Лексико-граматичні особливості офіційно-ділових текстів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Житомирський державний університет імені Івана Франка

ННІ іноземної філології

Кафедра англійської філології та перекладу

Курсова робота з лінгвістики на тему

Лексико-граматичні особливості офіційно-ділових текстів

Житомир 2009

План

Вступ

Розділ І. Офіційно-діловий стиль - функціональний стиль мовлення

1.1 Поняття функціонального стилю мовлення

1.2 Характеристика офіційно-ділового стилю

1.3 Особливості підстилю ділової кореспонденції

Висновки до І розділу

Розділ ІІ. Лексичні та граматичні особливості текстів офіційно-ділового стилю

2.1 Лексичні особливості

2.2 Граматичні особливості

Висновки до ІІ розділу

Загальні висновки

Використана література

Вступ

офіційний діловий англомовний текст

Актуальність дослідження: У сучасному діловому світі неможливо обійтися без знань англійської мови. Особливості володіння діловою англійською стосуються багатьох типів діяльності,починаючи від простого вчителя до керівника великої і могутньої компанії.

Вивчивши текстові блоки, мовні обороти й стандартні формулювання грамотно складеного документа,правильне ведення телефонних переговорів, вміння грамотно презентувати свої ідеї,написання листа,автобіографії,резюме,заяви -- невід'ємна частина виживання у сучасному швидкоплинному світі, запорука успіху у майбутній професії. Прості, легко засвоювані фрази дозволять діяти дружелюбніше, чемніше й впевненіше.

Об'єкт дослідження: офіційно-діловий стиль, його характеристики.

Предмет дослідження: лексико-граматичні особливості ділових текстів.

Мета дослідження: проаналізувати особливості офіційно-ділових англомовних текстів та порівняти їх з україномовними.

Завдання:

з'ясувати поняття офіційно-ділового стилю

проаналізувати різновиди офіційно-ділового мовлення

навчитися правильно оформлювати деякі види документів

проаналізувати особливості офіційно-ділового стилю

проаналізувати лексико-граматичні особливості ділової документації,

1. Офіційно-діловий стиль - функціональний стиль мовлення

1.1 Поняття функціонального стилю мовлення

Термін “стиль мовлення” слід розглядати як спосіб функціонування певних мовних явищ. Високорозвинута сучасна літературна мова має розгалужену систему стилів, серед яких: розмовний, художній, науковий, публіцистичний, епістолярний, офіційно-діловий та конфесійний.

Для виділення стилів мовлення важливе значення мають форми мови - усна та писемна, розмовна та книжна. Усі стилі мають усну та писемну форми, хоча усна форма більш притаманна розмовному стилю.

Структура текстів різних стилів неоднакова, так для розмовного стилю характерний діалог (полілог), для решти стилів більш типовим є монолог.

Відрізняються стилі мовлення за багатьма іншими ознаками. Але спільним для них є те, що вони як різновиди однієї мови представляють усе багатство засобів вираження, виконують важливі функції в житті суспільства - забезпечують спілкування в різних його сферах і галузях.

Кожний стиль характеризується:

сферою поширення й вживання (коло мовців);

функціональним призначенням (регулювання стосунків, повідомлення, тощо);

типовими ознаками (форма та спосіб викладу);

системою мовних засобів (лексика, фразеологія, граматичні форми, типи речень тощо).

Ці складові конкретизують, певною мірою регламентують, унормовують кожний стиль і роблять його досить стійким різновидом літературної мови. Оскільки стилістична норма є частиною літературної, вона не заперечує останню, а лише використовує мовні форми в певному стилі чи з певним стилістичним значенням. Наприклад, слова акт, договір, заява, наказ, протокол, резюме, розпорядження, угода є нормативними для офіційно-ділового стилю, хоча в інших стилях вони також можуть мати забарвлення офіційності, якщо їх використання буде стилістично виправданим. Досконале знання специфіки кожного стилю, його різновидів та особливостей -- надійна запорука успіхів у будь-якій сфері спілкування.

М.М. Кожина зазначає, що функціональний стиль ? це своєрідний характер того чи іншого соціального різновиду, що відповідає певній сфері громадської діяльності і певній формі свідомості, що створюється за допомогою особливостей функціонування у цій області мовних засобів і специфічної мовленнєвої організації, яка має конкретне стилістичне забарвлення.

Поряд з функціональними стилями, враховуючи характер експресивності мовних складників, вирізняємо їхні різновиди: урочистий, офіційний, фамільярний, інтимно-ласкавий, гумористичний, сатиричний та інші підстилі.

1.2 Характеристика офіційно-ділового стилю

Офіційно-діловий стиль у будь-якій мові являє собою досить стандартизований тип мовлення, що пояснюється стереотипністю ситуацій, які виникають під час ділового спілкування, та власне характером бізнесових стосунків. Адже важливим чинником успішного ділового співробітництва є спроможність партнерів до максимального лаконічного й водночас повного та точного викладу інформації, яка повинна надаватися у найстисліший термін.

Тому норми як англо-американського, так і українського ділового етикету передбачають використання певного коду ? обмеженої кількості лексичних одиниць, здебільшого штампів, готових мовних трафаретів, що відповідають типовим ситуаціям ділового спілкування. Дотримання такого коду, яким є лексика службових документів і ділового листування, сприяє економії часу та зусиль адресата, а нейтральний стиль викладу ? відсутність двозначних або емоційно забарвлених слів ? найкращим чином відповідає цілям ділової комунікації. Слово в діловому мовленні актуалізує здебільшого лише своє денотативне значення, що забезпечує однозначність, ясність та чіткість повідомлення.

Дотримуючись норм офіційно-ділової мови, ми надаємо перевагу не штампам і канцеляризмам, а об'єктивно сформованій традиції побудови мови відповідно до змісту та мети висловлювання. Так, у розмові можна сказати: "Із сьогоднішнього дня я у відпустці", у заяві ж потрібно написати: "Прошу вважати, що я знаходжусь у відпустці з такого-то числа". Така традиція, така форма і манера написання заяв та інших ділових паперів. І ця форма доцільна, виправдана в даній сфері спілкування.

Офіційно-діловий стиль цілком рівноправний поряд з іншими стилями і відіграє важливу роль у формуванні і розвитку літературної мови.

Сучасний офіційно-діловий стиль належить до числа книжкових стилів та функціонує у формі письмової мови. Усна форма офіційно-ділової мови - виступи на урочистих зборах, засіданнях, прийомах, доповіді державних і суспільних діячів та ін.

Офіційно-діловий стиль обслуговує виключно офіційні та надзвичайно важливі сфери людських взаємин: відносини між державною владою та населенням, між країнами, між підприємствами, установами й організаціями, між особистістю та суспільством.

Основні особливості офіційно-ділового стилю:

Зміст, що виражається у текстах офіційно-ділового стилю, з огляду на його величезну важливість, повинен виключати будь-яку двозначність, будь-які різночитання.

Офіційно-діловий стиль характеризується визначеним більш-менш обмеженим колом тем.

Такі особливості сприяють закріпленню в ньому традиційних усталених мовних засобів вираження та виробленню визначених форм і прийомів побудови мови.

Офіційно-діловий стиль характеризується:

високою регламентованістю мови (визначений запас засобів вираження та способів побудови);

офіційністю (чіткість викладу; слова вживаються звичайно у своїх прямих значеннях; образність, як правило, відсутня; тропи дуже рідкі);

безособовістю (офіційно-ділова мова уникає конкретного й особистого).

Офіційно-діловий стиль включає два підстилі: офіційно-документальний та побутово-діловий.

У першому можна виділити мову дипломатії (дипломатичні акти) і мову законів, а в другому - службове листування та ділові папери. Схематично це можна представити в такий спосіб

Офіційно-діловий стиль закріплений за сферою соціально-правових відносин, що реалізуються в законотворчості, в економіці, в управлінській і дипломатичній діяльності. До периферії ділового стилю відносять інформативну рекламу, патентний стиль і побутово-ділову мову (заяви, пояснювальні записки, розписки та ін.).

Організаційно-розпорядницька документація (ОРД) ? вид ділової писемності, що найбільш повно виявляє її специфіку. Разом з різними видами законодавчої мови (ліцензія, правила, устав, указ та ін.) ОРД являє собою центр ділової писемності, ядро офіційно-ділового стилю.

В англійській літературній мові в процесі її розвитку відокремився ще один мовний стиль, що називається стилем ділової мови, чи стилем ділових документів (official style). Як і інші мовні стилі, суспільно-усвідомлені як самостійні системи, цей стиль теж має визначені цілі комунікації, має закономірності та мовні характеристики.

Ділова мова має кілька різновидів. В галузі міжнародних відносин виділяється стиль дипломатичних документів; в області торгівлі й економіки -- стиль комерційної кореспонденції; в юриспруденції -- мова законів, кодексів, судово-процесуальних документів, державних постанов, парламентських рішень. Як особливий різновид ділової мови в сучасній англійській мові виділяється мова військових документів: наказів, статутів, повідомлень та ін.

Мороховський О.П., Воробйова та інші дослідники виділяють наступні різновиди офіційно-ділового стилю --> стиль офіційних документів, стиль ділової кореспонденції (Business English)та стиль юридичних документів.

Метою кожного документа, написаного в офіційно-діловому стилі, є дійти визначеної згоди в питаннях політики, торгівлі, пропозиції послуг та ін. Будь-який документ має забезпечити абсолютну ясність суті питання, виразити головні умови, яких зобов'язуються дотримати обидві сторони договору. Мовою ділової кореспонденції пишуться рекомендаційні листи, догани і т.п.

Основна мета ділової мови -- визначити умови, що забезпечать нормальне співробітництво двох сторін, досягти домовленості між двома зацікавленими сторонами. Це стосується й ділового листування між представниками різних фірм, й обміну нотами між державами, і встановлення прав і обов'язків солдата, записаних у військовому статуті англійської армії, і процедури нарад. Усі ці відносини знаходять те чи інше вираження у формі офіційного документа -- листа, ноти, договору, пакту, закону, статуту і т.д. Навіть ті документи, в яких не формулюються умови домовленості, а виражається протест проти порушення цих умов, все ж виконують основне завдання ділової мови -- досягнення домовленості між двома і більш зацікавленими особами чи організаціями.

Ця найбільш загальна функція ділової мови в значній мірі визначила і їхні характерні риси мови цього стилю.

Офіційно-діловому стилю також властиві функції волевиявлення, повинності, представлені в текстах широкою гамою імперативності від жанрів наказу, постанови, розпорядження до прохання, побажання, пропозиції, що виражаються в клопотаннях і діловому листуванні; функція фіксації правових відносин (договір, контракт); функція передачі інформації (інформаційні листи, звіти, довідки).

1.3 Особливості підстилю ділової кореспонденції

Діловий лист. Класифікація ділової кореспонденції

Оскільки найбільш поширеним видом ділової документації є лист, розглянемо стилістичні особливості англо-американської і української ділової кореспонденції. До стилістично значущих композиційних елементів англомовного та україномовного ділового листа належать привітання (salutation), вступні фрази (opening lines) та формули прощання (сотрlimentary close).

Якщо адресат листа невідомий, типовими привітаннями в англомовній діловій кореспонденції є dear sirs||gentlemen (британське та відповідно американське звертання до товариств, що складаються як із чоловіків, так і з жінок), а також dear sir, dear madam,mesdames (звертання до чоловіків, жінок та товариства жінок). Надсилаючи лист конкретній особі, імя якої відомо, використовують привітання dear Mr. Milton,dear Mrs. Howlett . Порівняймо аналогічні українські привітання: Шановне папство. Шановний добродію / товаришу, Шановний пане Кондратюк, Шановна пані Кохан.

Єдина розбіжність в оформленні цієї вступної частини англомовних та україномовних листів стосується титулів на конверті . В українському діловому листуванні звертання до високих посадовців мають більш уніфікований характер - назві посади передує титул Високодостойпий: Високодостойний пане Амбасадоре, Високодостайпий пане Прем 'ср-Міністре, Ваша Високодос-тойність пане Президенте.

Еквівалентами цього титулу в англійській мові виступають форми Honourable та Right Honourable або Right Worshipful.

Щодо безпосереднього тексту листа, мова англо-амсриканської та української ділової кореспонденції характеризується значною кількістю майже ідентичних кліше, породжених стереотипними комунікативними ситуаціями.

Загальні вимоги до ефективного ділового листа полягають в його зорієнтованості на інтереси партнера, що в лінгвістичній площині означає уникнення початкових "я" або "ми", чіткість та повноту висловлення думки, відсутність двозначності, неясних виразів, які можуть дезінформувати адресата. Важливим приписом ділової етики є ствердження доброзичливого ставлення до партнера, яке має місце насамперед у сильних, тобто найбільш стилістично значущих позиціях тексту: на початку та наприкінці ділового листа (goodwill opening I closing )Один з суттєвих чинників створення доброзичливого тону листа полягає у використанні сталого, обмеженого рамками стилю, набору епітетів: Many thanks for your warm letter of.../ We just recently received your gracious letter of... / With many thanks for your good cooperation in this matter / I sincerely appreciate your patience. / We greatly appreciate your past and continuing cooperation. II. II Вдячні Вам за чудову зустріч і висловлюємо надію на подальше співробітництво. / Щиро дякуємо Вам за гостинність і, приємно проведений час. / Ми хочемо подякувати Вам і Вашим співробітникам за Ваш розкішний подарунок на підтримку нашої організації.

Надзвичайно схожими є в обох мовах і загальні кліше ділового спілкування. Наприклад, початкові формули: We have received your letter of... I In confirmation of our telephone conversation we wish to inform you Ihat.../ Your letter stating that... has been given proper attention.../ With reference to your letter of... II Ми отримали Вашого листа з повідомленням про... /На підтвердження нашої домовленості... / Ми уважно розглянули Ваше прохання і повідомляємо... /Посилаючись на переговори з Вашим представником, просимо вислати нам свою пропозицію... Високим ступенем ідентичності відрізняються і завершальні речення ділового листа: We expect your early reply. / We are looking forward to hearing from you. /Please do not hesitate to contact us. / With many thanks for your good cooperation. / Thanking you beforehand for your cooperation. / We wish (would like) to maintain cooperation with you. І Просимо Вас якомога швидше підтвердити свою згоду. / Просимо Вас терміново 'повідомити... / Сподіваємося почути Вас... /Ми будемо раді співпрацювати з Вами... /Маємо надію на встановлення тісних ^контактів між нашими фірмами. / Наперед вдячні Вам. /Ми завжди до Ваших послуг.. Певна стилістична диференціація за ознакою формальності спостерігається і серед можливих стереотипних закінчень англомовного та україномовного ділового листа. Якщо розташувати їх в порядку зниження формальності тону, то вони постануть у вигляді приблизно такої послідовності:

Високоофіційний	Respectfully yours Respectfully Verу respectfully
Офіційний	Very truly yours Yours very truly Yours truly Faithfully yours Yours faithfully
Нейтрально-ввічливий	Most sincerely Veiy sincerely (yours) Yours sincerely Sincerelv
Неофіційно-дружній	Most cordially Yours cordially Corc/iallv yours
Невимушено-дружній	As ever Best wishes Regards Kindest regards

Перша, найбільш формальна за тоном група формул прощання з ключовим словом " respectfully " вживається при звертаннях до високопоставлених осіб, дипломатичних та урядових установ. Ця форма листа свідчить про те, що адресант має нижчий соціальний статус, ніж адресат, і може 'використовуватися у відповідних ситуаціях ділового спілкування: "службовець - роботодавець", "торговець - клієнт" тощо. Як зазначає автор книги з англомовного етикету Емілі Пост, жінка ніколи не повинна вдаватися до цієї формули прощання, за винятком лише тих випадків, коли ця етикетна форма є частиною високоофіційного кліше have the honour to remain " в листі до голови уряду.

Форма " Yours truly ", як і " Yours faithfully " вважається сьогодні дещо застарілою, вона використовується в якості цілком нормативної лише в американському варіанті англійської мови. Форма " Yours faithfully " належить до британських етикетних кліше. Посібники з ділового спілкування радять закінчувати формулами прощання " Yours faithfully " або Yours truly" I "Truly yours" " листи, що починаються суворо офіційними привітаннями Dear Sirs / Gentlemen або Dear Sir / Dear Madam. Листи з визначеним адресатом With a personal name) мають закінчуватися лише офіційними формами: Yours sincerely / Sincerely..

Заключні формули ввічливості зі словом cordially" ", так само як і зі словом "affectionately ", нині виходять з широкого вжитку. Перша із зазначених груп кліше використовується переважно у привітаннях, друга у кореспонденції небізнссового характеру: у листах до членів сім'ї, родичів, близьких друзів.

Остання з поданих в таблиці груп традиційно розглядається як така, що може вживатися лише у приватному, неофіційному листуванні.

448 Ward Street

Knoxville, Tennessee

June 12,2005

Central Insurance Company

1668 Blair Street

Louisville, Kentucky

Gentlemen:

It is with pleasure that we recommend Mr. H. F. Warren, about whom you inquire in your letter of June 10. He has been with us for five years and in that time he has continued to grow in efficiency as an insurance salesman until he is now among our largest and most consistent producers of quality business., It is because of this development that he now wishes to enter a larger field, such as you can offer him. Although we are loathe to give him up, \ve_; are not selfish enough to wish to hold him back from the greater opportunities you can provide.

Mr. Warren is a persistent and tireless worker who Considers rebuffs only as a challenge lo lead him to improve his sales presentation. He is, we sometimes think, unduly impatient at his own reasonable progress; but this may be, after all, a most commendable fault.

You will, we feel sure, find many occasions lo consider yourselves fortunate if you engage Mr. Warren as a salesman.

Sincerely yours,

THE BLAND-DOW INSURANCE SERVICE

Специфічною рисою англомовного ділового листування с чітко виражена тенденція до ослаблення офіційного стилістичного тону бізнесової кореспонденції. Це певним чином позначається на всіх формульних елементах в структурі ділового листа. Все частіше у звертанні до адресата не використовується титул Mr, Mrs. a6o Ms. і воно має виллд Dear William a6o Dear Helen Osborne стосунки між адресантом та адресатом не настільки неформальні, щоб називати один одного на ім'я.

Проте, за новими етикетними приписами, використання цього звертання слугує якби передвісником налагодження таких надійних бізнесових стосунків взаємодовіри, котрі незабаром зроблять можливим перехід на звертання на ім'я у подальшому повсякденному спілкуванні з новим партнером.

Крім того, в англомовній діловій кореспонденції все частіше трапляються формули-прощання With best regards a6o Best regards,, які ще нещодавно вважалися недостатньо офіційними для ділового спілкування. Водночас до розряду старомодних відносяться стереотипні завершальні речення Yours truly (для британського варіанту), Respectfully yours, I am yours faithfully, які сприймаються як занадто піднесені, а відтак неадекватні у сфері рівноправного ділового спілкування.

З причин недоречної офіційності і холодності тону не рекомендують починати лист фразами-кліше We are in receipt of your enquiry a6o In reply to your enquiry..

Автобіографія,резюме

Автобіографія в англо-американському діловодстві має чітко регламентований характер, тому цей вид ділового паперу доречніше було б назвати анкетою-біографією. Вирізняють два види біографічних документів: Curriculum Vitae та Career History. Вони надають алгоритм викладання основних фактів біографії особи, причому рубрики обох форм здебільшого збігаються:

За нормами українського справочинства автобіографія пишеться у більш довільній формі,, хоча традиційно в ній повинні знайти висвітлення такі обов'язкові пункти, як: 1) прізвище, ім'я та по батькові, 2) дата і місце народження, 3) відомості: а) про освіту (найменування всіх навчальних закладів, в яких довелося вчитися), б) про трудову діяльність (назви місць роботи і посад у хронологічній послідовності), в) про гро-' роботу, 4) короткі відомості про склад сім'ї.

Отже, до особливостей біографічних документів в англо-американському діловодстві слід віднести їхню сувору регламентованість, анкетність, наявність питань про загальні Інтереси кандидата на вакантну посаду і графи "характеристики-рекомендації", а також виклад даних про освіту і досвід роботи у зворотному порядку (Сагеег History). До специфічних реквізитів біографічних описів в українському справочинстві належать рубрики "паспортні дані", "відомості про родину" та відповідь щодо притягнення особи, яка пише автобіографію, до суду.

Своєрідну анкету-біографію являє собою і резюме (Resume), що зазвичай складається з таких частий: 1) ім'я, прізвище, адреса, телефон; 2) посада, на яку претендує кандидат; 3) стислий вцклад особистих якостей і кваліфікації!; 4) перелік попередніх посад та службових обов'язків, починаючи з останнього місця роботи у зворотному порядку; 5) освіта; 6) громадський статус і сімейний стан; 7) характеристики-рекомендації.

Існують два основних види резюме -- хронологічне і функціональне, а також змішаний вид: хронологічно-функціональне резюме. Хронологічним резюме, яке представляє перелік попередніх посад у зворотному порядку, частіше послуговуються ті кандидати на посаду, котрі мають тривалий досвід роботи:

Alice Clark

12 West 42 Rd., A-844

Brooklyn, N.,Y., 27457

Tel. (849)341-0162

OBJECTIVE SUMMARY A position as a member of French Studies Board.Two books and seventeen publications on French civilization,art and language. Specialized in Medieval French Literature. EXPERIENCE HARVARD UNIVERSITY
1981-1990 1976-1979 EDUCATION PERSONAL REFERENCES	French Dpt. Studies in Literature and Methods of teaching. Tutorship. LOMITA TEACHERS TRAINING COLLEGE LOMITA, California. HARVARD UNIVERSITY French Dpt. A post-graduate course in Middle Ages. Mastership. Born in the USA June 9,1958 Single. Prof. Jean P.Sarque Mrs. Lita Lloyd French Department Harvard _

Заява

Англо-американська заява, як правило, являє собою анкету в той час як в українській традиції цей документ має усталені реквізити: адресат, відомості про особу, що пише заяву, назва виду документу, текст заяви, дата, підпис заявника. Сам текст заяви має досить стандартизований характер, що визначається типовістю ситуацій, в яких виникає потреба вії написанні: заява про надання відпустки, заява про звільнення, заява про переведення на іншу роботу, заява прозміну прізвища, заява про надання відгулу тощо.

TEXAS INTENSIVE ENGLISH PROGRAM	APPLICATION FORM PLEASE PRINT CLEARLY
P. O. Box 766 Austin, Texas U.S.A. 78713-7667 Tel: (5 12) 477-45 11 Fax:(512)322-0592

Висновки до І розділу

Офіційно-діловий стиль - функціональний різновид мови, який слугує для спілкування в державно-політичному, громадському й економічному житті, законодавстві, у сфері управління адміністративно-господарською діяльністю.

Основне призначення - регулювати ділові стосунки в зазначених вище сферах обслуговувати громадські потреби людей у типових ситуаціях.

Під функціональним різновидом мови слід розуміти систему мовних одиниць, прийомів їх виокремлення та використання, обумовлених соціальними завданнями мовлення.

Специфіка офіційно-ділового стилю полягає в певних стильових рисах (ознаках), що притаманні лише йому, а саме:

нейтральний тон викладу змісту лише у прямому значенні;

точність та ясність повинні поєднуватись з лаконічністю, стислістю й послідовністю викладу фактів;

документальність(кожний офіційний папір повинен мати характер документа), наявність реквізитів, котрі мають певну черговість, що дозволяє довго зберігати традиційні стабільні форми;

наявність усталених одноманітних мов6них зворотів, висока стандартизація вислову;

сувора регламентація тексту для чіткої організації текст поділяє на параграфи, підпункти

Діловий лист, автобіографія, заява мають свої особливості написання та оформлення.

Розділ ІІ. Лексичні та граматичні особливості текстів офіційно-ділового стилю

2.1 Лексичні особливості

1. Високий ступінь термінованості. Характерною рисою мови документів є, як уже зазначалося, високий ступінь термінованості, до термінів належить великий шар:

- номенклатурної лексики: номенклатура найменувань, номенклатура посад; номенклатура товарів.

- технічних термінів. Крім юридичних, економічних і юридично-економічних термінів у мові ділових паперів використовується досить велика кількість технічних термінів, абревіатур, скорочень. Крім термінів скорочуються назви відомих правових актів. Скорочуються найменування організацій, що вказують на форму власності підприємства і вхідні як класифікатор у назви підприємств. Скорочується номенклатура посад. Виробляється специфічна термінологія та фразеологія. Наприклад: I beg to inform you; I beg to move; the above mentioned; hereinafternamed; on behalf of; to constitute a basis; to draw consequences; discontinue; negotiable; to second the motion; provided that; provisional agenda; draft resolution; adjournments; private advisory та ін.

Такого роду фразеологічні сполучення й окремі слова-терміни можна зустріти в звітах, статутах, законах, нотах та ін., причому кожна галузь має свою специфічну термінологію. Так наприклад, у ділових документах фінансово-економічного характеру зустрічаються такі терміни, як extra revenue; taxable capacities; liability to profit tax та ін.; у дипломатичній термінології: high contracting parties; to ratify an agreement; memorandum; pact; Chargе d'аffаіrеs; protectorate; extraterritorial status; plenipotentiary та ін. У юридичних документах часто зустрічаються такі терміни і словосполучення як: The international court of justice; casting vote; judicial organ; to deal with a case; summary procedure; a body of judges; to hear a case; as laid down in; on the proposal of the court; recommendation of ...

Відповідно для інших сфер діяльності використовується своя специфічна термінологія. У процесі терміноутворення відзначають дві основні тенденції - утворення абревіатур і створення термінів-словосполучень (cash in hand, cash on delivery, on cash, prompt cash). Назви посад - the head of the credit department, sale's manager, production manager. Домінують іменні атрибутивні словосполучення. Багато компонентних номінативних груп (to force down price - збивати ціну), предикативних одиниць у пасивному стані.

Загальним для всіх різновидів ділового стилю є наявність різного роду скорочень, абревіатур, складноскорочених слів та ін. Наприклад, М. P. (Member of Parliament); Н. М. S. (His Маjеstу's Steamship); gvt (government); pmt (Parliament); і. e. (id est=that is); U. N. (United Nations); D. A. S. (Department of Agriculture, Scotland); D. A. O. (Divisional Ammunition Officer).

Особливо багато таких скорочень зустрічається у військових документах. Тут ці скорочення використовуються не лише задля досягнення стислості, а й слугують певним кодом.

2. Висока частотність. Однорідність стилістичного забарвлення лексики ділової письмової мови досягається і за рахунок високої частотності так званої процедурної лексики (це лексика з узагальненим значенням), що представляє в тексті документа конкретну дію, предмет або ознаку в офіційно-правовій інтерпретації.

Процедура представлення пов'язана не тільки з перевагою узагальненої семантики, але й з перевагою родових лексем над видовими.

Терміни і процедурна лексика складають опорну, стилеутворюючу лексику мови документів, що складає в окремих жанрах від 50 до 70% усіх слововживань.

Найважливішою особливістю процедурної лексики є те, що слова використовуються в тексті в одному можливому значенні. Однозначність контекстного вживання обумовлена тематикою документа:

Сторони зобов'язуються забезпечити взаємні бартерні постачання... При всій багатозначності слово "сторони" прочитується тільки в юридичному аспекті - "юридичні особи, що укладають договір".

Високий ступінь узагальненості й абстрактності основної стилеутворюючої лексики (розірвання, забезпечення, втрати, розрахунок, робота, розбіжності, виріб, найменування та ін.) у діловій письмовій мові сполучається з конкретністю значення номенклатурної лексики.

Номенклатурна лексика з її конкретно-денотативним значенням ніби доповнює високий рівень узагальненості термінів і процедурної лексики. Ці типи слів використовуються паралельно: у тексті договорів - терміни та процедурна лексика, у додатках до договорів - номенклатурна лексика. В опитувальних аркушах, реєстрах, специфікаціях, заявках та ін. терміни ніби отримують свою розшифровку. Назва договору переважно побудована за моделлю (d)+Nлтг+WCl (значно рідше WCl+Nлтг), де d - визначник (International, United Nations, European, Vienna тощо), Nлтг - іменник із семою домовленості (Agreement, Covention, Covenant, Treaty тощо), WCl - словосполучення, що визначає предмет кожного окремого договору. Як визначник переважно виступають іменники або прикметники, що вказують на діапазон домовленості (International, European, American, Inter-American, African), місце підписання угоди (Vienna, Geneva, Tokyo, Hague, Montreal), тип договору (General Framework, Universal, Supplementary), організацію (United Nations), хоча його вживання є факультативним.

У текстах документів не допускається вживання лайок і взагалі зниженої лексики, розмовних виразів і жаргонізмів, проте в мові ділового листування зустрічаються професійні та жаргонні слова. Використання подібної лексики в ділових листах так само недоречно, як використання канцеляризмів у побутовій бесіді, оскільки використання її закріплене тільки за усною сферою спілкування і відповідати вимозі точності вона не може.

Для мови ділових документів характерна традиційність засобів вираження, що прискорює процес формування фразеологічних одиниць, типових для цього стилю. Традиційність засобів вираження лежить в основі іншої риси стилю англійських офіційних документів, а саме -- наявності значної кількості архаїчних слів і виразів. У будь-якому діловому документі можна зустріти вживання таких слів як hereby; henceforth; aforesaid; beg to inform та ін.

3. Стандартизація. Сандартизація мови ділових паперів забезпечує той ступінь комунікативної точності, який надає документу юридичної чинності. Будь-яка фраза, будь-яке речення повинні мати тільки одне значення і тлумачення. Щоб досягти такого ступеня точності в тексті, доводиться повторювати ті самі слова, назви, терміни. Деталізація викладу в офіційно-діловому стилі сполучається з аналітизмом вираження дій, процесів у формі віддієслівного іменника.

Для стилю ділової кореспонденції характерний надлишок стереотипних одиниць мови (кліше, штампи): I beg to inform you, With a view to, to expire, etc. Характерний визначений набір лексем, що можуть трактуватися однозначно. Лист складається з heading (назва фірми, дата і т.п.), greeting (Dear Sir/Madam, Dear Mr. Smith), що відкриває рядка, ініціального параграфа (I answer to your letter…),thebody(лист із викладом питання), the closing paragraph (Thank you…),закінчення (sincerely yours, best regsrds, best wishes).

Для дипломатичної мови характерне використання певної кількості латинських і французьких слів і виразів, що одержали свого роду термінологічне забарвлення в мові дипломатичних документів. Найчастіше зустрічаються такі слова та вирази, як: persona grata; persona nongrata; pro tempore; the quorum; conditio sine qua non; status quo; mutatis mutandis і ін.

3. Типізація. Типізація ділових документів дозволяє моделювати текст будь-якого різновиду, ситуації. При цьому складений текст оперує певними модулями, типовими блоками, що являють собою клішовані частини тексту (у текстах договорів, наприклад, це ? представлення сторін, предмет договору, порядок розрахунку, обов'язки та права сторін, термін дії договору).

У стилі ділових документів слова вживаються переважно в основних предметно-логічних значеннях (за винятком тих випадків, коли похідні предметно-логічні значення є в даній сфері спілкування термінологічними).

У зв'язку з цим виявляється й інша особливість стилю ділової мови. Це відсутність жодних художніх засобів: у текстах ділових документів немає метафор, метонімії чи інших прийомів створення образності мови.

На відміну від мовних особливостей газетних повідомлень, яким також властива відсутність образності, у деяких документах з'являється емоційно забарвлена лексика. Однак, ці емоційні елементи мови в стилі ділової мови втрачають свою емоційну функцію, вони стають умовними формулами звертання, умовними позначками прохання, відмови, висновку та ін.

2.2 Граматичні особливості

До граматичних норм ділового стилю, що представляє мову документів, відносять уніфікацію граматичної структури словосполучення, словоформи. Обраний варіант закріплюється як еталонний за кожною композиційною частиною тексту.

При цьому особливо важливо враховувати закріпленість похідних прийменників за визначеною відмінковою формою. Як правило, вони вживаються або з родовим, або з давальним відмінком. Самою масовою помилкою у всіх типах документів є використання прийменника "згідно" з родовим відмінком замість давального.

Речення в мові документів стає нерозкладним, легко відтвореним у визначеній ситуації, знаком ситуації. Таких речень у тексті документа буває небагато, однак конструктивна, текстотвірна роль їх велика. На це вказує той факт, що, як правило, вони починають і завершують текст договору, наказу, розпорядження й інших типів документів.

Для більшої зв'язності тексту застосовують маркери послідовного посилання, повтори, субститути на зразок the said (“вказаний”, “даний”), the above, the foregoing (“поданий вище”), so (“таким чином”): "Political institutions function or malfunction depending on how power is aggregated, how it is used to direct resources… The above is determined by the nature of political governance"; "Політичні інституції діють або не діють залежно від приналежності до влади, від того, як вона використовується в зв'язку з розподілом ресурсів…А все це визначається характером політичної влади".

Стереотипність дипломатичних промов визначається вживанням однозначних та точних штампів. Вони економлять час і обсяг документу, допомагають уникнути розбіжностей у розумінні змісту. Шаблонні конструкції as for (“щодо”), in this connection, in connection with (“у зв'язку з цим”), with regard to, referring to (“стосовно”), recalling (“враховуючи”)

Оскільки ж у англійській мові більше маркерів з широким полем значень, вони передаються кількома українськими оказіональними відповідниками, що належать до різних функціональних груп. Багатозначний сполучник while замінюється українськими протиставними сполучниками, маркерами поступки, одночасності дій, часових відношень, логічних зв'язків ("While transborder pollution has been on the international agenda for decades…"; "Хоча проблема транскордонного забруднення була частиною міжнародного порядку денного протягом десятиліть…", "There is no great glory, nor even a promise of a big cheque for memoirs to be written about the scandals committed while in office"; "Не слід чекати великої слави і навіть плекати надію на одержання великого гонорару за мемуари про скандали, які виникали під час перебування на державному посту".

Граматичні заміни змінюють тип речення, запроваджують вставні конструкції тощо. Умовні речення перебудовуються у стверджувальні шляхом вилучення умовного сполучника, поділу складного речення на кілька простих. Це пояснюється правилами сполучуваності слів і побудови речень у цільовій мові або відображає прагнення до логізації викладу У такому разі семантичне наповнення дискурсних маркерів поступається місцем граматичній функції.

Із морфологічних засобів офіційно-ділового стилю найхарактернішими є:

перевага імені над дієсловом;

широке використання віддієслівних іменників у певних жанрах, викликане прагненням до об'єктивності та узагальнення;

перевага наказового способу дієслова над іншими категоріями дієслів та віддієслівними іменниками у певні періоди -- періоди посилення регламентації, у конкретних жанрах як вияв імперативності;

часте використання відіменних прийменників у реалізації стандарту;

мінімальне застосування прислівників, особових займенників, вигуків, часток.

іменний характер мови;

розвиток власне канцелярських значень, звязаних з преходом дієприкметників у клас прикметників і займенників.

Речення в діловій письмовій мові часто ускладнюється однорідними членами, дієприслівниковими і дієприкметниковими зворотами. Таким чином, воно розростається (особливо в наказах, постановах, розпорядженнях) до абзацу, іноді ? сторінки, тобто до декількох сотень слів.

Є жанри, у яких текст дорівнює реченню (службова записка, телеграма, наказ, постанова). Таблиця також являє собою речення особливої структури: підмет являє собою постійну інформацію, що розташовується в боковиках, а присудок - перемінну інформацію, що розташовується у вертикальних графах.

Серед штампів, що використовуються в англомовній бізнесовій кореспонденції, виокремлюють так званий комерційний жаргон, якого радять уникати при листуванні, наприклад: Enclosed please find (замість / I enclose), same (замість it або them), farther to your letter| to our conversation (замість with reference to your letter | to our conversation) your communication to hand (замість We have received your letter).

Висновки до ІІ розділу

До лексичних особливостей належать :

Однозначність / чіткість - вживання слів в основних предметно-точних значеннях - стандартизація

Термінологічність, абревіатури, скорочення

Кліше, усталені вирази, фразеологізми - типізація

Висока частотність процедурної лексики

Відсутність образності

Відсутність розмовної лексики

До граматичних особливостей належать:

Уніфікація граматичної структури

Іменний характер мови

Висока частотність відіменних прийменників і прийменникових сполучень

Розвиток власне канцелярських значень, звязаних з преходом дієприкметників у клас прикметників і займенників

Загальні висновки

Офіційно-діловий стиль - це мова ділових паперів:

розпоряджень, постанов, програм, заяв, автобіографій, резолюцій, протоколів, указів, актів, законів, наказів, анкет, розписок тощо.

Основна функція офіційно-ділового стилю - інформативна (повідомлення). Сфера вживання ділового стилю зумовлює його жанрову розгалуженість. Більшість жанрів ділового мовлення відображає соціальне спілкування. Власне функція офіційно-ділового стилю полягає в тому, що він надає висловлюванню характер документа, а відображеним у ньому різним сторонам людських стосунків - офіційно-ділового забарвлення.

Размещено на Allbest.ru

...