Інтертекстуальність ліричного циклу М. Волошина
Дослідження інтертекстуальних форм, елементів та зв’язків, які формуються в межах окремих творів циклу й на метацикловому рівні в поетичній творчості М. Волошина. Виявлення особливостей взаємозв’язку інтертекстуальних елементів в межах ліричного циклу.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | автореферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.08.2014 |
Размер файла | 55,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
10. Об одной особенности поэтического мировосприятия Максимилиана Волошина // Науковий пошук майбутніх дослідників: Зб. наук. пр. студентів. - Луганськ: Альма-матер, 2001. - С. 190-195.
Анотація
Шаповалова І.В. Інтертекстуальність ліричного циклу М. Волошина. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 - російська мова. - Харківський національний педагогічний університет ім. Г. С. Сковороди. - Х., 2007.
У дисертаційній роботі досліджуються ліричні цикли М. Волошина в аспекті інтертекстуальності. Під інтертекстуальністю як категорією (властивістю) тексту розуміється наявність у тексті фрагментів або окремих елементів інших текстів. Встановлюються конкретні мовні прийоми й способи, які використані автором для актуалізації інтертекстуальних зв'язків як усередині окремого ліричного циклу, так і при екстраполяції на метатекст - усю творчість поета. Виявляється й актуалізується як культурологічний, так і асоціативний потенціал інтертекстуальних елементів.
Інтертекстуальні принципи організації циклічних ліричних структур представлено у вигляді системи, яка формується експліцитними (вербалізованими) та імпліцитними (частково вербалізованими) елементами, що вводяться автором у простір поетичних творів. У результаті взаємодії всіх інтертекстуальних сигналів у ліричному циклі (і ширше - метатексті) відбувається їхнє сполучення, накладання. Доводиться, що для ліричної творчості М. Волошина інтертекстуальність, підтримана циклічною структурою, є одним з конструктивних параметрів ідіостилю.
Ключові слова: інтертекстуальність, автоінтертекстуальність, ліричний цикл, метатекст, прецедентність, лінгвокультурна свідомість, інтертекстуальний сигнал.
Аннотация
Шаповалова И.В. Интертекстуальность лирического цикла М. Волошина. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Харьковский национальный педагогический университет им. Г. С. Сковороды. - Харьков, 2007.
В диссертационной работе исследованы лирические циклы М. Волошина в аспекте интертекстуальности. Под интертекстуальностью как категорией (свойством) текста понимается присутствие в определенном тексте фрагментов или отдельных элементов других текстов.
В первом разделе - “Интертекстуальность как лингвокультурное и лингвопоэтическое явление” - дается аналитический обзор литературы по проблемам интертекстуальности и циклизации лирических произведений, на основе которых сформирована научная концепция исследования.
Во втором разделе (“Эксплицитные формы интертекстуальности в лирических циклах М. Волошина”) отражены результаты исследования конкретных эксплицитных (вербализованных) форм и элементов интертекстуальности в лирических циклах поэта: описываются разновидности цитат (маркированные/немаркированные, точные/преобразованные, атрибутованные/неатрибутованные) и индивидуально-авторская система имен собственных (ИС); рассматривается специфика отбора и функционирования означенных интертекстуальных элементов; выявляются семантико-ассоциативные приращения, возникающие при включении в лирическую циклическую структуру; устанавливаются и анализируются линии взаимосвязи и взаимодействия в лирическом цикле всех перечисленных интертекстуальных компонентов. Особое внимание уделено принципам отбора и способам презентации М. Волошиным вербальных и графических средств, используемых для реализации авторских задач в сфере установления контакта с адресатом, - расстановке с помощью различных маркеров (кавычки, курсив, позиции заглавия, посвящения, эпиграфа) акцентов, которые стимулируют (актуализируют) читательское восприятие на тех или иных участках лирического текста. К основным средствам презентации эксплицитных маркированных форм интертекстуальности в творчестве М. Волошина следует отнести цитату (разной степени точности) и ИС. Наиболее распространенными языковыми маркерами элементов эксплицитной интертекстуальности в лирических структурах поэта являются: кавычки и курсив (для цитат) и прием “большой буквы” (как развитие традиционного приема поэтики символизма), а также размещение цитат и ИС в сильных для восприятия художественного текста позициях заглавия, посвящения и эпиграфа.
Точное цитирование (особенно цитирование с использованием маркеров и указанием автора или источника цитации) не является для творческой манеры М. Волошина характерным приемом. Преимущественное большинство всех отмеченных нами в произведениях поэта маркированных цитат характеризуются двумя основными особенностями: во-первых, практически все они, несмотря на свое маркирование (графическое или композиционное выделение), являются неточными или трансформированными, большей частью на семантическом и синтаксическом уровне (исключение составляют единичные случаи; нами таких отмечено два); во-вторых, у большинства цитат часто отсутствует атрибуция, т. е. не указывается ни автор, ни произведение, из которого цитата взята. Это позволяет предположить, что намерение автора ввести “чужое слово” во вновь создаваемый текст является сознательным и подчеркнутым. В то же время аллюзии и реминисценции (чаще всего трансформированные цитаты без маркеров, “сплавленные” в едином контексте) выступают в системе идиостиля поэта как знаки творческого “присвоения”, осмысления и переосмысления “чужого слова”, подключения сознания своей личности к личности другого, их соприкосновение и взаимодействие.
Статистическая обработка выявленных способов и приемов эксплицитной формы интертекстуальности в лирических циклах М. Волошина показала преобладание разнообразных ИС, среди которых наиболее частотны ИС-мифонимы, топонимы, ИС-антропонимы реальных людей, которые составляли круг близких поэту друзей и единомышленников.
В третьем разделе - “Имплицитные формы воплощения интертекстуальности в лирических циклах М. Волошина” - феномен интертекстульности рассмотрен на концептуально-подтекстовом (частично вербализированном), композиционном и метрико-ритмическом уровнях. В идиостиле М. Волошина присутствие интертекстуальных форм и элементов и их взаимодействие становится стимулом для формирования специфической (“своей”) концептуальной системы, отражающей особенности мировосприятия и мировоззрения поэта, которые, в свою очередь, принадлежат к числу ключевых особенностей поэтического идиостиля. Данная черта идиостиля М. Волошина иллюстрируется примером формирования и функционирования художественного концептуального комплекса “Родня земля/Родина”, включающего концепты “Киммерия” и “Русь/Россия”, и концепта “Лик”, характеризующихся значительным индивидуально-авторским компонентом.
В лирических циклах М. Волошина интертекстуальность активно проявляется также на метрико-ритмическом и композиционном уровнях текста. Метрико-ритмическая память характеризуется богатой ассоциативностью, позволяя подключать к выражению концептуально-эстетического смысла глубинные, невербализованные уровни поэтического произведения. Примерами метрико-ритмических “цитат” в поэтическом творчестве М. Волошина можно считать использование античного размера галлиямба и верлибра; в качестве композиционных рассматриваются некоторые типы античных строф и сонетная форма.
Ключевые слова: интертекстуальность, автоинтертекстуальность, лирический цикл, метатекст, прецедентность, лингвокультурное сознание, интертекстуальный сигнал.
Summary
Shapovalova I.V. Intertextyality of lyrical cycle of M. Voloshin. - Manuscript.
Thesis for Candidate of Philology Degree (speciality 10.02.02 - Russian language). - Kharkiv National Pedagogical University named G. S. Skovoroda. - Kharkiv, 2007.
The thesis inquires into a question of lyric cycles in aspect of intertextuality. Intertextuality as a category (characteristics) of a text means the presence of fragments or elements of some texts in another text. Specific linguistic methods and means used by the author for actualization of intertextual connections both within a lyric cycle and while extrapolating on metatext - all works of an author - are determined. Both culturological and associative potential of intertextual elements is revealed and analyzed.
Intertextual principles of organization of cyclic lyric structures are presented as a system, formed by explicite (verbalized) and implicite (partly verbalized) elements, introduced by the author into the sphere of poetic works. As a result of interaction of all intertextual signals within a lyric cycle (in the wide sense - metatext) their combination and overlapping take place. It is proved that for lyric works of M. Voloshin intertextuality supported by cyclic structure way of organization are among the constructive parameters of his idiostyle.
Key words: intertextuality, autointertextuality, lyric cycle, metatext, precedence, linguistic and cultural perception, intertextual signal.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поняття, види антропонімів в англійській мові. Явище інтертекстуальності, його класифікація за різними авторами. Аналіз англомовного тексту на предмет виявлення антропонімів як інтертекстуальних елементів на прикладі творів письменника Ф. Фіцджеральда.
курсовая работа [69,6 K], добавлен 24.06.2009Аналіз досягнень І. Франка як перекладача творів світової літератури і засновника сучасного українського перекладознавства. Дослідження специфіки його перекладів поетичних творів В. Шекспіра. Огляд художніх особливостей інтерпретації німецької літератури.
дипломная работа [112,8 K], добавлен 22.06.2013Максим Рильський – поет, учений, громадський діяч – один із невід’ємних елементів української культури. Діяльність Максима Тадейовича Рильського в галузі художнього перекладу – не епізод в його поетичній творчості, а великий подвиг поета і громадянина.
реферат [20,9 K], добавлен 09.01.2008Суть асоціативних зв’язків, реалізованих у межах асоціативно-семантичного поля концепту "кохання". Виявлення найчастотніших асоціацій, породжуваних концептом "кохання". Збереження їхнього функціонально-прагматичного навантаження в українському перекладі.
статья [33,5 K], добавлен 07.11.2017Визначення поняття "авторський неологізм". Головні шляхи словоутворення. Неологізми на прикладі циклу творів про Гаррі Поттера, розглянуті на основі класифікації реалій, запропонованої В.С. Виноградовим (український та російський варіанти перекладу).
курсовая работа [46,2 K], добавлен 30.11.2014Поняття і вивчення класифікації метафор як мовностилістичного засобу поетичних творів. Проблеми перекладу поезії як виду художнього тексту. Виявлення і дослідження особливостей перекладу українською мовою метафоричних зворотів творів К. Кавафіса.
курсовая работа [52,0 K], добавлен 11.07.2013Дослідження особливостей усного та письмового перекладів з німецької мови. Аналіз визначення лексичних трансформацій та оцінка їхнього застосування на прикладах перекладу з творів художньої літератури. Співвідношення між мовами оригіналу та перекладу.
реферат [22,0 K], добавлен 11.05.2015Особливості дослідження понять і класифікація термінів в англійській мові. Вживання термінологічної лексики в художніх текстах. Особливості стилістичного функціонування термінів в текстах художнього стилю на прикладі циклу оповідань А. Азімова "I, Robot".
курсовая работа [44,3 K], добавлен 03.10.2013Сутність бажальності як суб’єктивно-модального значення, виявлення їх основних засобів вираження та семантичних різновидів оптативного значення. Роль мовних засобів у формуванні окремих бажальних значень, їх реалізація у синтаксисі творів Лесі Українки.
курсовая работа [30,4 K], добавлен 23.04.2011Дослідження фонетичних варіантів, які стосуються кількісно-якісного боку фонем власних назв. Виявлення особливостей на рівні твірних топонімів та похідних ойконімів. Синтаксичне оформлення одиниць мови, що надає їм статусу фонетико-синтаксичних.
статья [24,0 K], добавлен 18.12.2017Опис номінативно-денотативної і предикативної функцій простого речення. Аналіз форм словосполученнєвого прислівникового підрядного зв'язку у внутрішньореченнєвій структурі. Визначення особливостей сурядного та детермінантного синтаксичних зв'язків.
статья [30,3 K], добавлен 20.09.2010Специфіка просодичного оформлення англомовних притч та обґрунтування інваріантної та варіантної інтонаційних моделей організації їх структурно-фабульних елементів. Енергетичні особливості просодичного оформлення структурно-фабульних елементів притчі.
статья [100,6 K], добавлен 05.10.2017Поняття про складне речення та його ознаки. Типи синтаксичного зв’язку між його компонентами. Комунікативно-мовленнєва функція сполучників. Характеристика складносурядних та складнопідрядних речень. Практичне дослідження особливостей їх перекладу.
курсовая работа [85,1 K], добавлен 19.03.2015Визначення засобів вираження оцінки на морфологічному рівні. Аналіз лексем, емоційне звучання та оцінка яких досягається засобами словотвору. Дослідження функціональних особливостей демінутивних суфіксів, їх здатності виражати зменшеність і здрібнілість.
статья [56,7 K], добавлен 31.08.2017Теоретичні проблеми ареального варіювання української мови: закономірності розподілу лексики в межах українського континуума; межі варіативності лексики у зв’язку з проблемою лінгвістичного картографування; семантичні варіанти у говорах української мови.
реферат [20,5 K], добавлен 02.04.2011Виявлення мовних знахідок, що розширюють виражальні можливості та експресивно-оцінний потенціал лексики. Розгляд паралельного використання українських та запозичених слів конкурентів. Добирання стилістично маркованих лексем на тлі іншомовних елементів.
статья [26,0 K], добавлен 24.04.2018Фонетика - галузь мовознавства, яка вивчає звукову систему мови у зв'язку з її смисловою роллю. Звукові зміни, що виступають у мовленні при сполученні звукових елементів. Матеріальна природа звуків, їх морфологічна і словотворча роль у механізмі мови.
методичка [139,1 K], добавлен 25.05.2009Порядок слів і структура речення в англійській та українській мовах. Перекладацькі трансформації як спосіб досягнення еквівалентності під час перекладу. Заміна лексико-граматичних елементів речення й синтаксичних зв'язків у реченні в процесі перекладу.
курсовая работа [220,5 K], добавлен 03.04.2014Вивчення особливостей звукової будови української мови. Виявлення комбінаторних та позиційних алофонів фонеми. Аналіз типів губної артикуляції дикторів. Застосуванням прийомів осцилографування та спектрометрування при проведенні фонетичного дослідження.
статья [996,4 K], добавлен 22.02.2018Переклад художнього тексту як особливий вид лінгвістичної та мовознавчої діяльності. Головні засоби досягнення адекватного перекладу, основні форми трансформацій. Особливості перекладу ліричних творів, фразеологічних одиниць та їх метафоричних елементів.
курсовая работа [45,0 K], добавлен 20.11.2011