Складнопідрядні речення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Складнопідрядні речення

2. Елементарні складнопідрядні речення

3. Сполучникові складнопідрядні речення

4. Безсполучникові складнопідрядні речення

5. Семантичні класи детермінантних складнопідрядних реченя

Використана література

1. Складнопідрядні речення

Складнопідрядним називають різновид складного речення, дві або більше предикативних частин якого поєднані підрядним зв'язком і в якому одна частина підпорядковується іншій. Складнопідрядні речення являють собою клас синтаксичних конструкцій, диференційною ознакою яких є синтаксична нерівноправність поєднуваних підрядним зв'язком частин.

Порівняно із складносурядними реченнями складнопідрядні мають об'ємнішу сукупність засобів зв'язку (сполучників і сполучних слів) і розгалуженішу систему семантико-синтаксичних відношень. Синтаксична нерівноправність частин складнопідрядного речення виявляється в наявності у його структурі головної і підрядної частин. Частину складнопідрядного речення, синтаксично залежну від іншої частини, називають підрядною частиною. Частину складнопідрядного речення, яка підпорядковує підрядну, називають головною частиною.

Складнопідрядному реченню властивий ряд формальних ознак. Формальними його ознаками є, наприклад, види підрядного зв'язку (детермінантний, детермінантно-кореляційний, прислівний, прислівно-кореляційний), сполучниковий і безсполучниковий зв'язок предикативних частин, кількісний їх склад (елементарні і неелементарні складнопідрядні речення) та особливості синтаксичної будови предикативних частин.

Репрезентативну формальну ознаку складнопідрядного речення становлять види підрядного зв'язку. Для підрядного зв'язку тут найсуттєвішою є його передбачуваність / непередбачуваність. Передбачуваний підрядний зв'язок зумовлений властивостями підпорядковуючого слова. Непередбачуваний підрядний зв'язок не залежить від граматичної природи головної частини, не мотивується нею, а визначається семантико-синтаксичними відношеннями між підрядною і головною частинами. Пор. два реченняПригадую, коли повернувся з війни батько і Коли повернувся з війни батько, мені виповнилося п'ять років. У першому реченні підрядна частина залежить від дієсловапригадую і зумовлена його семантико-синтаксичною валентністю. У другому реченні підрядна частина перебуває в підрядному зв'язку з головною частиною в цілому, не мотивується нею, а зумовлюється комунікативними потребами висловлення. Передбачуваний підрядний зв'язок, зумовлений властивостями слова в головній частині, називають прислівним, а слово у головній частині, від якого залежить підрядна частина,-- опорним. Прислівна підрядна частина буває обов'язковим або необов'язковим поширювачем опорного слова і відтворює особливості сполучуваності слова з формою слова у простому реченні, пор.: Пам'ятаю, коли ми зустрілися і Пам'ятаю нашу зустріч; Не забуваємо дитинства, яке виплекала любов матері і Не забуваємо виплеканого любов'ю матері дитинства. Характер підрядної частини визначають властивості опорного слова головної частини. Як і в утворенні простих речень і словосполучень, в утворенні складнопідрядних речень із прислівними підрядними є визначальними такі властивості опорного слова: а) його належність до певної частини мови, якій притаманна здатність поширюватися підрядною частиною відповідної будови; б) його належність до певної лексико-семантичної групи слів, якій властивий валентний потенціал і здатність поширюватися підрядними частинами як своєрідними еквівалентами залежних слів. Пор. речення Здогад, який виник раптово, не давав нам спокою ->- Раптовий здогад не давав нам спокою і Здогад, що друзі розлучаться, не давав нам спокою Здогад про розлуку друзів не давав нам спокою. У першому складнопідрядному реченні характер поширення опорного слова здогад грунтується на належності його до класу іменників, а у другому складнопідрядному реченні -- на його входженні до лексико-семантичного класу слів предикатного типу із правобічною валентністю.

Із частин мови тільки іменники і дієслова виявляють спроможність поширюватися предикативними одиницями, оформленими як підрядні частини відповідної будови. До того ж ця спроможність поширюється на всі іменники, але на вузьку групу дієслів (дієслова із значенням перебування, місцезнаходження і дієслова із значенням руху). Поєднується з підрядними частинами також специфічна форма предикатного слова -- компаратив (форма вищого ступеня порівняння). З лексико-семантичних груп слів може поширюватися підрядною частиною тільки група слів із значенням мовлення, думки, емоційної оцінки тощо, які виражають інтелектуальне або емоційне ставлення мовця до об'єктивного змісту речення, вираженого підрядною частиною. Прислівний підрядний зв'язок у складному реченні, як і у простому, буває обов'язковий або необов'язковий залежно від семантичної природи опорного слова. Обов'язковий прислівний підрядний зв'язок маємо за умови, що опорне слово за своєю семантико-синтаксичною валентністю вимагає залежного компонента для розкриття свого змісту, напр.: / не збагнуть, чого від мене хоче Ця провесна останньої весни (Є. Маланюк). Необов'язковий прислівний підрядний зв'язок виявляємо за невалентного поєднання опорного слова з підрядною частиною, напр.: Але он за тим горбом уже був, мабуть, і справжній степ, з травою та з квітками, і ліс, і пустельність ота, що так манила з дзвіниці (В. Винниченко). Засобами вираження прислівного підрядного зв'язку виступають асемантичні сполучники і сполучні слова, які виражають залежність підрядної частини від опорного слова у головній частині.Специфічним різновидом прислівного підрядного зв'язку є прислівно-кореляційний зв'язок, який не має очевидних аналогів у простому реченні. В основу цього зв'язку покладено збіг у семантиці опорного слова головної частини з усією підрядною частиною і наявність у структурі складнопідрядного речення анафоричних елементів. Анафоричні елементи наявні у головній і підрядній частинах або тільки в головній частині (у підрядній частині в останньому випадку функціонує сполучник), напр.:Нещасний той, хто дався закувати У бронзову одежину живцем (Д. Павличко).Анафоричні елементи в головній частині -- це співвідносні слова (вказівні займенникові слова та їх еквіваленти), а в підрядній частині -- сполучні слова (відносні займенникові слова). Зміст співвідносних слів головної частини тотожний змістові підрядної частини складнопідрядного речення. Сполучні слова є анафоричними елементами з ототожню-вальною функцією (у семантичному плані вони збігаються із співвідносними словами у головній частині) і з функцією показника підрядного зв'язку (виражають залежність підрядної частини).

На противагу прислівному підрядному зв'язкові, який є передбачуваним, а також обов'язковим або не обов'язковим, детермінантний підрядний зв'язок є не передбачуваним і не обов'язковим. За детермінантного підрядного зв'язку підрядна частина підпорядкована не окремому слову, а головній частині в цілому, напр.: Просяєш світлістю ума Поміж народами всіма, Та скоро згаснеш, якщо в тебе Народу рідного нема (Д. Павличко).Засобами вираження детермінантного підрядного зв'язку виступають семантичні сполучники (або їх еквіваленти), які виражають дві функції: передають семантико-синтаксичні відношення між підрядною і головною частинами (семантико-синтаксична функція) і вказують на залежність підрядної частини від головної (формально-синтаксична функція).

Різновидом детермінантного підрядного зв'язку е детермінантно-кореляційний зв'язок, за якого у підрядній частині функціонує анафоричний елемент (сполучне слово), що семантично співвідноситься з усім змістом головної частини, переносячи цей зміст до підрядної частини. Будь-яке сполучне слово співвідносної з головною частиною семантики виступає у-складнопідрядних реченнях із супровідними підрядними частинами. Воно позначає підрядний зв'язок, а також передає зміст головної частини і функціонує як член речення у внутрішній структурі підрядної частини, напр.: Дівчина цмокнула старого в щоку, після чого обернулась до бійців (О. Гончар).

Важливою формальною ознакою складнопідрядних речень виступає співвідношення в них сполучникового і безсполучникового зв'язку. Сполучниковий і безсполучниковий зв'язки утворюють в обмеженій сфері функціонування два варіанти складнопідрядних речень. Безсполучниковий зв'язок наявний у складнопідрядних реченнях прислівного типу, де опорне предикатне слово головного речення за своєю семантико-синтаксичною валентністю вимагає залежного компонента в об'єктній (з'ясувальній) функції. Опорними словами є дієслова мовлення, думки, емоційного ставлення і под. У цих позиціях безсполучникові складнопідрядні речення конкурують із сполучниковими складнопідрядними реченнями, пор.: відчула: доросле й маля, і вода, і трава, і земля -- Все любов'ю тобі промовля (А. Малишко).Проте визначальними складнопідрядними структурами є сполучникові складнопідрядні речення, які домінують навіть там, де паралельно використовуються безсполучникові складнопідрядні речення (з'ясувальні конструкції).

Одну з формальних ознак складнопідрядних речень становлять особливості побудови предикативних частин. Предикативні частини можуть бути однотипними (оформленими як просте двоскладне чи односкладне речення) або різнотипними (одна предикативна частина складнопідрядного речення -- вихідне двоскладне речення, інша частина -- односкладне речення), напр.: До того ж і стерня ніколи ніг не коле Тим, хто взува холуйські постоли (В.Симоненко).Формально-синтаксичну структуру складнопідрядних речень нерідко визначають асемантичні сполучники, які тільки вказують на залежність підрядної частини від головної. Із підрядних сполучників типовим асемантичним сполучником виступає сполучник що, напр.: Тепер я пізнав, що то була його мати (Олена Пчілка); Ти знаєш, що ти -- людина (В. Симоненко).

Семантичні ознаки складнопідрядного речення пов'язані передусім із типами семантико-синтаксичних відношень між предикативними частинами. Типи семантико-синтаксичних відношень оформлюють спеціалізовані семантичні сполучники (часові, причинові, цільові та інші), співвідносні і сполучні слова (у деяких конструкціях). Семантичні сполучники, співвідносні і сполучні слова впливають водночас і на формально-синтаксичну організацію складнопідрядного речення. Змістова структура семантичних сполучників виступає безпосереднім елементом семантики складнопідрядного речення і визначає його семантико-синтаксичну структуру. Семантичні сполучники взаємодіють із граматичними формами дієслів, співвідношеннями модально-часових планів підрядних частин й особливостями їх лексичного наповнення.

Головну формально-синтаксичну і семантико-синтаксичну ознаку складнопідрядних речень становить елементарність/неелементарність їх структури. У мовленні функціонують як елементарні складнопідрядні речення, так і неелементарні складнопідрядні речення, що є різними комбінаціями елементарних речень.

2. Елементарні складнопідрядні речення

Елементарні складнопідрядні речення є вихідними конструкціями, різні об'єднання яких утворюють похідні неелементарні (ускладнені) складнопідрядні речення. Вони бувають двох різновидів: формально елементарні і семантично елементарні складнопідрядні речення.Формально елементарні складнопідрядні речення є конструкціями, у яких дві предикативні частини (головну і підрядну) поєднано підрядним зв'язком. Цей зв'язок буває сполучниковим (центральна ланка сукупності складнопідрядних речень) і безсполучниковим (периферійна ланка цієї сукупності). Потрібно зазначити, що в елементарних сполучникових і безсполучникових складнопідрядних реченнях маємо лише одноразове застосування сполучникового або безсполучникового підрядного зв'язку. Формально елементарні сполучникові складнопідрядні речення охоплюють усі формально-синтаксичні різновиди складнопідрядних конструкцій, а безсполучникові -- тільки конструкції, у яких підрядну частину поєднано з головною валентним зв'язком, пор.: Якщо прийде журба, то не думай її Розвести у веселощах бучних (Леся Українка); Я виразно бачив, як скотилися ті краплисті сльози (Олена Пчілка); Кривими виростають ті дерева, Яким для крони місця не дано (Д. Павличко); Тут, де кожен камінь кров'ю полили в бою брати, із пошаною й любов'ю зупинися, друже, ти (В. Лучук); -- Тоді ви, тату, сказали: завжди дбай про колос, про хліб святий (М. Стельмах).

Семантично елементарне складнопідрядне речення утворюють тільки дві семантично елементарні предикативні частини (вихідні семантично елементарні прості речення) та одне семантико-синтаксичне відношення між предикативними частинами (часове, причинове, цільове, допустове, умовне, порівняльне та інші). У формальному плані семантично елементарні складнопідрядні речення є сполучниковими і безсполучниковими конструкціями. їх семантичну елементарність формує одне семантико-синтаксичне відношення, яке є найпоказовішим показником семантично елементарного складнопідрядного речення, напр.: Прозрінь не бійся, бо вони як ліки (Л. Костенко) ; Куди не гляну,-- літо спом'яну (І. Гнатюк); Що ж, коли б не печаль, чи спізнала б я радість? Чи впізнала б я друзів, коли б не біда? (Г. Тарасюк).

Іноді вихідна семантично елементарна предикативна частина (семантично елементарне просте речення), трансформується у словосполучення або синтаксему, стаючи компонентом похідного від складнопідрядного речення простого ускладненого речення. За цієї умови речення є простим із формально-синтаксичного погляду, але семантично складним. У формально простих, але семантично складних реченнях виступають принаймні два семантико-синтаксичні відношення, типові для складнопідрядного речення (причинове, цільове, допустове та інші). Найчастіше характерні для складнопідрядних речень семантико-синтаксичні відношення виражає обставинний детермінантний член речення (детермінант), пор.: Всупереч долі, лихим прикметам, радію життю (Н. Кащук) - Радію життю, незважаючи на те що доля неласкава і прикмети лихі. У цьому реченні наявність допустових відношень, виражених детермінантною групою всупереч долі, лихим прикметам, засвідчує його належність до семантично складних конструкцій.

3. Сполучникові складнопідрядні речення

Сполучникові складнопідрядні речення є найбагатшим типом складнопідрядних речень щодо розгалуженості передаваних ними семантико-синтаксичних відношень і сукупності засобів зв'язку (сполучників і сполучних слів). У їх структурі підрядні сполучники і сполучні слова виконують дві функції: формально-синтаксичну (вираження підрядного зв'язку) і семантико-синтаксичну (вираження семантико-синтаксичних відношень). Семантико-синтаксичні функції підрядних частин у складнопідрядному реченні конкретизуються відповідно до семантичної групи підрядних сполучників 1 деяких сполучних слів.

З-поміж сполучникових складнопідрядних речень вирізняються: а) складнопідрядні речення з асемантичними сполучниками: б) складнопідрядні речення з семантичними сполучниками; в) складнопідрядні речення із сполучними словами (невласне-сполучниками). Центральну групу складнопідрядних речень складають речення з семантичними сполучниками, які диференціюють семантичні класи і підкласи цих конструкцій. Своєрідне місце посідають складнопідрядні речення з асемантичними сполучниками. Складнопідрядні речення із сполучними словами являють собою проміжну групу між двома різновидами власне-сполучникових речень.

Складнопідрядні речення з асемантичними сполучниками мають подібну не до складних, а простих речень-синтаксичну організацію. Здебільшого в цих реченнях предикатне слово відкриває правобічну валентну позицію, яка може заповнюватися словом або предикатною (реченнєвою) одиницею. Семантико-синтаксична валентність предиката зумовлює сильний підрядний зв'язок і водночас семантичну нейтралізацію сполучника. Асемантичні сполучники у складнопідрядному реченні тільки поєднують підрядну частину з опорним словом головної частини, вираження ж семантико-синтаксичних відношень припадає на інші елементи складнопідрядного речення, найбільшою мірою на опорне предикатне слово, що своєю семантико-синтаксичною валентністю визначає характер семантико-синтаксичного відношення. До найтиповіших асемантичних підрядних сполучників належить сполучник що, який вказує на підрядний зв'язок між предикативними частинами, тобто стосується формально-синтаксичної функції і позбавлений семантичного навантаження, напр.: Може, не всі знають, що оповідання Марка Вовчок «Маруся» було видане 1873 року французькою мовою і користувалося у Франції чималою популярністю (М. Рильський) ; Андрій чомусь вірив, що Ольга прийде по квіти (В. Симоненко). У ролі асемантичного сполучника вживається також сполучник щоб: Людині треба, щоб її робота залишалася після неї самої жити (Ю. Яновський).

Складнопідрядні речення з семантичними сполучниками являють собою конструкції, де сполучники виконують як формально-синтаксичну роль (вираження підрядного зв'язку), так і семантико-синтаксичну (вираження семантико-синтаксичного відношення підрядної частини до головної). Семантичні сполучники виступають основними показниками семантики складнопідрядного речення, найважливішими елементами його семантико-синтаксичної структури. Складнопідрядні речення з семантичними сполучниками звичайно виражають обставинні відношення. Відповідно до конкретної обставинної функції підрядні сполучники поділяють на часові (коли, як, доки, поки, після того як та ін.), причинові (бо, тому що, через те що, завдяки тому що, оскільки), допустові (хоч (хоча), дарма що, незважаючи на те що), мети (щоб, аби, для того щоб), умовні (якщо, коли, якби, коли б, як, раз), порівняльні (як, мов, мовби, немов, немовби, наче, неначе, начебто, ніби, нібито) тощо. У складнопідрядних реченнях із семантичними сполучниками підрядна частина поєднується з головним детермінантним підрядним зв'язком (залежить від головної частини в цілому) і виражає обставинні значення часу, причини, мети, умови, порівняння і под.: Не буде щастя ні мені, ні люду, Доки на світі нещаслива буде хоча б одна людина роботяща (М. Вінграновський) / Прощай же, радосте, бо я беру квиток, беру квиток на шпиль самої Туги/ (Л. Костенко); Свою любов, голубку швидкокрилу, давно я випустив на білий світ, аби вона будила сонце в морі, воркуючи ім'я лиш Беатріче (Т. Осьмачка); Та коли б не падав цвіт По весні під ноги літу, Не зав'язувавсь би плід Для нового первоцвіту (Б. Олійник); Гаснуть вогні у місті, Ніби в безодню моря Падають зорі янтарні (М. Рильський).

Складнопідрядні речення із сполучними словами займають у синтаксичній системі української мови окреме місце. Сполучні слова тут не виявляють такого ступеня формально-синтаксичної і семантико-синтаксичної спеціалізації, який притаманний асемантичним і семантичним підрядним сполучникам. Асемантичні сполучники функціонують у складнопідрядних реченнях із прислівними підрядними частинами, підпорядковуючи останні опорним словам головної частини, а семантичні сполучники вживаються у складнопідрядних реченнях із детермінантними підрядними частинами, вказуючи на синтаксичну залежність підрядної частини від головної в цілому і виражаючи обставинні відношення. Сполучні слова входять до структури складнопідрядних речень прислівного і (меншою мірою) детермінантного типу. Вони поєднують предикативні частини, крім того, є членами речення у підрядній частині. У ролі сполучних слів виступають займенникові слова в різних відмінкових формах і незмінні займенникові прислівники,- напр.: Хочеш знати, чим справді було те, що так колись пишно цвіло, що на серце наводило чари... (Леся Українка)

4. Безсполучникові складнопідрядні речення

Визначальні для складних речень сурядний і підрядний зв'язки поширюються на сполучниковий і безсполучниковий різновиди цих конструкцій. Проте в системі складносурядного і складнопідрядного речення ці різновиди посідають неоднакове місце. Типовим для складносурядних і складнопідрядних речень є сполучниковий зв'язок. Найбільшою мірою це стосується складнопідрядних речень. До сукупності складнопідрядних речень входить незначна частина безсполучникових конструкцій.

Безсполучникові складнопідрядні речення функціонують тільки у сфері прислівного підпорядкування. До того ж навіть у цій сфері безсполучниковість не набула значного поширення. Безсполучникові складнопідрядні речення грунтуються на валентному потенціалі компактної групи предикатних слів.

Структурна схема безсполучникових складнопідрядних речень будується за моделлю простого речення, відображаючи у своїй будові початковий ступінь синтаксичної деривації, тобто переміщення вихідної реченнєвої конструкції в позицію валентно пов'язаної з предикатом субстанціальної (іменникової) синтаксеми.

Безсполучникові складнопідрядні речення становлять найпериферійніший різновид складнопідрядних конструкцій, підрядна частина яких валентно пов'язана з опорним словом головної частини, а отже, залежить від нього. Опорними словами в головній частині виступають дієслова мовлення, думки, сприймання тощо. У типовому вияві ці дієслова є двовалентними. Вони передбачають дві семантичні позиції: позицію суб'єктної синтаксеми, вираженої іменником у називному відмінку, і позицію об'єктної синтаксеми, вираженої іменником у формі непрямих відмінків або предикативною (реченнєвою) одиницею. Суб'єктна іменникова синтаксема стоїть у позиції підмета, а об'єктна -- в позиції другорядного члена речення. Як із формально-синтаксичного, так і семантико-синтаксичного погляду предикативна частина у функції об'єктній (з'ясувальній) підпорядкована опорним предикатним словам типу казати, мовити, думати, знати, пам'ятати, бачити, напр.: Мовили пращури: мудрість не в словах, а в діяннях (Р. Іванченко)

Безсполучникові складнопідрядні речення співвідносні із сполучниковими складнопідрядними реченнями, у яких підрядна частина поєднується з опорним дієсловом головної частини за допомогою сполучника що, пор.: Пам'ятаємо: ці слова зворушили всіх -- Пам'ятаємо, що ці слова зворушили, всіх.

5. Семантичні класи детермінантних складнопідрядних речень

безсполучниковий складнопідрядний речення семантика

Детермінантні складнопідрядні речення являють собою семантично замкнену і водночас диференційовану сукупність класів конструкцій. Відповідно до семантики сполучників виділимо основні семантичні класи детермінантних складнопідрядних речень.

1). Часові складнопідрядні речення -- це конструкції, підрядні частини яких вказують на означену чи неозначену тривалість часу, фази перебігу явищ, відношення одночасності та різночасності тощо. Підрядна частина у функції часу приєднується до головної за допомогою сполучників коли, як, доки, поки, перш ніж, перед тим як, до того як, відколи, відтоді як, після того як, як тільки та ін.: Коли вона сиділа на порозі і годувала немовля своє, З-за причілка мальованої хати Русявий місяць вийшов, як легінь (Д. Павличко).Сполучники коли і як виражають загальне, часове значення, яке конкретизують у структурі складнопідрядного речення видо-часові форми дієслів і лексичне значення окремих слів:

2). Причинові складнопідрядні речення -- де конструкції, підрядні частини яких передають різноманітні відтінки причинових відношень (вказівку на сприятливу та несприятливу причину, обґрунтування висловленого в головній частині і под.). Підрядна частина поєднується з головною за допомогою сполучників бо, тому що, через те що, завдяки тому що, унаслідок того що, оскільки та ін.: Оскільки ж протоколів засідань група не веде, то й з цього боку Василь буде цілком на місці (Ю. Яновський). З поміж підрядних причинових сполучників вирізняється своїм широким використанням сполучник бо.

3). Складнопідрядні речення мети є конструкціями, підрядні частини яких вказують на спрямованість і призначення відображуваних у головній частині подій, явищ тощо. Підрядні частини у функції мети позначають не те, що відбулося чи відбувається, а бажане. Для оформлення значення мети найчастіше використовують сполучники щоб, абиі для того щоб: Солов'ями заб'ються тятиви тонкі На бенкеті відваги і сили, Щоб дівчата в квітках тут водили танки І від пестощів ночі п'яніли (О. Ольжич);

4). Умовні складнопідрядні речення являють собою конструкції, де підрядні частини виражають реальну чи ірреальну умову, за якої відбувається чи могло б відбутися повідомлюване в головній частині. Складнопідрядні речення з підрядними умови членують на дві трупи: 1) складнопідрядні речення реальної умови; 2) складнопідрядні речення ірреальної умови. У складнопідрядних реченнях реальної умови підрядна частина поєднується з головною за допомогою сполучників якщо, коли, як, раз: І якщо впадеш ти на чужому полі, Прийдуть з України верби і топом, Стануть над тобою, листям затріпочуть, Тугою прощання душу залоскочуть (В. Симоненко);Дієслова головної і підрядної частин у конструкціях реальної умови можуть виражатися формами дійсного чи наказового способу та інфінітива: Якщо я маю біцепси душі -- то в результаті сутичок із вами (Л. Костенко); Якщо узявсь іти -- кінця ти доходжай (П. Тичина). Зрідка використовують у функції ірреальної умови сполучник аби: Тебе я слухала б довіку, куме мій, аби б хотів співати (Л. Глібов). Характерну ознаку складнопідрядних речень ірреальної умови становить наявність у їх структурі дієслівних форм умовного способу. До формальних особливостей двох різновидів умовних складнопідрядних речень належить типове для них використання сполучникового елемента то в головній частині за умови розташування підрядної частини перед головною, напр.: Як мовчанням душу уярмлю, то який же в біса я поет?! (Л. Костенко).

5). Допустові складнопідрядні речення -- це конструкції, підрядні частини яких містять повідомлення про явища, усупереч яким здійснюється повідомлюване в головній частині. Підрядна частина допустових складнопідрядних речень поєднується з головною за допомогою сполучників хоч (хоча), дарма що, незважаючи на те що: Дика рожа Ще квітне, хоч на долах -- вже жнива (Є. Маланюк).Невідповідність між явищами, повідомлюваними в головній і підрядній частинах, увиразнює уведення до структури головної частини сполучникових засобів типу а, але, та (у значенні але) проте, однак, одначе, зате у випадках, коли підрядна частина стоїть перед головною, напр.: Дарма що з личенька спала, а справдешня козачка (Марко Вовчок); Хоч була рання весна, але надворі було вже гаряче (І. Нечуй-Левицький). У синтаксичній системі сучасної української мови закріплюється допустовий сполучник хай (нехай), який збагачує-семантику допустовості новими відтінками, напр.: Нехай відомий я поет, Але собі я невідомий (В. Сосюра).

6). Наслідкові складнопідрядні речення є конструкціями, підрядні частини яких вказують на наслідок, що випливає зі змісту головної частини. Структура головної частини в наслідкових складнопідрядних реченнях не накреслює ймовірної появи підрядної частини, оскільки в типових виявах головна частина являє собою відносно завершену у формальному і змістовому плані одиницю. Тому в підрядних наслідкових простежуються ознаки невласне-підрядного зв'язку, який нерідко супроводжується змістовими характеристиками додаткового повідомлення і приєднувальної синтаксичної одиниці. Основним засобом вираження наслідкових семантико-синтаксичних відношень у складнопідрядному реченні є сполучник так що, який приєднує до головної частини постпозитивну підрядну:Хлопці вийшли до села з заходу, так що тепер їм не було чого боятись (Г. Тютюнник).

7). Порівняльні складнопідрядні речення виражають порівняння явищ, які стосуються реальних фактів або грунтуються на образно-асоціативних уявленнях. У сучасній українській мові вживаються багато порівняльних сполучників (як, мов, мовби, немов, немовби, наче, начебто, неначе, ніби, нібито та інші), з-поміж яких сполучник якпередає загальне значення порівняння, а інші сполучники доповнюють це значення різними відтінками, пор.: / я прийду в життя твоє. Тебе, незнаного, впізнаю, як син вигнанця впізнає прикмети батьківського краю (Л. Костенко); Моєму серцю снишся ти, як морю сняться урагани (Л. Костенко). Складнопідрядні речення місця виражають просторові відношення. Підрядні частини в них вказують на місце дії, процесу або стану, виражених у головній частині. У цих складнопідрядних реченнях вживаються лише сполучні слова з просторовою семантикою. Підрядна частина приєднується до головної за допомогою сполучних слів де, куди, звідки (звідкіля, звідкіль): Де кров текла козацька, трава зеленіє (Т. Шевченко).Складнопідрядні детермінантні речення з підрядними місця потрібно відрізняти від інших двох різновидів складнопідрядних речень із підрядними місця -- складнопідрядних речень із валентно-пов'язаними підрядними частинами і складнопідрядних речень займенниково-співвідносного типу.На противагу складнопідрядним реченням із детермінантними підрядними частинами місця складнопідрядні речення з прислівними валентно-пов'язаними підрядними місця мають у головній частині опорні

9). Складнопідрядні речення відповідності, являють собою специфічний різновид складнопідрядних речень. У цих реченнях семантико-синтаксичне відношення відповідності передбачає зіставлення переважно у кількісному та якісному планах. Головна і підрядна частина в них поєднуються. за допомогою сполучника що -- то,елементи якого розташовуються в різних предикативних частинах: Що не папа, то.й новий архітектурний стиль (М. Рильський).

Використана література

1. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник. -- К., Либідь, 1993.-- 368 с.

2. Городенська К. Г. Деривація синтаксичних одиниць. К., 1990.

3. Слинько У. У. Парадигматика простого речення української мови (двоскладне речення) // Мовознавство. 1978. № 3.

4. Слинько У. У. Парадигматика простого речення української мови (односкладне речення) // Мовознавство. 1980. № 3.

5. Слинько У. У. Парадигматика складного речення // Мовознавство. 1987. Я°

Размещено на Allbest.ru