Порівняльний аналіз мовосприйняття на матеріалі російської та української мов з використанням паттерн-реакцій
Визначення поняття паттерну – ритмометричного відрізку часу від початку розпізнавання до завершення звучання слова. Аналіз домінативності та ступеню розвиненості нейрокоренів російської чи української мови, які знаходяться у передсвідомих шарах.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 23.10.2014 |
Размер файла | 32,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Порівняльний аналіз мовосприйняття на матеріалі російської та української мов з використанням паттерн-реакцій
Качура Олександр (ДонНУ)
Розвиток державної мови і вітчизняного мовознавства в контексті сучасних євроінтеграційних процесів передбачає інтенсивне залучення здобутків світової наукової думки, новітніх наукових стратегій, технік та технологій, серед яких на особливу увагу заслуговує нейролінгвістичне програмування (далі НЛП), у межах якого комунікативне буття особистості й соціуму інтерпретується з урахуванням не лише власне вербальних репрезентацій, а й усього комплексу екзо- та ендогенних факторів, що формують самобутність індивідуального та національного світобачення.
НЛП витлумачують не лише як «мистецтво і науку про особистісну майстерність», а і як самостійну модельовану систему - з відповідним теоретичним підґрунтям і практичним інструментарем (предметом дослідження якої є когнітивні структури людини, пов'язані зі специфічними процесами діакритизації метатексту дійсності та відповідною експлікацією вербалізованих і аналогових / невербальних структур - у полікомунікативних моделях) [10, с.17].
Наше дослідження актуальне тим, що для вирішення проблеми мовосприйняття ми залучаємо НЛП, що відповідає сучасному принципу експансіонізму, згідно з яким - дедалі необхіднішою є: «кооперація зусиль лінгвістів, нейролінгвістів, семіотиків, логіків та інших фахівців - як в обговоренні власне фундаментальних проблем природної мови, так і в розв'язанні прикладних завдань. [12, с.39].
Мовосприйняття російської та української мов ми визначаємо як об'єкт дослідження. Предметом нашого дослідження виступають паттерни. Паттерн - це цілісний ряд нейрологічних реакцій на озвучене слово, який виражається рухами очей, рук, кістей, часом, позами і позиціями тіла [12, с. 63-64]. Зауважимо, що у поданій роботі ми вивчаємо нейрологічну реакцію тільки за рухами зіниць.
Як зазначає Дж. О ' Коннор, паттерн характеризується такими якісними показниками:
1) нейромодальна спрямованість (Ve, Vi, Ae, Аі, Ke, Кі тощо) - окремі нейромодальні рухи амплітудний розмах окремого нейромодального руху (максимальна віддаленість зіниць очей від «точки нейрологічного спокою»).
Спрямованість Ve означає пригадування образа, зображення; Vi, ? навпаки моделювання; Ae, Аі - пригадування та моделювання звука, Ke, Кі - пригадування та моделювання відчуттів, кінестичних рухів;
2) кількість і порядок чергування окремих нейромодальних рухів (повна цілісна схема «дозрілого» патерна) [10, с. 210-211].
Паттерн пояснюється кількісними показниками: кількість умовних одиниць метроритміки (ритмоінтонації) вимірюється в «тіках».
«Тік» ? умовна одиниця, що метрично рівномірно супроводжує власне звучання слова, процес сприйняття / нейромоделювання озвученого слова до завершення схеми нейромодальних рухів (переміщеня зіниць очей в центр очей - в «точку нейрологічного спокою») [2, с. 80-89].
Метою нашого дослідження є вивчення ступенів засвоєння [12, с. 80-81] мови в глибші передсвідомі шари (на рівні, що рефлектується через нейросигнали / паттерни, на рівні - «віртуальних знаків мови» [5, с. 44-49]), за допомогою нейрологічних дослідів, зокрема вимірювання показника тривалості паттерн - реакцій на слова української та російської мови.
Меті підпорядковані конкретні завдання:
1. На базі проведеного серед пересічних донеччан опитування підрахувати «дозрілі» паттерни за допомогою метричної ритмоінтонації.
2. Порівняти тривалість «дозрілих» паттернів для невеликої кількості (10 - 20) слів у двох мовних масивах.
3. Установити домінативність та ступінь розвиненості нейрокоренів російської чи української мови, які знаходяться у передсвідомих шарах.
У нашій роботі ми використали праці О. Леонтьєва, Дж. О'Коннора, Дж. Сеймура, Дж. Міллера, А. Загнітка та інших [7; 10; 9; 5].
Новизною дослідження є те, що, відштовхуючись від ідеї / гіпотези Дж. Міллера, ми застосували метричну ритмоінтонацію при вимірюванні завершених очних паттернів, що є нейрологічним супровідником перебігу процесів мовосприйняття.
«Засвоєний» паттерн - це ритмометричний відрізок часу від початку розпізнавання до завершення звучання слова, час завершення паттерна від припинення звучання до зупинки зіниць очей. Спостерігаючи весь процес «нейромоделювання / нейросупроводу», ми фіксуємо в таблицях лише час перебігу «дозрілого» паттерна (в умовних одиницях метроритму - «тіках»). Це зумовлено тим, що ми показуємо в таблицях не абсолютну тривалість загалом всього процесу розпізнавання / усвідомлення / «нейромоделювання» озвученого слова, а відрізок часу: з моменту припинення звучання слова до закінчення нейрологічного супроводу процесів розпізнавання, викликаного «словом - подразником». [11, с. 54-86].
Для того, щоб звести до мінімуму некоректності при вимірюванні і порівнянні засвоєних паттернів двох (української і російської) мов, ми вибрали лише іменники (в обох мовах ) з мінімальною кількістю складів. Самі лексичні масиви вибиралися з міркувань вживаності слів, а також з врахуванням певної «маргінально сприйняттєвої лексики» мови (особливо українського масиву таблиць) респондентами-донеччанами.
Для таблиць № 1, 2 (див. Додаток 1) в обох мовних масивах підібрано фонетично і семантично подібні слова, наприклад: «осінь» і «осень» або «пиріг» і «пирог». паттерн український російський нейрокорінь
Відмінність тривалостей «дозрілих» паттернів, максимально схожих за звучанням слів (у двох мовних масивах) зумовлена не фонетичними відмінностями морфем відповідних пар українських та російських слів, але може бути пояснена різницею «нейромоделювання» саме «віртуальних знаків», «нейрокоренів» - відповідних слів.
Використовуючи в таблицях № 3,4 (див. Додаток 2) відповідні слова, фонетично відмінні (при їх граматичній еквівалентності), ми змушуємо механізми мовосприйняття адресата відмовитися від «фонетичного нейромоделювання».
Передсвідома сфера може надати нам недостовірні (точніше, невалідні) результати) - позасвідомо перемкнувшись з одного «нейромодального мовного масиву» - на нейромодальний масив «сприйняттєво-, лексично-, фонетично комфортнішої» (комфортнішої в процесі оптимізації сприйняття конкретного слова) мови.
Ефект «позасвідомого перемикання» (ймовірно можливий для таблиць № 1, 2) в таблицях № 3,4 ми виключаємо зі сфери мовосприйняття / нейромоделювання адресата.
Горизонтальний рядок Уn = х (ti) відображає статистичну суму тривалостей патернів - різних слів/ лексем - у одного/ окремого (n - го) респондента. Це - повний час, затрачений конкретним респондентом на сприйняття/ «нейромоделювання» всього об'єму масива (p), - в «тіках».
Наприклад : для респондента Тетяни К. загальна тривалість патернів всього українського масива з 13 досліджуваних слів складає Уn (ti) = (5+4+4+13+4+3+2+7+2+2+4+3+3) = 56 «тіків».
Виходячи з припущення про індивідуальність сприйняття аудіосимволів (слів), ми вираховуємо середню тривалість патерна - у n -го опитуваного (ti ср)n = Уn (ti)укр.: p = 56 :13 = 4,3 «тіка».
Опитувані від 1-го до 5-го включно визначені нами як російськомовні. Опитуваних № 6, 7 ми віднесли до двомовних. Респондентів № 8, 9, 10 ми вважаємо україномовними. Наводимо статистичний показник - ІДМ (індекс домінування мови), порівнюючи величини Уn (ti) укр. та Уn (ti) рос. - у відповідних респондентів. Для респондента Тетяни К. Уn (ti)рос. = 38 тіків.
Отже індивідуально ізотропний масив з 13 слів мовою російською сприймається в 1,5 раза швидше ніж аналогічний індивідуально ізотропний масив українських слів (ІДМ = 56 : 38 = 1,5). Всі перші п'ятеро опитуваних створюють «дозрілі» патерни російських слів у 1,2 - 2,6 рази швидше за патерни українських слів. Це стосується і співвідношення показників Уn (ti) для обох мов і співвідношення тривалостей відповідних окремих слів в обох таблицях.
Опитувані №№ 6,7 навпаки - звичайно моделюють український масив з тією ж швидкістю, як і його російський аналог (статистичне сумарне співвідношення тривалостей Уn (ti)укр. та Уn (ti)рос. - в межах від 0,8 до 1,0, - або і швидше ніж російський аналог.
Однак ми не відносимо цих респондентів до україномовних, бо, незважаючи на однакове володіння українською лексикою в межаж досліджуваного масиву синтаксичні рівні мовосприйняття - мовопородження у опитуваних № 6, 7 ще не дозволяють їм вільно користуватися українською мовою - в реальних комунікаціях, в живих діалогах.
І лише респонденти № 8,9,10 (у них співвідношення швидкості українського нейромоделювання української мови з російською складає 0,7 - 0,6) успішно складуть тести на розмовну українську мову. Тобто, якщо «дозрілі» патерни українською мовою створюються в 1,5 - 1,8 рази швидше, то таких мовців слід відносити до повноцінно україномовних.
Через це зазначимо, що фонетично нееквівалентні слова двох мовних масивів при їх лексичній еквівалентності дають нам змогу порівняти (виражені в показниках часу) відмінності сприйняття двох різних мов.
Таким чином, ми можемо зробити висновок, що у певних реципієнтів під час дослідження «нейрокорені» слів - позицій однієї мови моделюються статистично швидше, ніж нейрокорені / «віртуальні знаки» відповідних їм слів - позицій іншої мови. Тобто ми виявили лексичне домінування однієї з мов у певного мовця і маємо підстави віднести його до «україномовних», «російськомовних» або «двомовних» - на основі числового показника. Таким показником у нас слугує Індекс Домінування Мови (ІДМ), який представляє числове відношення суми тривалостей вибігу патернів (для кожного окремого опитуваного ) слів однієї мови - до такої ж суми тривалостей (того ж самого опитуваного ) - отриманої в масиві іншої мови. Формула: ІДМ ( Уn (ti ) укр : Уn (ti) рос ) [9, с. 110-115].
Оскільки причинами мовних девіацій визнаються і позамовні детермінанти (умови протікання комунікації / контакту), - ми маємо можливість застосувати методики підрахунку тривалостей вибігу патернів для з'ясування причин девіації на передсвідомому рівні мовопородження (на рівні «віртуальних знаків мови», «нейрокоренів»)
Усунути однобічну нейролінгвістичну розбалансованість віртуальних знаків мови виявляється можливим за допомогою свідомо регламентованих тривалостей, кінестетичних нейромодальних елементів (рухів очей вниз вліво і вправо). Потрібна збалансованість нейрокоренів віртуальних знаків. У цьому ми бачимо перспективність нашого дослідження.
Список літератури
1. Андреас К., Андреас С. Измените свое мышление и воспользуйтесь результатами. - М.: КСП+, 1999. - 350 с.
2. Воедилов Д.В. НЛП по-русски. - М.: ФАИР, 2007. - 245 с.
3. Дилтц Р. Изменение убеждений с помощью НЛП. - М.: Класс, 2000. - 289 с.
4. Дорошенко С. І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. - К.: Вища школа, 1974. - 340 с.
5. Загнітко А. О. Теоретична граматика української мови. Морфологія. - Донецьк: ДонНУ, 1996. - 310 с.
6. Кашапов Р.Р. Курс практической психологии. - Екатеринбург: АРД ЛТД, 1996. - 390 с.
7. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. - М.: Смысл, 1997. - 287 с.
8. Ломов В., Забродин Ю., Магнуссен С., Саугстад П. Психология восприятия (материалы советско-норвежского симпозиума). - М.: Наука, 1989. - 284 с.
9. Миллер Дж. А. Психолингвисты // Теория речевой деятельности. Проблемы психолингвистики. - М.: Шаг, 1998, - 250 с.
10. О'Коннор Дж., Сеймур Дж. Введение в нейролингвистическое программирование. - М.: ФАИР, 2008. - 260 с.
11. Тюлин Ю.Н. Учение о музыкальной фактуре и мелодической фигурации
(мелодическая фигурация). - М.: Музыка, 1977. - 194 с.
12. Шевченко В.І. Аудіореклама сьогодні і завтра. - Донецьк: PRomo, 2007. - 158 c.
Додаток 1
Фонетично і лексично еквівалентні слова
респонденти досліджувані слова |
Юрій Г. |
Даяна Б. |
Ірина М. |
Віктор П. |
Дмитро Б. |
Григорій С. |
Дмитро Ф. |
Іван П. |
Ніка Б. |
Тетяна К. |
|
1. Осінь |
2 |
5 |
3 |
5 |
4 |
3 |
4 |
2 |
2 |
3 |
|
2. Літо |
3 |
3 |
2 |
5 |
4 |
3 |
2 |
4 |
2 |
3 |
|
3. Зима |
2 |
3 |
2 |
6 |
3 |
8 |
1 |
1 |
3 |
4 |
|
4. Політ |
13 |
3 |
3 |
5 |
3 |
9 |
2 |
2 |
4 |
4 |
|
5. Цвіт |
5 |
4 |
2 |
5 |
3 |
3 |
2 |
2 |
2 |
3 |
|
6. Плід |
2 |
4 |
2 |
4 |
3 |
3 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
7. Слід |
4 |
3 |
3 |
5 |
4 |
5 |
2 |
4 |
3 |
3 |
|
8. Розбій |
3 |
3 |
3 |
6 |
2 |
7 |
2 |
4 |
10 |
3 |
|
9. Вікно |
3 |
2 |
2 |
6 |
2 |
13 |
2 |
2 |
7 |
3 |
|
10. Стіни |
3 |
2 |
2 |
6 |
4 |
8 |
2 |
1 |
5 |
3 |
|
11. Віник |
6 |
2 |
2 |
5 |
4 |
4 |
2 |
2 |
3 |
3 |
|
12. Пиріг |
2 |
2 |
3 |
4 |
2 |
7 |
3 |
0 |
7 |
3 |
|
13. Поріг |
2 |
2 |
2 |
4 |
3 |
7 |
2 |
0 |
7 |
2 |
|
Уn (ti) укр. (число «тіків») |
50 |
38 |
31 |
66 |
41 |
80 |
28 |
26 |
57 |
39 |
|
Середня тривалість патерна (ti ср)n - у n -го опитуваного (число «тіків») |
50: 13 = 3,9 |
38: 13 = 2,9 |
31: 13 = 2, 4 |
66: 13 = 5,1 |
41: 13 = 3,2 |
80: 13 = 6, 2 |
28: 13 = 2, 2 |
26: 13 = 2, 0 |
57: 13 = 4,4 |
59: 13 = 3,0 |
|
ІДМ - числове відношення Уn (ti)укр:Уn(ti)рос. |
рос мов 50: 19 = 2,6 |
двомов 38: 31 = 1,3 |
рос мов 31: 29 = 1,1 |
двомов 56: 59 = 1,0 |
двомов 41: 43 = 1,0 |
двомов 80: 87 = 0,9 |
двомов 28: 33 = 0,8 |
укрмов 26: 47 = 0,6 |
укрмов 57: 87 = 0,7 |
укрмов 39: 45 = 0,8 |
Фонетично нееквівалентні, лексично еквівалентні слова
респонденти - опитувані досліджувані слова |
Юрій Г. |
Даяна Б. |
Ірина М. |
Віктор П. |
Дмитро Б. |
Віктор П. |
Григорій С. |
Дмитро Ф. |
Іван П. |
Ніка Б. |
Тетяна К. |
|
1. Осень |
1 |
2 |
2 |
4 |
4 |
4 |
3 |
2 |
6 |
7 |
4 |
|
2. Лето |
1 |
2 |
2 |
3 |
2 |
3 |
3 |
2 |
3 |
5 |
4 |
|
3. Зима |
1 |
3 |
2 |
4 |
3 |
4 |
2 |
3 |
2 |
10 |
4 |
|
4. Полёт |
2 |
2 |
2 |
4 |
3 |
4 |
8 |
2 |
3 |
7 |
3 |
|
5. Цвет |
1 |
2 |
3 |
5 |
3 |
5 |
9 |
4 |
2 |
10 |
4 |
|
6. Плод |
2 |
2 |
2 |
4 |
5 |
4 |
6 |
3 |
4 |
7 |
3 |
|
7. След |
2 |
3 |
3 |
4 |
4 |
4 |
9 |
3 |
3 |
7 |
4 |
|
8. Разбой |
2 |
2 |
2 |
4 |
3 |
4 |
10 |
2 |
5 |
7 |
3 |
|
9. Окно |
1 |
2 |
2 |
5 |
3 |
5 |
8 |
2 |
3 |
8 |
2 |
|
10. Стены |
2 |
2 |
3 |
4 |
3 |
4 |
6 |
3 |
4 |
6 |
5 |
|
11. Веник |
2 |
3 |
2 |
4 |
3 |
4 |
8 |
3 |
3 |
5 |
4 |
|
12. Пирог |
1 |
3 |
2 |
4 |
3 |
4 |
7 |
2 |
5 |
5 |
2 |
|
13. Порог |
1 |
3 |
2 |
4 |
4 |
4 |
8 |
3 |
4 |
3 |
3 |
|
Уn (ti) рос. (число «тіків») |
19 |
31 |
29 |
53 |
43 |
53 |
87 |
33 |
47 |
87 |
45 |
|
Середня тривалість патерна (ti ср)n - у n -го опитуваного (число «тіків») |
19: 13 = 1,5 |
31: 13 = 2,4 |
29: 13 = 2,2 |
53: 13 = 4,1 |
43: 13 = 3,3 |
53: 13 = 4,1 |
87: 13 = 6,7 |
33: 13 = 2,5 |
47: 13 = 3, 6 |
87: 13 = 6,7 |
45: 13 = 3,4 |
Додаток 2
Фонетично нееквівалентні, лексично еквівалентні слова
респонденти - опитувані досліджувані слова |
Юрій Г. |
Даяна Б. |
Ірина М. |
Віктор П. |
Дмитро Б. |
Григорій С. |
Дмитро Ф. |
Іван П. |
Ніка Б. |
Тетяна К. |
|
1. Цвях |
4 |
4 |
2 |
6 |
3 |
7 |
2 |
3 |
3 |
2 |
|
2. Набій |
8 |
7 |
16 |
6 |
2 |
8 |
4 |
3 |
8 |
3 |
|
3. Ганьба |
9 |
3 |
3 |
7 |
12 |
9 |
4 |
4 |
5 |
3 |
|
4. Гаманець |
4 |
4 |
3 |
5 |
3 |
3 |
2 |
2 |
3 |
3 |
|
5. Зграя |
4 |
2 |
3 |
6 |
11 |
4 |
3 |
2 |
3 |
2 |
|
6. Цукерка |
4 |
4 |
1 |
4 |
5 |
3 |
2 |
3 |
5 |
2 |
|
7. Кавун |
6 |
3 |
1 |
4 |
5 |
6 |
3 |
3 |
4 |
3 |
|
8. Відгук |
8 |
3 |
14 |
8 |
4 |
3 |
4 |
2 |
5 |
2 |
|
9. Вигук |
6 |
4 |
2 |
8 |
5 |
4 |
4 |
3 |
7 |
3 |
|
10. Бридливість |
8 |
5 |
3 |
9 |
16 |
9 |
5 |
3 |
4 |
3 |
|
11. Сум |
6 |
2 |
2 |
4 |
2 |
2 |
7 |
3 |
11 |
3 |
|
12. Коханець |
4 |
2 |
2 |
3 |
2 |
3 |
4 |
1 |
6 |
3 |
|
13. Гуркіт |
5 |
3 |
3 |
4 |
2 |
4 |
4 |
2 |
6 |
3 |
|
14. Швидкість |
4 |
4 |
1 |
5 |
2 |
4 |
2 |
2 |
3 |
3 |
|
15. Стрибок |
5 |
3 |
2 |
4 |
4 |
4 |
3 |
2 |
4 |
2 |
|
16. Заздрість |
8 |
4 |
12 |
6 |
9 |
7 |
4 |
3 |
6 |
3 |
|
17. Малюнок |
4 |
3 |
2 |
6 |
2 |
3 |
4 |
2 |
5 |
3 |
|
18. Струмок |
7 |
2 |
3 |
4 |
3 |
4 |
3 |
2 |
7 |
3 |
|
Уn (ti) рос. (число «тіків») |
104 |
62 |
75 |
99 |
92 |
87 |
64 |
45 |
95 |
49 |
|
Середня тривалість патерна (ti ср)n - у n -го опитуваного (число «тіків») |
104:18 = 5,8 |
62: 18 = 3,4 |
75: 18 = 4,2 |
99: 18 = 5,5 |
92: 18 = 5,1 |
87: 18 = 4,8 |
64: 18 = 3,6 |
45: 18 = 2,5 |
95: 18 = 5,3 |
49: 18 = 2,7 |
|
ІДМ - числове відношення Уn (ti )укр:Уn(ti)рос. |
росмов 104:63 = 1,7 |
двомов 62: 66 = 0,9 |
росмов 75: 34 = 2,2 |
росмов 66: 53 = 1,1 |
росмов 92: 79 = 1,2 |
двомов 87: 73 = 1,2 |
двомов 64: 52 = 1,2 |
укрмов 45: 56 = 0,8 |
укрмов 95: 105 = 0,7 |
укрмов 49: 18 = 0,7 |
Фонетично нееквівалентні, лексично еквівалентні слова
респонденти-опитувані досліджувані слова |
Юрій Г. |
Даяна Б. |
Ірина М. |
Віктор П. |
Дмитро Б. |
Григорій С. |
Дмитро Ф. |
Іван П. |
Ніка Б. |
Тетяна К. |
|
1. Гвоздь |
3 |
4 |
2 |
8 |
4 |
4 |
3 |
3 |
5 |
4 |
|
2. Снаряд |
2 |
1 |
2 |
8 |
2 |
4 |
3 |
2 |
3 |
3 |
|
3. Позор |
3 |
2 |
4 |
4 |
2 |
2 |
4 |
4 |
5 |
3 |
|
4. Кошелёк |
4 |
4 |
1 |
4 |
5 |
4 |
2 |
4 |
5 |
5 |
|
5. Стая |
2 |
4 |
2 |
3 |
2 |
4 |
4 |
3 |
10 |
2 |
|
6. Конфета |
3 |
4 |
1 |
6 |
3 |
4 |
2 |
3 |
5 |
2 |
|
7. Арбуз |
2 |
2 |
2 |
6 |
1 |
3 |
2 |
3 |
5 |
4 |
|
8. Отзыв |
6 |
5 |
1 |
7 |
4 |
5 |
2 |
2 |
7 |
4 |
|
9. Выкрик |
5 |
4 |
6 |
7 |
3 |
4 |
3 |
3 |
6 |
3 |
|
10. Брезгливость |
4 |
4 |
1 |
6 |
6 |
4 |
3 |
3 |
5 |
15 |
|
11. Грусть |
6 |
2 |
2 |
4 |
3 |
2 |
3 |
4 |
6 |
3 |
|
12. Любовник |
5 |
4 |
0 |
4 |
4 |
4 |
3 |
3 |
6 |
4 |
|
13. Грохот |
7 |
3 |
1 |
3 |
5 |
3 |
3 |
4 |
7 |
5 |
|
14. Скорость |
3 |
3 |
2 |
4 |
6 |
3 |
3 |
2 |
7 |
2 |
|
15. Прыжок |
1 |
5 |
2 |
6 |
4 |
5 |
3 |
3 |
5 |
3 |
|
16. Ззависть |
1 |
7 |
2 |
6 |
6 |
7 |
3 |
5 |
7 |
4 |
|
17. Рисунок |
3 |
5 |
1 |
5 |
4 |
5 |
3 |
2 |
8 |
6 |
|
18. Ручей |
3 |
3 |
2 |
4 |
15 |
3 |
3 |
3 |
3 |
4 |
|
Уn (ti) рос. ( число «тіків» ) |
63 |
66 |
34 |
95 |
79 |
73 |
52 |
56 |
105 |
76 |
|
Середня тривалість патерна (ti ср)n - у n -го опитуваного (число «тіків») |
63: 18 = 3,5 |
66: 18 = 3,7 |
34: 18 = 1,9 |
95: 18 = 5,3 |
79: 18 = 4,4 |
73: 18 = 4,0 |
52: 18 = 2,9 |
56: 18 = 3,1 |
105:18 = 5,8 |
76: 18 = 4,2 |
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.
реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007Аналіз семантико-етимологічної зміни наповнення концепту "віра", здійснений на матеріалі англійської, української та французької мов. Аналіз етимологічного розвитку концепту, спільних та відмінних рис семантичної зміни в історичній ретроспективі.
статья [35,1 K], добавлен 19.09.2017Давня та сучасна українська лексикографія. Поняття словника. Орфографічний словник української мови. Тлумачний словник української мови. Словник синонімів української мови. Винекнення лексикографії з практичних потреб пояснення незрозумілих слів.
реферат [33,0 K], добавлен 25.01.2009Фразеологізм, його сутність та зміст, порядок та фактори утворення, класифікація та структура. Публіцистичний стиль в англійській та українській. Способи відтворення фразеологізмів при перекладі публіцистичного тексту англійської та української мови.
курсовая работа [57,6 K], добавлен 22.11.2013Висвітлення й аналіз лексико-стилістичних та структурних особливостей існуючих перекладів поетичних творів Гійома Аполлінера. Розгляд та характеристика підходів різних перекладачів щодо збереження відповідності тексту перекладу первинному тексту.
статья [26,0 K], добавлен 07.02.2018Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.
реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011Загальна характеристика концепції формування єдиної української літературної мови І. Франка. Розгляд конструкцій з дієслівними формами. Аналіз української церковно-полемічної літератури XVI-XVII століть. Сутність поняття "анатомічний фразеологізм".
контрольная работа [45,2 K], добавлен 04.01.2014Роль і значення для розвитку мови місця її народження, дальшого поширення, положення країни на карті світу. Належність української мови до широко розгалуженої мовної сім'ї слов'янських мов. Переконлива відмінність української мови у її фонетиці.
реферат [24,8 K], добавлен 01.03.2009Поняття "термін" у лінгвістичній науці. Джерела поповнення української термінології. Конфікси в афіксальній системі сучасної української мови. Специфіка словотвірної мотивації конфіксальних іменників. Конфіксальні деривати на позначення зоологічних назв.
дипломная работа [118,0 K], добавлен 15.05.2012Зміст фразеології як одного із розділів мовознавства. Визначення поняття і видів фразеологічних одиниць, їх етнокультурологічна маркованість. Особливості перекладу національно маркованих фразеологічних компонентів англійської мови українською і навпаки.
курсовая работа [57,2 K], добавлен 09.04.2011Для вивчення навчально-професійної лексики проводиться переклад тексту з російської мови на українську. Культура професійного мовлення та лексичне багатство української мови. Культура ділового професійного мовлення та укладання тексту документа.
контрольная работа [24,8 K], добавлен 01.02.2009Постать Б. Грінченка як різнопланового діяча. Традиційні методи упорядкування довідкових видань. Основна організаційно-творча робота над "Словарем української мови". Використання "Словаря української мови" Бориса Грінченка у сучасній лексикографії.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.06.2011Ознайомлення із основними етапами історичного розвитку української літературної мови. Визначення лексичного складу мови у "Щоденнику" Євгена Чикаленка. Вивчення особливостей правопису, введеного автором. Погляди Чикаленка на розвиток літературної мови.
реферат [65,0 K], добавлен 19.04.2012Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.
реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009Теоретичні проблеми ареального варіювання української мови: закономірності розподілу лексики в межах українського континуума; межі варіативності лексики у зв’язку з проблемою лінгвістичного картографування; семантичні варіанти у говорах української мови.
реферат [20,5 K], добавлен 02.04.2011Українська літературна мова як вища форма національної мови. Стилі української мови в професійному спілкуванні. Типізація мовних норм. Поняття та ознаки культури мовлення. Становлення українського правопису і його сучасні проблеми, шляхи їх вирішення.
реферат [25,2 K], добавлен 26.01.2015Періодизація історії українського радянського мовознавства. Боротьба офіційної комуністичної політики проти української мови й культури початку 30-х років ХХ ст. Зародження української лінгвостилістики у 50—60-ті роки. Видатні українські мовознавці.
презентация [2,4 M], добавлен 27.04.2016Специфіка утворення складних лексичних одиниць; види складних прикметників англійської та української мови за написанням та компонентами; порівняльна характеристика. Структурний аналіз досліджуваних одиниць за складниками утворених використаних слів.
курсовая работа [68,1 K], добавлен 27.06.2012Вигук та звуконаслідування як частини української мови, відвигукові одиниці: поняття, особливості, класифікація. Структурно-семантичний зміст та функціональна характеристика вигуків і ономатопоетичних слів. Стилістичне використання вигукової лексики.
курсовая работа [92,4 K], добавлен 18.09.2014Фонетика й вимова української абетки. Вживання фразеологічних зворотів. Морфологічні особливості української літературної мови. Неправильне використання форм роду іменників, приклади помилок. Найпоширеніші синтаксичні вади засобів масової інформації.
реферат [29,5 K], добавлен 27.09.2013