Лексико-семантична група "рослинний світ" у Німецькій мові: діахронічний аспект

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ. І.І. МЕЧНИКОВА

АВТОРЕФЕРАТ

ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ГРУПА «РОСЛИННИЙ СВІТ» У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: ДІАХРОНІЧНИЙ АСПЕКТ



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:

кандидат філологічних наук, доцент Кулина Ірина Георгіївна, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, доцент кафедри німецької філології.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Огуй Олександр Дмитрович, Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, завідувач кафедри іноземних мов для гуманітарних факультетів;

кандидат філологічних наук, професор Пророченко Ольга Петрівна, Київський національний лінгвістичний університет, професор кафедри німецької філології.

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.

Автореферат розіслано 17 травня 2007 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої радиМатузкова О.П.



Загальна характеристика роботи

Лінгвістична семантика посідає провідне місце в широкому спектрі досліджень мовної системи. Як відомо, системність лексики чітко простежується у феномені структурованих лексичних множин, зокрема у лексико-семантичних групах (ЛСГ). Цей факт пояснює вагомий інтерес до проблем семантики слів, що утворюють різні ЛСГ. Основну увагу при цьому приділяють обсягу й складу ЛСГ, побудові її одиниць, лексико-семантичним зв'язкам і особливостям функціонування слів-компонентів ЛСГ у мові й мовленні.

Серед учених, які присвятили свої дослідження зазначеній проблематиці, найвагоміших результатів досягли Е. Бенвеніст, Г. Бланк, Х. Брекл, M. Бунге, В. Вундт, Х. Гросс, Ф. Дорнзайф, П. Ернст, В.О. Звегінцев, М.Д. Капатрук, О.Д. Огуй, А.А. Уфімцева, Є. Ханзак, Т. Шиппан, та ін.

На думку багатьох лінгвістів, ЛСГ є адекватним об'єктом вивчення лексичної системи мови в цілому. Розробці конкретних видів ЛСГ у різних національних мовах присвячено праці О.Д. Огуя, Г.О. Дурнова, Є.О. Коропової, Л.Н. Коцюка, Ю.Є. Кійка, Т.Б. Козак, Л.У. Молчкової, К.П. Смоліна, М. Шперлбау та ін.

У розробку загальної теорії лексичного значення слова значний внесок зробили вчені Є. Агрикола, Л.М. Васильєв, В.В. Виноградов, І. Енгелькамп, K. Ердманн, Д. Зандерс, С.Д. Кацнельсон, M. Кемпферт, В.І. Кодухов, М.П. Кочерган, В.В. Левицький, А. Мейє, М.В. Нікітін, О.І. Смирницький, В. Шмідт, Г. Шпербер, Г. Штерн, І. Штрассер та ін.

Семантична класифікація лексичних конституєнтів різних ЛСГ узгоджується зі структурою мови відповідно до рівня узагальнення понять-значень і характеризується компонуванням простих понять у складніші структуровані поняття.

У зв'язку із цим очевидно, що діахронічне вивчення тієї або іншої національно-специфічної ЛСГ надає дослідникові достовірний матеріал для спостереження за динамічними трансформаціями національно-специфічної мовної картини світу.

Принципове розмежування планів синхронії та діахронії у свій час було важливим етапом у розвитку лінгвістичних досліджень. Після панування синхронічних підходів як статичного явища було усвідомлено необхідність вивчення мови як динамічної системи, необхідність одержання науково перевірених даних про походження, розвиток і функціонування лексичних одиниць, про динамічну взаємодію всіх рівнів мови.

У зв'язку із цим розробки в аспекті діахронії мовної системи (на матеріалі німецької, англійської, російської мов) А.С. Давлетукаєвої, Я. Кавазакі, Е. Косеріу, І.Г. Кулини, В.В. Левицького, М.М. Маковського, О.Д. Огуя, О.П. Пророченко, Н.В. Романової, А.І. Смирницького, В.Г. Таранця становлять особливий інтерес і мають наукову перспективу.

Наше дослідження, присвячене опису ЛСГ “рослинний світ” у хронологічних межах з VІІ до XX століття, робить посильний внесок у діахронічне вивчення лексичної системи німецької мови.

Лінгвістичні дослідження останніх десятиліть проводяться з урахуванням методологічних принципів когнітивної лінгвістики, що ґрунтуються на синтезі мовних і когнітивних, тобто пізнавальних, розумових процедур. Опис одного із фрагментів мовної картини світу німецького етносу, виконаного нами на основі вивчення ЛСГ “рослинний світ”, також було б неможливим без урахування основних положень цієї науки.

Дотепер окремі лексичні одиниці, що позначають об'єкти рослинного світу, розглядалися вітчизняними і зарубіжними вченими на матеріалі германських, слов'янських, романських та інших мов, проте опис зазначених одиниць мов мав несистематизований характер.

Актуальність нашої роботи полягає в тому, що діахронічний аналіз значеннєвих зв'язків між лексичними одиницями ЛСГ “рослинний світ”, а також вивчення їх функціонування у німецькому мовленні VІІ-XX ст. дає можливість розкрити особливості організації цієї ЛСГ, отримати кількісні та якісні дані про виникнення й розвиток номінованих понять зі стародавності до наших днів, реконструювати давні форми досліджуваних слів, відтворити динаміку їхнього денотативного значення у процесі розвитку німецької мови. Все вищезазначене й визначає актуальність даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах бюджетної наукової теми кафедри німецької філології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова “Мовна комунікація та одиниці мовної комунікації” (номер державної реєстрації 0101 V 005251, наказ по ОНУ № 1037-18, протокол № 10 від 19.06. 2001).

Метою дослідження є визначення особливостей розвитку семантики слів, що належать до ЛСГ “рослинний світ”, розкриття їхнього функціонального значення у різні періоди розвитку німецької мови, а також реконструкція їхніх давніх форм і значень. Реалізація даної мети передбачає необхідність розв'язання таких завдань:

1. Опис семасіологічних характеристик слів-фітонімів у різні періоди розвитку німецької мови.

2. Класифікація та інвентаризація ЛСГ Pflanzenwelt “рослинний світ” у трьох періодах німецької мови.

3. Виявлення мовних і позамовних факторів, що впливають на формування нових лексичних одиниць, які номінують об'єкти рослинного світу.

4. Визначення кількісних параметрів сполучень слів-конституєнтів ЛСГ “рослинний світ” на матеріалі двн., свн. і нвн. текстів та лексикографічних джерел.

5. Лінгвокогнітивне членування ЛСГ “рослинний світ” на підставі методів внутрішньої й зовнішньої реконструкції з використанням результатів різних наукових досліджень рослинного світу.

6. З'ясування значеннєвого наповнення культурних архетипів, номінованих словами-фітонімами.

7. Визначення морфологічної структури німецьких слів, що позначають об'єкти “рослинного світу”. лексичний семантичний німецький мова

8. Членування словотворчих моделей слів-фітонімів і визначення їхньої дериваційної продуктивності у двн., свн. і нвн. мові.

Об'єктом дисертаційного дослідження є ЛСГ “рослинний світ”, розглянута у трьох діахронічних зрізах німецької мови.

Предметом вивчення є динаміка розвитку лексичної семантики, формальні трансформації й особливості функціонування у текстах VІІ-ХХ століть німецьких фітонімів Baum `дерево', Blume `квітка'‚ Pflanze `рослина' та їх похідних (399 слововживань 70 компонентів двн. ЛСГ `рослинний світ'; 416 слововживань 77 компонентів свн. ЛСГ; 1 355 слововживань 230 компонентів нвн. ЛСГ `рослинний світ').

Матеріалом дослідження є тексти, загальний обсяг яких становить орієнтовно 1 135 000 слів (260 000 слів у двн. текстах; 430 000 слів у свн. текстах; 445 000 слів у нвн. текстах), а також словники трьох етапів розвитку німецької мови: Diefenbach L., Wulker E. Hoch-und-Nieder-Deutsches Wцrterbuch der mittleren und neueren Zeit; Duden. Das Bedeutungswцrterbuch; Duden. Deutsches Universalwцrterbuch; Deutsches Wцrterbuch von Jakob und Wilgelm Grimm; Gдrtner K., Gerhardt Ch. Findebuch zum mittelhochdeutschen Wortschatz; Graff E.G. Althochdeutsches Sprachschatz; Kцbler G. Wцrterbuch des althochdeutschen Sprachschatzes; Langescheid Dr. Vincent J. GroЯwцrterbuch; Lexer M. Mittelhochdeutsches Handwцrterbuch; Schutzeichel R. Althochdeutsches Wцrterbuch; Splett J. Althochdeutsches Wцrterbuch; Wahrig. Deutsches Wцrterbuch.

Методи дослідження. Під час аналізу мовного матеріалу в роботі було застосовано такі методи та методики: дескриптивний, парадигматичний, метод синтагматичного аналізу, порівняльно-історичний, ймовірнісно-статистичний метод, метод кореляції соціальних і мовних явищ, лінгвокультурологічний метод.

У межах кожного з методів використовувалися різні методики, що сприяли розв'язанню конкретних завдань дослідження. Для встановлення спорідненості мовних явищ, системи відповідності й відхилення від них на різних рівнях, визначення хронологічної локалізації застосовано порівняльно-історичний метод із використанням методики лінгвокогнітивного аналізу морфем споріднених слів, що позначають об'єкти рослинного світу. Метод глибинної реконструкції допоміг відновити прагерманські й індоєвропейські форми досліджуваних слів і сформулювати припущення щодо первинної мотивації їх появи. Статистичний аналіз лексичних одиниць проведено для конкретизації співвідношення частотності вживання і продуктивності тієї чи іншої лексеми, її функціональних властивостей. Дистрибутивно-валентнісний аналіз дав можливість виявити місце та взаємодії мовних одиниць ЛСГ “рослинний світ” з іншими словами німецької мови, а також кореляцію денотативних компонентів у значенні слів. Докладний опис кожного з методів, використаних у дисертаційному дослідженні, наведено в спеціальному параграфі першого розділу.

Наукова новизна виконаної роботи визначається тим, що:

1. Уперше розглянуто в діахронічному аспекті становлення й розвиток німецьких лексем зі значенням “рослинний світ”, наведено чітку картину послідовного перетворення конкретних найменувань об'єктів рослинного світу в найменування абстрактних понять.

2. Методом реконструкції вперше отримано праформи і первинні значення розглянутих лексико-семантичних одиниць і їхніх варіантів, а також з'ясовано їхній подальший розвиток. Новим є й визначення первинної мотивації.

3. Уперше отримано структурну класифікацію сучасних німецьких слів зі значенням “рослинний світ” і виведено власні композитні моделі складників фітонімів, що входять до ЛСГ “рослинний світ”.

4. За допомогою дескриптивного і ймовірнісно-статистичного методів лексико-семантичну групу “рослинний світ” структуровано за польовим принципом на ядро, наближену й віддалену периферію й простежено динаміку їхнього лексичного наповнення протягом 13 століть.

Теоретичне значення роботи полягає в розробці низки теоретичних положень у сфері реконструкції мовних одиниць, у поглибленні теорії первинної номінації шляхом детального аналізу праформ і слів зі значенням “рослинний світ” у різні періоди існування мови; у розширенні наявних у сучасній лінгвістиці положень про синтаксичне сполучення й парадигматичні зв'язки слів. У цілому виконане дослідження може послужити збагаченню теорії лексичної семантики завдяки уточненню її діахронічних аспектів.

Практичне значення дисертаційної роботи зумовлене тим, що зібраний фактичний матеріал та отримані результати можна застосовувати у вузівських курсах з лексикології, історії німецької мови, зі вступу до германської філології, у лексикографічній практиці, у спецкурсах і спецсемінарах із проблем лексикології й семантики слів німецької мови, при підготовці навчально-методичних рекомендацій з історії мови, у науково-дослідній роботі студентів, магістрів і аспірантів.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри німецької філології Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського (Миколаїв, 2001-2006), на регіональній науково-практичній конференції “Мова. Суспільство. Культура” (Херсон, 2002), на 5-й Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції “Сучасні проблеми науки та освіти” (Харків, 2004), на 3-й Міжнародній науковій конференції “Міжкультурні комунікації: простір і час” (Алушта, 2004), на Міжнародній науковій конференції “Мова й культура” (Київ, 2004), на Міжнародній науковій конференції “Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес” (Чернівці, 2004).

Публікації. Всі публікації виконано одноосібно. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в семи наукових статтях (з них п'ять у фахових збірниках, затверджених ВАК України) і двох тезах.

Структура роботи. Робота загальним обсягом 196 сторінок (основний текст становить 160 сторінок) складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури, додатків. Список використаної літератури складається з 233 робіт вітчизняних і зарубіжних авторів, 47 лексикографічних джерел, 67 текстів двн., свн., нвн. періодів. У тексті дисертаційного дослідження використовується 12 таблиць, 5 схем.

Додаток складається із 3 таблиць, в яких подано інформацію з результатів вибірки й визначення ваги компонентів ЛСГ “рослинний світ” у двн., свн., нвн. мові.



Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано вибір і актуальність теми дисертаційного дослідження, його теоретичне й практичне значення; визначено об'єкт, предмет, мету, матеріали і методи дослідження.

У першому розділі “Дослідження лексичного значення слова як одиниці ЛСГ в історичному аспекті” проведено огляд наявних у вітчизняному й зарубіжному мовознавстві праць, які стосуються проблем ЛСГ, лексичного значення слова. Розглянуто також матеріал і методи дослідження ЛСГ “рослинний світ”.

Найпоширенішим при дослідженні ЛСГ є дескриптивний метод. Це метод синхронного аналізу, що, на думку багатьох лінгвістів, у тому числі й Г. Глісона, є найбільш популярним напрямом у сучасній науці про мову. За його допомоги проведено сплановану інвентаризацію лексем ЛСГ `Pflanzen' на кожному етапі розвитку німецької мови (двн., свн., нвн.), пояснено особливості будови й функціонування окремих лексем досліджуваної групи на кожному етапі.

Відповідно до дескриптивного методу дослідження ЛСГ “Pflanzen” передбачено такі етапи:

- виокремлення одиниць аналізу з тексту;

- класифікація, інтерпретація й опис виокремлених одиниць.

За допомогою парадигматичного методу, а саме зіставлення і протиставлення, з'ясовано диференційні ознаки лексем досліджуваної ЛСГ, і на основі загальних і відмінних рис лексеми було об'єднано в одну парадигматичну групу.

За допомогою методу синтагматичного аналізу визначено не лише семи досліджуваної ЛСГ, а й їх структурну організацію, тобто місце й вагу кожної семи в компонентній структурі лексичного значення, тому що просте перерахування сем не дає вичерпної характеристики про зміст значення слова, оскільки воно істотно залежить від структурної організації сем, способу їхнього групування.

Порівняльно-історичний метод був і залишається найголовнішим засобом з'ясування подібності мов і пізнання їхньої історії. Засновниками цього методу були Ф. Бопп, О.Х. Востоков, Я. Грімм, Р. Раск, а його подальше вдосконалення здійснили Е. Бенвеніст, К. Бругман, Л.А. Булаховський, Б. Дельбрюк, А. Мейє, П.Ф. Фортунатов.

За допомогою цього методу, що ґрунтується на понятті генетичної спільності та наявності сімей і груп споріднених мов, порівнювалися слова ЛСГ “рослинний світ” німецької мови зі словами цієї ж групи інших споріднених мов у їхній динаміці. Розглянуто також історичні варіанти того самого слова, проведено реконструкцію деяких слів ЛСГ “Pflanzenwelt”.

У роботі використаний також ймовірнісно-статистичний метод. Інвентаризація проводилася за методикою, запропонованою Л.В. Бистровою, Н.Д. Капатруком і В.В. Левицьким (див. розділ 2).

За допомогою методу кореляції соціальних і мовних явищ лексичні значення і їх зміни розглядалися в тісному зв'язку із соціальними особливостями, оскільки соціальні зміни впливають на зміни у мові, а мова відбиває соціальну диференціацію суспільства.

В дисертаційному дослідженні застосовано також метод лінгвокультурологічної інтерпретації лексики. За допомогою цього методу виявляється зв'язок семантики з реаліями, простежуються історичні зміни, що сталися з первинною формою та значенням слова.

На підставі вивчення відповідних теоретичних праць у власне дослідній частині дисертаційного дослідження використано такі критерії аналізу ЛСГ:

У ЛСГ встановлюються зв'язки слів за значенням, її межі визначаються шляхом поділу лексичного складу на значеннєві групи (Ш. Баллі, В.В. Виноградов, М.В. Нікітін, О.Д. Огуй, П. Робер, Р. Халліг та ін.). Семантична класифікація узгоджується зі структурою мови при визначенні рівня узагальнення понять-значень з компонуванням простих понять у складні поняття-значення. Семантична класифікація не виходить за межі концептуального рівня.

Слова однієї ЛСГ вступають у різні зв'язки зі словами інших ЛСГ, утворюючи певну систему (Г. Остгоф, О.О. Потебня, М.М. Покровський, Ф. де Соссюр, Г. Шпербер та ін.). Лексико-семантична система базується на парадигматичних, синтагматичних, епідигматичних зв'язках.

Гіпергіпонімічні, синонімічні, опозитивні відносини впливають на впорядкування ЛСГ (В.В. Виноградов, М.П. Кочерган, М.В. Нікітін, О.Д. Огуй).

Дослідження асоціативних (В. Вундт) зв'язків між словами є важливим для характеристики розвитку лексики.

При утворенні нових слів за допомогою різних способів обирається той, який забезпечує більш високу вмотивованість нового слова (В.В. Виноградов, М.В. Нікітін, А.А. Уфімцева).

Значення слова - це складне мовне явище. Становлення і розвиток значення зумовлюються зв'язком мови й мислення (кореляцією між поняттями й словами, що їх називають), а також внутрішньомовними зв'язками, які складаються всередині лексичної системи мови.

Аналіз словотворчих моделей і фразеологізмів, утворених з досліджуваними компонентами ЛСГ “рослинний світ”, дає змогу глибше розкрити лексичне значення слова, що належить до цієї ЛСГ.

Методи дослідження ЛСГ “рослинний світ”, наведені в цьому розділі, сприяють проведенню всебічного діахронічного дослідження фітонімів у двн., свн., нвн. мові.

У другому розділі “Діахронічне дослідження компонентів ЛСГ “рослинний світ”. Розвиток семантики слова Pflanze “рослина” розглянуто символіку слів зі значенням `рослина' у міфах народів світу; проведено класифікацію й інвентаризацію німецькомовної ЛСГ “рослинний світ”: досліджувана ЛСГ структурується за польовим принципом на ядро, наближену й віддалену периферію; з'ясовано етимологію слів, що позначають об'єкти рослинного світу; деталізовано семантику слів-фітонімів, зокрема слова Pflanze `рослина' у двн., свн., нвн. мові; відповідно до встановлених нами критеріїв визначено компоненти ядерного складу ЛСГ “рослинний світ” для їх подальшого вичерпного лексико-семантичного аналізу; виокремлено композитні моделі складників фітонімів, що входять до ЛСГ “рослинний світ”; схарактеризовано німецькі фразеологізми з компонентами ЛСГ “рослинний світ”

Аналіз слів, які номінують об'єкти рослинного світу в німецькій мові, засвідчив, що лексичний склад досліджуваної групи бере свій початок від індоєвропейської прамови. Поряд з індоєвропейськими і загальногерманськими словами з'являються запозичені слова з інших мовних груп. Велика кількість запозичень відбувається в часи Римської імперії.

Результати вибірки й інвентаризації ЛСГ “Pflanzen” дали можливість визначити лексичний склад групи у різні періоди розвитку німецької мови і виокремити її на ядерний склад, наближену периферію, віддалену периферію.

Інвентаризація проводилася за методикою, запропонованою Л.В. Бистровою, Н.Д. Капатруком і В.В. Левицьким. Для досягнення поставленої мети було використано формулу (1.1):

W = [(n+1) - r]/n,(1.1)

де W - вага компонента; n - кількість компонентів тлумачення; r - ранг компонента.

Для виокремлення середньої ваги компонента в дослідженні використано також формулу (1.2), тому що підрахунки проводилися за чотирма словниками кожного періоду:

W_ср = (W₁+W₂ + W_n)/n,(1.2)

де W_ср - середня вага компонента; W_{1, 2, n} - вага компонента в першому, другому, n-му словнику; n - кількість словників.

За допомогою формул (1.1), (1.2) було з'ясовано вагу компонента в кожному зі слів отриманого попереднього списку.

Таким чином, ЛСГ “рослинний світ” у різні періоди розвитку німецької мови має такий склад: давньоверхньонімецький період: 70 лексичних одиниць (з них 50 з ядерного складу, 13 - наближена периферія, 7 - віддалена периферія); середньоверхньонімецький період: 77 лексичних одиниць (47 - ядерний склад, 22 - наближена периферія, 10 - віддалена периферія); нововерхньонімецький період: 230 лексичних одиниць (87 - ядерний склад, 75 - наближена периферія, 63 - віддалена периферія).

Проведене дослідження доводить, що ЛСГ - це група слів, які синонімічно пов'язані з основним значенням домінанти.

За допомогою проведеної інвентаризації лексико-семантичну групу “рослинний світ” структуровано на ядерний склад, наближену й віддалену периферію. З ядерного складу відповідно до власне розроблених критеріїв були виокремлені слова для подальшого всебічного діахронічного лексико-семантичного аналізу. Це слова з ядерного складу ЛСГ трьох періодів у розвитку мови, з максимальним індексом значення `рослинність' - `1', з найбільш частим використанням у текстах трьох періодів німецької мови, з найбільшою кількістю складних слів, до яких входять компоненти: Baum `дерево', Blume `квітка', Pflanze `рослина'.

Аналіз текстів різних періодів засвідчив, що частота вживання лексем досліджуваної групи значно збільшилася у нвн. (1355 випадків) мові в порівнянні із свн. мовою (416 випадків) і двн. мовою (399 випадків).

Підрахунок кількості сполучуваності слів ЛСГ “рослинний світ” зі словами інших лексико-семантичних класів (ЛСК) проводився з урахуванням того, що в кожному контексті конкретне слово ЛСГ “рослинний світ” одночасно може сполучатися з представниками різних ЛСК. Згідно з цими закономірностями маємо таку статистику:

- сполучуваність із дієсловами: двн. - 247 вип. (напр., bladu togeat `випускають листи'), свн. - 278 вип. (gras bevinden `знаходять траву'), нвн. - 655 вип. (Trauerweiden stehen `стоять плакучі верби');

- сполучуваність із прикметниками: двн. - 133 вип. (напр., berth lilia `гарна лілія'), свн. - 155 вип. (von dem grьehen klee `про гарну конюшину'), нвн. - 506 вип. (bitterer Pfeffer `гіркий перець');

- сполучуваність з іменниками: двн. - 78 вип. (напр., rosa winnemanoth `травнева троянда'), свн. - 73 вип. (blьete rose `цвітіння троянд'), нвн. - 323 вип. (Feldblumen des Frдuleins `польові квіти дівчини');

- сполучуваність із дієприкметниками: двн. - 57 вип. (напр., alda ast `гілка там', свн. - 60 вип. (pflanze rumo `рослина далеко'), нвн. - 282 вип. (Pappel ist rechts `тополя праворуч').

Кількість складних лексем значно розширилася у період від двн. до нвн. Слова ЛСГ “рослинний світ” часто фіксуємо в таких складних лексичних одиницях:

S + S (ім. + ім.). Усього зафіксовано 1899 словоформ у нвн. (напр., Feldpflanze `польова рослина' та ін.), із них зі словом Pflanze у нвн. мові зафіксовано 65 словоформ (Wasserpflanze `водяна рослина'), у свн. - 30 словоформ (wildpflanze `дикоросла рослина'), у двн. мові - 35 словоформ (winterpflanze `зимова рослина').

A + S (прикм. + ім.) - 1320 у нвн. (напр., Braunalgen `водорості' та ін.), 530 сл. у свн. ( heilkrut `лікарські рослини' та ін.), 456 сл. у двн. (grunkrut `зелена трава'). З компонентом Pflanze зафіксовано у нвн. мові 55 словоформ (Nutzpflanze `корисна рослина'), у свн. 45 словоформ (schonflanze `красива рослина'), у двн. 40 словоформ (widtpflanze `дикоросла рослина').

V + S (дієсл. + ім.) - 677 словоформ із нвн. (напр., Schnittlauch `цибуля-різанець' та ін.), 275 у свн. (kimeblat `зародковий листок' та ін.), 205 у двн. (kimoblat `зародковий листок'). Зі словом Pflanza складні слова за моделлю V + S не зафіксовані.

Аналіз фразеологізмів із фітонімами дав підстави виокремити образи, які засвідчують культурну пам'ять німецького народу, а саме образи, вербалізовані у фразеологізмах зі словами-компонентами Eiche `дуб', Weizen `пшениця' Haselnuss `ліщина', Hainbuche `граб', Spargel `спаржа' тощо. Наприклад, образ дуба Eiche - образ сили й могутності - послужив основою для низки фразеологізмів: “Viele Streiche fдllen die Eiche”, в українській мові: “крапля по краплі й камінь довбає”.

Німецькомовний давній і сучасний матеріал свідчить про розширення семантики слова Pflanze: у двн. і свн. мові слово phlanza/pflanze мало 1 значення (`рослина'), у нвн. - 3 значення (`рослина', `безтурботна людина', `дивна людина').

Розглянута етимологія слів Pflanze, Baum, Blume дає змогу стверджувати, що всі три слова належать до одного семантичного поля `землеробство, рослина' й утворені від двох коренів зі значенням `поле' і `рости'.

У роботі висунуто й обґрунтовано власну думку щодо етимології слова phlanza. Існує припущення, що двн.-е слово phlanza зі значенням `рослина' запозичене з лат. planta, із семантикою `саджанець, підошва'. Німецька форма свідчить, що це слово з'явилося в германських мовах у дописемний час. У давньоверхньонімецькій формі phlanza наявні дві фонетичні зміни, зокрема: p>pf і t>z [ts], відомі за назвою “верхньонімецька зміна приголосних”. Цей процес існував не раніше V ст. н.е., коли верхньонімецькі діалекти відокремилися від нижньонімецьких та інших германських мов (порівн. лат. planta і англ. plant, давн.сакс. plante). Отже, вихідна основа розглянутих форм, як свідчать германісти, має вигляд: іє. plant - `саджанець'. Наше спостереження ґрунтується на дослідженнях тих учених, які дотримуються думки, що первинний стан індоєвропейської прамови мав вигляд реалізацій у мовленні відкритих складів (В.В. Мартинов, О.О. Белецький, В.Г. Таранець). Закриті склади і сполучення двох і більше приголосних на початку слова є результатом розвитку мови-основи. Отже, наведена вище форма іє. *plat- не може розглядатися як первинна. Початкове pl- мало раніше ненаголошений міжконсонантний голосний, що редукувався й зник. Семантика кореня *plat дає можливість побачити його спорідненість із формою *pol- зі значенням `поле'. Аналогічний корінь є й в етимологічному словнику у вигляді іє. *pely-, *plo- зі значенням `широкий, плаский'. У підсумку реконструйовані форми дають підстави для двн. phlanza, flanza припустити розвиток семантики (через латинський посередник) у вигляді `широкий, поле'> `саджанець' > `рослина'.

У третьому розділі “Семантика слова Baum `дерево' і словотворчі моделі з компонентом Baum у діахронічному аспекті” проаналізовано символіку слова `дерево' у міфах народів світу; досліджено зміни семантики слова Baum на трьох етапах розвитку німецької мови, виокремлено моделі складних слів із компонентом Baum у двн., свн., нвн. мові, розглянуто фразеологізми зі словом Baum.

У міфах народів світу `дерево' символізувало `Дерево життя', `Дерево пізнання', `Світове дерево', `Родове дерево', `Магічне Дерево', `Дерево Мудрості'. До архетипних понять, напевно, можна віднести `Дерево життя', `Родове дерево', які відбивали найдавніші погляди людини на побудову навколишнього світу, насамперед його циклічність, безперервність існування.

Дослідження розвитку семантики слова Baum на матеріалі текстів трьох періодів німецької мови і словників привело до таких висновків: простежуючи форми слова Baum з двн. періоду до сьогодення, необхідно відзначити їх сталість. Лише діалектна розбіжність знаходить вияв у початковому проривному [b] або [p].

Проаналізований матеріал свідчить про звуження семантики слова Baum протягом досліджуваного періоду. Згідно з даними лексикографічних джерел протягом трьох періодів розвитку німецької мови досліджуване слово має по 2 значення в кожному періоді (`дерево', `деревина' у двн. і свн. періодах, `дерево', `вал' - у нвн. періоді), а в текстах маємо таку статистичну картину: двн. період - 5 значень (`дерево', `деревина', `міфічне дерево', `джерело інформації', `родове дерево'), свн. період - 4 значення (`дерево', `деревина', `міфічне дерево', `світове дерево'), нвн. період - 3 значення (`дерево', `міфічне дерево' `символ життя'). Звуження семантики веде до закріплення й значного збільшення кількості використань слова Baum у його прямому значенні `дерево'.

Частота вживання лексеми Baum у текстах трьох періодів у значенні `дерево' утворює такий ряд: 13 слововживань (СВ) у двн., 16 СВ у свн., 25 СВ у нвн.

Згідно з гіпергіпонімічним аналізом слово Baum `дерево' є гіпонімом для гіпероніма Pflanzen `рослини' й одночасно гіперонімом щодо гіпонімів Laubbaum `листяне деревo', Nadelbaum `хвойне деревo'.

В текстах слово Baum сполучається з різними частинами мови:

- сполучуваність із дієсловами: двн. - 26 випадків (напр., boum buan `дерево рости'), свн. - 29 вип. (boum pflanzen `дерево садити', нвн. - 34 вип. (Bдume, weht! `розвівайтесь дерева!');

- сполучуваність із прикметниками: двн. - 10 вип. (напр., groz boum `велике дерево'), свн. - 18 вип. (bloit boum `квітуче дерево'), нвн. - 29 вип. (grьne Bдume `зелені дерева') .

- сполучуваність з іменниками: двн. - 0 сл., свн. - 0 сл., нвн. - 2 вип. (напр., Baum ist Ewigkeit `дерево - це вічність').

- сполучуваність із дієприкметниками: двн. - 0 сл., свн. - 0 вип., нвн. - 3 вип. (напр., Bдume links `дерева ліворуч').

Сполучаючись із різними основами та утворюючи з ними складні іменники, компонент Baum може виконувати функцію родового компонента або означувальної морфеми до інших родових компонентів. Слова, утворені за такими моделями родового компонента, є найбільш вживаними:

S+S: 147 словоформи у нвн. мові (напр., Apfelbaum `яблуня'), 66 сл. у свн. мові (ahornbaum `дуб'), 56 сл. у двн. мові (palmebaum `пальма');

A + S: 93 словоформи у нвн. (напр., Hochbaum `високе дерево'), 43 сл. у свн. (krosboum `велике дерево'), 37 сл. у двн. (grunboum `зелене дерево');

V + S: 93 словоформи у нвн. (напр., Liefernbaum `доставлене дерево'), у свн. 37 словоформ (wachbaume `вирощуване дерево'), у двн. 28 сл. (waterbaum `полите дерево').

У четвертому розділі “Семантика слова Blume `квітка' і словотворчі моделі з компонентом Blume в діахронічному аспекті” розглянуто символіку слова `квітка', досліджено семантику слова Blume у двн., свн., нвн. мові, виокремлено словотворчі моделі з компонентом Blume на трьох етапах німецької мови, проаналізовано фразеологізми зі словом Blume.

Дослідження показало, що в міфах народів світу квітка є символом краси, життя, мудрості, проте в деяких випадках квітка має зв'язок з негативними сторонами життя людини, що в цілому свідчить про бінарну природу його значення, характерну для давнього періоду існування лексеми. Але у народів-носіїв індоєвропейських мов переважає позитивна семантика. Германський матеріал ілюструє символіку `нове життя' з її позитивними атрибутами, які персоніфікує слово Blume.

У результаті аналізу семантики слова Blume в різні періоди існування німецької мови можна стверджувати наступне: форма слова Blume за період VІІ-XX вв. залишилася в цілому без змін, відбулося лише перетворення дифтонга uo у двн. bluomo і свн. bluome у довгий голосний [ы] у нвн. мові Blume. Спостерігається також зміна закінчення в дав. відмінку -on у двн. (mit bluomon zierint sich), -en у свн. період (sunge von den bluomen), -en у нн. мові (mit Blumen).

Німецькомовний давній і сучасний матеріал свідчить про звуження семантики слова bluoma у свн. мові, а потім її розширення у нвн. мові. Згідно з даними проаналізованих словників і опрацьованих текстів у двн. bluome мало 8 значень (`квітка', `гарна жінка', `цвітіння', `блиск', `розкіш', `грація', `добірність', `брунька'), у свн. - 5 значень (`квітка', `гарна жінка', `цвітіння', `врожай', `невинність'), у нвн. - 7 значень (`квітка', `гарна жінка', `цвітіння', `аромат вина', `піна в склянці пива', `білий кінчик хвоста лиса', `короткий білий хвіст зайця').

З розвитком німецької мови відзначається збільшення кількості слововживань Blume у значенні `квітка' (порівн.: 11 сл. у двн. період, 14 сл. - у свн. період. і 21 сл. - у нвн.).

Збільшується кількість сполучуваності лексеми квітка з іншими лексемами в різні періоди мови:

- сполучуваність із дієсловами: двн. - 31 вип. (bloit bluoma `квітка цвіте', свн. - 39 вип. (bluomen lacheten `квіти покривали', нвн. - 48 вип. (Blumen glanzen `квіти цвітуть');

- сполучуваність із прикметниками: двн. - 11 вип. (minneclich bluoma `гарні квіти'), свн. - 19 вип. (edler bluome `дорогоцінна квітка'), нвн. - 25 вип. (die blauen Blumen `блакитні квіти');

- сполучуваність з іменниками: двн. - 2 вип. (dio fro was bluomo `жінка була квіткою', свн. - 7 вип. (bluomen schin `сяйво квітів'), нвн. - 9 вип. (Blume der Liebe `квітка любові');

- сполучуваність із дієприкметниками: двн. - 0 сл., свн. - 1 (bluome ist alda `квітка там', нвн. - 5 вип. (Blumen sind immer hier `квіти завжди тут').

Аналізуючи гіпергіпонімічні відносини конституєнтів ядра ЛСГ “рослинний світ”, бачимо, що Blume є гіпонімом гіпероніма Pflanzen `рослини' і в той же час Blume є гіперонімом щодо гіпонімів Wildblumen `дикорослі квіти', Gartenblumen `палісадні квіти', Topfblumen `кімнатні квіти'.

Аналізуючи німецькі реалізації герм. *blфmфn, необхідно наголосити на частотній сполучуваності цього іменника з дієсловом нім. blьhen `цвісти', що є невипадковим. Первісна форма *blф позначала `квіти' і `цвітіння' і була за своєю природою множинною. Отже, *blфmфn мала спочатку зміст `те, що сяє в полі; квіти', а форма однини Blume утворилася пізніше.

У сполученні з різними кореневими морфемами компонентів Blume є складником композитів таких виокремлених моделей:

S+S: 132 словоформи у нвн. мові (напр., Sonnenblume `соняшник'), 73 словоформи у свн. (sunnebluome `соняшник'), 69 сл. у двн. (rosabluome `троянда');

A + S: 123 словоформи у нвн. (напр., Heilblume `лікарська квітка'), 97 сл. у свн. (wiltblouma `дикоросла квітка'), 78 сл. у двн. (schonbluoma `гарна квітка');

V + S: 89 словоформ у нвн. (напр., Ansteckblume `штучна квітка'), 37 словоформ у свн. (druosbluome `ранник'), 21 сл. у двн. (plantabluoma `посаджена квітка').

Найбільшу кількість випадків вживання у двн., свн., нвн. ілюструє модель S+S із родовим компонентом -blume: нвн. - 132, свн. - 73, двн. - 69.

У Висновках подано підсумок проведеного дослідження, вказано перспективи використання отриманих результатів.

У дисертації наведено огляд теоретичних досягнень учених у галузі лінгвістики, які стали основою дослідження ЛСГ “рослинний світ”. Вивчення зазначеної ЛСГ на матеріалі текстів і словників двн., свн., нвн. мови зумовлено насамперед усвідомленням того факту, що, незважаючи на наявність робіт, у яких розглянуто окремі слова об'єктів рослинного світу, в сучасній лінгвістиці не існує комплексних досліджень німецькомовної ЛСГ “рослинний світ” у діахронічному аспекті. В дисертаційному дослідженні розглянуто розвиток семантики цих слів на матеріалі текстів і словників трьох періодів німецької мови й отримано такі результати:

1. Опис лексичного матеріалу дав змогу провести класифікацію конституєнтів ЛСГ “рослинний світ” у німецькій мові. В її основу покладено власне мовні принципи поділу множин номінованих об'єктів згідно з т.зв. наївною картиною світу, що відбиває погляд людини на реалії рослинного світу.

Гіпергіпонімічні відносини компонентів ЛСГ “рослинний світ” утворюють таку структуру: гіперонімом досліджуваної ЛСГ є компонент Pflanzen `рослини', йому підпорядковуються гіпоніми Bдume `дерева', Getreidearten `злаки', Gebьsche `чагарники', Grдser `трави', Blumen `квіти'. У свою чергу, компонет Bдume `дерева' виступає гіперонімом до гіпоніма Laubbдume `листяні дерева', Nadelbдume `хвойні дерева'. Слово Blume є гіпонімом гіпероніма Pflanzen `рослини' й одночасно гіперонімом гіпонімів Wildblumen `дикорослі квіти', Gartenblumen `палісадні квіти', Topfblumen `кімнатні квіти'.

2. Дослідження етимології групи слів, гіперонімічно позначуваних як Pflanzen `рослини', привело до її членування на дві підгрупи за характером походження слів: слова індоєвропейського й загальногерманського походження (сумарна кількість таких слів становить 123 одиниці); слова, запозичені з інших мовних груп (усього 107 слів).

3. З розширенням ЛСГ “рослинний світ” у результаті розвитку мови збільшується кількість уживань слів-компонентів цієї групи в текстах різних періодів: у двн. - 399 випадків, у свн. - 416 вип., у нвн. - 1355 вип.

Спостерігається збільшення кількості сполучуваності лексем досліджуваної ЛСГ з іншими лексико-граматичними класами:

- сполучуваність із дієсловами: двн. - 247 вип., свн. - 278 вип., нвн. - 655 вип;

- сполучуваність із прикметниками: двн. - 133 вип., свн. - 155 вип., нвн. -506 вип.;

- сполучуваність з іменниками: двн. - 78 вип., свн. - 73 вип., нвн. - 323 вип.

- сполучуваність із дієприкметниками: двн. - 57 вип., свн. - 60 вип., нвн. - 282 вип.

4. За допомогою аналізу семантичної структури і проведення інвентаризації у складі ЛСГ `рослинний світ' визначено такі групи синонімів:

- абсолютні синоніми: Ast `гілка', Zweig `гілка' (всього 27 випадків у нвн. мові);

- часткові синоніми: Blume `квітка', Blьhte `квітка, цвітіння' (усього 18 випадків у нвн. мові);

- текстові синоніми: Pflanze `дивна людина', Sonderling `дивна людина' (58 вип. у нвн. мові), bluome `добірність', fagar `добірність' (32 вип. у свн. мові), bluoma `блиск', glat `блиск' (28 у двн. мові).

Дослідження семантичної структури і проведення інвентаризації ЛСГ “рослинний світ” також дає можливість виокремити в її складі три зони: ядро, наближену периферію, віддалену периферію. Згідно з отриманими даними лексичне наповнення зазначених зон у діахронічному аспекті функціонування ЛСГ “Pflanzenwelt” виглядає таким чином: у давньоверхньонімецькому періоді складається з 70 слів-компонентів (з них 50 з ядерного складу, 13 - наближена периферія, 7 - віддалена периферія), у середньоверхньонімецькому періоді до ЛСГ входять 77 слів-компонентів (45 - ядерний склад, 22 - наближена периферія, 10 - віддалена периферія), ЛСГ “рослинний світ” нововерхньонімецького періоду складається з 230 слів-компонентів (89 - ядерний склад, 78 - наближена периферія, 63 - віддалена периферія).

Результати аналізу синтагматичних і парадигматичних зв'язків фітонімів послужили критерієм відбору слів для лексико-семантичного аналізу. Найбільш частотним словом у текстах трьох періодів розвитку мови стало Baum `дерево' (двн. - 13 випадків, свн. - 16 вип., нвн. - 25 вип.), далі йде Blume `квітка' (двн. - 11 випадків, свн. - 14 вип., нвн. - 21 вип.), потім Pflanze `рослина'. На цій підставі для вичерпного діахронічного лексико-семантичного аналізу було відібрано саме ці слова ядерного складу.

5. Дослідження німецьких слів Baum, Blume, Pflanze, починаючи із двн. періоду до сьогодення, свідчить про сталість їхньої форми і зміну їхньої семантики. У двн. спостерігається лише діалектна розбіжність у початковому проривному [b] [p] у слові boum/poum. У слові Blume відбулося тільки перетворення дифтонга uo у двн. bluomo і свн. bluome на довгий голосний [ы] у нвн. мові Blume. Зафіксовано також незначну трансформацію відмінкової парадигми цього іменника: зміна закінчення в дав. відмінку -on у двн. (mit bluomon zierint sich), -en у свн. періоді (sunge von den bluomen), -en у нн. мові (mit Blumen). У слові Pflanze відбулася зміна [p] на [pf].

В аспекті семантичних трансформацій відзначено звуження семантики лексеми Baum і розширення семантики лексем Blume, Pflanze, виявом чого служить поява в мові більшої кількості семем із метафоричними значеннями. Одночасно зростає словотворча роль розглянутих лексем.

6. Baum, Blume, Pflanze як елементи ЛСГ “рослинний світ” зафіксовані у численних і різноманітних складних лексичних одиницях. Проведений аналіз дав підстави виокремити такі композитні моделі:

S + S (ім. + ім.). Всього зафіксовано 1899 словоформ у нвн., 633 у свн., 547 у двн., із них зі словом Baum зафіксовано 147 словоформи у нвн. мові, 66 сл. у свн. мові, 56 сл. у двн. мові. Зі словом Blume зафіксовано 132 словоформи у нвн. мові, 73 словоформи у свн., 69 сл. у двн. Зі словом Pflanze у нвн. мові зафіксовано 65 словоформ, у свн. - 30 словоформ, у двн. мові - 35 словоформ;

A + S (прикм. + ім.) - 1320 у нвн., 530 сл. у свн., 456 сл. у двн. Із них зі словом Baum зафіксовано 99 словоформ у нвн., 43 сл. у свн., 37 сл. у двн., зі словом Blume зафіксовано 123 словоформи у нвн., 97 сл. у свн., 78 сл. у двн. З компонентом Pflanze зафіксовано у нвн. мові 55 словоформ, у свн. 45 словоформ, у двн. 40 словоформ;

V + S (дієсл. + ім.) - 677 словоформ із нвн., 275 у свн., 205 у двн. Із них зі словом Baum 93 словоформи у нвн., у свн. 37 словоформ, у двн. 28. Зі словом Blume - 89 словоформ у нвн., 37 словоформ у свн., 21 сл. у двн. Зі словом Pflanzе складні слова за моделлю V + S не зафіксовані.

Кореневі морфеми, що позначають об'єкти ЛСГ “рослинний світ”, найчастіше виступають членами трьох вищевказаних моделей.

7. Розгляд етимології слів Baum, Blume, Pflanze дає змогу стверджувати, що всі три слова належать до одного семантичного поля `землеробство, рослина' й утворені від двох коренів зі значенням `поле' і `рости'. Семантика кореня *plat дозволяє побачити його спорідненість із формою *pol- зі значенням `поле'. Такий самий корінь зустрічаємо в етимологічному словнику у вигляді іє. *pely-, *plo- зі значенням `широкий, плаский'. У підсумку реконструйовані форми для двн. phlanza, flanza уможливлюють припущення про розвиток семантики (через латинський посередник) у вигляді `широкий, поле'> `саджанець' > `рослина'.

Дослідження етимології німецького слова Baum `квітка' дає можливість стверджувати, що в семантиці цього слова відбулося розщеплення на два значення `дерево' і `рослина'. Перше з них закріпилося в німецькій мові, і його семантика з розвитком мови розширилася. Друге значення (`рослина' ) згодом було замінено формою з лат. мови у вигляді двн. phlanza.

Дослідження етимології слова Blume приводить до германського кореня *blo-. Початкове сполучення приголосних *bl- припускає також глухий варіант *pl-, бо в германських мовах нерідко глухі і дзвінкі приголосні виступали як алофони однієї й тієї ж фонеми. Сполучення *pl- може бути зведене до семантичного гнізда слів герм. *plog `плуг', иє. *pol- `поле, нива'. Очевидно, що до цього гнізда відповідно до свого значення належить також двн. bluomo, pluomo. Таким чином, для німецької мови, як і для інших германських, можна припустити деривацію семантики у вигляді: `те, що сяє (в полі)' > `квіти'.

Подальше вивчення цих коренів у зазначених позиціях на матеріалі германських та інших мов має наукову перспективу і може доповнити знання про еволюцію семантики слова взагалі.

8. Дослідження фразеологізмів німецької мови з фітонімами на тлі історичного, економічного, культурного, мовного розвитку німецькомовного соціуму забезпечує поглиблене уявлення про природу цих мовних одиниць та образів, які перебувають в основі фразеологізмів. Аналіз фразеологічного складу німецької мови дав змогу виокремити досить великий шар фразеології з вербальним компонентом, який номінує рослинні об'єкти. Вивчення цього сегманта ЛСГ “рослинний світ” довело, що фразеологія разом із лексикою є осередком культурних фонових знань етносу. Фразеологізми, прототипи яких сягають глибини століть, продовжують жити у мовній свідомості носіїв мови й сьогодні. Вони є ніби живими свідками історичного минулого народу - носія мови, допомагаючи дослідженню лексичного значення слова в розвитку.

Подальшою перспективою наукових пошуків також може бути дослідження особливостей вербалізації рослинності в німецькомовному рекламному, медичному та побутовому дискурсах.



Основні положення дисертації відображено в таких публікаціях

1. Лексико-семантический анализ слова POUM/BOUM `дерево' в древневерхненемецком языке // Мова. Суспільство. Культура. - Херсон, 2002. - С. 65-69.

2. Лексико-семантический анализ слова Baum `дерево' в немецком языке (диахроническое исследование) // Записки з романо-германської філології. - Вип. 12. - Одеса: Латстар, 2002. - С. 85-98.

3. Фразеологизмы, основанные на названиях растений в немецком языке // Культура народів Причорномор'я. - № 49. - Сімферополь, 2004. - С. 171-174.

4. Інвентаризація ЛСГ слів, що належать до `рослинного світу' в німецькій мові та частота їх вживання в двн., свн., нвн. текстах (діахронічне дослідження) // Мова і культура - Вип. 8. - Київ, 2004. - С. 137-143.

5. Словообразовательные свойства немецкого слова Blume `цветок' в диахроническом исследовании // Сучасні проблеми науки та освіти: Матеріали конференції. - Харків, 2004. - С. 104-105.

6. Парадигматика та синтагматика німецького слова Blume `квітка' в діахронічному дослідженні // Актуальні проблеми романо-германської філології в Україні та Болонський процес: Матеріали Міжнародної наукової конференції. - Чернівці, 2004. - С. 121-123.

7. Символіка слова `квітка' в міфах народів світу і його значення в різні періоди розвитку німецької мови // Наукові праці. - Вип. 16. - Миколаїв, 2004. - С. 117-120.

8. Лексико-семантичний аналіз слова Blume `квітка' в німецькій мові (діахронічне дослідження) // Новітня філологія. - Вип. 1. - Миколаїв, 2005. - С. 41-50.

9. Семантика номинанты ЛСГ “растительный мир” словa Pflanze (растение) и ее изменение в ходе развития немецкого языка // Новітня філологія. - Вип. 4 (24). - Миколаїв, 2006. - С. 122-130.

Анотація

Козак Н.І. Лексико-семантична група слів “рослинний світ” у німецькій мові: діахронічний аспект. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.04 - германські мови. - Одеський національний університет імені І.І. Мечникова. - Одеса, 2007.

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню розвитку семантики і форм слів, які позначають рослинність, у давньо-, середньо- і нововерхньонімецькій мові. У роботі використано порівняльно-історичний метод, методи лінгвістичної реконструкції та ймовірнісно-статистичного аналізу, які дали змогу з'ясувати функціональні характеристики досліджуваних мовних одиниць у різні періоди розвитку німецької мови. Аналіз виконано на матеріалі давньо-, середньо- і нововерхньонімецьких текстів (відповідно 260 000, 430 000, 445 000 слів) та даних міфологічних, тлумачних, етимологічних, перекладних двомовних словників німецької мови. Дослідження дало підстави з'ясувати динаміку зміни форм і значень слів - фітонімів. У результаті виокремлено діахронічні ознаки лексем, використані потім при реконструкції праформ і визначенні мотивації основних позначень рослин у німецькій мові.



Аннотация

Козак Н.И. Лексико-семантическая группа слов “растительный мир” в немецком языке: диахронический аспект. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.04. - германские языки. - Одесский национальный университет имени И.И. Мечникова. - Одесса, 2007.

Диссертационное исследование посвящено изучению развития семантики и форм слов, обозначающих `растительность', в древне-, средне- и нововерхненемецком языке. Лексико-семантическая группа слов, вербализующих концепт `растительность' в немецком языке, представляет собой открытую систему, которая находится в состоянии постоянного развития.

В исследовании использованы дескриптивный, парадигматический, сравнительно-исторический, валентный, вероятностно-статистический методы, корреляционный метод социальных и языковых явлений, позволившие определить характеристики функционирования исследуемых языковых единиц в различные периоды развития немецкого языка. Анализ выполнен на материале древне-, средне- и нововерхнемецких текстов (соответственно 260 000, 430 000, 445 000 слов) и данных мифологических, толковых, этимологических, переводных двуязычных словарей немецкого языка.

Основываясь на общих теоретических постулатах современной лингвистики - экспансионизме, антропоцентризме и функционализме, а также, руководствуясь теорией беспрерывного развития лексики и семантики, в диссертации исследуется ЛСГ “растительный мир” в трёх этапах развития языка (двн., свн., нвн.), что позволяет проследить динамику её развития и расширение словарного состава (70 сл. в двн., 77 сл. в свн., 230 сл. в нвн.) и с учётом происхождения слов ЛСГ “растительный мир” разделить их на две чётко структурированные группы:

- слова индоевропейского и общегерманского происхождения (123 сл.);

- слова, заимствованные из других языковых групп (107 сл.).

Проанализирована символика слов растительного мира в жизни древних германцев и других народов, проведена инвентаризация ЛСГ `растительный мир' в древне-, средне- и нововерхненемецком языке, определена частота употребления лексем ЛСГ `растительный мир' в текстах трёх периодов развития немецкого языка, проанализированы словообразовательные модели слов растительного мира в древне-, средне- и нововерхненемецком языке, рассмотрены фразеологизмы со словами-фитонимами, исследована семантика слов, принадлежащих к ядерному составу исследуемой ЛСГ, Baum `дерево', Blume `цветок', Pflanze `растение' и реконструированы формы и значения этих слов с определением их первичной мотивации.

...