в межах кожного підблоку, блоку та комплексу лівої частини словникової статті.

2. Для формального відображення в нотації елемента підблок, що формується параметром на позначення парадигматичного класу, використано позиційні умовні позначення. Загальну кількість підблоків у нотації відображено через одно- (х?), дво- (х?х?) чи тричленний (х?х?х?) числовий запис.

3. Для відображення в нотації структурного елемента блок, що формується параметром на позначення роду, застосовано символ крапки „ . ”, який фіксується лише за наявності одночасно двох чи трьох параметрів роду в межах лівої частини словникової статті.

4. Для відображення маркованих параметрів елемента комплекс, типу „збірн.”, „мн.” чи „одн.” використано умовне позначення латинською літерою „ n ”. При відображенні двокомплексних структур застосовано символ „ : ” як спосіб відмежування одного числового параметра від іншого в межах реєстрової статті. Відсутність цифрових показників після двокрапки „ : ” вказує на умовно виділену, передбачувану в мові множину.

5. Для зафіксованих статей, типу ДРОЖ, розм. ДРIЖ, дро?жу, ч. і дро?жі, ж., у яких компонент виявляється спільним для кількох підблоків, введено символ рівності за компонентом „. =k ”, який може стосуватися спільного компонента для кількох підблоків.

6. Для зафіксованих статей, типу ПУТЬ, і?, ж., заст., ч., у яких підблок є спільним для кількох різних блоків, введено символ рівності за блоком „ .= ”.

У результаті автоматичного аналізу структур лівої частини словникових статей іменників отримано параметризацію, відповідно до якої виділено 31 структурний клас. Такі класи становлять лише 0,004% від теоретично можливих і передбачуваних системою мови 837 930 структурних типів, утворених внаслідок комбінування структурних елементів лівих частин словникових статей. Усі інші типи, які залишаються нереалізованими, можна розцінювати як такі, якими граматична семантика новоутворених іменників української мови може визначатися потенційно.

Здійснена параметризація лівої частини словникових статей іменників дозволила провести статистичні дослідження іменникової граматичної підсистеми, зокрема підтверджено факт, що в українській мові граматична категорія числа є дуже розвиненою: лише 2,09% із загальної кількості іменників української мови припадає на лексеми, які не мають однієї з корелятивних форм. За числовим параметром встановлено розподіл іменників: збірних - 251 (0,5%), множинних (які не мають форми однини) - 850 (1,6%). Щодо сингулярних іменників, відображених у СУМі за параметром „тільки одн.”, виявлено всього 8 лексем. При цьому важливо зауважити, що класи сингулятивів на -ння, -ття та под. у СУМі не маркуються, тому фактично їх значно більше.

За родовим параметром було встановлено такі статистичні показники в розподілі іменників: однородових - 51 240 лексем (97%); двородових - 426 лексем (0,8%); триродових - 3 лексеми (0,005%).

Розподіл іменникових лексем за словозмінними класами виявився таким: з одним словозмінним класом в межах одного роду - 51 185 лексем (97%); з двома словозмінними класами - 54 лексеми (0,1%). з трьома словозмінними класами - 1 лексема (0,001%).

В окремий розряд виділено іменники з омонімічними структурами граматичної семантики, в яких виявлена одночасно словозмінна та родова розгалуженість при одному компоненті (19 лексем (0,03 %)) чи при двох спільних компонентах (2 лексеми (0,004 %)).

Відповідно до розподілу іменників за наявністю лексемного варіанта при реєстровому слові простежується тенденція до того, що компонентні варіації не є регулярними в українській мові, а поява додаткового варіанта веде до багатократного скорочення кількості лексем з такою структурою. У загальному масиві іменникових лексем української мови виділяються іменники: однокомпонентні - 51 511 (97,3%), двокомпонентні - 902 (1,7%), трикомпонентні - 21 (0,04%).

Статистичний розподіл іменникових лексем відображає загальну тенденцію до спрощення структури граматичної семантики українських іменників: чим простіша структура граматичної семантики, тим більше лексем нею визначається.

Серед них найчисленнішою (98,4% лексем) є сигнатура [1:], яка визначається одним компонентом, одним парадигматичним та родовим параметром і нормативним творенням числових форм. Мінімальною кількістю лексем характеризуються сигнатури, які відображають структури граматичної семантики, ускладнені більшою кількістю лексемних варіантів, родів чи словозмінних параметрів, що свідчить про певну закономірність у граматичному упорядкуванні семантики іменникових лексем.



ВИСНОВКИ

1. Створені на основі аналізу 11-томного тлумачного Словника української мови ЛБД репрезентації лексичної та граматичної семантики іменників є ефективним і зручним інструментарієм для здійснення параметризації лексичної та граматичної семантики відповідних лексем, представлених у співвіднесених правій та лівій частинах статей тлумачного словника.

2. Особливості лексичної семантики іменників на позначення назв знарядь праці та споруд у роботі представлено за допомогою побудованої лексикографічної бази даних з відображенням у ній особливостей параметризації іменникової семантики, основним репрезентантом якої є тлумачення. Виділені у процесі дослідження параметри співвідносяться з компонентами значення, відображеними у тлумаченні відповідних лексем. На рівні логічних відношень, який визначається як базовий, у формуванні структури судження виділяються елементи родової і видової ознак, що співвідносяться з обов'язковими структуротвірними семантичними компонентами - семантичною темою та функціональним призначенням. Інші компоненти значення залежать від обов'язкових і функціонують при них як уточнювальні диференційні: при семантичній темі - атрибутивний компонент і компонент на позначення місця; при компоненті функціонального призначення для назв знарядь праці - семантичні компоненти на позначення об'єкта, суб'єкта, мети, інструмента, засобу, способу, умови, напряму місця і сфери; для назв споруд - семантичні компоненти на позначення об'єкта, способу, місця і напряму (початкова і кінцева точки).

3. Врахування специфіки параметризації правої частини словникових статей досліджуваних лексем, особливостей визначеного статусу семантичних компонентів, їх узагальненого значення та зв'язків, що встановлюються між ними, уможливило побудову моделі лексикографічної системи лексичної семантики лексем на позначення знарядь праці та споруд, яка реалізується структурою другого порядку і відображається на основі виділення обов'язкових семантичних компонентів та розподілення між ними уточнювальних компонентів залежно від їх узагальненого значення.

4. Особливості компонентного складу структури тлумачення аналізованих лексем виявляють себе у відповідних формулах тлумачення лексичного значення з урахуванням спільних обов'язкових семантичних компонентів, а також різних уточнювальних, що зумовлено відмінностями денотативного значення одиниць відповідних ЛСГ.

5. Параметризація граматичної семантики, проведена на матеріалі іменників української мови, опрацьованих у СУМі, здійснена на основі лексикографічних параметрів на позначення числа, роду, парадигматичного класу та фіксованої лексемної варіативності слова. Специфіка ієрархічної системи параметризації граматичної семантики іменників у тлумачному словнику дозволяє побудувати модель лексикографічної системи, що репрезентує феномен граматичної семантики, представлення якої реалізується системою вкладень граматичних параметрів, а їх комбінування виявляє граматичні структурні типи іменників української мови, зокрема лексем на позначення знарядь праці та споруд.

6. Розподіл іменників за структурними типами граматичної семантики відбувається за певними правилами та закономірностями функціонування граматичної підсистеми цього лексико-граматичного розряду слів. Структура граматичної семантики іменників у тлумачному словнику регламентована певною кількістю параметрів: кожен іменник може визначатися одним або двома параметрами числа; одним, двома або трьома параметрами роду; належати до одного, двох чи трьох парадигматичних класів та мати один, два або три лексемні варіанти.

7. Проведена параметризація лівої частини словникових статей іменників дозволила здійснити нову класифікацію іменників сучасної української мови за параметрами їх граматичної семантики, відображеними у СУМі. При цьому встановлення структурних типів граматичної семантики дозволило вивести закономірності кількісного співвідношення параметрів у семантиці лексем досліджуваних груп з наступним поширенням цих узагальнень на весь іменниковий масив української мови. Основний зміст таких закономірностей виявляється у значній перевазі спрощених структур, ускладнення за будь-яким параметром зумовлює багатократне зменшення кількості лексем з цими структурами.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Погрібна О.О. Дистрибуція структурних елементів полісемічних іменників у тлумачному словнику української мови // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету LINGUAPAX-VІІІ. Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія. - Вип. 6 - 2002. - С. 119-125.

2. Погрібна О.О. Створення семантичної бази знань на основі аналізу структури дефініцій тлумачного словника // Мовознавство. - № 1. - 2003. - С. 84-88.

3. Погрібна О.О. Структура дефініції як основа для створення семантичної бази знань (на матеріалі тлумачного словника) // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лінгвістичного університету LINGUAPAX-VІІІ. Серія: Філологія. Педагогіка. Психологія. - Вип. 9 - 2004. - С. 15-17.

4. Погрібна О.О. Комплексні постулати представлення граматичної семантики іменників української мови у тлумачному словнику // Мовні і концептуальні картини світу. - К.: ВПУ „Київський університет”, 2004. - С. 176 - 182.

5. Погрібна О.О., Чумак В.В., Широков В.А., Шевченко І.В. Лінгвістична класифікація українського іменника у світлі теорії лексикографічних систем // Мовознавство.-- № 5-6. - 2004. - С. 62-82.

Размещено на Allbest.ru

...