Сленг у сучасному молодіжному суспільстві

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Інститут корекційної педагогіки та психології

Сленг у сучасному молодіжному суспільстві

Реферат виконала

студентка І курсу

Інституту корекційної

педагогіки та психології

Грицай Ірина Анатоліївна

Перевірив викладач

В.І.Зуєва

Київ 2010

Чи шукаючи слів непочатих,

Чи збиваючись на жаргон,-

Летимо на нічний Хрещатик,

Як метелики на вогонь.

(Оксана Забужко)

Лексичний склад нашої, як і будь-якої іншої, мови містить велику кількість сленгових утворень, що відповідають певним соціальним та професійним групам людей. Упродовж часу, коли наша мова перебувала під впливом тоталітарної системи, визнавався єдиний стандарт літературної мови. Проте існування різноманітних діалектизмів, сленгізмів тощо доводить, що мова залишається динамічною системою, яка постійно живе і розвивається.

Визначення сленгу та його історія

В сучасній україністиці гостро відчувається брак словників ненормативної зокрема жаргонної лексики, кожна цивілізована нація має до свого користування словники такого типу. На Заході період так званого «жаргонного вибуху» вже минув (увінчавшись зокрема «Механічним апельсином» Берджеса). В Росії починаючи з 1991 року видано понад 30 тлумачних словників і серед них молодіжний сленговий. В активі Росії численні перекладні словники не нормативної лексики, що їх видавали і видають в Німеччині, США, Чехії, Великій Британії. До України хвиля інтересу до субмов докотилась лише порівняно недавно. Досі в наукових колах почасти домінує розуміння молодіжного соціодіалекту як «мовного хуліганства». Дослідженням цього питання займаються нині лише окремі мовознавці, хоча сама тема надзвичайно багатогранна. Завдячуючи їхнім дослідженням в Україні на сьогодні існують три словники, але вони видані мізерним тиражем і не доступні широкому загалові: Перший словник українського молодіжного сленгу. Укладач Світлана Пиркало. За редакцією Юрія Мосенкіса - Київ., 1999; Словник жаргон у злочинців. Упорядкування і передмова О.І.Поповченка - Київ; 1996. Український жаргон до якого включена лексика, що була зібрана у записах живого усно-розмовного мовлення, а також матеріали анкетування студентів київських, львівських та волинських вузів. Записи живого мовлення здійснювались переважно в Києві, Львові та Луцьку автор словника Леся Ставицька.

Сленг доволі поширене явище, він є засобом спілкування у найрізноманітніших прошарках населення і сягає своїм корінням у сиву давнину. Адже і століття тому різні соціальні групи мали свій стиль мовлення, притаманний саме цій групі. А як не можна, не згадати, бодай при нагідно, справжньої скарбниці бурсацьких арготизмів - «Енеїди» І.П.Котляревського, яка відбила соціалект семінаристів Полтавської духовної семінарії 1780-1789рр. де тоді навчався письменник. Крім того, розповсюдженим видом сленгу є сленг професійний, що побутує у мовленні людей певного фаху чи роду заняття. У ХVІІІ-ХІХ ст. на Полтавщині, де кобзарювання було досить поширеним явищем, сліпі бандуристи мали свій власний сленг, який називався «лебійською мовою» і був незрозумілий навколишнім, але при уважнішому розгляді бачимо, що його легко було вивчити, оскільки він ґрунтувався на певних закономірностях перекручування слів, хоча були й окремі сленгові новоутворення. На Волині побутував сленг волинських лірників та нововижвівських кожухарів, який був досліджений вченим Й.Дзендзелівським і зібрані в книги «Арго волинських лірників». «Українське і слов'янське мовознавство». Та «Арго нововижвівських кожуварів на Волині». Наприклад, поширене у молодіжному мовленні слово лахати (сміятися) пішло саме від мандрівників-лірників, навіть не змінивши значення: «дерти лаха» - сміятися. Слово кльово має таке саме коріння, і вимовлялось воно спершу «клево». Головний персонаж оповідання Г. Хоткевича «Сліпець» належить саме до даної соціальної групи й ось цитата: «Оце, - думаю, - клево» (у значенні «добре»).

Загалом межа між живою, розмовною мовою та сленгом була і є дуже рухливою, перехідною. Часто статус слова змінюється, і те, що, скажімо, у 60-х, 70-х, 80-х роках ХХ століття вважалося сленгом, тепер стало частиною повсякденного словника людей.

Мова дуже чутлива до змін у політиці, ідеології, науці, духовній культурі. «Мова - саме мова, а не письмо, саме усне мовлення - дуже багато для мене важить не менш важливим для мене є слухати інших, як хто говорить на цьому світі. У своїх багатогодинних вечірньонічних одіссеях по стекляшках і кнайпах я ладен вислухати всіх -зіжмаканих життям пияків, потертих спортсменів і бізнесменів, митців і мисткінь, веселих бандитів, сентиментальних повій…» Так писав Ю.Андрухович у своїй праці «Мала інтимна урбаністика» коментуючи значення мови та молодіжного сленгу у суспільному середовищі

Сленг кожної історичної епохи відображав риси часу. Сленг 60-х був наслідком підвищеного інтересу до наркотиків, популярної музики, постійної ейфорії. В 60-тих роках О.Горбач досліджував молодіжний сленг на основі яких написав наукові записки «Арго українських школярів і студентів, які нажаль ті часи були видані тільки за кордоном у м. Мюнхен (Німеччина). Сленг 70-х містив велику кількість епітетів, що стосувалися невдах. У сленгу 80-х переважали слова, що стосувалися грошей та роботи (голяк, мертві бджоли не гудуть, повний аут) та інші які не втратили свого значення і до сьогодні в молодіжному середовищі.

Єдиного і всеосяжного визначення сленгу немає і дотепер. Неодноразові спроби розмежувати сленг і загальновживану лексику або сленг і нецензурну мову не дали результатів. Дефініції сленгу, які намагаються нашвидкуруч скомпонувати у ході наукових дебатів, часто виявляються помилковими. Таким чином, у різних словниках і посібниках ми можемо зустріти безліч визначень для сленгу, таких як: «нецензурна мова», «мова неписьменних і безпутних людей», «поезія простої людини». В.О. Чеховський називає сленг «мовною грою, що допомагає особистості заявити про себе у власному мікросоціумі та водночас відокремитись разом з ним від решти суспільства».

З погляду лінгвіста, сленг - це стиль мови, що посідає місце, антитетичне занадто формальній, офіційній мові. Сленг перебуває в самому кінці можливих засобів мовного спілкування і включає різні форми мови, за допомогою яких люди можуть ототожнювати себе з певними соціальними угрупованнями, починаючи з дітей, молодих бізнесменів і хакерів і закінчуючи злочинцями, алкоголіками та наркоманами.

Жаргонізми (сленгові слова) посідають важливе місце у культурі мовлення, їх можна зачислити до лексично-стилістичних утворень. Такі слова притаманні розмовній мові людей, які пов'язані певною спільністю інтересів. Сленг властивий різним групам людей і відіграє важливу роль у житті індивіда.

Сленгові новоутворення можуть бути стилістично невтральні та стилістично знижені. Саме на цих поняттях ґрунтується взаємозв'язок між культурою мовлення та сленговою лексикою. Стилістично невтральні сленгові новоутворення не засмічують мови, а стилістично знижені вважають явищем негативним. У переважній більшості випадків, коли йдеться про молодіжний сленг, люди звертаються саме до тих лексичних одиниць, які є стилістично зниженими. Якраз через це виникає нерозуміння молодіжної субмови, її заперечення, що одночасно провокує вживання не лише даних лексем, але і перехід на нецензурну лексику.

Класифікація сленгу

Класифікувати сленг можна за різними ознаками. Наприклад, за стилістичними ознаками слова сленгу (жаргону), як було зазначено вище, можна поділити на звичайні, тобто невтральні, та згрубілі (нецензурна лексика).

Важливим чинником у творенні сленгових лексем є спорідненість інтересів осіб, які формують різновид цього ненормативного утворення. За цією ознакою лексичні одиниці молодіжного сленгу можна поділити на такі, що вживаються:

- у середовищі людей, що мають справу з комп'ютерами.

У даному колі найчастіше використовуються жаргонні слова англомовного походження. Це викликано насамперед тим, що англійська є мовою комп'ютерних технологій. У процесі роботи з комп'ютерною технікою деякі слова перейшли до української розмовної лексики. Так, у даній сфері можна почути слова: апгрейд (поліпшення, модернізація комп'ютера), батони (клавіші), масдай (крайній ступінь невдоволення), сідюк (дисковод та диски CD-ROM), юзер (користувач), бластер (звукова плита Creative Labs Sounb Blaster), імейлик (електронна пошта), жук (комп'ютерний вірус), бейсик (людина, яка професійно розуміється в обчислювальній техніці).

- Свої сленгові новотвори мають люди, які цікавляться автомобілями.

Найпоширенішими лексемами цієї групи є назви різноманітних автомобільних деталей та іншого обладнання: бублик, баранка (кермо), тачка (автомобіль), резина, скати (шини) тощо;

- у середовищі підлітків, які захоплюються музикою, часто вживають такі слова: вертушка (CD-програвач), савндтрек (мелодія, що супроводжує відеофільм), синґл (CD з меншою, ніж на альбомі, кількістю пісень), солянка (збірний концерт).

Власний сленг мають книголюби, газетярі, спортсмени та ин. До того ж у кожній з названих груп можна виділити підгрупи. Наприклад, спортивний сленг поділяється на сленг футболістів, хокеїстів, плавців.

Отож можна зробити висновок, що практично кожна група людей, яких об'єднують спільні інтереси, має свій особливий тип мовлення, який реалізується у сленгових новоутвореннях і є притаманним лише цій групі. Це свідчить про те, що молодіжний сленг не є цілісною системою і включає в себе загальномолодіжний жаргон, що характеризує мову певного покоління, і спеціальні молодіжні жаргони.

Кожне з таких середовищ має свої відмінності і сленг озвучує реалії життя саме у цьому оточенні.

Наприклад, у студентському середовищі побутують такі лексичні одиниці: друшляти (прогулювати пари), гуртак, братська могила (гуртожиток), Степанида, Баба Степа, стіпуха (стипендія), енка (позначка в журналі про відсутність, екватор (час після зимової сесії середина навчання), заучка (людина зациклена на навчанні) тощо.

У сленговому мовленні школярів трапляються слова, що відображають шкільні буденні явища та проблеми: хвіст (заборгованість), шпора, шпаргалка (зрозуміло і без пояснення), плавати (погано знати матеріал), йти на шпорах (списувати), врубитись (зрозуміти), засипатись (не скласти іспити).

Окремим видом жаргонної лексики є кримінальний сленг, що вживається у відповідному середовищі, хоча завойовує позиції у розмовно-побутовому мовленні інших суспільних верств. Тут часто трапляються такі лексеми як: бивень (розумово відстала людина), дядя (начальник тюрми), дока (знаюча людина), квасити (пити спиртне), качок (масивна людина), мусор (міліціонер) та ін.

Проте, якщо вищеназвані сленги вживаються лише у конкретному середовищі, то слова, що належать до інтержаргону, є загальновживаними. До таких лексем можна зачислити: бомж (рос. абревіятура «без определенного места жительства»), малахольний (ненормальний), лимон (мільйон грошових одиниць), поїхати (збожеволіти), стріляти (просити ).

Отже, як бачимо, сленг - явище дуже поширене і за певними ознаками його можна класифікувати.

Місце сленгової лексики у молодіжному мовленні

З метою з'ясування ролі сленгової лексики у молодіжному середовищі я провела цікаве соціологічне опитування «чи вживають сленгові слова молодь з вадами слуху і що спричиняє їх вживання».

Було опитано 34 респонденти, члени клубних угрупувань при Луцькому ОБК УТОГ «Школа молодого лідера» і «У колі друзів»

Результати опитування були наступними:

Із тридцяти чотирьох чоловік опитуваних досить часто у своєму мовленні вживають жаргонні слова 40%, інколи - 50%, ніколи - 10%. Отже, переважна частина молоді з вадами слуху вживає жаргонні слова та вирази.

Молодь бажає бути сучасною, певне значення має вплив друзів та оточення, використання комп'ютера та мобільного зв'язку при надсиланні смс повідомлення. Найчастіше вони вживають слова: бакс (долар), бабло (гроші), жлоб (жадібна людина), кідалово (обман, шахрайство), бодун (стан після вживання алкоголю), клас (кльово, висока якість).

Для вираження подиву одні використовують слова «я в шокє», для інших більш характерними є слова «я холодний», «я в трансі», «ти шо гоніш?» і навіть «хай мене покрасять».

Як бачимо, у молоді з вадами слуху посідає помітне місце як засіб виділення індивіда із маси і спосіб вербального (мовного) спілкування.

Сленгові номінації у контексті сучасної літератури

Останнім часом поширеним є залучення сленгових номінацій до мовлення теле- та радіопередач, газет, журналів тощо. Це пояснюється тим, що автори намагаються наблизити їх до кола слухачів (читачів), надати відтінку молодіжної розкутості. Це підтверджує наявність величезного впливу сленгу як вияву молодіжної культури на людей різного віку.

Але сленг здобуває позиції не лише у ЗМІ та музиці - найвідоміші імена нового покоління у сучасній літературі пов'язані з цим явищем. Петро Білоус, доктор філологічних наук, говорячи про творчу індивідуальність письменника, зазначає: «Часом автори, зокрема, з нинішнього молодого покоління літераторів, вдаються до навмисного нагромадження вульгаризмів або жаргонізмів, чим прагнуть підкреслити власну мовну «незакомплексованість» і продемонструвати особисту творчу розкутість». Таке значне поширення сленгу у творах літератури можна зачислити до наслідків так званого «жаргонного вибуху», про який говорив В. Єлістратов. До прикладів сленгу у літературі можна зарахувати твори Юрія Андруховича «Рекреції», Світлани Пиркало «Зелена маргаритка», «Не думай про червоне. Роман не для молодшого шкільного віку», Оксани Забужко «Польові дослідження з українського сексу», Олександра Ірванця «П'ять п'єс», Наталки Сняденко «Колекція пристрастей», Сергія Жадана «Депеш мод», Любка Дереша «Культ», Сергія Бортникова «Чистильник. Соло на пістолеті для без душної стрільби», Василя Слапчука «Дикі квіти» та інших.

У поезії спостерігаються дві основні течії розвитку сленгової поетики: львівська («бубабістів») та київська («пропалограмотисти»), перша назва з тих, що подані у дужках, пішла від найменування літугруповання «Бу-ба-бу» (засноване 17 квітня 1985 р. у Львові), до якого входили Юрій Андрухович (Патріярх), Віктор Неборак (Прокуратор) та Олександр Ірванець (Підскарбій), а друга від назви збірки поезій «Пропала грамота» Юрка Позаяка (справжнє ім'я - Юрій Лисенко), до якої увійшли також і твори Віктора Недоступа, Назара Гончара, Сергія Жадана та ін.

Основні джерела сленгу

Пласт сленгової молодіжної лексики великою мірою становлять новоутвори (неологізми), які формуються і змінюються разом зі змінами в суспільстві. За свідченням доктора філологічних наук Лесі Ставицької, «сучасний молодіжний сленг є ніби посередником між інтержаргоном та мовною практикою народу, розмовно-побутовою мовою широких верств населення, яка послуговувалась і завжди послуговуватиметься здатністю української мови до продукування стилістично знижених, іронічних, гротескних лексичних засобів, що в сучасних умовах демократизації стилів спілкування і виявляються адекватними жаргонним і сленговим номінаціям».

Лексеми утворюються під впливом найрізноманітніших факторів, серед яких особливо виділяються: кримінальний жаргон, інтержаргон, власна інтерпретація серед молоді деяких термінів, зокрема медичних, тощо.

Багато лексем молодіжного сленгу семантично дублюють поширені в інтержаргоні одиниці без будь-яких трансформацій: шари, моргала, баньки (очі); лимон (мільйон грошових одиниць); стріляти (просити); поїхати (збожеволіти); бичок, чинарик (недопалок); кабак (ресторан); хахаль (кавалер, наречений); кішка (жінка легкої поведінки); миша (кишеньковий злодій); криса (той, хто краде у своїх); малахольний (ненормальний); баклан (не порядна людина); кір (пиятика); клямка, коньки, кранти (крах, кінець); байда, криша, качан, кастрюля, кардан, каністра (голова, явище); атас (попередження про небезпеку).

Такі слова притягують молодь, адже володіти добрим почуттям гумору - це модно, класно і хіпово.

Вплив іноземних мов на молодіжний сленг

Англійська мова все більше й більше входить у наше життя і просто не може оминути таке явище, як молодіжний сленг, впливаючи на формування нових лексем. Проте, слід зазначити, що вплив англійської на молодіжну субмову є закономірним явищем. Як зазначає Д.С. Ліхачов у своїй праці «Арготичні слова професійного мовлення», аналогічно у колишніх німецьких, англійських, російських жаргонах домінантний вплив мали циганська мова та ідиш. Тому не дивно, що російський та український сучасний сленг певною мірою англізований.

У молодіжний сленг ввійшли слова, які утворились від англійських слів і є результатом їх невдалої інтерпретації. Наприклад: гирла (дівчина); хаза (у значенні дім, будинок); крейзі (божевільний); спікати (англ. speak) - говорити, беґ (англ. bag) - сумка, паті (раrty) - вечірка, фазер (father) - батько, мазер (mother) - мати, мані (money) - гроші, піпли (people) - люди, месаг (messаge) - повідомлення та ин.

Можна виявити не лише англійські запозичення, але і німецькі: авсвайс - посвідчення, ахтунґ - увага, варум - чому, вассер - вода; арабізми: кайф - задоволення, кайфувати - насолоджуватись.

Але все ж у молодіжній субмові є чимала кількість власне українських сленгізмів: дискогопалка - дискотека, лягти в краватку - покінчити життя самогубством, скинься в тюбик - там вогко і прохолодно - поводься тихіше, дріт - телефон, «мавпа», «жаба», «кракозябра» - комп'ютерний значок @, гальмо - людина, яка повільно реагує на все (поряд з цим словом вживається і суто російське «тормоз» з тим самим значенням), тусівка - компанія (аналогічно до російськомовного «тусовка»); останні два слова, як бачимо, є перекладом сленгових номінацій з російської на українську мову зі збереженням змісту.

Молодіжний комп'ютерний сленг

Сленг найчастіше залежить від соціального статусу людей, що його вживають, їхньої національності, професії і хобі. Однак він завжди відрізняється більшою експресивністю і точністю, ніж загальновживана мова. Особливе місце тут посідає комп'ютерний сленг. Він лаконічний, буяє скороченнями та своєрідною символікою. Спостереження за середовищем людей, чия професія пов'язана із використанням комп'ютерів і особливо - мережі Інтернет, показують, що саме в цій сфері відбувається найбільш активне створення неологізмів, до того ж існують всілякі граматичні, фонетичні та графічні інновації.

За свідченням Ірини Щур: «Однією із причин виникнення такої «мови» вважається її виключна місткість, коли трьома-чотирма специфічними словами можна передати чималий абзац літературно опрацьованого технічного тексту. Врешті-решт комп'ютерний жаргон виражає навіть певні емоції, які в сухій та лаконічній реальній Мережі відтворити майже неможливо. Комп'ютерний жаргон - це віртуозна гра для людей, яким тісно в межах нормованої літературної мови. Проте, хай як би прагнули носії жаргону до самобутньої яскравості мовлення та відмінності його від нормалізованої української мови, все ж нововведення відбуваються всередині системи мови і будуються за законами української мови».

Нових значень в цьому жаргоні набули багато українських дієслів, наприклад, зависнути (припинити відповідати на команди); перекачати, злити (переписати інформацію).

Український комп'ютерний сленг через свою молодість ще не сформувався, тому більшість слів у ньому має багато варіантів вимови та написання: дурдос, дирдос - операційна система DR-DOS; вегеа, вежеа, вагон - відеоадаптер VGA; глючити, глюкати - працювати з помилками. Зазвичай вимова слова відповідає або англійському прочитанню, або його українській транслітерації.

Отже, розглянувши деякі особливості комп'ютерного сленгу, можна прийти до висновку, що на даний момент йде активне створення і використання комп'ютерної сленгової лексики. Має також місце проникнення комп'ютерних термінів у загальновживану лексику, причому останнім часом спостерігається посилення цього процесу.

Вплив кримінального арго на молодіжний сленг

За свідченням доктора філологічних наук Лесі Савицької, чільне місце у формуванні мовленнєвої культури молоді посідає кримінальний жаргон. У своєму дослідженні «Про взаємодію жаргону і сленгу» вона зазначає: «Кримінальний жаргон має здатність блискавично проникати в соціальні сфери законослухняних громадян: спочатку ця лексика стає надбанням мови соціальних низів, а згодом «завойовує позиції» у міському розмовно-побутовому мовленні, проникає в мову радіо, преси, телебачення, ну і звичайно ж, у різні корпоративні, професійні лексичні системи, тобто стає надбанням інтержаргону».

У системі молодіжного сленгу виділяються синонімічні ряди, елементами яких часто є слова кримінального жаргону, для яких ця семантика не властива.

Наприклад, у молодіжному мовленні слово чувак (чоловік, хлопець) може вільно замінятися такими одиницями: кент (у кримінальному арго дане слово має значення «друг»), клієнт («компаньйон злочину»), дядя («начальник тюрми»), субчик («браконьєр», «звідник»). Таке запозичення можна пояснити здатністю кримінального жаргону проникати в мовлення інших соціальних верств, зокрема до розмовної мови підлітків. Продовжити даний синонімічний ряд можна також такими одиницями: дявчик (утворене від слова «дядя»), дяфан (має походження ідентичне до попереднього), чувіло ( від слова «чувак»), мужик, чудак (від російського «чудак», прижилося в мові підлітка через подібність до широковживаного «чувак»), типаж (від слова «тип»), корєш (від слова «коріння», з одного кореня).

У подібний спосіб утворився синонімічний ряд до слова лох (некмітлива людина). Наприклад, бивень у кримінальному жаргоні - розумово відстала людина, шлепер - вокзальний злодій, картярський шулер, і, попри семантику в кримінальному жаргоні, ці слова можуть легко замінити лексему лох. Крім згаданих лексичних одиниць, сленгові номінації некмітливої людини включають сленгові слова інших типів сленгу, супроводжувані негативним забарвленням: шайтан, мутант, даун (мед.), дегенерат, імбіцил.

У процесі асиміляції в молодіжній мові одиниць кримінального жаргону вони досить часто повністю втрачають вихідне значення і виконують невластиву йому семантичну функцію. Наприклад, фармазонити (шахраювати при розміні купюр) у молодіжному середовищі вживається у значенні «пояснювати»; заліпуха (брехня) переходить у молодіжний сленг у значенні «річ, подія»; западло - «вважати для себе принизливим зробити щось проти злодійських переконань» - у мові молоді означає «неприємність, капость».

Деякі слова молодіжного сленгу утворюють синонімічні ряди, дублюючи номінації кримінального жаргону і доповнюючи їх власними новотворами, що не перехрещуються з кримінальним арго. Наприклад, доколупатися, вгавкатися, врубатися (зрозуміти) - слова, що об'єднують і молодіжний сленг, і КЖ, тоді як лексеми: в'їхати, втягнути, вкурити, розчехляти - є надбаннями молодіжного сленгового слововживання.

Словосполученню «голосно сміятися» у кримінальному жаргоні відповідає дієслово іржати, у молодіжному мовленні існує також кінчатися, угарати та лахати (від дерти лаха, що прийшло із одного з найдавніших сленгів «лебійської мови», що слугувала засобом спілкування кобзарів).

Дієслова, для позначення вживання алкогольних напоїв: бухати, квасити, киряти прийшли у молодіжне мовлення з кримінального жаргону, але цей синонімічний ряд доповнився одиницями, що виникли внаслідок власної мовотворчорсти підлітків: наложкатись, нажертись, банячити, вгаситися, влупити, дрінчити. У даних новотворах відчувається розмовна експресія, іронізм та іншомовний вплив (слово «дрінчити» очевидно виникло на основі англійського «drink» - пити).

Багато сучасних російських письменників використовують кримінальне арго у художній літературі при написанні романів такі як: Є.Монах, Є.Сухов, В.Незнанський, Є.Количев та інші, які мають великий вплив на формування світогляду сучасної молодої людини.

Список використаної літератури

Андрухович Ю. Рекреції .Повість.Сучасність, 1992, №1 с.27-85

Бортников С. чистильник Соло на пістолеті для безшумної стрільби.-Тернопіль: Підручники і посібники. 2000.

Вольвач П. Букви і стерні. Поезії - Київ: Дніпро.2000

Дереш Любко Культ. - Львів: Кальварія, 2002

Жадан Сергій. Депеш мод. - Харків: Фоліо, 2005

Жолдак Богдан Спокуси . - Київ: Рад. Письменник, 1999.

Забужко Оксана Польові дослідження з українського сексу. Роман. - К.: Згода, 1996.

Ірванець Олександр «П'ять п'єс. - Київ.: Смолоскип, 2002.

Малко Роман. Шкіци (з натури) Поезії. - Київ: Смолоскип, 2001.

Монах Е.М. Братва: Роман.-М.:ЗАО изд-во эксмо, 1997.-560с. (Серия «Вне закона»)

Пиркало Світлана Не думай про червоне. Роман не для молодшого шкільного віку. - Київ.: Факт, 2004.

Перший словник українського молодіжного сленгу. Уклада Світлана Пиркало. За редакцією Юрія Мосенкіса - Київ; 1999.

Пиркало Світлана. Словник українського молодіжного сленгу. У виданні: Пиркало Світлана. Зелена Маргарита. Молодіжний роман. Видання 2-е., доповнене, Київ: Джерела М, 2002.

Слапчук Василь Дикі квіти. Роман. - К.: Факт, 2005. - 296.- (Серія «Exceptis Exccipiendis»). сленг лексика молодіжний

Сняденко Колекція пристрастей. - Львів: ЛА «Піраміда», 2001.

Ставицька Л.О. Український жаргон. Словник: містить близько 4070 слів і понад 700 стійких словосполучень. - К.: Критика, 2005. 496 ст.

Хоменко О.Б. Язык блатных, язик мафиози. Энциклопедыческий синонимический словар. В двух томах. - Киев: ФОРТ - М, 1997

Хоткевич Г. «Сліпець».В кн. ВИБРАНЕ. К.: Рад. письменник, 1982

Етимологічний словник української мови в 7-ми т. - Київ: Наукова думка, 1983 - 2004.

«Коротенький словничок сучасного молодіжного сленгу» - Політика і культура, 2002, №31 с.43.

Словник укр..мови в 11т. - Київ, Наукова думка 1971 - 1980.

Размещено на Allbest.ru