Ірина Петрівна Сунцова: життя та діяльність

Размещено на http://www.allbest.ru/

Ірина Петрівна Сунцова

сунцова мовознавство фонетика науковий

Ірина Петрівна Сунцова - відомий дослідник в галузі загального мовознавства, проблем загальної та експериментальної фонетики, старійшина української фонетичної школи щербівського спрямування, кандидат філологічних наук.

І. П. Сунцова народилася у березні 1904 р. в Москві. Потім жила в Києві. З 1920 р. після закінчення гімназії працювала бібліотекарем. До 1926 р. навчалася на літературно-лінгвістичному факультеті Київського інституту народної освіти. Кілька років по тому викладала німецьку мову в профшколах, а з 1928 р. по 1931 р. під керівництвом видатного українського вченого в галузі загального мовознавства М. Я. Калиновича проходила аспірантуру в Інституті мовознавства АН УРСР. До 1934 р. була науковим співробітником у цьому ж інституті і викладала в Київському інституті лінгвістичної освіти.

Початок наукового шляху Ірини Петрівни пов'язаний з літературознавством: її цікавила українська, російська, іспанська, давньоіндійська літератури, драматургія Кальдерона, зокрема сюжетна структура його творів; зверталася вона також до проблем вивчення ритму художньої прози. Але вже з 1925 р. почалася цілеспрямована робота І. П. Сунцової на царині мовознавства, якому вона залишалася вірною до кінця життя. Наукова діяльність Ірини Петрівни в цій галузі тісно пов'язана з дослідженням таких теоретичних проблем загального мовознавства: походження мови, мова і мислення; мова і письмо; мовознавчі поняття (фонема, слово, речення); взаємодія мов на звуковому рівні (у сфері звукової будови); діалектика стосунків звукових та семантичних одиниць мови; поняття «закон».

Завжди цікавили Ірину Петрівну також питання історії мовознавства. Особливий інтерес викликала творчість таких учених, як І. О. Бодуен де Куртене, Л. В. Щерба, М. Я. Калинович, Д. Н. Кудрявський, Ф. де Соссюр та ін. Хоч праці І. П. Сунцової, безпосередньо присвячені загально-лінгвістичним питанням, часто невеликі за обсягом, але мають непересічне значення для мовознавчої науки, оскільки їм властива глибока продуманість, узагальнення фактів мовного матеріалу, діалектичне бачення мовленнєвих процесів. Такими, зокрема, є статті, написані І. П. Сунцовою для УРЕ (1-е вид.): «Фонетика», «Фонема», «Фонація», «Фонологія», «Фонетичні закони», «Фізіологія звуків мови». Особливе місце в науковому доробку Ірини Петрівни посідає одна з ранніх її статей «Фонема. Історичний нарис і спроба визначення поняття» (Мовознавство. - К., 1934. - Ки. 2), яка і досі не втратила свого значення.

Значний вплив на формування І. П. Сунцової як вченого має видатний лінгвіст-мислитель акад. Л. В. Щерба, під безпосереднім керівництвом якого протягом семи років (1934-1941) вона працювала на посаді асистента кафедри і в лабораторії експериментальної фонетики Ленінградського державного університету. У свій біографії І. П. Сунцова пише: «Крім різноманітної щоденної роботи в лабораторії фонетики вела там щорічні семінари і курси: загальна фонетика (теорія і практикум при курсі загального мовознавства), експериментальна фонетика, фонетика німецької мови».

Під керівництвом Л. В. Щерби Ірина Петрівна написала підручник «Вступний курс фонетики німецької мови», який не раз перевидавався (1951, 1952, 1960 рр. - у Києві, 1958 р. - у Москві). Тоді ж було проведено і дослідження «Трансформація грамофонного запису в графічну криву як метод дослідження інтонації (Сборник памяти академика Л. В. Щербы, - Л., 1951).

І. П. Сунцова належить до щербівської лінгвістичної школи, представники якої у своїй науково-педагогічній діяльності керуються основними принципами, обґрунтованими у працях акад. Л. В. Щерби. Ідеї Л. В. Щерби стали провідними для всієї подальшої наукової та викладацької діяльності І. П. Сунцової. Їх вона передала і своїм учням.

З 1941 р. І. П. Сунцова знову пов'язує своє життя з Києвом, а в 1944 р. починає наукову і педагогічну діяльність у Київському державному університеті ім. Т. Г. Шевченка на кафедрі загального мовознавства, де працювала до 1963 р., коли за станом здоров'я вийшла на пенсію. У червні 1946 р. І. П. Сунцова захистила кандидатську дисертацію на тему «Фонетика іноземної мови в інститутах і на факультетах іноземних мов». Працюючи на кафедрах загального мовознавства і німецької мови Київського університету, Ірина Петрівна читає курси загального мовознавства, історії лінгвістичних учень, загальної фонетики, фонетики російської та німецької мов, веде заняття з експериментальної фонетики і методики виладання фонетики. І. П. Сунцова приділяла значну увагу питанням методики викладання фонетики іноземних мов, застосуванню технічних засобів при викладання мови, а також проблемам викладання російської мови для іноземних студентів. І. П. Сунцова стала засновником лабораторії експериментальної фонетики при Київському університеті імені Т. Г. Шевченка.

Багато учнів І. П. Сунцової працюють і працювали у ВНЗ України. Серед них О. В. Владова, П. С. Вовк, М. Я. Дем'яненко, Е. І. Лисенко, Т. С. Міщенко, Л. І. Прокопова, С. В. Семчинський, Л. Г. Скалозуб, А. К. Текорюс, Н. І. Тоцька, Н. П. Яковенко та ін.

Викладаючи фонетику німецької мови у вузах Ленінграда та Києва, Ірина Петрівна готувала до друку теоретичний курс фонетики німецькою мовою, багато працювала над проблемою німецької вимови. Використовуючи метод безпосереднього спостереження І. П. Сунцова познайомилась зі звуковими системами 15 мов. Підсумком цієї роботи стали таблиці голосних і приголосних з коментарями до кожної мови.

Ірина Петрівна мала широку загальну і лінгвістичну ерудицію. Вона добре володіла англійською, німецькою, французькою мовами, вивчала також латинську, давньогрецьку, санскрит, італійську, турецьку, польську, їдиш. І. П. Сунцова плідно працювала над біографічними дослідженнями. Вони присвячені творцеві школи хіміків-органіків у Київському університеті проф. С. М. Реформатському, геофізикові М. О. Ольшанському, оперному співакові П. В. Сунцову, академікам-мовознавцям Л. В. Щербі та М. Я. Калиновичу.

У кінці ХХ ст. Ірина Петрівна завершила праці «Іван Франко та Індія», «Сергей Николаевич Реформатский. Жизнь. Научная и педагогическая деятельность. Воспоминания», «Індологічний аспект у науковій творчості акад. М. Я. Калиновича». І. П. Сунцова надавала неоціненну допомогу консультаціями і порадами своїм колегам і учням, була науковим консультантом лабораторії експериментальної фонетики Київського університету ім. Т. Г. Шевченка. В особі І. П. Сунцової всі фонетисти України мали вимогливого і чуйного Вчителя, який допомагав їм і словом, і ділом.

Не стало Ірини Петрівни Сунцової в Києві 4 жовтня 1995 року.

Размещено на Allbest.ru