Синонімічне багатство української мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

«Синонімічне багатство української мови»

План

Вступ

1. Що таке синонім

2. Групи синонімів

3. Морфологічні синоніми

4. Синтаксичні синоніми

5. Фразеологічні синоніми

6. Синоніми і помилки

Висновок

Література

Вступ

Українська мова дуже багата на синоніми, тобто на слова, близькі або тотожні значенням. Прикладів можна наводити чимало, але обмежуся одним. Для називання поняття «лінія зіткнення неба з землею» маємо такі слова: обрій, горизонт, небозвід, небосхил, крайнебо, круговид, кругозір, кругогляд, виднокруг, видноколо, виднокрай, небокрай, овид тощо. Синонімічне багатство нашої мови є одним із невичерпних джерел урізноманітнення вислову. Проте не всі мовці як належить використовують цю лексичну особливість української мови. Досить часто перевагу віддають якомусь одному слову з синонімічного ряду, причому не найкращому. Причини тут різні: недостатній рівень володіння рідною мовою, вплив інших мов, невибагливість у доборі засобів мовного спілкування.

Становище погіршується тоді, коли людина активно користується двома близькоспорідненими мовами, які не цілком засвоїла. Відомо, що багато українців та білорусів упродовж кількох десятиліть користувалися в побутовій сфері рідною мовою, а в офіційному спілкуванні «добровільно» переходили на російську, не знаючи жодної з мов у повному обсязі. Це спричинило перехід до пасивного запасу слів, віддалених щодо звучання від російських, і активізувало використання спільних з російською мовою компонентів синонімічного ряду. Та ще й невпинна боротьба зі «шкідництвом на мовному фронті»! Обстоювання оригінальних українських чи білоруських слів розцінювалося як один із найтиповіших проявів націоналізму. За таких умов з білоруської мови усунули слово места (місто), послідовно замінивши його на горад; з української вилучили зовсім або залишили в словниках з ярликами «застаріле» чи «діалектне» слова реченець (строк), робітня (майстерня), приросток (префікс), наросток (суфікс) та багато інших. синонім лексикологія семантичний фразеологічний

Мова збагачує свій лексичний склад не лише з власних ресурсів, а й шляхом запозичання з інших мов. Буває, що іншомовне слово є єдиною назвою певного поняття. Скажімо, лірика «один з основних різновидів красного письменства (поряд з епосом та драмою)». Нерідко запозичення з якоїсь мови стає синонімом до власне українського слова: бібліотека -- книгозбірня, фон -- тло, масштаб -- вимір і под. Інколи синонімами стають запозичення з різних мов: галстук (нім.) -- краватка (фр), кофе (через рос. з гол.) -- кава (через тур. з араб.).

Тривалий час позамовною причиною існування того чи того слова в українській мові була наявність його в мові російській. Із двох слів для називання того самого поняття галстук -- краватка, фарфор -- порцеляна, кофе -- кава, карта -- мапа вибирали те, яке було в російській мові -- галстук, фарфор, кофе, карта, і відсували на другий план (краватка, порцеляна, кава) або викидали зовсім (мапа) те, якого в російській мові не було. Хоч традиція вживання в українській мові вимагала іншого, часом протилежного підходу.

Навряд чи має рацію той, хто відсуває на задній план слова лише за те, що вони спільні з лексемами інших слов'янських мов. Але ігнорувати оригінальні елементи української лексики теж немає жодних підстав.

1. Що таке синонім

Синомніми (від грецького ухньнхмпт /synonymos/ -- однойменний) -- це слова, які мають близьке, або тотожне значення, але відрізняються звучанням.

Наприклад: проживати -- мешкати, бажати -- хотіти, башта -- вежа

Синоніміку вивчають семантика й лексикологія.

У семантичному полі синоніми своїм значенням накладаються один на одного або перебувають поруч: горизонт, обрій, видноколо, небосхил, небозвід, крайнебо, круговид, кругозір; зрозуміти, збагнути, втямити, дібрати, уторопати, розшолопати. Синоніми, як правило, називають той самий денотат, але різними словами.

Синоніми в мові можливі тому, що лексичні значення окремих слів нерідко перекривають одне одного: адже немає чіткої межі між поняттями, скажімо, багато і чимало; близькі за значенням у повсякденному вживанні слова імла, мряка, туман; те саме атмосферне явище називають слова дощ і злива.

Водночас синоніми обов'язково чимось різняться між собою -- відтінками значень, емоційним забарвленням, експресивністю, стилістичною віднесеністю, різною активністю в мові, здатністю сполучатися з іншими словами. Наприклад, здавалось би, слова батьківщина і вітчизна тотожні за значенням, проте перше слово на відміну від другого має ще й побічне значення «місце походження»: можна сказати Південна Америка -- батьківщина картоплі, але не вітчизна. Слова лелека, чорногуз, бузько, бусел називають того самого птаха і є, власне кажучи, абсолютними синонімами. Але у вислові Кохай мене, я твій завжди... Моя зажурена лелеко, прилинь сюди! (М. Упеник) взаємозаміна їх неможлива.

Відтінками значень і сферою вживання різняться між собою синоніми говорити, казати, мовити, вести річ, держати річ, висловлюватися, ректи, глаголати, цвенькати, подейкувати, балакати, гомоніти, просторікувати, молоти, верзти, базікати, патякати, шварґотіти, лепетати. Різну сполучуваність мають синоніми замурзаний, заяложений, каламутний, неприбраний, нечистий, яких об'єднує спільне загальне значення «брудний». Кажемо: замурзане обличчя, заяложений одяг, каламутна вода, неприбрана кімната, нечиста гра -- але поміняти місцями ці означення не можна, цього не дозволяє їхня конкретна семантика.

Є невелика кількість так званих абсолютних синонімів. Вони цілком ідентичні за значенням і належать здебільшого до стилістично нейтральної лексики: процент -- відсоток, екземпляр -- примірник, тираж -- наклад, фотографія -- світлина, аеродром -- летовище, борошно -- мука, площа -- майдан, півники -- іриси, нагідки -- календула, воротар -- голкіпер, мовознавство -- лінгвістика. Проте такі синоніми часто різняться не тільки походженням, а й частотою і сферою вживання. ,; Якщо в мові з'являється два слова з цілком однаковим значенням, то або одне з них поступово виходить із вжитку (з-поміж двох синонімів літак і аероплан останнє тепер уже не вживається), або вони починають набувати різних відтінків значення {водій і шофер, наслідок {результат).

Синоніми об'єднуються в синонімічний ряд, у якому виділяється стрижневе слово -- домінанта. Воно є носієм основного значення, спільного для всього синонімічного ряду, стилістично нейтральне, найуживаніше й у словниках синонімів ставиться першим: кричати, горлати, лементувати, галасувати, репетувати, верещати, волати.

Багатозначне слово залежно від його конкретних значень Може бути домінантою різних синонімічних рядів: добрий (про людину), чуйний, співчутливий, доброзичливий, щирий, людяний, уважний, приязний, прихильний; добрий (про спеціаліста), кваліфікований, досвідчений, умілий, знаючий, компетентний; добрий (про врожай), багатий, високий, щедрий, рясний, великий. Відповідно й те саме слово в різному контексті може замінюватися різними синонімами. Наприклад, до слова примітивний, коли йдеться про організми, синонімом виступає слово одноклітин~ ний; про культуру -- первісний, нерозвинений; про смак -- грубий, невибагливий, невитончений; про світогляд -- обмежений; про жарт -- дешевий; про твір -- недосконалий, недовершений.

Домінантами різних рядів можуть виступати й синоніми, залежно від того яке значення є визначальним у тому чи іншому ряду. Наприклад, із трьох синонімів сміливий, хоробрий, відважний, якщо основним є значення «такий, шо не знає страху», то домінантою стає сміливий і далі відважний, хоробрий, мужній; якщо «такий, шо відзначається рішучістю» -- то хоробрий і далі відважний, сміливий, безстрашний, мужній, доблесний; якщо «такий, що не боїться небезпеки» -- то відважний і далі сміливий, безстрашний, хоробрий, відчайдушний.

Синонімічні ряди незамкнені, вони можуть постійно поповнюватися новими словами, втрачати застарілі слова, перекуповуватися. Наприклад, синонімічний ряд велетенський, грандіозний, гігантський, колосальний утворився нещодавно за рахунок запозичених слів. Колишня синонімічна пара гіркий і бридкий, що називала однаковий неприємний смак, розпалася: слово гіркий залишилося без синонімів, а слово бридкий стало домінантою синонімічного ряду бридкий, огидний, гидкий, потворний, осоружний, негарний.

До складу синонімічних рядів можуть входити й фразеологізми: рано, на світанні, ні світ ні зоря, ще й на зорю не займалося, ще й на світ не благословлялося, ще треті півні не співали, ще й чорти навкулачки не билися', здивуватися, зчудуватися, зробити великі очі, очі витріщити, скам 'яніти від дива. Синонімічними бувають і нефразеологічні словосполучення: сумніватися -- брати під сумнів, пообіцяти -- дати обіцянку, помилитися -- зробити помилку, допомогти -- надати допомогу, скривдити -- вчинити кривду, записувати -- вести записи.

Крім загальномовних, є також контекстуальні синоніми. Наприклад, слово тиша може поєднуватися не лише з постійними синонімами безгомінна, беззвучна, безгучна, безшелесна, німа, а й зі словами мертва, глибока, повна, цілковита, абсолютна, які не є синонімами до названих вище слів. При слові настрій синонімічними означеннями можуть виступати як постійні синоніми (веселий, радісний), так і контекстуальні (весняний, світлий).

Близькими до контекстуальних синонімів є перифрази. Перифраза -- описовий мовний зворот, ужитий для називання предмета через якусь характерну його рису. Наприклад, щоб у тексті не повторювати раз у раз слово Київ вживають перифразу столиця України, місто Кия; лев -- цар звірів; вугілля -- чорне золото, тверде паливо; газ -- блакитне паливо; засоби масової інформації -- четверта влада; рибалка -- лицар гачка і наживи. Перифраза часто несе в собі оцінку явища; вона може мати позитивне, схвальне або негативне, іронічне значення. Внаслідок цього підвищується емоційність повідомлення, виявляється ставлення автора до повідомлюваної інформації.

2. Групи Синонімів

2А)Лексичні синоніми -- це подібні або тотожні за значенням слова.

Абсолютних синонімів у мові мало: оплески -- аплодисменти, доказ -- аргумент, зодчий -- архітектор, відтінок -- нюанс, літак -- аероплан, укол -- ін'єкція, водограй -- фонтан, вітрило -- парус. Вони не мають якихось значеннєвих відтінків. Використовують їх у мовленні для того, щоб уникнути повторів. Абсолютні синоніми виникають, коли замість власне українського слова запозичується іншомовне з таким самим значенням.

Зловживати іншомовними словами не слід.

а) Загальномовними називають ті, що не залежать від контексту, їхня синонімічність сприймається поза ними.

б)Контекстуальні - це ті слова (словосполучення) , які стають синонімами тільки в контексті. Наприклад: чешу(йду) до хати; сива (давня) історія; заливатися (сміятися) без причини.

Серед контекстуальних синонімів виділяють перифразну, або парафразу - стилістичний прийом, троп, за допомогою якого предмети, явища або власні імена називають не прямо, а через їхні характерні ознаки: чорне золото замість кам»яне вугілля; люди в білих халатах - медичні працівники; вічний сон - смерть; благородні птахи - лебеді;

Стилістична роль перифраз різноманітна:

· Можеть використовуватися в піднесеному врочистому мовленні:

Цар всесвітній! Цар волі. Цар, Штемпом увінчаний!

· Можуть виступати як засіб іронічної чи сатиричної оцінки:

Жовтий диявол - золото

Коричнева чума - фашизм

У функції контекстуальних синонімів використовуються ще так звані евфемістизми. Евфемістичні синоніми замінюють собою інші слова, які вважаються непристойними, нетактовними, грубими або забороненими (мають назву табу)

2.Б)Синоніми, які відрізняються відтінками значення, називають семантичними (ідеографічними, логічними). Такі синоніми можуть уживатися в тому самому стилі мовлення, мають однакове емоційно-експресивне забарвлення.

Наприклад: бігти -- скакати -- мчати.

2.В) Стилістичні синоніми різняться між собою емоційно-стильовим забарвленням. При цьому один із синонімів може бути нейтральним, а інші -- з позитивним чи негативним відтінком: ходити -- тинятися, думати -- метикувати. У деяких синонімічних рядах усі слова емоційно забарвлені й різняться лише мірою й особливостями емоційності.

Синоніми, які розрізняються і значеннєвими відтінками, й емоційністю та особливостями вживання в різних стилях, називають семантико-стилістичними. Приклад таких синонімів: їсти --жерти -- запихатися -- смакувати. Як бачимо, ці слова мають відмінності як у емоційно-експресивному забарвленні й стильовій приналежності, так і у відтінках значень, адже кожен із синонімів називає різний спосіб уживання їжі.

Стилістичні синоніми можуть розрізнятися за різними ознаками:

· Стильова належність:

Говорити, але на зборах - виступати

Розбір, але в науковому стилі - аналіз.

· Сучасне - застаріле слово (архаїзм):

Палець - перст

Зозуля - зигзиця

Щоки - ланіти

· Загальномовне - діалектне:

Сковорода - пательня

Півень - когут

Гарний - файний

· Власне українське - запозичене:

Побачення - рандеву,

Іспит - екзамен

Оплески - аплодисменти

· Загальномовне - термін:

Запалення легень - пневмонія

Нарив - абсцес

Отруйний - токсичний

2.г) Семантико-стилістичні -- відрізняються водночас і відтінком значення, і емоційним забарвленням, і сферою вжи^-вання (іти, крокувати, шкандибати, чимчикувати, плентатися, чалапати, дріботіти). Синоніми виникають:

а) за рахунок творення нових слів: перемогти, подолати, здолати, побороти, подужати; відрада, розрада, утіха, задоволення, приємність, насолода; нишком, нишком-... тишком, крадькома, потай, потайки, потайці, потаємно, приховано;

б) внаслідок запозичень: невдача -- фіаско; рідкісний --унікальний, раритетний; підробка -- фальшивка, імітація; підмурівок, підвалина -- фундамент; перевертень -- ренегат, манкурт, яничар;

в) за рахунок розмовно-просторічних слів та діалектизмів: садиба -- обійстя, селитьба, ґражда; капці -- патинки, човганці, виступці; віз -- хура, фіра, підвода, теліга, каруца, мйжа;

г) внаслідок розвитку багатозначності слів: зручний, відповідний, слушний, сприятливий (про час); попелястий, мишастий, олов'яний, сріблястий, сталевий (про колір);байдужий, холодний, офіційний, сухий (про стосунки між людьми).

2.д) До абсолютних належать синоніми, повністю рівнозначні і загалом тотожні за вживанням, тобто стильовою сферою функціонування, емоційно-експресивною характеристикою, наприклад: родина -- сім'я; бік -- сторона. Такі синоніми виникають під час проникнення до літературної мови слів із різних діалектів, як, наприклад, у синонімічному ряді лелека -- бусол -- чорногуз; абсолютні синоніми можуть являти собою іншомовне слово та його український відповідник: гіпербола -- перебільшення, метаморфоза -- перетворення, соціум -- суспільство. В окремих випадках абсолютні синоніми утворюються шляхом запозичення з різних мов слів із тотожним значенням: гасло (запозичення з польської мови) -- лозунг (із німецької).

Слід зазначити, що й між абсолютними синонімами можна знайти незначні відмінності -- у сфері вживання, можливостях сполучення з іншими словами. Наприклад, у парі іншомовне слово -- український відповідник іншомовний синонім може здаватися більш офіційним і не вживатися в розмовному стилі.

3. Морфологічні синоніми

Морфологічні синоніми - це варіанти форм слів на позначення того самого поняття: гуляє - гуля, співає - співа, літає - літа, питає - пита, лунає - луна. Перші компоненти цих синонімічних пар нейтральні з погляду літературної нормативності, другі теж літературні, але з обмеженим діапазоном уживання (поезія, розмовна мова).

Або ще ходить, носить, робить, бачить, любить і ходе, носе, робе, баче, любе, де в першому ряду стоять літературні варіанти, а в другому - діалектні. Форми прикметників на зразок синьому - синім, білому - білім.

Приклади морфологічних синонімів:

· Повні - короткі, стягнені - нестягнені форми якісних прикметників:

Зелен - зелений; ясен - ясний; зелена - зеленая; ясні - яснії

· Проста і складена форми вищого і найвищого ступенів порівняння якісних прикметників:

Добріший - більш добрий;

Найдобріший - найбільш добрий

· Форми дієслів недоконаного виду майбутнього часу

Писатиму - буду писати

Малюватиму - буду малювати

· Відмінкові форми іменників, прикметників, займенників, числівників:

Ш Давальний і місцевим відмінки: батько - батькові, учителю - учителеві; на батьку - на батькові, на учителі - на учителеві.

Ш Орудний відмінок: воротами - ворітьми, тією - тою.

4. Синтаксичні синоніми

Синтаксичні синоніми -- це граматично різні конструкції, що виражають ту саму думку. Такими можна вважати:

ь сполучникові та безсполучникові речення: Сонце зайшло, й надворі швидко стемніло. -- Як тільки сонце зайшло, надворі швидко стемніло. -- Коли сонце зайшло, надворі швидко стемніло;

ь складнопідрядні й прості речення з дієприкметниковими та дієприслівниковими зворотами: Картина, що була написана олією, висіла над роялем. -- Написана олією картина висіла над роялем; Коли приходиш з вулиці додану, мий руки. -- Прийшовши з вулиці додолу, мий руки;

ь складнопідрядні й прості речення з другорядними членами: Коли приїду з відрядження, зайду до вас. -- Після приїзду з відрядження зайду до вас; Коли закінчиться урок, підійди до мене. -- Після уроку підійди до мене;

5. Фразеологічні синоніми

Фразеологічні синоніми -- це різні фразеологізми з одним значенням: ні туди ні сюди, ні в тин ні в ворота, ні риба ні м'ясо; гав ловити, рота роззявляти; дати драла, накивати п'ятами; не всі дома, немає клепки, не

ятами; не всі дома, немає клепки, не варить баняк, немає олії; давати хропака, клювати носом.

6. Синоніми і помилки

v Багаточисленний, малочисленний чи численний, нечисленний

Напр.: «Під садом починалися численні стежки, якими були пописані всі гори понад Дніпром» (Л. Смілянський); «Нечисленні зауваження не знижують рівня аналізованого дослідження» (журн.). У газетах і по радіо й телебаченню часто-густо чуємо та читаємо: «Малочисленні (замість нечисленні) відвідувачі музею; люди, виховані на багаточисленних (замість численних) постановах» і под.

v Баня, маківка, склепіння, шатро, а не купол

Напр «Підійшли ближче, побачили верховини церков -- і з золотими банями, і з блакитними» (Панас Мирний); «Сонце зачервонило маківки церков» (О. Гончар); «Під синім склепінням високого неба розкинувся широкий, аж до самого обрію степ» (Д. Бедзик); «Горіли брильянти в небеснім шатрі і очі зоріли дівочі» (М. Вороний).

v Барва і фарба

Напр: «З вікна видно сад у пишних барвах золотої осені» (газ.); «У коридорах і на сходах консерваторії йшов ремонт, пахло свіжим вапном та олійною фарбою» (В. Кучер); «Малахіт -- це крихкий мінерал яскраво-зеленого кольору» (підр.).

v Безпечний і безжурний, безтурботний, недбалий

Напр.: «Перемога, товариші!.. Яким безпечним, надійним, просторим зробився одразу світ» (О. Гончар). «Причиною аварії стала (або аварію спричинила) недбалість водія; Діти безжурно (безтурботно) гралися на проїжджій частині вулиці».

v Бібліотека, книгозбірня

Напр: «Вона згадала, що їй треба здати кілька книжок до клубної бібліотеки» (О. Гончар).

v Бігун, біженець, утікач

Напр «В останні часи вона почувала себе такою втомленою, байдужою до всього, немов вона і світ були два бігуни, які ніколи не стрінуться» (М. Коцюбинський);

v Близько, біля

Напр: «Вранці прокидаємось близько десятої години» (Леся Українка); «Було вже близько вечора» (І. Франко); «Біля сотні озброєних мисливців-старовірів товпиться коло тайгової дзвіниці» (О. Довженко); «Я б ніколи не сказав, що їй було коло ста років» (С. Васильченко).

v Блюдо й страва

Напр.: «Ми побачили серед подвір'я довгий стіл, рясно заставлений пляшками й стравами» (С. Журахович).

v Вагання і коливання

Напр: «Я бачу світ пишний і неба сіяння, Долину розкішну, квіток коливання» (Леся Українка). «Зрілість людська виростає з боротьби. Часто з боротьби з самим собою. Зі своїми сумнівами, ваганнями» (М. Руденко).

v Вантаж, а не груз

Напр.: «До цукрового заводу раз по раз під'їжджають наповнені буряками вантажівки» (газ.);

v Варто і досить

Напр: «Каховка поставала перед ним, як біле, веселе місто-ярмарок у пишній зелені, у каруселях, у весняних барвистих райдугах, під якими кожному везе, під які лише варто вступити, як у кишенях тобі вже задзвонять легендарні таврійські червінці» (О. Гончар).

v Великий та крупний

Напр: «Заняття в школі бізнесу ведуть представники великих американських підприємств».

v Веслування і гребля

Напр: «У бухті відбувається змагання з плавання та веслування» (М. Трублаїні); «Серед села лиснів широкий ставок, чорніла довга гребля» (І. Нечуй-Левицький).

v Визволення і звільнення

«Голова виконкому Організації звільнення Палестини потрапив у дорожню пригоду», -- повідомляє одразу кілька газет. Звільнення походить від дієслова звільняти (випускати на волю, позбавляти чогось обтяжливого, вилучати). Кажемо, приміром, звільняти (звільнення) з-під арешту (з-під варти; від податків, від роботи). А коли йдеться про відвоювання захопленої ворогом території, про допомогу у виході зі скрутного становища, вживаємо слів визволяти, визволення: «Зібрав хлопців та й поїхав Із турецької неволі Братів визволяти» (Т. Шевченко);

v Виняток і виключення

Напр.: «Тато мій -- рішуча й тверда людина, хоч і мрійник. Нібито ці якості в людині не поєднуються, але тато, мабуть, виняток» (В. Речмедін); «Виключення з інституту засмутило не так недисциплінованого студента, як його батьків» (газ.).

v Вираз і вислів

Напр.: «Сильне, з грубуватими рисами Храпчукове обличчя сьогодні мало вираз невластивої йому розгубленості» (С. Журахович); «Від таких висловів, як «оклик дум», «сонний інум» і т. ін. просто в голові паморочиться» (М. Коцюбинський).

v Вищий, нижчий, а не вищестоящий, нижчестоящий

Напр.: «Нижчі адміністративні органи, як відомо, підзвітні вищим органам у системі управління» (газ.).

v Відміняти (відмінювати) і скасовувати

Напр: «Без первісних тілець природа могла б самовільно, не потребуючи праці, усе відміняти на краще» (М. Зеров); «Коли б уряд про це довідався, він міг би скасувати самий цех за таку постанову» (З. Тулуб);

v Відтак, потім, після того

Напр:«Дитячий вік пройшов у м. Вінниці, а відтак довелося жити то на селі, то знов у місті» (М. Коцюбинський). Отже, справжнє значення слова відтак -- «потім, після того», а не «отже, тому, тож», як думають деякі.

v Вітрило, парус

Напр: «Посідали на кораблик. Осел веслує, Вовк рулює, а Лисичка вітрил пильнує» (І. Франко «Новий вітрильник гордо, як білокрилий лебідь, пристав до берега» (О. Донченко);

v Вояк, солдат

Напр: «Мітинг кінчився, лунає команда, вояки швидко збігають по дошках у вагони» (О. Гончар). «Іде військо, іде й друге, А за третім стиха -- Не дивися, безталанна -- Везуть тобі лихо» (Т. Шевченко);

v Вродливий (уродливий) і потворний

Напр: «Не родись багатий та вродливий, а родись при долі та щасливий» (прислів'я); «Вулкасю милий, уродливий Мій друже вірний, справедливий» (І. Котляревський);

v Гадати і ворожити

Напр:«Ви не знаєте, що я гадаю, Як сиджу я мовчазна, бліда» (Леся Українка); «І вже, моя мати, Мені не гуляти: Треба мені, мати, про інше гадати» (Я. Щоголів); «Погадай мені, циганко!». У цих уривках текстів замість погадати треба вживати поворожити, а замість відсутнього в українській мові гадалка -- ворожка.

v Галузь, царина, ділянка, область

Напр.: «Свідченням незаперечних успіхів українських учених у галузі кібернетики є перше в світі видання «Енциклопедії кібернетики» українською мовою» (газ.); «З цариною високих температур професор Холод мав зіткнення лише в одній точці: йому завжди було жарко» (П. Загребельний); «Рекомендують гусячий перстач при спазмах та болях у ділянці шлунка» (Лікарські рослини в народній медицині).

v Головка і качан

Качан у сучасній українській мові означає «потовщене стебло суцвіття кукурудзи»: «Висока й міцна, як дубина, стояла по горах кукурудза, вип'явши напоказ грубі качани» (М. Коцюбинський). Плід капусти зветься головка, всередині якої є стрижень, що має назву качан: «Дай же, Боже, час добрий, щоб моя капуста приймалась і в головки складалась» (М. Номис).

v Грецький горіх чи волоський горіх

Напр:«Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи» (І. Нечуй-Левицький). Український термін пов'язаний зі словом волохи, вживаним як загальна назва середньовічного населення Придунав'я й Трансильванії.

v Громада і община

Пор.: «Палата громад обирається кожні п'ять років за мажоритарною системою» (газ); «Відокремлена група людей являла собою самостійну, найпримітивнішу організацію суспільства -- первісну, дородову общину» (підручник).

v Дев'яносто і дев'ятдесят

Напр: «Мила Вітчизна моя -- Сульмон, на джерела багатий; Дев'ятдесят туди миль треба від Рима пройти» (М. Зеров, переклад з Овідія). Усе це свідчить про те, що дев'ятдесят має всі підстави стати повноправним словом літературної мови, бо позначку «діалектне» йому дали аж ніяк не з лінгвістичних міркувань.

v Доля і частка

Напр: «Де ти бродиш, моя доле?; Доле моя, доле, що маю діяти?» (нар. пісні); В інших значеннях за нормами літературної мови треба послуговуватися синонімічними відповідниками частина, частка, пай, пайка.

v Древній чи стародавній, прадавній, предковічний та ін.

За приклад можуть правити не раз уже згадувані синоніми стародавній, давній, прадавній, старий, старовинний, правічний, предковічний, вікодавній, старожитній, древній, з-поміж яких у засобах масової інформації вживають чомусь лише слово древній, хоч воно стоїть аж у кінці того синонімічного ряду.

v Дурний і поганий

Напр: «Тільки не буде такою дурною, не забуде значити дорогу» (М. Коцюбинський). Дурной у російській мові означає «поганий, лихий, злий»; пор. Нерозрізнення лексичних засобів обох мов призводить до помилок типу: «При будь-яких революціях плямкання за столом залишається ознакою дурного (треба поганого) тону» (газ.).

v Дякуючи і завдяки

Пор.: «Завдяки заходам отця Альойзія вибрали громадяни виборцем Миколу Підпаленого» (Л. Мартович); «Анрі-Жак страждав до ранку й стрів день на ногах тільки завдяки своєму бургундському темпераменту» (Ю. Яновський). Слово дякуючи, тобто висловлюючи подяку, є не прийменником, а дієприслівником і доречне в такому контексті: «Після вистави молода співачка кілька разів виходила з-за лаштунків, усміхаючись і дякуючи слухачам за увагу й тепло» (журн.).

v Займатися і працювати, робити, навчатися

Напр: «Зоря на небі рожева уже починала займатись» (Леся Українка). «Кожен має робити свою справу (своє діло)»; «Музей Києва провадить реставрацію Звіринецьких печер». Російські фрази «Какой темой Вы занимаетесь?» та «Я занимаюсь на курсах иностранных языков» можна перекласти: «Над якою темою Ви працюєте?» і «Я навчаюся на курсах іноземних мов».

v Заставляти і змушувати, примушувати, силувати

Напр: «Повиносили до сіней великі дубові столи, прикрили їх білою скатертю і заставили всілякою стравою» (І. Франко)

v Збігатися, зіставляти, а не співпадати, співставляти

Напр.: «Дівочі голоси просять, щоб зійшов місяць, як млинове коло… Справді млиновим колесом викочується з-за лісів важкий міднолиций місяць. «Цей несподіваний збіг сприймається як якесь радісне чаклування» (М. Стельмах; «Зіставляючи собівартість продукції з середньою ціною її реалізації, можна виявити, наскільки вигідна господарству та чи інша галузь» (журн.).

v Звертатися і поводитися

У деяких випадках обращаться справді слід перекладати звертатися, тобто спрямовувати свої слова або діяльність на когось чи на щось: обращаться с речью (за помощью, к врачу, к темам и сюжетам) -- звертатися з промовою (по допомогу, до лікаря, до тем і сюжетів). А коли рос. обращаться має значення «ставитися до когось, тримати себе певним чином щодо якогось об'єкта», то як український відповідник використовують поводитися: с ним хорошо обращаются -- з ним добре поводяться;

v Здібний і здатний

Приміром: «Мій син на таке не здібний» і «Молоді виявилися здатними учнями своїх батьків та дідів». Здібний і здатний у наведених прикладах слід поміняти місцями, слово здібний означає «талановитий», а здатний --«спроможний на щось». Напр.: «Мартович був надзвичайно здібний і дома ніколи не вчився» (В. Стефаник); «Перед чужими тільки й чуєш про Василя, який він розумний та до всього здатний» (Панас Мирний).

v Змінювати (зміняти) і зраджувати

Напр.: «О Батьківщино! Не зрадили тебе твої донецькі діти» (В. Сосюра); «Терпіння зраджувало стару, але вона не виказувала цього» (Григорій Тютюнник).

v Інакодумець, а не інакомислячий

Напр: « -- Чого ви так дивитесь на мене? Що я захищаю її? Я давно знаю, що найбільше в людях злорадства, -- кинув він своїм інакодумцям» (В. Земляк);

v Кепкувати і жартувати

Напр: «Анатолій не любив, коли хтось кепкував з його захоплень» (М. Руденко).

v Лише і тільки

Напр: «Лиш Данило щез в тумані, Аж із-за горбочка Йде дівчина молодая» (С. Руданський); «Я люблю тільки таку гру, де я певна, що виграю» (Леся Українка);

v Любий і будь-який, усякий

В одному перекладеному з російської мови інтерв'ю повідомляється: «Ми згодні підтримувати контакти з любими організаціями». Тут українськими літерами написане російське слово, замість якого слід було вжити будь-якими, тому що укр. любий має значення «милий, коханий». Напр.: «Сиві, чорні хмари збилися в густі клуби і, як зависні баби, підслухували любу розмову закоханої пари» (Н. Кобринська). Пор.: «На Полтавщині в нас не те, що за Дніпром… Тут мова, брате, незаймана, без будь-якого домішку» (В. Шевчук).

v Масло і олія

Лексичні норми української літературної мови вимагають семантичного розмежування слів масло -- харчовий продукт тваринного та мінерального походження: вершкове масло і олія -- жирова речовина з рослин: Напр: «На початку тридцятих років Анатолій Петрицький здійснив дві великі серії портретів діячів української культури, одну в олії, другу в акварелі» (Словник української мови, т. 5, с. 691). Виходить, помилковими є вживані в теле- й радіопередачах речення на кшталт «Картини виконані маслом (треба олією) або тушшю».

v Місто і містяни (замість городяни)

У сучасній українській літературній мові для позначення великого населеного пункту, адміністративного, промислового, торговельного й культурного центру вживається слово місто. А мешканець цього населеного пункту зветься городянин (від застарілого город). Пояснити це можна тим, що похідне від місто міщанин використовується як назва людини з обмеженими інтересами та вузьким кругозором. Українська мова вже давно витворила ще одну лексему, яка цілком спроможна заступити застаріле городянин та двокомпонентний вислів мешканець міста.

v Навчальний, а не учбовий, виш, а не вуз

В офіційно-діловому мовленні, на сторінках газет, у радіо- й телепередачах широко використовують слово учбовий, хоч його існування в українській мові викликає багато сумнівів, оскільки відсутнє слово учба, від якого воно могло б бути утворене. Учбовий являє собою спотворене запозичення з російської мови. Замість нього треба вживати навчальний: навчальний план, навчальне приміщення, навчальний заклад, навчальна частина, навчальна практика тощо.

v Наказувати і карати

Напр: «Бувало, наказували мені, щоб я шанувався, бо не буде з мене господаря» (Л. Мартович); «Тоді будеш знати, Як будуть карати І на руки, і на ноги Диби набивати» (М. Кропивницький).

v Накалятися, закалятися і розпалюватися, гартуватися

Напр: «Накаляла білі ручки, Кватирочку одсуваючи» (П. Чубинський); «Поруч з нею йшла молода панна, підіймаючи трохи спідничку, щоб не закалятись» (Леся Українка);

v Наречений і жених

Напр.: «Наречена мала прийти просто до панотця» (І. Франко); «У князя свято, виглядає Із Литви князя-жениха За рушниками до Рогніди» (Т. Шевченко).

v Незаможний, малозабезпечений, низькооплачуваний, а не малоімущий

Напр: «Країна аж ніяк не бідна, проте поділена на купку надбагатіїв та силу-силенну незаможних громадян» (газ.); «Більшість промислових підприємств не працює, а це спричинює зростання кількості малозабезпечених родин» (газ.); «Низькооплачувані мешканці міста дістають допомогу від доброчинних організацій» (газ.).

v Незважаючи і не дивлячись

Українська літературна мова чітко розрізняє прийменник дієприслівникового походження незважаючи та дієприслівник дивлячись із заперечною часткою не. Незважаючи вживається при позначенні явищ, подій, обставин, усупереч яким відбувається дія: «Аліна, незважаючи на свій жвавий, веселий характер, читала серйозні книжки» (О. Іваненко). А не дивлячись доречне в такому, наприклад, тексті: «Хлопчик біг щодуху, зовсім не дивлячись собі під ноги» (газ.).

v Одержувати, отримувати, діставати, здобувати, набувати

Чи є різниця між словами одержувати й отримувати? Семантичної відмінності немає, обидва вживають на позначення поняття «брати те, що дають, надсилають, дарують» і под. Давніші традиції в літературній мові має слово одержувати. Слово отримувати, хоч і досить давно існує в нашій мові, значного поширення набуло протягом останнього десятиріччя, воно активніше вживається в мові молодшого покоління. Незважаючи на те, що тепер більшість людей віддає перевагу лексемі одержувати, можна з певністю сказати, що згодом переможе слово отримувати. А коли йдеться про щось абстрактніше, більш доречними є слова діставати, здобувати, набувати. Наприклад, діставати звання, здобувати освіту, набувати розголосу.

v Останні і (всі) інші, решта

Приміром: «Двоє останутся, а остальные пусть уходят. -- Двоє залишаться, а інші (всі інші) хай ідуть (а решта хай іде)». «Кожної п'ятнадцятої й сорок п'ятої хвилини ми передаємо інформаційні повідомлення, а решту часу -- музику».

v Палац, палацовий і двірець, двірцевий

Пор.: «Слово замок колись означало не окрему палацову споруду, а цілу укріплену територію» (журн.); «Слова його розвіються на чотири вітри і не дійдуть до ушей палацової шляхти» (З. Тулуб); «Вікно моє виходило на залізничний двірець» (В. Самійленко);

v Пара і пар

Напр:Йдемо повз чорний пар. Тепло дихнула в лице пухка чорна рілля, повна спокою й надії» (М. Коцюбинський). «Від радісного хвилювання втома розвіялася, як пара» (З. Тулуб).

v Парубок, а не холостяк

Напр: «Вона пішла за нього, вічного наймита, старого парубка, бурлаку» (М. Коцюбинський). Свідченням тривалого існування цього слова в лексичній системі мови є його велике словотворче гніздо: парубійко, парубчак, парубчина, парубоцтво, парубота, парубоцький, парубкувати, парубкування і т. ін.

v Підодіяльник чи підковдра

Напр.: «Вироби цієї фабрики мають великий попит у населення, особливо наволочки та підковдри» (газ.).

v Площа і майдан

В українській мові для називання незабудованої частини населеного пункту, від якої розходяться вулиці, є два слова -- майдан та площа. Площа справді українське слово, утворене від плоский. Первісне значення його -- рівна ділянка поверхні землі: «І ось, нарешті, вершина. Це була площа значних розмірів, безладно завалена голим камінням» (О. Гончар). Переносно вживається в таких словосполученнях: виробнича площа, засівна площа, газетна площа, площа трикутника й ін. Слово майдан через посередництво тюркських мов (турецьке meydan -- арена, площина, рівнина) прийшло до нас із перської (mejdan -- арена, площа) або арабської (maydan -- царина, місце для гри). При запозичанні слова, як правило, семантично звужуються. Багатозначне турецьке meydan з'явилося в українській мові спочатку як назва незабудованої частини населеного пункту. Отже, це його первісне українське значення: «До сходу сонця, рано-рано! У Віфлеємі на майдані зійшовся люд і шепотить» (Т. Шевченко); «В центрі містечка коло майдану стояла стара похилена хата» (С. Васильченко); «Колись бувало сильний чуженин Слов'ян-рабів виводив на майдани» (Леся Українка

Отже, для назви незабудованої частини населеного пункту перевагу слід віддати слову майдан, а лексему площа в цьому значенні використовувати як рідше вживаний синонім. Єдиною назвою місця для спортивних та інших занять є майданчик.

v Позитивний, додатний, ствердний і негативний, від'ємний, заперечний

Напр: «Ядро атома має додатний заряд, який чисельно дорівнює від'ємному зарядові всіх електронів, що рухаються навколо ядра» (журн.); «А за найбільше від'ємний бік нашого галицького життя ми уважаємо апатію до публічних справ» (І. Франко);

v Поступ і хода

Напр.: «Дух, що тіло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю…» (І. Франко);

v Поширювати і розповсюджувати

Напр.: «Уживання старої, традиційної форми для виявлення нового змісту становить один із дуже поширених у літературі прийомів» (М. Рильський); «Учений повинен не тільки творити в науці, тісно пов'язаній з практикою, а й пропагувати знання, поширювати їх у масах» (журн.).

v Пристрасний, безпристрасний і небезсторонній, безсторонній

Пристрасний в українській мові означає «бурхливий, нестримний (у почуттях); жагучий, палкий». «-- Ви до мене? -- спитав господар безпристрасним голосом» (М. Чабанівський).

v Річище і русло

Напр.: «Воли завзятіше захитали рогами і швидше пішли, глибоко занурюючи ратиці в піщане річище весняного потоку» (З. Тулуб

v Робочий і робітничий

Напр: «Павлусь вступив на бібліотечні курси і тепер був бібліотекарем у робітничому клубі» (О. Донченко). Стосовний до роботи позначається словом робочий: робочий день, робоче місце, робоча сила тощо.

v Родина, сім'я, сімейство

Пор.: «Уранці й надвечір невелика родина сідала навкруг вогнища. Віста наливала в миски страви, клала дерев'яні ложки» (С. Скляренко); «Тут ось біля хати -- уся моя сім'я: бабуся, мама й тато, два братики та я» (Н. Забіла); «Завести хазяйство і сімейство, жити люб'язно і дружно» (І. Котляревський).

v Розв'язувати і вирішувати

Із двох синонімів вирішувати й розв'язувати на сторінках газет, у радіо- й телепередачах перевага незаслужено віддається першому: вирішити питання, проблему, завдання. Для врізноманітнення викладу обидва синоніми та похідні від них варто використовувати по черзі: розв'язати завдання, вирішити проблему, частіше вживаючи слово розв'язувати як оригінальніше в нашій мові.

v Свійський і домашній

Напр:«Пан Цибульський любив пополювати, було і слідство вчинить, і качок настріля; коли нема диких, то і свійських лущить» (О. Стороженко). А домашній -- це той, що стосується дому та людей і речей у ньому; той, що відбувається вдома: «Іван охоче оповідав про своє життя домашнє» (М. Коцюбинський); «Несуть йому в палату їжу й усякі домашні ласощі» (В. Кучер).

v Скарб і майно

Українською мовою скарб (рос. сокровище) -- це коштовності, цінні речі, словом, -- щось надзвичайно великої вартості: «Їхала, кажуть, одна скупа пані і везла з собою всі свої скарби великі» (Марко Вовчок); Досить часто вживають у нас це слово і в переносному значенні: «Ви мені скарб найдорожчий, Ви моя слава щонайбільша» (М. Зеров);

v Скарбниця, державна скарбниця, а не казна, казначейство

Пор.: «Синонім спалено і сплюндровано. Щось із сорок мільйонів збитку. Туреччина вимагає, щоб ми їм сплатили, а в державній скарбниці -- ані шеляга» (З. Тулуб);

v Складати і становити

Пор.: «Я був одним із гарячих організаторів страйку -- виступав на зборах, складав петиції» (С. Васильченко); «Щедрота бідарів -- це споконвічна риса, І в цьому винятку не становив Денис» (М. Рильський);

v Спілка і союз

В українській мові є два слова, близькі значенням, але досить відмінні сферами вживання: спілка і союз. Власне укр. спілка означає «товариство; об'єднання людей, пов'язаних умовами життя, метою; громадська організація»: «Хочеш ти бути в спілці з нами, то будь по своїй волі, і ніхто тебе до цього присилувати не має права» (Панас Мирний); Неприємний виняток становив «Союз (замість Спілка) спортивних товариств». Це свідчило про те, що спортивна та навколоспортивна громадськість не вельми глибоко вникала в семантичні тонкощі непопулярної поміж «інтернаціоналістів» української мови.

v Стакан, підстаканник чи склянка, підсклянник

Невелика скляна посудина циліндричної форми для пиття рідини зветься склянка. Напр.: «Дзвенять ложечки у склянках» (М. Коцюбинський) В технічній термінології слід віддавати перевагу слову склянка. З огляду на це й підставку з ручкою для цієї посудини варто називати не підстаканник (як чуємо й читаємо в засобах масової інформації), а підсклянник (це слово зафіксоване багатьма словниками української мови).

v Суперечність, а не протиріччя

Напр.: «Гризли його сумніви, чи не буде суперечити вимогам гарного тону пропозиція щодо вінчання під час жалоби» (Ірина Вільде); Тож треба користуватися тим, що ми успадкували від попередніх поколінь, а не творити сумнівних неологізмів на зразок протирічити, протиречити, протирічивий, яких не знайти в жодному українському словнику.

v Суспільство, громада, товариство, світ

Напр.: «Громада зібралась у волость і загула, як бджоли» (І. Нечуй-Левицький); « «Народну творчість, як і всю культуру взагалі, слід розглядати в зв'язку з історією суспільства» (М. Рильський); «Він зайшов у сад і очима знавця подивився на молоде товариство» (О. Маковей);

v Торкатися і рушати

В українській мові слово торкатися означає притулятися до чогось; хвилювати, зворушувати: «Тихо руками до струн променистих Співець яснокрилий торкнувся» (Леся Українка) Напр.: «Жінка нащось розв'язала косинку, спустила її на плечі і, струснувши чорним волоссям, рушила з місця» (М. Коцюбинський).

v Тривати і продовжуватися

В українській мові слід віддавати перевагу не продовжуватися (калькованому з рос. продолжаться), а тривати, коли йдеться про вимір у часі: робота (боротьба, фестиваль, святкування, конкурс) триває, а не продовжується. Напр.: «Усе це довго на письмі виходить І в пам'яті лишило довгий слід, А лиш хвилину в дійсності тривало» (М. Рильський);

v Цукор і сахар

Слово сахар у сучасній українській літературній мові має розмовно-просторічне забарвлення і не може входити до складу термінологічних назв замість нормативного цукор. «Брак гормона підшлункової залози -- інсуліну призводить до цукрової хвороби (діабету)» (Словник української мови. Т. 11. С. 246--248).

v Часопис, журнал і газета

Ще зовсім недавно слово часопис належало до тих, які чиновники від мовознавства не рекомендували до вжитку, бо воно не вписувалося в рамки злиття мов. Тепер слово вживається дуже широко, але остаточному закріпленню його в літературній мові заважає значеннєва нечіткість: одні використовують його як синонім до журнал, інші вважають, ніби це те саме, що й газета.Напр.: «Кортить почитати газету, щоб бути в курсі світової політики» (Ю. Яновський); «Багато читаю, бо під руками велика бібліотека та багато газет і часописів на всяких мовах» (М. Коцюбинський);

v Що і який, котрий

Рекомендують казати: «Учитель, який ходив з нами в подорож, дуже добре знав місцевість» і «Хата, що стояла край села, була дуже стара».

«Їдь же, братику, до дівчиноньки, Що тебе чекала» (нар. пісня); «Зевес їй оддавав повагу і посилав од столу брагу, яку Юнона лиш пила» (І. Котляревський); Отже, займенники що і який цілком рівноправні, треба користуватися ними так, аби уникати тавтологічних побудов на зразок: «При в'їзді в село є щит, що (тут краще який) сповіщає про те, що село засноване понад п'ятсот років тому» (газ.) Займенник котрий у ролі сполучного слова вживається далеко рідше, бо поєднується, як правило, зі словами, що позначають відтинки часу (котра година) або виділяють щось чи когось: «Хтозна, котре з них має рацію» (Леся Українка).

Висновок

Мова збагачує свій лексичний склад не лише з власних ресурсів, а й шляхом запозичання з інших мов. Буває, що іншомовне слово є єдиною назвою певного поняття.

Скажімо, лірика «один з основних різновидів красного письменства (поряд з епосом та драмою)». Нерідко запози- запозичення з якоїсь мови стає синонімом до власне українського слова: бібліотека -- книгозбірня, фон -- тло, масштаб -- вимір і под. Інколи синонімами стають запозичення з різних мов: галстук (нім.) -- краватка (фр), кофе (через рос. з гол.) --кава (через тур. з араб.).

Синоніми, як відомо, вирізняються відтінками значен- значення, стилістичним забарвленням, закріпленістю за певним стилем мови, частотою вживання. Приміром, латинське за походженням фон використовується здебільшого в науко- науковій літературі, тло переважає в художніх та ігубліцистичних текстах; запозичене з грецької мови бібліотека нейтральне, а власне український відповідник книгозбірня мас відтінок урочистості, тому вживається частіше в поезії й публіцис- публіцистиці. Напр.: «Другий будинок за рогом --була Громадська бібліотека» (А. Головко); «Якщо він надумає саме в ці дні переїздити на новосілля, то ви з великою охотою пособите йому скласти книгозбірню» (Л. Яновська). Це не означає, що такі стосунки між словами є незмінними. З огляду на різні чинники лексеми можуть помінятися місцями, але неодмінною умовою існування синонімів як таких у мові

 Література

1. Жовтобрюх М. А., Кулик Б. М. Курс сучасної української літературної мови. - К.: Вища шк., 1972 - 402 с.

2. Козачук Г. О., Шкуратяна Н. Г. Практичний курс української мови: Навч. Посібник. - 2-ге вид. - К.: Вища шк., 1994. - 367 с.

3. Пономарів О. Д. Сучасна українська літературна мова. - К., Либідь, 2001. - 400 с.

4. Фурдуй М. І. Українська мова. Практикум з правопису: Навч. Посібник / За ред. В. В. Різуна. - К.: Либідь, 2005. - 272 с.

5. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. - 5-е вид. - К.: Освіта, 2002. - 254 с.

6. Ющук І. П. Українська мова. - К.: Либідь, 2004. - 640 с.

7. Ющук І. П. Практикум з правопису української мови. - К.: Освіта, 2000. - 254 с.

8. Ганич Д. І., Олійник І. С. Словник лінгвістичних термінів. - К.: Вища шк., 1985.

9. , 1995.

10. Головащук С. І. Словник-довідник з українського правопису. - К.: Наук, думка, 1979. - 342 с.

11. Жовтобрюх М. А. Українська літературна мова. - К.: Наук, думка, 1984.

Размещено на Allbest.ru

...