Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія державного управління

при Президентові України

Одеський регіональний інститут державного управління

Кафедра регіональної політики та публічного адміністрування

ТВОРЧА РОБОТА

ПРИНЦИПИ ВЕДЕННЯ ПОЛЕМІКИ ПІД ЧАС «КРУГЛОГО СТОЛУ»

Модуль: „ ОСНОВИ ПУБЛІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ДЕРЖАВНОГО СЛУЖБОВЦЯ”

Виконав: слухач курсу групи

спеціальності

заочної форми навчання

Викладач:

Зміст

• Вступ
• 1. Історія проведення круглих столів
• 2. Особливості організації кругих столів у сучасній організації
• 3. Специфічні особливості круглих столів
• 5. Правила проведення круглих столів
• 5. Сценарії проведення круглих столів
• Висновки
• Список використаних джерел

Вступ

«Круглий стіл» - метод проведення заняття із слухачами які, як правило, мають досвід роботи практичної діяльності з питання, що обговорюється. На «круглому столі» слухачі можуть і повинні спробувати обґрунтовано поставити питання по темі обговорення, серйозно аргументувати підходи до їхнього вирішення, а також повідомити про вдалий і невдалий досвід. «Круглий стіл» - це свого роду нарада по обміну досвідом і обговоренню практичного досвіду, досягнень і помилок. В такий спосіб слухачі освоюють зміст теми, її ключові проблеми.

круглий стіл організація дискусійний

Проведення круглого столу сьогодні є звичайним явищем у системі управління будь-якою організацією. Його проводять з метою пошуку найраціональніших шляхів розв'язання проблем, для експертизи прийнятих рішень, програм розвитку організації тощо. Проте мало хто знає, що термін «круглий стіл» має свою давню історію і від початку свого виникнення відігравав неабияку роль у доляхд цілих родин і окремих людей.

Це поняття використовував англо-нормандський поет Вас ще всередині ХІІ століття в своїх історіях про короля Артура. В цей час в Європі процвітало місництво -- правила і норми, розроблені в ході формування станів, які визначали ранг сім'ї (перш за все, знатної) і її окремих членів, їх взаємини з іншими сім'ями при призначенні на військову службу, адміністративну посаду, участі в офіційних торжествах. Формальним вираженням знатності в цій системі було право знаходитися (сидіти) як можна ближче до суверена, звідси і походить назва цього явища. Серед феодалів часто виникали свари про місце, що приводило до тяжких конфліктів, нерідко озброєних.

Існує легенда, в якій розповідається, що король Артур використав саме круглий стіл для того, щоб учасники бенкетів не сперечалися один з одним про краще місце і відчували себе рівноправними. При цьому він сам не сідав за круглий стіл. Пізніше за історію про короля Артура розповіді про круглий стіл почали поширюватися у фольклорі європейської (англійської, французької, німецької) літератури.

Цікавими, на наш погляд, є відомості про склад рицарства круглого столу. Кількість рицарів-учасників не обмежувалась -- у текстах французької літератури XIII століття згадуються цифри: 150, 240 і 366. У поемі Лайамона «Брут» вказано, що присутніми за круглим столом були 1600 лицарів.

У творах більш пізнього періоду вже було прийнято підкреслювати виборність за станом і статусом, а також обмеженість за кількістю лицарів: 12 лицарів згадує Джон Драйтон, Вальтер Скотт указує на присутність за круглим столом 16 лицарів, бездоганних в рицарському етикеті. Жодних єдиних і послідовних правил або принципів, за якими формувалося членство клубу Круглого столу, в середньовічній літературі не вказано. Наголошується лише на тому, що за круглим столом засідали самі кращі або найважливіші лицарі. Унікальним є те, що у Вінчестері до цих пір організовується Круглий стіл (йдеться вже про клуб) з 24 учасників, який претендує на спадкоємність впродовж багатьох сотень років.

2. Особливості організації кругих столів у сучасній організації

У сучасному значенні термін «круглий стіл» уживається з XX століття. Так зараз називають один із способів організації обговорення деякого питання. Характерним для нього є:

* визначення мети обговорення (наприклад, узагальнити ідеї і думки щодо обговорюваної проблеми);

* виступи всіх учасників круглого столу мають характер опанування (кожний повинен висловлювати думку з приводу обговорюваного питання, а не з приводу думок інших учасників);

* всі учасники обговорення рівноправні і ніхто не має права диктувати свою волю і рішення.

Водночас слід зауважити, що відсутність набору декількох ролей характерна не для всіх круглих столів. Ця модель обговорення, ґрунтуючись на угодах, у підсумку дає результати, які, у свою чергу, стають новими угодами. Існує думка, що в процесі круглих столів оригінальні рішення та ідеї народжуються досить рідко. Більш того, найчастіше круглий стіл грає швидше інформаційно-пропагандистську роль, а не стає інструментом прийняття конкретних рішень.

Нині до проведення круглого столу існує декілька підходів.

Найбільш поширеним способом проведення круглого столу є нарада у вільній формі без чітко сформульованого порядку денного (інколи можуть проводитися і без головуючого). Вона проводиться у формі бесіди між великою кількістю учасників (наприклад, нарада учених або засідання циклової комісії). У такому разі не приймається жодних рішень. Метою круглого столу у такий спосіб є обмін думками.

Інший спосіб проведення круглого столу потребує організації обговорення деякого питання. У такому разі метою обговорення є узагальнення ідеї і думки щодо обговорення зазначеної проблеми, наприклад, розподіл повноважень в системі управління сферою культури на регіональному рівні.

Всі учасники круглого столу виступають в ролі опонентів і висловлюють особисту думку із винесеного на обговорення питання. Адже метою цього круглого столу є вивчення широкого спектру думок із зазначеної для обговорення проблеми. У такому разі круглий стіл - це можливість вивчити проблему з різних точок зору, обговорити суперечливі питання , загострити увагу на нез'ясованих проблемах, так званих «вузьких місцях» і досягти консенсусу. Завданням проведення круглого столу у такий спосіб є мобілізація та активізація учасників на вирішення конкретних актуальних проблем.

3. Специфічні особливості круглих столів

Визначити методику проведення круглого столу неможливо без урахування його специфічних особливостей. До них належить, по-перше, персоніфікація інформації (учасники під час дискусії висловлюють особистісну точку зору, яка може виникнути спонтанно і бути не до кінця точно сформульованою. До такої інформації необхідно відноситися особливо обережно, вибираючи перлини коштовного і реалістичного, зіставляючи їх з думками інших учасників). По-друге, поліфонічність заняття у формі круглого столу (у процесі проведення круглого столу може панувати діловий шум, багатоголосе обговорення питань, що відповідає атмосфері емоційної зацікавленості та інтелектуальної творчості.) Очевидно, що це утрудняє роботу ведучого (модератора) і учасників такого заходу. Серед цього шуму ведучому необхідно «учепитися» за головне, дати можливість висловитися тим, хто бажає; підтримувати такий фон, оскільки саме він є особливістю круглого столу.

4. Правила проведення круглих столів

Проведення круглого столу передбачає дотримання певних правил. Для досягнення позитивного результату і створення ділової атмосфери необхідно:

передбачити оптимальну кількість учасників (якщо круг фахівців великий, має бути не один ведучий, а два. Для аудиторії в 20-30 осіб необхідний один модератор і асистент, який забезпечує роботу технічних засобів для аудіо- і відеозаписів);

встановити регламент виступів (як правило, спільний регламент «круглого стола» - 2 години, виступи фахівців і учасників - до 10 хв., участь в дискусії - передбачає час у 3-5 хв);

забезпечити відповідне оформлення аудиторії (бажано щоб «круглий стіл» був дійсно круглим і комунікації здійснювалися «обличчям до обличчя», що сприяє груповому спілкуванню і максимальній участі всіх присутніх за круглим столом у дискусії).

В організації і проведенні круглого столу, зазвичай, виділяють три етапи: підготовчий, дискусійний і завершальний (постдискусійний).

Підготовчий етап включає:

вибір проблеми (проблема має бути гострою, актуальною, тобто такою, що має різні шляхи вирішення). Ця проблема може носити міждисциплінарний характер і разом з цим представляти практичний інтерес для всіх учасників з точки зору подальшого розвитку культури;

підбір модератора (модератор керує проведенням круглого столу, а тому повинен на високому рівні володіти мистецтвом створення довірливої атмосфери, підтримки дискусії та методом нарощування інформації);

підбір диспутантів (диспутантами круглого столу є представники різних організацій, соціальні партнери, представники громадських організацій; склад учасників «круглого стола» може бути розширений шляхом залучення представників органів виконавчої влади, професійних співтовариств та інших організаційних структур);

підготовка сценарію (проведення круглого стола по заздалегідь спланованому сценарію дозволяє уникнути спонтанності та хаотичності в його роботі).

5. Сценарії проведення круглих столів

Окремо зупинимось на сценарії проведення круглого столу, який передбачає:

визначення понятійного апарату (тезауруса);

коротку змістовну вступну промову модератора, в якій оголошується тема і спектр проблем, що зачіпають в її рамках, контекст бажаного обговорення;

перелік питань дискусійного характеру (до 15 формулювань);

розробку «домашніх заготовок» відповідей, часом суперечливих і неординарних з використанням репрезентативної вибірки інформації;

завершальну мову модератора;

оснащення приміщення стандартним устаткуванням (аудіо- відеотехнікою, мультимедійними засобами) з метою підтримки ділової і творчої атмосфери;

консультування учасників (дозволяє виробити у більшості учасників певні переконання, які надалі будуть ними відстоюватися);

підготовка необхідних матеріалів (на паперовому або електронному носіях): статистичні дані, матеріали експрес-опитувань, проведеного аналізу наявної інформації з метою забезпечення учасників і слухачів круглого столу.

Дискусійний етап складається з:

виступу модератора, в якому дається визначення проблем і понятійного апарату (тезауруса), встановлюється регламент, правила спільної технології проведення наради (засідання, заняття) у формі круглого столу і здійснюється інформування всіх учасників про спільні правила комунікації.

До спільних правил комунікації відносяться рекомендації такого характеру:

уникай спільних фраз;

орієнтуйся на мету (завдання);

умій слухати;

будь активний в бесіді;

коротко висловлюй думку; з

дійснюй конструктивну критику;

не допускай образливих зауважень на адресу співрозмовника.

Для ведучого також існують певні правила:

при проведенні «інформаційної атаки» він повинен діяти директивно, жорстко обмежуючи в часі учасників круглого столу.

слідкувати, щоб учасники висловлювалися в певному порядку, оперуючи переконливими фактами, що ілюструють сучасний рівень розв'язання проблеми, винесеної на обговорення;

виявляти існуючі думки щодо поставленого питання та акцентувати увагу на оригінальних ідеях;

рекомендується формулювати додаткові питання з метою підтримки гостроти дискусії, як-то: що в ситуації є головним? що ви особисто думаєте про це? можете ви навести аналогічний приклад з практики? Або: ви торкнулися в ситуації інших аспектів, наприклад: етичних, психологічних? як би ви це оцінили? які наслідки вирішених проблем? кого це торкнеться, на кому відіб'ється? Можливі такі запитання: чи не пропустили ви важливу для правильного вирішення інформацію?

відповіді на дискусійні питання.

підводити міні-підсумки за результатами виступів і дискусії (формулювання основних висновків щодо причини і характер розбіжностей за результатами досліджуваної проблеми, способів їх подолання; про систему заходів вирішення даної проблеми).

Завершальний (постдискусійний) етап включає:

підведення завершальних підсумків ведучим;

вироблення рекомендацій або рішень, прийняття резолюції, меморандуму;

визначення спільних результатів заходу, що проводиться.

Застосування дистанційних технологій дає змогу проводити віртуальні круглі столи.

На сучасному етапі модернізації системи управління культурою набувають важливості круглі столи як метод експертної оцінки. У такому разі в його роботі беруть участь з рівними правами декілька експертів під керівництвом модератора. Учасники спочатку висловлюються в певній послідовності, а потім переходять до вільної дискусії. Зазвичай ціллю такого круглого столу є виявлення спектру думок з поставленої проблеми; з різних точок зору обговорити суперечливі моменти, пов'язані з проблемою, винесеною на обговорення. Інколи, для додання гостроти дискусії, на засідання круглого столу навмисно запрошують представників різних галузей, різних поколінь. Це також зменшує небезпеку здобуття однобічних знань і отримання помилкових рішень.

Висновки

Таким чином, круглі столи - це демократичний варіант проведення інтенсивних дискусій. Вони організовуються для винесення колегіальних ухвал з низки проблем. Методика круглого столу може бути різною, але організація круглого столу потребує спеціальної підготовки.

Список використаних джерел

1. Григорощук Т.Г., Матюхина Н.В. Методика подготовки и проведения круглого стола с участием студентов / Т.Г. Григорощук, Н.В. Матюхина. - М.: ГОУВПО «Российский государственный торгово-экономический университет», 2009. - 7 с.

2. Пометун О., Середяк Л., Сущенко І., Янушевич О. Управління школою, що змінюється. Порадник сучасного директора. - Тернопіль: Вид-во Астон. - 2005. - 192 с.

3. Историческая справка [Электорнный ресурс] /http://ru.wikipedia.org/wiki/

4. Синонимы: Проведение круглых столов: Методика круглого стола [Электорнный ресурс] / http://msk.treko.ru/show_dict_322

Размещено на Allbest.ru