Особливості македонської мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ В.Н. КАРАЗІНА

ФІЛОЛОГІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

РЕФЕРАТ

зі вступу до слов'янської філології

на тему: “Македонська мова”

Виконала:

студентка 1 курсу

групи ЛУ-11

Демченко Єлизавета Романівна

Харків 2011

ПЛАН

1. Історія мови

2. Характерні риси мови в слові

3. Фразеологізми

Література

1. ІСТОРІЯ МОВИ

Давня країна Македонія поділена між Сербією, Болгарією, Грецією після Балканських війн 1912-1913. Сербська частина включала територію майбутньої Югославії в 1918, але постійно вимагала автономії. Під час Другої світової війни вона була окупована Болгарією в 1941-1944. У 1945 стала республікою в межах Югославії. Після зрослої напруги між етнічними македонцями і складеним майже цілком з сербів урядом Югославії, республіка оголосила себе незалежною від Югославії в 1992. Міжнародне визнання відкладене через неприйняття Грецією назви країни, яке збігається з назвою грецької провінції. Зі зміненою назвою: Республіка Македонія колишньої Югославії, країна була прийнята в ООН в 1992 за згодою Греції. Проте і зараз, так зване, Македонське питання залишається невирішеним.

Македонська мова - слов'янська мова, належить до східної підгрупи південнослов'янських мов, офіційна мова Республіки Македонії.

Використовує абетку на основі кирилиці із рядом особливостей (відсутніми є ґ, і, ї, й, є, щ, ь, ю, я; додані ѓ, ѕ, ј, љ, њ, ќ, џ). Існує у трьох діалектних групах: західній, східній і північній (деякі дослідники виділяють лише західну і східну групи). Число носіїв складає близько 1,5 млн. людей.

Генетично македонська найбільш близька до іншої південнослов'янської мови, болгарської. На відміну від багатьох слов'янських мов, македонська (як і болгарська) не має відмінків і має артиклі (в імен може бути три типи постпозитивного визначеного артикля). Майбутній час створюється додаванням до дієслова частки «ќе». Існує чотири форми минулого часу (в тому числі минулий час: «имам видено» - «я бачив» і давноминулий час). Наголос фіксований, на третьому складі з кінця.

Македонська літературна мова є офіційною мовою Македонії, хоча деякі лінгвісти, а також більшість болгар не визнають існування окремої македонської мови, що відрізняється від болгарської, і вважають її діалектом або літературним варіантом болгарської мови. Оскільки об'єктивних критеріїв для відрізнення літературної мови від кодифікованого діалекту нема, це питання залишається перш за все політичним.

Македонська літературна мова створювалась на основі діалектів, поширених на території Республіки Македонія. Її було кодифіковано у 1945 - за основу літературної мови було взято центральні говори західного діалекту.

Серед слов'ян Південної і Західної Македонії утверджувалися почуття патріотизму і гордості за мову, створену "першо-вчителями македонськими Кирилом та Мефодієм. У цілому виникнення та поширення ідей просамостійність македонців у XIX ст. відбувалося в загальному річищі посилення визвольного руху балканських народів. Але, на відміну від сербів і греків, македонці перебували тільки на першому етапі цього тривалого шляху. Сусідні країни висували власні претензії на македонські землі, які ще залишилися в складі Османської імперії. Так, у сербській програмі "Начертаніє"(1844) Македонія розглядалася як територія зі слов'янським населенням, у якій заінтересована Сербія. В 40-60-х роках до Македонії засилалися агенти сербського уряду, який намагався дістати інформацію про можливість участі її жителів у повстанні християн проти турків. Серби прагнули нейтралізувати грецький вплив, намагаючись зміцнити власні позиції в цьому регіоні через освіту, видання та розповсюдження навчальної літератури. Однак істотних успіхів вони не досягли.

На півночі Македонії поволі зростав вплив Сербії. Поштовхом до цього стало укладення в 1881 р. союзного договору між Австро-Угорщиною і Сербією, який зафіксував можливість територіального розширення останньої в південному напрямі. Невдовзі виникли різноманітні товариства, що проводили сербську освітянську політику серед македонської людності:

відкривали школи, друкували та розповсюджували навчальну літературу,

здійснювали підготовку вчителів та ін. У своїй діяльності серби спиралися на консулати в Скоп'є, Сересі та Монастирі, їх підтримувала також Константинопольська патріархія.

2. ХАРАКТЕРНІ РИСИ МОВИ В СЛОВІ

Технологија- технологія: замість нашого «я» македонська мова використовує «ја», що не є спільне для нашої мови, для нашої мови характерний цей звук лише у фонематичній транскрипції, але не в орфографічному письмі, а все ж таки спільною рисою у цьому слові є два коріння «техн» і «лог».

Вцрпува- хапати: в цьому слові спостерігаємо збіг 4-х приголосних, що для нашої української мови буває поодиноким випадком.

за'ржи- зареготати: знак «'», який називається апострофом, в нашій мові ставиться перед «я, ю, є, ї», після губних «б, п, в, м, ф, р», тобто у цьому слові маємо іншу картину, що характерна для македонської мови; спільне те, що слова спільнокореневі.

згрози се- жахати: «се», яке в нашій сучасній мові не вживається, а в македонській вводиться в деяких дієсловах.

молња- блискавка: «њ» позначає м'який приголосний у македонській мові.

пељте- холодець: «љ» також позначає м'який приголосний у македонській мові.

простујува-струмувати: замість нашого «ю» македонська мова використовує «ју», що не є спільне для нашої мови.

'рекот- хруст: «'» не ставиться в нашій мові взагалі на початку слова, але є характерним для македонської мови.

Тутунќесе- капшук: «ќ»- суто македонське.

Sвездичка- айстра: серед кирилиці в македонськім мові спостерігається така літера, як «S», що вимовляється в нашій мові, як один звук «дз».

Архијереј- архієрей- можно сказати слово схоже з українським за написанням, але все ж таки македонське «је», а наше «є», а також македонське «ј» наше «й».

Луњав- грозовий: «њ» позначає м'який приголосний у македонській мові.

Брчење- гудіння: «њ» також позначає м'який приголосний у македонській мові.

Щгрне- засувати: збіг 4-х приголосних, що в нашій українській мові буває дуже рідко.

Се задави- захлинуватися: «се», яке в нашій сучасній мові не вживається, а в македонській вводиться в деяких дієсловах.

Користољубив- корисливий: «љ» позначає м'який приголосний у македонській мові; спільний з українським словом корінь «корис».

Чкртаници- кривулі: збіг 4-х приголосних, що для нашої української мови буває поодиноким випадком.

Џбун- кущ: «Џ» вимовляється, як один звук «дж» в нашій мові.

Украинец- українець: щодо написання національності, то в македонській мові вона пишеться з великої літери на відміну від нашої; також спостерігаємо спільний корінь «украин».

ајгар- жеребець: замість нашого «й» македонська мова використовує «ј», що вже було сказано раніше.

мова македонський словотворення

3. ФРАЗЕОЛОГІЗМИ

1. Сег каде што дуга ветром - тримати ніс за вітром.

2. Нека е работа - бажаю успіху.

3. Пат ни нагин - використовувати будь-які засоби.

4. Спаред заслугите и наградата - по заслугам і нагородам.

5. Ставл на наука - поставити на карту.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Нерознак В. П. Палеобалканские языки. - М.: 1978.

2. Булахов М. Г., Жовтобрюх М. А, Кодухов В. І. Восточнославянские языки. - М.: Просвещение,1987.

3. Кравчук Р. В. З історії слов'янського мовознавства. - К.: Радянська школа, 1981.

4. Майборода А. В. Старослов'янська мова. - К.: 1975.

5. Станівський М. Ф. Старословянська мова. - К.: Вища школа, 1983.

6. Супрун А. Е. Введение в славянскую филологию. - Минск, 1989.

7. Нина Чундева. Русско- македонский словарь.- С.: Печатница БОКА, 1997.

Размещено на Allbest.ru