«Вічним двигуном у мові є словотвір, який діє без перепочинку щохвилини, щосекунди. Двигун словотвору діяв, діє і діятиме повсякчас, поки з'являтимуться нові предмети, народжуватимуться нові слова і думки!» - стверджує видатний український мовознавець, доктор філологічних наук, професор Іван Вихованець.

Слово - дуже важлива мовна одиниця. Воно широке у побудові своєї форми, глибоко наповнене змістом та гнучке у своїх різноманітних функціях. Його можливості виконувати комунікативно-виразові вимоги мовців потенціально невичерпні і необмежені.

Актуальність теми вивчення префіксального способу словотворення української і англійської мов, полягає у тому, що хоча дана тема і достатньо опрацьована науковцями, мови постійно розвиваються і збагачуються новими словами через це є дуже важливим постійне вивчення і дослідження цього процесу. Дана тема буде актуальною доти, доки будуть існувати і розвиватися мови.

Об'єктом дослідження є явище словотворення сучасної української та англійської мов, о саме префіксальний спосіб.

Предметом дослідження є вивчення процесу утворення нових лексичних одиниць за допомогою префіксів, і особливості вживання цього способу в англійській і українській мовах.

Метою курсової роботи є дослідження однієї з актуальних проблем морфології української та англійської мов, а саме префіксального способу словотворення, порівняння використання його в цих мовах.

Завдання дослідження:

· зясувати поняття словотвір в лінгвістиці;

· розглянути префіксальний спосіб словотвору в українській і англійській мовах;

· порівняти особливості використання данного способу в лексиці сучасної українській і англійській мов.

Методи дослідження: виступали індуктивний та описовий, метод аналізу, пошуковий метод, систематизація та узагальнення.

Новизна дослідження полягає у тому, що в ній є спроба всебічно розглянути вживання префіксального способу словотворення в українській та англійській мовах, порівняти їх використання в цих мовах і перекладу при цьому, ураховуючи масив попередніх досліджень.

Практичне застосування роботи полягає у тому, що її результати й мовний матеріал можуть бути використані в практиці викладання української та англійської мови на різних етапах навчання, у читанні лекцій і проведенні семінарів по лексикології, стилістиці.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, їх підрозділів, загального висновку, переліку використаних джерел та літературних праць. У першому розділі розглядається суть явища словотворення, види і способи, особливо звернемо увагу на префіксальний спосіб словотворення. Другий розділ присвячений розгляданню префіксального способу словотвору в українській мові, а у третьому дізнаємося про особливості префіксально способу словотворення в англійській мові і порівняємо отримані результати.

Розділ 1. Поняття про словотвір у сучасній лінгвістиці

Найголовнішим засобом збагачення лексики сучасної української і англійської мов є творення нових слів, тобто словотворення.Слова в мові не творяться з довільно взятих звуків - їх створюють, керуючись певними закономірностями. Тому треба мати засоби для творення слів і використовувати певні способи словотворення.

Вивчення словотворчих процесів бере свій початок з часів стародавньої Греції та Риму. Питанням перетворення коротких слів у довгі, більш складні займались такі видатні філософи, як Платон та Аристотель.

Термін „словотвір” (від лат. derivacio - відхилення, утворення) має два основних значення, які потрібно чітко розрізняти. В першому значенні, він використовується для вираження постійного процесу творення нових слів у мові. Мова знаходиться в стані постійного розвитку, який складається з окремих мовних процесів, в тому числі і процес утворення нових слів. Цей процес має назву „словотвір”.

В другому значенні, термін „словотвір” означає розділ науки, який займається вивченням процесу утворення нових лексичних одиниць.

Процес словотворення відбувається постійно, відбиваючи зміни в навколишньому світі, відповідаючи потребам носіїв мови. Тому велике значення має вивчення продуктивних способів словотворення, їх типів і моделей, по яких вони створюються, наскільки вони є активні.

В.В. Виноградов стверджує, що "творення нових слів відбувається за тими моделями, за тими словотворчими типами, які вже встановилися в мові або знов виникають у зв'язку з виокремленням нових основ і використанням нових елементів афіксації, у зв'язку з розвитком і удосконаленням системи словотворення".

У сучасній мові можна визначити слова двох типів: первинні, або непохідні, значення яких не мотивується іншим словом; та вторинні слова, або похідні, значення яких мотивується значенням іншого спільнокореневого слова. Непохідним називається слово, яке не утворене від іншого слова, а відтворюється у нашій свідомості цілісно, наприклад: ліс, сон, читати, синій. Похідним називається слово, що утворене від іншого слова або на базі інших слів за існуючими у мові зразками (схемами), наприклад: лісовий < ліс, сонний < сон, читач < читати, синіти < синій, життєдайний < дає життя.

Слово, значення якого пояснюється (мотивується) іншим спільнокореневим словом, називається мотивованим, а слово, що пояснює (мотивує) значення першого, називається мотивуючим. Відповідно називаються і основи цих слів. Мотивуюче і мотивоване слово становлять словотвірну пару. Відношення між компонентами словотвірної пари називається словотвірним зв'язком, або відношенням словотвірної похідності.

Способи словотвору - структурно різні шляхи і прийоми творення нових слів у результаті використання всіх наявних у цій мові словотворчих ресурсів (І.І. Ковалик). Виділяють морфологічні і неморфологічні способи словотвору, які встановлюються відповідно до того, які засоби використовуються для вираження словотвірного значення похідного слова.

До морфологічних способів належать суфіксальний, префіксальний, суфіксально-префіксальний, безафіксний. До неморфологічних способів словотворення належать: а) перехід одних частин мови в інші; б) злиття словосполучень у слова; в) зміна значення слова.

Як правильно зазначає В. В. Виноградов, словотворчі категорії тісно пов'язані з граматичними категоріями і процесами; словотворення кожної мови визначається системою живих морфологічних і лексичних відношень, властивих певній конкретній мові. Нові слова обов'язково оформляються за граматичними законами певної мови, підводяться під відповідні лексико-граматичні розряди (частини мови).

Префіксальне словотворення, префіксація - спосіб словотворення за допомогою префіксів. Специфіка цього типу словотвору полягає у тому, що префікси як словотворчі форманти приєднуються до цілого слова, утворюючи нові слова того самого лексико-граматичного класу (частини мови): читати - дочитати, мова - промова, дід - прадід, чудовий - пречудовий, вчора - позавчора, to call - to recall, ability - inability, mistakeable - unmistakeable, noon - afternoon.

Префіксальне словотворення найширше використовується для утворення дієслів, рідше - іменників, прикметників та прислівників. У префіксальному дієслівному словотворенні беруть участь як власне мовні префікси, так і новіші, запозичені з інших мов префікси.

Розділ 2. Префіксальний спосіб словотвору в українській мові

префіксальний спосіб словотворення

На сучасному етапі у словотворенні іменників префіксація порівняно з іншими способами малопродуктивна. Обмежена і кількість іменникових префіксів. З-поміж них наявні префікси спільнослов'янського і східнослов'янського походження, які втратили семантичну виразність, а тому виділяються у багатьох випадках тільки шляхом етимологічного аналізу слів: па- (виражав вказівку на предмет, схожий на той, що названий: паволока, пакіл); су- (виражав значення сукупності, суміжності: сув'язь, сукровиця); пра- (позначав віддалені ступені спорідненості по висхідній і спадній лініях: пращур, правнук) та ін.

У сучасній українській мові ці давні префікси використовуються у термінотворенні за давніми зразками з дещо видозміненим словотвірним значенням (павітер (вітерець), прамова, прабатьківщина, праліс, прарід, супісок, суглинок) або входять до складу відприкметникових іменників переважно абстрактного значення, утворених суфіксальним способом (сумирність, суміжність і суміжник, сумісництво, сумісність, суміщення).

Живі, хоч і не активно виявлені словотворчі зв'язки у префіксів, споріднених з іншими частинами мови - дієсловом, прикметником, прислівником: про-, перед- (зі значенням передувати в часі: провесна, переддень, передісторія); під- (зі значенням підпорядкування: підвид, підстанція); спів- (зі значенням спільної участі, взаємодії: співавтор, співпраця); не- (зі значенням заперечення: недруг, неволя).

Більш активну роль ці префікси виявляють при суфіксально-префіксальному словотворенні іменників.

У термінології продуктивно взаємодіють із твірними основами іменників префікси іншомовного походження: анти- (проти): антитеза, антизакон; архі- (зверх): архімандрит; віце- (другий за чином, званням): віце-адмірал, віце-консул; дііс- (відсутність чогось): дисгармонія; екс- (колишній): екс-чемпіон; екстра- (найвищого гатунку, найкращий): екстраклас; ім-, ін- (заперечення, відсутність): імміграція, інваріант; контр- (протилежний): контрудар; обер- (вищий за чином): обер-прокурор; прото- (перед): прототип, протоісторія; ре- (зворотна дія): реевакуація; супер- (зверху, вище): суперобкладинка, суперзірка; ультра- (зверх): ультрамода.

У системі словотворчих засобів іменників значне місце займають слова афіксоїди українського та іншомовного (здебільшого грецького і латинського) походження: пів, полу, все; авіа, авто, агро, біо, гідро, мікро, мілі, мега, метео, нейро, полі, теле та ін. Такі початкові елементи при словотворенні перестали сприйматися як кореневі морфеми (твірні основи) і почали перетворюватися на словотворчі засоби - префіксоїди, а утворені за участю їх іменники сприймаються як прості, а нескладні слова: південь, полудень, всесвіт; авіамотор, автомашина, агротехнік, біомаса, мікрокалькулятор, міліметр, мегаполіс, метеостанція, нейрохірургія, поліграфія, телепередача.

2.2 Префіксальний спосіб словотвору прикметників

Префіксальним способом утворилася незначна кількість прикметників. Живі словотвірні типи префіксальних прикметників обмежені використанням кількох українських префіксів, спільних з іменниками: пра- (прадавній, праслов'янський); су- (суцільний); над- (надпотужний, надприродний) та іншомовних: анти- (антигуманний, антинародний); архі-(архінебезпечний, архіактуальний); ультра- (ультрамодний); екстра- (екстракардинальний); транс- (трансконтинентальний); про- (профашистський).

Більшість префіксів іншомовного походження, а також префікси українські над- і пре- виражають значення посиленої ознаки, наприклад: ультралівий, екстраординарний, надзвуковий, прездоровий, премудрий.

Префікс не- і синонімічний йому а- (грецького походження) виражають ознаку, що протиставляється відповідним прикметникам без цього префікса: невинний, недорогий, недовгий, аморальний, анормальний.

Усі префіксальні прикметники мотивуються прикметниковими основами.

2.3 Префіксальний спосіб словотвору дієслова

Префіксальним способом здійснюється внутрішньо-дієслівне словотворення. Дієслово має розвинену систему префіксів, більшість яких генетично пов'язана з прийменниками в- (ві-), у-, уві-, від- (віді-), од- (оді-), ви-, до- (ді-), з- (зі-), (із-, -ізі-, іс-, с), за-, до-, на-, над- (наді-), о- (об-, обі-).

Приєднанням префіксів до безпрефіксного дієслова утворюються цілі гнізда споріднених слів, наприклад: стояти - встояти, відстояти, вистояти, достояти, перестояти, простояти, постояти, обстояти (крім того, префіксально-постфіксальні: застоятися, розстоятися і под.); летіти - влетіти, відлетіти, вилетіти, прилетіти, залетіти, перелетіти, пролетіти, полетіти, облетіти (і префіксально-постфіксальне: розлетітися).

Значення префіксів найчіткіше виявляється в дієсловах руху і переміщення, оскільки вони (значення) переважно збігаються зі значенням прийменників: до- - напрямок руху до якогось пункту; від- - рух від чогось; при- - кінець руху.

Наприклад: доїхати, довезти, догнати, від'їхати, відвезти, відійти, відігнати, прийти, приїхати, привезти, пригнати. Найбільш нейтральний щодо семантичних змін у дієсловах переміщення префікс при-, що означає досягнення результату (кінець руху). Саме з цим префіксом дієслівне утворення (групи переміщення) сприймається як видова пара до безпрефіксного дієслова: іти - прийти, їхати - приїхати, везти - привезти, гнати - пригнати. Ці пари слів різняться тільки вказівкою на обмеженість дії, результативність/нерезультативність її.

У багатьох групах дієслів префікси виступають з додатковими значеннями, що відрізняються від прийменникових. Так, префікс при- може означати:

а) доповнення до чогось: приказати (звідси - приказка), приписати;

б) здійснення дії на користь суб'єкта: причарувати, приберегти, приховати;

в) незакінчену, частково здійснену дію: причинити, присмалити;

г) зближення предметів: примазати, прив'язати, приклеїти;

д) супровідну дію: приспівувати, пританцьовувати і т. ін.

Дієслівні префікси багатозначні, вони можуть приєднуватися до дієслів різних тематичних груп, надаючи новоутвореним дієсловам різних додаткових семантичних відтінків.

У префіксально-постфіксальних утвореннях найпродуктивнішим є префікс роз- (розсідатися, розгулятися, розминатися, розохатися).

Більшість дієслів з постфіксом -ся творяться від уже префіксованих слів (перейняти - перейнятися, помазати - помазатися), або, навпаки, до дієслів з постфіксом -ся додається префікс, наприклад: сміятися - розсміятися, білитися - побілитися, публікуватися - опублікуватися, вітатися - привітатися (як видова пара), нестися - перенестися тощо.

2.4 Префіксальний спосіб словотвору прислівників

У префіксальному творенні прислівників є модель: прислівник + префікс. Мотивувальними є прислівники з різним лексичним значенням, у які префікс вносить нове значення (свідомо - підсвідомо), або лише підсилює значення (конечно - доконечно), або заперечує те, що названо твірними прислівником (вдало - невдало).

За структурою і походженням твірні прислівники теж неоднакові. Це т. зв. первісні (скрізь - наскрізь, нині - віднині), відприкметникові (дорого - предорого, задорого, одноразово - неодноразово), відіменникові (влад - невлад, даром - задаром) і відзайменникові (зовсім - назовсім, надто - занадто) прислівники.

Префіксальне творення прислівників зумовлене тим, що прислівники могли вживатися з деякими прийменниками, які згодом стали префіксами (до тепер - дотепер, на зовсім - назовсім, по завтра - позавтра), або субстантивувалися і використовуються з прийменниками (Я слаба не від сьогодні, а далеко давніше (Леся Українка). Коли вже не поїхали на сьогодні нікуди, пропав у вас вечір (Г.Хоткевич)).

Прислівникове префіксальне творення явище досить пізнє, а тому чимало прислівників має подвійну мотивацію. Їх можна виводити найчастіше від префіксованих прикметників (предобрий - предобре, забагатий - забагато, небажаний - небажано) або від прислівників (добре - предобре, багато - забагато, бажано - небажано).

Є і такі префіксальні прислівники, які не мають співвідносних префіксальних прикметників (надовго, ненадовго, небагацько)ё чи лексичне значення префіксальних прикметника і прислівника не збігається: задурний „надто дурний”, а задурно „безплатно, даром”; недурний „досить розумний”, а недурно „не дарма”; небагатий „який не має багатства, нерозкішний”, а небагато „мало, не дуже багато”.

Найбільше префіксального утворення прислівників з заперечною морфемою не-, яка додається до відприкметникових, відіменникових та інших за походженням мотивувальних прислівників: неапетитно, неглибоко, неправдоподібно, незле, нетерпляче, несповна, нерозуміюче, невпору, невчас, недаром, недосить, неабияк, несамохіть. Цей префікс (за походженням частка) заперечує те, що названо мотивувальним прислівником, утворює антонім до нього: охоче / неохоче, гаразд / негаразд, зовсім / незовсім.

Синонімний до не- префікс а- утворює похідні від деад'єктивних прислівників з запозиченими основами: логічно - алогічно, асиметрично, аморально. Складний префікс небез- посилює те, що названо відприкметниковим прислівником: вигідно - небезвигідно, небезінтересно: А це їм небезінтересно (Газета).

Заперечні префікси ні-, ані- утворюють похідні переважно від первісних чи відзайменникових прислівників. Здебільшого це прислівники місця і часу, які кількісно в сучасній мові не збільшуються. Утворення з префіксами ні-, ані- є словотвірними варіантами: відкіля - нівідкіля, ніде / аніде, ніколи / аніколи, ніяк / аніяк, нізащо / анізащо, ніскільки / аніскільки. Префікс ані- надає слову вищий ступінь заперечення.

Префікс без- утворює прислівники зі значенням „заперечення того, що названо твірним словом”, яке є відприкметниковим похідним: вітряно - безвітряно, безграмотно, безжалісно.

Префікс пре- у похідних прислівниках указує на високий ступінь ознаковості: гарно - прегарно, премило.

На вищу міру ознаковості порівняно з твірним відприкметниковим прислівником на -о указує префікс за- - важко - заважко, завбого, задовго, замало, запізно тощо.

Префікс від-, який указує на початок часу й місця, на віддалення від них, утворює усього декілька похідних від первісних прислівників: коли - відколи, віднині, відтепер, відторік, відтоді.

Спорадичними є прислівникові утворення з префіксами з- (відтам - звідтам, зпозаду, ззовні), під- (свідомо - підсвідомо, підсліпо), над- (надзвичайно). Префікс поза- утворює похідні від первісних чи похідних прислівників і міняє в них семантику (вчора - позавчора, позаторік), як і префікс після- (завтра - післязавтра): І вчора і позавчора не найшов я вас дома. (Т.Шевченко). Твою долю, моя доню! Позаторік знала. (Т.Шевченко). ...ми післязавтра і дома будемо. (Г. Квітка-Основ'яненко).

Префіксальне творення прислівників явище пізнє і в сучасній українській мові обмежене. Префікси, що утворюють прислівники, є спільні з іменними, особливо з прикметниковими, значно рідше з дієслівними. Твірними переважно є деад'єктивні та первісні прислівники, деколи десубстантивні чи девербативні.

Розділ 3. Особливості префіксального спосібу словотворення в англійській мові

Префікс - значима частина слова, що стоїть перед коренем і служить для творення нових слів або форм слова. Префікс майже не допомагає розрізнювати частини мови за винятком тих випадків, коли він присутній у складі дієслова або слова категорії стану, наприклад: a dress - to undress, dust - adust, float - afloat.

Префікси розрізняються за своїм походженням: вони можуть походити із власної мови або бути іншомовними. Власне англійські префікси походять від окремих слів. Таких префіксів не багато - а-, be-, fore-, mid-, un-.

Префікс mis- - змішаного типу (нім. мis, лат. minus, фр. me, mes).

Префікс а-, що походить від давньоанглійського прийменника an, вживається з іменником, прикметником і дієсловом і передає значення стану, становища, напр.: aback, afloat, agaze, alike, anew, apiece, arise, asleep, atrembie, awake.

Поряд з власним префіксом а- в англійській мові існує префікс а-, запозичений з грецької мови, що має значення протилежності, напр.: amorphous, anomalous. Цей префікс вживається рідко, переважно у складі запозиченого слова.

Префікс en- походить від латинського in- . Його вживання пов'язано з наданням дієсловам кількох значень, а саме: «класти, охоплювати» - entrust; «розташовувати один об'єкт в іншому» - enjewel, «доводити до певного стану» - enslave, «надавати об'єктові інтенсивної ознаки» - encourage.

Un- - власне англійський префікс. Сучасний префікс un- вживається практично з необмеженою кількістю дієслів, надаючи їм зворотніх (негативних) семантичних ознак: unclose, unрlay, unpack, undo, unmask. Перед 1 префікс іn перетворюється в il- , перед r- - в ir-, а перед m в im-: legal законний - illegal незаконний; logical логічний - іllogical нелогічний; regular регулярний - irregular нерегулярний.

В сучасній англійській мові префікс in- часто чергується з префіксом un-, якому надається перевага у словах, запозичених з латинської мови: uncertain. Окремі слова вживаються з обома префіксами: instable - unstable, за винятком, коли префікс in- не може вживатися через милозвучність: unindicated.

Префікс be- вживається головним чином, для утворення дієслів. Серед них можна виділити:

1) Підгрупу перехідних дієслів, до яких префікс додає значення „всюди, скрізь”, напр.: belays, beset, bedeck.

2) Підгрупу перехідних дієслів, до яких додається значення остаточності чи надмірності дії, напр.: becall, betray.

3) Підгрупу, де префікс спонукає до перетворення неперехідних дієслів у перехідні, напр.: bespeak, bethink.

4) Підгрупу, де за допомогою префікса утворюються перехідні дієслова із загальним значенням „творити, робити”, напр.: belate, belittle.

5) Підгрупу, де за допомогою префікса утворюються перехідні слова із загальним значенням „називати таким чином”, утворених від іменників, напр.: bedevil, befool.

6) Підгрупу перехідних дієслів із значенням „оточувати; впливати на щось; обходитись з кимось певним чином”, утворених від іменників, напр.: becalm, befriend, becloud.

За допомогою префікса be- від іменників утворюються також прикметники із значенням зневаги, напр.: beneaped. За значенням з підгрупи випадає прикметник beloved. До окремої групи відносяться слова з префіксом be-, що історично складають нерозривну основу: beneath, between, beware, beyond.

До власне англійських належить і префікс for-. Префікс був продуктивний у давньоанглійському періоді розвитку мови, але у новітній час його можна зустріти у десятку слів, хоч значення, закріплені за ним, - широкі (заборони, винятковості, пропуску, невдачі, відмови). Загальновживані слова з цим префіксом: forget, forgive, forbid, forsake.

Ознаки архаїчності спостерігаються у підгрупі, що охоплює слова: forbye, forbear, forgo, forswear, fordo.

Префікс mis-, що має аналоги і в давньогерманській, і в латинській мовах, вживається з дієсловами, дієприкметниками, дієприслівниками і прикметниками, надаючи їм значень зворотного характеру - „badly, unfavorably, wrongly”. Сполучуваність префікса з власно мовною лексикою значно ширша, ніж із запозиченою.

1) Германський mis-: misbecome, misbehave, miscall, misgive, mislay, mistake, mistrust, mistreat.

2) Латинський mis - minus: mischance, mischief, misplace.

Префікс non- - це морфологічний варіант частки no, що вживається перед прикметниками; значення префікса вказує на заперечення, напр.: non-operational, non-skid „не слизький”; вживається префікс і при утворенні іменників, напр.: non-priority, non-utility. Загалом цей префікс може спонтанно вживатись майже з кожним іменником чи прикметником, вказуючи на відсутність якості.

Префікс on- вживається з дієприкметником, герундієм, віддієслівним іменником. Звідси походять такі пари слів як to come on - oncoming, to flow on - onflow, goings-on - ongoings.

Префікс over- також один з найуживаніших англійських словотвірних засобів. Префікс значно впливає на значення слова, до якого приєднується, при цьому наголос в словах, що мають два склади, обов'язково переноситься на префікс. У процесі новоутворення префікс сам може набувати характеристик окремої частини мови. Така властивість спостерігається в тих випадках словотвору, коли при узгодженні з комбінованою частиною мови префікс over- виконує функції:

1) Прикметника зі значенням „верхній, вищій”: overhand, overtime.

2) Прийменника, що набуває значення „над”: overland, oversize, overhead.

3) Прийменника, що модифікує значення дієслова, збільшуючи інтенсивність дії: to overcome, to overpass; в окремих випадках за допомогою префікса визначається найвищій ступінь інтенсивності: to overmaster.

4) Прислівника, що вказує на надлишок, необхідність виконуваної дії, ознаки або якості предмета: overbusy, to overbuy, to overhaste.

Протилежний по значенню префіксу over- є префікс under- із значенням недостатньо: to value оцінювати to undervalue недооцінювати; to pay платити, оплачувати to underpay оплачувати низько; production виробництво underproduction недостатнє виробництво.

Рre- із значенням перед, раніше; відповідає в українській мові префіксу до-. Протилежний по значенню префіксу post-. Слова з префіксом рrе- часто пишуться через риску:historic історичний prehistoric доісторичний; revolutionary революційний pre-revolutionary дореволюційний.

Рost- із значенням після. Протилежний по значенню префіксу рre-. Слова з префіксом post- часто пишуться через дефіс: revolutionary революційний - post-revolutionary післяреволюційний, war війна - post-war післявоєнний.

Аnti- відповідає в українській мові пефіксам анти-, проти-. Слова з префіксом anti- часто пишуться через дефіс: cyclone циклон - anticyclone антициклон; fascist фашист - anti-fascist антифашист; imperialist імперіалістичний - anti-imperialist антиімперіалістичний

Префікс counter- відповідає в українській мові префіксам контр-, проти. Слова з префіксом counter- часто пишуться через дефіс: to act діяти - to counteract протидіяти; action дія - counteraction протидія; offer пропозиція -counter-offer контрпропозиція.

Со- означає спільність дії, співпрацю. Слова з префіксом со- часто пишуться через дефіс: author автор - сo-author співавтор; education утворення - co-education сумісне навчання осіб; existence існування - co-existence співіснування

Іnter- із значенням між, серед, взаємно: dependent залежний - іnterdependent залежний один від іншого; session сесія - inter-session міжсесійний; town місто - intertown міжміське

Такий англійський префікс, як sub- відповідає в українській мові префіксу під-: committee комісія - subcommittee підкомісія; conscious свідомий - subconscious підсвідомий.

Префікс ultra- із значенням ультра-, понад. Слова з префіксом ultra- пишуться через дефіс: imperialism імпералізм - ultra-imperialism ультраімперіалізм; microscopic мікроскопічний - ultra-microscopic ультрамікроскопічний.

Невелику кількість утворень маємо з префіксами n- (з негативним значенням), to- „до, разом”, with- „проти”: never, none; together; withdraw.

Префікс bi-, що має варіанти bin- і bis- - латинського походження і означає „подвійний”: binocular, bivalent.

Декілька етимологічних значень має префікс de-, серед них: depend, deduce, declare, deceive.

Префікс ех- із значенням екс-, бувший, колишній, грецького походження вживається рідше: exodus. Слова з цим префіксом пишуться через дефіс: ex-champion колишній (екс-) чемпіон; ex-minister колишній (екс) міністр; ex-president колишній (екс-) президент. Перед приголосними він має форму ес-: ecclesia екклесія.

В сучасній англійській мові є велика кількість слів з різноманітними префіксами, що частково або повністю втратили своє значення. Ці слова неподільні і не усвідомлюються як утворені за допомогою префіксів. При відділенні префікса частина слова, що залишається, або зовсім не є англійським словом, або ж є словом, значення якого не має нічого загального із значенням слова з невідокремленим префіксом. Такі, наприклад, слова: remain, refuse, reduce, dispatch, discuss, dispute, precise, prepare, preside, submit, subject і багато інших. Так, при відділенні від слів dispute сперечатися, reduct понизувати, precise точний, submit надавати префіксів dis-, re-, рге- і sub- частини pute, що залишаються, duce, cise, mit не є самостійними словами.

У словах remain залишатися, dispatch відправляти частини слів main і patch, що залишаються після відділення префіксів, хоч і є самостійними словами (main головний і patch пляма), проте їх значення не пов'язані із значенням слів remain і dispatch.

Висновки

Словниковий склад мови чутливо реагує на життя народу - носія і творця мови. Безпосередньо пов'язаний з різноманітною діяльністю людини в суспільстві, він змінюється весь час. Найбільш активним процесом у розвитку лексики української мови, збагаченні її ресурсів є творення нових слів. Словниковий склад української мови збагачується в основному за рахунок утворення нових слів на базі і з використанням того мовного матеріалу, яким послуговується мова.

Словотвором називається такий розділ науки про мову, який вивчає словотворчі засоби (ресурси) мови, правила (закономірності) та способи творення слів у мові.Основними одиницями словотворчої системи мови є словотворчий тип, словотворче гніздо, словотворчі засоби (ресурси), способи словотворення.

Деривація притаманна як українській, так і англійській мовам, проте слід відзначити як спільне так і відмінне у цьому виді словотвору у двох мовах. По-перше, англійська деривація являє собою чисто суфіксальне або префіксальне утворення похідних сі, в той час як в українській мові переважають суфіксально-префіксальні моделі.

Префікс стоїть перед кореневою морфемою і модифікує її значення. В українській мові він ніколи не служить самостійним транспортуючим елементом (тобто не переводить слово із однієї частини слова в другу), в англійській мові такі префікси, хоч їх і не багато, можуть утворювати слова, що належать до іншої частини мови. Так, наприклад: able - to enable, circle - to encircle etc. Та здебільшого префіксальні деривати все ж лишаються в межах тієї самої частини мови.

Класифікація префіксів здебільшого базується на таких критеріях: значення, походження, продуктивність.

Отже, в англійській та українській мові можна виділити такі:

1. префікси із значенням заперечення в англійській мові: un- (unclean), in- (intact)(та його алл омографи - il- (illegal), ir- (irresponsible), im- (impossible)), de- (deactivate), dis- (dishonest), non- (non-alcoholic), a- (acentric), в українській: не-(нелегкий), без- (безкарний), де- (децентралізація), дис- (дисгармонія).

2. префікси, що надають кореневі значення повторної чи зворотної дії: роз- (розв'язати), пере- (переписати), un- (undo), dis- (disconnect), re- (remarry).

3. префікси, що уточнюють часові та просторові координати кореня: fore- (forehead), pre- (prehistorical), post- (post-war), super- (superactive) та префікси прийменникового походження: under- (underwater), after- (afterglow), in- (inside), over- (overcook), by- (bystreet), out- (outside). Відповідні українські префікси: до- (доісторичний), перед- (передбачати), над- (надводний), під- (підземний), по- (поліський), пере- (переходити), при- (приїзжати), об- (об'їхати), о- (оминути).

Більш того багато англійських префіксів мають дещо розмиту, нечітку семантику і в поєднанні з різними коренями дають різні значення.

Отже, виконавши роботу можна сказати, що словниковий склад мови постійно поповнюється за рахунок як зовнішніх (запозичених) так і внутрішніх резервів. Морфологічний словотвір, а саме можна зазначити префіксальний спосіб творення нових значень слів, є дуже продуктивним як в англійській, так і в українській мові.

Список використаних джерел

1. Арбекова Т. І. Лексикологія англійської мови. Москва, 1977. -240с..

2. Арнольд И. В. Лексикология современного английского языка. - М., 1966.

3. Безпояско О. К., Городенська К. Г., Русанівський В. М. Граматика української мови: Морфологія. - К., 1993.

4. Ботчук Е. Н. Словообразование в современном английском языке. - К., 1988.

5. Горпинич В. О. Українська словотвірна дериватологія. -Дніпропетровськ, 1998. - 130 c.

6. Медведєва, Людмила Михайлівна. Англійська мова: фонетика, граматика, лексика, тематичні тексти, вправи, тести, ключі / Л. М. Медведєва, Н. Ю. Холден. - К. : Дніпро, 2003. - 352 с.

7. Плющ М. Я., Граматика української мови. - Київ: Вища школа, 2005. - 287 с.

8. Nikolenko A.G. English lexicology. Theory and practice. - Vinnytsya, Nova Knyha, 2007.

9. Murthy О., Andrew F. Cultural Encounters in the USA. Cross-cultural dialogues and mini-dramas. - Lincoln-wood: National Textbook Company, 1991. - 198 p.

10. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов. - М.: Советская энциклопедия, 1969.

11. Літературознавчий словник-довідник / Гром'як Р.Т., Ковалів Ю.І. та ін. - К.: ВІД "Академія", 1997.

12. Розенталь Д.Э., Теленкова М.А. Словарь-справочник лингвистических терминов/Пособие для учителя. - 3-е издание, исправленное и дополненное. - М: Просвещение, 1985 - 399 с.

13. Шкільний мегасловник з української мови/Уклад.:Т. М. Вакуленко, Н. Я. Косенко. - Х.: ВД «ШКОЛА», 2008. - 560 с.

14. Knowles E., Elliot J. Preface // The Oxford Dictionary of New Words, By E.Knowles. - New York: Oxford University Press, 1998. - 357p.

15. http://bibliofond.ru

16. http://filologukraine.ucoz.ua/publ/mova/sulm/sposobi_slovotvorennja_v_ukrajinskij_movi/

17. http://knowledge.allbest.ru

18. http://uk.wikipedia.org/wiki/Префіксальне_словотворення

Размещено на Allbest.ru