Марія Михайлівна Пещак

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство науки і освіти України

Переяслав-Хмельницький ДПУ ім. Григорія сковороди

Дисципліна: ОНД (основи наукових досліджень)

Кафедра лінгвістики та методики навчання

Реферат

на тему: «Марія Михайлівна Пещак»

Виконав

учень групиУ-21

Овчаренко І.С.

Переяслав-Хмельницький 2014

МАРІЯ МИХАЙЛІВНА ПЕЩАК (24 листопада 1928 - 23 січня 2010) 23 січня цього року обірвався життєвий шлях відомого в науковому світі вітчизняного вченого-мовознавця і видатної особистості -- Марії Михайлівни Пещак... Марія Михайлівна наро дилася 24 листопада 1928 року в багатодітній родині україн ського селянина Михайла Ми хайловича Пещака в с. Великий Липник Попрадського округу Словаччини. Потяг до знань у дружній сім'ї М.М. Пещака був надзвичайно сильний: усі добре вчилися, отримали вищу освіту. Перша сходинка майбут нього вченого до фундаменталь ної освіти -- це народна школа в с. Росвигове поблизу Мукачево го на Закарпатті, куди пересели лася сім'я, наступні -- так звана горожанка в м. Мукачеве та пе дагогічне училище, яке успішно закінчує на «відмінно». пещак мовознавець лінгвістичний правопис

У 1948 р. здобуті знання і прагнення вчитися ведуть Марію Михайлівну до Ужгородського державного університету на українське від ділення філологічного факультету, вірність якому берегла впродовж усього свого людського й наукового життя. П'ять студентських років у стінах знаного й шанованого в науковому світі Ужгородського державного університету визначили подальший життєвий і дослідницький шлях М.М. Пещак. Закінчивши університет 1953 p., вона їде до Києва і, успішно склавши іспити, вступає до аспірантури Інституту мовознав ства АН УРСР. Науковий керівник О.С. Мельничук пропонує Марії Михайлівні перспективну наукову тему -- «Історія задньоязикових приголосних та їх спільнослов'янських рефлексів в українській мові», самовіддана праця над якою зумовлює характер творчої і наукової діяльності вітчизняного мовознавця.

Дослідницька увага Марії Михай лівни до мовних явищ, зафіксованих в історичних пам'ятках, опрацю вання архівних матеріалів, теоретичне осмислення спостережених фактів, глибокі теоретичні знання сприяють успішному захисту ди сертації на здобуття ступеня кандидата філологічних наук. Дисертацій не дослідження Марії Михайлівни й досі не втратило своєї актуальнос ті: до тексту автореферату й дисертації звертаються історики української мові. Після закінчення аспірантури і захисту кандидатської дисертації (1956 р.) М.М. Пещак залишається працювати в Інституті мовознав ства НАН України, якому віддає 35 років наукового життя, сповненого постійних творчих пошуків, натхнення, напруженої науково-організа ційної діяльності. З цього ж року вона -- вчений секретар Інституту мовознавства НАН України, з 1964 р. -- його старший науковий спів робітник. У 1958-1968 pp.

Марія Михайлівна активно працювала над «Правилами видання пам'яток української мови XIV вв» (у спів авторстві з К.К. Цілуйком), «Українським правописом» (1961 р., у співавторстві з Л.А. Булаховським, І.К. Білодідом, К.К. Цілуйком, Г.П. їжакевич, В.М. Русанівським, А.П. Медушевським, П.Д. Тимо- шенком). Виходить у світ низка новаторських наукових розробок та праць, які свідчать про надзвичайно потужний творчий потенціал і широкий науковий діапазон вченого. Ці праці присвячено найак туальнішим лінгвістичним проблемам, традиційне розв'язання яких уперше у вітчизняній науці Марія Михайлівна органічно поєднала з пошуком формальних ознак вираження мовних явищ, що підлягати алгоритмічному описові та були основою для забезпечення комп'ю терно-орієнтованого аналізу всіх рівнів їхньої організації.

Новатор ські ідеї та науково обґрунтований підхід до мовознавчих досліджень визначили сенс життя й творчості М.М. Пещак, надихнули на по стійний творчий пошук і неспокій: інтуїція вченого, глибока відда ність науці, любов до мови та безкомпромісна праця дедалі більше зміцнювали переконаність науковця, що мова має потужну само достатню форму вираження, детальне та уважне вивчення і знання якої відкривають шлях і дають необхідну опору для розроблення, удосконалення та розвитку формалізованих методів дослідження природної мови. Формалізований аналіз багатоаспектних мовних явищ надає наснаги й упевненості в тому, що природна мова є складно організованою сутністю, котра на кожному рівні своєї репрезентації має відповідну форму.

Наукове осмислення внутрішньо зумовленої алгоритмічної будови й системного розвитку мови представлено вже в 70-і pp. минулого століття відомими розробками Марії Михайлівни: Наукова організація праці і автоматизація у мовознавчих досліджен нях // Мовознавство, 1967; Електронно-обчислювальні машини і підготовка Гідронімічного атласу української мови // Повідомлення Української ономастичної комісії, 1967; Деякі формальні засади се мантичної класифікації лексики // Автоматизация информационных работ и вопросы математической лингвистики, 1968. М.М. Пещак глибоко вивчала шляхи і напрями розвитку вітчиз няної і світової мовознавчої науки, засади й методи опрацювання мови, результати теоретичного осмислення яких висвітлено в числен них статтях 1957-1963 pp.: Робота Інституту мовознавства ім. О.О. По тебні АН УРСР за 1961р. // Мовознавство, 1962; Трактування мови в генеративній лінгвістиці // Мовознавство, 1982) та ін., а також у роз ділі «Дослідження з історичної фонетики, морфології та лексико логії», поданому в колективній монографії «Мовознавство на Україні за 50 років» у співавторстві з відомими вченими І.К. Білодідом, М.А. Жовтобрюхом, О.С. Мельничуком, Л.Г. Скрипник, Л.С. Пала марчуком, В.М. Русанівським, Г.П. їжакевич, ЗТ. Франко, О.С. Стри- жаком, Г.М. Гнатюк, В.Т Коломієць та ін. Для дослідниці важливими були фонетичні аспекти розвитку мови (Розвиток спільнослов'янських сполук г, к, ч з ы на українському ґрунті // 36. Дослідження з україн ської мови, 1958), особливості словотворчого потенціалу та системна динаміка морфемної структури української мови: Про один з підходів до вивчення словотвору (1965 p.), математична лінгвістика (Суфік сальні поля, їх особливості в системі словотвору українських топоні мів // Статистичні та структурні лінгвістичні моделі, 1966), закони синтаксичної організації мовних одиниць (Оточення дієслова- присудка та його роль у розмежуванні стилів // Мовознавство, 1967), стилістики (Наявність-відсутність складових елементів цілого -- одна зі стилістичних рис твору, 1974, рос. м.) та ін.

Кожна із цих наукових праць сприяла розгортанню й поглибленню лінгвістичних досліджень Марії Михайлівни та її учнів, а в комплексі новаторського підходу до наукового пізнання мови -- для формування й становлення однієї з важливих гілок вітчизняної науки про мову -- української лінгвістич ної школи, в якій органічно поєднано фундаментальну мовознавчу те орію і практику з методами формалізованого дослідження природної мови на всіх рівнях організації та взаємодії її елементів у процесі істо ричного розвитку і буття. В 1967-1968 pp. за ініціативи та підтримки Марії Михайлівни в Інституті мовознавства ім. О.О. Потебні АН України створено відділ структурної, математичної та прикладної лінгвістики, до складу яко го увійшли науковці-новатори на чолі з B.C. Перебийніс, які присвя тили своє життя розробці алгоритмічних засобів та прийомів дослі-формалізованого дослідження історичного тексту на всіх рівнях ор ганізації, виявлено функціональну роль лексичних та синтаксичних складників, встановлено особливості пунктуаційного оформлення текстових елементів, визначено текстотвірні ознаки в структурі діло вих документів.

Це по-справжньому новаторське сучасне дослідження і у висвітленні лінгвістичних ідей та проблем, і в розв'язанні актуаль них наукових питань, і у власне описовому представленні матеріалу дослідження, і в логічному, чітко алгоритмізованому та стилістично бездоганному обґрунтованому викладі. Творчий ентузіазм, постійні шукання й упевненість в об'єктивності обраного наукового шляху зумовлюють розгортання й поглиблен ня формалізованого аналізу, окреслюючи подальші наукові розвідки Марії Михайлівни, в яких вона представляла не лише нові аспекти для теоретичного осмислення природи мовного феномену, а й новий по гляд на вже відомі й начебто усталені в науці тенденції й закони. Нау ковий доробок М. М. Пещак протягом 1980-1985 pp. охоплює понад ЗО вагомих праць, у яких складні проблеми історії та теорії мови, діа лектології та ономастики, лексикології та лексикографії, теорії тексту, стилістики, структурної та прикладної лінгвістики, загального і порів няльного мовознавства, психолінгвістики, семантики, славістики, ти пології мов, штучного інтелекту та ін. аналізуються з урахуванням перспектив розвитку автоматизованого лінгвістичного забезпечення.

У цей час колектив Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України завершує роботу над фундаментальною лексикографічною працею -- тлумачним «Словником української мови». Видання пер ших томів одинадцятитомного «Словника української мови» привер тає особливий інтерес дослідниці до проблем формалізованого аналі зу лексичної семантики української мови та ідеї автоматизованого укладання семантичного словника української мови. Творче натхнен ня вченого втілюється у важливу для вітчизняної лінгвістики працю під керівництвом і за безпосередньою участю М. М. Пещак -- колек тивну монографію «Формалізовані основи семантичної класифіка ції лексики» (К.: Наук, думка, 1982), написану у співавторстві з Н.Ф. Клименко та І.Ф. Савченко, що заклала теоретичну основу фор малізованого дослідження непрепарованої природної мови, визначила основні шляхи та напрямки автоматизації лінгвістичних досліджень.

Наукові пошуки й досягнення Марії Михайлівни та її колег у відділі структурно-математичної лінгвістики розгорнуто в окремий напрям мовознавчих досліджень, відповідно до якого у 1986 р. в межах від ділу структурно-математичної лінгвістики Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України створено сектор машинного фонду української мови на чолі з доктором філологічних наук професором М.М. Пещак. Ідеї та методи формалізованого аналізу природної мови розвивалися й поглиблювалися у низці наукових статей та в наступ них колективних працях сектору машинного фонду української мови -- «Лексична семантика в системі «людина-машина» (К : Наук, думка, 1986) та «Український семантичний словник (Проспект)» (К.: Наук, думка, 1990 p.). . Надпотужну наукову та організаційну діяльність Марія Михай лівна поєднувала з активною підготовкою молодих фахівців із різних галузей лінгвістики. її науково-педагогічна робота радше є співпра цею наставника та молоді. Теплі стосунки з учнями, любов і повага до їхніх наукових інтересів та особистісних рис характеру, м'яка й прин ципова вимогливість до майбутніх науковців і майже невідчутна ске рованість їхнього творчого потенціалу на опрацювання будь-якої мов ної проблеми із залученням формалізованих методів аналізу цілком природно поєднувалися з надбаннями класичного мовознавства, а тому сприймалися органічно, природно, об'єктивно. До Марії Михай лівни йшла молодь за порадою та підтримкою, що завжди відбувалося в доброзичливій дискусії з елементами наукового паритету стосовно цікавих та актуальних дослідницьких проблем та завдань.

Учні Марії Михайлівни, серед яких понад 15 кандидатів і 3 доктори наук, із різ номанітних напрямів мовоз] авства, глибоко шанують свого Великого Вчителя. Ідею створення машинного фонду національної мови, яка визрі вала протягом усього наукового життя у фундаментально обґрунто ваних наукових працях М. М. Пещак (це, зокрема, «Машинний фонд української мови», 1987, «Формат первинної бази даних машинного фонду української мови», 1988 та ін.) і виголошувалася на лінгвіс тичних конференціях, нарадах і засіданнях вченої ради Інституту мо вознавства ім. О.О. Потебні НАН України, була підтримана вченими: машинні фонди національних мов починають створювати академічні мовознавчі інститути тепер уже пострадянських республік -- Росії, Бі лорусі, Казахстана, Грузії, країн Прибалтики, Молдови.

Однак лише в Україні ця велична новаторська ідея у творчій співпраці представни ків гуманітарних і точних наук -- Марії Михайлівни та В. А. Широко ва, який на той час очолював відділення науково-технічної інформа ції Президії НАН України, -- втілюється в життя: 1991 року в системі Академії наук України створено Український мовно-інформаційний фонд. 19 років в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України сповнені самовідданої, напруженої та натхненної новими іде ями праці Марії Михайлівни. Під її безпосереднім керівництвом розв'язано широке коло актуальних лінгвістичних проблем, захищено кандидатські й докторські дисертації, видано цікаві науково-тео ретичні монографії. Уперше у вітчизняній лінгвістиці виявлені Марією Михайлівною струнка система мовного оформлення композицій ної будови наукових творів, різноманітні способи включення «чужого» до власне авторської розповіді, особливості розгортання тексту у взаємозв'язку з уведеними до нього таблицями й малюнками здійсне но за допомогою комплексного формалізованого аналізу, спрямовано го на алгоритмічне забезпечення програмних засобів автоматизації, відображено у фундаментальному дослідженні тексту писемних пам'яток -- у монографії «Історія давньоруського та староукраїн ського тексту» (1994). її наукові праці «Нариси з комп'ютерної лінг вістики» (1999) і «Комунікативний синтаксис» (2000) окреслили но вітні напрями наукового лінгвістичного аналізу, який уже неможливий без чіткої системи структурно й комп'ютерно орієнтованих побудов.

Особливу увагу М.М. Пещак приділяла автоматизованому укла данню словників, лексикографічний досвід створення яких традицій ними методами виявляється безцінним. 1991 р. за ініціативи директора Українського мовно-інформаційного фонду НАН України члена- кореспондента НАН України В.А. Широкова започатковано фунда ментальну лексикографічну серію «Словники України», відповідно до якої розпочалося алгоритмічне опрацювання лексикографічних дже рел. Активна творча співпраця науковців фонду, дискусійні обгово рення структури паперового словника та взаєморозуміння забезпечи ли створення бази даних орфографічного та орфоепічного словників української мови. Марія Михайлівна ініціювала автоматизоване укла дання і стала співукладачем двотомного «Орфоепічного словника української мови» (2001, 2003), «Орфографічного словника україн ської мови» (1994), а також і співавтором першої версії електронного видання «Словники України: Інтегрована лексикографічна система. Парадигма. Транскрипція. Фразеологія. Синонімія. Антонімія» (2001). Багатогранне життя й творчість Марії Михайлівни Пещак є взір цем служіння та відданості її Величності Науці. Щира й усміхнена, доброзичлива й уважна, несказанно вродлива, сповнена наукового по шуку та ідей Марія Михайлівна залишилася назавжди в серцях і ду шах колег та учнів, дослідників-науковців. Вона ніби й сьогодні звер тається до всіх своїм яснооким поглядом і промовляє кожним рядком на сторінках своїх книжок і статей, закарбованих на скрижалях науки про мову, якій присвятила майже 70 років життя.

Размещено на Allbest.ru