Використання нейролінгвістичного програмування як засобу лінгвістичного аналізу мовосприйняття
Вивчення ступенів "закорінення" мови в глибші передсвідомі шари (на рівні, що рефлектується через нейросигнали, "віртуальних знаків мови"), за допомогою нейрологічних дослідів. Показник тривалості патерн-реакцій на слова української та російської мови.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 23.10.2014 |
| Размер файла | 35,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Вступ
Розвиток державної мови і вітчизняного мовознавства в контексті сучасних євроінтеграційних процесів передбачає інтенсивне залучення здобутків світової наукової думки, новітніх наукових стратегій, технік та технологій, серед яких на особливу увагу заслуговує нейролінгвістичне програмування (далі НЛП), у межах якого комунікативне буття особистості й соціуму інтерпретується з урахуванням не лише власне вербальних репрезентацій, а й усього комплексу екзо- та ендогенних факторів, що формують самобутність індивідуального та національного світобачення. Актуальність нашого дослідження полягає у тім, що для вирішення проблеми мовосприйняття, яка є для нас актуальною, ми залучаємо НЛП, що відповідає сучасному принципу експансіонізму, згідно з яким - дедалі необхіднішою є: «кооперація зусиль лінгвістів, нейролінгвістів, семіотиків, логіків та інших фахівців - як в обговоренні власне фундаментальних проблем природної мови, так і в розв'язанні прикладних завдань». [12, с.39].
У нашій країні гостро постала проблема мовних девіантностей та суржику в українській мові. Це залежить не тільки від регіону проживання мовця, а й від «віртуальних знаків мови», ? наскільки глибоко вони знаходяться у передсвідомих шарах. Метою нашого дослідження є вивчення ступенів «закорінення» [12, с. 80-81] мови в глибші передсвідомі шари (на рівні, що рефлектується через нейросигнали / очні патерни, на рівні - «віртуальних знаків мови» [5, с. 44-49]), за допомогою нейрологічних дослідів, зокрема вимірювання показника тривалості патерн - реакцій на слова української та російської мови. Для вирішення наукової проблеми нами було проведено опитування серед пересічних донечан, підраховано та порівняно «завершені» патерни у двох мовних масивах за допомогою метричної ритмоінтонації. Також ми встановили домінативність та ступінь розвиненості нейрокоренів російської та української мови у передсвідомих шарах, що дало змогу підрахувати та порівняти рівень мовосприйняття, підійти блище до вирішення проблеми девіантності.
Новизною дослідження є те що, відштовхуючись від наукових праць Дж. Міллера, ми застосували метричну ритмоінтонацію при вимірюванні «завершених» очних патернів, що є нейрологічним супровідником перебігу процесів мовосприйняття.
Об'єктом нашого дослідження виступали патерни. Патерн - це цілісний ряд нейрологічних реакцій на озвучене слово, який виражається рухами очей, рук, кістей, часом, позами і позиціями тіла. [12, с. 63-64]. Зауважимо, що у поданій роботі ми вивчаємо нейрологічну реакцію тільки за рухами зіниць. український російський мова
Як зазначає Дж. О ' Коннор, патерн характеризується якісними показниками:
1) нейромодальна спрямованість (Ve, Vi, Ae, Аі, Ke, Кі тощо), - окремі нейромодальні рухи амплітудний розмах окремого нейромодального руху (максимальна віддаленість зіниць очей від «точки нейрологічного спокою»).
Спрямованість Ve означає пригадування образа, зображення, Vi, - навпаки моделювання. Ae, Аі - пригадування та моделювання звука, Ke, Кі - пригадування та моделювання відчуттів, кінестичних рухів.
2) кількість і порядок чергування окремих нейромодальних рухів (повна цілісна схема «завершеного» патерна). [10, с. 210-211].
Патерн пояснюється кількісними показниками: кількість умовних одиниць метроритміки (ритмоінтонації) вимірюється в «тіках».
«Тік» - умовна одиниця, що метрично рівномірно супроводжує власне звучання слова, процес сприйняття / нейромоделювання озвученого слова до завершення схеми нейромодальних рухів (переміщеня зіниць очей в центр очей - в «точку нейрологічного спокою») [2, с. 80-89].
«Завершений» патерн - це ритмометричний відрізок часу від момента початку розпізнавання до завершення звучання слова, а також так званий «вибіг патерна» - час завершення патерна від припинення звучання до зупинки зіниць очей. Спостерігаючи весь процес «нейромоделювання / нейросупроводу», ми фіксуємо в таблицях лише час протікання «завершеного» патерна (в умовних одиницях метроритму - «тіках»). Це зумовлено тим, що ми показуємо в таблицях не абсолютну тривалість загалом всього процесу розпізнавання / усвідомлення / «нейромоделювання» озвученого слова, а відрізок часу: з моменту припинення звучання слова до закінчення нейрологічного супроводу процесів розпізнавання, викликаного «словом - подразником». [11, с. 54-86].
Вважаємо, що цього достатньо, щоб провести компаративний (порівняльний) аналіз сприймання лексико - граматичного матеріалу двох мов.
Для того, щоб звести до мінімуму некоректності при вимірюванні і порівнянні «завершених» патернів двох (української і російської) мов, ми вибрали слова (в обох мовах) з мінімальною кількістю складів; вибрали для аналізу лише іменники. Самі лексичні масиви вибиралися з міркувань тривіальності / вживаності слів, також з врахуванням певної «маргінально сприйняттєвої лексики» мови (особливо українського масиву таблиць) респондентами - донечанами.
Для таблиць № 1, 2 в обох мовних масивах підібрано фонетично і семантично подібні слова, наприклад: «осінь» і «осень» або «пиріг» і «пирог».
Таблиця № 1: фонетично і лексично еквівалентні слова
|
респонденти досліджувані слова |
1. Юрій Г. |
2.Даяна Б. |
3.Ірина М. |
4. Віктор П. |
5. Дмитро Б. |
6.Григорій С. |
7.Дмитро Ф. |
8.Іван П. |
9.Ніка К. |
10.Тетяна К. |
|
|
1. Осінь |
2 |
5 |
3 |
5 |
4 |
3 |
4 |
2 |
2 |
3 |
|
|
2. Літо |
3 |
3 |
2 |
5 |
4 |
3 |
2 |
4 |
2 |
3 |
|
|
3. Зима |
2 |
3 |
2 |
6 |
3 |
8 |
1 |
1 |
3 |
4 |
|
|
4. Політ |
13 / ? |
3 |
3 |
5 |
3 |
9 |
2 |
2 |
4 |
4 |
|
|
5. Цвіт |
5 |
4 |
2 |
5 |
3 |
3 |
2 |
2 |
2 |
3 |
|
|
6. Плід |
2 |
4 |
2 |
4 |
3 |
3 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
|
7. Слід |
4 |
3 |
3 |
5 |
4 |
5 |
2 |
4 |
3 |
3 |
|
|
8. Розбій |
3 |
3 |
3 |
6 |
2 |
7 |
2 |
4 |
10 |
3 |
|
|
9. Вікно |
3 |
2 |
2 |
6 |
2 |
13 |
2 |
2 |
7 |
3 |
|
|
10. Стіни |
3 |
2 |
2 |
6 |
4 |
8 |
2 |
1 |
5 |
3 |
|
|
11. Віник |
6 |
2 |
2 |
5 |
4 |
4 |
2 |
2 |
3 |
3 |
|
|
12. Пиріг |
2 |
2 |
3 |
4 |
2 |
7 |
3 |
0 |
7 |
3 |
|
|
13. Поріг |
2 |
2 |
2 |
4 |
3 |
7 |
2 |
0 |
7 |
2 |
|
|
Уn (ti) укр. (число «тіків») |
50 |
38 |
31 |
66 |
41 |
80 |
28 |
26 |
57 |
39 |
|
|
Середня тривалість патерна (tiср)n - у n -го опитуваного (число «тіків») |
50:13 = 3,9 |
38:13 = 2,9 |
31:13 = 2, 4 |
66:13 = 5,1 |
41:13 = 3,2 |
80: 13 = 6, 2 |
28:13= 2,2 |
26:13 = 2, 0 |
57:13 = 4,4 |
39: 13 = 3,0 |
Відмінність тривалостей «дозрілих» патернів, максимально схожих за звучанням слів (у двох мовних масивах) зумовлена не фонетичними відмінностями морфем відповідних пар українських та російських слів, але може бути пояснена різницею «нейромоделювання» саме «віртуальних знаків», «нейрокоренів» - відповідних слів.
Таблиця № 2: фонетично нееквівалентні, лексично еквівалентні слова
|
респонденти досліджувані слова |
1.Юрій Г. |
2.Даяна Б. |
3.Ірина М. |
4.Віктор П. |
5.Дмитро Б. |
6.Григорій С. |
7.Дмитро Ф. |
8.Іван П. |
9.Ніка К. |
10.Тетяна К. |
|
|
1. Осень |
1 |
2 |
2 |
4 |
4 |
3 |
2 |
6 |
7 |
4 |
|
|
2. Лето |
1 |
2 |
2 |
3 |
2 |
3 |
2 |
3 |
5 |
4 |
|
|
3. Зима |
1 |
3 |
2 |
4 |
3 |
2 |
3 |
2 |
10 |
4 |
|
|
4. Полёт |
2 |
2 |
2 |
4 |
3 |
8 |
2 |
3 |
7 |
3 |
|
|
5. Цвет |
1 |
2 |
3 |
5 |
3 |
9 |
4 |
2 |
10 |
4 |
|
|
6. Плод |
2 |
2 |
2 |
4 |
5 |
6 |
3 |
4 |
7 |
3 |
|
|
7. След |
2 |
3 |
3 |
4 |
4 |
9 |
3 |
3 |
7 |
4 |
|
|
8. Разбой |
2 |
2 |
2 |
4 |
3 |
10 |
2 |
5 |
7 |
3 |
|
|
9. Окно |
1 |
2 |
2 |
5 |
3 |
8 |
2 |
3 |
8 |
2 |
|
|
10. Стены |
2 |
2 |
3 |
4 |
3 |
6 |
3 |
4 |
6 |
5 |
|
|
11. Веник |
2 |
3 |
2 |
4 |
3 |
8 |
3 |
3 |
5 |
4 |
|
|
12. Пирог |
1 |
3 |
2 |
4 |
3 |
7 |
2 |
5 |
5 |
2 |
|
|
13. Порог |
1 |
3 |
2 |
4 |
4 |
8 |
3 |
4 |
3 |
3 |
|
|
Уn (ti) рос. (число «тіків») |
19 |
31 |
29 |
53 |
43 |
87 |
33 |
47 |
87 |
45 |
|
|
ІДМ1 - числове відношення Уn (ti)укр:Уn(ti)рос. |
50:19 = 2,6 |
38:31 = 1,3 |
31:29 = 1,1 |
56:59 = 1,0 |
41:43 = 1,0 |
80: 87 = 0,9 |
28: 33 = 0,8 |
26: 47 = 0,6 |
57: 87 = 0,7 |
39: 45 = 0,8 |
Використовуючи в таблицях № 3,4 відповідні слова, фонетично відмінні (при їх граматичній еквівалентності) ми змушуємо механізми мовосприйняття адресата відмовитися від «фонетичного нейромоделювання».
Таблиця № 3: фонетично нееквівалентні, лексично еквівалентні слова
|
респонденти досліджувані слова |
1.Юрій Г. |
2.Даяна Б. |
3.Ірина М. |
4.Віктор П. |
5.Дмитро Б. |
6.Григорій С. |
7.Дмитро Ф. |
8.Іван П. |
9.Ніка К. |
10.Тетяна К. |
|
|
1. Цвях |
4 |
4 |
2 |
6 |
3 |
7 |
2 |
3 |
3 |
2 |
|
|
2. Набій |
8 |
7 |
16 / ? |
6 |
2 |
8 |
4 |
3 |
8 |
3 |
|
|
3. Ганьба |
9 |
3 |
3 |
7 |
12 |
9 |
4 |
4 |
5 |
3 |
|
|
4. Гаманець |
4 |
4 |
3 |
5 |
3 |
3 |
2 |
2 |
3 |
3 |
|
|
5. Зграя |
4 |
2 |
3 |
6 |
11 |
4 |
3 |
2 |
3 |
2 |
|
|
6. Цукерка |
4 |
4 |
1 |
4 |
5 |
3 |
2 |
3 |
5 |
2 |
|
|
7. Кавун |
6 |
3 |
1 |
4 |
5 |
6 |
3 |
3 |
4 |
3 |
|
|
8. Відгук |
8 |
3 |
14 |
8 |
4 |
3 |
4 |
2 |
5 |
2 |
|
|
9. Вигук |
6 |
4 |
2 |
8 |
5 |
4 |
4 |
3 |
7 |
3 |
|
|
10. Бридливість |
8 |
5 |
3 |
9 |
16 |
9 |
5 |
3 |
4 |
3 |
|
|
11. Сум |
6 |
2 |
2 |
4 |
2 |
2 |
7 |
3 |
11 |
3 |
|
|
12. Коханець |
4 |
2 |
2 |
3 |
2 |
3 |
4 |
1 |
6 |
3 |
|
|
13. Гуркіт |
5 |
3 |
3 |
4 |
2 |
4 |
4 |
2 |
6 |
3 |
|
|
14. Швидкість |
4 |
4 |
1 |
5 |
2 |
4 |
2 |
2 |
3 |
3 |
|
|
15. Стрибок |
5 |
3 |
2 |
4 |
4 |
4 |
3 |
2 |
4 |
2 |
|
|
16. Заздрість |
8 |
4 |
12 |
6 |
9 |
7 |
4 |
3 |
6 |
3 |
|
|
17. Малюнок |
4 |
3 |
2 |
6 |
2 |
3 |
4 |
2 |
5 |
3 |
|
|
18. Струмок |
7 |
2 |
3 |
4 |
3 |
4 |
3 |
2 |
7 |
3 |
|
|
Уn (ti ) рос. (число «тіків») |
104 |
62 |
75 |
99 |
92 |
87 |
64 |
45 |
95 |
49 |
|
|
Середня тривалість патерна (ti ср)n - у n -го опитуваного (число «тіків») |
104:18 = 5,8 |
62:18 = 3,4 |
75:18 = 4,2 |
99:18 = 5,5 |
92:18 = 5,1 |
87:18 = 4,8 |
64:18 = 3,6 |
45:18 = 2,5 |
95:18 = 5,3 |
49:18 = 2,7 |
Таблиця № 4: фонетично нееквівалентні, лексично еквівалентні слова
|
респонденти досліджувані слова |
1.Юрій Г. |
2.Даяна Б. |
3.Ірина М. |
4.Віктор П. |
5.Дмитро Б. |
6.Григорій С. |
7.Дмитро Ф. |
8.Іван П. |
9.Ніка К. |
10.Тетяна К. |
|
|
1. Гвоздь |
3 |
4 |
2 |
8 |
4 |
4 |
3 |
3 |
5 |
4 |
|
|
2. Снаряд |
2 |
1 |
2 |
8 |
2 |
4 |
3 |
2 |
3 |
3 |
|
|
3. Позор |
3 |
2 |
4 |
4 |
2 |
2 |
4 |
4 |
5 |
3 |
|
|
4. Кошелёк |
4 |
4 |
1 |
4 |
5 |
4 |
2 |
4 |
5 |
5 |
|
|
5. Стая |
2 |
4 |
2 |
3 |
2 |
4 |
4 |
3 |
10 |
2 |
|
|
6. Конфета |
3 |
4 |
1 |
6 |
3 |
4 |
2 |
3 |
5 |
2 |
|
|
7. Арбуз |
2 |
2 |
2 |
6 |
1 |
3 |
2 |
3 |
5 |
4 |
|
|
8. Отзыв |
6 |
5 |
1 |
7 |
4 |
5 |
2 |
2 |
7 |
4 |
|
|
9. Выкрик |
5 |
4 |
6 |
7 |
3 |
4 |
3 |
3 |
6 |
3 |
|
|
10. Брезгливость |
4 |
4 |
1 |
6 |
6 |
4 |
3 |
3 |
5 |
15//? |
|
|
11. Грусть |
6 |
2 |
2 |
4 |
3 |
2 |
3 |
4 |
6 |
3 |
|
|
12. Любовник |
5 |
4 |
0 |
4 |
4 |
4 |
3 |
3 |
6 |
4 |
|
|
13. Грохот |
7 |
3 |
1 |
3 |
5 |
3 |
3 |
4 |
7 |
5 |
|
|
14. Скорость |
3 |
3 |
2 |
4 |
6 |
3 |
3 |
2 |
7 |
2 |
|
|
15. Прыжок |
1 |
5 |
2 |
6 |
4 |
5 |
3 |
3 |
5 |
3 |
|
|
16. Зависть |
1 |
7 |
2 |
6 |
6 |
7 |
3 |
5 |
7 |
4 |
|
|
17. Рисунок |
3 |
5 |
1 |
5 |
4 |
5 |
3 |
2 |
8 |
6 |
|
|
18. Ручей |
3 |
3 |
2 |
4 |
15 |
3 |
3 |
3 |
3 |
4 |
|
|
Уn (ti ) рос. (число «тіків») |
63 |
66 |
34 |
95 |
79 |
73 |
52 |
56 |
105 |
76 |
|
|
Середня тривалість патерна (ti ср)n - у n -го опитуваного (число «тіків») |
63:18 = 3,5 |
66:18 = 3,7 |
34:18 = 1,9 |
95:18 = 5,3 |
79:18 = 4,4 |
73:18 = 4,0 |
52:18 = 2,9 |
56:18 = 3,1 |
105:18 = 5,8 |
76:18 = 4,2 |
|
|
ІДМ2 - числове відношення Уn (ti)укр:Уn(ti)рос. |
104:63 = 1,7 |
62:66 = 0,9 |
75:34 = 2,2 |
66:53 = 1,1 |
92:79 = 1,2 |
87:73 = 1,2 |
64: 52 = 1,2 |
45:56 = 0,8 |
95:105 = 0,7 |
49:18 = 0,7 |
Таблиця № 5. Відношення ІДМср таблиць після двох досліджень
|
ІДМср - числове відношення (ІДМ1 + ІДМ2): 2 коофіціент 0.0-0.9 ? укрмов. 1.0 ? двомов. 1.1-3.0 ? росмов. |
(2.6+ 1,7) / 2 = 2.2 рос мов |
(1.3+ 0,9) / 2 = 1.1 рос мов |
(1.1+ 2,2) / 2 = 1,7 росмов |
(1.0 + 1,1) / 2 = 1.1 росмов |
(1.0 + 1,2) / 2 = 1.1 росмов |
(0.9 + 1,2) / 2 = 1.0 двомов |
(0.8 + 1,2) / 2 = 1.0 двомов |
(0.6 + 0,8) / 2 = 0.7 укрмов |
(0.7 + 0,7) / 2 = 0.7 укрмов |
(0.8 + 0,7) / 2 = 0.7 укрмов |
Передсвідома сфера може надати нам невалідні результати - позасвідомо перемкнувшись з одного «нейромодального мовного масиву» - на нейромодальний масив «сприйняттєво-, лексично-, фонетично комфортнішої в процесі оптимізації сприйняття конкретного слова.
Ефект «позасвідомого перемикання» (ймовірно можливий для таблиць № 1, 2) в таблицях № 3,4 ми виключаємо зі сфери мовосприйняття / нейромоделювання адресата.
Горизонтальний рядок Уn = х (ti) відображає статистичну суму тривалостей патернів - різних слів / лексем - у одного/ окремого (n - го) респондента. Це - повний час, затрачений конкретним респондентом на сприйняття/ «нейромоделювання» всього об'єму масива (p), - в «тіках».
Наприклад: для респондента Тетяни К. загальна тривалість патернів всього українського масива з 13 досліджуваних слів складає Уn (ti) = (5+4+4+13+4+3+2+7+2+2+4+3+3) = 56 «тіків».
Виходячи з припущення про індидуальну ізотропність сприйняття аудіосимволів (слів), ми вираховуємо середню тривалість патерна - у n -го опитуваного (ti ср)n = Уn (ti) укр.: p = 56:13 = 4,3 «тіка».
Опитувані від 1-го до 5-го включно визначені нами як російськомовні. Опитуваних № 6, 7 ми віднесли до двомовних. Респондентів № 8, 9, 10 ми вважаємо україномовними. Наводимо статистичний показник - ІДМ (індекс домінування мови), порівнюючи величини Уn (ti) укр. та Уn (ti) рос. - у відповідних респондентів. Для респондента Тетяни К. Уn (ti )рос. = 38 тіків (див. табл. 2).
Отже індивідуально ізотропний масив з 13 слів мовою російською сприймається в 1,5 раза швидше ніж аналогічний індивідуально ізотропний масив українських слів (ІДМ = 56: 38 = 1,5). Всі перші п'ятеро опитуваних створюють «дозрілі» патерни російських слів у 1,2 - 2,6 рази швидше за патерни українських слів. Це стосується і співвідношення показників Уn (ti) для обох мов і співвідношення тривалостей відповідних окремих слів в обох таблицях.
Опитувані №№ 6,7 навпаки - звичайно моделюють український масив з тією ж швидкістю, як і його російський аналог (статистичне сумарне співвідношення тривалостей Уn (ti)укр. та Уn (ti)рос. - в межах від 0,8 до 1,0, - або і швидше ніж російський аналог.
Однак ми не відносимо цих респондентів до україномовних, бо незважаючи на однакове володіння українською лексикою в межаж досліджуваного масиву синтаксичні рівні мовосприйняття - мовопородження у опитуваних № 6, 7 ще не дозволяють їм вільно користуватися українською мовою - в реальних комунікаціях, в живих діалогах, з участю синтаксису.
І лише респонденти № 8,9,10 (у них співвідношення швидкості «українського нейромоделювання» з російським складає 0,7 - 0,6) успішно складуть тести на розмовну / діалогову українську мову. Тобто, якщо «завершені» патерни українською мовою створюються в 1,5 - 1,8 рази швидше, то таких мовців слід відносити до повноцінно україномовних.
Через це зазначимо, що фонетично нееквівалентні слова двох мовних масивів при їх лексичній еквівалентності дають нам змогу порівняти (виражені в показниках часу) відмінності сприйняття двох різних мов.
Таким чином, ми можемо зробити висновок, що певних реципієнтів під час дослідження «нейрокорені» слів - позицій однієї мови моделюються статистично швидше, ніж нейрокорені / «віртуальні знаки» відповідних їм слів - позицій іншої мови. Тобто ми виявили лексичне домінування однієї з мов у певного мовця, - отже маємо підстави віднести його до «україномовних», «російськомовних» або «двомовних» - на основі числового показника. Таким показником у нас слугує Індекс Домінування Мови (ІДМ), який представляє числове відношення суми тривалостей вибігу патернів (для кожного окремого опитуваного) слів однієї мови - до такої ж суми тривалостей (того ж самого опитуваного) - отриманої в масиві іншої мови. Формула: ІДМ (Уn (ti) укр: Уn (ti) рос) [9, с. 110-115].
Однобічна «нейромодальність» українських патернів, як і очевидна непослідовність нейросфери мови у ідентифікації «віртуальних знаків» / нейромодальних коренів свідчить про певну «нейромодальну слабкість» української мови. Результати нашої роботи окреслююють перелік подальших завдань, які ми плануємо здійснити для подальшого з'ясування і вирішення проблем суржику та мовних девіацій:
1. Розробити більш точну програму нейрологічного тестування мовця, використовуючи його жести, міміку.
2. Застосувати кінестетичні нейрозасоби для глибокого і розширеного словотворення бази «нейрокоренів» української лексики.
Висновки
Отже, оскільки причинами мовних девіацій визнаються і позамовні детермінанти (умови протікання комунікації / контакту), - ми маємо можливість застосувати методики підрахунку тривалостей вибігу патернів для з'ясування причин девіантностей на передсвідомому рівні мовопородження (на рівні «віртуальних знаків мови», «нейрокоренів»).
Нами встановлено, що усунення однобічної нейролінгвістичної розбалансованісті віртуальних знаків мови виявляється можливим за допомогою свідомо регламентованих тривалостей, кінестетичних нейромодальних елементів (це відображається під час рухів очей вниз вліво і вправо). У ході дослідження нами було створено інтерактивні (акустичні та візуальні) електронні треки для навчання української мови, що може бути серйозним кроком вперед у проблемі девіантності.
Література
[1]. Андреас К., Андреас С. Измените свое мышление и воспользуйтесь результатами. - М.: КСП+, 1999. - 350 с.//
[2]. Воедилов Д.В. НЛП по-русски. - М.: ФАИР, 2007. - 245 с.//
[3]. Дилтц Р. Изменение убеждений с помощью НЛП. - М.: Класс, 2000. - 289 с.//
[4]. Дорошенко С. І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. - К.: Вища школа, 1974. - 340 с.//
[5]. Загнітко А. О. Теоретична граматика української мови. Морфологія. - Донецьк: ДонНУ, 1996. - 310 с.//
[6]. Кашапов Р.Р. Курс практической психологии. - Екатеринбург: АРД ЛТД, 1996. - 390 с.//
[7]. Леонтьев А. А. Основы психолингвистики. - М.: Смысл, 1997. - 287 с.//
[8]. Ломов В., Забродин Ю., Магнуссен С., Саугстад П. Психология восприятия (материалы советско-норвежского симпозиума). - М.: Наука, 1989. - 284 с. //
[9]. Миллер Дж. А. Психолингвисты // Теория речевой деятельности. Проблемы психолингвистики. - М.: Шаг, 1998, - 250 с.//
[10]. О'Коннор Дж., Сеймур Дж. Введение в нейролингвистическое программирование. - М.: ФАИР, 2008. - 260 с.//
[11]. Тюлин Ю.Н. Учение о музыкальной фактуре и мелодической фигурации (мелодическая фигурация). - М.: Музыка, 1977. - 194 с.//
[12]. Шевченко В.І. Аудіореклама сьогодні і завтра. - Донецьк: PRomo, 2007. - 158 c.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.
реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007Системний характер мови. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями. Основні й проміжні рівні мови. Теорія ізоморфізму й ієрархії рівнів мови. Своєрідність системності мови: співвідношення системних і несистемних явищ.
реферат [28,2 K], добавлен 14.08.2008Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.
реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011Теоретичні проблеми ареального варіювання української мови: закономірності розподілу лексики в межах українського континуума; межі варіативності лексики у зв’язку з проблемою лінгвістичного картографування; семантичні варіанти у говорах української мови.
реферат [20,5 K], добавлен 02.04.2011Роль і значення для розвитку мови місця її народження, дальшого поширення, положення країни на карті світу. Належність української мови до широко розгалуженої мовної сім'ї слов'янських мов. Переконлива відмінність української мови у її фонетиці.
реферат [24,8 K], добавлен 01.03.2009Ознайомлення із основними етапами історичного розвитку української літературної мови. Визначення лексичного складу мови у "Щоденнику" Євгена Чикаленка. Вивчення особливостей правопису, введеного автором. Погляди Чикаленка на розвиток літературної мови.
реферат [65,0 K], добавлен 19.04.2012Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.
реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009Поняття про знак і знакову систему мови: типологія, структура, специфіка мовних знаків. Своєрідність мови як знакової системи, знаковість і одиниці мови. Семіотика як наука, що вивчає структуру та функціонування різних знакових систем та символів.
реферат [24,5 K], добавлен 14.08.2008Постать Б. Грінченка як різнопланового діяча. Традиційні методи упорядкування довідкових видань. Основна організаційно-творча робота над "Словарем української мови". Використання "Словаря української мови" Бориса Грінченка у сучасній лексикографії.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.06.2011Навчання української мови в 1-4 класах. Ознайомлення першокласників з різними частинами мови, дотримання граматичних норм. Аналіз лінгводидактичного матеріалу до вивчення частини мови "іменник" у початкових класах. Формування умінь ставити питання.
курсовая работа [3,7 M], добавлен 17.03.2015Використання краєзнавчого матеріалу як унікального дидактичного та мотиваційного засобу в процесі навчання французької мови та міжкультурної комунікації на середньому етапі ЗОШ. Мотиваційна дія лінгвокраєзнавчого аспекту при навчанні французької мови.
курсовая работа [46,0 K], добавлен 25.05.2008Аспекти вивчення віддієслівних іменників у вітчизняних і зарубіжних мовознавчих студіях. Методика когнітивно-ономасіологічного аналізу, мотиваційні особливості й диференціація мотиваційних типів віддієслівних іменників сучасної української мови.
автореферат [28,4 K], добавлен 11.04.2009Давня та сучасна українська лексикографія. Поняття словника. Орфографічний словник української мови. Тлумачний словник української мови. Словник синонімів української мови. Винекнення лексикографії з практичних потреб пояснення незрозумілих слів.
реферат [33,0 K], добавлен 25.01.2009Частки функції, групи за значенням. Правопис заперечних часток. Стилістичні функції модальних, заперечних часток. Естетична цінність часток. Повнозначні частини мови. Вигуки і модальні слова. Взаємоперехід частин мови. З історії вивчення частин мови.
реферат [52,8 K], добавлен 21.11.2010Предмет та цілі германського мовознавства, його місце у циклі гуманітарних дисциплін. Індоєвропейська мовна сім’я. Вивчення історичних особливостей мови. Сучасні й давні германські мови, писемність германців. Періоди розвитку прагерманської мови.
презентация [1,4 M], добавлен 19.09.2014Розвиток, історія та основні джерела публіцистичного стилю української літературної мови: сфера використання, основне призначення та мовні засоби. Дослідження специфічних жанрів та підстилів публіцистичного стилю. Вивчення суспільно-політичної лексики.
контрольная работа [24,2 K], добавлен 24.09.2011Місце англійської мови у загальній мовній системі світу. Зв’язок англійської мови з французькою. Заміщення латинської мови англійськими еквівалентами. Становлення англійської мови як національної. Функціонування англійської мови в різних країнах світу.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 30.11.2015Для вивчення навчально-професійної лексики проводиться переклад тексту з російської мови на українську. Культура професійного мовлення та лексичне багатство української мови. Культура ділового професійного мовлення та укладання тексту документа.
контрольная работа [24,8 K], добавлен 01.02.2009Характеристика запозиченої лексики, її місце у складі сучасної української мови. Особливості вивчення пристосування німецькомовних лексичних запозичень до системи мови-рецептора. Характеристика іншомовних запозичень з соціально-політичної сфери.
курсовая работа [139,6 K], добавлен 08.04.2011Проблеми лінгвістичного аналізу художніх творів. Мета лінгвостилістичного тлумачення - вивчення засобів мови у тексті. Методи проведення лінгвістичного аналізу на прикладі оповідання класика американської літератури XX ст. Дж. Стейнбека "The Pearl".
курсовая работа [74,4 K], добавлен 28.10.2014
