Зміни в семантичній структурі та функціонуванні маркованої лексики

Результати процесів актуалізації й пасивізації вже частково відображено в сучасних лексикографічних працях: деякі актуалізовані на сучасному етапі марковані лексичні одиниці кодифікуються без обмежувальних ремарок (відбувається нейтралізація маркованих лексем), а ті, що перемістилися до пасивного словника, здебільшого репрезентовано зі стилістичними позначеннями (простежується перехід до хронологічно маркованої лексики).

4. Відомо, що в періоди різких соціальних перетворень спостерігаються інтенсивні пошуки необхідних назв для позначення явищ, реалій, процесів та понять, що з'являються й поширюються в суспільстві. Одним із способів номінації є використання переорієнтованих слів, тобто лексем, які вживалися в українській мові для позначення зарубіжних, найчастіше західних і дореволюційних денотатів. Зіставлення тлумачень слів у лексикографічних кодексах часів Радянського Союзу та сучасних лексикографічних праць уможливило виявити ці зміни. Відсутність у тлумаченнях посилань „у імперіалістичних державах”, „у капіталістичних країнах”, „у буржуазних країнах”, „в ряді країн”, „у буржуазному суспільстві”, „у царській Росії” та ін. є свідченням того, що слова переосмислилися щодо сучасних реалій і позначають характерні для нинішньої ситуації явища й поняття. Процеси денотативної переорієнтації охопили хронологічно й стилістично (функціонально й конотативно) марковані лексичні одиниці, які позначають економічні, суспільно-політичні, наукові явища й поняття, а також слова, що є назвами реалій і понять зі сфери освіти, навчання, виховання, культури, побуту.

Одночасно відбувається й інший процес - поступове звільнення конотативно маркованих лексем від штучно прищеплених (унаслідок ідеологізації в радянський період) несхвальних, негативних або позитивних, схвальних конотацій та перехід їх до функціонально маркованої чи нейтральної лексики. Деякі марковані слова внаслідок дії процесу деідеологізації змінили конотативний негативний чи позитивний статус на кардинально протилежний. Про зміну конотативного статусу свідчить відсутність (чи з'ява) у сучасних лексиконах оцінних слів: „буржуазний”, „реакційний, „прогресивний”, „капіталістичний”, „соціалістичний”, „комуністичний”, „ідеалістичний”, „матеріалістичний” тощо.

5. Порівняльний аналіз лексикографічних праць української мови, що виходили друком упродовж ХХ - на початку ХХІ ст., засвідчує стійку тенденцію до зміни значень маркованих лексичних одиниць. Модифікації семантичних структур маркованих лексем зумовлені як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками й виявляються в процесах ускладнення та спрощення семантичної структури, розвитку й зникненні омонімії, модифікації значення через субституцію. Здебільшого ці семантичні трансформації значеннєвого наповнення слів не відбуваються автономно, а поєднуються з іншими семантичними й стилістичними перетвореннями. Трансформація значеннєвого обсягу лексичних одиниць - виразний показник динаміки в мові.

6. Продуктивним видом розвитку семантики маркованих слів є процес ускладнення семантичної структури. Семантичних модифікацій, унаслідок яких постали нові значення чи відтінки значень, найчастіше зазнають марковані лексичні одиниці, актуальні й важливі на певному етапі розвитку суспільства. Процеси ускладнення семантичної структури характерні для всіх груп маркованих слів, однак найактивніше вони відбуваються в книжних функціонально й конотативно маркованих лексемах, що функціонують у науковому, офіційно-діловому, публіцистичному, конфесійному стилях сучасної української мови, та хронологічно маркованих лексичних одиницях.

Найпродуктивнішим різновидом лексико-семантичної деривації є метафоризація. Розвиток лексичних значень маркованих слів відбувається і за рахунок метонімічних переносів. Метонімічні відношення найбільш характерні для функціонально маркованої лексики, що становить термінологію певних галузей суспільної діяльності. Під час аналізу виявлено, що на основі цього виду перенесень здебільшого з'являються значення, які вживається в тій самій терміносистемі або в терміносистемах інших галузей знань. Досить продуктивні перенесення на основі суміжності й для соціально маркованих лексичних одиниць.

Ускладнення семантичної структури слів зазвичай супроводжується різнотипними семантичними й стилістичними модифікаціями: процесами розширення або звуження значеннєвого обсягу лексеми, термінологізації, ретермінологізації або детермінологізації спеціальних слів. З'ява нового значення може зумовити аутування (вилучення) з семантичної структури лексичної одиниці неактуальних застарілих значень або до перегрупування його ЛСВ.

7. Досить активний в українській літературній мові процес архаїзації ЛСВ, однак порівняно з кількістю неосемантів, що розвинулися в маркованих лексичних одиницях, лексем, що зазнали спрощення семантичної структури, значно менше. Особливо активно цей процес проходить у хронологічно й територіально маркованих лексичних одиницях, проте такі зміни характерні й для інших груп слів, обмежених у функціонуванні. Зменшення кількості значень відбувається за рахунок вилучення з семантичної структури одного або кількох ЛСВ. У результаті спрощення семантичної структури зазвичай звужується і семантичний обсяг лексеми. В окремих випадках цей процес супроводжується такими семантичними модифікаціями, як розширенням семантичного обсягу, інтродукцією нового значення, перегрупуванням ЛСВ у семантичній структурі, об'єднанням кількох значень в одне.

8. Під час зіставлення словників різних темпоральних зрізів виявлено значну кількість омонімів, які належать до маркованої лексики. Лексикографічні праці кодифікують комбіновані омонімічні слова, що репрезентують різні групи лексики, обмеженої у функціонуванні, та частково марковані омоніми, серед яких один - загальновживане слово, а інший - марковане.

Розвиток омонімії в маркованих лексичних одиницях відбувається шляхом трансформації семантичної структури слова, що вже функціонує в мові, та творення нових слів. На основі зіставлення лексикографічних джерел простежується й зворотний процес - зникнення омонімії в маркованих лексичних одиницях унаслідок злиття семантичних компонентів омонімічних слів в одній семантичній структурі та вилучення з лексикографічних реєстрів одного з омонімів, не тільки хронологічно, а й стилістично, територіально чи соціально маркованого.

У процесі функціонування деякі марковані слова повністю або частково втратили своє значення й закріпилися з новим, відмінним від того, що вживалося раніше.

9. Дослідження змін у семантичному наповненні й функціонуванні маркованої лексики сучасної української мови на матеріалі аналізу лексикографічних праць виявило взаємозв'язок і взаємозумовленість цих процесів. Значна частина лексичних одиниць, зазнавши певних семантичних модифікацій, змінила сферу свого вживання, а зміщення у функціонуванні слів переважно спричинили перебудову їх семантичних структур.

Порівняльний аналіз лексикографічних джерел засвідчив і стилістичні процеси, що відбуваються в маркованій лексиці: нейтралізацію маркованих лексем, обмін між множинами маркованих слів, переміщення до розряду комбінованої маркованої лексики (у результаті розвитку неосемантів, що належать до різних груп слів, обмежених у вживанні) та частково маркованих номенів (унаслідок з'яви загальновживаних, стилістично нейтральних лексичних значень та нейтралізації окремих ЛСВ).

10. Зміщення семантичного наповнення, зміни у вживанні й стилістичній кваліфікації маркованих лексичних одиниць свідчать про повновартісні функціональні можливості української мови. Лексико-семантичні й стилістичні процеси, що відбуваються в українській мові, як і в інших мовах, безперервні, бо мова - динамічна система, вона постійно змінюється, розвивається, вдосконалюється як у своїй структурній організації, так і в плані змісту, адаптується до нових запитів, потреб та соціальних умов, у яких перебуває суспільство та мовці.

Результати проведеного дослідження дають змогу прогнозувати тенденції змін у значеннєвому наповненні й функціонуванні різних груп слів і можуть стати підґрунтям для подальшого вивчення семантичних і стилістичних модифікацій лексичного складу української мови.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИСВІТЛЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Кабиш О.О. Про деякі семантичні зміни в лексичному складі нової української мови // Проблеми граматики і лексикології української мови: Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова / Відп. ред. М.Я. Плющ. - К.: НПУ, 2001. - С. 243 - 249.

2. Кабиш О.О. До проблеми класифікації маркованої лексики //Система і структура східнослов'янських мов: До 200-річчя В.І. Даля: Зб. наук. праць. - К.: Тов. “Знання” України, 2001. - С. 154 - 161.

3. Кабиш О.О. Розширення семантичного обсягу маркованих слів у сучасній українській мові // Система і структура східнослов'янських мов: Сучасні тенденції розвитку східнослов'янських мов: Зб. наук. праць / Редкол. В.І. Гончаров (відп. ред.) та ін. - К.: Т-во “Знання” України, 2003. - С. 166 - 169.

4. Кабиш О.О. Ускладнення семантичної структури маркованої лексики сучасної української мови // Проблеми граматики і лексикології української мови: Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова / Відп. ред. А.П. Грищенко. - К.: НПУ, 2004. - С. 131 - 136.

5. Кабиш О.О. Лексико-семантичні процеси в маркованій лексиці сучасної української мови // Наука і сучасність: Збірник наукових праць НПУ імені М.П. Драгоманова. - Том 53. - К.: НПУ, 2006. - С. 187 - 196.

6. Кабиш О.О. Зміни в семантичній структурі та функціонуванні хронологічно маркованої лексики // Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія „Лінгвістика”. Випуск V . - Херсон, 2007. - С. 64 - 68.

7. Кабиш О. Актуалізація окремих груп маркованої лексики в українській мові кінця ХХ - початку ХХІ століття // Дивослово. - 2007. - № 6. - С. 33 - 35.

8. Кабиш О.О. Особливості семантичного розвитку соціально маркованих лексичних одиниць // Сучасні проблеми лінгвістичних досліджень і методика викладання іноземних мов професійного спілкування у вищій школі: Зб. наукових праць / За ред. В.Т. Сулима, С.Н. Денисенко. Ч.1. Лінгвістика. Лексична семантика. Фразеологія. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. - С. 61 - 63.

АНОТАЦІЯ

Кабиш О.О. Зміни в семантичній структурі та функціонуванні маркованої лексики. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.02.01 - українська мова. Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, м. Київ, 2007.

У дисертації схарактеризовано основні наукові джерела з лексичної семантики, з'ясовано поняття „лексичне значення слова”, „семантична структура слова”, описано типи семантичних модифікацій, виокремлено основні групи маркованих слів та здійснено їх детальний опис.

Проаналізовано лексико-семантичні й стилістичні процеси, що відбуваються в маркованій лексиці сучасної української мови: актуалізацію й пасивізацію окремих груп лексики, зміни денотативно-конотативного статусу маркованих лексичних одиниць, ускладнення й спрощення семантичної структури маркованих номенів, розвиток значення через субституцію, з'яву та зникнення омонімії, ретермінологізацію, детермінологізацію, термінологізацію, нейтралізацію маркованих лексем, обмін між множинами маркованих слів, переміщення їх до розряду комбінованої та частково маркованої лексики.

Ключові слова: маркована лексика, лексичне значення слова, семантична структура слова, семантичні зміни, актуалізація, пасивізація, переорієнтація номінацій.

Кабыш Оксана Александровна. Изменения в семантической структуре и функционировании маркированной лексики. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Национальный педагогический университет имени М.П. Драгоманова, Киев, 2007.

Диссертация посвящена исследованию изменений, которые происходят в семантической структуре и функционировании маркированной лексики современного украинского языка, на основе сравнения словарей ХХ - начала ХХІ веков.

В работе проанализированы основные научные источники по лексической семантике; определены понятия “лексическое значение слова”, “семантическая структура слова”, “маркированная лексика”; описаны типы семантических модификаций; установлены экстра- и интралингвистические факторы развития лексического состава языка, осуществлена полная функционально-стилистическая классификация маркированных слов.

Маркированная лексика квалифицируется как лексика, ограниченная в употреблении и противопоставленная своими дифференциальными признаками активному, общеупотребительному, стилистически нейтральному номинативному фонду языка. Маркированными считаются лексические единицы, которые фиксируются в словарях с соответствующими стилистическими пометами и комментариями, а также слова, сфера функционирования и коннотативная окраска которых раскрывается в их толковании и цитатах-иллюстрациях.

В составе маркированной лексики выделены стилистически маркированные (функционально и коннотативно маркированные), хронологически маркированные, территориально маркированные, социально маркированные лексические единицы. Отдельной группой представлены комбинированные маркированные слова.

В работе детально раскрыты лексико-семантические процессы, происходящие в разных группах маркированных лексических единиц.

Установлено, что активное функционирование маркированных слов связано с: 1) социальной важностью отдельных реалий, явлений и понятий (книжные стилистически маркированные лексические единицы: экономическая, общественно-политическая, конфессиональная, медицинская, военная, спортивная терминология и лексика); 2) тенденцией к возрождению собственно украинской лексики (территориально маркированные и разговорные функционально маркированные слова); 3) либерализацией и демократизацией литературной нормы (социально маркированная и разговорная коннотативно маркированная лексика); 4) необходимостью номинации новых или возрожденных явлений, реалий и понятий (хронологически маркированные слова).

К пассивному словарному составу перемещаются и пополняют хронологически маркированную лексику украинского языка преимущественно стилистически маркированные (функционально и коннотативно маркированные) лексические единицы со сферы экономики, политики и советской идеологии.

Исследованы процессы денотативно-коннотативной переориентации маркированных слов, определены группы слов, которые претерпели эти изменения: хронологически и стилистически (функционально и коннотативно) маркированная лексика, которая во времена СССР служила для номинации зарубежных, особенно западных, и дореволюционных явлений, реалий и понятий.

Проанализированы процессы усложнения и упрощения семантической структуры маркированных лексических единиц, развитие и исчезновение омонимии, изменение значения вследствие субституции. Самым продуктивным процессом развития семантической структуры маркированных лексических единиц является ее усложнение. Усложнение семантической структуры происходит во всех группах маркированных слов, но более всего ему подвержены функционально маркированные лексические единицы, которые функционируют в научном, официально-деловом, публицистическом и конфессиональном стилях современного украинского языка, и хронологически маркированные слова (историзмы, архаизмы и неологизмы). В большинстве случаев усложнение семантической структуры сопровождается другими семантическими и стилистическими модификациями: процессами расширения и сужения семантического объема слова, терминологизации, ретерминологизации или детерминологизации слов.

Установлена взаимосвязь между процессами изменения семантической структуры и стилистическими модификациями, которые происходят в маркированной лексике украинского языка.

Ключевые слова: маркированная лексика, лексическое значение слова, семантическая структура слова, семантические изменения, актуализация, пассивизация, переориентация номинаций.

Kabysh O.O. Changes in semantic structure and functioning of marked lexics. -Manuscript.

Dissertation for Candidates Degree (PhD) in Linguistics on speciality 10.02.01 - Ukrainian Language. M.P. Dragomanov National Teacher's Training University, Kiev, 2007.

Main scientific sources of lexical semantics are characterized in the dissertation, figured out the concept of “lexical meaning of word”, “semantic structure of word”, defined the types of semantic modifications, main groups of marked words are separated and discripted in detail.

Lexical semantic and stylistic processes in marked words of modern Ukrainian are analyzed: actualization and pacification of separate groups of lexics, changes in detonative and connotative meaning of marked lexical units, complication and simplification of marked names structure semantics, development of meaning through substitution, the presence and the lack of amonimy, neutralization of marked units, exchange between plural forms of marked words, moving them to the class of combined and partially marked lexics.

Key words: marked lexics, lexical meaning of word, semantic structure of word, semantic modification, actualization, pacification, reorientation of nominations.

Размещено на Allbest.ru