Абревіація в сучасній англійській мові

В роботі виявлені способи утворення та особливості функціонування скорочень в сучасній англійській мові. За допомогою описового методу вивчені основні типи та різновиди сучасних англомовних абревіатур.

Графічні скорочення є засобом економії письмового простору (в Інтернет-спілкуванні, заголовках газет тощо).

Лексичні скорочення поділяються на абревіатури (які, в свою чергу, представлені ініціалізмами (послідовність початкових літер), акронімами (окрім власне акронімів (послідовності звуків, позначених початковими літерами, які читаються як звичайне слово), існують також гомоакроніми (акроніми, що співпадають за формою зі звичайним словом, інколи семантично пов'язаним з об'єктом, чия назва скорочується) та анакроніми (акроніми, що давно не сприймаються мовцями як скорочення) та фонологічними абревіаціями (в яких семантика об'єкта, чия назва скорочується, закладена в самій формі)), усічення (апокопи (відсікання кінцевого елементу слова), аферези (відсікання початкового елементу слова), синкопи (вилучення центральної частини слова) та змішані (відсікання початкового та кінцевого елементів) та телескопізми (повні (злиття двох усічених основ), часткові (злиття усіченої основи одного слова з повною формою іншого).

Останнім часом все більше прослідковується тенденція до створення економних структур та до мінімалізації вже існуючих одиниць номінації, що яскраво постає у порівнянні з ранішніми варіантами англійської мови. Шляхом дослідження лексико-семантичних та прагматичних особливостей абревіацій в роботі визначається їхнє місце в сучасній англійській мові; скорочення слова є найяскравішим проявом раціоналізації мовленнєвої діяльності та оптималізації мовотворчих процесів, які є характерними рисами англійської мови упродовж всієї історії.

Упродовж останніх десятиліть абревіація стала одним із найбільш продуктивних способів поповнення словникового складу багатьох мов, зокрема англійської, в якій фонетичні процеси привели до підвищення питомої ваги односкладових слів. Абревіація надає новим назвам і визначенням коротшу та ущільнену форму при повному збереженні значення цих лексичних одиниць, заощаджуючи час надходження інформації. Основними сферами застосування абревіації є ділове, наукове та публіцистичне мовлення.

Матеріалом дослідження стала іншомовна преса, а особливо газетні публікації, що найбільш насичені абревіатурами. Серед найбільш частих мовних способів, що використовуються у пресі, доречно визначити такі: наближення абревіатур до звичайних слів, незвичайне розшифрування абревіатур, омонімія, полісемія, утворення повних одиниць від скорочених, уживання в сучасній пресі великої кількості абревіатур, скорочення власних імен тощо. Без сумніву у публіцистичній літературі дуже важко обійтися без скорочень, вони переходять з однієї роботи в іншу, від одного автора до іншого, стають звичними для читачів - спеціалістів у цій галузі. І, врешті, перетворюються у визначення, що здатні конкурувати з початковим багаточленним терміном.

Абревіація виконує специфічні, характерні лише для неї завдання - значною мірою розширює дериваційні можливості лексики, і в цьому її цінність. Відмова від використання абревіатур привела б до непомірного розростання текстів. Отже, прагма-семантичні особливості абревіацій у сучасній англійській мові полягають у тому, що абревіатури в цілому не слід розглядати як групу лексики, що випадає із загального списку словникового складу. Вона входить до нього як невіддільна, хоча й своєрідна частина, яка наділена власними якостями і властивостями.

Абревіатури набувають усе більшого значення, особливо в науково-технічних і газетно-публіцистичних текстах, будучи засобом концентрації інформації завдяки своїй лаконічності та стислості. Словосполучення - це більш або менш точна їхня інтерпретація. За допомогою абревіатур виконується одне із основних завдань засобів масової інформації - передати найбільшу кількість інформації в межах газетної публікації.

Отже, механізми скорочення слова відіграють провідну роль у процесах формотворення та словотворення, оскільки вони представляють собою більш економний код. Саме ці процеси відображають логіку, характерну для розвитку англійської мови, яка прагне до простоти виразів та збереження інформаційної значущості для цілей комунікації і відома своєю аналітичністю та жаданням економії графічного та лексичного простору.

Список використаних джерел

1. Алимурадов,О.А. Инновационные лексические процессы в системе стереотипных конструкций современного англоязычного делового дискурса: аббревиация и сокращение /О. Алимурадов,М. Шлепкина. - М.: Филологические науки. Вопросы теории и практики., 2010. - 375с..

2. Ахренова, Н.А. Разные страны, один Интернет. / Ахренова Н.А. / Вестник Моск. гос. ун-та. Серия: Лингвистика. - М. : МТОУ, 2009. - 215 с.

3. Борисов В.В. Аббревиация и акронимия. Военные и научно-технические сокращения в иностранных языках / В.В. Борисов. - М. : Воениздат, 1972. - 320 с.

4. Бацевич, Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики: підручник(для студ. вищ. навч. закл.) / Ф.С. Бацевич. - Київ: Академія, 2009. - 376 с.

5. Василенко, Д.В. Скорочення як спосіб словотворення в системі англомовної військової лексики / Д.В. Василенко / Науковий вісник Волинського держ. ун-ту: Зб. наук. ст. Філологічні науки. - Луцьк: ЛДУ. - 2007. - 258с.

6. Василенко Д.В. Англомовні військові неологізми в засобах масової інформації США та Великої Британії / Д.В. Василенко / Матеріали VIІ Всеукраїнської наукової конференції "Каразінські читання: Людина. Мова. Комунікація". - Харків: ХНУ. - 2008. - 240с.

7. Василенко Д.В. Англомовна загальновживана лексика та військова термінологія / Д.В. Василенко / Науковий вісник Волинського держ. ун-ту: Зб. наук. ст. Філологічні науки. - Луцьк: ЛДУ. - 2008. - 190с.

8. Гармаш, О.Л. Запозичення як джерела збагачення словникового складу англійської мови / Нова Філологія. Збірник наукових праць. - Запоріжжя: ЗНУ, 2006. - 217 с.

9. Гончаров, Б.А. До питання типології й переведення скорочень в англомовної науково-технічної літературі. / Теорія і практика перекладу. - Київ.: Ранок, 2003. - 150с.

10. Ємельянова, О.Г. Особливості інтерперсонального спілкування в режимі SMS-повідомлень / О.В.Ємельянова. - Харків.:Вісник Харківського національного університету. - 2010. - №896. -118с.

11. Зацний Ю.А. Сучасний англомовний світ і збагачення словникового складу / Ю.А. Зацний. - Л. :ПАІС, 2007. - 227 с.

12. Зацний Ю.А., Пахомова Т.О. Мова і суспільство: збагачення словникового складу сучасної англійської мови. - Запоріжжя: Запорізьк. держ. ун-т, 2001. - 243 с.

13. Коваленко А.Я. Загальний курс науково-технічного перекладу. - Київ.: ІНКОС, 2002. - 320с.

14. Коротких Е.Г. Нерегулярные словообразовательные модели в сфере англоязычной электронной коммуникации / Е.Г. Коротких -М.: Мир науки, культуры, образования,2010. - № 1. - 180с.

15. Косарева О.Г. Аббревиатура как одно из средств экономии и экспрессии речи/ О.Г. Косарева / Иностранные языки в школе. - 2004. - №2. - С.85-89.

16. Мацько О.М. Абревіатури як згорнені мовні формули в дипломатичних текстах / О.М. Мацько / Мовознавство. - 2000. -№1. - С.31-36.

17. Мечковская,Н.Б. История языка и история коммуникации: от клинописи до Интернета / Н.Б. Мечковская. - М.: Флинта, 2009. - 549с.

18. Мешков, О.Д. Словообразование современного английского языка / О.Д. Мешков. - М.: Флинта, 1976. - 250с.

19. Основи перекладу. Граматичні та лексичні аспекти: навчальний посібник./ Дєгтярьова Л.П., Могілей І.І., Колодич Т.М., Шпак В.К. - Київ.: Знання, 2005. - 310с.

20. Тибилова, М. И.Особенности процесса освоения иноязычных аббревиатур / М.И. Тибилова.-М.: Аргос. - 2009. - 246с.

21. Федоров А.В. Основы общей теории перевода: учебное пособие / Федоров А.В. - Высшая школа, 1983, 303с.

Размещено на Allbest.ru