Соматичні фразеологізми

Размещено на http://www.allbest.ru/

Розділ І

1.1 Соматичний компонент у фразеології

Останні десятиліття тенденція лінгвістики до вивчення людини як носія мови, що представляє ту чи іншу культуру зумовила підвищення уваги науковців до вивчення фразеологічних одиниць, компонентами яких є назви на позначення частин тіла людини.

Фразеологічні одиниці як найвиразніші засоби будь-якої мови завжди були в центрі уваги лінгвістів. У фразеології велику роль відіграє людський фактор, тому переважна більшість фразеологічних одиниць пов'язана з людиною, з різними сферами її діяльності. Завдяки тому, що частини тіла постійно знаходяться перед очима, вони стають своєрідними еталонами для порівняння. Соматичні фразеологічні одиниці (ФО, один із компонентів яких - НЧТ людини або тварини) становлять значну частину фразеологічного рівня мови. Популярності соматичних фразеологічних одиниць сприяють також актуальність змісту, яскрава образність, народність, нескладність граматичного оформлення і стилістичне різноманіття.

Соматичним фразеологізмам приділяється велика увага. Даний напрям досліджувався на матеріалі багатьох мов: української (О.Селіванова, В. Виноградов, Н.Скоробагатько), українськї та новогрецької (Ю.Жарікова), російської (М.М.Шанський, А.Хабібулліна (Низамова)), англійської та російської (А.Хабібулліна, З.Богус), естонської (Ф. Вакк). Провідним принципом у сучасній лінгвістиці виступає принцип антропоцентризму, згідно з яким знання в системі мови організовуються відповідно до людських уявлень про навколишній світ . Вказана тенденція до антропоцентризму проявляється при вивченні фразеологічного складу мов світу.

Антропоцентризм фразеології - це спрямованість стійких одиниць на позначення світу людини. При цьому важливу роль в номінаційних процесах предметного світу належить ФО з назвами частин тіла (НЧТ). В даній роботі розглядаються мовні засоби позначення явищ, що відносяться саме до сфери тілесності людини. На об'єднання принципів антропометричності фразеологічного фонду й аналогізації предметного світу у свідомості людини, які зумовлюють особливу значущість у номінативних процессах знаків частин людського тіла - соматизмів, указує О.Селіванова. Науковець посилається на Р. Леннекера, який однією з базових концептосфер свідомості вважає людське тіло, позначення частин якого використовують як найменування інших концептосфер [Селіванова .Нариси. с. 60 ].

Соматична лексика - одна з найбільш стародавніх універсальних лексичних груп і один із самих актуальних об'єктів дослідження в порівняно-історичних, структурно-порівняльних і лінгвокультурологічних працях вітчизняних і закордонних лінгвістів, що виділяють цей пласт лексики зазвичай першим в лексико-тематичній системі будь-якої мови (Р.М. Вайнтрауб, Ф.О. Вакк, В.Г. А.В. Кунін, та ін.).

Щодо появи соматизмів: «Вперше в лінгвістичний ужиток термін «соматичний» було введено ц фінно-угроведення. Ф. Вакк робить висновок, що вони є одним із древніших класів фразеології і складають найбільш уживану частину фразеологічного складу естонської мови.» [*Хабибуллина, с. 387] соматичний фразеологія лексика сомонімізм

Термін «соматичний» використовується в біології і медицині в значенні «пов'язаний з тілом людини, тілесний» і протиставляється поняттю «психічний» [Велика радянська енциклопедія, с. 69].

Терміни «соматизм», «соматичний» має різні тлумачення. Згідно широкому тлумаченню, соматизми, соматичний (від грецького soma (somatos) - тіло), - це засоби позначення явищ, що відносяться до сфери тілесності. У вужчому сенсі, соматизм - це будь-яка значуща ознака, положення або рух особи і всього тіла людини (Е.М. Верещагін), тобто термін, що охоплює всі форми однієї з невербальних мов - соматичної мови, що включає жести, міміку, пози, вирази осіб і різноманітні симптоми душевних рухів і станів [Верещагин Е.М. Язык и культура., с. 85].

Соматизми як явище мови свідчать про те, що формування ФО відбувається на основі мислення представників різних народів не однаково. Такі компоненти ФО як соматизми можуть допомогти розібратися в тому як у мовах відображається психологічний, соціальний світогляд народу . Його уявлення про навколишній світ, та місце індивідуума в ньому. За підрахунком Р.М.Вайнтрауба, фразеологізми із соматичним компонентом становлять 30% фразеологічного складу будь-якої мови. [*, с. 53] Вайнтрауб Р.М. О соматических фразеологизмах в русском языке / Р.М. Вайнтрауб // Лексические единицы русского языка и их изучение. - Ташкент: Ташк. гос. пед. ин-т, 1980. - С. 51-55.

Соматичні ФО розглядалися на матеріалі окремих мов такими вченими як О. Селіванова, Н. Скоробагатько (українська ), Ф. Вакк( естонська ), Р. Мугу (російська, німецька), З. Богус ( англійська, російська, адигейська).

Фразеологія мови абсорбує в собі національний колорит народу, є носієм споконвічного уявлення про його самобутність, а ФО є концентрованим вираженням національно-культурної складової мови. Шляхом аналізу ФО із компонентами соматизмами, можна виявити як зв'язки у ментальності та світобаченні різних націй, так і їх унікальні риси. Хоча соматизми наявні в усіх мовах, шар соматичних фразеологізмів потребує особливої уваги через труднощі, що можуть виникнути при спробі їх дослівної передачі іншою мовою.

« Ще Гумбольдт стверджував, що різні мови - це не різні позначення однієї і тієї самої речі, а різне її бачення.» ( *, с. 22) Сербенська О.А Оскільки носії різних мов сприймають світ по різному, що зумовлено специфікою їх мов, то виникла необхідність в появі терміну «мовна картина світу», що для кожного народу є національно специфічною. «Під мовною картиною світу звичайно розуміють зафіксовану в мові і специфічну для конкретного мовного колективу схему сприйняття дійсності; за допомогою цього поняття з'ясовують специфіку буття людини, народу» [*, с. 22]. Сербенська. Вставить что Селиванова говорит про картину мира! На думку Ю.Д. Апресяна, мовна картина світу, що створюється фразеологізмами, антропоцентрична, що виражається в її орієнтації на людину, тобто людина виступає як міра всіх речей [Апресян, с. 4].

Із автореферату Материнскої : «Істотну роль у розвитку семантики НЧТ відіграють уявлення “наївної анатомії”, що дозволяє органам матеріальним виконувати в уявленні людини функції органів нематеріальних (О.В.Урисон, 2003) й внаслідок цього розвивати переносні значення пов'язані зі сферою нематеріальних духовних сутностей: напр., вираз серце болить позначатиме не фізичний, а духовний біль, духовні муки. Виникнення аналогій між сферою духовного та матеріального є важливою ланкою у процесі пізнання людиною світу, що безпосередньо відбивається на семантичному наповненні НЧТ.»

Скоробагатько Н. О. зазначає, що соматизми мають різний ступінь фразеотворчої продуктивності. «Це пояснюється тим, що частини тіла можуть бути протиставлені за різними ознаками і що тіло людини - несиметричне не лише з погляду анатомії та фізіології, але й мови та культури (Г. Крейдлін). Чим вагоміша частина тіла у свідомості діалектоносіїв, тим частіше й легше відбувається процес фразеологізації цього соматизму, адже в наївній картині світу спосіб сприйняття навколишнього середовища має пріоритетні позиції перед дійсним станом речей. Такі назви внутрішніх органів, як підшлункова залоза, трахея, не вживають у фразеологізмах, оскільки пересічна особа їхнє призначення й розташування в організмі може пояснити лише приблизно, що не сприяє створенню яскравих образів та асоціацій.» [Автореферат Скоробагатько]

«Серед причин схожості в семантиці та образному вираженні різномовних СФО головною є схожість якостей та функцій органів та частин тіла людини, яка є основою утворення внутрішньої форми при фразеологічній номінації. Соматична фразеологія містить побутові ситуації чи морально-етичні, трудові, емоційні характеристики індивіда. Фраземи цієї групи слугують для найменування психологічної, інтелектуальної, фізичної, соціальної понятійних сфер. Різні прояви життя людини знаходять яскраве й своєрідне відображення у соматичних фразеологізмах.» [Ю.Жарікова с.518-519,] http://philology.knu.ua/php/4/7/Studia_Linguistica_4/515_519.pdf

1.2 Лексико- семантичні групи та розряди соматизмів

Для розподілу соматизмів на групи важливе значення має класифікація органів людського тіла, бо в залежності від цього упорядковують і лексеми на їх позначення. Органи людини можна класифікувати по-різному і ділити на групи за різноманітними ознаками. Наприклад, група органів травлення - шлунок кишки, стравохід. Адже очі не беруть участі у цьому процесі. Вони, як вуха та ніс відповідають за сприйняття інформації, що надходить ззовні. Отже, виходячи з диференціації великої кількості лексем на позначення ЧТ людини виникає і гостра необхідність їх систематизації.

Як стверджує Р.Ю. Мугу, соматизми виступають єдиним семантичним полем із загальною родовою ознакою «частини тіла людини й прояви її організму». Залежно від характеристик об'єкта, його функцій, соматизми поділяються на:

I. Сомонімізми (слугують для позначення частин людського тіла). Вся сукупність соматичної лексики в згідно з приналежністю до відповідної групи позначуваних об'єктів розподіляється таким чином:

1. Назви, лексеми на позначення тіла людини.

2. Назви голови та її частин.

3. Назви шиї і тулуба людини.

4. Назви верхніх кінцівок.

5. Назви нижніх кінцівок.

II. Остеонімізми (номінації кісток людського тіла і їхніх з'єднань):

1. Назви кісткової системи людини в цілому.

2. Назви кісток голови.

3. Назви кісток тулуба.

4. Назви кісток верхніх кінцівок.

5. Назви кісток нижні кінцівок.

III. Спланхнонімізми (найменування внутрішніх органів):

1. Назви внутрішніх органів загалом.

2. Назви органів травлення.

3. Назви органів дихання.

4. Назви сечостатевих органів.

IV. Ангіонімізми (слугують для позначення кровоносної системи);

V. Сенсонімізми (назви органів чуттів):

1. Назви органів зору.

2. Назви органів слуху.

3. Назви органів нюху і органів смаку.

4. Назви органів дотику.

VI. Лексика на позначення хвороб і виявів людського організму:

1. Назви хвороб и недугів людини.

2. Назви проявів проявлений людського організму.

VII. Окреме місце займає квазісоматизм (душа) [Мугу Р. Ю. , с. 14-16].

Натомість, Ю.Д. Апресян виділяє сім систем, функціонування яких відбувається за участю якого-небудь органу або органів:

1) сприйняття (органи тіла «сприймати»);

2) фізіологія (тіло в цілому, «відчувати»);

3) моторика (частини тіла, «робити»);

4) бажання (воля, «хотіти»);

5) інтелект (розум, «думати про»);

6) емоції (душа, «відчувати»);

7) мова (мова, «говорити») [Апресян Ю.Д. (краткий очерк), с. 5].

Автор відзначає специфіку взаємодії вказаних систем, яка виявляється в тому, що: а) вони утворюють послідовність систем, що ускладнюється (від сприйняття до мови); б) найскладнішою системою є емоції, оскільки будь-яке душевне переживання активує всі інші системи людини; в) один і той же орган може обслуговувати ряд систем.

Н. Лугова включає соматизми до лексико-семантичної групи, що описує людину. Сюди ж потрапили серцево-судинна та нервова системи, речовини в організмі людини, рослинність на тілі, духовне та розумово-психічне життя індивідуума, а також антропоніми [Луговая, с. 11]. Основну массу склали слова широкого вжитку.

За даними А. Блюма соматичні ФО у сучасній англійській мові становлять величезну групу. Найбільш часто вживаним соматизмом є hand. Далі по частотності використання слідують head, eye, face, arse (ass, butt), foot, nose, finger, heart. Інші соматизмы (leg, arm, back, bone, brain, ear, tooth, skin, shoulder, neck, tongue) менш використовувані, однак їх фразоутворювальна продуктивність є досить великою [Блюм , с.11].

Соматизмам, як зазначає О.Селіванова властиві певні стереотипні функції, що закріплюються в етносвідомості народу. [Нариси, с. 85] Наприклад, для соматизму «вухо» - це уявлення про вухо як про отвір, до якого рухається певна інформація - to come to one's ears/ to reach one's ears - дійти до відома, стати відомим комусь. Довжина вуха асоціюється із довідуванням про щось таємне, приховане - to prick one's ears - нащулити вуха, нагострювати вуха Закрити вуха означає перекрити потік інформації ззовні, тобто ігнорування когось - to close one's ear, to shut up one's ears - і вухом не вести. [Селів, с. 97-98]

Одним с основних соматичних компонентів ФО, що виражають стан людини є лексема «нога». Нога/Leg(Foot) - це образ установлення, підпорядкування, а отже і влади. В той самий час вона втілює символіку тілесного низу, є образом приземлених, матеріальних явищ. У ролі опори тіла ноги можуть виступати як символ душі. Як в російській так і в українській мові слово «нога» є номінацією нижньої кінцівки цілком, а в англійській мові нижню кінцівку ділять на дві частини і використовують для їх визначення два слова - « leg» для верхньої частини ноги та «foot» для нижньої (стопи).

Нога виражає значення стійкості чи хиткості (і впрямому, і в переносному значеннях) ті впевненості в собі. Це - опора людини в оточуючому її світі. Символічне значення компоненту «нога» як опора, фундамент, що тримає на собі тіло спостерігається у ФО як української так і англійської мов: без заднії ніг - не в зсмозі рухатись від втоми ( be off one's legs). Цикавий також вираз «встати з ліаої ноги» - погано почуватися, бути роздратованим, в поганому гуморі. Символіка цього виразу йде ще від язичників, основана на вірі в протидію добра - злу, првої стороні - лівій. В традиціях більшості країн( за винятком Китаю та Японії, де «ліве» є символом позитивого, чоловічого, домінуючого і йому віддають перевагу) ліве віступає символом негативного, нижнього, минулого, жіночого, регрессуючого, смерті, а праве - сприятливого, позитивного, майбутнього, прогрессуючого, нормального, життя та народження. Ця символіка передалась від язичників християнам в образах янгола-хранителя, та біса-спокусника, що стоять відповідно по праве та ліве плече людини.

Рідше у ФО ноги виступають як «засіб» переміщення в просторі, частіше вони уособлють покорення нових невідомих земель, розширення меж освоєнного людиною простору. [Хабібулліна, с. 388-389]

Список літератури

Сербенська О.А., Актуальне інтерв'ю з мовознавцем: 140 запитань і відповідей / О.А. Сербенська. - К.: Вид. центр «Просвіта», 2001. - 204 с.

Вайнтрауб Р.М. О соматических фразеологизмах в русском языке / Р.М. Вайнтрауб // Лексические единицы русского языка и их изучение. - Ташкент: Ташк. гос. пед. ин-т, 1980. - С. 51-55.

Скоробагатько Н. О. Концептуалізація фразеологічного соматичного коду в східнослобожанських і степових говірках : автореф. дис. на здобуття наук. ст. канд. філол. наук : спец. 10.02.01. «Українська мова» / Наталія Олександрівна Скоробагатько. - Луганськ, 2009. - 20 с.

Селіванова О.О. Нариси з української фразеології. Психокогнітивний та етнокультурний аспекти / О.О. Селіванова. - К.: Черкаси, 2004. - 276 с.

Кунин А.В. Фразеология современного английского язика / А.В. Кунин. - Москва: Международные отношения, 1972. - 288 с.

Богус З.А. Соматизмы в разносистемных языках: семантико-словообразовательный и лингвокультурологический аспекты: Автореф. … дис. канд. филол. наук / З.А. Богус. - Майкоп, 2006. - 222 с. www.adygnet.ru/statji/docs/avtoreferat-bogus.do

http://philology.knu.ua/php/4/7/Studia_Linguistica_4/515_519.pdf

Апресян Ю.Д. Идеи и методы современной структурной лингвистики (краткий очерк) / Ю.Д. Апресян. - М.: Просвещение, 1966. - 300 c. http://www.twirpx.com/file/125784/

Верещагин Е.М. Язык и культура. Лингвострановедение в преподавании русского языка как иностранного / Е.М. Верещагин, В.Г. Костомаров. - М.: Русский язык, 1983. - 269 с.

Велика радянська енциклопедія / ред. Б.А. Веденський. - Т.34. - 634 с.

Мугу Р. Ю. Полисемантизм соматической лексики (на материале русского и немецкого языков). Автореф.дис. . канд. филол. Наук. Майкоп, 2003.

www.adygnet.ru/statji/docs/mugu.doc

Луговая Н.В. Национально-культурные особенности фразеологических единиц сферы психоэмоционального состояния человека (на материале русского и французского языков) : автореф. дис. ... канд. филол. наук / Н.В. Луговая. - Краснодар, 2007. - 17 с. http://cheloveknauka.com/natsionalno-kulturnye-osobennosti-frazeologicheskih-edinits-sfery-psihoemotsionalnogo-sostoyaniya-cheloveka

Блюм А.В. Семантические особенности соматической фразеологии / А.В. Блюм. - М.: АСТ-пресс, 2000. - 20 с.

Словники:

1. Англо-український фразеологічний словник. Уклав К.Т.Баранцев. - Київ: Знання, 2005. - 1056 с.

2. Сучасна лінгвістика: Термінологічна енциклопедія / О. О. Селіванова . - Полтава : Довкілля-К, 2006 . - 716 с. 

Размещено на Allbest.ru