Вираження поради в англійській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Комунікативно-функціональна парадигма сучасних лінгвістичних досліджень засвідчує, що поглиблене вивчення мови як найважливішого засобу спілкування неможливе без звернення до когнітивного (О.Л. Бєссонова, Л.І. Бєлєхова, М.М. Болдирєв, С.Г. Воркачов, О.П. Воробйова, В.З. Дем'янков, С.А. Жаботинська, О.С. Кубрякова, А.Е. Левицький, А.П. Мартинюк, М.М. Полюжин, З.Д. Попова, А.М. Приходько, О.О. Селіванова, Г.Г. Слишкін, Й.А. Стернін, С.О. Швачко, І.С. Шевченко, G. Lakoff, R. Langacker, J. McShane, H. Schmidt, F. Ungerer) і прагматичного аспектів (Н.Д. Арутюнова, В.В. Богданов, А. Вежбицька, В.Г. Гак, Г.Г. Почепцов, А.А. Романов, О.М. Старикова, І.П. Сусов, Т.Д. Чхетіані, J. Austin, J. Holmes, J. Meibauer, J. Searle, A. Tsui, D. Venderveken, P. Wunderlich). Когнітивний і прагматичний аналіз мовних явищ передбачає врахування позамовних факторів, які зумовлюють конкретне висловлення в певній ситуації.

Лінгвісти досліджують мовленнєві акти (далі МА) заборони (В.І. Карасик), наказу (А. Вежбицька), погрози (Р.І. Карчевські), попередження (В.Г. Куликова), пропонування (Р.В. Нікіфорова), прохання (О.І. Бєляєва), в яких очевидним є вплив волевиявлення мовця на організацію процесу спілкування. У працях Н.Д. Арутюнової, Дж. Остіна, Дж. Серля та інших лінгвістів розроблено методику опису МА, подано їх інтерпретацію.

Серед МА, що виражають волевиявлення мовця, особливе місце посідає мовленнєвий акт поради. Він вирізняється тим, що передає суб'єктивне оцінне ставлення мовця (автора поради) до дійсності у формі спонукання співрозмовника до виконання дії, яка буде корисною для нього. Оцінка в мовленнєвому акті поради була предметом дослідження Н.Д. Арутюнової та Р.В. Нікіфорової, Е. Левінаса, Д. Мея, Г. Мюррея, Дж. Пітерса, П. Рікера, О.В. Сидоренко, S. Richmond, C. Rogers та багато інших. Однак, незважаючи на пильну увагу дослідників до МА поради, відсутнім є детальний аналіз власне концепту порада й комунікативної ситуації, що зумовлює появу МА поради й підсилює актуальність теми дослідження.

Висвітлення питань, пов'язаних із когнітивним підґрунтям надання поради, комунікативними намірами адресанта поради, причинами виникнення додаткових прагматичних ознак, які нашаровуються на основний зміст спонукання, комплексний аналіз комунікативної ситуації поради визначають актуальність теми дослідження.

Когнітивний і прагматичний аспекти, що ґрунтуються на врахуванні ментальних, індивідуально-психологічних, міжособистісних соціальних характеристик учасників інтеракції в умовах її перебігу, передбачають дослідження порад крізь призму їхньої ролі в регулюванні поведінки адресата.

Метою данної курсової роботи є - виявити лексико - семантичні, морфологічні структурні засоби вираження поради, визначити комунікативно-прагматичні характеристики поради в художніх текстах

Для досягнення цілей дослідження ставляться такі завдання:

· Розглянути пораду як мовленнєвий жанр

· Охарактизувати лексико-семантичне поле слова порада

· Дослідити, які бувають види порад

· Розглянути аспекти дослідження поради

Обєкт дослідження - мовленнєвий жанр порада.

Предмет дослідження - мовні та комунікативні особливості вираження поради в англійській мові.

Наукова новизна данної роботи заклечається в тому, що в ній вперше проводиться дослідження мовних та комунікативних особливостей вираження поради в англійській мові на матеріалі англійських драматургічних творів ХХ століття.



1. Порада як мовленнєвий жанр

1.1 Поняття мовленнєвого жанру

З самого початку концепція мовних жанрів була викладена М.М. Бахтіним у роботі «Марксизм і філософія мови», написаної ним у 1929 році. «Проблема мовних жанрів, - відзначає М.М. Бахтін, - одна з найважливіших проблем філології. Вона лежить на перехресті лінгвістики і літературознавства, а також і тих майже зовсім ще не досліджених розділів філології, які повинні вивчати життя і культури» (Бахтін, 1996: 236). М.М. Бахтін представив новий напрямок під назвою «жанроведення», яке пов'язане з лінгвістичної прагматикою, соціолінгвістикою і стилістикою. М.М. Бахтін також розрізняє первинні (прості) і вторинні (складні) мовні жанри (МЖ). Він зазначає, що в процесі формування вторинні МЖ вбирають в себе первинні МЖ, наприклад, репліки побутового діалогу або листа в романі. Отже, вторинні МЖ виникають в умовах складного і організованого культурного спілкування (Бахтін, 1996: Крім того, в своїх архівних записах М.М. Бахтін розрізняє «діалогічні» і «монологічні», або «спеціалізовані» і «конструктивні», мовні жанри (Бахтін, 1996: 235).

За М.М. Бахтину, МЖ являє собою реальну одиницю мовного спілкування «Мова може існувати в дійсності тільки в формі конкретних обмінюючихся репліками людей, суб'єктів мовлення. Мова завжди відлита в форму висловлювання, що належить певному мовному суб'єкту, і поза цією формою існувати не може» (Бахтін, 1986: 263). Висловлення, за Бахтіним, має чіткі межі, які визначаються зміною мовців. Зміна співрозмовників є однією з особливостей, що відрізняє висловлювання від одиниць мови. Іншою особливістю висловлювання Бахтін називає завершеність (цілісність), яку пов'язує з 1) предметно-смисловою вичерпністю, 2) мовним задумом або мовною волею мовця, 3) типовими композиційно-жанровими формами завершення (Бахтін, 1986: 250).

Питання теорії мовних жанрів продовжують активно вивчатися сучасними лінгвістами (Анісімова, 2000; Арутюнова, 1998; Вежбицка, 1997; Горячук, 2006; Деннінгхаус, 2002; Долінін, 1999; Лаврентьєва, 2006; Орлова, 1997; Салімовскій, 2002, 2003; Сибірякова, 1997; Федосюк, 1997; і ін.). Проблема мовних жанрів займає одне з провідних місць в лінгвістичних дослідженнях. Причому в останні десятиліття жанроцентризм розглядається як «універсальний напрямок» (Дементьєв, 1997: 109).

Дослідники виділяють різні класи Ж.Н.Д. Арутюнова на підставі іллокутивного критерію виділяє: д-1 інформативний діалог, д-2 прескриптивний діалог, д-3 обмін думками з метою прийняття рішення, д-4 діалог, метою якого є встановлення або регулювання міжособистісних відносин (Арутюнова, 1992: 53-55). Т.В. Шмельова ділить МЖ на інформативні, імперативні (прохання, поради), етикетні або перформативні (привітання, поздоровлення), оціночні (Шмельова, 1997: 91-92).

З урахуванням учасників та психологічної установки промови Л.А. Капанадзе виділяє малі жанри розмовної мови: сімейний діалог, сімейний полілог, домашня розповідь, промова в умовах візиту, домашні телефонні розмови, мовні супроводи справ, коментування чужих справ, розмови з тваринами (Капанадзе, 1988: 232-233).

1.2 Лексико-семантичне поле мовного жанру «порада»

Концепт порада в сучасній англійській мові складається з поняттєвого, образного й оцінного компонентів, що впливає на його змістове наповнення й вербалізацію. Остання здійснюється як мовними одиницями на позначення іллокутивної сили МА поради, так і складними структурами на позначення пропозиціонального змісту. Об'єктивація концепту порада лексичними одиницями передбачає дієвість лексем advice, advise та їх синонімів. На лексичному рівні вербалізації аналізованого концепту виокремлюється його поняттєва складова - «opinion given to someone about what they should do in a particular situation» (LDCE, p. 15). Ядро дієслівного лексичного номінативного поля концепту порада представлене дієсловом advise, приядерна зона - лексемами recommend, counsel, suggest, периферія - синонімами (кожен з яких складає менше ніж 10% від досліджених 1729 прикладів): admonish, advocate, caution, charge, commend, direct, dissuade, encourage, enjoin, exhort, forewarn, give a pointer, give a tip, guide, instruct, kibitz, level with, move, opine, point out, preach, prepare, prescribe, prompt, steer, tout, update, urge, warn. Типологізація порад не тільки для конкретної особи, але й для соціальних груп, сприяє збагаченню концепту порада й формуванню його образного компонента, що виявляється в тематичній типології порад: а) соціально-побутові (40% від загальної кількості контекстів); б) суспільно-політичні (24%); в) професійні (21%); г) морально-духовні (15% від загальної кількості контекстів). Аналіз синтаксичних сполук імені концепту порада засвідчує, що його концептуальні ознаки характеризуються параметрами: якісними - one piece of advice (порада є тільки одна), кількісними - different advice (порада є такою різною), локативними - office advice (порада є / існує там в офісі), темпоральними - last-minute advice (порада є / існує тоді в останню мить). Суб'єктивно оцінний компонент концепту порада стосується ступеня бенефактивності для адресата. Концепт порада формується представниками англійської лінгвокультури крізь призму їх аксіологічних стереотипів, зумовлених оцінною шкалою з полюсами «добра порада» й «погана порада», тобто порада, яка є або буде бенефактивною для адресата: доброю good advice (порада є такою доброю); надійною: solid advice (порада є такою надійною); корисною: useful advice (порада є такою корисною), і порада, що завдасть збитків адресатові: self-interested advice (порада є такою користолюбною), selfish advice (порада є такою егоїстичною).

Структурною основою мовного жанру «порада» є мовленнєва дія «порада». Згідно концепції Н.К. Рябцевої, будь-яка мовна дія має комунікативний сенс і на відміну від повідомлення передбачає не тільки наявність, а й вибір адресата: його участь в актуальній прагматичній ситуації (не обов'язково збігається за місцем і часом з комунікативною). Комунікативний сенс мовної дії - задати участь адресата в зміні навколишнього світу, спонукати його до реакції на зміст висловлювання. В мовних діях міститься потреба, вимушеність, необхідність, бажання чи обов'язок мовця змінити прагматичну ситуацію, створити нове положення справ. Мовну дію не можна перевірити: вона не описує дійсність, а «породжує» її. Ступінь уповноваженості мовця на зміну прагматичній ситуації проявляється в модальності висловлювання (Рябцева, 1994: 85). У випадку мовного жанру «порада» модальність може бути виражена висловлюваннями: You' d better (you' d rather) / you d `better not (you d `rather not).

Дж. Остін в своїх лекціях «Слово як дія» зараховує пораду до екзерсітівам, тобто до дій, які означають прийняття рішення або пропаганду на користь або проти будь-якого образу дій (Остін, 1986: 123). С.Г. Агапова відносить пораду до директивних мовних актів разом з наказами, вимогами, розпорядженнями, вказівками, проханнями, застереженнями і т. Д. (Агапова, 2003: 82). Л.В. Кисельова вважає, що порада є нейтральним спонуканням разом з інструкцією, настановою, повчанням, умовлянням, пропозицією, побажанням і ін. (Кисельова, 1978: 25).

Тлумачний словник сучасної англійської мови Webster' s Third New International Dictionary of the English Language дає таке тлумачення поняття advice (порада):

1. the way in which one regards something: view, opinion; 2. careful thought: consideration, deliberation; 3. recommendation regarding a decision or the course of conduct: counsel (my advice to you - don t do it), (to seek medical advice); 4. information or notice given: intelligence, news (the latest advice from our French correspondent) (Webster s Third New International Dictionary of the English Language Unabridged, Volume A to G, 1993: 32).

1. образ думок, точка зору, думка; 2. ретельне обдумування: розгляд, обдумування; 3. рекомендація, що стосується рішення або способу поведінки: порада (моя тобі порада - не роби цього), (питати поради у лікаря); 4. надана інформація або новина: відомості, новини (останні новини від нашого французького кореспондента).

Т.І. Шаталова (Шаталова, 1994: 85) наводить такі значення слова advice і його синонімів:

1. Advice - порада, to give smb. a piece / bit I word I few words of advice - Дати кому-небудь пораду; to offer smb. advice - давати кому-небудь поради; to act on smb s advice - діяти за чиєю-небудь порадою - You won t get well unless you follow your doctor s advice. If you take my advice and study hard, you ll pass the examination. He hopes to get sound advice before purchasing the house. - Ти не одужаєш, якщо не будеш слідувати порадам лікаря. Якщо ти скористаєшься моєю порадою і будеш усердно займатися, ти здаси іспит. Він сподівається отримати гарну (розумну) пораду перед тим, як придбати будинок;

2. Counsel - порада; to hold I to take counsel with smb. - Радитися з ким-небудь; to take counsel together - радитись. A wise person gives good counsel. They refused to listen to the old man s counsel. - Мудра людина дає хороші поради. Вони відмовилися вислухати поради старого;

3. Recommendation - рекомендація, порада; to buy something on the recommendation of a friend - купити щось за порадою друга. Her recommendation to us was to postpone the trip. - Вона порекомендувала нам відкласти поїздку;

4. Guidance - допомога, порада. Give me some guidance as to what I should do. I need some guidance with my studies. - Дай мені, будь ласка, пораду з приводу того, що мені слід робити. Я потребую поради з приводу мого навчання;

5. Tip - корисна порада, підказка; - Tips on cookery - кулінарні поради. I ll give you a tip. - Я дам тобі корисну пораду.

Слідом за Дж. Серліо ми вважаємо, що «порада представляє собою не спробу змусити тебе зробити щось, в тому сенсі, в якому це можна сказати про прохання. Порада нагадує повідомлення тобі того, що буде для тебе найкраще» (Searle, 1969: 67).

До англійських дієслів зі значенням «порадити» відноситься дієслово advise. Словникова стаття дає наступні тлумачення значення даного слова: I. 1. to look at, observe, consider; 2. bethink; 3. a: to give advice to: counsel, b. caution, warn (advised him of the danger), з recommend; 4. to give information or notice to: inform, apprise; II. 1. to take thought: consider, deliberate; 2. to give advice: offer counsel (an article written to inform, not to advise); 3. to take counsel: hold a consultation, consult. I. 1. дивитися на речі певним чином (висловлювати свої погляди на речі), помітити, сказати, думати / вважати; 2. згадати / подумати / задумати; 3. а. давати пораду: рекомендувати, б. застерігати, попереджати (наприклад, попередив його про небезпеку), в. рекомендувати; 4. надавати інформацію або повідомлення: інформувати, повідомляти, сповіщати;

Лінгвістичний словник The RandomHouse College Dictionary дає таке визначення слову (advise) давати пораду:

1.to give advice to - давати пораду. 2.to recommend (an action policy) in giving advice - рекомендувати щодо надання поради. 3.to give information to-надавати інформацію. Syn.1.counsel, admonish, coution.2.suggest.3.inform.4.confer, consult.

The American College Dictionary

1.to give counsel to, offer an opinion to as worthy or expedient to be followed-надавати настанову, висловлювати свою думку, яка варта уваги або є доцільно щоб слідувати їй.2.to recommend as wise prudent - надавати розумну, розсудливу рекомендацію.3.to give information or notice - надавати інформацію або повідомляти.4.to make counsel - приймати рішення.5.to offer, give advice - давати пораду. Syn. admonish, caution, warn, inform, notify, apprise, consult, confer. Отже, можна зробити висновок, що слово advise має багате семантичне поле, котре можна представити у вигляді діаграми.

Діаграма 1. Семантичне поле значення слова «Порада»

1.3 Види порад

Порада, як спонукальний мовленнєвий акт, ґрунтується на людському досвіді, передбачає благо особи, якій вона надається, і є, як правило, необов'язковою для виконання. Основними ознаками поради є: а) донесення до співрозмовника нової інформації; б) прескриптивний або імперативний характер; в) наявність оцінки; г) вирішення конкретного питання або проблеми співрозмовника. Мовленнєвий акт поради має властивість непрямого вираження. Він є емпатійним за природою, завдяки чому мовець може краще експлікувати щирість своїх намірів. Це дає йому змогу досягти адекватного перлокутивного ефекту.

Психолінгвістичні виміри феномену поради (Е. Левінас, Д. Мей, Г. Мюррей, Дж. Пітерс, П. Рікер, О.В. Сидоренко, S. Richmond, C. Rogers) вказують на те, що людина має необхідність допомогти порадою й очікує почути її від інших. Залежно від того, кому із співрозмовників належить ініціатива поради, останні поділяються на прохані й непрохані. Ініціатором непроханої поради є мовець, а не слухач.

Соціальна обумовленість поради підтверджується існуванням інституалізованих, соціально закріплених порад (Т. І. Шеловських). Пріоритетним є вплив соціального й рольового статусу комунікантів, їхнього віку та статі на організацію й вибір мовних засобів реалізації поради. Соціальний статус комунікантів впливає на вибір тональності МА поради в офіційних і неофіційних умовах спілкування. Порада в умовах офіційності передбачає чітке розмежування соціального статусу / ролі мовця й адресата, що впливає на досягнення першим перлокутивного ефекту. Офіційні умови перебігу спілкування зумовлюють суворе дотримання МА поради, зазвичай в інституційних установах (лікарні, судовій залі, церкві і т. ін.), а також у межах професійного спілкування з авторитетною особою. Висловлення мовцем поради в умовах неофіційного спілкування передбачає відсутність суворого регламенту в соціальних пріоритетах комунікантів. Як правило, комунікативна дистанція між співрозмовниками є досить близькою, оскільки вони є членами родинного кола або ж друзями.

У прагматичній парадигмі наголошується спонукальний характер поради, її прескриптивний аспект, який враховує умови її застосування, тобто певні причини, підстави, що зумовлюють можливість або необхідність, а також бажання і корисність зміни наявної ситуації на нову. В лінгвістиці існує розмаїття поглядів щодо місця мовленнєвого акту поради у класифікаціях мовленнєвих актів (J. Austin, J. Auwera, K. Bach, T. Ballmer, W. Brennenstuhl, B. Fraser, T. Gullliksen, R. Harnish, J. Searle, W. Stiles, P. Wunderlich).

Структурно-синтаксична складність визначає поділ МА поради на прості та складні. Порада як простий мовленнєвий акт виражається висловленням, що не супроводжується аргументативною частиною, тоді як складний мовленнєвий акт поради супроводжується аргументацією спонукання.

Мовний жанр «порада» широко вживається в різних сферах спілкування. Для повсякденного дискурсу характерні такі види порад:

· порада-настанова,

· порада-вимога,

· порада-співчуття,

· порада-натяк,

· порада-докір,

· порада-погроза,

· порада-застереження,

· аутогенна порада.

Одним з найпоширеніших видів поради в англійській мові є порада-настанова. Настанова - це навіювання, повчання (Ожегов, 1987). Даний вид поради імплікується за допомогою модальних дієслів should, need, ought to, must та фраз I think, I believe, I consider, I suppose і т.д. У випадку поради-вмовляння адресант наполегливо радить адресату, як правильно чинити, при цьому, переслідуючи різноманітні цілі: від щирої турботи про здоров'я і благополуччя адресата до прагнення поставити його на місце. Адресат знаходиться в більш скрутному становищі, ніж адресант, і адресант розраховує на те, що його рада допоможе адресату:

1) «I think you should wear something warm and comforting. A coat and a tie at 7 pm may seem a bit rehearsed. Let s relax a little.» The President was listening intently. «A bathrobe?» «Not quite. But how about a cardigan and slacks? No tie. White button-down. Sort of the grandfather image». «You want me to address the nation in this hour of crisis in a sweater?» «Yes. I like it. A brown cardigan with a white shirt.» «I don t know» (Grisham, 1992: 36). «Я думаю, що Вам слід надягти що-небудь тепле і зручне. Піджак і краватку в 7:00 вечора можуть здатися трохи потворними. Давайте трохи розслабимося». Президент уважно слухав. «Купальний халат?». «Не зовсім. Але як щодо шерстяного джемпера і спортивних брюк? Ніякої краватки. Біла сорочка. Щось на зразок образу дідуся». «Ви хочете, щоб я звернувся до нації під час кризи в светрі?» «Так, мені це подобається. Коричневий вовняний джемпер і біла сорочка». «Я не знаю». В даному контексті адресант (один з наближених до президента) дає адресату (президенту країни) пораду з приводу підходящого для останнього стилю одягу, необхідного для виступу на телебаченні. Ця порада скоріше нагадує наставляння, ніж просте побажання або думку, оскільки адресант намагається переконати адресата в недоцільності офіційного одягу під час кризи в країні, підкреслюючи, що виступ на телебаченні в вечірній передачі в піджаку і краватці може здатися глядачам надуманим і відрепетованим.

Порада-наказ набуває всіх ознак категоричного типу спонукання, зумовленого прагненням мовця вплинути на діяльнісну поведінку адресата й тим самим змінити або ж зберегти наявний стан речей. Порада-наказ отримує вираження завдяки вживанню синонімів дієслова advise, а саме: direct, charge, enjoin, instruct, urge, exhort. Прагматичними ознаками цієї модифікації є відчутна залежність адресата від мовця, право мовця висловлювати пораду. Частковою є зобов'язаність адресата виконувати спонуку, зацікавленість мовця у виконанні дії, спрямованість спонукання як на користь слухача, так і мовця. Наприклад, доволі категорично звучить порада судді під час перебігу судового процесу: (24) «THE CHAIRMAN: Order! Order! Dr. Illingworth, I must direct you to bring your remarks to a conclusion and to move your amendment (Doyle C. The Lost World, р. 134).

Порада-застереження є своєрідним мовленнєвим актом впливу на адресата, який застерігає від неправильної лінії поведінки. Порада-застереження покликана повідомити про майбутні події й надати можливість підготуватися до них тому, до кого вона звернена. Конвенційно прийнята структурна модель для передачі іллокутивної сили власне поради - I advise you - у пораді-застереженні трансформується завдяки мовним засобам заперечення, які дозволяють мовцеві застерегти адресата від можливих помилок і непорозумінь (I do / would advise, I advise you not / never to do smth. і т. ін.). Експлікація поради-застереження стає можливою завдяки вживанню семантико-прагматичного синоніма advise - дієслова dissuade `радити щось не робити', напр.: (25) I would not try to unnerve you, Madame Flaubert, sweet Seraphine, but I would definitely try to dissuade you from actions which you might find unprofit'able… even… dangerous (McCaffrey A., Moon E. Generation Warriors, р. 567).

Співіснування двох іллокуцій - поради та погрози - простежується тоді, коли аргументативна частина висловлення поради є комісивом негативних наслідків для адресата. Ця модифікація поради характеризується тим, що є спробою примусити адресата щось зробити задля його ж власної користі, при цьому у нього залишається право вибору, напр.: (26) «You had beter form the habit early, of addressing free men as `Master, ' Slave Girl, or I'll teach you a lesson,» said the heavy man (Norman J. Fighting Slave of Gor, p. 287).

Порада-повчання має на меті настанову, вказівку як діяти, адже у пресупозиції поради закладено бажання мовця порадити слухачеві, як краще вчинити. Пораду-повчання можна вважати попередженням із «профілактичною настановою» (А.М. Приходько), призначеним утримати слухача від можливих поспішних, необдуманих кроків. Прагматичними модифікаторами при цьому виступають такі синоніми дієслова advise як advocate, preach, prompt і guide, змістовим наповненням яких є повчання. Важливим видається контекстуальний фактор, що допомагає визначити повчальну спрямованість наміру мовця, напр.: (27) 'Exchange the wreaths, ' prompted the priest, as if he seemed worried the couple might forget (Feist E.R. Daughter of the Empire, p. 167).

Порада-рекомендація - це компетентна порада як діяти за планом, що робити. Така модифікація поради характеризується доцільністю як із погляду мовця, так і слухача щодо виконання рекомендованої дії. Рекомендація зумовлена наміром мовця надати компетентну пораду кому-небудь, зробити щось належним чином, пояснити наперед, як виконати певну дію. До поради-рекомендації зазвичай вдаються лікарі, юристи, поліцейські, художники, професійні навички та знання яких є основою поради й виступають гарантом її корисності. Це не викликає в адресата сумніву, і мовець може розраховувати на позитивний перлокутивний ефект, напр.: (28) I'd take twenty thousand or so, put it in the estate to pay the up-front bills, then wait a long time and give Forrest his half of the rest. Now, that's what I call legal advice (Grisham J. The Brethren, р. 44).

Завдяки певним позамовним факторам характерна для прохання ознака спрямованості дії на користь мовця може модифікуватися й набувати таких рис як спрямованість дії на користь адресата. Це сприяє появі поради-прохання. Характерною її ознакою є зацікавленість мовця в тому, щоб схилити адресата до виконання певної дії або прийняття рішення на користь останнього. Такий МА може доповнюватися відтінком підкресленої небайдужості або вболівання за стан адресата. Порада-прохання виражається стверджувальними або питально-заперечними реченнями з модальним дієсловом can, які вирізняються емоційною забарвленістю й можуть передавати відтінок співчуття й турботи; імперативними реченнями, що містять лексеми сакрального характеру: for Christ's / God's / Lord's / Mercy's sake, by Heaven, а також звертанням до адресата спонукуваної дії типу my dear, mon cher ami й под., напр.: (29) Ben … now you listen to me. Son … for Christ's sake … don't be a hot pilot (Uris L. QB VII, p. 157).

Дуже близькою до розглянутої модифікації поради є порада-пропонування, поява якої зумовлена наступними двома чинниками: надати слухачеві пораду виконати певну дію, мовець завжди пропонує адресату різні альтернативи, радячи, мовець прагне посприяти, допомогти в реалізації поради. Прагматичними модифікаторами поради-пропонування постає питальна структура типу why don't you… та дієслово suggest, напр.: (30) «I suggest you breathe in through your mouth and out through your nose.» «Thank you, Cadet Vorkosigan,» said the instructor in a fascinated tone, taking it (Bujoild L. The Warrior's Apprentice, p. 164). Мовець вважає, що пропонування є більш коректним, тактовним і ввічливим засобом, який не пригнітить волю адресата, його право вибирати, що йому робити. На думку мовця, виконання такої поради для адресата є більш ніж доцільним та корисним.

1.4 Аспекти дослідження поради в англійській мові

Когнітивний аспект

Когнітивний простір ситуацій поради сучасної англійської мови окреслюється когнітивним простором мовця / радника й когнітивним простором адресата. Дослідження останніх уможливлюється через розгляд фреймів мовця та адресата. Такий аналіз дозволяє прослідкувати закономірність співпадання когнітивного простору комунікантів, що, на думку В.В. Красних, «сприяє успішній комунікації». Фрейм розуміють як когнітивні структури, відомі також як «скрипти», «сцени», «сценарії». Фрейми визначаються з функціональної точки зору як послідовність процедур, а з конструктивної - як структури ознак, котрі характеризують учасників і їх дії в конкретних ситуаціях. Сукупність перерахованих вимірів відображає спеціальну роботу людської свідомості по виділенню елементів дійсності, розподіл предметної ситуації на складові елементи, що рефлектує безпосередньо в ілокуції висловлювання. Окрім того, ілокутивний аспект відображає також світ дій мислення адресанта, який передбачає синхронізацію і проведення у відповідність своїх думок і думок співрозмовника. Фрейми допомагають виявити мотивацію вживання тої чи іншої одиниці, адже при заповненні слотів, складових фрейма, маємо справу не з ситуацією-типом вживання поради, а із ситуацією-екземпляром, яка інтерпретується людиною як представник деякої узагальненої ситуації-типу. Зважаючи на той факт, що питання про типологію фреймів не знайшло однозначного вирішення в сучасній лінгвістиці, у нашому дослідженні при описі концептуального поля поради ми будемо керуватися класифікацією С.А. Жаботинської. Дослідниця звела різноманіття видів схемних структур, розроблених сучасними лінгвістами, до наступних базових фреймів: предметного, акціонального, посесивного, таксономічного і компаративного. Ми пропонуємо розглянути когнітивний простір ситуації поради через призму акціонального фрейму із його розгортанням у предметний фрейм. В акціональному фреймі складовими частинами є декілька предметів ХТОСЬ/ЩОСЬ, які наділяються семантичними ролями та взаємодіють між собою, тоді як у предметному фреймі одна й та сама сутність (Щось чи ХТОСЬ характеризується за своїми кількісними, якісними, буттєвими і локальними параметрами. Оскільки мовець є основним інформаційним ядром, навколо якого ґрунтується когнітивний простір адресата, то правомірним вважаємо в цій статті розглянути фрейм мовця, а не слухача.

Наголосимо на тому, що порада є бенефективною для її адресата, а, відтак, мовець переслідує безкорисливі цілі допомогти своєму співрозмовникові у вирішенні існуючої проблеми. Безкорисливим порадником вважаємо суб'єкт поради, який висловлючи рекомендовану дію, не керується вдаваною щирою приязню, тобто не вдається до різного роду хитрощів, які б дозволили йому використати виконання наданої поради на власну користь.

Як бачимо, поряд із визначенням конкретної якісної та кількісної наповненості суб'єктного слоту, що відповідає категоріальному типу безкорисливого порадника, аналіз концептуального поля суб'єкта рекомендованої дії передбачає також розгляд наповненості його означувальними слотами, тобто зонами атрибутів, функцій, мотивів та результатів.

Комунікативний аспект. Незважаючи на той факт, що в мовленнєвому акті (МА) порада спонукаюча дія спрямована на інтереси слухача, в цілому, як і всі спонукання, вона є «небезпечною» МА (більшою чи меншою мірою залежно від культури). Перш за все це стосується англійської комунікації, де порада може бути розцінена як замах на незалежність співрозмовника, його особисту автономію, нав'язування мовцем своєї волі. Розбіжності у ставленні до поради відображаються в мовних моделях. В комунікативній граматиці англійської мови [Leech, Svartvik 1994] в якості моделей, уживаних для вираження поради, наводяться такі типи висловлювань:

- з модальними дієсловами (You should stay in bed until you start to recover / You ought to keep your money in a bank / You'd better take your medicine);

- з умовним способом (f I were you, I'd sell this car);

- з перформативним дієсловом в умовному способі (I 'd advise you to see a doctor) [см. Leech, Svartvik 1994: 168]. При цьому наголошується, що на практиці вони можуть сприйматися як тактовна команда чи інструкція.

Завдяки багатій системі засобів модальності в англійській мові можна передати різні відтінки спонукання, дати пораду з більшою чи меншою мірою наполегливості або делікатності. Модальні дієслова should / ought to вживаються для дружньої поради (You ought to see the doctor about that lump. - Тобі слід було б піти до лікаря…), you'd better - для більш сильного (You'd better hear her side of the story. - Ти б краще послухав її версію / You'd better not drive if you're feeling tired. - Ти б краще не їздив, якщо відчуваєш себе втомленим); вираз you would be well advised характерно для більш формального контексту (You would be well-advised to consult the lawyer before committing yourself / He would be well advised to practice a bit harder before the next game). Висловлювання з you'd better містять також відтінок попередження і необхідності слідувати даній пораді: You'd better be on time / You'd better do not be late (or I'll be angry). Should такого відтінку не містить і означає 'it's a good thing to do'. Для вираження поради використовуються також дієслово might і вираз you might like: You might perhaps put on a dress. You might like to put on a dress.

Крім модальних і імперативних моделей, порада може бути виражена також за допомогою запитальною конструкції Why do not you, котру використовують для дружньої поради (Why do not you just tell her the truth? - Чому б тобі просто не сказати їй правду? / Why don 't you call her? - Чому б тобі не подзвонити їй?).

Характерною особливістю англійської комунікації є вживання одиниць суб'єктивної модальності при вираженні поради (I think, I suppose, perhaps, probably та ін.), Що пом'якшує його іллокутівну силу, посилює суб'єктивність і вказує на необов'язковість слідування їй: You look tired. I think you should go to bed. (Ти виглядаєш стомленим. Я думаю, тобі слід йти спати) / If you're fed up with your job, perhaps you should change it (Якщо тобі набридла твоя робота, можливо, тобі слід було б змінити її) / What a beautiful view! I think you should take a photograph (Який гарний вид! Я думаю, тобі слід було б сфотографувати його). Зниження спонукальної семантики в подібних висловлюваннях призводить до того, що вони сприймаються як суб'єктивна думка співрозмовника, а не як спонукання («це я так думаю, а ти роби, як хочеш»).

В результаті порада може бути виражена різними способами. Наприклад, радячи подрузі надягти сукню, можна сказати:

You might perhaps put on a dress.

You might like to put on a dress.

Why do not you put on a dress?

You might be better off putting on a dress.

I think you should put on a dress.

You'd better put on a dress.

If I were you, I'd put on a dress.

У неформальному дружньому спілкуванні можливі й висловлювання з імперативом, який, як правило, пом'якшується різними модифікаторами, завдяки яким рада звучить м'яко: Well, just put on a dress if you want. Або Well, just do whatever needs doing / Well, you know, have a word with him / Just do as you think, you know.



2. Використання жанру пораду в п'єсах Бернарда Шоу

2.1 Типи речення в англійській мові

лексичний англійський семантичний порада

В англійській мові нами розглядається використання жанру поради в різних типах речення. Перед тим як перейти безпосередньо до типів речень в англійській мові, необхідно згадати, що ж собою представляє речення (sentence). Як написано в будь-якому довіднику з граматики англійської мови, речення являє собою одиницю мовлення, що виражає закінчену думку, що володіє певною граматичною формою та інтонацією. Кожне речення англійської мови на відміну від українського володіє і модальністю (modality), тобто категорією, яка демонструє ставлення мовця до дійсності. Всі речення англійської мови можна розділити за структурою (structure) самого речення і за метою висловлювання (purpose of the utterance).

2.2 Типи речень в англійській мові за метою висловлювання

Залежно від мети висловлювання речення можуть бути: розповідні (declarative sentences), питальні (interrogative sentences) і наказові (imperative sentences). Розповідні речення констатують факти в позитивній або негативній формі (affirmative / negatve form), в питальних реченнях виражені питання (questions), а наказові містять накази, прохання і запрошення (commands, requests, invitations). Питальні речення можуть бути 4 видів: загальні (general), спеціальні (special), альтернативні (alternative), розділові (disjunctive). Також в цьому типі речення присутня інверсія (зворотний порядок слів). Будь-яке з представлених речень можна перетворити на окличне (exclamatory sentence).Класифікація простих речень відповідно до мети висловлювання можна представити у вигляді такої таблиці:



Classification of the simple sentence according to its communicative aim

declarative	exclamatory	imperative	interrogative
Affirmative I like learning Grammar	Negative She hasn't done this exercise exer	What a difficult test!	Do this exercise immediately	General/yes - or - no Is this rule easy?	Special/wh-question Who is not ready?	Alternative Is it a cat or a dog?	Disjunctive It's hot, isn't it?

Досліджуючи жанр поради на основі драматургії Б. Шоу, можна зробити висновок, що порада використовується в різних типах речення відповідно до комунікативної мети:

Declarative

1. It's not the end of the world if you did buy a few shapes

2. You can't persuade me that if you happen to know that certain shares are going to rise you shouldn't buy them.

3. My brother said that I ought to resign from my clubs.

4. Well the long and short of it is that officials mustn't gamble.

5. All I can tell you is that if you weren't a son of the Duke of Dunmow, youd have to resign

6. I'd better give you something to send you off.

7. My mother has rather a trick of taking me by surprise-to see how I behave myself when she's away, I suppose.

8. I could distinguish myself in the mathematical tripos if I went in for it in earnest.

9. One word, miss warren. I'd better tell you. It's very difficult.

10. Well, if you've been waiting, Praddy, it's your own fault.

11. I think, you know - if you don't mind my saying so-that we had better get out of the habit of thinking of her as a little girl.

12. If you can't make yourself agreeable, you'd better go home.

13. But you know I often notice things that escape you, and though you never take my advice, you sometimes admit afterwards that you ought to have taken it.

14. I only say, if you might at least set my mind at rest about her.

15. Better leave me a lot, I like pills.

Exclamatory

1. Come come! be a man!

2. Come! Sit up, George and take your stick out of your mouth.

3. Only listen to him, George!

4. Respect! Treat my own daughter with respect.

Imperative

1. You mustn't give way like this.

2. Take some of this valerian.

3. Then go for a bed, and send for a doctor.

4. Come, sit down and enjoy your holiday.

5. Take care of your fingers: theyre rather dodgy things, those chairs.

6. Put your hat on, dear: youll get sunburn

7. I trouble you to mind your own business, and not try any of your sulks on me.

8. Take this: that will do the trick, I expect.

9. Only, mind this, Mr. Praed. I strongly suspect there will be a battle royal when my mother hears of my Chancery Lane project.

Interrogative

1. But why not get somebody to play to you?

2. However, perhaps it's too soon for you try the music cure yet?

3. Why not look yourself? That would be more convincing.

4. Perhaps-may I ask are you miss Vivie Warren?

5. Will you come indoors: or would you rather sit out here whilst we talk?

6. By the way, though hadn't we better go to the station to meet your mother?

7. How do you think shall I get on with my mother? Well, I hope so.

Як ми бачимо у наведених прикладах слово порада переважно використо - вується у простих розповідних (категорія 1)і наказових реченнях (категорія 4), рідше зустрічається в питальних (категорія 3) та окличних реченнях (категорія2), що ми можемо побачити у наведеній нижче діаграмі.

Діаграма 2. Вживання слова порада в драматургії Б. Шоу відповідно до комунікативного типу речення

2.3 Типи простих речень за їх структурою

Прості речення за структурою в англійській мові можна розбити на дві групи - односкладові і двоскладові. Двоскладові мають два головних члена речення: підмет і присудок. В свою чергу двоскладові речення можуть бути повні і не повні. Речення вважається повним коли в нього є і підмет і присудок. Коли один з головних членів речення або обидва пропущені, але їх легко можна впізнати по контексту, то таке речення вважається не повним. Прості речення як односкладові так і двоскладові можуть бути поширені (extended) і непоширені (unextended). В останніх присутні тільки головні члени речення (підмет і присудок), а ось другі доповнені ще й другорядними (означення, обставини, доповнення). Структурна класифікація простих речень може бути представлена у вигляді таблиці:

Structural classification of the simple sentence

Two-member sentence	One-member sentence
complete	incomplete	Nominal	Verbal
Extended / unextented	Extended / unextended

Размещено на Allbest.ru

...