Размещено на http://www.allbest.ru/

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА

Гендерна своєрідність мовленнєвої діяльності російської мовної особистості

Спеціальність 10.02.02 - російська мова

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

Побережна Ольга Юріївна

Дніпропетровськ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі російської мови Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Горбань Вікторія Володимирівна, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова, доцент кафедри російської мови

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Семенюк Олег Анатолійович,

Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, завідувач кафедри загального та російського мовознавства, проректор з наукової роботи та міжнародних зв'язків

кандидат філологічних наук, доцент

Хейлік Тетяна Олександрівна,

Запорізький національний університет,

доцент кафедри російської філології

Захист відбудеться "16" квітня 2010 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.051.05 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за адресою: 49050, м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, 72, корпус 1, факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства, ауд. 1306.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Козакова, 8).

Автореферат розіслано "12" березня 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради К 08.051.05,кандидат філологічних наук, доцент Н.В. Левун

Загальна характеристика роботи

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота виконана відповідно до плану наукової роботи кафедри російської мови та належить до кафедральної науково-дослідницької теми №221 "Функціонування російської мови на півдні України" (номер державної реєстрації 0101U001414).

Метою дослідження є виявлення особливостей мовленнєвої діяльності чоловічої та жіночої російської МО залежно від маскулінної, фемінінної або андрогінної спрямованості мислення.

Мета дослідження передбачає розв'язання таких завдань:

проаналізувавши сукупність онтогенетичних, психофізіологічних і соціокультурних чинників, що впливають на поведінку і мовленнєву діяльність індивіда, розглянути гендерний аспект російської МО;

провівши анкетування для визначення спрямованості мислення чоловічої та жіночої МО, репрезентувати типи МО;

вивчити своєрідність мовленнєвої діяльності російської МО під час інтерпретативно-формального перекодування тексту залежно від її гендера та спрямованості мислення;

дослідити специфіку мовленнєвої діяльності російської гендерно-когнітивної МО під час анотування тексту;

верифікувати відмінності у мовленнєвій діяльності російської МО чоловіка та жінки з маскулінною, фемінінною й андрогінною спрямованістю мислення під час інтерпретативно-мовного перекодування тексту;

розглянувши специфіку мовленнєвої діяльності різних типів російської МО, представити їх взаємозв'язок у вигляді гендерних мовленнєвих зон та підзон.

Об'єктом цього дослідження є МО чоловіка та жінки з маскулінною, фемінінною й андрогінною спрямованістю мислення.

Предметом дослідження є вторинні тексти, створені в процесі мовленнєвої діяльності чоловічою та жіночою російською МО з маскулінною, фемінінною, андрогінною спрямованістю мислення.

Матеріалом для аналізу стали російські вторинні тексти, що були створені представниками різної статі, загальна кількість яких склала 900. Перша група текстів - це 240 вторинних текстів, написаних у процесі переказу 240 інформантами комунікативно завершеного уривка з твору М.В. Гоголя "Мертві душі”. Друга група - 480 вторинних текстів, репрезентованих чоловіками та жінками у кількості 480 осіб при анотуванні оповідання А.П. Чехова "Жених" та комунікативно завершеного уривка з книги

С.С. Гейченка "Пушкиногорье”. З метою верифікації даних була задіяна третя частина - 180 текстів, створених 180 інформантами в результаті інтерпретативно-мовного перекодування невеликого тексту з англійської мови на російську, який був обраний з навчального посібника Ж.А. Голікової "Перевод с английского на русский”.

Методологічною основою дисертації виступає положення про взаємозв'язок мови, людини та її мовленнєво-розумової діяльності.

Методи дослідження зумовлені об'єктом, а також метою та завданнями роботи. Через це було використано метод порівняльного аналізу вторинних текстів, створених представниками різної статі, описовий метод, метод психолінгвістичного експерименту щодо створення МО вторинних текстів, соціолінгвістичний метод - анкетування, метод контент-аналізу.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в тому, що нами вперше було виявлено специфіку рецептивно-креативної мовленнєвої діяльності російської МО з позиції взаємодії гендерної диференціації та спрямованості мислення, що було покладено в основу вивчення вторинних текстів.

Теоретичне значення роботи зумовлюється її науковою новизною і полягає у вивченні російської МО з погляду гендерної належності та домінанти спрямованості мислення, у дослідженні вторинного тексту (переказу, анотації та перекладу) як феномена гендерно-когнітивного відображення взаємодії мовленнєво-розумових процесів індивіда, у представленні шести типів російської МО та характерних для кожного з текстів лінгвістичних особливостей, які репрезентуються у відповідних гендерних мовленнєвих зонах і підзонах.

Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що отримані дані можуть бути використані у процесі розробки й проведення спецкурсів і спецсемінарів з питань гендерної комунікації та мовної особистості, під час написання дипломних і курсових робіт з проблем загальнотеоретичного і прикладного характеру, що розглядаються в дисертації. Матеріал дисертаційного дослідження може бути застосований у спецкурсах з теорії мови, лінгвістичної гендерології, на практичних заняттях з російської мови, методики викладання російської мови.

Апробація результатів дослідження.

Основні проблеми дисертаційного дослідження були викладені в доповідях на 10 міжнародних конференціях: "Культура і цивілізація. Схід і Захід" (2.02-3.02 2003, Одеса); "Социальные варианты языка II” (24.04-25.04 2003, Нижній Новгород); VIII Міжнародній Кирило-Мефодіївській конференції (20.05-21.05 2003, Одеса); "Українська ментальність: діалог світів” (2.10-3.10 2003, Одеса); VI Міжнародній науковій конференції "Русистика і сучасність” (10.10-11.10 2003, Одеса); "Культура і цивілізація. Схід і Захід" (14.02-15.02 2004, Одеса); IХ Міжнародній науковій конференції "Русистика і сучасність” (4.10-7.10 2006, Одеса); VIII Міжнародній науково-теоретичній конференції "Про природу сміху" (25.04-26.04 2008, Одеса), Міжнародній науково-практичній конференції "Інформаційна освіта та професійно-комунікативні технології ХХІ століття” (11.09-13.09 2008, Одеса), ХІІ Міжнародній науковій конференції "Русистика і сучасність” (30.09-3.10 2009, Одеса). Результати дослідження були апробовані також на науково-методичному семінарі "Проблеми гендерного виховання у вищій школі" (8.10.2003, Одеса); на російському конкурсі Московського центру гендерних досліджень "Теория и методология гендерных исследований” (30.06.2004, Москва); на щорічній науковій конференції професорсько-викладацького складу і науковців, що була присвячена 140-річчю Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова (23.11.2005, Одеса).

Публікації. Основні положення роботи відображені в 14 публікаціях, з них 9 опубліковані в наукових фахових виданнях України, 5 - доповіді на наукових конференціях.

мовна особистість гендерна стать

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг дослідження - 247 сторінок, з них основний текст - 161 сторінка, список використаних джерел - 303 позиції, додатки - 50 сторінок.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовано актуальність, наукову новизну, сформульовано теоретичне й практичне значення дисертації. Визначено мету й основні завдання дослідження, подано відомості про апробацію результатів роботи.

У першому розділі дисертаційного дослідження "Російська мовна особистість: гендерний аспект" вивчено основи репрезентації російської МО, під якою розуміється вид повноцінного представлення особистості, що охоплює все різноманіття компонентів, відображених крізь її мову (Ю.М. Караулов). З погляду гендерного чинника МО може бути представлена як взаємодія двох рівнів її характеристик. Перший рівень включає природні фактори, що складаються з біологічної статі й онтогенетичних психічних ознак, і соціокультурні чинники, які вбирають у себе гендерну ідентичність, гендерні ідеали та ролі. До другого рівня належить поведінка особистості (зокрема мовленнєва діяльність), у якій реалізуються характеристики першого рівня (Д.Л. Нечаєвський, Н. Смелзер).

Відмінності між представниками різної статі проявляються ще в онтогенезі. З погляду гендерної диференціації онтогенетичні характеристики особистості виявляються у відмінностях між хлопцями та дівчатами в математичних і вербальних здібностях, стилі поведінки, преференціях видів діяльності, специфіці когнітивних і мовленнєвих навичок. Формування гендерної ідентичності особистості постає як результат взаємодії психофізіологічних особливостей людини, закладених природою, і соціокультурних установок суспільства, які здійснюють вплив на особистість у процесі її розвитку.

Людину як гендерно проектовану особистість формують дві основи: психофізіологічна і соціокультурна. Виділяються "еволюційний" (J. Levy, В.А. Геодакян), "біологічний" (Є.П. Ільїн, В.Л. Біанкі, О.Б. Філіппова, Т.В. Виноградова, В.В. Семенов; К. Кімура, В.Л. Деглін, Л.Я. Балонов, І.Б. Долініна, В.Ф. Коновалов, Н.О. Отмахова, О.І. Горошко) і "соціокультурний" (О.О. Вороніна, Т. Гурко, І.І. Халєєва, І.С. Кльоцина, І.А. Тупіцина, М.В. Сафонова, А.В. Кириліна) напрями, що пояснюють існування гендерної диференціації особистості.

Домінуючими при формуванні МО є психофізіологічні чинники, які включають генетичну програму, особливості гормональної системи і специфіку будови мозку. Вони впливають на відмінності у морфологічній будові чоловіків і жінок, властивості їх нервової системи, сприйняття, уваги і пам'яті, психомоторні характеристики, психологічні властивості особистості, інтелектуальні й вербальні здібності.

Соціокультурні фактори також чинять вплив на розвиток людини і за допомогою гендерної соціалізації формують гендерну ідентичність особистості. Вони містять гендерні стереотипи і концепти маскулінності та фемінінності, які чітко закріплені у колективній та індивідуальній свідомості особистості й впливають на сприйняття та формування картини світу чоловіка і жінки. Ці стереотипи зафіксовані в соціумі, культурі і мові та в сукупності з психофізіологічними чинниками є основою для існування гендерних відмінностей.

МО може бути представлена не тільки з погляду її гендерної диференціації, а й крізь призму спрямованості мислення. Остання перефокусовує гендерну проекцію дослідження МО і дозволяє комплексно та з найбільшою достовірністю вивчити її завдяки виділенню у межаху межах кожного гендера маскулінної, фемінінної та андрогінної спрямованості мислення. Цей факт дозволяє репрезентувати шість типів російської МО: мовну особистість чоловіка з маскулінною спрямованістю мислення (ЧМ), з фемінінною (ЧФ) і з андрогінною (ЧА); мовну особистість жінки з фемінінною (ЖФ), маскулінною (ЖМ) і андрогінною (ЖА) спрямованістю мислення.

Перспективу багаторівневого опису МО з погляду гендерної диференціації та спрямованості мислення можна спостерігати через вивчення її рецептивно-креативної мовленнєвої діяльності щодо створення вторинних текстів переказу, анотації та перекладу. Процес переробки початкового тексту містить найважливіші психолінгвістичні механізми сприйняття, розуміння, інтерпретації та відтворення мовленнєвого повідомлення, що існує апріорі. Порівняння оригінального тексту з відтвореним вторинним дає можливість чітко прослідкувати й визначити як формальні, так і змістовні переваги МО на різних рівнях мови, виявити взаємозв'язок між вибором лінгвістичних засобів і типом МО.

У другому розділі "Дискурсивні особливості вторинних текстів, створених російською мовною особистістю чоловіка та жінки" досліджується специфіка мовленнєвої діяльності гендерно-когнітивної МО на дискурсивному рівні у процесі створення вторинних текстів переказу, анотації та перекладу.

Процес створення вторинного тексту є рецептивно-креативною мовленнєвою діяльністю, яка здійснюється мовною особистістю і складається з чотирьох тісно взаємопов'язаних між собою стадій: сприйняття й розуміння оригінального тексту, його інтерпретації та мовної реалізації.

Здійснюючи цю мовленнєву діяльність, російська МО використовує певні мовленнєво-розумові трансформації. Спираючись на дослідження вчених (Л.С. Бархударов, Я.І. Рецкер, Р.К. Міньяр-Бєлоручев, М.С. Зарицький, Т.А. Казакова, Л.К. Латишев, О.Л. Семенов, О.Д. Швейцер, З.Д. Львівська, О.М. Білоус, М.К. Гарбовський, В.Н. Комісаров та ін.), ми можемо говорити, що існують загальні мовленнєво-розумові механізми відтворення первинного тексту, до яких належать конкретизація, генералізація, модуляція, диференціація, логізація, експресивізація, модернізація, архаїзація, додавання, опущення, нульова трансформація, переставлення, членування та об'єднання речень, антонімічна трансформація, пермутація, експлікація.

Специфіка вживання цих механізмів залежить від гендерно-когнітивних особливостей МО. Існують загальні та специфічні мовленнєво-розумові трансформації, які використовуються мовною особистістю при створенні тексту переказу, анотації та перекладу на дискурсивному рівні.

Загальні мовленнєво-розумові трансформації виявляються в особливостях структуризації інформації у створеному вторинному тексті, яка пов'язана з тотожністю структури вторинного тексту оригінальному тексту, в акцентуванні уваги на деталях у вторинному тексті, що характерно для представниць жіночої статі (особливо для ЖФ). МО залежно від її гендерно-когнітивної належності в процесі відтворення оригінального тексту концентрується на різних його змістових аспектах: для представників чоловічої статі (особливо для ЧМ та ЧА) найбільш важливою є предикативна основа предмета, тоді як для жінок (особливо для ЖФ та ЖА) - атрибутивна суть речей.

При анотуванні та інтерпретативно-мовному перекодуванні тексту в представників чоловічої статі, а також жінок з чоловічою спрямованістю мислення спостерігаються логіко-семантичні зміни мовних одиниць вторинного тексту, пов'язані з реорганізацією ходу думок у процесуально-результативному аспекті, коли дія в тексті оригіналу замінюється результатом у вторинному тексті. У представників обох статей у процесі анотування й інтерпретативно-мовного перекодування тексту простежується зміна ходу думок із взаємною трансформацією позицій мовних елементів, що пов'язано з активним і пасивним представленням суб'єкта дії. ЧМ та ЧА, а також ЖМ експлікують у вторинному тексті активного діяча, тоді як ЖФ, ЖА та ЧФ віддають перевагу пасивній репрезентації суб'єкта.

Особливості рецептивно-креативної мовленнєвої діяльності гендерно-когнітивної МО зумовили також використання специфічних мовленнєво-розумових трансформацій. При інтерпретативно-формальному перекодуванні представники різної статі фокусують увагу на різних типах мовлення: жінки - на описі, чоловіки - на міркуванні. Представники чоловічої статі (особливо ЧМ та ЧА) використовують у вторинному тексті додаткові одиниці для передачі імпліцитних елементів оригіналу, пов'язані з оцінною характеристикою предмета та візуальним сприйняттям образу, а також чітку логічну структуризацію інформації у вторинному тексті, яка відповідає змісту інформаційних блоків оригіналу. Для жінок-інформантів (особливо ЖФ та ЖА) характерна вільна структура передачі змісту тексту-стимулу та його членування на абзаци, а також відсутність негативних характеристик при відтворенні атрибутивного образу предмета.

Інтерпретативно-мовне перекодування тексту характеризується специфікою вживання логіко-семантичних перетворень слів і словосполучень у межах мовленнєво-розумових трансформацій, які пов'язані з преференціями представників чоловічої статі у застосуванні гіперонімічної реорганізації змістових елементів у вторинному тексті, а також з використанням опущення семантично надмірних одиниць оригіналу у вторинному тексті.

У третьому розділі "Лексико-граматичні особливості вторинних текстів, створених російською мовною особистістю чоловіка та жінки" розглядається своєрідність мовленнєвої діяльності у процесі створення вторинних текстів гендерно-когнітивною МО на лексичному та граматичному рівнях, а також у передачі виразних засобів мови.

Здійснюючи інтерпретативно-формальне перекодування, анотування та інтерпретативно-мовне перекодування тексту, представники чоловічої статі (ЧМ та ЧА) на лексичному рівні віддають перевагу периферійним розділам словника, пасивному словниковому запасу (архаїзмам, маловживаним словам, спеціальній лексиці, неологізмам й оказіоналізмам), а також стилістично нейтральним словам. Усі представники чоловічої статі застосовують заміну емоційно-експресивного змісту одиниці оригіналу протилежною за своєю суттю одиницею вторинного тексту. Чоловіча спрямованість мислення детермінує використання маловживаних та спеціальних слів у жінок.

Лексичні особливості вторинних текстів, створених представниками жіночої статі (ЖФ та ЖА) знаходять своє віддзеркалення у переважанні загальновживаного шару лексики, активного словникового запасу, запозиченої лексики, стилістично маркованих слів, кліше та евфемізмів, у логіко-семантичних змінах мовних одиниць вторинного тексту, пов'язаних із привнесенням додаткового конотативного компоненту в наявний набір сем, а також у заміні логіко-понятійного змісту одиниці оригіналу протилежною за своєю суттю одиницею вторинного тексту. Жіноча спрямованість мислення зумовлює вживання запозичень та евфемізмів у представників чоловічої статі.

На морфологічному рівні у процесі відтворення оригінального тексту вибір частиномовних преференцій представників чоловічої статі (ЧМ та ЧА) у порівнянні з іншими інформантами представлений частішим вживанням абстрактних іменників, прикметників, прислівників, кількісних числівників, активних дієслівних конструкцій, перехідних дієслів, дієприкметників, дієприслівників доконаного виду та прислівникових зворотів. Жіноча МО з чоловічою спрямованістю мислення віддає перевагу тим самим частинам мови, що й інформанти чоловічої статі, окрім активних дієслівних конструкцій, дієприкметників та перехідних дієслів.

Морфологічні особливості представників жіночої статі (ЖФ та ЖА) у процесі створення вторинного тексту виявляються у частішому, ніж у інших інформантів, використанні власних іменників та іменників-демінутивів, короткої форми прикметників, прислівників способу дії, пасивних дієслівних конструкцій, означальних і вказівних займенників, заперечних і підсилювальних часток. Жіноча спрямованість мислення зумовлює використання чоловіками прикметників короткої форми та дієприслівників недоконаного виду.

Синтаксичні характеристики рецептивно-креативної мовленнєвої діяльності чоловічої МО (ЧМ та ЧА) виявляються у своєрідності синтагмування мовленнєвого потоку: переважанні простих речень, у застосуванні прийомів членування речень при інтерпретативно-мовному перекодуванні тексту, у вживанні взаємозаміни одиниць з протилежним значенням на основі логіко-семантичних відношень контрарності, у використанні заперечних речень, вживанні складнопідрядних і протиставних складносурядних речень, а також ускладнених синтаксичних конструкцій. Чоловіча спрямованість мислення детермінує перевагу в жінок-інформантів складнопідрядних речень, а також заперечних речень, заснованих на відношеннях контрарності форми та змісту.

Жіноча МО репрезентується на синтаксичному рівні у виборі складних речень для відтворення стимульного тексту, у модифікуванні розташування мовних одиниць у вторинному тексті порівняно з оригінальним, що пов'язано зі зміною порядку слів у створеному тексті, у переважанні прийому об'єднання речень у процесі інтерпретативно-мовного перекодування тексту, у вживанні неповних та односкладних безособових речень, у використанні вставних конструкцій у вторинному тексті, які не були зафіксовані в оригіналі, а також у переважанні безсполучникових складних речень і складносурядних речень із єднальними та пояснювальними сполучниками. Жіноча спрямованість мислення зумовлює використання для створення вторинного тексту представниками чоловічої статі складних, контекстуально-неповних, односкладних безособових та інфінітивних, а також сполучникових складносурядних речень.

Російська мовна особистість, створюючи вторинний текст, найповніше розкривається у передачі виразних засобів мови. Під час інтерпретативно-формального перекодування та анотування тексту жіноча мовна особистість активно використовує ідіоматичні вирази й фразеологічні звороти, епітети, а також яскраві порівняння метафоричного характеру, які невластиві чоловічій мовній особистості. Жіноча спрямованість мислення зумовлює вживання фразеологічних зворотів у чоловіків. У процесі інтерпретативно-мовного перекодування тексту представники чоловічої статі передають загальний зміст фразеологізму та лакунарної одиниці, нейтралізуючи їх емоційно-експресивне значення у вторинному тексті, жінки-інформанти, використовуючи прийом цілісного перетворення, знаходять відповідний одиниці оригінального тексту образний еквівалент.

Висновки

1. Побережная О.Ю. Гендерные особенности перевода (на материале польского языка) / О.Ю. Побережная // Слов'янський збірник. - Одеса: Астропринт, 2003. - Вип.Х. - С.168-172.

2. Побережная О.Ю. Особенности языкового поведения мужской и женской языковых личностей в газетном дискурсе / О.Ю. Побережная // Мова. - 2003. - №8. - С. 204-208.

3. Побережная О.Ю. Гендерные особенности в онтогенезе / О.Ю. Побережная // Система і структура східнослов'янських мов: 60-річчя наукової і педагогічної діяльності проф. М.Я. Брицина: зб. наук. праць. - К.: Знання України, 2004. - С.337-343.

4. Побережная О.Ю. Психофизиологическая основа гендерной дифференциации / О.Ю. Побережная // Система і структура східнослов'янських мов: зб. наук. праць. - К.: Знання України, 2004. - С.230-237.

5. Побережная О.Ю. Социокультурная основа гендерной дифференциации / О.Ю. Побережная // Система і структура східнослов'янських мов: до 170-річчя з дня народження О.О. Потебні: зб. наук. праць. - К.: Знання України, 2005. - С.254-260.

6. Побережная О.Ю. Гендерная специфика переводческой речевой деятельности языковой личности / О.Ю. Побережная // Система і структура східнослов'янських мов: зб. наук. праць. - К.: Знання України, 2006. - С.264-270.

7. Побережная О.Ю. Особенности лингвокреативности языковой личности мужчины и женщины в переводческой речевой практике / О.Ю. Побережная // Система і структура східнослов'янських мов: пам'яті акад. Л.А. Булаховського: зб. наук. праць. - К.: Знання України, 2006. - 284-289.

8. Побережная О.Ю. Дискурсивные особенности речевой деятельности гендерной языковой личности при создании вторичного текста-пересказа / О.Ю. Побережная // Мова. - 2007. - №12. - С.27-31.

9. Побережная О.Ю. Гендерно-когнитивные особенности передачи комичного при интерпретативно-языковом перекодировании текста / О.Ю. Побережная // Докса: зб. наук. праць з філософії та філології. Вип.13, Сміх та серйозність: множинність видів та взаємин. - Одеса: ОНУ ім.І.І. Мечникова, 2008. - С. 193-199.

10. Побережная О.Ю. Особенности формирования картины мира мужчин и женщин (на материале украинского и русского языков) / О.Ю. Побережная // Українська ментальнiсть: дiалог свiтiв: матеріали міжнар. наук. - практ. конф., 2-3 жовт. 2003 р. - Одеса: Астропринт, 2003. - Ч. ІІ. - С.237-244.

11. Побережная О.Ю. Основа гендерных отношений в языке / О.Ю. Побережная // Социальные варианты языка-2: материалы междунар. конф. Нижний Новгород, 24-25 апр. 2003 г. - Нижний Новгород: Нижегородский гос. лингв. ун-т. им. Н.А. Добролюбова, 2003. - С.24-26.

12. Побережная О.Ю. Основные направления гендерной идентификации личности / О.Ю. Побережная // Восток-Запад: культура и цивилизация: материалы междунар. музыковед. семинара и науч. - практ. конф. 2003 г. - Одесса: Астропринт, 2004. - С.321-324.

13. Побережная О.Ю. Развитие гендерных исследований в лингвистике и в других гуманитарных науках / О.Ю. Побережная // Культура и цивилизация. Восток и Запад. Музыкальная культура: Восток-Запад: материалы науч. - практ. конф. по проблемам культуры и междунар. музыковед. семинара памяти С.Д. Орфеева, 14-15 февр. 2004 г. - Одесса: Астропринт, 2006. - С.142-144.

14. Побережная О.Ю. Аналитико-синтетическая деятельность субъекта: гендерно-когнитивная специфика / О.Ю. Побережная // Інформаційна освіта та професійно-комунікативні технології ХХІ століття: зб. матеріалів міжнар. наук.-практ. конф., Одеса, 11-13 верес. 2008 р. - Одеса: Друк, 2008. - С.66-69.

Анотації

Побережна О.Ю. Гендерна своєрідність мовленнєвої діяльності російської мовної особистості. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за фахом 10.02.02 - російська мова. - Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара. - Дніпропетровськ, 2010.

Дисертація присвячена вивченню гендерно-когнітивної специфіки мовленнєвої діяльності індивіда. В основу дослідження покладена теорія мовної особистості, яка репрезентується з погляду гендерної диференціації і спрямованості мислення.

Гендерна дихотомія виявляється під впливом психофізіологічних і соціокультурних чинників. Адекватність та повнота опису гендерної мовної особистості досягається завдяки врахуванню спрямованості мислення: маскулінної, андрогінної, фемінінної, яка виділяється в обох гендерах. Таким чином, у дисертації виокремлюється шість типів мовної особистості.

Вивчення вторинних текстів переказу, анотації та перекладу репрезентує мовленнєву діяльність як реалізацію рецептивних і продуктивних способів мислення і дозволяє виявити єдність формальних і змістових преференцій мовної особистості залежно від її типу на різних рівнях мови: лексичному, морфологічному, синтаксичному. Тип мовної особистості детермінує також дискурсивну своєрідність її мовленнєвої діяльності та її лінгвокреативність.

Ключові слова: гендерна диференціація, мовна особистість, мовленнєва діяльність, переказ, анотація, переклад, андрогінна, фемінінна, маскулінна спрямованість мислення.

Побережная О.Ю. Гендерное своеобразие речевой деятельности русской языковой личности. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Днепропетровский национальный университет имени Олеся Гончара. - Днепропетровск, 2010.

Диссертация посвящена изучению гендерно-когнитивной специфики речевой деятельности индивида. В основу исследования положена теория языковой личности, рассматриваемая с точки зрения гендерной дифференциации и направленности мышления. Языковая личность репрезентируется как вид полноценного представления личности, отображенный в языке. Гендерная дихотомия формируется в онтогенетический период развития личности, которая оказывается под воздействием психофизиологических и социокультурных факторов. Ведущим является первая группа факторов, базирующаяся на особенностях гормональной системы и строения мозга. Они детерминируют гендерные различия в физиологических характеристиках, устройстве нервной системы, специфике восприятия, памяти, интеллектуальных способностях, психологических особенностях, а также в своеобразии речевой деятельности.

Социокультурные факторы включают гендерные стереотипы, которые дополняют и завершают процесс формирования гендерной идентичности личности.

В диссертационном исследовании подчеркивается, что адекватность описания гендерной языковой личности достигается только при учете направленности мышления: маскулинной, фемининной, андрогинной, которая выделяется в обоих гендерах. Таким образом, мы репрезентируем шесть типов языковой личности: языковая личность мужчины с маскулинной, фемининной и андрогинной направленностью мышления, языковая личность женщины с фемининной, маскулинной и андрогинной направленностью мышления.

Изучение вторичных текстов пересказа, аннотации и перевода представляет речевую деятельность как реализацию рецептивных и продуктивных способов мышления в их единой совокупности. Сравнение исходного текста и текста, воссозданного на его основе, позволяет выявить единство формальных и содержательных предпочтений языковой личности.

Исследование привело к выводу о том, что специфика речевой деятельности обусловлена гендерно-когнитивным типом языковой личности и находит свое отражение на различных уровнях языка.

Дискурсивные особенности речевой деятельности русской языковой личности выражаются в специфике репродукции семантики текста-стимула, в раскрытии имплицитных и опущении семантически избыточных элементов оригинала, в своеобразии структуры воссозданной единицы, в выборе типа речи и содержательных аспектов оригинального текста, в специфике структурирования информации во вторичном тексте. Тип языковой личности детерминирует трансформацию языковых единиц в воссозданном тексте по сравнению с текстом-оригиналом на основе отношений гиперонимичности, атрибутивности, оценочности, завершенности/незавершенности, а также употребление активных либо пассивных конструкций.

Лексические предпочтения русской языковой личности мужчины и женщины проявляются в использовании речемыслительных трансформаций: дифференциации, логизации, экспрессивизации и архаизации, а также в выборе лексики с точки зрения ее происхождения, сферы употребления, активности/пассивности словарного запаса и стилистического использования.

Грамматические особенности русской гендерно-когнитивной языковой личности касаются употребления автосемантических и синсемантических частей речи, специфики синтагмирования речевого потока, использования предложений, различных по отношению к действительности и по полноте структурного состава, особенностей предикативной основы, семантики и структуры простых и сложных предложений. Грамматические предпочтения также связаны с трансформацией расположения языковых единиц во вторичном тексте по сравнению с исходным, с изменением порядка слов и взаимозаменяемостью единиц воссозданного и оригинального текстов на основе логико-семантических отношений контрарности.

Тип языковой личности обусловливает ее творческий лингвистический потенциал, проявляющийся в своеобразии использования выразительных языковых средств. Это касается передачи фразеологических оборотов и идиоматических выражений, лингвокультурных лакун, сравнений, эпитетов. Выявление различий в их употреблении представляет оригинальность, нестандартность и лингвокреативность каждого из шести типов языковой личности.

Ключевые слова: гендерная дифференциация, языковая личность, речевая деятельность, пересказ, аннотация, перевод, андрогинная, фемининная, маскулинная направленность мышления.

Poberezhna O.Yu. Gender Peculiarity in Speech Activity of Russian Language User. - Manuscript.

Thesis for a candidate degree in philology by speciality 10.02.02 - Russian language. - Dnipropetrovsk National University named after O. Honchar, Dnipropetrovsk, 2010.

This dissertation is a complex study of gender-cognitive specificity in personality speech activity. This research is based on a theory of language user which is presented from the position of gender differentiation and mind orientation.

The gender dichotomy is influenced by psycho-physiological and social-cultural factors. The adequacy and completeness of the description of gender language user can be achieved taking into account feminine, androgynous and masculine orientation of mind which is considered in both genders. Accordingly there are six types of gender language user which are presented in this dissertation.

The study of retelling, summarizing and translating texts represents the speech activity as realization of receptive and creative ways of thinking. It is possible to find out the unity of formal and semantic preferences of language user at different language levels: lexical, morphological, syntactical. The type of language user determines the discursive and linguo-creative originality of speech activity.

Key words: gender differentiation, language user, speech activity, retelling, summary, translation, feminine, masculine and androgynous orientation of mind.

Размещено на Allbest.ru