Походження назв населених пунктів Сумської області

Для сумського ойконімікону характерне паралельне функціонування двох типів найменування поселень: відонімного (здебільшого відантропонімного) та відапелятивного (переважно з географічною термінологією в основі назв). Проте говорити про занепад відапелятивної словотвірної моделі можна хіба що дуже умовно, оскільки логічніше вести мову про значно активніший розвиток власницьких відносин (а тому й відантропонімної моделі називання) як наслідку колонізації краю в XVII-XVIII ст. Це підтверджується функціонуванням складених ойконімів з атрибутивним компонентом, який приєднується до апелятивної основи (географічного номенклатурного терміна).

Характеристика поселення за хронотопною ознакою відбита в ойконімах-орієнтирах, в ойконімах з атрибутивним компонентом (частина з них виступає суб'єктом бінарних протиставлень).

3. Вивчення лексико-граматичних особливостей ойконімії в межах досліджуваного регіону дозволяє зробити певні узагальнення.

Змінність словотвірного типу в ойконімній системі простежується передусім на прикладах еволюції семантичного наповнення таких частотних формантів, як -ов-, -ів-к(а), -ин, -ськ-, ець, -к(а) тощо. Відповідно більшість суфіксів у досліджуваному матеріалі можна віднести до розряду полісемантичних. Отже, і топонімізацію формантів (у тому числі й антропонімних (патронімних) -ичі, -ен-ки) можна розглядати як результат процесу розвитку словотворчих типів.

Результати проведеного дослідження підтверджують висловлену І.І. Коваликом думку про те, що в сучасних слов'янських мовах виступає передусім спільнослов'янський фонд словотворчих типів давнього, ще праслов'янського, походження, успадкованих всіма (або майже всіма) слов'янськими мовами.

4. Системні зв'язки в ойконімії досліджуваного регіону засвідчені в низці закономірних процесів.

Це, зокрема, взаємодія трансонімізаційного та формантного способів ойконімного словотвору, коли один з онімних класів (антропонім, топонім, гідронім) виступає як основа для кожного з цих способів: відантропонімні (паралельне існування безафіксних та формантних похідних, з огляду на домінування особових назв у номінативному процесі, найширше засвідчене саме у відантропонімних дериватах): Аршуки - похідне від ОН Аршук у формі множини; Кандибине - посесив на -ин(-е) від ОН Кандиба тощо.

Засвідчена також здатність форманта виступати в ролі диференціатора при розрізненні двох просторово суміжних об'єктів: уже згадувані Біж - від потамоніма Біж у цьому самому р-ні та Біжівка (розташоване по обидва береги р. Біж); Вир, Вири - Вирівка (усі розташовані на р. Вир).

5. Аналіз історико-статистичних джерел, зокрема описів Курського, Новгород-Сіверського, Харківського й Чернігівського намісництв та інших джерел XVII-XVIII ст., показав, що на той час ойконімна система сучасної Сумської області була вже доволі розвинена і в основному сформована. Більшість ойконімів лише з невеликими змінами (приєднання до фіналі -ів форманта -к(а), зміна граматичних показників -ів, -ин на -ове / -еве, -ине) дійшла до наших днів.

У дисертаційній роботі реконструйовано географічні апелятиви: ^*підлан (^*підлань) `місце під ланом' ‹ префікса під + ГТ лан (в ойконімі Підлань); <sup>*</sup>пустогород `місце з неродючою землею (горудом)' або `місце з незасіяним (пустим) горудом' (пор. ойконім Пустогоруд); Гостробури - похідне від онімізованого ГТ <sup>*</sup>гостробур `(сосновий ліс) на узвишші' та ін.

Усі наведені спостереження й висновки висвітлюють певні закономірності ойконімотворення й характеризують місцевий топонімікон, вказуючи тим самим на органічність перебігу процесу найменування. Основним чинником тут виступає доцільність називання топооб'єкта, зумовлена (у випадку з перейменуванням поселень) здебільшого ситуативною, у тому числі й ідеологічною) потребою, відображаючи зв'язок (зрідка опосередкований) із особою або з певним топооб'єктом (часто відображаючи його характер).

Таким чином, проведене дослідження дозволяє стверджувати, що система назв поселень Сумщини - це своєрідне, проте органічне у своїй основі явище, сформоване на східнослов'янському мовному ґрунті (в основному на місцевому діалектному) за спільнослов'янськими топонімними моделями.

Додатки - “Матеріали до словника топонімів Сумської області”, де словникові статті розташовані в алфавітному порядку, містять інформацію про походження назв і появу самих населених пунктів, зафіксованих у межах Сумської області. Тип словника - історико-етимологічний.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ:

1. Про походження назв населених пунктів Сумської області // Культура слова / Відп. ред. С.Я. Єрмоленко. - К., 2002. - Вип. 61. - С. 67-69.

2. Антропонімія з основою Хот- у назвах населених пунктів України (на слов'янському фоні) // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка. Серія: Мовознавство. - Тернопіль, 2003. - Вип. 1. - Ч. 2. - С. 88-90.

3. Ойконім Суми: до питання про етимологію назви // Вісник Уманського педуніверситету. Філологія (мовознавство): Зб. наук. праць / В.Г. Кузь (гол. ред.) та ін. - К.: Знання України, 2004. - С. 95-98.

4. Географічна термінологія в топонімії Сумщини // Студії з ономастики та етимології. 2006 / Відп. ред. О.П. Карпенко. - К: Пульсари, 2006. - С. 27-41.

5. Сумські Локні на слов'янському тлі // Мова у слов'янському культурному просторі: Тези доповідей та повідомлень Міжнародної наукової конференції. Умань, 23-25 травня 2002 р. - Умань: Графіка, 2002. - С. 100-103.

6. Відапелятивна ойконімія Сумщини // Традиційне і нове у вивченні власних імен: Тези доповідей Міжнародної ономастичної конференції. Донецьк - Горлівка - Святогірськ. 13-16 жовтня 2005 р. - Горлівка: ГДПІІМ, 2005. - С. 86-88.

АНОТАЦІЯ

Іваненко О.В. Походження назв населених пунктів Сумської області. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. Інститут української мови НАН України, Київ, 2006.

Дисертацію присвячено комплексному синхронно-діахронному дослідженню ойконімікону Сумської області ХІІ-ХХ ст. Предметом вивчення стали структурно-семантичні та структурно-граматичні особливості ойконімного словотвору регіону з урахуванням його соціальної, мовної та історичної специфіки. Процес освоєння території органічно відображений у називанні поселень відповідно до історії чи обставин їхнього виникнення. У праці описано всі базові моделі називання, характерні для цього терену.

Проведене комплексне різнобічне дослідження ойконімного масиву Сумщини дозволяє певною мірою заповнити лакуну у вивченні топонімії Слобожанщини й Чернігівсько-Сумського Полісся.

Ключові слова: топонім, ойконім, гідронім, антропонім, апелятив, твірна основа, словотвірна модель.

АННОТАЦИЯ

Иваненко А.В. Происхождение названий населенных пунктов Сумской области. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. Институт украинского языка НАН Украины, Киев, 2006.

Диссертация посвящена комплексному синхронно-диахронному изучению ойконимикона Сумской области ХІІ-ХХ вв. Предметом изучения являются структурно-семантические и структурно-грамматические особенности ойконимного словообразования региона с учетом его социальной, языковой и исторической специфики.

Во Введении обосновывается актуальность темы, описываются объект и предмет диссертации, цель, основные приемы и методы, источниковая база, прослеживается связь диссертации с научной темой, обосновывается научная новизна, теоретическая и практическая ценность и результаты апробации диссертационного исследования. Описывается процесс освоения территории, который органически отражается в назывании населенных пунктов сообразно с историей или обстоятельствами их возникновения. Особое внимание уделяется так называемой второй волне колонизации территории (послемонгольский период) как основному экстралингвальному фактору в формировании ойконимной системы Сумской области.

Освещается также история изучения топонимии региона, дается этноязыковая характеристика территории, приводятся сведения из истории заселения региона с древнейших времен до наших дней.

Первая глава посвящена основным моделям называния населенных пунктов, традиционно функционирующим на территории Слобожанщины. Констатируется, что наиболее распространенные лексико-семантические словообразовательные ойконимные основы - личные названия. В отапеллятивных ойконимах отражена специфика географической номенклатуры, характерной для Черниговско-Сумского Полесья.

Наиболее ранними из зафиксированных ойконимов являются отгидронимные, отантропонимные и некоторые отапеллятивные дериваты. Значительно более поздние - отойконимные и катойконимные производные на -ськ - и -ець. Наиболее поздние - названия населенных пунктов, возникшие в результате переименования в советское время (в основном из идеологических соображений).

Вторая глава посвящена лексико-морфологическим и морфолого-синтаксическим процессам в области ойконимной деривации. С точки зрения словообразования основным средством выступает суффиксация, тогда как другие средства представлены значительно меньшим количеством примеров. Проанализированы 28 суффиксальных словообразовательных типов, из которых наиболее распространенные производные с формантами -ів, -ове, -ів-к(а), -ин-, -ськ-, -ів-щина, в сумме составляющие около 52 % от общего количества названий. Сказанное подтверждается статистическим анализом продуктивности указанных моделей.

Таким образом, проведенное комплексное исследование ойконимного массива Сумщины позволяет в некоторой степени заполнить лакуну в изучении топонимии Слобожанщины и Черниговско-Сумского Полесья.

Ключевые слова: топоним, ойконим, гидроним, антропоним, апеллятив, словообразовательная основа, словообразовательная модель.

SUMMARY

Ivanenko. O.V. The origin of the Sums'ka oblast settlements names. - Manuscript.

Thе thesis is submitted for Candidate Sciences (Philology) degree: 10.02.01 - Ukrainian language. - The Institute of Ukrainian language at the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2006.

The thesis is devoted to the complex synchronic-diachronic investigation of Sums'ka oblast oykonymicon from 12^th to 20^th cents. The subjects of the study are structural-semantic and structural-grammatical peculiarities of the region oykonymic derivation. In the work social, language and historical specifics took into account. A process of development of new lands is organically reflected in naming of settlements according to the circumstances of it's rising. In the work the basic word-building models that are organically habitual to this area are discribed.

Such, the complex and versatile study of Sumshchyna oyconym massive is done. It allows making up the lack of scientific investigation of Slobozhanshchyna and Chernigov-Sumy Woodlands toponymy to some extent.

Key words: toponym, oyconym, hydronym, anthroponym, appellative, derivative stem, word-building model.

Размещено на Allbest.ru