Односкладні речення із семантичним суб’єктом
Сутність, види і способи вираження семантичного суб’єкта українського односкладного речення поетичного мовлення. Визначення лексичних та граматичних ознак головного члена речення односкладних конструкцій, що впливають на формування суб’єктної синтаксеми.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.08.2014 |
| Размер файла | 56,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Аналіз дативних конструкцій дозволив зробити припущення, що за допомогою такого граматичного оформлення мовець передає важливу семантичну інформацію: сигнал про те, що описувана дія/стан справ каузується немов іззовні та відбувається за волею зовнішнього, незалежного від суб'єкта джерела. Зокрема, в конструкції типу: Мені згадується море (авт.) прихований „деякий X”. І цей „X” можна розглядати як „невидиму силу”, „голос згори”. І саме цей „X” дає „Мені згадати море” “не тому, що я цього хочу”.
Доведено, що поетичне мовлення, яке відбиває характерні ознаки національної свідомості, часто характеризується передачею певних емоційних станів, незалежних за формами від волевиявлення самого мовця, а також особливостями багатокомпонентної системи мовних засобів, які дозволяють авторам художніх творів цілком свідомо „віддаватися владі” стихії почуттів. Наприклад: Куди ж тепер їй дітися? / Безсмертя річ безвихідна (В. Симоненко); І смішно тобі, й сердито, / і ти забуваєш часто: / для того щоб добре ходити, / раз десять треба упасти (В. Симоненко). Безособовий синтаксис свідчить про увагу до внутрішнього світу суб'єкта, що усвідомлюється, у свою чергу, як духовно-душевна цілісність; „знеособлювання” ж - це і є редукція духовної „надбудови” й акцент на „душевність”, пор.: Я хочу (=збираюсь, планую...) і Мені хочеться; Я не вірю! і Мені не віриться.
Установлено, що генітивні речення, незалежно від різних форм вираження, за своєю сутністю завжди є експресивними, вони виникають у поетичному мовленні як засіб передачі експресії автора. N2 можна трансформувати в N3 (за відповідних перетворень предиката) без кардинальної зміни змісту. (Слово „трансформація” суб'єкта у генітивному реченні „включає” в себе значення „багато”, яке ніяк не експлікується у поверхневій структурі. Саме генітивне речення, що не має у своїй структурі слова „багато”, - є більш експресивним, ніж номінативне речення, у якому є це слово. Зрозуміло, ця різниця знаходить своє вираження і в інтонації, яка, у свою чергу, характеризує й специфіку поетичного синтаксису. Треба зазначити: те, що іменник, виражений родовим відмінком, включає в себе значення „багато,”- незвичайний феномен як української, так і інших мов східнослов'янської групи.
Про незалежність родового суб'єкта в заперечних „кількісних” генітивах свідчать приклади: На вулиці немає ані душі (авт.); пор.: Ніде нема ні коника, ні плуга (Л. Костенко); Немає дат, немає фактів голих (Л. Костенко). У цих безособових реченнях поява родового відмінка зумовлена наявністю заперечного дієслова буття „немає/нема” і родовий суб'єкта не є структурно незалежним. А в генітивному реченні На вулиці ні душі, ні душі є абсолютно незалежним, і, як засвідчив аналіз, ні душі включає в себе значення слова „немає/нема”. Дослідження дозволило стверджувати, що форма заперечних „кількісних” генітивів зумовлюється не власне заперечним значенням, а саме кількісним значенням - все тією ж „кількісністю”, на основі якої формується вихідна позитивна модель. У сучасній українській мові у заперечних конструкціях з родовим відмінком суб'єкта заперечується сама реальність, ситуація. Коли чогось не існує в світі,/місці,/перцептивному просторі, правила мови (української) не дозволяють „неіснуючий” предмет (або особу, стан) позначати називним відмінком; він може бути виражений тільки родовим. Згідно з цим можна припустити, що в самій українській національній свідомості ідея „існування” не є чимось елементарним: речі, які існують, хоча й можуть бути недоступними для безпосереднього сприйняття, але усвідомлюються і виражаються в мові інакше, ніж ті, які не існують узагалі. Ті та інші немов належать до різних світів, й українська мова це фіксує, „відображає” самим існуванням конкуренції називного/родового.
ВИСНОВКИ
Дослідження довело, що родовий припускає обов'язкову „присутність” певного „спостерігача”, „суб'єкта, який сприймає” серед учасників ситуації вислову при встановленні факту відсутності суб'єкта речення, наприклад: Сашка немає вдома (авт.) У цьому випадку сам Сашко (суб'єкт речення) усвідомлюється мовцем скоріше в термінах „об'єкта”, здатного до заповнення простору, ніж у термінах особи, здатної до дії.
1. Суб'єктність є невід'ємною ознакою поетичного мовлення, тому що вона детермінована самим актом комунікації. Керуючись художнім задумом, поет обирає певний тип суб'єкта мовлення, який виконує у творі свою специфічну комунікативно-прагматичну функцію - розвиває сюжет.
2. Установлено, що на роль семантичного суб'єкта в структурі українського односкладного речення поетичного мовлення претендує агенс - активний діяч, якому належить дія, стан, сприйняття, ставлення, ознака.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Поширені і непоширені називні речення. Основні види односкладних речень. Особливості односкладних речень з головним членом - підметом. Способи вираження головних членів речення односкладних речень. Роль односкладних речень у текстах різних стилів.
разработка урока [145,1 K], добавлен 25.11.2014Лінгвістичні особливості функціонування односкладних особових речень у поезії І. Драча. Безособові односкладні речення та специфіка їх уживання у поетичному мовленні. Особливості уживання номінативних односкладних речень у збірці "Сонце і слово" Драча.
курсовая работа [42,3 K], добавлен 25.04.2011Просте речення. Визначення. Структура. Види простого речення. Категорія безособовості. Безособові речення в історичному контексті. Присудок безособових речень. Двочленні структури з it. Дієслівний та іменний присудок. Засоби вираження предикативу.
курсовая работа [58,4 K], добавлен 23.06.2007Складне речення як речення, що складається з двох і більше граматичних основ, які становлять семантичну, структурну та інтонаційну єдність, його функціонування. Складне безсполучникове речення, складносурядне та складнопідрядне, розділові знаки в них.
контрольная работа [117,7 K], добавлен 21.04.2013Поняття терміну "актуальне членування речення". Членування речення у контексті на вихідну частину повідомлення. Розчленування вираженої в реченні думки на предмет думки-мовлення і предикат думки-мовлення. "Граматична" та "логічна" форми речення.
реферат [24,5 K], добавлен 20.09.2010Синтаксичні категорії речення як одні з найбільш важливих конститутивних категорій української мови. Загальна характеристика головних ознак речення. Розгляд особливостей сучасної теорії синтаксичних одиниць, знайомство з формально-граматичнім аспектом.
реферат [75,9 K], добавлен 24.04.2015Поняття про складне речення, його функції в мові. Засоби вираження зв’язку між частинами складного речення. Характеристика типів складних речень. Структура складносурядних речень, їх основні різновиди. Ознаки складносурядних речень, його складові частини.
лекция [22,2 K], добавлен 26.08.2013Прості речення як одиниці мовлення, що мають комунікативну функцію. Їх класифікація за метою висловлення та характером питань. Ступінь емоційного забарвлення розповідних, питальних, спонукальних і бажальних речень. Приклади ствердження і заперечення.
презентация [1,6 M], добавлен 13.05.2015Опис номінативно-денотативної і предикативної функцій простого речення. Аналіз форм словосполученнєвого прислівникового підрядного зв'язку у внутрішньореченнєвій структурі. Визначення особливостей сурядного та детермінантного синтаксичних зв'язків.
статья [30,3 K], добавлен 20.09.2010Сутність та ознаки речення як мовної одиниці, загальна характеристика його головних і другорядних членів. Диференційні та семантичні ознаки означень, їх класифікація за способом підрядного зв'язку і морфологічне вираження. Прикладка як різновид означення.
курсовая работа [40,5 K], добавлен 26.01.2014Порядок слів і структура речення в англійській та українській мовах. Перекладацькі трансформації як спосіб досягнення еквівалентності під час перекладу. Заміна лексико-граматичних елементів речення й синтаксичних зв'язків у реченні в процесі перекладу.
курсовая работа [220,5 K], добавлен 03.04.2014Синтаксична і семантична структура та властивості речення. Характеристика терміну "агенс". Моделі експліцитності і імпліцитності агенса. Його висловлення в англійських реченнях за допомогою займенників та словосполученнями з іменником в якості ядра.
курсовая работа [172,9 K], добавлен 02.02.2014Сутність сполучника, що служить для зв’язку однорідних членів речення і частин складного речення. Сурядність та підрядність, морфологічні типи та правопис сполучників. Особистості вживання службової частини мови "і" за для уникнення збігу приголосних.
презентация [2,1 M], добавлен 07.12.2013Речення як вербальний засіб вираження інформації, що слугує комунікативним інтересам мовця. Аналіз результатів дослідження структурних особливостей розповідних складносурядних речень, вербалізованих у діалогічному мовленні персонажів німецького кіно.
статья [23,6 K], добавлен 27.08.2017Вивчення багатокомпонентного складного речення в системі мови. Неелементарне складносурядне речення. Структурні особливості неелементарних складнопідрядних речень. Багатокомпонентні конструкції у пам'ятках староукраїнської писемності XIV-XVII ст.
курсовая работа [95,3 K], добавлен 26.03.2014Проблема еліпсису та еліптичних речень. Методика позиційного аналізу речення. Семантичний критерій смислового заповнення. Використання методики трансформаційного аналізу. Функціонально-комунікативні особливості еліптичного речення англійської мови.
дипломная работа [51,4 K], добавлен 03.12.2010Дослідження функціональної типології поширювачів структурної моделі речення сучасної української мови. Зроблено акцент на ідентифікації функціонально-семантичної моделі речення, що досить неоднозначно витлумачується в різних лінгвістичних колах.
статья [19,9 K], добавлен 31.08.2017Поняття та визначення складних речень, особливості їх утворення з двох чи більше простих, об'єднаних в одне ціле змістом і інтонацією. Застосування сполучників та сполучних слів, види розділових знаків, їх використання. Утворення складносурядних речень.
презентация [211,1 K], добавлен 25.11.2011Поняття про види речень за метою висловлювання та інтонацією, їх комунікативна функція. Формуванням комунікативної компетентності учнів, збагачення їх словникового запасу, вмінь працювати в групі, колективі, формування соціальної компетентності.
методичка [14,0 K], добавлен 06.01.2010Визначення поняття, сутності та ролі другорядних членів речення. Лінгвістичне тлумачення обставини причини та мети. Аналіз синтаксичних особливостей фахової мови. Дослідження засобів вираження обставини мети та причини у сучасній німецькій мові.
курсовая работа [39,7 K], добавлен 21.10.2015
