Парадигматичні відношення лексико-семантичного поля прикметників арабської мови на позначення фізичного стану людини
Прикметники арабської мови, їх виділення та утворення. Лексико-семантична система мови. Лексико-семантичне поле прикметників арабської мови на позначення фізичного стану людини в аспекті парадигматичних відношень. Підкласи прикметників арабської мови.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 30.09.2014 |
Размер файла | 64,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
45. ЫуЛшс gaњњ ' худий'( кор. ЫуЛшу gaњњa 'бути худим') [с. 556]
46. ЮууЦцнЭс qaроf '1) тонкий, стрункий; 2) худощавий, худий' ( кор. ЮуЦхЭу qaрufa '1) бути тонким, струнким; 2) бути худощавим, худим') [с. 643]
47. гудъНхжЭс manhuf 'худий, похудівший' ( кор. дуНуухЭу nahufa 'бути худим, немічним') [с. 788]
48. дуНцнЭс nahоf 'худий' ЗбЮужЗг ~ nahоfu-l-qawam 'стрункий' ( кор. дуНуухЭу nahufa 'бути худим, немічним') [с. 788]
49. гуеъИхжШс mahbыю 'виснажений; худий' (кор. еуИуШу habaюa '1) опускати, знижувати; 2)виснажувати (про хворобу)') [с. 844]
50. еуЗИцШс hвbiю '1) падаючий, той, що спускається; 2) виснажений, худий' (кор. еуИуШу habaюa '1) опускати, знижувати; 2)виснажувати (про хворобу)') [с. 844]
Прикметники зі значенням «втомлений»
51. КуЪцИс ta`ib 'втомлений' (кор. КуЪхИу ta`uba '1) втомлюватися, змучуватись; 2) працювати, робити') [с. 102]
52. гхКъЪуИс mut`ab 'втомлений' (кор. КуЪхИу ta`uba '1) втомлюватися, змучуватись; 2) працювати, робити') [с. 102]
53. гхМъеуПс muрhad 'втомлений, виснажений' (кор. МуеуПу рahada '1) старатись, працювати, напружуватися, докладати зусиль, боротися (з труднощами); 2) втомлювати, виснажувати ( про хворобу)') [с. 145]
54. НуУцнСс hasоr '1) втомлений; ЗбуШуСъЭ ~ hasоru-ю-юarf з втомленим поглядом; 2) безсилий, слабкий; 3) ~ЗбИуХъС hasоru-l-baєr зі слабким зором, близорукий' (кор. НуУуСу hasara '1)бути неприкритим, оголеним; 2) бути втомленим; втомлюватися, змучуватися (про очі)') [с. 173]
55. ОуПъбЗдс hadlвn '1) нечуттєвий; 2)втомлений ' (кор. ОуПцбу hadila '1) бути занімівшим, нечуттєвим; 2) бути втомленим') [с. 173]
56. ЯуЗбшс kвll 'змучений, втомлений' (кор. Яубшу kalla '1) змучуватися, втомлюватися, слабшати; 2) затупитись, стати тупим (напр. про меч)') [с. 694]
57. Яубш kall '1) змучений, 2) слабкий (про розум, зір)' (кор. Яубшу kalla '1) змучуватися, втомлюватися, слабшати; 2) затупитись, стати тупим (напр. про меч)') [с. 695]
58. Яубцнбс kalоl '1) змучений, 2) слабкий (про розум, зір)' (кор. Яубшу kalla '1) змучуватися, втомлюватися, слабшати; 2) затупитись, стати тупим (напр. про меч)') [с. 695]
59. ЯуеуЗгс kaham '1) змучений; 2) слабкий, безсилий; 3) жалюгідний; 4) тупий (напр. меч)' [с. 703]
60. гхеугшуПс muhammad 'втомлений, той, що погано себе почуває' (кор. еугуПу hamada 'згасати (про вогонь), стишуватися (про вітер); заспокоюватися (про біль), завмирати (про голос), охолоджуватись (про ентузіазм)') [с. 859]
Прикметники зі значенням «п'яний, сп'янілий»
61. Лугцбс њimal '1) сп'янілий, п'яний; 2) захоплений' (Лугцбу њamila 'п'яніти, хмеліти') [с. 113]
62. гхОуПшуСс muhaddar 'приспаний, оп'янілий, одурманений' (кор. ОуПцСу hadira 'німіти, затерпати, бути нечуттєвим (до болю); притуплятися (про біль)') [с. 212]
63. гуУъШхжбс masюыl '1) оп'янілий, п'яний; 2) той, що накурився гашишу, опіуму' (кор. УуШубу saюala 'дурманити, п'янити') [с. 357]
64. УуЯцСс sakir 'п'яний' (кор. УуЯцСу sakira 'бути сп'янілим, п'яним') [с. 364]
65. УуЯшцнСс sakkоr '1) п'яний; 2) п'яниця' (кор. УуЯцСу sakira 'бути сп'янілим, п'яним') [с. 364]
66. дуФъжЗдх naљwвnu '1) п'яний, похмелівший; 2) радісний' (кор. дуФъжу naљwa 'бути сп'янілим, похмелівшим') [с. 805]
67. гужъТхждс mawzыn '1) зважений; 2) добре продуманий; 3) вагомий; 4) врівноважений; 5) розмірений, ритмічний, сказаний в такт; 6) сп'янілий, п'яний' ( кор. жуТхду wazuna '1) бути врівноваженим, серйозним; володіти здоровим глуздом; 2) багато важити') [с. 886]
Прикметники, що позначають різноманітні фізичні вади
68. ИуЯцнгс = З?ууИъЯугх 'abkamu, bakim 'німий' (кор. ИуЯугу bakama 'бути німим, безсловесним') [с. 82]
69. Зу?уМъбууНх 'aрlahu 'лисий' (кор. МубцНу рaliha 'ставати лисим, лисіти') [с. 133]
70. З?уНъПуИх 'ahdabu '1) горбатий; 2) кривий (про меч, шаблю); 3) випуклий' (кор. НуПцИу hadiba '1) бути горбатим; 2) бути вигнутим, випуклим; 3) тримати (чию-н.) сторону, схилятись на (чию-н.) сторону, підтримувати') [с. 159]
71. гхНуПшуИс muhaddab '1) той, хто має горб'; ~ ЗбЗдЭ Зб 'alanfu-l- muhaddab 'ніс з горбинкою'; 2) випуклий' (кор. НуПцИу hadiba '1) бути горбатим; 2) бути вигнутим, випуклим; 3) тримати (чию-н.) сторону, схилятись на (чию-н.) сторону, підтримувати') [с. 160]
72. З?уУуЯх 'asaku 'глухий' (кор. УуЯцЯу sakika 'бути глухим') [с. 363]
73. З?уХъбуОх 'aєlahu 'глухий' [с. 443]
74. З?уХъбуЪх 'aєla`u 'лисий' (кор. ХубцЪу єali`a 'бути лисим, лисіти') [с. 444]
75. З?уШъСуФх 'aюraљu 'глухий' ~ З?уУуЯх 'asaku 'aюraљu 'повністю глухий' (кор. ШуСцФу юariљa 'бути глухим; не чути') [с. 472]
76. З?уЪъСуМх 'a`raрu '1) кульгавий, безногий; 2) картковий валет' (кор. ЪуСцОу `ariрa 'бути кульгавим, кульгати') [с. 507]
77. З?уЪъгум 'a`ma '1) сліпий; ШЗЪуЙ ЪугънЗБх юв`a `amyвu сліпе підкоряння; ЛцЮуЙ ЪугънуЗБх њiqa `amyвu сліпа довіра; УуЗСу Ъбм ЗбЪугънЗБц sara `ala-l-`amyвi йти всліпу, навздогадки; З?уИхж~ abы `amyвu зоол. сліпиш; 2) сліпець' (кор. Ъугцму `amiв '1) бути сліпим, втратити зір, осліпнути; 2) не бачити, не помічати; 3) бути неясним, темним') [с. 542]
78. З?уЪъжуСх 'a`waru '1) кривий, одноокий;ЗбгцЪум Зб ~ 'almi`a-l- a`waru 'анат. сліпа кишка'; ЗбЗ?уЪъжуСх Иунъду ЗбЪугънЗд УхбъШуЗдс 'al-a`waru beyna- l- `amyвu sulюan 'кривий серед сліпих - султан'; 2) сумнівний' (кор. ЪужцСу a`wira 'бути кривим, однооким') [с. 549]
79. З?убъЛуЫх 'alњagu 'шепелявий, картавий' (кор. буЛцЫу laњiga 'шепелявити, картавити') [с. 713]
80. З?убъПуЫх 'aldagu 'шепелявий, картавий' (кор. буПуЫу ladaga '1) кусати, жалити; 2) уражати; 3) шепелявити, картавити') [с. 717]
81. З?угъСуШс 'amraю 'безволосий' (кор. гуСуШу maraюa 'висмикувати, виривати') [с. 750]
82. З?угъЪуШх 'am`aюu 'безволосий, лисий' (кор. гуЪуШ ma`aюa 'висмикувати, виривати (волосся, шерсть, пір'я)') [с. 760]
83. З?угъбуШх 'amlaюu 'безволосий' (кор. губуШуу malaюa 'обмазувати, штукатурити'; ~ ЗбФшуЪъС malaюa-љ-љa`r ' видаляти волосся') [с. 765]
84. губцнШс malою 'безволосий' (кор. губуШуу malaюa 'обмазувати, штукатурити'; ~ ЗбФшуЪъС malaюa-љ-љa`r ' видаляти волосся ') [с. 765]
Прикметники на позначення решти фізичних станів людини
85. З?уСцЮс 'arіq 'той, хто страждає безсонням; 2) безсонний' (кор. З?уСцЮу 'arіqa '1) не спати, страждати безсонням; 2) хворіти жовтухою') [с. 31]
86. МуЗЖццЪс рв'i` 'той, хто голодає; голодний' (кор. МужуЪу рawa`a 'бути голодним, голодати') [с. 149]
87. МуЗЖцФх ЗбдшуЭъУ рв'iљu-n-nafs 'той, хто відчуває нудоту' (кор. МунуФу рayaљa '1) збуджуватись, підніматись, хвилюватись; 2) кипіти, вирувати') [с. 151]
88. НхИъбуум hubla 'вагітна' (кор. НуИцбу habila '1) вагітніти; 2) бути повним від чогось') [с. 154]
89. гуСъЪхжЭс mar`ыf 'той, хто страждає кровотечею з носа' (кор. СуЪцЭу ra`ifa 'текти (з носа - про кров)') [с. 303]
90. ФхИъЪуЗдх љub`вnu '1)ситий; 2)той, що наситився; 3) задоволений' (кор. ФуИцЪу љabi`a '1) бути ситим; 2) бути наситившимся') [с. 391]
91. дуЗЪцУс nв`is 'сонливий, сонний' (кор. дуЪуУу na`asa 'дрімати неміцно спати') [с. 813]
92. дЗЖцгс nв'im '1) сплячий; 2) онімівший, заціпенілий' (кор. джг, дуЗгу nвma '1) спати; лягати спати; засинати; спочивати; 2) затихати (про море, вітер); згасати (про вогонь); 3) оніміти, заціпеніти; 4) не бачити, не помічати, не зважати; 5) підчинятися; 6) покладатися') [с. 840]
93. дужъгцншс nawmоy 'сонний'Й ~ ЗбнЮЩЙ Зб 'alyaqїa-n-nawmiyya 'мед. сомнамбулізм, лунатизм' (кор. джг, дуЗгу nвma '1) спати; лягати спати; засинати; спочивати; 2) затихати (про море, вітер); згасати (про вогонь); 3) оніміти, заціпеніти; 4) не бачити, не помічати, не зважати; 5) підчинятися; 6) покладатися') [с. 840]
94. еЗМцЪс hврi` '1) дрімаючий, сплячий; 2) той, що знаходиться в спокої, нерухомий, бездіяльний' (кор. еуМуЪу haрa`a '1) спати; 2) заспокоюватися, затихати, стихати (про бурю, біль і т..д.)') [с. 847]
95. еЗЭцКс hвfit 'голодний' (кор. еуЭуКу hafata '1) говорити наугад; 2) дуже проголодатись, ослабнути від голоду; 3) бути розгубленим, засоромленим') [с. 856]
96. еуЭъКуЗдс haftвn 'той, хто проголодався; виснажений голодом; слабкий' (кор. еуЭуКу hafata '1) говорити наугад; 2) дуже проголодатись, ослабнути від голоду; 3) бути розгубленим, засоромленим') [с. 856]
97. еуЗЭт hвf 'той, хто зголоднів; голодний' (кор. еЭж, еуЭуЗ hafв '1) зробити промах, помилитись; 2) літати, носитись в повітрі; 3) бути виснаженим голодом, зголодніти; 4) спокушати, схиляти (до чого-н.), втягувати (в що-н.), 5) спішити') [с. 856]
98. гхУъКунъЮцЩс mustayqiї 'той, хто прокинувся, хто не спить' (кор. нуЮцЩу yaqiїa '1) не спати; 2) бути уважним; бути напоготові;') [с. 919]
99. нуЮъЩуЗдс yaqїan '1) той, хто не спить; 2)уважний, гострозорий'; ~ ЗИжЗб abu-l- yaqїan 'півень' (кор. нуЮцЩу yaqiїa '1) не спати; 2) бути уважним; бути напоготові; ') [с. 919]
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Лексико-семантична система арабської мови. Прикметники в арабській мові, їх виділення та утворення. Парадигматичні відношення в мові, лексико-семантичне поле прикметників на позначення фізичного стану людини в їх аспекті. Основні підкласи прикметників.
курсовая работа [75,8 K], добавлен 07.10.2014Лексико-семантична система — одна з найскладніших мовних систем, що зумовлено багатовимірністю її структури, неоднорідністю її одиниць, різноманітністю відображень. Парадигматичні, синтагматичні, епідигматичні відношення лексико-семантичної системи.
реферат [33,8 K], добавлен 15.08.2008Системний характер мови. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями. Основні й проміжні рівні мови. Теорія ізоморфізму й ієрархії рівнів мови. Своєрідність системності мови: співвідношення системних і несистемних явищ.
реферат [28,2 K], добавлен 14.08.2008Специфіка утворення складних лексичних одиниць; види складних прикметників англійської та української мови за написанням та компонентами; порівняльна характеристика. Структурний аналіз досліджуваних одиниць за складниками утворених використаних слів.
курсовая работа [68,1 K], добавлен 27.06.2012Валентність та сполучуваність у лінгвістичних дослідженнях. Мова художньої літератури. Статистичні методи та прийоми у лінгвістиці. Лексико-семантичний аналіз сполучуваності прикметників "streitbar" з іменниками. Коефіцієнт взаємної спряженості.
курсовая работа [35,9 K], добавлен 23.08.2012Інваріантні ознаки пасиву та механізм дериваційного процесу. Системні, семантичні, словотвірні та функціональні особливості віддієслівних прикметників. Своєрідність перекладу похідних та складених віддієслівних прикметників з модально-пасивним значенням.
курсовая работа [955,3 K], добавлен 03.03.2010Лексико-семантична група як мікросистема в системі мови. Аналіз ЛСП "коштовне каміння" в англійській мові в семантичному, мотиваційному та культурологічному аспектах. Дослідження його функціонування в англомовних художніх прозових та поетичних творах.
курсовая работа [35,8 K], добавлен 10.04.2014Проблеми словотвірної семантики та мотивації фемінітивів cучасної української мови. Лексико-семантична організація жіночих номінацій. Творення іменників зі значенням жіночої статі. Семантичні відношення між апелятивами на позначення назв жіночого роду.
дипломная работа [150,5 K], добавлен 09.04.2012Прийоми і методики морфологічного аналізу. Особливості вживання частин мови у професійному мовленні. Правильне вживанням іменників та прикметників у діловому спілкуванні. Використанням дієслівних форм і прийменникових конструкцій у професійних текстах.
реферат [40,9 K], добавлен 28.02.2017Національно-культурна семантика мови у структурі мовної особистості. Фразеологізм - високоінформативна одиниця мови. Концептуальний простір фразеологізмів з компонентами-соматизмами. Лексико-семантичні особливості утворення і класифікації фразеологізмів.
курсовая работа [41,4 K], добавлен 23.12.2010Формат існування і національні варіанти німецької мови. Структура та функції форм німецької мови в Австрії. Лексико-семантичні особливості німецької літературної мови Австрії: Граматичні, фонетичні, орфографічні. Особливості фразеології, словотворення.
курсовая работа [70,8 K], добавлен 30.11.2015Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 30.11.2015Співвідношення частин мови в тексті. Експресивні та смислові відтінки тексту. Морфологічні помилки як ненормативні утворення. Найголовніша ознака літературної мови – її унормованість. Характеристика загальноприйнятих правил - норм літературної мови.
реферат [56,1 K], добавлен 16.11.2010Поняття літературної мови як однією з форм існування загальнонародної мови, усно-розмовний і книжно-писемний типи мови. Територіальна диференціація мови, співвідношення загальнонародної мови і територіальних діалектів, групових і корпоративних жаргонів.
контрольная работа [46,0 K], добавлен 20.11.2010Культура мови починається із самоусвідомлення мовної особистості. Спорідненість мови з іншими науками. Суспільна сутність мови в зв’язку із суспільством. Мова і мислення. Комунікативна, регулювальна, мислеформулююча та інформативна функції мови.
реферат [14,7 K], добавлен 14.12.2010Вивчення лексико-семантичного поля у лінгвістиці. "Сема" як частина структури лексичного значення. Етнокультурна специфіка лексико-семантичного поля "засоби пересування" в англійській мові. Реконструкція поняттєвої категорії "водний транспортний засіб".
курсовая работа [45,7 K], добавлен 29.11.2012Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.
реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011Дослідження лексики за полями як лінгвістична проблема. Біографія письменниці Люко Дашвар, її життя творчий шлях. Мовні засоби презентації лексико-семантичного поля "місто" у романі "Рай. Центр" Люко Дашвар, його структура та лексико-семантичні варіанти.
курсовая работа [62,5 K], добавлен 17.02.2011Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.
реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007Місце класичної китайської мови веньянь та байхуа у розвитку китайської мови. Модернізація писемності. Відмінності в граматичному складі веньянь і сучасної китайської мови. Сфера застосування веньянізмів. Фразеологічна система сучасної китайської мови.
дипломная работа [84,2 K], добавлен 27.12.2012