Іншомовні слова корейського походження в українській мові

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

УДК 81'373.45

ІНШОМОВНІ СЛОВА КОРЕЙСЬКОГО ПОХОДЖЕННЯ

В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

10.02.01 - українська мова

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Синишин Роман Іванович

Київ - 2007



Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі сучасної української мови Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Науковий керівник доктор філологічних наук, доцент Мосенкіс Юрій Леонідович, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, доцент кафедри сучасної української мови

Офіційні опоненти член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор Ткаченко Орест Борисович, Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України, завідувач відділу загального мовознавства

кандидат філологічних наук, доцент Лавриненко Світлана Томівна, Ізмаїльський державний гуманітарний університет, доцент кафедри української мови

Захист відбудеться 7 вересня 2007 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.19 Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01033, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 14, ауд. 63).

З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці імені М.О.Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 58, кімн. 12)

Автореферат розісланий 3 серпня 2007 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.П.Гнатюк



АНОТАЦІЯ

Синишин Р.І. Іншомовні слова корейського походження в українській мові. - Рукопис. корейський мовний лінгвістика граматичний

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 - українська мова. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2007.

Досліджено проблематику лексичного аспекту мовної картини світу. Лексичний склад мови розглянуто як найтиповіше вираження ментальності й культури народу. Запозичення виступають предметом розгляду в контексті теоретичних проблем мовних контактів і контактологічної історії української мови. Проаналізовано сучасний стан студій над іншомовними словами східного походження в українській мові.

Вивчено роль позамовних і мовних чинників у процесі появи іншомовних слів корейського походження в українській мові. Показано місце студій над українсько-корейськими мовними контактами серед інших кореїстичних студій, здійснюваних в українській лінгвістиці. Визначено типологічні риси корейської мови, складні для носіїв української мови.

Центральною проблемою дослідження виступає фонетична, графічна, семантична та граматична адаптація іншомовних слів корейського походження в українській мові. Спеціальну увагу приділено корейським власним назвам та їх написанню в українській мові. Вироблено рекомендації щодо вимови та написання іншомовних слів корейського походження в українській мові. Здійснено тематичну класифікацію лексем корейського походження в українських текстах. Запропоновано модель словесного образу Кореї в українській мовній картині світу.

Ключові слова: іншомовні слова, українсько-корейські мовні контакти, контактологічна історія української мови, іншомовні слова корейського походження в українській мові, мовна картина світу



АННОТАЦИЯ

Синишин Р.И. Иноязычные слова корейского происхождения в украинском языке. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 - украинский язык. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2007.

Исследована проблематика лексического аспекта языковой картины мира. Лексический состав языка рассматривается как наиболее типичное выражение ментальности и культуры народа. Заимствования выступают предметом рассмотрения в контексте теоретических проблем языковых контактов и контактологической истории украинского языка. Проанализировано современное состояние изучения иноязычных слов восточного происхождения в украинском языке.

Изучена роль экстралингвистических и лингвистических факторов в процессе появления иноязычных слов корейского происхождения в украинском языке. Показано место исследований украинско-корейских языковых контактов среди других корееведческих исследований, осуществляемых в украинской лингвистике. Определены типологические черты корейского языка, тпредставляющие трудности для носителей украинского языка.

Центральной проблемой исследования является фонетическая, графическая, семантическая и грамматическая адаптация иноязычных слов корейского происхождения в украинском языке. Проблемы адаптации мотивированы наличием в корейском языке звуков, не характерных для украинского языка (придыхательных и напряженных согласных, дифтонгов и дифтонгоидов в наборе гласных), отсутствием в корейском языке грамматически выраженной категории рода, ограниченным обозначением множественного числа, значительными отличиями парадигм падежных форм украинского и корейского языков. Специальное внимание уделено корейским именам собственным и их написанию в украинском языке. Значительная проблема заключается в том, что произношение и написание собственных наименований людей и ге6ографических названий корейского происхождения в украинском языке (как в русском и английском) отличается значительной вариабельностью и непоследовательностью. Выработаны рекомендации относительно произношения и написания иноязычных слов корейского происхождения в украинском языке (в сравнении с русским и английским).

Осуществлена тематическая классификация лексем корейского происхождения в украинских текстах. Предложена модель словесного образа Кореи в украинской языковой картине мира.

Составлен словарь иноязычных слов корейского происхождения, употребляемых в украинских текстах, и систематизированы типичные контексты лексических кореизмов украинского языка.

Ключевые слова: иноязычные слова, украинско-корейские языковые контакты, контактологическая история украинского языка, лексические элементы корейского происхождения в украинском языке, языковая картина мира



SUMMARY

Synyshyn, R.I. The loanwords of Korean origin in the Ukrainian language. - A manuscript.

Thesis for Candidate of Sciences degree in philology: speciality 10.02.01 - The Ukrainian language. - Kyiv National Taras Shevchenko University. - Kyiv, 2007.

A problematic of lexical aspect of linguistic image of the world is researched. A lexicon is considered as a most typical expression of folk mentality and culture. Borrowings are researched in the context of theoretical problems of language contacts and contactological history of the Ukrainian language. Present situation of the study of oriental loanwords in Ukrainian is analysed. The problem of thematic classification of loanwords is also studied.

The role of extralinguistic and linguistic factors in the appearing of Korean loanwords in Ukrainian is researched. The position of studies over Ukrainian-Korean language contacts among other Koreanistic studies in the Ukrainian linguistics is shown. The typological features of the Korean language that are difficult for Ukrainians are defined.

The central problem of the research is the phonetic, graphic, semantic, and grammatic adoptation of Korean loanwords in the Ukrainian language. The special attention is paid to the Korean proper names and its spelling in Ukrainian. The recommendations about the pronunciation and spelling of the Korean loanwords in Ukrainian (compared to Russian and English) are given.

Thematic classification of the Ukrainian words of Korean origin in Ukrainian texts is made. The verbal image of Korea in the Ukrainian linguistic image of the world is modelled.

Key words: loanword, Ukrainian-Korean language contacts, contactological history of the Ukrainian language, lexical elements of Korean origin in the Ukrainian language, linguistic image of the world



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Значна активізація контактів між українською і корейською мовами стала наслідком установлення незалежною Україною дипломатичних відносин із обома корейськими державами - Корейською Народно-Демократичною Республікою (Північною Кореєю) і Республікою Корея (Південною Кореєю) - і розширення українсько-корейських контактів у різних галузях, включаючи політику, економіку, культуру, спорт тощо. Протягом 1990-х - 2000-х років в Україні видано нову оригінальну та перекладну літературу на корейську тематику. Поряд із тим потребує осмислення масив українських кореєзнавчих текстів 1940-1980-х років, що включає переклади художньої літератури, наукові, науково-популярні та публіцистичні праці тощо. Має місце недостатня розробленість проблем, пов'язаних із функціонуванням слів східного походження в українській мові, особливо стосовно кавказьких і далекосхідних мов, зокрема й корейської. Практичне вивчення корейської мови, здійснюване у вищих і середніх навчальних закладах України з 1990-х років, потребує розширення теоретичної бази, зокрема дослідження українсько-корейських мовних контактів на лексичному й інших рівнях, визначення фонетичних особливостей корейської мови, важких для засвоєння носіями української мови, тощо. Українсько-корейські мовні контакти ще не були предметом лінгвістичного дослідження. Сказане зумовлює актуальність дослідження іншомовних слів корейського походження в українській мові.

Метою дослідження став аналіз іншомовних слів корейського походження в українській мові в аспектах їх фонетичного, графічного, морфологічного, семантичного освоєння й сприйняття як елементів корейської картини світу, котрі перебувають у процесі входження в українську мову і створюють для українського мовця образ Кореї. Відповідно до мети було сформульовано такі завдання:

уточнити роль лексики у мовному втіленні картини світу й функцію іншомовних лексем як елементів картини світу мови-донора у мові-реципієнті;

проаналізувати досвід української й зарубіжної лінгвістики в галузі лінгвоконтактології, зокрема на матеріалі орієнталізмів;

зібрати й систематизувати іншомовні слова корейського походження українських текстів, визначити їхнї функції та здіснити тематичну класифікацію;

визначити типологічні особливості корейської мови, що утруднюють адаптацію слів корейського походження українською мовою, вивчити особливості фонетичної, графічної, семантичної та граматичної адаптації кореїзмів в українській мові та помилки при їх уживанні в українських текстах, виробити рекомендації щодо вдосконалення передачі кореїзмів українською мовою;

описати образ Кореї в українській мовній картині світу на основі аналізу слів корейського походження в українській мові;

укласти словник лексичних кореїзмів української мови.

Об'єктом дослідження виступали іншомовні слова корейського походження в оригінальних українськомовних та перекладених з корейської мови на українську текстах на корейську тематику і в усному українському мовленні (дослідженому шляхом опитування мовців).

Предметом дослідження слугували особливості фонетичної, графічної, морфологічної, семантичної адаптації слів корейського походження в українській мові та сприйняття цих лексем як елементів корейської картини світу в українській мові.

Методологічною основою (теоретичною базою) дослідження слугували праці Й.Г.Гердера, В. фон Гумбольдта, О.О.Потебні, Ф.І.Буслаєва, О.М.Афанасьєва, Г.Шухардта, М.Я.Марра та ін. про мову як утілення світосприйняття народу, лексику як вираження ключових понять матеріальної й духовної культури.

Використано такі методи, як описовий, етимологічний, зіставно-типологічний, прийоми моделювання, лексикографічної фіксації, соціолінгвістичного опитування.

Матеріалом дослідження слугували українськомовні тексти (обсягом понад 2800 с.) на корейську тематику 1945-2005 рр. (за винятком періодичної преси) - художня література (поезія Те Гі Чена, проза Кан Гьон Е, Лі Гі Єна, Хан Сер Я, Юн Се Дюна, збірки “Корея бореться”, “Кольоровий вітер” та ін.), наукова література (лінгвістичні студії Є.Болдескул, Ю.О.Бойка і В.М.Підвойного, літературознавчі праці Кім Сук Вона, О.Л.Жовтіса, фольклористичне дослідження В.Хеґая, розділ з історії Кореї в підручнику з історії середньовічного Сходу В.А.Рубеля), науково-популярна література (країнознавча - довідник “Історія Кореї: Цифри і факти”, мистецтвознавча - проспект “Корейські традиційні музика і танці”, спортивна - “Підручник теквондо для українців” Рим Сеунг Міна), навчальна література, лексикографічні джерела. Досліджено близько 300 одиниць лексичних кореїзмів (понад 1800 слововживань).

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що в ньому вперше зібрано, систематизовано й проаналізовано масив іншомовних слів корейського походження у сучасній українській мові, виявлено фонетичні та морфологічні риси корейської мови, що утруднюють засвоєння слів корейського походження носіями української мови, вивчено особливості фонетичної, графічної, семантичної та граматичної адаптації іншомовних слів корейського походження в українській мові, описано сприйняття корейської мовної картини світу носіями української мови.

Теоретичне значення праці визначене висвітленням у ній нової галузі українсько-іншомовних контактів, осмисленням результатів сучасної рецепції українською мовою орієнталізмів, розглядом іншомовних слів як елементів культурної символізації й фрагментів однієї мовної картини світу (корейської) в іншій (українській).

Практична цінність дослідження полягає в можливості використання його результатів при викладанні нормативних курсів української мови, корейської мови, загальномовознавчих дисциплін, теорії і практики перекладу, спеціальних курсів (мовні контакти, орієнталізми української мови тощо).

Особистий внесок здобувача. Усі результати дослідження отримані дисертантом самостійно. У публікаціях, виконаних у співавторстві з науковим керівником Ю.Л.Мосенкісом, О.І.Сушко і М.В.Якименком, дисертантові належить лексикографічне й етимологічне опрацювання іншомовних слів корейського походження в українській мові.

Апробація результатів дисертації здійснена в наукових доповідях на 12 міжнародних конференціях (11-а, 12-а, 13-а, 14-а, 15-а, 16-а Міжнародна конференція “Мова і культура” ім. проф. С.Б.Бураго, 2002-2007; Міжнародна наукова конференція за участю молодих учених “Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження”, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2003; Міжнародна наукова конференція “Проблеми розвитку філології в Україні у контексті світової культури”, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2003; Міжнародна лінгвістична конференція на честь 80-річного ювілею професора І.К.Кучеренка і професора Н.І.Тоцької, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2003; Міжнародна наукова конференція “Філологія в Київському університеті: історія та сучасність”, присвячена 200-річчю від дня народження М.О.Максимовича, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004; Міжнародна наукова конференція “Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації”, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2005; Міжнародна наукова конференція “Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність”, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2005; Міжнародна наукова конференція “Розвиток корейської лінгвістики та літературознавства в Україні”, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2007), на Всеукраїнській науковій конференції “Феномен А.Кримського у світовій науці (до 135-річчя від дня народження)” (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2006), Наукових читаннях, присвячених 100-річчю з дня народження І.П.Сунцової (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2004), Днях науки Національного університету “Києво-Могилянська академія” (2007), науково-практичній конференції “Функціональний простір української мови”, присвячений Міжнародному дню рідної мови (Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2007).

Результати дисертаційного дослідження викладені у 8 основних і 25 додаткових публікаціях (включаючи монографію) загальним обсягом 21,2 друк. арк. (з них 14,1 друк. арк. особисто автора).

Структура й обсяг дисертації. Праця складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку літератури (516 позицій) та 2-х додатків. Основний текст дисертації викладено на 148 с., загальний обсяг праці 268 с.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, об'єкт, предмет і мету дослідження, визначено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, матеріал і методи дослідження.

У першому розділі “Іншомовна лексика як вираження мовної картини світу” вивчено теоретичне підґрунтя дослідження іншомовних слів корейського походження української мови: питання теорії мовних картин світу та її лексичний аспект, проблематику мовних контактів та досвід контактологічних досліджень української мови, запозичення лексики як вияв мовно-культурних контактів, історію вивчення орієнтальної лексики в українській мові, місце екзотизмів у масиві запозиченої лексики, досвід тематичної класифікації іншомовних слів із урахуванням своєрідності мовних контактів та їхніх лексичних наслідків залежно від мов, які контактують.

Сучасні студії над мовними картинами світу здійснюються на матеріалі дедалі більшої кількості мов і широко залучають не тільки індоєвропейські мови різних груп, а й численні східні, зокрема китайську, японську, мови американських індіанців та австралійських аборигенів. Лінгвістика кінця ХХ століття накопичила значний досвід вивчення мовних фактів як елементів репрезентації світобачення (праці Н.Д.Арутюнової, А.Вежбицької, В.В.Іванова, Ю.М.Караулова, О.С.Кубрякової, В.З.Панфілова, В.І.Постовалової, Б.О.Серебренникова, В.М.Телія, В.М.Топорова, О.Д.Шмельова та ін.). В українському мовознавстві цей напрямок представляють І.О.Голубовська, С.Я.Єрмоленко, С.С.Єрмоленко, С.А.Жаботинська, В.В.Жайворонок, В.І.Кононенко, Л.А.Лисиченко, Т.В.Радзієвська, О.О.Селіванова, В.П.Сімонок, Н.В.Слухай, О.С.Снитко, Ж.П.Соколовська, Н.М.Сологуб, Н.І.Сукаленко, О.В.Тищенко, Г.М.Яворська та ін. Лексико-семантичній рецепції іншомовної лексики в українській мові присвятила докторську дисертацію В.П.Сімонок, фонетичному освоєнню чужомовних слів присвячено докторську дисертацію А.Ґ.Ґудманяна.

Українську лінгвістичну контактологію (передусім контакти української мови з іншими слов'янськими, германськими та романськими, а також балтійськими, грецькою, кельтськими, фінно-угорськими мовами) репрезентують праці В.В.Акуленка, А.О.Білецького, І.К.Білодіда, Ю.О.Жлуктенка, О.С.Мельничука, А.М.Меметова, А.П.Непокупного, В.П.Петрова, Г.П.Півторака, О.Д.Пономарева, С.В.Семчинського, О.С.Стрижака, О.Б.Ткаченка та ін.

Контакти української мови з мовами Сходу були предметом дослідження значно меншою мірою. Найбільш дослідженими є українсько-тюркські контакти різних етапів історії української мови (праці А.Ю.Кримського, Р.В.Болдирєва, О.М.Гаркавця, І.Г.Добродомова, Ю.О.Карпенка, В.В.Лободи, Л.Т.Масенко, Є.С.Отіна, О.Й.Пріцака, О.С.Стрижака, Г.І.Халимоненка та ін.). Українсько-іранські мовні контакти досліджували О.І.Соболевський, О.М.Трубачов, О.С.Стрижак, К.М.Тищенко. Українсько-корейські мовні контакти ще не були предметом дослідження.

Таким чином, одним із аспектів вивчення лексичного втілення світобачення виступають іншомовні слова як знаки культури, сприймані іншою мовою. Чужомовна лексика (з урахуванням її розподілу за сферами людської діяльності, хронологічної стратифікації тощо) виступає чутливим індикатором взаємодії двох народів у різноманітних галузях (політичній, економічній, культурно-мистецькій, науковій, спортивній та ін.). Важливим є дослідження іншомовних слів, що перебувають на різних етапах процесу освоєння, як елементів картини світу мови-донора, що поступово входять до картини світу мови-реципієнта.

У другому розділі “Проблема освоєння іншомовних слів корейського походження українською мовою” визначено співвідношення позамовних і мовних чинників появи слів корейського походження в українській мові, показано місце дослідження українсько-корейських мовних контактів у контексті традиції вивчення корейської мови в українській лінгвістиці, виявлено типологічно специфічні особливості корейської мови з погляду носіїв української мови, проаналізовано особливості фонетичної, графічної, семантичної та морфологічної адаптації слів корейського походження в українській мові, вироблено рекомендації щодо вимови і написання іншомовних слів корейського походження в українській мові.

Українсько-корейські мовні контакти здійснюються нині в різних площинах: через оригінальні українськомовні та перекладні з корейської мови тексти на корейську тематику, що містять кореїзми; через усне спілкування носіїв української мови, що вивчають корейську мову, з носіями корейської - викладачами, студентами (зокрема під час стажувань українських студентів у Республіці Корея), волонтерами тощо; через спілкування в українських харчувальних закладах, де готують корейські страви, тощо. Запозичення з корейської мови в українську здебільшого лексичні - за винятком калькованої поетичної назви Кореї (переважно Північної) Чосон / Чосен (корейськ. Иoson) “Країна ранкової свіжості”. Кореїзми української мови є переважно екзотизмами.

З'ясовано, що дослідження корейської мови в Україні започатковані в 1950-х роках працями Л.Г.Скалозуб і продовжені новітніми студіями І.П.Бондаренка, Кім Сук Вона, Кан Ден Сіка, Ю.Л.Мосенкіса, Н.О.Плаксієнко, Ю.О.Бойка, В.В.Вовк, Г.В.Шевченка, Ю.Д.Скрипник, А.Г.Рижкова та ін.).

Визначено низку фонем корейської мови, що становлять труднощі при освоєнні лексичних кореїзмів українською мовою. Серед голосних це монофтонги /ц/, /ь/, /е/, /o/), дифтонгоїди /ⁱa/, /ⁱe/, /ⁱo/, /ⁱu/, /ⁱе/, /^ua/, /^ue/, /^uе/, тощо, серед приголосних напружені /pp/, /tt/, /kk/, /ss/, /ии/, придихові /ph/, /th/, /kh/, /иh/, сонанти /?/, /l/~/r/. У корейській мові немає звичного для української мови протиставлення твердих і м'яких, дзвінких і глухих приголосних, що призводить до трансформації звучання корейського слова при переданні його засобами української фонетики (і графіки). Зазвичай у лексичних кореїзмах української (а так само російської) мов придихові приголосні передають сполученням приголосного з /х/, а напружені - подвоєними приголосними, хоча нерідко в українських текстах і придихові, і напружені корейські приголосні передані звичайними приголосними. Доцільніше в українській передачі корейських слів розрізняти придихові й непридихові приголосні (писати й вимовляти кімчхі, тхеквондо, а не кімчі, теквондо).

Позиційне та діалектне варіювання в корейській мові /r/ ~ /l/ також створює труднощі для фонетичного освоєння українською мовою лексичних кореїзмів. Так, корейська міра 0,393 км в українських текстах передається як лі, рі або і, що ускладнюється діалектними відмінностями в межах самої корейської мови (корейськ. ri на Півночі так і вимовляється, тоді як на Півдні звучить /i/); традиційна передача назви цієї міри довжини в українській мові, як і в російській, - лі. Корейський задньоязиковий носовий /?/ передають в українських текстах через /н/ або /нг/, хоча ближчою до корейської вимови була б передача цього звука звукосполученням /нґ/. Корейському /g/ відповідає українське /ґ/, тому слід передавати в українських текстах сінґик “новий театр”, чіриґі “удар кулаком” замість неточних форм сінгик, чіригі.

Є суперечність між вимогою точної передачі корейського звучання слова засобами української мови і “правилом дев'ятки” в українській мові, (уживання в іншомовних словах и після д, т, з, с, ч, ш, щ, р). Тому корейсь. иip “будинок” передається то як чіп (відповідно до корейської вимови), то як чип (за “правилом дев'ятки”). Можливо, варто обрати принцип передачі, ближчий до оригінального звучання, зважаючи на те, що кореїзми є екзотизмами.

На фонетичну адаптацію корейських слів в українській мові може впливати граматична специфіка корейської мови. Так, корейське слово зі значенням “будинок” в українських текстах зустрічається у варіантах чібі / чибі / чіп / чип, що спричинене протиставленням у корейській мові словникової форми слова (без закінчення) і номінатива (закінчення -і, що одзвінчує попередній приголосний). Варто передавати корейські слова у словниковій формі, що дозволить читачеві за необхідності швидко знайти первісне корейське слово у словнику (виняток можуть становити сталі вислови, наприклад, описи прийомів тхеквондо).

Опитування студентів (понад 180 осіб переважно філологічних спеціальностей) трьох ВНЗ Києва (Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Національного університету “Києво-Могилянська академія”, Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна”) показало, що опитаним відомо в українській мові близько двох десятків слів японського походження, близько десятка слів китайського походження і тільки два слова корейського походження - національне бойове мистецтво тхеквондо і корейська капуста кімчхі (слова наводимо у фонетично правильній формі, хоча респондети нерідко подавали їх у викривленій). Решта іншомовних слів корейського походження зустрічається переважно в українських писемних текстах.

Головним принципом передачі іншомовних слів корейського походження (загальних і власних назв) українською мовою міг би бути такий: максимально точне відтворення сучасного корейського звучання (не написання) слова з урахуванням фонетичних і графічних особливостей і традицій української мови без засилля впливу російської й англійської мов.

Щодо вимови і написання українських кореїзмів може бути запропонована низка рекомендацій:

корейські прізвища писати перед іменами (на противагу поширеній англійськомовній практиці, яка нерідко запозичується в українську й російську мови);

корейські імена писати разом, але окремо від прізвища: Кім Соволь (рідкісні двоскладові корейські прізвища слід також писати разом: Намґун, Собанґ);

у середині сталих кількаслівних власних назв (не тільки всередині імені, а й між прізвищем і іменем) передавати властиве реальній корейській вимові одзвінчення приголосних на межі окремих частин (О Ґіхван, а не О Кіхван), а в інших позиціях зберігати глухий приголосний (Кім, а не Ґім, усупереч англійськомовному написанню Gim за “виправленою романізацією Макк'юна-Райшауера”);

передавати корейське /h/ українським х і придих корейських приголосних сполученням приголосного з х: Кім Чхек, Пхьон'ян (у корейській мові, на відміну від давньоіндійської, придиховими можуть бути лише глухі приголосні, тобто сполучення, що їх можна було би передати українськими бг, дг - пор. Бгагавадгіта тощо - немає, а вимова /пг/, /кг/, /тг/ видається утрудненою й не властивою українській мові);

у розділовій функції вживати апостроф, а не м'який знак: Пхьон'ян замість Пхеньян;

корейський звук /dћ/ (результат одзвінчення /и/, англійською мовою передається літерою j) передавати українським буквосполученням дж: Кім Джоніль, Пак Джонхі (а не д, д', ч або чж);

корейський плавний /l/ на кінці складу передавати українським ль: Кім Ільсон, Кім Джоніль;

корейський звук /g/ передавати українською літерою ґ: Ханґук “Південна Корея”;

корейський приголосний /s/ (перед /і/ подібний водночас до українських /с'/ і /ш'/ і близький до японського /sh/ у звукосполученні /shi/) в усіх позиціях передавати українською літерою с;

корейський голосний /o/ послідовно передавати українською літерою о: Кім Іль Сон, Чосон, Соул, “Самсон”;

довготу корейських голосних (яка не фіксується на письмі, але є фонематичною і передається транскрипцією [492, с. 213-214]) не передавати;

колишні корейські дифтонги передавати одним голосним відповідно до сучасної корейської вимови (Пак Джоне замість Пак Ден Ай усупереч традиційній передачі в українській, російській та англійській мовах).

Розглянуто лексичні кореїзми в українськомовних текстах на корейську тематику, здійснено тематичну класифікацію іншомовних слів корейського походження в українській мові, описано образ Кореї в українській мовній картині світу на основі іншомовних слів корейського походження в українській мові.

В українських перекладах корейської художньої літератури зустрічаються лексичні кореїзми, як-от дурумагі (правильно турумаґі) “верхній чоловічий одяг на зразок халата, пальто”, кімчі (правильно кімчхі) “маринований салат із корейської капусти”, комусіни “корейське національне взуття” (корейськ. комусін “гумове взуття”), кукхва “хризантема”, сонсен “учитель, наставник; звертання до поважніх літніх людей” (відповідає більш відомому японському сенсей, обидва з китайської), сурі “горілка; алкогольний напій” (форма номінативного відмінка, словникова форма sul), ханбок (правильніше ханґбок) “корейський національний костюм”, ханмун “ієрогліфічне письмо”, чиге (правильно чіґе) “пристрій для перенесення речей на спині”, чібі “корейський будинок” (словникова форма чіп), мансей / мансе “ура, хай живе”, букв. “хай живе десять тисяч років” (правильно мансе, відповідає ширше відомому японському банзай, обидва китайського походження).

У наукових (літературознавчих) текстах лексичними кореїзмами є терміни на зразок іду “система запису корейських слів та граматичних формантів за допомогою китайських ієрогліфів”, кайо “пісня”, каса “текст, слова (пісні тощо); один із жанрів корейської класичної поезії”, сиджо (правильно сіджо) “класична форма корейського вірша” тощо.

У довідково-країнознавчому виданні наявні лексичні кореїзми - каягим (правильно каяґим) “корейський струнний щипковий музичний інструмент”, кобуксон “броненосець”, букв. “черепаха-корабель”, кут “шаманське камлання”, ондоль “система опалення традиційного корейського будинка під підлогою”, букв. “тепла підлога”, пулькоги / пулькогі (правильно пульґоґі) “маринована яловичина”, букв. “вогняне м'ясо”, сірхак “вчення про реальні знання” (корейський культурний рух XVII ст., букв. “реальна наука”), січжо (правильно сіджо) “класична форма корейського вірша”, соль “Новий рік”, сон “корейська течія буддизму” (відповідник більш відомого японського дзен, обидва з китайськ. чань), ссірим “корейська боротьба”, тальчхум (правильно тхальчхум) “танець у масках”, хунмінчжоним (правильно хунмінджонґим) “алфавіт”, букв. “правильні звуки для навчання народу”, хянга “жанр середньовічної корейської поезії”, букв. “пісня рідного краю”, чондогйо (правильно чхондоґьо) “суспільний рух XVIII ст.”, букв. “вчення небесного шляху”, значущий (семантично навантажений) топонім Чосон “Країна ранкової свіжості”, в перекладі “світлий ранок” (правильно “свіжий ранок”) та ін.

В українських науково-популярних текстах про корейські танці та спорт трапляються численні кореїзми відповідної тематики, нерідко в такому вигляді, що потребує фонетичних та семантичних уточнень (пхансорі “драматична епічна голосова вистава”, точніше “корейська народна епічна оповідь, що виконується одним актором під музику”, самульнорі “музика фермерів у сучасному камерному обробленні з танцем, що виконується на вулицях”, правильніше самульлорі “традиційна корейська музична форма”, банде-чіригі “різнойменний удар”, точніше панде-джіриґі “зустрічний удар, блок” тощо).

Отже, художня література містить переважно кореїзми побутової тематики, етнографічну лексику, котра передає особливості одягу, їжі, напоїв, звичаїв, речей хатнього вжитку, знарядь праці тощо, тоді як наукова, науково-популярна, довідково-країнознавча література містить лексичні запозичення, що є здебільшого термінами духовної культури й характеризують суспільне життя, літературу, мистецтво, релігію. Таким чином, художні і нехудожні твори втілюють у кореїзмах різні сторони мовної картини світу.

Здійснено класифікацію лексичних кореїзмів у досліджуваних українських текстах: виявлено, що це переважно іменники (назви рослин, тварин, їжі та напоїв, одягу та взуття, предметів побуту, посуду тощо, грошових одиниць, одиниць довжини, площі, ваги тощо, назви ігор, спортивна термінологія, свят, звичаїв, релігійно-міфологічна термінологія, соціальні та політичні терміни, терміни літератури, письма, мистецтва), а також звертання, вигуки, значущі імена та назви.

Образ Кореї в українській мовній картині світу представлений передусім такими лексичними кореїзмами, як назва країни Корея, етнонім корейці та етнофороніми кореєць, кореянка, офіційні назви двох корейських держав Корейська Народно-Демократична Республіка (неофіційна назва Північна Корея) і Республіка Корея (неофіційна назва Південна Корея), поетична назва Кореї “Країна ранкової свіжості” (в КНДР офіційна - корейськ. Чосон, букв. “Свіжий ранок”). Назви корейських столиць (Пхеньян, Сеул), південнокорейських фірм не є для носія української мови семантично навантаженими й не перекладаються. В інформаційних текстах, присвячених КНДР, фігурує назва політичного принципу чучхе “стояння на власних ногах”. В останні роки в повідомленнях щодо озброєння північнокорейської армії фігурує назва ракети “Родонг” (англомовна транскрипція корейськ. нодон “праця”), те саме слово в назві центральної газети КНДР “Нодон сінмун” (букв. “Трудова газета”), на яку посилаються як на офіційне північнокорейське джерело. Назва північнокорейського інформаційного агентства в українськомовних повідомленнях фігурує у перекладеній формі Центральне телеграфне агентство Кореї (ЦТАК), на відміну, скажімо, від назв японського агентства Кіодо цусін або китайського Сіньхуа, котрі не перекладають. В українськомовних текстах зустрічаються також імена корейських політичних діячів, письменників, артистів та ін. Українська молодь, що цікавиться східними єдиноборствами, знає назву корейської національної боротьби тхеквондо (теквондо); хто безпосередньо займається цим спортом, володіє й іншими корейськими термінами, що називають позиції, рухи, удари та ін. Найпопулярніший корейський продукт - салат кімчхі (кімчі) - теж відомий носіям української мови, хоча назва цієї страви часто вживається в перекрученому вигляді або під назвою корейська капуста або капуста по-корейськи (у ресторанах та кав'ярнях України, де є страви корейської кухні, вживаються й інші кореїзми). У повідомленнях про курси валют та текстах, призначених для туристів, уживаються назви корейських грошових одиниць - вон (іноді вона) і чон (іноді чона). Знайомі зі східною медициною знають корейський женшень - інсам. Уживається в українській мові і назва струнного музичного інструмента каягим (правильніше каяґим), напр. у назві корейського фільму “Історія каягима”, демонстрованого українським телебаченням. Інші лексичні кореїзми української мови зустрічаються здебільшого тільки у спеціальних текстах на корейську тематику.

Таким чином, корейська лексика входить в українську мову в ролі екзотичної, зазнає різнобічної адаптації й витворює для носія української мови образ Кореї.



ВИСНОВКИ

У проблематиці активно здіснюваних у кінці ХХ - на початку ХХІ століття студій над мовними картинами світу переважає лексичний аспект, у межах якого визначаються ключові поняття світосприйняття народу, відображені в мові. Лексичні запозичення є індикаторами взаємодії картин світу мови-донора і мови-реципієнта, показуючи, як одна мова через іномовні лексичні елементи освоює фрагменти мовної картини світу іншої мови, витворюючи вже в собі картину світу цієї чужої мови.

В українській лінгвістиці ХХ - початку ХХІ століть ґрунтовно досліджуються теоретичні аспекти мовних контактів (контактна взаємодія лексики, фразеології, семантики, морфології, синтаксису, теорія субстрату, двомовність, ономастичні контакти тощо) і конкретний контактний мовний матеріал (взаємодія української мови з іншими слов'янськими та західноєвропейськими мовами), однак українські орієнталізми (за винятком тюркізмів та іранізмів), зокрема кореїзми, потребують детальнішого вивчення.

З'ясовано, що в оригінальних і перекладних з корейської українськомовних текстах на корейську тематику зустрічається до 300 лексичних кореїзмів різних тематичних груп (назви рослин, тварин, їжі та напоїв, одягу та взуття, грошових одиниць, мір, спортивна, релігійно-міфологічна, соціально-політична, наукова термінологія, звертання, вигуки, значущі ономастичні одиниці), які здебільшого належать до безеквівалентної лексики та являють собою елементи змалювання національного колориту - екзотизми.

Визначено фонетичні та морфологічні особливості корейської мови, що викликають труднощі у носіїв української мови при засвоєнні іншомовних слів корейського походження: голосний /o/, напружені та придихові приголосні, /?/ тощо, одзвінчення глухих приголосних між голосними всередині слова й на межі слів, відсутність роду, уникання позначення множини, наявність протиставлення словникової форми і номінатива та ін.). Ці особливості ускладнюють адаптацію корейських лексем в українській мові і викликають необхідність фонетичної та граматичної корекції іншомовних лексем у відповідності до їх звучання в мові-донорі. З'ясовано, що основні зміни у процесі адаптації українських кореїзмів стосуються тих фонетичних та морфологічних рис, які типологічно відрізняють корейську мову від української. Правопис кореїзмів-екзотизмів, не повністю засвоєних українською мовою, може зберігати риси мови-донора, не цілком відповідаючи нормам української мови (зокрема, порушуючи іноді “правило дев'ятки”). Семантична адаптація лексем корейського походження в українській мові полягає передусім у звуженні їхньої семантики. Граматична адаптація виражається у набутті лексичними кореїзмами в українській мові категорій роду, числа та відмінка.

Іншомовні слова корейського походження в українській мові у своїй сукупності становлять фрагмент корейської мовної картини світу, котра у процесі освоєння кореїзмів українською мовою стала частиною українськомовної картини світу й утворила в ній образ Кореї.

Опис лексичних кореїзмів української мови у формі словника становить фрагмент корейської мовної картини світу в її освоєнні українською мовою.

Перспективи дослідження полягають у можливості використання його теоретичних результатів і матеріалу для зіставного дослідження історії кореїзмів, китаїзмів та японізмів української мови, побудови синтезованої історії орієнталізмів української мови у контексті українсько-східномовних контактів загалом, культурологічної інтерпретації іншомовних слів як словесних символів матеріальної й духовної культури.



ОСНОВНІ ПУБЛІКАЦІЇ

1. Класифікація корейських лексичних елементів українського тексту (за романами Лі Гі Єна „Земля” та „Рідний край”) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - К.: Вид. дім Д.Бураго, 2004. - Вип. 11. - Кн. 2. - С. 148-151.

2. Питомі корейські слова (не китайського походження) в українських текстах // Українське мовознавство. - К.: Вид. дім Д.Бураго, 2004. - Вип. 29/30. - С. 121-124.

3. Деякі семантичні проблеми відтворення лексичних кореїзмів в українських текстах // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. праць. - К.: Видавничий центр Київського національного лінгвістичного університету, 2004. - С. 216-217.

4. Фонетична та графічна адаптація корейських лексичних елементів в українських текстах // Українське мовознавство: Міжвідомчий науковий збірник. - К.: Вид.-полігр. центр “Київський університет”, 2004. - Вип. 32/33. - С. 158-160.

5. Відбиття корейсько-українських культурних контактів у лексиці української мови // Українське мовознавство: Міжвідомчий науковий збірник. - К.: Вид.-полігр. центр „Київський університет”, 2003. - Вип. 26. - С. 19-23. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

6. Галузева корейська лексика в українських текстах (на матеріалі спортивної термінології) // Мовні і концептуальні картини світу: Зб. наук. праць. - К.: Київський національний університет ім. Т.Шевченка, 2004. - Вип. 10. - С. 444-449. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

7. Деякі перспективи дослідження мовної картини світу // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць. - К.: Вид. дім Д.Бураго, 2005. - Вип. 16. - Книга 1. - С. 310-313. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс, О.І.Сушко.

8. Відбиття мовної картини світу в українській лексиці і фразеології // Проблеми семантики слова, речення та тексту: Збірник наукових праць / Відп. ред. Н.М.Корбозерова. - К.: Вид. центр Київського національного лінгвістичного університету, 2005. - Вип. 15. - С. 119-123. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс, О.І.Сушко, М.В.Якименко.

Додаткові

9. Словесний образ Кореї в українському мовопросторі. - К.: Вид. дім А+С, 2007. - 184 с. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

10. Рец.: Житеньова Л.В., канд. пед.н. // Мова та історія. - К., 2007. - Вип. 93. - С. 85-86.

11. Переверзєв Д.І. // Критика. - 2007. - Ч. 6. - С. 16.

12. Коринько Д. // Происхождение языка и культуры. - 2007. - № 2. - С. 59.

13. Пучков А.А., канд. архіт. // Янус Нерухомість. - 2007. - № 13. - С. 25.

14. Символи корейської культури в українській мові в контексті української кореїстики. - К.: Альфа друк, 2007. - 20 с. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс, Д.Переверзєв. - Українською і корейською мовами.

15. Словник лексичних кореїзмів українських текстів. - К.: Альфа друк, 2007. - 19 с.

16. Запозичена лексика східномовного походження в контексті контактологічної історії української мови. - К.: Альфа друк, 2007. - 44 с. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

17. Корейські елементи українського тексту (за українським перекладом роману Лі Гі Єна “Рідний край”) // Мова і культура. - К.: Вид. дім Д.Бураго, 2003. - Вип. 6. - Т. V. - Ч. 2. - С. 299-303. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

18. До проблеми теорії мовних контактів // Мова та історія. - К., 2005. - Вип. 83. - С. 54-62.

19. Дослідження корейської мови в українській лінгвістиці // Мова та історія. - К., 2007. - Вип. 91. - С. 25-33.

20. Мовні контакти (“змішування мов”): від наукового напрямку Г.Шухардта - І.О.Бодуена де Куртене - М.Я.Марра до сучасної лінгвістики // Мова та історія. - К., 2005. - Вип. 84.

21. Деякі аспекти досліджень мовних контактів в українському мовознавстві // Мова та історія. - К., 2006. - Вип. 89. - С. 34.

22. Елементи специфіки світобачення як контекст дослідження лексичного вираження картини світу // Мова та історія. - К., 2006. - Вип. 90. - С. 22-27.

23. Українській лінгвістичній кореїстиці - півстоліття // Мова та історія. - К., 2003. - Вип. 63/64. - С. 5. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

24. Проблема походження давнього етноніма корейців у євразійському мовно-культурному контексті (попереднє повідомлення) // Мова та історія. - 2002. - Вип. 60. - С. 30-34. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

25. Науковий семінар з кореєзнавства // Мова та історія. - 2002. - Вип. 61. - С. 48. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

26. Корейська мова: Матеріали до бібліографії // Мова та історія. - К., 2003. - Вип. 63/64. - С. 70-71. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

27. Корейські лексичні елементи українського перекладу роману Лі Гі Єна „Земля” як матеріал до спецкурсу „Мовні контакти” // Мова та історія. - К., 2003. - Вип. 65. - С. 29-36. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

28. Корейське слово в українському тексті (поезія, проза, публіцистика) як матеріал спецкурсу „Мовні контакти” // Мова та історія. - К., 2003. - Вип. 66. - С. 23-27. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

29. Лексичні кореїзми в українських текстах літературознавчої тематики // Мова та історія. - К., 2004. - Вип. 67. - С. 40-45. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

30. Корейська лексика в українських лінгвістичних, лінгво-фольклористичних, фольклорних та художніх текстах (матеріал до посібника з мовних контактів) // Мова та історія. - К., 2004. - Вип. 68. - С. 38-45. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

31. Мовні символи корейської культури у довідково-країнознавчому виданні // Мова та історія. - К., 2004. - Вип. 69. - С. 105-113. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

32. Матеріали до словника корейських лексичних елементів українських текстів // Мова та історія. - К., 2004. - Вип. 70. - С. 107-121. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

33. Корейська лексика в українському тексті з музики й танцю // Мова та історія. - К., 2004. - Вип. 71. - С. 81-83. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

34. Корейська мова: Матеріали до бібліографії. Випуск 3 // Мова та історія. - К., 2004. - Вип. 72. - С. 136-137. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

35. Українська кореїстика на початку ХХІ століття // Vovk, Victoria V. Textbooks for Studying Korean Language as a Foreign Language in Countries of the Former Soviet Union as a Methodical Problem: Ukrainian Case Study. - К.: Альфа друк, 2007. - С. 3-4. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

36. Українсько-корейські мовні контакти // Розвиток корейської лінгвістики та літературознавства в Україні. - Сеул, 2007. - С. 147-151. - Співавт. Ю.Л.Мосенкіс.

37. Типологічно специфічні особливості корейської мови з точки зору носія української мови // Українська кореїстика ХХІ століття: Міждисциплінарний науковий збірник. - К.: Альфа друк, 2007. - Вип. 1. - С. 17-21.

38. Рекомендації щодо українськомовної передачі іншомовних слів корейського походження // Мова та історія. - К., 2007. - Вип. 93. - С. 69-72.

Размещено на Allbest.ru

...