Історія виникнення технічних термінів в українському мовленні

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Донбаська державна машинобудівна академія

Факультет інтегрованих технології та обладнання

Кафедра українознавства та гуманітарної освіти

КУРСОВА РОБОТА

з української мови (за професійним спрямуванням)

на тему: «Історія виникнення технічних термінів в українському мовленні»

Студентки групи ЗВ12-1

Калашникової Євгенії Андріївни

Керівник - к.п.н., доцент

Медведєва Інна Миколаївна

м. Краматорськ - 2014 рік

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Поняття термін та його класифікація

1.1 Особливості термінів. Термінознавство як наука

1.2 Класифікація термінів. Вимоги до використання термінів у діловому мовленні

Висновки до розділу

Розділ 2. Місце термінів в професійному мовленні інженерів-зварювальників

2.1 Актуальність застосування термінів в технічній галузі. Поняття загальнонаукового та вузькоспеціального термінів

2.2 Дослідження вживання професійної термінології у сучасній українській мові

Висновки до розділу

Висновки

Список використаних джерел та літератури

Додатки

ВСТУП

Актуальність теми полягає в потребі встановлення способів словотворення української технічної термінології, а також аналізу шляхів їх виникнення, системної організації термінолексики, вивчення структурного,історичного походження термінів.

Ступінь вивчення теми - тема дослідження була розглянута багатьма дослідниками та вченими. Прикметник у мовленні фахівців технічного напряму опрацьовували такі автори як: В.В. Мацюк, Л.В. Козак, Т.І. Панько, А.В Корж та інші.

Предмет дослідження - терміни у сучасному діловому мовленні інженерів-зварювальників.

Мета - дослідити особливості використання термінів та їх значення у мовленні інженерів.

Завдання:

ввести поняття терміну і термінології;

виділити ознаки терміну;

дослідити класифікацію термінів;

дослідити роль термінів у мовленні інженерів-зварювальників;

ознайомитися з історичними походженнями зварювальних термінів.

Методи дослідження. Аналіз досліджуваного матеріалу здійснювався за допомогою загальнонаукових методів якісного та кількісного аналізу, спостереження, зіставлення. Для складання списку літератури ми застосували бібліографічний метод. Також провели анкетування серед студентів факультету інтегрованих технологій та обладнання.

Зміст основних термінів.

Термін - слово або словосполучення,що виражає чітко окреслене поняття певної галузі науки,культури,техніки,мистецтва,суспільно-політичного життя.

Термінознавство - це наука, яка вивчає терміни, термінології і терміносистеми, особливості їх створення і функціонування.

Термінологія - наука про терміни, синонім термінознавства,сукупність термінів певної галузі, що складається стихійно разом із формуванням цієї галузі, а також сукупність усіх термінів певної умови.

Загальнонаукові терміни - це звичайні слова, які набули значного поширення, найменування предметів, якостей, ознак, дій, явищ, які однаково використовуються в побутовій мові, художній літературі, ділових документах.

Джерельна база. Систематизували та аналізували - посібник - методичний посібник «Теорія зварювальних процесів», К.В.Багрянський; Досліджували - cловник професійної термінології - словник професійної термінології з курсу «Українська мова» (за професійним спрямуванням) - Г.М.Ковальова, Д.К.Лисак, І.М.Медведєва; збірник наукових праць - О.Г. Левченко; словник-довідник зі зварювання - О.С. Осика, Л.О. Симоненко, Л.С. Філоненко, Н. Г. Хоменко.

Практичне значення роботи полягає в тому, що її результати можуть бути застосовані у набутті вмінь щодо застосовування термінів у мовленні інженерів-зварювальників.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел та літератури з 7 найменувань. Курсова робота включає 2 діаграми і 2 додатки. Загальний обсяг роботи 21 сторінка.

РОЗДІЛ I. ПОНЯТТЯ ТЕРМІН ТА ЙОГО КЛАСИФІКАЦИЯ

1.1 Поняття термін. Особливості термінів. Термінознавство як наука, що вивчає терміни

Термін - це слово або словосполучення, що означає чітко окреслене поняття певної галузі науки, техніки, культури, мистецтва. Слово термін відоме ще з античних часів. У латинській мові (terminus) воно означало “кінець”, “кордон”, “межу”. У середньовіччі набуло вже значення «визначення», «позначення». У cтарофранцузькій мові знаходять навіть номінацію terme - “слово”. В Україні ця назва поширюється вже у XVIII ст.

Термінознавство - це наука, яка вивчає терміни,термінології і терміносистеми, особливості їх створення та функціонування.

Термінологія - наука про терміни, синонім термінознавства, сукупність термінів певної галузі, а також сукупність усіх термінів певної умови.

Основи сучасної української наукової термінології почали закладатися в кінці XIX -- на початку XX ст. Цей період характеризується досить сформованою загальнонауковою термінологічною лексикою, в той час як спеціальна наукова термінологія тільки починає формуватися. Терміни, як окремий лексичний пласт української мови, починають комплексно досліджуватись лише із середини XX століття. Посилення лінгвістичного інтересу до аналізу та систематизації технічних термінів зумовлений значним впливом технічної термінології на розвиток української літературної мови, адже саме технічна термінологія є найрухливішим шаром загальновживаної лексики. На сьогодні спостерігається посилення зацікавленості у термінологічних надбаннях НТШ та ІУНМ. Серед представників НТШ слід виокремити два табори, що мали різні погляди на розвиток української термінології: перший табір об'єднував прихильників термінотворення на основі народної мови (В. Левицький,І.Пулюй,І. Верхратський, І. Кандяк), прибічники другого табору вбачали процес розвитку у запровадженні інтернаціональної термінології в українську лексику (С. Рудницький, М. Вікул,

І. Горбачевский). Сьогодні проводяться численні наукові семінари та конференції, що допомагають виробити та узгодити процес творення технічного термінологічного апарату української мови, наприклад конференція «Проблеми української науково-технічної термінології» (Національний університет «Львівська політехніка»), «Українська термінологія і сучасність» (Київ, Інститут української мови НАН України). Крім того, у 1992 році на базі Львівського політехнічного інституту було створено Технічний комітет стандартизації науково-технічної термінології, до якого пізніше приєдналися Інститут української мови НАН України, Київський політехнічний інститут та Український науково-дослідний інститут стандартизації, сертифікації та інформатики. Теоретичними питаннями термінології, проблемами різних галузевих терміносистем та структурою термінологічної лексики української мови займалися такі вчена, як Т. І. Панько, А. А. Бурячок, В. П. Даниленко, Л.О. Симоненко, І. М. Кочан, Н. С. Родзевич, В. В. Ґрещук, А. Д. Хаютіна та інші.

У витоках творення української термінології стояли науковці

І. Верхратський, В. Левицький, С. Рудницький, О. Курило, О. Огоновський,

І. Пулюй та ін. Вони доклали багато зусиль до вироблення фахової термінології з різних наукових і технічних ділянок, прагнучи до того, щоб термінологія була “всеукраїнська і поєднувала елементи власне національного і міжнародного” [7, с.144].

Термін - це слово або словосполучення на позначення поняття будь-якої галузі знання. Термін - це спеціальне слово, яке має дефініцію. Конкретний зміст поняття, визначеного терміном, стає зрозумілим лише завдяки цій дефініції - лаконічному логічному визначенню, яке зазначає суттєві ознаки предмета або значення поняття, тобто його зміст і межі.

Характерні ознаки терміна:

а) належність до певної термінологічної системи;

б) наявність дефініції (визначення);

в) однозначність терміна в межах однієї терміносистеми;

г) точність;

д) стилістична нейтральність;

е) відсутність синонімів та омонімів у межах однієї терміносистеми;

є) відсутність експресії, образності, суб'єктивно-оцінних відтінків.

Значення термінів зафіксовано в державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках. Їх потрібно вживати лише в тій формі та в тому значені, які подано у словниках останніх видань.

1.2 Класифікація термінів за структурою. Вимоги до використання термінів у діловому мовленні

Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію. „Усяка наука - за словами І. Свєнціцького, - це систематичне і дотепне окреслення (дефініція) певних явищ - особливою, тій науці належною мовою” [7, с.143]. Загалом серед термінологічної лексики можна виділити: науково-технічну, природничу тощо. Кожна з них має свої підсистеми. Наприклад:

електротехнічну (люмінесценція, закорочення, конденсатор, запобіжник);

радіотехнічну (діод, іконоскоп, декодер, герметизація) та ін.

Вимоги до використання термінів у діловому мовленні такі:

1) термін мусить бути стандартним, тобто його потрібно вживати лише в тій формі, яка зафіксована у словнику, напр.: діловодство/справочинство, але не діловедення, справоведення;

2) термін має вживатися з одним значенням, теж зафіксованим у словнику. Наприклад, циркуляр - це лише директивний лист, а не лист будь-якого іншого типу;

3) якщо термін є багатозначним словом, автор документа має будувати текст так, щоб одразу було зрозуміло, яке значення терміна він має на увазі, напр.: зварювання - дугове зварювання, газополум'яне зварювання.

Документ буде виконувати свої функції, якщо той, хто укладає його, і той, кому він адресований, точно і чітко бачать за терміном поняття, яке він називає.

Терміни різноманітні за структурою, походженням і способами творення. За структурними моделями терміни розподіляють на:

- однокомпонентні терміни, напр.: іон, струм, електрон;

- двокомпонентні терміни - найчастіше це словосполучення іменник + іменник, напр.: картини смуг, сила струму, межа витривалості; або прикметник + іменник, напр.: зовнішні сили, гарячі тріщини, зварювальна установка;

- трикомпонентні конструкції, до складу яких можуть входити прийменники; прикметник + прикметник + іменник, напр.: робочі зварні з'єднання, універсальні зварювальні роботи; прикметник + іменник + іменник, напр.: ефективний потенціал іонізації, тепловий баланс енергії; іменник + прикметник + іменник, напр.: роботизація зварювального виробництва, втрата місцевої стійкості; іменник + іменник + іменник, напр.: робота виходу електрона, зона металу шва;

- багатокомпонентні аналітичні терміни, що мають чотири і більше компонентів, напр.: точкове миттєве зосереджене джерело нагріву, наплавка валика на масивне тіло.

За статистикою, понад 70% термінів у різних терміносистемах - це словосполучення. Вони становлять певну семантико-синтаксичну єдність, відтворюються в готовому вигляді.

Аналіз термінів за походженням дав змогу мовознавцям зробити такий висновок: близько 40% у різногалузевих мікросистемах - слова, запозичені з інших мов. Запозичення із західноєвропейських мов можна узагальнити так:

а) з німецької мови прийшли слова на позначення наступних понять, які пов'язані зі зварюванням: верстат, газовий пальник, зварювальний водневий пальник, мундштук;

б) з французької мови українська термінологія запозичила такі терміни газополум'яне зварювання,високотемпературне полум'я, ацетиленокисневий зварювальний пальник;

в) з англійської мови: електронний промінь,стикове зварювання;

г) з латинської мови в українську мову прийшли такі терміни, як: абсорбція, агрегат, автоматизація, інжектор;

д) з грецької мови до нас прийшли наступні терміни: автомат, агат, плазма, кратер, електрод.

Висновки до розділу

Отже, термін - слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття певної галузі науки, культури, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя. Кожна галузь науки, техніки, виробництва, мистецтва має свою термінологію.

Близько 40% термінів у різногалузевих мікросистемах - слова, запозичені з інших мов, найбільше з таких країн: німецька, англійська, французька. Відповідно до структури терміни поділяють на багатокомпонентні аналітичні терміни, трикомпонентні конструкції, двокомпонентні терміни, однокомпонентні термін.

РОЗДІЛ II. МІСЦЕ ТЕРМІНІВ В ПРОФЕСІЙНОМУ МОВЛЕННІ ІНЖИНЕРІВ-ЗВАРЮВАЛЬНИКІВ

2.1 Актуальність застосування термінів в технічній галузі. Поняття загальнонаукового та вузькоспеціального термінів

Галузеві терміносистеми взаємодіють одна з одною, мають спільний термінологічний фонд: « Ізольованих терміносистем немає. Вони містять уніфіковані щодо норм сучасної мови терміни на міжгалузевому рівні» 7, с.148. терміни також поділяють на загальнонаукові та вузькоспеціальні.

Загальнонаукові терміни - це звичайні слова, які набули значного поширення, найменування предметів, якостей, ознак, дій, явищ, які однаково використовуються в побутовій мові, художній літературі, ділових документах. Такі терміни прості, доступні, зрозумілі, вони ніякого спеціального змісту не мають (іде, гіпотеза, процес, формула, аналіз, синтез, закон, документ, охорона). «Вони не завжди зручні, - зауважує А.Корж, - часто багатозначні, допускають різні тлумачення, можуть застосовуватися то в одному, то в іншому значенні. Тому використання таких термінів доцільне, якщо їх значення зрозуміле для всіх і не породжує ніяких сумнівів у певному контексті» 5, с.90.

Вузькоспеціальні терміни - це слова чи словосполучення, які позначають поняття, що відображають специфіку конкретної галузі, наприклад, зварювальної: верстати, корозія, поясні шви, гарячі тріщини, жароміцність, відпал, автоматизація, стикові шви, робочі зварні з'єднання, повзучість. Для цих термінів характерна семантична конкретність, однозначність.

Вивчення проблем термінології для технічних професій є головним джерелом поповнення лексичного складу високорозвинених сучасних мов. Саме термінологія як частина природної людської мови є найуніверсальнішим засобом зберігання, передавання, оброблення інформації. Обсяги ж інформації зростають шаленими темпами: за даними науковців, зараз її обсяги подвоюються через кожні п'ять-сім років, що спричиняє так званий «термінологічний вибух» (появу великої кількості нових термінів).

По-друге, наукове знання інтернаціональне за своєю природою. У сучасному світі відбуваються потужні інтеграційні процеси, які не оминають технічної галузі і висувають проблему міжнародної стандартизації термінів як основи для порозуміння між фахівцями різних країн.

По-третє, українська термінологія, яка повинна розвиватися разом із термінологіями інших національних мов, має низку специфічних проблем, зумовлених історично, гостру потребу у створенні національних стандартів, термінологічних словників тощо.

По-четверте, терміни, встановлені цим стандартом,обов'язкові для застосування у всіх видах документації та літератури.

2.2 Дослідження вживання професійної термінології у сучасній українській мові

Технічна термінологія сучасної української мови є розвиненою й розгалуженою відповідно до існуючих знань. До її складу входить і зварювальна підсистема, яка формувалась у залежності від потреб номінації понять, що були пов'язані як з побутовими, так і промисловими потребами суспільства.

В сучасному мовленні найчастіше використовуються терміни різноманітних напрямів. Майже 10% словникового складу мови становлять терміни. Для детального вивчення цього питання було проведено дослідження серед студентів групи ЗВ12-1 (16 чоловік) Донбаської державної машинобудівної академії за такими питаннями:

Чи часто ви користуєтеся термінами в процесі спілкування?

Чи користуєтеся ви термінологічними словниками?

Якими саме ви користуєтеся термінологічними словниками?

Які терміни ви частіше використовуєте в процесі спілкування вузькоспеціальні, чи загальнонаукові?

Яка термінологічна лексика найчастіше використовується вами?

Методами дослідження було анкетування.

За отриманими даними можна зробити такі висновки:

В сучасному мовленні кожна людина використовує різну термінологічну лексику. Люди за своїм фахом спеціальністю використовують у процесі спілкування свою термінологію. Наприклад, люди за спеціальністю «Зварювання», використовують переважно такі терміни, які пов'язані з електротехнікою, радіотехнікою; люди за спеціальністю «Інформаційні технології» користуються математичними термінами.

Люди у сучасному мовленні використовують термінологію в усному спілкуванні. Студенти нашої групи в усному спілкуванні найчастіше використовують такі терміни: зварювання, електрична дуга, електрод тощо.

Термінологія, на думку респондентів, потрібна у сучасному діловому мовленні. Наприклад, при захисті курсової або дипломної робіт за напрямом «Зварювання», як правило, використовуються терміни за цим напрямом.

За кількістю опитуваних студентів,більшість використовує загальнонаукові терміни, тому що це звичайні слова і вони використовуються у побуті. Менша кількість студентів обрали вузькоспеціальні.

Користування термінологічними словниками є дуже рідкісним явищем. У наш час не користуються книжкою-словником, найчастіше це Інтернет ресурси, такі як Яндекс, Google тощо.

У останній час більшість студентів використовують терміни на тему політичного та музичного характеру. Дуже рідко використовуються біологічні, геологічні, філософські, літературознавчі терміни.

За результатами проведеного анкетування можемо зробити висновок, що 46% опитуваних найчастіше використовують електротехнічну термінологічну лексику, 39% - фізичну термінологічну лексику, 4% - фінансову термінологічну лексику, 4% - філософську термінологічну лексику, 7% - хімічну термінологічну лексику. Це означає, що в професії інженера - зварювальника найбільш важливими галузями термінолексики залишаються електротехнічна та фізична. Більшість опитуваних користуються термінологічними словниками, та користуються термінами в процесі щоденного спілкування. Серед зварювальників найбільш часто використовуються вузькоспеціальни терміни.

Висновки до розділу

Терміни поділяють на загальнонаукові та вузьськоспеціальні. Сучасний стан розвитку зварювальних дисциплін, становлення їх термінології показує, що вона включає в себе ряд автономних підсистем, які вимагають кваліфікованого та глибокого вивчення з точки зору загальної проблеми - осмислення мов, що використовуються для спеціальних цілей.

Зазначимо, що у поповненні досліджуваної термінології важливе місце займають запозичення з німецької та англійської мов. У системі електротехнічної термінології інтернаціональні терміни підпадають під дію граматичних, словотворчих та фонетичних законів української мови.

ВИСНОВКИ

Таким чином, ми бачимо, що технічна термінологія сучасної української мови є розвиненою й розгалуженою відповідно до існуючих знань.

Терміном можна вважати слово або словосполучення, що виражає чітко окреслене поняття певної галузі науки, культури, техніки, мистецтва, суспільно-політичного життя.

Треба пам'ятати, що значення термінів зафіксовано в державних стандартах, спеціальних словниках, довідниках. Їх потрібно вживати лише в тій формі та в тому значені, які подано у словниках останніх видань.

Загалом серед термінологічної лексики можна виділити: суспільно-політичну, науково-технічну, природничу, адміністративно-ділову тощо. Кожна з них має свої підсистеми.

Терміни різноманітні за структурою, походженням і способами творення. За структурними моделями терміни розподіляють на: однокомпонентні терміни, двокомпонентні терміни, трикомпонентні конструкції, багатокомпонентні аналітичні терміни.

Завдяки аналізу термінів за походженням ми можемо зробити такий висновок: близько 40% у різногалузевих мікросистемах - слова, запозичені з інших мов.

Проаналізував електричні терміни ми побачили, що вони переважно складаються з двох основ.

Також необхідно звернути увагу на те, що серед словотворчих засобів поповнення лексичного складу української електротехнічної термінології важливе місце належить абревіації.

технічний термін мовлення професійний

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ТА ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Багрянський К.В.-Вища школа, 1976, 424 с.

2. Вікіпедія: Технічна термінологія [Електронний ресурс], 2013 - 15 с. Режим доступу до журн.: http://uk.wikipedia.org/wiki/Технічна_термінологія

3. Зоряна Мацюк, Ніна Станкевич. Українська мова професійного спілкування: Навчальний посібник. -К.:Каравела,2005.-352 с.

4. Зубков М.Г. Сучасна українська ділова мова. 3-тє вид., доповнене. - Х.:Торсінг, 2003. - 448с.

5. Ковальова Г.М., Лисак Л.К., Медведєва І.Н. Словник професійної термінології с курсу «Українська мова (за професійним спрямуванням)»: Навчальний посібник. - Краматорськ: ДГМА,2007. - 68 с.

6. Культура фахового мовлення: Навчальний посібник Ред. Надія Бабич.-Чернівці: Книги - XXI, 2006р. 495 с.

7. Шевчук С.В. Українське ділове мовлення: Навчальній посібник 2-е видання - К.: Вища школа, 2000-271 с.

ДОДАТОК А

АНКЕТА

1. Чи часто ви користуєтеся термінами в процесі спілкування?

Так Ні

2. Чи користуєтеся ви термінологічними словниками?

Так Ні

3. Якими саме ви користуєтеся термінологічними словниками?

4. Які терміни ви частіше використовуєте в процесі спілкування вузькоспеціальні, чи загальнонаукові?

Вузькоспеціальні Загальнонаукові

5. Яка термінологічна лексика найчастіше використовується вами?

Зварювальна

Електротехнічна

Радіотехнічна

ДОДАТОК Б

Словник походження технічних термінів

Автоматизація - це якісно нова форма вдосконалення виробничих процесів, яка полягає в передаванні машинам, що знаходяться між людиною і об'єктом зварювання, функцій керування як окремими операціями технологічного циклу, так і установками, аж до виробничих комплексів і систем, призначених для виготовлення зварних конструкцій.

Верстати - комплекси, в яких автоматизовано вантажні, складальні, зварювальні і розвантажувальні операції.

Вимірювальний перетворювач (ВП) - це засіб вимірювання, який забезпечує перетворення якоїсь вимірювальної фізичної величини у вихідний сигнал, зручний для подальшої обробки, передавання і зберігання.

Відпал - це процес нагрівання металу виробу до температур фазових перетворень, витримки при цій температурі для повного прогрівання та завершення фазових перетворень в об'ємі металу і наступного повільного охолодження з метою отримання рівноважної структури.

Внутрішні сили - це наслідок дії одних частин тіла на інші частини тіла під впливом зовнішніх сил або інших причин.

Втомленість - це процес послідовного накопичення пошкоджень при повторно-змінному навантаженні, що призводить до виникнення тріщини, її розповсюдженню та руйнуванню.

Втрата місцевої стійкості - це місцеве деформування окремих елементів конструкцій під дією нормальних (стискаючих) або дотичних напружень.

Гарячі тріщини (при зварюванні) - це крихкі міжкристалічні руйнування металу шва, які виникають у твердо-рідкому стані в процесі кристалізації, а також при високих температурах у твердому стані на етапі розвитку в'язко-пластичної деформації.

Гнучка виробнича система (ГВС) - це сукупність різного технологічного, транспортного та іншого устаткування на макроскопічному рівні.

Ділянка кристалізації (відпуску) - це ділянка металу, що примикає до ділянки часткової перекристалізації, яка нагрівається від температури початку перекристалізації до температури початку фазового перетворення.

Електрохімічна корозія - це пошкодження металу внаслідок електрохімічних процесів.

Жароміцність - це здатність матеріалу чинити опір навантаженню при підвищеній температурі.

З'єднання внакладку - це з'єднання, в якому елементи, що підлягають зварюванню, розташовані паралельно і частково перекривають один одного.

Зварювальна установка - це комплекс, який складається із зварювального автомата з джерелом живлення стенда, що фіксує виріб у процесі зварювання.

Зварювання з тепловідводом - це примусовий відвід із зони зварювання теплоти, що вводиться у виріб джерелом нагрівання.

Зовнішні сили - це сили, прикладені до тіла внаслідок взаємодії тіл.

Зона металу шва - це зона, де метал, що зварюється, та присадковий метал нагріваються до розплавлення з наступним охолодженням та кристалізацією.

Картини смуг (ізохром) - інтерференційні картини, що спостерігаються на зображенні моделі.

Коливання напруги живильної мережі - це збурення, що діє на зварювальну машину.

Композиційні матеріали (”композити”) - це такі матеріали, які складаються з двох і більше різнорідних матеріалів, між якими існує чітка межа (матеріали нерозчинні) і які мають властивості, що відрізняються від властивостей складових матеріалів.

Конструкційні матеріали - це матеріали, що використовуються для виготовлення деталей машин і споруд, у яких у процесі експлуатації мають місце напруження від механічних, термічних та інших навантажень.

Концентрація напружень - це місцеве підвищення напружень у зонах різкої зміни перетину тіла.

Корозія - це пошкодження металів під впливом зовнішнього середовища.

Крихке руйнування - це руйнування при незначній, як правило, пружній деформації, коли повне руйнування реалізується за рахунок потенційної енергії, накопиченої до моменту початку руйнування без додаткового збільшення навантаження або за рахунок зовнішнього навантаження.

Кутове з'єднання - це з'єднання двох елементів, розташованих під кутом і зварних у місці прилягання їхніх країв.

Межа витривалості - це таке максимальне напруження, при якому відсутнє руйнування при базовій (N = 2*) кількості циклів.

Межа міцності - це показник міцності матеріалу.

Міцність - здатність тіла чинити опір руйнуванню.

Напруження (механічні) - це відношення величини внутрішньої сили до одиниці площі перерізу.

Напружено-деформований стан - це сукупність напружень і деформацій у локальному об'ємі (точці) тіла.

Обертові трансформатори (ОТ) - це мікромашини змінного струму.

Первинна структура (субструктура) - це структура металу, що утвориться у процесі первинної кристалізації, тобто при переході розплавленого рідкого металу у твердий стан.

Переміщення - це зміна положення координат точки тіла при його деформації.

Підкранова балка - це зварна конструкція, що працює в особливо важких умовах рухомих навантажень.

Повзучість - це процес безперервного пластичного деформування матеріалу при дії постійного навантаження (напружень) і постійної, як правило, високої температури.

Поясні шви - це двосторонні таврові з'єднання із суцільними кутовими швами катетом К без або з розкриттям кромок.

Природне світло (біле та монохроматичне) - це сукупність безладно змішуваних світлових хвиль з різними напрямами поперечних коливань.

Релаксація - це перехід пружної деформації в пластичну в умовах постійної загальної деформації елемента, що навантажується.

Роботизація зварювального виробництва - це різновид його автоматизації, яка здійснюється за допомогою роботів.

Робочі зварні з'єднання - це з'єднання, руйнування яких призводить до руйнування конструкції.

РТК для зварювання - це комплекс устаткування, що складається з робота, зварювального устаткування, маніпулятора виробу, засобів механізації і (або) автоматизації для завантажувально-розвантажувальних робіт, засобів безпеки.

Стики балок - це сполучення окремих елементів перерізу балки з профільного чи листового прокату.

Стикові шви - це шви, які з'єднують елементи стикового з'єднання при зварюванні плавленням.

Таврове з'єднання - це з'єднання, в якому торець одного елемента прилягає під кутом і приварюється до бокової поверхні другого елемента.

Термомеханічна крива - графічна залежність деформації при постійному напруженні в залежності від температури.

Умова міцності - це порівняння в аналітичному вигляді стану матеріалу з відповідним показником його граничного стану.

Універсальні зварювальні роботи - це роботи, що мають 5-6 ступенів рухомості, оснащені функціонально гнучкими системами керування.

Ферма - це ґратчаста геометрично незмінна конструкція, призначена для роботи переважно на згин.

Холодні тріщини - це локальні міжкристалічні руйнування металу зварних з'єднань.

Размещено на Allbest.ru

...