Структурно-семантичні та прагматичні особливості фармацевтичних текстів (на матеріалі англомовних інструкцій до вживання лікарських препаратів)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський Національний Університет

імені Тараса Шевченка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Спеціальність 10.02.04 - германські мови

СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТА ПРАГМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ТЕКСТІВ

(на матеріалі англомовних інструкцій до вживання лікарських препаратів)

Боцман Андрій Васильович

Київ - 2006

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

англомовний фармацевтичний текст семантичний

Реферована дисертація присвячена аналізу структурних, семантичних та прагматичних особливостей англомовних інструкцій до вживання ліків. Вибір теми дисертаційного дослідження зумовлений посиленням інтересу до текстотипів медичного дискурсу (P.Maseide, N.J.Coupland, D.Ravotas, C.Berkenkotter, F.Salager-Meyer, G.Nijhof, A.Pilnick, V.Adelsward, L.Sachs, I.Galve, E.Gьlich, С.В.Вострова, Т.Г.Пелюх, П.В.Морозова, М.Ф.Косилова, Т.Г.Файчук), а також зростанням питомої ваги медичного дискурсу в соціальній комунікації.

Оформлення текстотипів медичного дискурсу у велику різнопланову групу є результатом збільшення та урізноманітнення форм текстової комунікації у медичній сфері, представлених науковими публікаціями, інформаційними повідомленнями щодо нових методів діагностики, лікування та профілактики захворювань, медичними довідниками, науково-популярними текстами, що орієнтовані на широкий загал і, поряд з усними формами інтеракції (бесіда лікар-пацієнт, медичне тестування), визначають жанровий склад медичного дискурсу.

Вивчення сутнісних ознак конкретних текстів залишається одним із важливих завдань лінгвістики тексту в межах комунікативно-функціональної парадигми. При цьому увага дослідників зосереджена на певній (художній, науковій, фольклорній, діловій тощо) сфері з метою виявлення моделей комунікативної взаємодії, що реалізується за допомогою відповідних типів текстів. У вітчизняній дослідницькій парадигмі об'єктом аналізу слугували тексти різного призначення: художні (О.П.Воробйова, І.В.Смущинська), науково-популярні (М.Д.Городникова, Е.В.Будассі), законодавчі документи (М.С.Власенко), патенти (В.І.Круковський), рекламні (В.І.Охрименко; А.П.Василевич, С.М.Леденєва, О.Є.Ткачук-Мірошніченко) та електронні тексти (А.Д.Бєлова, О.В.Вінарєва, Н.В.Коломієць, М.О.Столярова). У контексті досліджень з лінгвістики тексту окрема увага була приділена категорії модальності (З.Я.Тураєва), у тому числі модальності англомовного наукового дискурсу (О.М.Ільченко), граматичним та лексичним засобам її реалізації у тексті (А.В.Плаксієнко).

Один із напрямів сучасної лінгвістики тексту представлений прагматичним підходом (Т.В.Радзієвська), в якому особливий інтерес становлять питання, пов'язані з реципієнтом (С.М.Скрипникова), реалізацією фактора адресата як у художньому (О.П.Воробйова), так і в спеціальному тексті (М.С.Власенко), зокрема в дипломатичному листуванні (О.М.Пазинич). Під цим кутом зору розглядають реконструкцію автора тексту за допомогою математичних моделей (Д.В.Хмелев). Фокус уваги дослідників зосереджений також на структурі й семантиці текстів (G.Fauconnier, M.Turner), їхніх жанрових особливостях (R.Melrose), характеристиці анафоричних структур у текстах (F.Cornish; B.Palek; S.Blackwell), проблемі диференціації тексту й дискурсу (H.Haberland), мовних засобах, що зумовлюють когезію (A.Knott, T.Sanders, J.Oberlander) та когерентність текстів (A.Knott, T.Sanders).

У цьому науковому контексті вивчення медичних текстових творів почасти залишалося поза межами дослідницького інтересу. Предметом аналізу в основному слугували інтеракційні процеси як між фахівцями, так і між фахівцями та пацієнтами у процесі клінічної практики. Засвідчені також спроби дослідження наукових статей та медичної термінології в діахронічному аспекті. Фармацевтичні тексти-інструкції, однак, не були предметом ґрунтовних і системних досліджень у ракурсі лінгвістики тексту.

Актуальність дисертаційного дослідження зумовлена спрямованістю сучасних мовознавчих студій на інтегроване дослідження мовних явищ у взаємодії їхніх структурних і комунікативно-прагматичних аспектів, тенденцією до поглибленого вивчення різних типів текстів і збільшенням інтересу до структури, семантики та прагматики текстів, а також браком праць, присвячених лінгвотекстуальній специфіці фармацевтичних текстів-інструкцій. Актуальність теми дисертації визначається також спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на комплексний аналіз тексту в комунікативно-прагматичному, семантичному, функціональному аспектах, зокрема, інтересом до текстів широкої сфери функціонування (рекламні, мас-медійні тощо). Аналіз фармтекстів-інструкцій в структурно-семантичному й прагматичному аспектах актуальний також з огляду на необхідність розкриття складних технік оформлення (упаковки) спеціальної інформації, релевантної для фахівця і нефахівця. Інтерес до дискурсу такого типу пов'язується з розглядом функціонування мови в зв'язку з забезпеченням ефективності інтерактивних процесів у медичній сфері, оптимізацією структурно-семантичних способів організації текстів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах планової наукової теми Інституту мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України „Типологія розвитку мов”, термін виконання: 2001-2005 рр.; підстава для виконання: протокол №4 засідання Бюро відділення Президії НАН України від 19.04.01р.; номер державної реєстрації в УкрІНТЕІ 0103V002819. Тема дисертації затверджена на засіданні координаційної наукової ради з проблем „Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності”, яка діє при Інституті мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України (протокол №5 від 16.12.2003 р.)

Мета і завдання дисертаційного дослідження полягають у розкритті структурних, семантичних та прагматичних особливостей фармацевтичних текстів-інструкцій у сучасній англійській мові. Дослідження ґрунтується на розумінні необхідності переходу від “граматик тексту”, що не враховують принципово важливу для тексту одночасність реалізації його лінійності та багатовимірності, до “лінгвістики текстуальності” (за Р. де Бограндом), яка зорієнтована на виявлення та опис механізмів формування тексту, на розкриття природи його якісної визначеності.

Для досягнення мети необхідним є розв'язання таких завдань:

1)висвітлити основні теоретичні засади, на яких ґрунтується вивчення досліджуваних англомовних текстів;

2)схарактеризувати інформаційні зони та характер зональної дислокації в залежності від виявленого типу англомовного тексту;

3)виявити сегментаційні процеси, що сприяють дискретності текстів, а також інтегративні процеси, які зумовлюють збереження цілісності текстів;

4)розкрити типи дискурсивних форм текстових сегментів у жанрово-стилістичному ракурсі;

5)проаналізувати англомовні фармацевтичні тексти шляхом застосування методики фреймового моделювання;

6)виявити прагматичні характеристики англомовних фармацевтичних текстів за допомогою аналізу репрезентованої адресованості та розкрити специфіку адресації фармтекстів.

Об'єктом дослідження є англомовні структуровані тексти, які супроводжують лікарські препарати і слугують інструкціями до їхнього вживання.

Предметом дослідження є структурні, семантичні та прагматичні особливості англомовних фармацевтичних текстів, які є супровідними до ліків.

Матеріалом для дослідження слугували англомовні автентичні тексти дев'яностих років ХХ століття, які супроводжують лікарські препарати, вироблені британськими, американськими та канадськими фармацевтичними концернами та фірмами. Аналіз текстового матеріалу здійснювався на основі 120 листівок-вкладишів (26 з яких репрезентовано у додатку А), які супроводжували лікарські препарати різних типів та класів.

Методи дослідження. Поставлені завдання й особливості фактичного матеріалу зумовили інтегроване використання: методу лінгвістичного опису; кількісного методу для аналізу сукупності досліджених текстів; структурно-семантичного аналізу, а також методика фреймового моделювання для представлення концептуальної структури фармацевтичних текстів; елементи стилістичного аналізу для характеристики їхньої стилістичної та жанрової специфіки. Теоретико-методологічну основу роботи становлять основні положення сучасної лінгвопрагматики (Н.Д.Арутюнова, Г.Г.Почепцов, Дж.Ліч), стилістики (І.В.Арнольд, М.М.Кожина), лінгвістики тексту (Т. ван Дейк, Р. де Богранд, О.П.Воробйова, І.М.Колегаєва, Т.В.Радзієвська, З.Я.Тураєва), когнітивної лінгвістики (О.С.Кубрякова, О.О.Залевська).

Наукова новизна дисертації полягає в тому, що англомовні тексти -інструкції, які супроводжують лікарські препарати, вперше розглядаються з позицій лінгвістики тексту. Встановлено характер текстової сегментації, а також особливості зв'язності тексту. Розширено поняття катафори, анафори, та створено класифікацію анафоричних посилань, яка ґрунтується на врахуванні як кількісних, так і якісних характеристик. Виявлено гібридний характер текстів на стилістичному, жанровому та підстильовому рівнях. Фармацевтичні тексти вперше проаналізовано з погляду їхньої фреймової структури. У цьому зв'язку запропоновано термін “епітаксія” для позначення специфічної організації багатошарових і гібридних текстів з розвинутою системою анафоричних посилань. Новою є також класифікація індикаторів адресованості, яка ґрунтується на перетині двох підходів: тотального та селективного охоплення всіх індикаторів. Побудовано індикаторну модель рецепції текстів, яка пояснює головне соціокомунікативне завдання фармацевтичних текстів - забезпечення умов для найефективнішого лікування.

Теоретична цінність дисертації визначається тим, що її результати є внеском у розробку проблем текстолінгвістичних досліджень, прагмалінгвістики та когнітивного аналізу. Висновки щодо специфіки організації фармацевтичних текстів дозволяють глибше зрозуміти природу й сутність тексту як вербального об'єкта через виявлення властивостей і специфічних ознак фармацевтичних текстів, які супроводжують лікарські форми й слугують інструкціями до їхнього вживання, уточнити лінгвістичний механізм прагматичного впливу тексту на відповідних адресатів, а також удосконалити методику лінгвістичного аналізу шляхом застосування фреймового моделювання семантики тексту. Важливим є також триаспектний інтегрований підхід до вивчення фармацевтичного тексту з урахуванням співвідношення між структурним, семантичним і прагматичним компонентами у будові тексту. Отримані результати сприяють також глибшому розумінню статусу фармтекстів-інструкцій в англомовному медичному дискурсі, необхідності урахування мовних і позамовних чинників при їх формуванні.

Практичне значення отриманих результатів зумовлюється можливістю їх використання в нормативних курсах лексикології і стилістики англійської мови, теоретичної граматики, спецкурсів з проблем лінгвістики тексту, у викладанні практичного курсу англійської мови з метою формування у студентів фонових соціокультурних знань про країни, мову яких вони вивчають, у написанні курсових і дипломних робіт, у перекладознавчих студіях. Текстовий матеріал може слугувати джерелом для укладання довідника фармацевтичних препаратів, які використовують у медичній практиці англомовних країн, а також для укладання медичних словників.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дослідження обговорювалися на міжнародній конференції “Мова, культура та переклад у контексті європейського співробітництва” (Київ, 2001), та 6-й національній TESOL українській конференції “The way forming to English language and ESP teaching in the Millennium” (Київ, 2001), на науковій конференції “Мови, культури і переклад у добу глобалізації”, присвяченій пам'яті Юрія Жлуктенка (до 90-річчя від дня народження) (Київ, 2005), на наукових семінарах відділу загального мовознавства Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, на засіданні кафедри іноземних мов факультету №1 Національної академії СБ України.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження є наслідком самостійної праці дисертанта. Наукових робіт, написаних у співавторстві, немає.

Публікації. Основні положення дисертації викладено у шістьох статтях, які видано у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України; у тезах національної наукової конференції.

На захист виносяться такі положення:

Англомовні фармацевтичні тексти, які слугують інструкціями до вживання лікарських препаратів і супроводжують останні, містять чотири інформаційні зони (три - облігаторні, одну - факультативну). Інформаційні зони мають традиційне чергування, а також інверсійне та редупліковане чергування. Інформаційні зони сегментовано на блоки та підблоки різних черг.

Зв'язність англомовних фармацевтичних текстів зумовлена наявністю каркасної сітки, яка побудована з елементів назви тексту, а також розгалуженою системою посилань. Виявлені посилання характеризуються за якісними характеристиками на підставі їх спрямованості (гомогенні - складаються тільки з анафоричних або катафоричних посилань; гетерогенні - складаються як із анафоричних, так і з катафоричних посилань). За кількісною характеристикою вони поділяються на монопроменеві, поліпроменеві та редупліковані посилання.

Дискурсивні форми сучасних англомовних фармацевтичних текстів характеризуються двома стилістичними складниками (науковим та юридичним), ознаками підстилів природничих наук. У жанровому плані представлено лексико-синтаксичний репертуар наукової статті; статті з довідника; законодавчої статті або юридичної постанови про правила торгівлі та реалізації лікарських препаратів; інструкції до вживання та зберігання лікарських форм.

Семантична організація сучасних англомовних фармацевтичних текстів, які слугують інструкціями до вживання лікарських препаратів, відповідає системі чотирьох базових фреймів, котрі відбивають зональну будову тексту і не зводяться до одного. Характер зв'язку між зонами як структурно-семантична ознака текстів постає у вигляді системи п'яти базових фреймів, з'єднаних вітальними зв'язками. Кожна інформаційна зона моделюється за допомогою тих самих п'яти фреймів; відмінності полягають у тому, що для кожної зони один із фреймів переходить у домінуючу позицію, тоді як чотири інші перебувають у допоміжній.

Класифікація індикаторів адресованості ґрунтується на моделі перетину двох взаємно перпендикулярних площин. Площина тотального охоплення всіх індикаторів адресованості виділяє індикатори безпосередньої та опосередкованої спрямованості, а також текстотвірні та текстооформлювальні. Площина селективного (дискретного) охоплення індикаторів адресованості виділяє вікові, статеві та діагностичні індикатори.

Функціонування сукупності індикаторів адресованості в тексті відповідає основному соціокомунікативному завданню фармацевтичних текстів - забезпеченню вичерпного зчитування інформації для створення найефективнішої методики лікування. Цей процес пов'язаний з індикаторною моделлю рецепції текстів-інструкцій.

Прояви синергізму в дієслівно-предикативному корпусі на дійсному, наказовому рівнях та рівні припущення підсилюють прагматичний ефект впливу на реципієнта, що поліпшує сприймання текстової інформації

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів загальних висновків (загальний обсяг - 403 стор., з них 192 стор. основного тексту), списку використаних джерел (193 позиції, з них 47 іноземною мовою) та додатків. Дисертація ілюстрована 18 рисунками і 19 таблицями.

У вступі обґрунтовано передумови доцільності проведення цього дослідження, актуальність обраної теми, визначено наукову новизну, сформульовано мету, завдання й основні положення, що виносяться на захист, описано методи дослідження, викладено теоретичне і практичне значення його результатів.

У першому розділі - “Сучасний етап і проблематика текстолінгвістичних досліджень медичного дискурсу” - здійснено аналіз вітчизняних і зарубіжних лінгвотекстуальних досліджень, розглянуто провідні теоретичні засади лінгвістики тексту та дискурсу, розкрито взаємозв'язок структурних, семантичних та прагматичних складників тексту. Висвітлено стан вивчення медичних текстотипів.

Другий розділ - “Структурно-семантичні особливості фармацевтичних текстів-інструкцій” - присвячено структурній і семантичній організації англомовних фармацевтичних текстів-інструкцій. Відмічено специфічну сегментацію текстового корпусу на інформаційні зони, блоки та підблоки різних черг. Визначено чинники, які сприяють цілісності та зв'язності текстів. Ідентифіковано жанрово-стилістичні ознаки текстів, а також створено фреймову модель.

У третьому розділі - “Специфіка адресованості й втілення комунікативно-прагматичних інтенцій в сучасних англомовних фармацевтичних текстах” - здійснено аналіз індикаторів адресованості, виявлених у текстах, запропоновано класифікацію індикаторів адресованості, яка ґрунтується на загальних та специфічних ознаках окремих груп, створено індикаторну модель рецепції фармтекстів, яка формується системою індикаторів адресованості, проаналізовано явище текстової рівноваги, зумовлене взаємодією адресата і адресанта, розглянуто фактор макроадресанта.

У висновках узагальнено основні положення і практичні результати дослідження.

ДОДАТКИ. Дисертація ілюстрована 18 рисунками і 19 таблицями. Додаток А (Англомовні фармацевтичні тексти - інструкції до вживання лікарських препаратів) представлено 26 найтиповішими текстами, які слугують безпосереднім ілюстративним матеріалом. Додаток Б (Структурно-семантичні особливості фармацевтичних текстів-інструкцій) містить 7 рисунків і 19 таблиць, що ілюструють зведені та узагальнені результати структурного, жанрово-стилістичного та когнітивного дослідження найтиповіших текстів. Додаток В (Проблема адресата і реалізація комунікативно-прагматичних інтенцій сучасного англомовного фармацевтичного тексту) містить 11 рисунків, що унаочнюють результати дослідження комунікативно-прагматичних інтенцій найтиповіших текстів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Сучасний стан і проблематика текстолінгвістичних досліджень медичного дискурсу. Тексти інструкції до вживання лікарських препаратів належать до сфери медичного дискурсу. В останні десятиліття цей тип дискурсу, який не має чітких меж у соціальній комунікації, вивчався переважно в англістиці. Увагу дослідників привернули такі аспекти міжособистісної інтеракції в медичній сфері як співпраця лікарів у клінічній практиці (P. Maseide), де інтеракцію розглядають на тлі медичних артефактів (наукових журналів, підручників, технологічних довідників), а також комунікативна взаємодія фармацевтів з лікарями у процесі надання консультацій в умовах стаціонару (A. Pilnick). Дослідники наголошують на зростаючій ролі фармацевта в клінічній практиці Великої Британії. При цьому розглядаються такі аспекти міжособистісної інтеракції, як надання консультацій фармацевтами стаціонару з підбору препаратів і корекції методики лікування.

Англомовні медичні тексти, зокрема ті, що описують працю психіатрів з хворими, досліджувалися в контексті вивчення явища інтертекстуальності, (D.Ravotas, C.Berkenkotter). Існують, зокрема, праці, де інтертекстуальність аналізують в аспекті лексичної когезії (I.Galve). На матеріалі текстів-консультацій, які здійснювалися в геріатричній медицині, висвітлювалися явища реконтекстуалізації (N.Coupland, J.Coupland). Увага при цьому була зосереджена на когерентності текстів, що розглядається крізь призму інтеракції адресанта і адресата. Реконтекстуалізацію вивчають також на матеріалі діалогів між лікарями та пацієнтами групи ризику (V.Adelsward, L.Sachs). Особливу увагу при цьому звертають на взаємодію різних чинників у процесі реконтекстуалізації. Об'єктом дослідження слугували, наприклад, розмовні техніки між медичними експертами та не експертами, записані на медичних семінарах в реабілітаційних центрах, а також при опитуванні хворих з важкими ураженнями серця (E.Gьlich). У вивченні академічного медичного дискурсу в діахронічному аспекті увага була зосереджена на висвітленні конфліктних ситуацій та суперечностей, що мали місце в науковій медичній практиці (F.Salager-Meyer). Тексти цього типу, зокрема, німецький рукопис XV ст., що являє собою посібник з лікування (П.В.Морозова), медична лексика та термінологія лікарських порадників XVI-XVIII ст. (Т.Г.Пелюх), лікарські засоби тваринного походження в лікарських порадниках XVI-XVIII ст. (Т.Г.Файчук) були проаналізовані з погляду їхнього лексичного наповнення в діахронії. Наразі застосовують методику фреймового моделювання у дослідженні текстів, присвячених проблемі вірусу імунодефіциту людини професійного та професійно-непрофесійного медичного дискурсу (С.В.Вострова).

Інструкції до вживання лікарських препаратів дотепер не були об'єктом ґрунтовного багатоаспектного вивчення. Вони досліджувалися переважно у зв'язку з проблемами адекватного перекладу з англійської мови на російську (М.Ф.Косилова) з подальшим формуванням правил поведінки по відношенню до описаного в інструкції препарату. Нез'ясованими залишаються їхні семантичні та структурні особливості, характер зв'язності, а також мовні засоби реалізації категорії адресата.

Разом з тим значення та питома вага текстів цього типу зростає не лише у медичному фаховому дискурсі, але й у соціальній комунікації в цілому. До загальних особливостей текстів-інструкцій слід зарахувати: 1) їх функціонування як супровідних (допоміжних) текстів до лікарських і стоматологічних препаратів, що характеризуються утилітарною функцією; 2) наявність у них інформації, призначеної як для фахівця-медика, так і для пацієнта; 3) гібридний, креолізований характер плану вираження, зумовлений поєднанням вербальних структур і хімічних формул, таблиць, графіків; 4) експліцитний довідковий характер, який визначає їхню подібність до довідково-енциклопедичних текстів і забезпечує широке функціонування поза межами суто медичного фахового дискурсу.

Зазначене вище підкреслює необхідність детального вивчення англомовних фармацевтичних текстів-інструкцій як в структурно-семантичному, так і в прагматичному аспектах.

Розділ 2. Структурно-семантичні особливості фармацевтичних текстів-інструкцій. У реферованій дисертації аналіз досліджуваних текстів базується на врахуванні кількох критеріїв: (І) кількісного; (ІІ) наявності у текстах зображувального коду (малюнків); (ІІІ) спеціалізації окремих текстів. Названі критерії були враховані при поділі англомовних фармацевтичних текстів на п'ять типів, яким відповідають певні групи текстового корпусу. Тексти першого типу містять найменшу кількість літер та цифр; тексти другого типу містять середню кількість літер та цифр; тексти третього типу (за наявності середньої кількості знаків) визначаємо як креолізовані завдяки наявності зображувального коду; тексти четвертого типу (за наявності середньої кількості цифр та літер) розмежовуємо за принципом вузької спеціалізації, оскільки вони пов'язані лише із однією медичною галуззю (стоматологією). Тексти п'ятого типу вміщують найбільші за кількісним параметром тексти.

У досліджуваних текстах нами було виділено чотири інформаційні зони: інтродуктивно-дескриптивну, регламентативно-директивну, зону попереджень та референціальну. Ці інформаційні зони ми сегментуємо на відповідні блоки та підблоки. Систему підблоків визначаємо як таку, що фіксує ступінь сегментації текстів, оскільки підблокова сегментація зумовлена підблоками першої, другої, а інколи і третьої черги. Наприклад, в інструкції до препарату “Zinacef” текстовий блок Dosage and administration розмежований на два текстових підблоки першої черги General dosage recommendations. Other recommendations. При цьому перший із підблоків першої черги розмежований на два підблоки другої черги (Adults, Neonates), тоді як другий із підблоків першої черги розмежований на три підблоки другої черги (Gonorrhoea. Meningitis. Prophylaxis). Підблок другої черги Meningitis розмежовується на два послідовні підблоки третьої черги: 1) Neonates, 2) Adults. Підблоки третьої черги є мінімальними сегментними утвореннями у текстах-інструкціях.

Вивчення послідовності інформаційних зон, а також розміщення окремих текстових сегментів дозволило виявити різні типи позиційного відношення між зонами: традиційне зональне чергування, інверсійне зональне чергування (коли спостерігається порушення традиційного чергування зон), а також дискретність зв'язку інформаційних зон (коли порушується монолітність останніх).

Дискретність окремих зон може набувати вигляду редуплікації, коли мають місце періодичні стереотипні повторні послідовності окремих текстових фрагментів (блоків, підблоків), що належать до різних інформаційних зон, наприклад: інтродуктивно-дескриптивна зона представлена текстовими блоками Presentation Uses. Therapeutic indications. Після фрагментів регламентативно-директивної зони та зони попереджень спостерігається повторення інтродуктивно-дескриптивної зони, яка представлена текстовими блоками Pharmacological properties. Pharmacodynamic properties. Після цього текстового фрагмента слідують фрагменти зони попереджень та регламентативно-директивної зони, тобто спостерігається редуплікація трьох інформаційних зон.

Реалізація цілісності й зв'язності фармтекстів зумовлена дією двох механізмів. Перший актуалізується за рахунок утворення, яке ми позначаємо як каркасну сітку і яке складається з назви препарату або з частини цієї назви, наприклад: повна назва препарату, що формує текстовий заголовок TORADOL^IM and TORADOL^ORAL (ketorolac tromethamine) - повторюється у тексті у вигляді фрагментів: TORADOL (ketorolac tromethamine). TORADOL. TORADOL^IM. TORADOL^ORAL. Ketorolac. Ці фрагменти пронизують усі текстові сегменти як сітка-мережа, повторюючись в усіх інформаційних зонах. В основі дії другого механізму лежить низка посилань. Самі посилання відрізняються не тільки за напрямком зв'язку (катафоричні, анафоричні), але й за кількісними характеристиками. Так, до однопроменевих посилань належать такі, що виходять з однієї “точки” тексту й мають одну співвіднесеність з іншою “точкою”. Пор.: There is an individual variation in the response to Myleran and in a small proportion of patients the bone marrow may be extremely sensitive (See Precautions and Warnings), яке спрямоване до одного блоку. У тих випадках, коли з однієї текстової “точки” виходить два або більше посилань, які співвідносяться з двома, трьома різними текстовими “точками”, такі посилання належать до поліпроменевих. Пор.: двопроменеве посилання, спрямоване до двох різних блоків See Adverse reactions and drug interactions; трипроменеве посилання, спрямоване до трьох різних блоків If you are to take a second inhalation you should wait at least one minute before repeating steps 2, 3 and 4, як це показано в інструкції до препарату “Becloforte inhaler”. Урахування кількісних та якісних характеристик дає змогу ідентифікувати поліпроменеві гомогенні посилання, які складаються лише з анафоричних або катафоричних складових, та гетерогенні, які складаються як з анафоричних, так і катафоричних посилань, наприклад: двопроменеві катафоричні посилання Several cephalosporins have been implicated in triggering seizures, particularly in patients with renal impairment when the dosage was not reduced (see Dosage and Administarion and Overdosage); двопроменеві катафорично-анафоричні посилання (See Drug Interaction and Warnings). До редуплікованих посилань належать такі, що мають ідентичну структуру та спрямованість до тих самих текстових “точок”, наприклад: they react to ofloxacin before they operate an automobile or machinery or engage in activities requiring mental alertness and coordination (See WARNINGS and ADVERSE REACTIONS). … rapid heart beat, difficult in swallowing or breathing, any swelling suggesting angioedema, or other symptom of an allergic reactions (See WARNINGS and ADVERSE REACTIONS).

Дослідження дискурсивних форм з погляду їхніх стильових, підстильових та жанрових характеристик дало змогу ідентифікувати домінуючу ознаку наукового стилю, на тлі котрого виявляються спорадичні ознаки офіційно-ділового (юридичного) стилю. Підстильові характеристики виявили ознаки окремих галузей медицини або суміжних з медициною природничих дисциплін, наприклад: Clinical Pharmacology. Animal Pharmacology and Toxicology. Дискурсивні форми мають окремі ознаки, які сформовані маркетингом та галузями права, зокрема патентно-ліцензійним правом, наприклад: Caution: Federal (USA) law prohibits dispensing without prescriptions. U.S. Patent №4,089,969 and others). Жанрові характеристики, які маніфестуються в дискурсивних формах, представлені фрагментарно ознаками статей з медичних (фармацевтичних) довідників, а також з наукових журналів, наприклад: However, in a study of 7 patients with liver cirrhosis, no correlation was found between serum albumin concentration and ketorolac clearance; з інструкцій-методик до застосування конкретних лікарських препаратів, а також ознаками патентно-ліцензійних матеріалів, наприклад: 1. Insert the syringe needle through the vial closure and inject 10 ml of diluent. The vacuum may assist entry of the diluent syringe needle. 2. Shake the dissolve: carbon dioxide is released and a clear solution obtained in about 1 to 2 minutes.

Структурна організація фармацевтичних текстів зумовлює специфіку моделювання семантичного інформаційного простору за допомогою фреймів. У першому варіанті когнітивна текстова модель побудована за допомогою чотирьох предметноцентричних фреймів, які неможливо звести до одного універсального фрейму і які віддзеркалюють зональну будову тексту. Для відображення зв'язку між зонами побудовано когнітивну модель на основі п'яти базових фреймів (предметного, акціонального, посесивного, таксономічного, компаративного), які об'єднані у концептуальну міжфреймову сітку (мережу). Стосовно кожної з чотирьох інформаційних зон концептуальна міжфреймова сітка має свої відмінності через перехід одного з базових фреймів у площину домінуючих та перехід інших фреймів у площину допоміжних, що характеризує концептуальну міжфреймову сітку як динамічну, рухливу структуру.

Розділ 3. Специфіка адресованості і втілення комунікативно-прагматичних інтенцій в сучасних англомовних фармацевтичних текстах. Текстовий корпус фармацевтичних текстів містить численні індикатори адресованості, які окреслюють інформацію, що призначена для відповідного адресата. Всі виокремлені індикатори адресованості поділяємо за принципом спрямованості на адресата на дві групи: індикатори безпосередньої та опосередкованої спрямованості, наприклад: To the Medical and Pharmaceutical Professions; Adults: 2 tablets dissolved in a glass of water up to 4 times daily. На підставі фонових знань індикатори безпосередньої спрямованості розмежовані на індикатори для фахівців у галузі медицини, фахівців у суміжних природничих галузях, а також на індикатори для пацієнтів (хворих), наприклад: To the Medical and Pharmaceutical Professions. Patient's Leaflet. Information for Patients.

Деякі індикатори адресованості можуть бути виділені в окрему групу з урахуванням вікових характеристик, які вони містять. На рівні гомогенних індикаторів, які включають чіткі вікові характеристики, виділено педіатричні, негеріатричні та геріатричні (геронтологічні). Гетерогенний рівень представлений змішаними педіатрично-негеріатричними індикаторами. Вікові індикатори адресованості окреслюють інформацію для фахівців у галузі педіатрії, геріатрії (геронтології), або медичної сфери, що займається середньою віковою категорією, наприклад: Not suitable for children 7 years of age. The lower end of the TORADOL^IM dosage range is recommended for patients over 65 years of age. Toxic doses (for adults). Ці індикатори уточнюють фах адресата-медика.

Окрема група сформована індикаторами адресованості, які містять інформацію про стать. За ознаками статі вони розмежовані на чоловічі та жіночі. Жіночі індикатори адресованості відрізняються рівнями фізіологічного стану (допологові, пологові, післяпологові). На діагностичному рівні ідентифіковані гінекологічні та андрологічні хвороби. Статеві індикатори адресованості окреслюють інформацію, яка призначена для медиків відповідного профілю (акушерів-гінекологів та ін.). Ці індикатори так само уточнюють фах адресата-медика, наприклад: Pregnancy and Lactation. Use in Pregnancy, Labor and Delivery, Nursing Mothers. Prostate, Prostatitis due to Escherichia Coli. Genital pruritis, vaginitis, candidiasis.

Об'ємна група сформована діагностичними індикаторами адресованості, які залежно від місця дислокації у тексті виконують різну функцію; це - дозволяючі, попереджуючі та забороняючі індикатори. Діагностичні індикатори адресованості окреслюють інформацію, що стосується фахівця-медика вузької спеціалізації. Порівняно з віковими та статевими індикаторами адресованості це - найточніші індикатори диференціації інформації відповідно до спеціалізації фахівця-медика, який виступає у фармацевтичних текстах домінуючим адресатом. Дозволяючі діагностичні індикатори локалізовані в інтродуктивно-дескриптивній та регламентативно-директивній зонах, наприклад: For the treatment of uncomplicated cervical/urethral gonococcal infections. Otitis media should be treated with the suspension. Попереджаючі діагностичні індикатори зосереджені в зоні попереджень, наприклад: SUPRAX should be prescribed with caution in individuals with a history of gastrointestinal disease, particularly colitis. Забороняючі індикатори так само розміщені в зоні попереджень, але переважно в блоці “Contraindications: SUPRAX is contraindicated in patients with known allergy to the cephalosporin group of antibiotics”.

Усі виявлені індикатори адресованості виконують у тексті одну з функцій: текстотвірну або текстооформлювальну. Для текстотвірних індикаторів адресованості властива локалізація у певних зонах, їхньою відмітною рисою є характер наповнення індикаторами адресованості текстових сегментів. Текстотвірні індикатори можуть розміщуватися в текстових блоках або підблоках. Ці індикатори можуть актуалізуватися як окремі дислокації у тексті, визначаючи локальне наповнення текстових сегментів, але можуть також формувати окремий текстовий сегмент, повністю його заповнюючи. Текстооформлювальні індикатори адресованості розмежовані на рамкові та сегментаційні і характеризуються різною локалізацією у тексті. Рамкові зосереджені у заголовках, окреслюють контури текстів, здійснюють інтегративну функцію. Сегментаційні трапляються у підзаголовках текстових сегментів, підкреслюючи розмежування текстового корпусу. Індикатори адресованості утворюють індикаторну модель рецепції у фармацевтичних текстах. Ця модель спрямована на виконання головної мети - забезпечити найефективніший пошук інформації у тексті для створення найдосконалішої методики лікування конкретного пацієнта.

Виявлення складної системи адресатів фармацевтичних текстів, урахування результатів дослідження жанрово-стилістичних характеристик дискурсивних форм дозволяє відтворити імпліцитних адресантів текстів. Відтворення системи адресантів дає підстави твердити про текстову рівновагу фармацевтичних текстів, яка зумовлена взаємозв'язком між адресатом й адресантом. Система адресантів сучасних фармацевтичних текстів складається з макроадресанта та мікроадресантів. Мікроадресанти, роль яких полягає у текстовому оформленні необхідної інформації про медичний препарат, безпосередньо співвідноситься з текстовими сегментами різного функціонального призначення (наприклад, описом і науковою характеристикою препарату, рекомендаціями щодо вживання тощо). Макроадресант пов'язаний з інституціональним характером фармтексту і характеризується зовнішніми та внутрішніми функціями. Статус макроадресанта набуває фірма (юридична особа), яка здійснює виробництво й реалізацію препарату та ініціює науковий пошук з метою створення нових ефективних ліків. Макроадресат уводить текст до сфери соціальної комунікації, стимулюючи реалізацію фармацевтичної продукції. З фігурою макроадресанта як гаранта не лише якості продукції, але й її оптимального використання, пов'язуються текстотвірні стратегії, націлені на надання вичерпної і точної інформації про медичний препарат.

Макроадресант окреслює контури прагматичної моделі текстів, забезпечуючи самодостатність тексту, яка визначається вичерпністю зафіксованої інформації, доступністю тексту для рецепції, а також його юридичною захищеністю.

Граматичні засоби які втілюють прагматичні інтенції фармтекстів, виявляють ознаки синергізму, що розглядаються, як взаємодія декількох чинників, комбінований ефект котрих більший, ніж сукупність ефектів окремо діючих чинників. Синергізм виявляється у дієслівно-предикативному корпусі в межа визначених інформаційних зон. Інтродуктивно-дескриптивна зона демонструє ознаки потрійного синергізму на індикативному рівні, що підтверджує дескриптивний характер цієї зони. Присудки представлені дієсловами у дійсному способі, складними підметами з інфінітивом, а також складеними дієслівними присудками з модальними дієсловами у первісному значенні (the Primary modal meaning): Each capsule contains carbomer 934P, …. The rate of excetion has been found to coincide closely …. Ketorolac tromethamone may exist in three crystal forms. Дві зони, інтродуктивно-дескриптивеа і попереджень демонструють ознаки подвійного синергізму на рівні припущення. Це підкреслює ймовірність певних побічних процесів та можливих ускладнень. Присудки представлені складеними дієслівними присудками з модальними дієсловами у значенні припущення (the Suppositional meaning), а також складними підметами з інфінітивом у значенні припущення: Zinacef may cause false negative results in ferricyanide test for glucose. This is more likely to occur with high doses. Зона попереджень та регламентативно-директивна демонструють ознаки подвійного синергізму на наказовому рівні, присудки сформовані дієсловами в наказовому способі та модальними дієсловами у наказовому значенні (the Imperative meaning): Add 1ml water for …. Shake gently to produce …. For more severe infections this dose should be increased. Ідентифіковані в дієслівно-предикативному корпусі прояви синергізму на рівнях (дійсному, наказовому, та припущення) підсилюють прагматичний ефект впливу на реципієнта з метою покращення рецепції текстової інформації.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

Сучасні англомовні (англо-американські, британські, канадські) фармацевтичні тексти з огляду на їхні кількісні параметри, наявність зображувального коду, наявність/відсутність вузько галузевої спеціалізації представлено в соціальній комунікації п'ятьма типами, які відбивають сучасний стан текстотвірної діяльності в одному з сегментів медичного дискурсу.

Структурно-семантичною особливістю фармтекстів є їх дискретна організація, що пов'язана з наявністю в них чотирьох інформаційних зон (інтродуктивно-дескриптивної, регламентативно-директивної, попереджень, референціальної). У межах кожного тестового типу позиційне відношення між цими зонами відзначається варіативністю й дискретністю.

Цілісність та зв'язність текстів досягається через інтегровану взаємодію кількох чинників: системою катафоричних та анафоричних посилань; каркасну сітку; концептуальну міжфреймову сітку, а також систему індикаторів адресованості. Система катафоричних та анафоричних посилань складається з монопроменевих або поліпроменевих метатекстових посилань. При цьому кожний тип фармтекстів демонструє специфічну варіативність реалізації зв'язності через систему посилань. Каркасна сітка постає як сукупність назв препаратів, що реалізує співвідношення між інформаційними зонами.

До низки особливостей сучасних фармацевтичних текстів належить поєднання дискурсивних форм наукового, офіційно-ділового (юридичного) стилів. Домінуючою ознакою є наявність одиниць, що представляють науковий стиль, а також одиниць офіційно-ділового стилю. Підстильова варіативність пов'язана з галузями практичної медицини, а також прикладними напрямами природничих дисциплін (фізики, хімії, біології). Жанрові ознаки представлені одиницями, що репрезентують наукову статтю, статтю з довідника, інструкцію, положення із закону, патентно-ліцензійний документ.

Характер організації семантичного простору фармтекстів полягає у вигляді п'яти базових фреймів, об'єднаних в одну концептуальну міжфреймову сітку (мережу). В ній базові фрейми пов'язані вітальними зв'язками, які відбивають когерентність тексту на когнітивному рівні (когнітивний аспект зв'язності тексту).

Виявлена в усіх фармацевтичних текстах система індикаторів адресованості безпосередньо пов'язана з основною прагматичною інтенцією фармтекстів-інструкцій - порадою. Взаємозв'язок між адресантами та адресатами, який розглядається як текстова рівновага, регулюється показниками безпосередньої та опосередкованої спрямованості. Сукупність індикаторів адресованості формує модель текстової рецепції, яка забезпечує адресату максимально ефективну навігацію в інформаційному текстовому просторі.

Аналіз дієслівного корпусу в аспекті репрезентації прагматичних інтенцій фармтексту підтверджує домінуючий характер інтенції поради, яка реалізується переважно завдяки вживанню складеного дієслівного присудка, сформованого модальним дієсловом should з неперфектним інфінітивом, що відповідає інструктивній природі фармтекстів-інструкцій до вживання ліків. У межах предикативно-дієслівної системи спостерігається ознака синергізму на дійсному, наказовому рівнях, а також на рівні припущення.

Перспектива подальших досліджень вбачається у порівняльному аналізі фармтекстів-інструкцій англомовних країн, німецькомовних країн, Нідерландів та Скандинавії.

ЛІТЕРАТУРА

Боцман А.В. Типологія англомовних фармацевтичних текстів-інструкцій для вживання лікарських препаратів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. - 2000. - №1 - с. 152-156.

Боцман А.В. Семантичні особливості англомовних фармацевтичних текстів-інструкцій до вживання лікарських препаратів // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. - 2001. - №1 - С. 87-92.

Botsman A. Structural, Semantic and Pragmatic Peculiarities of English Patient Instruction Leaflets // 6^th National Tesol Ukraine Conference: “The way Forward to English Language and ESP Teaching in the Third Millennium” January 23-24, 2001. Conference Papers. - Kyiv, 2001. - P. 14-15.

Боцман А.В. Прагматичні особливості англомовних фармацевтичних текстів-інструкцій // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. пр. - К.: Вид-во Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка, 2001. - С. 49-52.

Боцман А.В. Особливості анафоричних і катафоричних відношень у фармацевтичних текстах (на матеріалі англомовних інструкцій до вживання лікарських препаратів) // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. - К.: Вид-во Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка, 2004. - Вип. 5. - С. 7-16.

Боцман А.В. Репрезентація адресованості у фармацевтичних текстах - англомовних інструкціях до вживання лікарських препаратів // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: Зб. наук. пр. К.: Вид-во Київського нац. ун-ту ім. Тараса Шевченка, 2005. - Вип. 7. - С.15-30.

Боцман А.В. Семантика фармацевтичних текстів-інструкцій в ракурсі фреймового аналізу //Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. пр. - К. : Вид. центр КНЛУ, 2005. - Вип. 15. - С. 24-37.

Размещено на Allbest.ru