Гастрономізми в німецькій мові з компонентами: молоко, хліб та масло

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реферат

на тему: Гастрономізми в німецькій мові з компонентами: молоко, хліб та масло

Виконала:

Михайлова Марія

Оскільки загальноприйнятим є визнання мови як безпосередньої дійсності мислення, ми визнаємо її першою іпостассю розуму, тією могутньою властивістю, яка відрізняє нас від інших живих організмів на Землі.

Мова слугує глибинним джерелом, що формує своєрідність соціокультурної формації, виводить ту чи іншу культуру на авансцену певної історичної епохи, визначає її лідерство.

Взаємозв'язок мови та культури дуже давній та глибокий. Життя давніх ранньокласових цивілізацій знаходилося під впливом Месопотамії та Древнього Єгипту. Культура Античного світу створювалась за допомогою давньогрецької мови. Культура раннього Середньовіччя була під владою латинської мови. На відміну від вищезгаданих мов, які “померли ”, арабська мова, ставши мовою культури, науки та освіченості, змогла зберегти свої корні і до сьогодні, ставши провідною мовою народів Близького Сходу.

Сучасна Європа є продуктом багатовікового впливу Англосаксів, чиї запозичення можна і дотепер зустріти в російській, чеській, українській та інших мовах Східної і Західної Європи.

Одним із найсильніших проявів культури певного етносу є його фольклор, який розвивається від створення народу і протягом сьогодення. З народних пісень та розповідей ми можемо дізнатися історичне та культурне минуле певного народу, проте сьогоднішній день уособлюють приказки та фразеологізми.

Проблематика національно-культурної своєрідності фразеологічної системи мови в даний час є предметом дослідження багатьох лінгвістів. Підвищена увага до даної теми обумовлена загальним сплеском інтересу до проблеми «Мова і культура» в останні роки, яка, в свою чергу, отримала новий імпульс розвитку в рамках антропологічної лінгвістики, покликаної вивчати «мову в тісному зв'язку з людиною, її свідомістю, мисленням і духовно-практичною діяльністю» , необхідність створення єдиної теорії мови і людини робить природним і необхідним звернення до фразеологічної системі мови, яка, за загальноприйнятою думкою, являє собою найбільш національно-детерміноване і самобутнє явище.

Цитуючи Л.І. Ройзензона, розуміємо, що "фразеологія з усіх творінь мовного генія людини - найбільш самобутнє, складне і складне явище".

При вивченні будь-якої іноземної мови відбувається зіткнення з історією і культурою її народу. Важливою складовою частиною будь-якої мови є фольклор, в тому числі прислів'я, ідіоми та приказки. Неможливо зрозуміти сьогодення і побачити минуле будь-якого народу, не знаючи його історію. Зв'язок історії та культури народу з мовою особливо яскраво проявляється на фразеологічному рівні. Велике число фразеологізмів відображає специфічні національні риси, корінням своїм вони йдуть в історію народу, його побут, звичаї, традиції. Перш за все, в лексиці відбиваються фрагменти соціального досвіду, обумовленого основною діяльністю даного народу. Існування тих чи інших лексичних одиниць пояснюється як би практичними потребами. Саме взаємозв'язком між фразеологією певного народу і культурно-історичними особливостями його розвитку можна пояснити, наприклад, наявність в монгольських мовах великої кількості фразеологізмів, пов'язаних з такими поняттями, як кочове життя, верблюд, верхова їзда, в той час як для слов'янських мов ці явища не релевантні. В італійській та іспанській мовах широке поширення набули фразеологізми церковного походження, пов'язані з обрядами і символами католицької церкви, оскільки церква завжди відігравала важливу роль у житті цих народів.

У німецькій мові особливо багато ідіом, що відображають розвиток грошової системи і військової справи в Німеччині, в англійській мові - фразеологізми, пов'язані з морем, а в англійську розмовну мову увійшло багато ідіом, пов'язаних з полюванням та стрибками. Таким чином бачимо, що семантичне поле, значуще для одного народу, може бути абсолютно не релевантним для іншого.

Їжа та її відображення у німецькому фольклорі, дає гарне та чітке уявлення про ставлення народу до таких найважливіших елементів як хліб, масло та молоко.

За даними видання «Deutschland» в різних регіонах країни існує близько 300 різних сортів хліба.

«Кожен німець, який хоч раз їздив у гості до друзів або родичів на Середземне море, Середній Схід або в Америку, знає відповідь на питання про гостинці: «Будь ласка, привези нам свіжого хліба!» Німецький хліб є для німців, що живуть за кордоном, одним з найсильніших ностальгічних факторів. У країнах білого хліба вони мріють про тверду хрустку скоринку з батьківщини. «У Сполучених Штатах немає справжнього хліба, - скаржився в своєму щоденнику в 1941 році, коли емігрував до Америки, Бертольд Брехт, - а я люблю хліб».

Хліб в Німеччині символізує матеріальне життя. Наприклад, «хліб наш насущний» у молитві Отче Наш. Як і в українців, слово хліб означає не лише компонент їжі, але є синонімом до слова гроші. Наприклад, irgendwo verdient man diese Brцtchen, тобото десь підробляти. А вираз Eine Brotlose Kunst позначає роботу, яка не приносить жодного доходу. Отже, бачимо, що цей компонент увійшов в німецьке повсякденне життя.

Mehr kцnnen als Brot essen - бути кращим, ніж здаватися на перший погляд. фразеологізм фольклор німецький гастрономізм

Ьberall sein Brot finden - вміти підлаштовуватися під будь-які обставини

Wes Brot ich ess, des Lied ich sing - бути залежним від обставин

Hat man Brot, so ist keine Not - коли людина має все необхідне для життя

Brot genug aber keine Zдhne - кажуть так про людину ,яка дужа багата і хвора

Sein gutes Brot haben - мати постійний та стабільний дохід

Невід'ємним від хліба, в німецькій фразеології є такий компонент як масло, який також перейшов з кухні у повсякденне життя німців. Наприклад, за часів середньовіччя, жінці яка продавала погану, зіпсовану їжу виливали на голову масло і вони мали його носити на голові увесь день по всьому ринку. Звідси і пішов вираз Butter auf dem Kopf haben тобто бути нечесним.

Butter vom Brot nehmen lassen - відняти в когось щось дорогоцінне

Jmdm fiel die Butter vom Brot - обривається серце

Jmdm nicht die Butter auf dem Brot gцnnen - заздрісна людина

В основному за допомогою масла німці описують зовнішні чи внутрішні якості людини. Weich wie Butter означає, що людина м'яка, покірна, м'якотіла. Brot bei den Fischen haben - багата людина, людина, яка живе в достатку. Er schneidet die Butter bis auf den Teller - людина, яка користується всіма своїми перевагами.

Також, в німецькій мові існують поєднання хліба та масла: Etw. fьr ein Butterbrot hingeben - купувати, віддавати щось за дуже низькою, сміхотворною ціною. Sich ein butterbrot verdienen заробляти дуже мало. Так само як і fьr ein Butterbrot arbeiten - працювати за низьку заробітню платню.

Що ж стосується поширеного міфу про те, що німці щодня літрами поглинають пиво, то це не так. Пиво вони і справді люблять (тим більше, що воно у них дійсно відмінне), але випивають не більш склянки в день, та й то по вихідних. До речі, пивні порції в Німеччині та Україні відрізняються. У нас це традиційні півлітра, а у них - 0,2, 0,3 і 0,6.

Але найпопулярнішим напоєм у німців вважається молоко. Не випадково Німеччина по споживанню молочних продуктів стоїть на першому місці в Європі. Молоко для німців є не лише невід'ємним продуктом на кухні, але і є символом життя та сили. Наприклад, такий фразеологізм aussehen wie Milch und Blut означає, що людина - здорова та сильна.

Фразеологізм das Land, wo Milch und Honig flieЯt говорить про гарну та привабливу землю, яка має все і в повному достатку.

Так само як і хліб та масло, молоко теж позначає певні людські характеристики та якості: напр., wie die Fliege in der Milch sein означає, що людина відрізняється від інших або є зайвою.

Людина, яка nicht viel in die Milch zu brocken haben є бідною. Коли людина чимось невдоволена, німці кажуть jmdm ist die Milch sauer, а коли людина дружньо налаштована, це можна виразити фразеологізмом die Milch der frommen Denkart.

Цінність фразеологічних одиниць в тому, що вони володіють глибоким змістом. За простою формою часто ховається і зберігається не тільки людський досвід, а й умови життя народу - носія мови, його історія, культура, філософія, закони, географія країни, тобто культурно-національний компонент. Фразеологізми НЕ тільки відображають, але й формують певні стереотипи поведінки, а також властивості, достоїнства і недоліки людини, які цінуються або засуджуються у відповідному суспільстві та відповідній культурі. Певні якості національного характеру так чи інакше проявляються в мові, і людина, з дитинства освоюючи лексику, ідіоматику і граматику рідної мови, сама того не усвідомлюючи, вчиться сприймати навколишній світ і себе в ньому так, як це прийнято у людей, що говорять цією мовою. Німецька фразеологія не тільки відображає риси характеру і поведінки німців, а й виховує людину в рамках національної традиції.

Зіставлення фразеологічних відповідностей демонструє не лише відмінні риси в типології характеру, але і зачіпає питання образності мислення носіїв мови.

Завдяки розумінню значення фразеологізмів більш правильними стають уявлення про трудову діяльність, побут і культуру, а значить життя людей країни вивчається. Розуміння значень фразеологізмів, прислів'їв і приказок дозволяє точніше і правильніше використовувати їх у мовленні, додає мові неповторну своєрідність і особливу виразність.

Размещено на Allbest.ru