Лексичні трансформації

Дослідження необхідності лексичних трансформацій у процесі перекладу, причини їх використання. Огляд типів лексичних трансформацій в сучасному англійському перекладознавстві. Досягнення семантичної еквівалентності вихідного тексту та тексту перекладу.

Рубрика Иностранные языки и языкознание
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 02.10.2014
Размер файла 38,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

Розділ 1. Лексичні трансформації при перекладі

1.1 Необхідність лексичних трансформацій у процесі перекладу

1.2 Причини використання лексичних трансформацій

Розділ 2. Існуючі типи лексичних трансформацій

2.1 Огляд типів лексичних трансформацій в сучасному перекладознавстві

2.2 Типи лексичних трансформацій

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У сучасному глобалізованому світі особливе значення надається найбільш розповсюдженим мовам, зокрема англійській, яка на сьогодні вже здобула особливий статус на міжнародній арені і стала “діючою мовою” більшості транснаціональних організацій, світових фондових бірж та міжнародних банків. Пожвавлення ділової активності в нашій країні також вплинуло на підвищення інтересу до вивчення англійської мови. Будь-якому спеціалісту, якщо він бажає бути першим у своїй галузі, знання англійської мови є необхідним. Відомо, що з давніх часів переклад виконував найважливішу соціальну функцію. У процесі перекладу часто виявляється неможливим використати значення слів і висловів, які пропонуються у словнику, часто виникає потреба у відступі від системних еквівалентів, тобто в перекладацьких трансформаціях. Саме у таких випадках звертаються до трансформаційного перекладу. Досягнення адекватності у перекладі пов'язане з умінням грамотно ідентифікувати перекладацьку проблему і здійсненні перекладацької трансформації. Проблема перекладацьких трансформацій є однією з найактуальніших у сучасному перекладознавстві. Для того, щоб вірно відтворити зміст іншомовного тексту перекладачі вдаються до різноманітних трансформацій, які повністю або частково змінюють структуру речень оригіналу. На сьогодні існує безліч визначень та класифікацій перекладацьких трансформацій запропонованих різними авторами. Об'єктом дослідження курсової роботи є лексичні трансформації в сучасному перекладознавстві; предметом дослідження курсової роботи є типи лексичних перетворень при перекладі з англійської на українську мову; метою курсової роботи є вивчення видів перекладацьких лексичних трансфомцій. лексичний трансформація переклад семантичний

Завдння зумовлені метою курсової роботи:

-дослідження необхідності перекладацьких лексичних трансформацій при перекладі;

-дослідження причин які викликають перекладацькі лексичні трансформації при перекладі;

-виявлення прикладів лексичних трансформацій при перекладі.

Оскільки в даній роботі мова піде про перекладацькі трансформацї, буде доречним уточнити зміст який вкладається в данне поняття різними вченими перекладознавцями. Так, наприклад, Леонід Степанович Бархаударов, який зробив значний внесок в розробку типологій перекладацьких трансформацій, виходив з того, що перекладацькі трансформації це - «ті багаточисленні і якісно різноманіті міжмовні перетворення, які здійснюються для досягнення перекладацької еквівалентності (адекватності перекладу) всупереч розбіжностям формальних і семантичних системах двух мов»[1,18].

До питання щодо перекладацьких трансформацій зветралося багато відомих перекладознавців, зокрема, В.Н. Комісаров, Р.К. Міньяр-Білоручев, Л.С. Бархаударов, Я.И. Рецкер, А.Д. Швейцер та інші. Однак серед вчених відсутня єдина думка відносно самого поняття «перекладацька трансформація» . Так, наприклад, Р.К. Міньяр- Білоручев дав наступне визначення: «Трансформація- основа більшості прийомів перекладу. Полягає в зміні формальних або семантичних компонентів вихідного тексту при збереженні інформації, яка призначається для передачі» [19,24]. Я.І.Рецкер визначає трансформації як «прийоми логічного мислення, за допомогою яких ми розкриваємо значення слова вихіднох мови в контексті та знаходимо йому відповідність в мові перекладу, яка не співпадає з словарною»[5,17].

А. Д. Швейцер дотримується думки що «перекладацькі трансформації - це міжмовні операції перевираження змісту» [27,13]. А.Ф. Архіпов під перекладацькими трансформаціями розумів «технічні прийоми перекладу, які складаються з заміни регулярних відповідностей нерегулярними», а також «самі мовні вираження одержувані в результаті застосування таких прийомів» [27,19] .

Розділ 1. Лексичні трансформації при перекладі

1.1 Необхідність лексичних трансформацій у процесі перекладу

В.В. Сдобников та О.В. Петрова зазначають, що прийом перекладу можна визначити як перекладацьку операцію, спрямовану на вирішення якоїсь проблеми та спрямовану на припущення типізованої однотипності, здійснюваних перекладачем дій [7,54]. Відмінності в системах мов і правилах використання одиниць мови постійно створюють визначення проблеми в процесі перекладу, внаслідок чого перекладач вимушений використовувати прийоми перекладу, що називаються перекладацькими трансформаціями. До таких трансформацій і відносяться лексичні трансформації.

Прийоми логічного мислення, за допомогою яких ми розкриваємо значення іншомовного слова в контексті і знаходимо йому український відповідник, прийнято називати лексичними трансформаціями. Суть трансформації полягає в заміні лексичної одиниці, що перекладається, словом або словосполученням, яке реалізує сему цієї одиниці початкової мови (ПМ) .

Лексичні трансформації застосовуються у тому випадку, якщо у вихідному тексті простежується нестандартна мовна одиниця на рівні слова, наприклад, власне ім'я, властиве вихідній мовній культурі і яке відсутнє в мові перекладу; термін у тій чи іншій професійній сфері; слова, що позначають предмети, явища й поняття, характерні для вихідної культури але відсутні або мають іншу структурно-функціональну впорядкованість у мові, на яку перекладається. Розглядаючи лексичні трансформації, необхідно зазначити, що словниковий запас мови є не просто сукупністю слів, а системою, що допускає різноманітні, але не будь-які словосполучення у контексті: окремі елементи словника пов'язані один з одним певними лексичними й стилістичними відносинами. На цю обставину слід зважати під час перекладу, особливо, коли потрібно робити вибір між кількома варіантами перекладу. Тут варто виділити три найбільш характерні випадки: у мові немає словникової відповідності тому чи іншому слову оригіналу (галушки, вареники); відповідність є неповною, тобто лише частково покриває значення іноземного слова (герцог, принц,); різним значенням багатозначного слова оригіналу відповідають різні слова в мові перекладу (play - гра, страйк, простір, вільно володіти, бити (про фонтан), танцювати), (plant - рослина, поза, завод, агрегат, поліцейська засідка) [24,22].

Суть перекладу лексичних трансформацій залишається при перекладі незмінною: перекладач шукає не іншомовне позначення слова, а його нову номінацію вихідною мовою, для того, щоб перейти до мови перекладу на формально-знаковому рівні. Такі слова є надзвичайно важливими у перекладі, оскільки, будучи порівняно незалежними від контексту одиницями, надають перекладному тексту різного спрямування, залежно від вибору перекладача [19,49].

Таким чином, під час здійснення перекладу, головним завданням перекладача є досягнення семантичної еквівалентності вихідного тексту та тексту перекладу. Для досягнення цієї мети необхідно використовувати різноманітні перекладацькі перетворення, а на рівні компонентної еквівалентності - трансформації. Причина, що викликає потребу у використанні трансформацій полягає у тому, що кожна мова має свою власну, своєрідну структуру, і це необхідно враховувати під час перекладу. Для того, щоб швидко вибрати правильний варіант перекладу, перекладачеві необхідно знати всі види трансформацій. При цьому особливу увагу необхідно звертати на лексико-граматичні трансформації, тобто на структурні та лексико-семантичні розбіжності між англійською та українською мовами, які вимагають під час перекладу перебудови синтаксичної структури речення або певних лексичних змін .

Переклад є зіставленням двох мовних систем на всіх рівнях. Лінгвістичний рівень перекладу є найнижчим в ієрархії перекладацьких завдань, тим не менше, він вкрай необхідний для повноцінної передачі змісту тексту оригіналу. Зрозуміло, що перекладачу знадобиться передати не тільки суму смислів, закодованих у реченнях, але й інформацію, що відноситься до культури, традицій, смаків нації, що потребує виходу за суто лінгвістичну мовну систему (вищий рівень перекладу) і називається екстралінгвістичною інформацією, або фоновими знаннями. Але починається переклад з суто лінгвістичного рівня [19,56].

Як відомо, лексико-семантичні системи мов, що контактують при перекладі, суттєво відрізняються за обсягом, мотивацією вживання певних слів та картинами світу, що формують синтагматичні та парадигматичні відносини слів між собою. В процесі перекладу часто стає неможливим використовувати буквальний словарний відповідник, і перекладач вдається до перетворення внутрішньої форми слова чи словосполучення або ж його повної заміни, тобто до перекладацької трансформації. При лексичних перекладацьких трансформаціях робиться заміна окремих лексичних одиниць мови-джерела такими лексичними одиницями мови перекладу, які не є їх словарними еквівалентами, але саме вони забезпечують адекватне розуміння перекладу.

Отже, лексичні перекладацькі трансформації просто необхідні, тому що обсяг значень лексичних одиниць мови-джерела і мови-перекладу рідко співпадає у всьому об'ємі значень. Англійське слово „flat” співпадає з українським значенням „квартира”, але зовсім не має відповідника для такого свого значення, як „нависаюча над чимось частина будь якого предмету”. Вміння замінити слово синонімічним елементом важливе як у мові, на яку перекладається, так і в рідній мові.

1.2 Причини використання лексичних трансформацій

Невідповідності у структурі різних мов призводять до труднощів, пов'язаних із збереженням і передачею значень слів при їх перекладі іншою мовою. Слово, як лексична одиниця, є частиною лексичної системи мови. Смислова , або семантична структура слова унікальна для кожної конкретної мови, а тому може не збігатися в лексичних системах іноземної мови ( ІМ) та мови перекладу (ПМ). Тут на перший план виходять лексичні трансформації, які можна визначити як « відхилення від словникових відповідностей » [8,389]. У разі виявлення такого відхилення при перекладі будь-якого слова або словосполучення з англійської мови на українську дана лексична одиниця замінюється в МП іншою лексичною одиницею, що передає дещо інше значення порівняно з тим, що має слово в оригіналі, тобто відбувається лексична трансформація. Поява лексичних трансформацій може бути обумовлена цілою низкою чинників, пов'язаних з особливостями конкретної пари мов. Найбільш важливі з них: насамперед, необхідність у використанні лексичних трансформацій може бути викликана наявністю різних ознак у кожного предмета, явища і поняття та історично сформованим виділенням якогось одного з них для позначення відповідної лексичної одиниці мови. Оскільки таке позначення засновано на специфіці національної культури даного народу, переклад слова на українську мову може викликати деякі труднощі. Приклад: Iron - праска. Назва даного предмета в українській мові обумовлена його призначенням: прасувати. Англійський еквівалент відображає матеріал, який використовується при його виготовленні. Незалежно від ознаки, обраної в якості основної, в кожній мові досягається точна і найбільш прийнятна для даного народу передача сенсу явищ і понять [29,248].

По-друге, існування лексичних трансформацій пов'язано з багатозначністю слів, викликаноїю різницею в смисловому обсязі слова на ІМ і МП. Різний смисловий обсяг у двох мовах можуть мати слова, які складають досить численну групу, яка включає в себе інтернаціональні слова, адвербіальні дієслова, дієслова відчуття, сприйняття , розумової діяльності та деякі інші. Слово, як складова частина мови, проходить свій шлях розвитку, що впливає на формування нових відтінків значень, вживання і сполучуваність слова, його функціонування в мові, тому наявність абсолютно ідентичних слів в окремій парі мов можна вважати ілюзією. У більшості випадків збіг значень спостерігається лише в одному лексико-семантичному варіанті (ЛСВ), хоча і тут обсяг основного значення може варіюватися по відношенню до ПМ, другорядні ж ЛСВ демонструють ту чи іншу ступінь відхилення в різних мовах [23,101]. Приклад: багатозначний прикметник " sharp " має багату семантичну структуру і може вживатися для опису різних явищ і понять, кожному з яких відповідає окрема значення, що передається в українській мові двома або навіть трьома словами. Лексико - семантичні варіанти даного слова можуть описувати предмет і його обриси, зір і слух, звук, вітер, людську мову, і згідно з відповідним поняттям при перекладі на українську мову використовуються різні слова, що свідчить про широкий семантичний обсяг кожного ЛСВ слова.

Прикметник "sharp" має значення: 1) гострий; відточений (про предмет); 2) певний, виразний (про його контур); 3) гострий, тонкий (про слух, зір), 4) різкий, пронизливий (про вітер ), 5) різкий, пронизливий (про звук); 6) різкий, сильний (про біль); 7) їдкий, кілкий (про слова, зауваженнях); 8) гострий, проникливий, прозорливий (про розум).

При перекладі слова враховується його контекстуальне оточення (у випадку з прикметником - обумовлений іменник), на основі аналізу якого робиться вибір на користь того чи іншого значення. Контекстуальне, або оказіональне значення слова є результатом семантичного поєднання слів, і його переклад може обернутися непростим завданням [29,157]. Характер семантичного контексту впливає на контекстуальне значення слова, а ймовірність вживання слова в тому чи іншому контексті залежить від його семантичної структури [16,179]. Навіть найбільш непередбачуваний варіант перекладу при більш глибокому розгляді виявляється не випадковим, а обумовленим семантичною структурою слова. Найбільш яскраві приклади розкриття сутності явищ через контекстуальне вживання слів можна зустріти у творах відомих поетів і прозаїків.

Потенційне значення слова - це продукт неповторної унікальності мови, в якому діють парадигматичні та семантичні зв'язки, що розкривають лексичний потенціал кожного слова. Оскільки семантична структура різних мов має суттєві відмінності, переклад контекстуальних значень будується на можливості або неприпустимості того чи іншого слововживання в ПМ [7,222]. Приклад: but for me television is an escape. - aле для мене телевізор - це віддушина. Переклад слова "escape", що має словникове значення «втечу; позбавлення, порятунок», пояснюється його семантичним оточенням, в якому контекстуальне значення «віддушина» найбільш точно передає описану ситуацію. І хоча таке значення відсутнє в словниковій статті, воно мається на увазі парадигматичним значенням слова, бо будь-яка втеча - або в даному випадку втеча від реальності - може стати бажаною віддушиною для людини [28,93].

Обумовленість лексичних трансформацій відмінністю в сполучуваності слів у різних мовах є третьою основною причиною.

Говорячи про сполучуваність слів, зазвичай мають на увазі ступінь сумісності понять, виражених за допомогою даних слів і вступають в характерний для даної мови зв'язкок. Сполучуваність слова прямо пропорційна його семантичному обсягу , який дозволяє слову вибудовувати всілякі зв'язки з іншими лексичними одиницями, а значить, надає перекладачеві більше можливостей для пошуку прийнятних варіантів перекладу. Будь-яка мова має власні норми сполучуваності, які, як правило, не збігаються з відповідними нормами інших мов внаслідок їх історичної, географічної та культурної обумовленості. Приклади: рoor health - слабке здоров'я, power of speech - дар мови, to pay a visit - нанести візит; fish bite at bait. - риба клює на приманку; а mission carried him in early life to Italy. - покликання привело його в юні роки до Італії.

Становлення і розвиток лексичної системи мови призводить до формування типових для мови способів слововживання (usage), пов'язаних з характерним для даної культури сприйняттям навколишнього світу. Приклади :trains going down - поїзди, що йдуть у південному напрямку. parliament will rise next week . - сесія парламенту закривається наступного тижня. В результаті народжуються специфічні словосполучення, мовні формули і кліше, що відповідають нормам мови і зрозумілі його носіям. Можна навести незліченну безліч прикладів таких сполучень, які відрізняються повнотою і не допускають заміни існуючих або впровадження нових компонентів на противагу фразеологізмам.

Окрему групу традиційних поєднань складають різні кліше, що містять в собі елементи розпорядження, вимоги або мають більш широкий зміст. При перекладі вони замінюються поєднаннями, адекватними мови перекладу. Приклади : use only fresh water to drink . - пийте тільки прісну воду; no thoroughfare ! - проїзд закритий!; take care or you will be visited with punishment from heaven ! - бережись, або тебе спіткає кара небесна !; reports say that thousands of people demonstrated in support of the opposition parties ' demand for radical reforms . - повідомляється, що тисячі людей виступили на підтримку опозиційних партій, які вимагають проведення радикальних реформ.

Розділ 2. Існуючі типи лексичних трансформацій

2.1 Огляд типів лексичних трансформацій в сучасному перекладознавстві

А. М. Фітерман і Т.Р. Левицька виділяють три типи перекладацьких трансформацій, з чого виходить що до лексичних трансформацій відносяться заміна, додавання, конкретизація та генералізаця речень [4,11]. Я. І. Рецкер, навпаки, називає лише два типи трансформацій, і згідно з думкою цього лінгвіста, лексичні трансформації полягають у конкретизації, генералізації, диференціації значень, антонімічному перекладі, компенсації втрат, що виникають в процесі перекладу, а також у смисловому розвитку і цілісному перетворенні [6,18]. У своїй роботі „Теорія перекладу” В. Н. Коміссаров виділяє типи лексичних трансформацій, що застосовуються у процесі перекладу такі як транскрибування і транслітерація, калькування, лексико-семантичні заміни (генералізація, конкретизація, модуляція, експлікація, адаптація, компенсація, ампліфікація), антонімічний переклад [16,23]. Наступний вчений, А. Д. Швейцер, пропонує ділити трансформації взагалі на чотири групи. У його розумінні йдеться не про види, а про рівні, що дозволяють скористатися прийомами трансформації. При цьому він вважає, що на стилістичному рівні можуть мати місце як граматичні, так і лексичні трансформації [27,31]. Однак всі дослідники демонструють однаковий набір прийомів реалізації трансформацій перекладацького плану. Якщо простежити за цим на конкретних прикадах то стає очевидним, що Я.І. Рецкер, А.М. Фитерман, Т.Р. Левицька відносять прийоми конкретизації і генералізації до лексичного різновиду трансформацій. А.Д. Швейцер дає поняттям інші назви - гіпонімічна і гіперонімічна трансформації - і позначає, що їх рівнем є преференціальний [27,33]. Я вважаю, що це явища лексичної трансформації. Однак, існують і інші точки зору. Наприклад, Р. К. Миньяр - Білоручев називав три види трансформацій. І до лексичного виду відносив прийоми генералізації і конкретизації [20,32]. Л.С.Бархударов, відомий лінгвіст, називав чотири типи перетворень (трансформацій), що мають місце в ході роботи над перекладом. До всього що відбувається на лексичному рівні Л.С. Бархударов відніс компенсацію, синтаксичні заміни в структурі складного речення, заміну частин мови, компонентів речення і словоформ, конкретизацію і генералізацію, членування і об'єднання речення, заміну причини наслідком (і навпаки), антонімічний переклад [20,35]. Автори спільної праці, А. Б. Шевнин і Н. П. Сєров, у своїй класифікації виділяють два основних типи перекладацьких перетворень, до лексичних трансформацій вони відносять такі способи як, компенсація, антонімічний переклад, конкретизація, заміна причини слідством і генералізація [20,37]. На відміну від них, Л.К. Латишев виділяє шість типів перекладацьких перетворень, до типу лексичних перетворень вчений відносить заміни лексем синонімами, залежними від контексту [20,40]. Наступний вчений, В.Є. Щетінкін, до складу лексичних трансформацій включає конкретизацію, антонімічний переклад, ампліфікацію, генералізацію, смислове узгодження, адаптацію, компенсацію, експлікацію [20,44]. Л.С. Бархударов розглядає наступні випадки лексичних замін: конкретизація, генералізація, заміна слідства причиною і навпаки, антонімічний переклад, компенсація [20,49].

Існує ще багато думок з цього приводу, однак, загалом, кожен з учених, класифікуючи перекладацькі перетворення, розділяючи їх на типи на свій розсуд, має справу з одними і тими ж явищами. Підводячи підсумки аналізу різних класифікацій перекладацьких перетворень радянських, російських і зарубіжних дослідників я можу зробити висновок про те, що єдиної класифікації типів перекладацьких трансформацій в сучасній лінгвістичній науці не існує. Також слід зазначити, що створення єдиної класифікації ускладнене тим фактом, що різні лінгвісти виділяють різну кількість прийомів перекладацької трансформації. З'єднання в одному реченні різних типів лексичних трансформацій ускладнює їх виявлення та класифікацію. Тим не менш, можна виділити вісім найбільш поширених різновидів лексичних трансформацій, які виглядають наступним чином: конкретизація; генералізація; компенсація; прийом лексичного додавання; прийом лексичного опущення; прийом смислового розвитку; прийом цілісного перетворення; антонімічний переклад.

2.2 Типи лексичних трансформацій

Конкретизація

Серед інших прийомів перекладацької трансформації багато вчених виділяють конкретизацію. І незважаючи на розбіжності в поглядах щодо того, до якого з видів відноситься даний прийом і як його назвати (не всі зараховують конкретизацію до лексичних трансформацій, А.Д.Швейцер, наприклад, назвав її гіпонімічною трансформацією), суть цього прийому у різних авторів аналогічна. Про те, в чому полягає його сенс , і яким чином прийом реалізовується на практиці, і піде мова. У процесі перекладу нерідко доводиться стикатися з тим, що лексика української мови більш конкретна, ніж її аналогічні лексичні одиниці в мові англійській. Тому широке розповсюдження отримав прийом конкретизації, суть якого полягає в заміні слова, яке на вихідному мові має досить розлоге значення, словом з більш конкретним значенням. Переважне поширення над контекстуальною конкретизацією має конкретизація мовна, при якій заміна слова з широким значенням на слово з вужчим визначена відмінностями в ладі двох мов. Причинами цих розбіжностей може виступати і відсутність у мові перекладу лексичної одиниці, значення якої так само розгорнуто, як і в мові вихідному. Також відмінності можуть міститися і в стилістичних характеристиках або ж у вимогах граматичного порядку, наприклад в нагальності синтаксичної трансформації у вигляді заміни іменного присудка дієслівним [17,60].

У більшості випадків при перекладі на українську мову конкретизації підлягають англійські дієслова мовлення, а також дієслова руху, такі як: say, be, have, get, take, give, make, come, go та ін : аt the by - election victory went to the Labour candidate . - на додаткових виборах перемогу здобув кандидат від партії лейбористів; the rain came in torrents . - полив сильний дощ; « So what ? » I said. (Дж. Селінджер «Над прірвою в житі »). - Ну так що ж ? - Запитую я; told me to come right over, if I felt like it. (Дж. Селінджер «Над прірвою в житі» ) - звелів хоч зараз приходити, якщо треба;

Тут можна уявити приклади зміни українського іменного присудка в англійське дієслівне, при якому завжди потрібно визначення ясності для дієслова be : she is at school - вона вчиться в школі; the concert was on Sunday - концерт відбувся в неділю; he is in the Army - він служить в армії;

Застосування прийому контекстуальної, або мовної конкретизації відбувається у випадках, коли потрібно завершити фразу, коли необхідно уникнути повторень, досягти більшої виразності і т.д. Тобто в ситуаціях, коли зміни продиктовані чисто стилістичними міркуваннями [9,122]. Наприклад: you could hear him putting away his toilet articles . (Дж. Селінджер «Над прірвою в житі» ) - було чутно, як він прибирає свої мильниці та щітки.

Генералізація

Повною протилежністю конкретизації є генералізація. Суть цього прийому - заміна видового поняття родовим, приватного поняття загальним. У зв'язку з тим, що слова англійської мови мають більш абстрактний характер, ніж аналогічні українські слова, при перекладі з англійської мови на українську мову генералізація знаходить набагато менше застосування, ніж конкретизація. Проте зовсім без її застосування не обходяться, наприклад: орел піднявся вище і знову став кружляти над землею. - the bird went up and circled again; hе comes over and visits me practically every weekend - він частенько заїжджає до мене , практично щотижня; hе showed us this old beat - up Navajo blanket that he bought off some Indian - він показав нам стару - стару індіанську ковдру, куплену у якогось індіанця.

Компенсація

Компенсація - це спосіб перекладу, застосовуваний тоді, коли деякі смислові елементи та стилістичні особливості неможливо передати достовірно. Щоб не втратити значення повністю, в тексті перекладу використовуються елементи іншого порядку. При цьому застосовуватися вони можуть зовсім не в тому самому місці, де вони присутні в оригіналі. Ось найбільш характерний приклад використання компенсації при перекладі на українську мову з англійської: « Why don't you write a good thrilling detective story ?» She asked . «Me ?» Exclaimed Mrs Albert Forrester ... ( S. Maugham , The Creative Impulse )- «А чому б вам не написати детективний роман, такий, щоб дух захоплювало?» - «Чого ?» - Вигукнула місіс Форрестер ...

Як ми бачимо, в оригіналі героїня використовує в цьому еліптичному реченні якусь форму об'єктного відмінка займенника «me» замість потрібного «I» , що досить давно прижилося в розмовно - літературній мові, деякі й досі вважають цей зворот неприпустимим граматичним спотворенням. Однак в українській мові таких нюансів в порядку особистих займенників не стається. Тому в цьому випадку перекладачка М. Лоріе застосовує спосіб компенсації, в процесі якого замінює літературну форму «що» на просторічну - фамільярну «чого». В результаті смисловий зміст уривка не змінюється, хоча відмінність елементів - особовий займенник в оригіналі і запитальне в перекладі - досить значна.

Розглянувши нижче приклад, можна усвідомити, що застосування компенсації найбільш виправдане в тих випадках, коли необхідно передати саме прагматичні, внутрішньо-лінгвістичні значення, що представляють в оригіналі значні характерні мовні риси. До таких рис можна віднести характерні особливості мови, специфічне діалектне забарвлення, різну гру слів, каламбури, жаргон і так далі. А також у випадках, коли неможливо підібрати точну відповідність якому або елементу тексту [28,142]. Приклад: you could tell he was very ashamed of his parents and all , because they said ' he don't ' and ' she don't ' and stuff like that ... (Дж. Селінджер «Над прірвою в житі» )- відразу було видно, що він соромиться своїх батьків, тому що вони говорили « хочать » і « хочуте», і все в такому роді ...

Таким чином, застосування прийомів компенсації і цілісного перетворення є об'єктивним прикладом того, що еквівалентність перекладу досягається на рівні сукупної смислової цілісності тексту, а не шляхом переведення окремих фрагментів тексту [29,111], (наприклад: слів або словосполучень). Іншими словами, є частини, які неможливо перекласти, але передача їх сенсу зокрема в перекладі всього (тексту ) можлива завжди. Однак, використання в перекладі різних лексичних трансформацій повинно застосовуватися фахівцем кількісно об'єктивно, з урахуванням його повної обізнаності відносно обстановки дії тексту. Важливою специфікою перекладу з англійської мови є необхідність структурного заміщення або внесення доповнень до тексту як на рівні слів так і на рівні речень. Ця вимога виникає у зв'язку з наявністю в англійській мові різних специфічних граматичних структур і форм, величезної кількості слів двоякого або невизначеного значення. Також мовна відмінність диктує застосування ряду опущень при перекладі. В цілому ці фактори сприяють активному застосуванню лексичних трансформацій.

Прийом лексичного доповнення

У деяких випадках для того, щоб правильніше і зрозуміліше передати зміст вихідного матеріалу, перекладачеві може знадобитися ввести кілька додаткових слів. Це трапляється як при перекладі з англійської на українську, так і навпаки. Причини криються у відмінностях синтаксису, граматики, відсутності чітких лексико - семантичних еквівалентів у мові перекладу, а також іноді в суто стилістичних міркуваннях [19,90]. Англійські речення зазвичай більш короткі, і при їх перекладі потрібно додати відсутні одиниці: wherever you go - I follow -куди б ти не пішов, - я піду за тобою.

Видно, що в англійському варіанті прямо не вказано, за ким піде автор. Проте абсолютно ясний сенс, і для більш точного перекладу на українську просто необхідно додати відсутній смисловий елемент.

Також лексичні доповнення потрібні при адаптації будь - якої інформації для кінцевого читача: i think, everyone can find a job for summer season in the Mediterranean, in hotels, thematic parks or else. - я думаю, що кожен може знайти собі роботу на літній сезон на Середземноморському узбережжі, в готелях, тематичних парках або інших місцях .

У разі, якщо потрібно передати комунікативне членування пропозиції, коли важлива сама його структура, також можуть використовуватися додавання. Дуже яскравим прикладом є переклад з української мови на англійську речень з опущеним підметом, які за звичайних умов досить часто перекладаються за допомогою пасивного стану: у 2009 році будуть збільшені ставки податку- іn 2009 government will increase tax rates. Ще одним частим випадком вживання доповнень є переклад одиночних слів і словосполучень, на які накладено не тільки лексичний, а й граматичний сенс. Наприклад, англійське слово industry має форму множини - industries, в той час як український іменник "промисловість" є збірним і вживається тільки в однині. Іноді така граматична різниця стирається при однаковому розумінні - the industries of France - промисловість Франції. Але , якщо необхідно зберегти в перекладі на українську мову множину, то перекладачеві не уникнути введення додаткового слова "галузі ", наприклад: the problems of various industries - проблеми різних галузей промисловості.

Цікавий також і випадок з атрибутивними словосполученнями - у той час як в українській мові особливу роль відіграє відмінкове управління, в англійській широко поширене вживання поєднань з двох або кількох слів об'єднаним загальним змістом без їх зміни. Іноді в обох мовах є еквівалентний варіант таких поєднань - earth quake - землетрус. Але якщо такого еквівалента немає? При дослівному перекладі ми все одно змушені будемо використовувати відмінкове управління - Gun license - ліцензія на зброю - проте все одно цей варіант неправильний, необхідно скористатися лексичним додаванням - посвідчення на право носіння зброї; job offer - пропозиція щодо прийому на роботу. Іноді такі поєднання можуть складатися з цілих речень, слова в яких пов'язані тільки знаком "-": Girl - next - door - дівчина, що живе в сусідньому будинку. У всіх випадках вживання лексичного доповнення, перекладачеві потрібно бути більш обізнаним у сфері теми вихідного тексту. Необхідно розуміти, "що" хотів сказати автор і "чому" він зробив саме так, адже знаючи це можна перекласти текст максимально адекватно і зрозуміло для кінцевого читача.

Прийом лексичного опущення

Прийом лексичного опущення припускає ігнорування в процесі перекладу деяких семантично надлишкових слів, які не несуть важливого ??смислового навантаження, а їх значення часто комплексно відновлюється в перекладі [9,157]. Опущення є методом прямо протилежним прийому додавання.

Мабуть, найбільш традиційним прикладом семантичної надмірності є вживання так званих «Парних синонімів», які часто виявляються у всіх стилях писемного мовлення англійської мови. Однак, в українській мові такий прояв не зустрічається, і при його перекладі один із синонімів не повторюється, і два слова замінюються одним [28,140]. Так і використовується прийом опущення, наприклад: brave and fearless - хоробрий; just and equitable treatment - справедливе ставлення; he was breathless and dead - він був мертвий; by violence and force - насильницьким шляхом; normal and regular - звичайний; Безумовно, цей прийом знаходить застосування не тільки при перекладі «парних синонімів», є й інші надлишкові елементи, наприклад: so I paid my check and all. Then I left the bar and went out. ( J. Salinger , The Catcher in the Rye ) - я розплатився і пішов до автоматів. У даному англійському реченні зайвим виступає left the bar, з огляду на те, що аналогічну дію передбачається також і дієсловом went out. Тому в українському перекладі цілком доцільно використано опущення, причому речення з ним об'єднано з попереднім. Наступний приклад: winter rains in the Jordan are violent , while they last . ( K. Kenyon . Digging up Jerico ) - взимку в долині Йордану бувають страшні зливи. А в цьому випадку зайвим для української мови є ціле англійське речення. У підсумку, використання прийому опущення дозволяє перекладачеві виробляти деяке скорочення загального обсягу твору, що називається здійснювати компресію тексту. Однак не тільки семантично надлишкові слова є об'єктом прийому опущення. Цей метод також використовується у випадках такої особливості англійської мови, як прагнення до максимальної конкретності. Подібні тенденції знаходять своє вираження в застосуванні назв мір і ваг або у вживанні числівників навіть у тих випадках, коли це не підтримується семантичними чинниками [9,198]. Тут теж застосовується опущення, наприклад: about a gallon of water was dripping down my neck, getting all over my collar and tie.( J. Salinger , The Catcher in the Rye ) - вода з голови лилася за комір, промок весь комір і весь комір.

Прийом смислового розвитку

Прийом смислового розвитку полягає в заміні одиниці, що перекладається на контекстуальне, логічно пов'язане з нею слово або словосполучення. В основі лежить принцип, коли згадана в тексті причина розвивається і замінюється її наслідком (або навпаки). Іноді такий метод - єдиний спосіб адекватно передати вихідний сенс кінцевому читачеві [9,200].

Приклад: at least four shots were fired, but the deliveryman wasn't hurt - було випущено як мінімум чотири кулі, але всі вони пройшли повз. Наслідок - доставник залишився в порядку - замінено на причину - кулі пройшли повз. А ось інший приклад, коли процес, викликаний причиною, замінюється кінцевим результатом: japan and major European countries have joined the United States in falling into recession - японія і провідні країни Європи тепер також переживають рецесію; the cafes became overcrowded , so we have gone home - у кафе не було вільного місця, тому ми попрямували додому. У даному варіанті проведена заміна причини її наслідком, крім того тут присутній антонімічний переклад, який ми розглянемо більш докладно пізніше.

Прийом цілісного перетворення

Одним із прийомів здійснення перекладацьких трансформацій, виділеним лінгвістом Я. І. Рецкером і віднесеним ним до групи лексичних трансформацій, є прийом цілісного перетворення, що є певним різновидом смислового розвитку. Якщо дати лаконічне роз'яснення цьому прийому, то його суть - у всеосяжному перетворенні як окремих слів, так і речень в цілому[9,203]. Особливо хочеться відзначити, що зміни носять саме комплексний характер. Тенденцією, яка аналогічно виявляється і в інших видах лексичних трансформацій, є використання цілого переліку частотних лексичних одиниць, утворених мовними контактами традиційно. Результатом чого стають різні словникові відповідності, як постійні, так і варіантні [9,205]. Найбільшою мірою прояву такої тенденції зустрічаються в розмовній мові. Наприклад: how do you do ? - здрастуйте; never mind - нічого, не звертайте уваги, не варто турбуватися; forget it - не варто про це говорити, дурниці ! Не варто подяки !; shut up ! - замовкни; well done ! - браво! Молодець! На прикладі зазначених варіантів перекладу ми бачимо, що, незважаючи на те що ці пари не мають ні загальної внутрішньої форми, ні схожих семантичних компонентів, вони цілком узгоджено передають загальний смисловий зміст, хоч і виражені на різних мовах. Насправді при перекладі саме розмовної мови необхідне використання цілісного утворення. Розберемо поєднання « forget it ! ». Очевидно, що її переклад зроблений з застосуванням прийому смислового розвитку, адже буквальний переклад дії ( « забудьте про це» ) змінено на його причину ( « не варто про це говорити »). Також в цьому прийомі заміни можна знайти риси антонімічного перекладу. Але саме відсутність будь-яких загальних компонентів між англійськими та українськими словосполученнями дозволяє сказати, що тут використаний саме прийом цілісного перетворення. Наведений вище аналіз цілком доступно дозволяє зрозуміти, чому цілісне перетворення є таким багатогранним прийомом у практиці перекладу. Інші приклади: bird of a feather flock together. - масть до масті підбирається; in for a penny in for a pound - заварив кашу, так не шкодуй масла. Отже: володіння прийомом цілісного перетворення тобто умінням виробляти комплексну рівнозначну заміну словесних образів дає значні переваги майстру перекладу, бажаючому домогтися гідного результату.

Антонімічний переклад

Суть антонімічного перекладу полягає в тому, щоб висловити думку лексичної одиниці першотвору через протилежне поняття, при цьому, природно, змінивши її структуру [9,207]. Найпростішим прикладом антонімічного перекладу може бути переклад слова " short " як " не довгий " - в даному випадку не було необхідності для такої трансформації, але іноді вона стає корисним полегшенням: you need to visit him before he is gone - тобі потрібно відвідати його , поки він тут. Можна було перевести дане речення з закінченням - поки він не пішов, але для української мови звичніше замінити цю фразу її антонімічним еквівалентом. По суті, антонімічний переклад - переклад з використанням двох заперечень - одне з них очевидне, інше приховане: Volkswagen will stop building of new plants in China - компанія Фольксваген не продовжуватиме будівництво нових заводів в Китаї. Заміна " will " на " не буде" - застосування очевидного заперечення, тоді як використання замість дієслова " stop " дієслово " продовжувати " - заперечення прихований, тобто вживання антоніма.

У перекладацькій практиці зустрічаються випадки, коли так замінюють не тільки слова, а й цілі фрази, як, наприклад, при перекладі речень, де вжиті конструкції " not + ( un ) till " : I did not know Mike really until I had spent some days with him - я дізнався Майка по справжньому тільки тоді, коли провів з ним кілька днів. Особливо необхідно відзначити переклад прикметників або дієприкметників, коли в оригіналі і в тексті перекладу вони застосовані в різних ступенях порівняння, одночасно змінюючи ствердну форму на негативну ( або навпаки): the life in London is not chip , but it is not as expensive as in Moscow - життя в Лондоні не з дешевих, але в Москві вонo дорожче.

Висновки

Отже, у першому розділі курсової роботи визначалося, що переклад - діяльність, що полягає в передачі змісту тексту на одній мові засобами іншої мови, а також результат такої діяльності. Головна мета перекладу - досягнення адекватності. Адекватний, або як його ще називають, еквівалентний переклад - це такий переклад, який здійснюється на рівні, необхідному і достатньому для передачі незмінного плану змісту при дотриманні відповідного плану вираження, тобто норм мови перекладу. В процесі перекладу початковими є одиниці тексту оригіналу, а кінцевими - одиниці тексту перекладу. Для створення повноцінного перекладу перекладач повинен брати до уваги характерні особливості автора повідомлення (джерела інформації) і тих одержувачів (рецепторів) інформації, для яких призначалось це повідомлення, їх знання і досвід, відбивану в повідомленні реальність, характер і особливості сприйняття людей, яким адресується переклад, і усі інші аспекти міжмовної комунікації, що впливають на хід і результат перекладацького процесу. Саме для цього при перекладі використовуються перекладацькі трансформації. Аналіз літератури з теорії перекладу дозволяє узагальнити існуючі погляди вчених на сутність перекладацьких трансформацій. З точки зору сучасного перекладознавства, перекладацькі трансформації являють собою перетворення, які використовуються для переходу від мовних одиниць оригіналу до мовних одиниць перекладу, тобто являють собою міжмовні трансформації. Перекладацькі трансформації зачіпають як форму, так і зміст мовних одиниць, тому є перетвореннями формально - семантичного характеру. Поява ж лексичних трансформацій може бути обумовлена цілою низкою чинників , пов'язаних з особливостями конкретної пари мов. І в моїй роботі були розгляне ні найбільш важливі з них. Насамперед, необхідність у використанні лексичних трансформацій викликана наявністю різних ознак у кожного предмета, явища і поняття і історично сформованим виділенням якого одного з них для позначення відповідної лексичної одиниці мови. Оскільки таке позначення засновано на специфіці національної культури даного народу, переклад слова на українську мову може викликати деякі труднощі. Існування лексичних трансформацій пов'язано також з багатозначністю слів, викликаною різницею в смисловому обсязі слова на ВМ і ПМ. Різний смисловий обсяг у двох мовах можуть мати слова, які складають досить численну групу, яка включає в себе інтернаціональні слова, адвербіальні дієслова, дієслова відчуття, сприйняття, розумової діяльності та деякі інші. У другому розділі мною були розглянуті основні класифікації видів перекладацьких трансформацій, причому їх аналіз показав значні розбіжності в принципах класифікації перекладацьких трансформацій різними вченими. При цьому, подібними, в різних класифікаціях виступають види перекладацьких трансформацій, що виражаються в різних прийомах перекладу. Суть лексичних трансформацій полягає в заміні окремих лексичних одиниць (слів і стійких словосполучень) вихідної мови лексичними одиницями мови перекладу, які не є їх словниковими еквівалентам тобто, які мають інше значення, ніж передаванні ними в перекладі одиниці вихідної мови. До основних лексичних трансформацій відносяться: конкретизація, генералізація, компенсація, прийом лексичного доповнення, прийом лексичного опущення, прийом цілісного перетворення, анатомічний переклад, прийом смислового розвитку.

Список використаної літератури

1. Л. С. Бархударов Язык и перевод / Л. С. Бархударов. - М.: Международные отношения, 1975. - 238;

2. Т. А. Казакова Translation Techniques. English - Russian. Практические

основы перевода / Т. А. Казакова. - М: Союз, 2001. - 78;

3. В.Н. Комиссаров Слово о переводе / В. Н. Комиссаров. - М.: Международные отношения, 1973. - 215;

4. Т. P. Левицкая, А. М. Фитерман,Пособие по переводу с английского языка на руський / Т. Р. Левицкая, А. М. Фитерман. -М.: Высшая школа, 1973. - 135;

5 Я. И.. Рецкер Перевод и переводческая практика / Я. И. Рецкер. - М.: Международные отношения, 1974. - 38;

6. Я. И. Рецкер Пособие по переводу с английского языка на русский язык / Я. И. Рецкер - М.: Просвещение, 1982. - 104;

7. В.В. Сдобников, Петрова О.В. Теория перевода -- М. : ACT: Восток--Запад, 2007. -- 448;

8. В. І. Карабан Переклад англійської наукової і технічної літератури. Граматичні труднощі, лексичні, термінологічні та жанрово-стилістичні проблеми. / В.І. Карабан. - В.: Нова книга, 2004. - 576;

9. І. В. Корунець Теорія і практика перекладу (аспектний переклад) : підручник / І. В. Корунець. - К. : Нова Книга, 2000. - 448;

10. Л. К. Латышев Технология перевода / Л. К. Латышев. - М. : Академия, 2001. - 320;

11. Г.Б. Антрушина Лексикология английского языка Г.Б.Антрушина,О.В.Афанасьева, Н.Н.Морозова. - М.: Дрофа, 2000. - 288;

12. И. В. Арнольд Лексикология современного английского языка: Учеб. для институтов и факультетов иностранных языков / Ирина Владимировна Арнольд. - М.: Высшая школа, 1986. - 304;

13. В.С Виноградов. Введение в переводоведение (общие и лексические вопросы). - Москва, 2001;

14. В.Н. Комиссаров ,Вопросы теории перевода в зарубежной лингвистике: Сб. ст. / Отв. ред.. - М., 1978;

15. И.Р. Гальперин Очерки по стилистике английского языка. М.: Издательство литературы на иностранных языках, 1958. - 528 ;

16. В.Н. Комиссаров Теория перевода (лингвистические аспекты): Учеб.для ин-тов и фак. иностр. яз. - М.: Высш. шк., 1990. - 253 ;

17. И.В. Корунец Теория и практика перевода (аспектний перевод): Учебник / Под ред. Тереха О.Б. - М., 2001;

18. С.Є.Максимов, Радченко Т.Н. Переводческий анализ текста. - К., 2001;

19. Р.К. Миньяр-Белоручев Как стать переводчиком? - М.: «Готика», 1999. - 176 ;

20.Г.Мирам , В.Дайнеко , Л.Тарануха , М.Грищенко . Основы перевода. Курс лекций по теории и практике перевода для фак. та инст. междунар. отношений. - К.: Эльга, Ника-Центр, 2002. - 248;

21. В.В. Моргун Теория и практика научно-технического перевода: Учебное пособие. Киевск. межд. унив. гражд. авиации. - К., 1997;

22. В.Ланчиков, А.Чужакин. Трудности перевода. Пособие для студентов III-IV курсов переводческих факультетов /- М.: Р.Валент, 2001. - С. 64;

23. М.И. Гураль, О.И. Дащенко, А.Г.Новоселова, Т.В. Сорвилова, Т.В. Гермаковская Функционально-стилевой аспект перевода: Учебник /- Черновцы: Рута, 2005;

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.