Активні дієприкметники теперішнього часу в діловому стилі мовлення
Способи утворення дієприкметників відповідно до основ теперішнього часу дієслів недоконаного виду. Шляхи уникнення помилок при вживанні дієприкметників в українській мові. Особливості зміни наголосу у прикметниках дієприкметникового походження.
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | реферат |
Язык | украинский |
Дата добавления | 23.05.2015 |
Размер файла | 28,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Дієприкметник - це особлива форма дієслова, що виражає динамічну ознаку предмета за дією, яку він сам виконує (активні дієприкметники) або яка на нього спрямована (пасивні дієприкметники). Як і дієслова, дієприкметники мають категорію часу, виду і стану (майбутнього часу дієприкметники не мають).
Дієприкметник зберігає вид того дієслова, від якого він утворений (виконувати - виконуючий, написати - написаний), і керування, властиве цьому дієслову (написати пером - написаний пером, пошити із шкіри - пошитий із шкіри).
Як і прикметник, дієприкметник має категорію роду й відмінка і узгоджується з іменником, який пояснює, в роді, числі, відмінку.
У діловому стилі мовлення треба надавати перевагу активним конструкціям над пасивними або ж використовувати безособову конструкцію з дієслівними формами на -но, -то. У таких текстах ідеться про наслідки якихось заходів чи подій у момент мовлення:
Неправильно |
Правильно |
|
Завдання було достроково виконане нашою групою |
Наша група достроково виконала завдання |
|
Головна увага ним приділяється... |
Головну увагу він приділив... |
|
Інспектори, які призначаються комісією... |
Інспектори, яких призначає комісія... |
|
Випробування проводяться у запланованому режимі |
Випробування проводять у запланованому режимі |
Активні дієприкметники бувають теперішнього та минулого часу, утворюються відповідно від основ теперішнього часу дієслів недоконаного виду за допомогою суфіксів -уч-/-юч- або -ач-/-яч та від основи інфінітива неперехідних дієслів доконаного виду за допомогою суфікса -л-, напр.: контролюючий, терплячий; збанкрутілий. В теперішньому часі вони виражають таку ознаку дійового предмета, яка розвивається одночасно з дією дієслова-присудка:
«У темніючому небі яскраво сяяла вечірня зірка» (А.Шиян).
Утворюються активні дієприкметники теперішнього часу від основи теперішнього часу перехідних і неперехідних дієслів недоконаного виду додаванням суфікса -уч- (-юч-) для дієслів першої дієвідміни і -ач- (-яч-) для дієслів другої дієвідміни і родових прикметникових закінчень: правлять -- правлячий, відпочивають - відпочиваючий, догоряють -- догоряючий, лежать - лежачий, ревуть -- ревучий.
Від дієслів, які не мають форм теперішнього часу, активні дієприкметники теперішнього часу не творяться.
Активні дієприкметники з суфіксом -ш- (-вш-) в українській літературній мові тепер не вживаються. Як правило, ці дієприкметники замінюються описовою формою: той, що переміг; той, що допоміг.
У сучасній українській діловій мові вживання активних дієприкметників теперішнього часу обмежене. Неповною є навіть твірна база цих дієслівних форм. Наприклад, вони зовсім не утворюються від дієслів з постфіксом -ся. У такому разі використовують перифрастичний вислів, напр.: вчитися -> той, хто вчиться.
Щоб уникнути помилок при вживанні дієприкметників, варто пам'ятати про різні засоби української мови, якими можна замінити відповідні граматичні форми та конструкції, а саме: підрядні речення, прикметники, займенники, іменники, прикметниково-іменникові словосполучення тощо, наприклад:
Інформуючий |
той, що інформує |
|
слідуючий |
наступний, подальший, такий |
|
діючий (закон) |
чинний |
|
існуючі (недоліки) |
наявні |
|
вражаючий (ефект) |
могутній |
|
галопуюча (інфляція) |
обвальна, нестримна |
|
пануюча (тенденція) |
Панівна |
|
існуюча (категорія) |
Наявна |
|
обнадіюючі (показники) |
Обнадійливі |
|
знеболюючий (засіб) |
знеболювальний або засіб від знеболення |
|
контролюючі (органи) |
органи контролю |
|
підслуховуючий (пристрій) |
пристрій для підслуховування |
|
керуючий (банком) |
Керівник |
|
завідуючий (відділом) |
завідувач (відділу) |
|
зростаюча (інфляція) |
щораз більша інфляція |
Входячи до складу термінологічних сполук, дієприкметники часто послаблюють значення дії і вступають у синонімічні чи антонімічні відношення подібно до прикметників, наприклад:
фіксовані (витрати) |
постійні, рентні |
|
передавальні (платежі) |
Трансферні |
Дієприкметники можуть втрачати ознаки дієслова і прикметника та переходити в іменники, напр.: Береженого Бог береже!
Активні дієприкметники теперішнього часу є рідковживаними, утворюються переважно від дієслів, пов'язаних із явищами природи (зеленіючий, згасаючий). Якщо йдеться про особу -- виконавця дії, слід уживати описові форми: той, хто біжить; той, хто перекладає текст.
При перекладі з російської мови слід пам'ятати, що активні дієприкметники теперішнього часу відтворюються:
а) підрядними означальними реченнями: окружающий - який (що) оточує, движущийся - який (що) рухається, соответствующий - який (що) відповідає;
б) прикметниками: вишестоящий орган - вищий орган, текущий счет - поточний рахунок, волнующее состояние - бентежний стан;
в) іменниками: ведущий специалист - провідний спеціаліст, ісполняющий обязанности - виконавець обов'язків, заведующий отделом - завідувач відділу, начинающий - початківець, говорящий - мовець (промовець).
Сфера використання активних дієприкметників - в основному термінологічна лексика: блукаючий нерв, крокуючий екскаватор, ведуче колесо, ріжучий диск, тонізуючі речовини, резонуюча камера, діючий вулкан, несуча поверхня крила, працюючий двигун, планеруючий літак, лімітуючий режим.
У сучасній українській мові спостерігається тенденція до уникнення дієприкметникових форм -уч-(-юч-):коригувальний - замість коригуючий, інтегрувальний - замість інтегруючий.
2. Активні дієприкметники з суфіксом -ш- (-вш-) у ділових паперах не вживаються. Вони замінюються:
а) описовою формою: не допомігший, а той, що допоміг; не закінчивший, а той, що закінчив;
б) дієприкметниками пасивного стану: наболевший вопрос - наболіле питання, нижеподписавшийся - нижчепідписаний.
У діловій українській мові назви посад -- субстантивовані дієприкметники замінено українськими відповідниками - іменниками:
* завідуючий (чим) -- завідувач(чого);
* командуючий (чим) -- командувач(чого);
* виконуючий обов'язки -- виконувач обов'язків.
Деякі дієприкметники, втративши дієслівні ознаки виду і часу, перейшли у прикметники. Вони виражають постійну ознаку, не мають при собі залежних слів, а, навпаки, самі залежать від іменника.
Дієприкметник |
Прикметник |
|
Нас зустріла розквітла блідо-рожевим цвітом яблуня. |
Нас зустріла розквітла яблуня. |
|
Розквітла - дієприкметник, керує іменником (розквітла (чим?) цвітом),має час, вид стан. |
Розквітла - прикметник, виражає ознаку іменника, має такі граматичні категорії, як рід, число, відмінок. |
У прикметниках дієприкметникового походження може змінюватися наголос, наприклад: ва'рений, пе'чений (дієпр.), і варе'ний, пече'ний (прикм.).
Дієприкметник із залежними словами називається дієприкметниковим зворотом, який на письмі виділяється комами залежно від місця знаходження.
В офіційно-діловому стилі мови часто вживають дієприкметникові звороти з метою економності вислову і точності відтворення думки.
Відповідниками російських активних дієприкметників теперішнього часу в українській мові є підрядні частини складнопідрядних речень або іменники чи прикметники: проживающий - мешканець; той, хто(який) мешкає; заведующий - завідувач; той, хто (який) завідує.
Однак окремі форми активних дієприкметників теперішнього часу з суфіксами -уч (-юч), -ач (-яч) почали використовувати, але у функції означення, а не головного компонента дієприкметникового звороту. Наприклад:
Розмовний варіант |
Нормативний варіант |
|
співробітник, виконуючий службові обов'язки |
виконувач службових обов'язків (або співробітник, який виконує службові обов'язки) |
|
академік, керуючий новим відділом |
академік, який керує новим відділом |
Зауваження до низки дієприкметників
1) Бажаючий - що (котрий, який) бажає - охочий
Часто можна натрапити на таке оголошення: "Бажаючі взяти участь в екскурсії, повинні записатися в місцевкомі". Форма активного дієприкметника не належить до рис української мови, а тому треба добрати способу, щоб уникнути в наведеній фразі штучного дієприкметника бажаючі, для цього треба вдатися до описової конструкції: "Усі, що (котрі, які) бажають узяти участь в екскурсії", можна, не змінюючи змісту фрази, висловитись інакше, відшукавши відповідний прикметник. Наприклад прикметник охочий - він цілком відповідає тому поняттю, що його намагались висловити автори оголошення: "Охочим узяти участь в екскурсії слід записатися в місцевкомі".
2) Відпочиваючий, відпочивальник, що (котрий, який) відпочиває
"У цьому будинку дуже погано організовані розваги відпочиваючих: не буває екскурсій, змістовних лекцій, концертів".
У цьому реченні також можна легко обминути невластивий українській мові активний дієприкметник відпочиваючих, що виступає як іменника. Для цього треба вжити від дієслова відпочивати іменника відпочивальник: "У цьому будинку дуже погано організовано розваги відпочивальників: не буває екскурсій, змістовних лекцій, концертів". Завдяки цьому речення набуває більшої чіткості та лаконічності, ніж якщо побудувати його з підрядним реченням: "...розваги тих, що відпочивають".
Проте слово відпочивальник є доречним тільки тоді, коли виконує в реченні функцію іменника, тобто втратило характер дії. Але можуть бути випадки, коли наявність дії треба зберегти, тоді краще використовувати підрядне речення або дієприслівник.
3) Відстаючий - що (котрий, який) відстає - відсталий
"У нашому колективі не повинно бути відстаючих!"
Можна виправити на описову форму: "У нашому колективі не повинно бути тих, що (котрі, які) відстають", але краще використати прикметник відсталий: "У нашому колективі не повинно бути відсталих".
4) Захоплюючий - що (котрий, який) захоплював, захопливий
"Особливо захоплюючі і цікаві подорожі повз Дніпрові кручі"
Можна виправити кількома способами: замінити дієприкметник «захоплюючі» дієсловом «захоплюють»: "Особливо захоплюють і приваблюють подорожі повз Дніпрові кручі", - або використати прикметник: "Особливо захопливим і привабливими є подорожі...".
5) 3наючий - що (котрий, який) знається, (розуміється тямить), тямущий (тямучий), обізнаний
"Тут треба знаюча людина" неправильний переклад з російської "3десь нужен знающий человек".
Можна замінити дієприкметник описовою формою: "Тут треба людина, що (яка, котра) знається (розуміється, тямить)", а можна використати прикметник: "Тут треба тямуща(обізнана) людина".
6) Пануючий - панівний
"У Чорному морі спостерігається складна система течій, обумовлена дією різних сил, в основному - пануючими вітрами"
"Панівним класом у Київській Русі були феодали: князі і бояри"
Між цими двома словами нема ніякої значеннєвої різниці, слово пануючий суперечить духу нашої мови, з цього випливає, що варто додержуватись тільки слова панівний: панівна думка, панівна висота, панівні вітри тощо.
7) Початкуючий - початківець
"На вечорі виступили з читанням своїх творів початкуючі письменники" неправильний переклад російського вислову "начинающий списатель" (художник, композитор тощо).
В сучасній українській літературній мові вживається слово початківець: початківець-письменник, початківець-художник, початківець-композитор і т. ін.
"Опублікування першої книги початківця - свято не тільки для читача, для літератури, для молодого автора, але й для старшого письменника".
8) Працюючий - що (котрий, який) працює - трудящий, тpyдiвник, пpaцiвник
Слово працюючий трапляється в значеннях активного дієприкметника ("Працюючий на новому верстаті робітник не був добре обізнаний із його властивостями"), прикметника ("Велика увага пpидiляється навчанню працюючої молоді") та іменника ("Літо - найкраща пора для відпочинку працюючих").
Цей дієприкметник можна, не порушуючи загального змісту, замінити дієприслівником: "Працюючи на новому верстаті, робітник не був добре обізнаний із його властивостями"; можна висловити це речення й описовою конструкцією: "Робітник, що (котрий, який) працював на новому верстаті, не був добре обізнаний із його властивостями". Або скористуватись прикметником трудящий (або трудовий). Отже у другому реченні треба написати: "Велика увага приділяється навчанню трудящої (трудової) молоді". Слово трудящий можна ставити й у значенні іменника: "Літо - найкраща пора для відпочинку трудящих".
Не слід забувати й інші іменники, які цілком можуть замінити форму працюючий: трудівник, трудар, працівник. Іноді помилково замість слова працівник уживають іменник робітник, але слово робітник позначає трудівника тільки фізичної праці, а працівник - і фізичної, й розумової.
9) Утопаючий, потопаючий, що (котрий, який) утопає (потопає)
"Утопаючий Іван хапався посеред річки за будь-що".
У цьому реченні активний дієприкметник «утопаючий» звучить неприродно. Речення можна перебудувати, зберігаючи її зміст, удавшись до описової конструкції з підрядним реченням: "Іван, що втопав (котрий, який утопав...)", - або скористатися дієприслівником: "Утопаючи, Іван...".
дієприкметник дієслово українська мова
Висновок
Отже, активні дієприкметники теперішнього часу в українському діловому мовленні є рідковживаними. Їх треба вживати лише як термінологічну лексику. В інших випадках дієприкметники треба замінювати синонімічними словами або словосполученнями.
Активні дієприкметники теперішнього часу замінюються:
а) підрядними означальними реченнями;
б) прикметниками;
в) іменниками.
Якщо активний дієприкметник є назвою посади то необхідно замінити його на іменник-відповідник.
Використана література
1. Російсько-український фразеологічний словник: Фразеологія ділової мови / Уклад. Підмогильний В., Плужник Є. К., 1993.
2. Сучасна українська літературна мова / За ред. Пономарева О.Д. К., 1997.
3. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української літературної мови: Підручник. Тернопіль, 2000.
4. Ющук І.П. Практикум з правопису української мови. К., 1997.
5. Паламар Л.М., Кацавець Г.М. Мова ділових паперів. К., 2005.
6. Кацавець Р.С. К 30 Українська мова: професійне спрямування. Підручник. К.: Центр учбової літератури, 2007. 256 с.
7. Шевчук С. В., Кабиш О. О., Клименко І. В. Сучасна українська літературна мова: Навчальний посібник. К.: Алерта, 2011. 544 с.
8. Іван Вихованець, Катерина Городенська. Теоретична морфологія української мови. К.: Унів. вид-во “Пульсари”, 2004. 398 с.
9. Українська мова:Енциклопедія. К.: Вид-во "Укр.енцикл." ім. М.П.Бажана, 2004. 824 с.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Темпоральна характеристика категорії часу, особливості регулювання даної категорії по відношенню до дієслів в українській мові. Форми теперішнього та майбутнього часу. Особливості та можливості використання дієслів минулого та давноминулого часу.
курсовая работа [52,0 K], добавлен 04.12.2014Історія дослідження дієслів зі значенням "говорити". Особливості лексико-семантичних груп дієслів мовлення у загальному функціонально-семантичному полі. Структурно-семантичні особливості дієслів із значенням "говорити" у сучасній українській мові.
курсовая работа [31,0 K], добавлен 19.01.2014Порівняльний аналіз категорії виду в англійській та українській мовах. Перспективність досліджень порівняльної аспектології. Зв'язок категорії виду з категорією часу, парадигма часових форм. Значення українських і англійських дієслів доконаного виду.
курсовая работа [31,3 K], добавлен 06.05.2009Місце дієслова в системі частин мови у китайській мові. Формальні особливості організації дієслівної парадигми в китайській мові. Граматичні категорії дієслова. Категорії виду і часу. Аналітична форма справжнього тривалого часу. Минулий миттєвий час.
курсовая работа [50,4 K], добавлен 05.06.2012Принципи побудови майбутнього часу та способи його передачі в українській та німецькій мовах. Зміст категорій виду та специфіка використання модальних дієслів. Вживання форм умовних способів для вираження майбутнього часу, проблеми при його перекладі.
курсовая работа [39,4 K], добавлен 27.12.2010Дослідження різновидів підметів та присудків в польській мові. Зміна порядку їх вживання в реченні. Способи вираження іменних та дієслівних присудків. Вживання прикметників, дієприкметників, іменників або займенників, прислівників та числівників.
курсовая работа [33,7 K], добавлен 14.01.2014Етимологічна характеристика словникового складу зіставних мов. Лексико-семантичні особливості дієслів переміщення як підвиду "руху" на прикладі дієслів "gehen" в сучасній німецькій мові та "to go" в англійській мові. Суфіксація дієслів переміщення.
дипломная работа [240,1 K], добавлен 27.11.2015Аналіз словотвірних потенцій твірних основ префіксальних дієслів у німецькій економічній термінології. Особливості архітектоніки твірних основ префіксальних сильних і слабких дієслів. Утворення безафіксно-похідних іменників від твірних основ дієслів.
статья [20,9 K], добавлен 07.11.2017Поняття числівника як частини мови, його морфологічні ознаки і вираження в реченні. Утворення прислівників прикметникового, іменникового, займенникового й дієслівного походження. Вживання для утворення особливих, властивих тільки їм, суфіксів і префіксів.
реферат [31,1 K], добавлен 07.11.2011Предмет і завдання словотвору. Суфіксація та префіксація як спосіб словотвору. Спосіб словотвору без зміни наголосу та написання. Зміна місця наголосу, чергування звуків, складання слів, скорочення як спосіб словотвору в сучасній англійській мові.
реферат [43,8 K], добавлен 25.02.2016Особливості давального та кличного відмінків іменників в офіційно-діловому стилі. Вживання закінчень -а (-я), -у (-ю) у родовому відмінку однини іменників чоловічого роду (власних імен та прізвищ). Порушення морфологічної норми в ділових текстах.
реферат [19,0 K], добавлен 06.04.2015Порівняльна характеристика минулого категоричного часу у турецькій мові і минулого простого в англійській мові. Зіставлення означеного імперфекту і минулого подовженого часу у цих мовах. Минулий доконаний тривалий час в англійській і турецькій мові.
курсовая работа [63,5 K], добавлен 21.03.2015Дієслово в англійській мові: граматичні категорії, морфологічна класифікація. Розвиток дієслова в різні історичні періоди. Віддієслівні утворення у мові староанглійського періоду. Особливості системи дієвідмінювання. Спільна форма у слабких дієслів.
курсовая работа [7,0 M], добавлен 23.01.2011Поняття про словотвір або деривацію. Способи словотворення в українській мові. Сутність понять "відонімне утворення", "відонімні деривати", "відонімні похідни", проблеми їх класифікації. Продуктивність відонімного словотворення в публіцистичному мовленні.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 01.06.2010Особливості вживання та правопису в українській мові запозичень російського, латинського, німецького й англійського походження. Переклад конструкцій ділового стилю, відмінювання числівників. Складання запрошення на прийом з нагоди відкриття виставки.
контрольная работа [22,5 K], добавлен 17.03.2014Пасивний стан дієслова в англійській мові. Утворення часу пасивного стану, вживання в англійській та українській мовах. Порівняння пасивних конструкцій, переклад речень на українську з дієсловом у пасивному стані. Практичне опрацювання та аналіз тексту.
курсовая работа [143,3 K], добавлен 17.03.2011Сутність та ціль метафори, шляхи її утворення. Значення символів деревних рослин, їх поєднання з іншими словами у поетичних текстах фольклористичного характеру. Метафоричні порівняння з дендронімною основою для назв жінок та чоловіків в українській мові.
курсовая работа [55,1 K], добавлен 04.04.2012Семантичні, мовностилістичні особливості та структура фразових дієслів в англійській мові, їх переклад на основі повісті-казки. Визначення місця дієслів у системі лексичних одиниць сучасної англійської мови. Фразеологізми як одиниці міжмовної комунікації.
курсовая работа [50,3 K], добавлен 28.10.2015Дієслово, як частина мови. Граматична категорія часу в англійській мові. Проблема вживання перфектних форм. Функціонування майбутньої та перфектної форм в сучасній англійській літературній мові на основі творів американських та британських класиків.
курсовая работа [90,3 K], добавлен 02.06.2015Поняття граматичної категорії в англійській мові. Співвідношення відмінків української та англійської мов, їх особливості при перекладі іменника з прийменником. Проблеми, пов’язані з визначенням відмінка в англійській мові та шляхи їх розв’язання.
контрольная работа [23,4 K], добавлен 31.03.2010