Особливості номінації в псевдонімії німецької та української мов

11. Процес становлення самоназв у порівнюваних мовах детермінують такі екстралінгвальні чинники: 1) індивідуальність автора; 2) культурно-історичний чинник, пов'язаний із діяльністю окремих людей, визначними історичними подіями, реаліями і відносинами суспільного життя на певному історичному зрізі; 3) національно-культурний контекст, який включає реалії традиційного побуту, художню культуру, фольклор, обрядову символіку; 4) своєрідність національного світобачення і ментальності; 5) природно-географічні особливості території проживання носіїв мови.

12. Українські й німецькі псевдоніми виявляють значний ступінь номінаційної подібності, яка виявляється у функціонуванні однакових принципів, мотивів і способів номінації. Характерні лише для однієї мови мотиви представлені всього в 3,4% українських псевдонімів. Основні відмінності простежуються на рівні вибору конкретних твірних лексем, який зумовлений дією специфічних екстралінгвальних та інтралінгвальних чинників, до яких належить особливість вторинних значень похідних лексем.

Основні положення дисертації розкрито в публікаціях

1. Чинники, способи та мотиви формування псевдонімів у німецькій мові // Наукові записки. Серія : Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2001. Вип. 35. С. 205 - 209.

2. Принципи і мотиви номінації в українській та німецькій псевдонімії // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2001. Вип. 37. С. 57 - 60.

3. Національно-культурні умови формування української та німецької псевдонімії // Мова і культура. Серія „Філологія”. - К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2002. Вип. 5. Том ІІІ (ч. 2). С. 120 - 124.

4. Українські та німецькі псевдоніми як об'єкт ономастичних досліджень // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2002. Вип. 44. С. 175 - 178.

5. Українські псевдоніми на позначення фізичних та психічних якостей людини // Наукові записки. Серія: Філологічні науки (мовознавство). Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В.Винниченка, 2003. Вип. 48. С. 319 - 325.

6. Засоби та способи номінації в українській та німецькій псевдонімії: типологічний аспект // Слов'янський вісник. Збірник наукових праць Рівненського інституту слов'янознавства Київського славістичного університету. Серія „Філологічні науки”. Рівне: РІСКУ, 2003. Вип. 3. С. 108 - 111.

7. Особливості української псевдонімної номінації за відношенням „людина - природа” // Наукові записки. Серія: Мовознавство. Тернопіль: ТДПУ, 2003. Вип. І (ч. 2). С. 92 - 98.

Анотація

Петрова О.В. Особливості номінації в псевдонімії німецької та української мов. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.17 - порівняльно-історичне і типологічне мовознавство. - Донецький національний університет, Донецьк, 2005.

Дисертація присвячена вивченню літературних і публіцистичних псевдонімів німецької та української мов. Досліджено 7105 німецьких і 5201 одиниць українських самоназв шляхом їх аналізу за принципом, мотивом і способом номінації як параметрами зіставлення. Розкрито специфіку антропонімної категорії псевдоніма в порівнюваних мовах, визначено його функції, досліджено риси псевдонімної номінації як особливого виду назвотворення. Виділено також основні принципи й проаналізовано мотиви номінації, які діють у системі німецьких й українських самоназв з урахуванням їх характеристичного змісту й реалій, ознак та відношень, що могли відбитися у самоіменуванні. Досліджено способи й засоби творення псевдонімів у двох мовах. Визначено спільні й відмінні риси псевдонімної номінації для німецької та української мов, зумовлені дією специфічних екстра- та інтралінгвальних чинників.

Ключові слова: літературний псевдонім, самоназва, антропонім, принцип номінації, мотив номінації, спосіб називання, зіставлення.

Аннотация

Петрова О.В. Особенности номинации в псевдонимии немецкого и украинского языков. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.17 - сравнительно-историческое и типологическое языкознание. - Донецкий национальный университет, Донецк, 2005.

Диссертация посвящена изучению литературных и публицистических псевдонимов в немецком и украинском языках. Исследовано 7105 немецких и 5201 украинских единиц путем их анализа по принципу, мотиву и способу номинации как параметрам сопоставления. Немецкие и украинские самоназвания являются особым видом антропонимов, занимающим особое место в системе собственных имен людей. Помимо основной функции условной номинации лица, немецким и украинским литературным псевдонимам свойственны дополнительные характеризующая, оценочная, экспрессивная, символическая функции, а также функции стилизации и выражения самоиронии. Специфика псевдонимной номинации как искусственного антропонимического именования состоит в сознательном выборе мотивов номинации, а также конкретных способов и языковых средств для их воплощения.

Разнообразие мотивов создания немецких и украинских псевдонимов объединяет идея творчества, побуждающая номинатора к самоименованию в соответствии с его личным ощущением, пониманием и отношением к этой деятельности. Реализация этой идеи в псевдониме осуществляется путем презентации “объективной”, личностно или социально значимой информации, или же посредством создания метафорически-образных характеристик на основе ассоциативного отождествления собственной творческой субъектности с реалиями, явлениями окружающего мира. В связи с этим были выделены три общих мотивационных типа (принципа) характеризующего именования: „человек в обществе”, „человек и окружающий мир”, „человек как таковой”. Кроме того, в псевдонимии сравниваемых языков были выявлены особые принципы, действие которых распространяется исключительно на создание самоназваний и обусловлено спецификой условного именования: принцип латентной номинации и отыменной принцип.

Сопоставительный анализ способов псевдонимной номинации выявил общие для двух языков способы их образования. Наиболее продуктивным как в немецкой, так и в украинской псевдонимии является использование готовых номинативных единиц в новой функции. Менее активны в двух языках многочисленные приемы деривации, включающей аффиксацию произвольно выбранных единиц языка, аффиксацию настоящего имени автора, его искусственную деформацию и субституцию отдельных элементов. Псевдонимы образуются также путем заимствования номинативных единиц из других языков, образования составных и сложных именований, а также видоизменения структуры собственного имени автора. Псевдонимы в сравниваемых языках формируются по образцу существующих в них антропонимических моделей.

В качестве средств псевдонимной номинации выступают преимущественно апеллятивные и проприальные единицы языка. Это доказывает положение о том, что для создания псевдонимных форм используются, как правило, готовые языковые единицы в новой функции. Украинские авторы используют для самоименования главным образом единицы родного языка. Отличительной чертой номинации в системе немецких псевдонимов является создание самоназваний на основе иноязычного (преимущественно англоязычного) материала.

Были определены основные экстралингвистические факторы, детерминирующие процесс создания псевдонимов в сравниваемых языках: 1) индивидуальность автора; 2) общественно-исторический фактор; 3) национально-культурный контекст; 4) самобытность национального мировосприятия; 5) природно-географические особенности территории проживания носителей языка.

Сопоставление немецких и украинских псевдонимов показало значительную степень номинационного сходства в системе самоназваний двух языков. Основные отличия проявляются на уровне выбора конкретных мотивирующих лексем, обусловленного действием специфических экстралингвистических и внутриязыковых факторов, к которым относятся особенности вторичных значений производящих лексем.

Ключевые слова: литературный псевдоним, самоназвание, антропоним, принцип номинации, мотив номинации, способ именования, сопоставление.

Annotation

Petrova O.V. Peculiarities of nomination in German and Ukrainian pseudonymy. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology, speciality 10.02.17 - comparative-historical and typological linguistics. - Donetsk National University, Donetsk, 2005.

The thesis is concerned with the study of English and Ukrainian literary and publicistic pseudonyms. 7105 German and 5201 Ukrainian pen-names have been analyzed in terms of the principle, motive and way of nomination as parameters of interlingual comparison. The specific character of the anthroponymic category of pseudonym in the contrasted languages has been distinguished; the functions of the pseudonym have been established; features of pseudonymic nomination as a special type of name formation have been defined. The main principles of nomination have been singled out and the motives of nomination operating in the systems of German and Ukrainian pen-names have been explored with the emphasis on their content and non-equivalence, features and relations presumably having an impact on pseudonym naming. Ways and means of pseudonym formation have been investigated in the two languages under study. Convergent and divergent features of pseudonymic nomination in German and Ukrainian caused by specific intralinguistic and extralinguistic factors have been described.

Key words: literary pseudonyms, pen-name, anthroponym, the principle of nomination, the motive of nomination, the way of nomination, interlingual comparison.

Размещено на Allbest.ru